Розвиток міжнародної науково-технічної співпраці НАН України

Згідно з протоколом НАН України і польської академії наук (ПАН), протягом 2015--2017 рр. виконувалися 68 проєктів; на наступний трирічний період (2018--2020 рр.) ухвалено 52 нові спільні проєкти. У рамках співпраці з ПАН започатковано грантову підтримку візитів до Польщі молодих українських учених на місячний термін.

Особливого значення набула співпраця з китайськими партнерами, в якій на сьогодні беруть участь понад 30 % установ НАН. Основними партнерами Академії в КНР є Китайська академія наук, Китайська академія суспільних наук та інші академії наук, Державне управління у справах іноземних фахівців КНР, наукові установи, університети, приватні організації, підприємства і фірми. Науковці співпрацюють у таких сферах, як матеріалознавство, інформаційні, комунікаційні й енергоощадні технології, зварювальні технології, альтернативна енергетика, фізика та теплофізика, хімія і біохімія. Китайські вчені виявляють зацікавленість і до розробок у галузі перероблення відходів сільськогосподарського виробництва з метою отримання целюлози й біогазу, а також до досліджень щодо виробництва біопалива. Активні учасники українсько-китайської співпраці -- інститути математики, проблем реєстрації інформації, проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича, геологічних наук, біохімії ім. О.в. палладіна, кібернетики ім. в.М. глушкова, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем. Успішно співпрацює з китайськими науковцями інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, який виконує спільний проєкт у галузі мікробіології, фізіології промислових мікроорганізмів, генетики мікроорганізмів і біотехнологій. інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України успішно співпрацює з інститутом екології Академії наук провінції шаньдун у вирішенні проблем екології, зокрема займається розробленням біосорбційних технологій очищення об'єктів довкілля від забруднення нафтопродуктами.

Як показав аналіз співпраці установ НАН України та наукових інституцій Китаю, важливим аспектом розширення співпраці є створення спільних наукових лабораторій, центрів і науково-виробничих інтегрованих структур. Наприклад, науковими інститутами НАН України -- надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля, проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича та металофізики ім. Г.В. Курдюмова підписано угоду про створення Китайсько-українського спільного науково-дослідного центру перспективних матеріалів, що сприятиме розробленню і застосуванню сучасних матеріалів. Така форма МНТС дає можливість значно розширити механізми комерціалізації наукових розробок на зовнішньому ринку.

Активна співпраця налагоджена також з Японією, В'єтнамом, Південною Кореєю. слід зазначити, що якщо китайських фахівців цікавлять розробки, які виконуються в інститутах НАН України хімічного й біологічного профілю, то в'єтнамських вчених -- у сфері математики, фахівців із Південної Кореї -- у галузі фізики й матеріалознавства; науковців з Японії -- в таких наукових напрямах як теоретична фізика, фізика твердого тіла, фізика плазми [7, 12].

Як свідчать наведені вище дані про МНТС, наукові установи НАН України мають заслужену репутацію у світових наукових колах, що дає їм можливість залучати додаткові джерела фінансування для своїх досліджень і розробок, підтримувати їх високий рівень і якість. Участь учених Академії у міждисциплінарних проєктах рамкових програм ЄС, у проєктах за спеціальним конкурсом для країн східного партнерства стимулювала розвиток досліджень за багатьма сучасними науковими напрямами. Науковці Академії отримали вагомі результати під час виконання проєктів, спрямованих на пошук нових можливостей застосування високотемпературних матеріалів у енергетиці, впровадження сучасних технологій для створення перспективних матеріалів, у тому числі наноматеріалів. Спільно з партнерами з країн ЄС фахівцями академічних установ розроблено унікальні теплозахисні матеріали для космічних систем багаторазового використання з відносно низькою питомою вагою та високим рівнем пластичності, що дозволяє створювати на їх основі перспективні стільникові модулі. Здобутками слід також вважати створення високотемпературних керамічних матеріалів і покриттів для космічних апаратів. Завдяки участі наукових колективів Академії в таких проєктах започатковано нову для України форму взаємодії наукових установ з промисловими підприємствами -- технологічні платформи, які дозволять у подальшому просувати спеціальні міжнародні тематичні програми [1, 2, 8, 9].

Висновки

підсумовуючи викладене, можемо стверджувати, що незважаючи на складні умови, в яких перебуває сьогодні країна, скорочення фінансування науки, установи НАН України активізували співпрацю з міжнародними інституціями. підписані угоди з підтримки дослідницької діяльності між НАН України та міжнародними науковими організаціями, спільні проєкти з академіями наук відкрили нові можливості для зміцнення і поглиблення наукової співпраці між ними і стали важливим кроком на шляху євроінтеграції академічної науки до європейського дослідницького простору.

в Академії створено необхідні умови для здійснення установами МНтс з міжнародними науковими організаціями, з іноземними та міжнародними науковими товариствами та об'єднаннями. Нормативні акти НАН України та заходи, передбачені в Статуті Академії та Концепції, сприяють поглибленню та інтенсифікації зв'язків між науковими установами різних країн, обміну досвідом, інформацією, технологіями у галузях науки, які становлять взаємний інтерес.

Політика керівництва НАН України щодо МНТС спрямована на розширення спільних досліджень і конкурентоспроможних розробок, активно впроваджуються форми міжнародної кооперації вчених у вирішенні наукових проблем. МНТС здійснюється за спільними проєктами, використовуються можливості міжнародних фондів, проводиться робота на основі двосторонніх договорів із закордонними науковими центрами, у рамках протоколів про співпрацю із зарубіжними академіями, а також за грантами, що фінансуються міжнародними науковими організаціями.

Приклади міжнародних науково-дослідницьких проєктів за участю вчених Академії показали, що між науковцями НАН України та їх колегами із зарубіжних наукових установ склалися плідні та взаємовигідні довгострокові відносини. Активна співпраця з провідними зарубіжними науковими центрами, фондами та участь у їх програмах дає змогу вченим Академії не тільки підтримувати належний рівень досліджень за сучасними науковими напрямами, працювати на унікальному обладнанні, отримувати доступ до світових баз даних, фінансову та матеріально-технічну підтримку науково- дослідницьких проєктів, розвивати об'єкти дослідницької інфраструктури, а й брати участь у міжнародних конференціях, семінарах, програмах стажування у провідних закордонних наукових установах; публікувати результати в престижних наукових виданнях.

Отже, інтеграція вітчизняної науки до міжнародної наукової спільноти збільшує можливості для досягнення світового та європейського рівня розвитку наукової сфери України. саме співпраця з міжнародними та європейськими науковими інституціями забезпечує вітчизняним науково- дослідним установам реальну перспективу участі в спільних дослідженнях. спільне виконання проєктів із міжнародними інституціями, створення спільних лабораторій, активна участь науковців у загальноєвропейському та світовому ринках наукових кадрів і наукових розробок дозволить зберегти та якісно оновити науковий і технологічний потенціал Академії та підвищити конкурентоспроможність академічної науки.

На думку фахівців, пріоритетним напрямом МНТС для України має бути взаємодія з Єс і НАТО. Напрацювання науковців у авіаційній, ракетно-космічній, ядерній галузях можуть бути реалізовані як конкурентна перевага у міжнародних проєктах. вже зараз НАН України сприяє просуванню у співпраці з країнами Єс таких пріоритетів як комплексна науково-промислова ініціатива «передові довговічні матеріали для транспорту, енергетики, медицини і охорони довкілля», «Ресурсні матеріали». Однак необхідно враховувати, що європейські країни сьогодні зацікавлені у підтримці проєктів, спрямованих на вирішення проблем галузей промисловості або суспільних викликів: ІКт, нанотехнології, нові матеріали, біотех- нології, нові виробничі процеси, космос. вкрай важливим для європейців є вирішення суспільних проблем: економії енергії, зеленого транспорту, клімату, безпеки продуктів харчування, ефективності використання ресурсів і сировини.

З огляду на викладене найбільш актуальними напрямами досліджень у рамках МНтс для вітчизняних науковців будуть: іКГ, енергетика й енерго- ефективність, раціональне природокористування, науки про життя, створення нових речовин і матеріалів.

Але щоб мати вихід на нові ринки та доступ до нових знань, стати органічною складовою ЄДп та якомога повно використовувати його можливості задля підвищення конкурентоспроможності української науки, в т. ч. академічної, необхідно впроваджувати системний підхід в інтеграції України до ЄДп.

З огляду на цілі й завдання МНтс доцільно реалізувати заходи, які сприятимуть підвищенню результативності співпраці з МНО: оновити національні пріоритети розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності з урахуванням тенденцій Єс та визначити пріоритетні напрями розвитку відкритої науки та відкритих інновацій; посилити спрямованість дослідницької діяльності на потреби економіки, насамперед промисловості та суспільства; активізувати участь представників Академії в тематичних програмних комітетах як інструмент впливу й лобіювання інтересів вітчизняних учених; створювати міжнародні консорціуми для досліджень з національних пріоритетних напрямів розвитку української науки.

Окрім традиційних обмінів необхідно більше орієнтуватися на цільові проєкти з розширенням міжнародного обміну науковою інформацією, як у формі виступів з доповідями на конференціях і симпозіумах, так і презентації результатів виконаних досліджень, щоб офіційно заявити про свою першість у розробці та підняти рейтинг наукової організації.

Необхідно враховувати, що значна кількість важливих досягнень українських учених стає інтелектуальною власністю інших країн, майже половина наукових кадрів України витрачає свій творчий потенціал здебільшого в інтересах зарубіжних замовників. Ці негативні фактори необхідно враховувати при формуванні стратегії МНТС.

Для більш ефективного використання переваг від участі у міжнародних організаціях та проєктах необхідно налагодити моніторинг результатів наукових проєктів, які виконуються в рамках МНтс, покращити рівень інформованості науковців Академії щодо участі у міжнародних науково- технічних проєктах, забезпечити своєчасну сплату членських внесків до бюджетів міжнародних наукових організацій та удосконалити нормативно-правову базу з управління коштами, що надходять до бюджетних установ Академії у вигляді грантів.

Для цього необхідно створити інформаційно-аналітичну систему, яка дозволить отримати узагальнені дані щодо співпраці установ НАН України, закладів вищої освіти та підприємницьких структур з міжнародними науковими інституціями, що дасть змогу проаналізувати результативність їх участі у міжнародних проєктах, підготувати рекомендації щодо подальшого використання отриманого досвіду та розробити стратегію просування українських інтересів.

Необхідно впроваджувати заходи, які сприятимуть академічній мобільності та інтернаціоналізації досліджень і водночас дозволять зменшити відтік висококваліфікованих кадрів за кордон.

системний підхід до МНтс в Україні сприятиме розвитку плідних і взаємовигідних довгострокових відносин з міжнародними науковими інституціями, створенню каналів комерціалізації наукових результатів та якісному оновленню потенціалу національної науки.

Список літератури

Інтерв'ю з президентом НАН України, академіком НАН України Б.Є. Патоном. Вісник НАН України. 2016. № 1. С. 3--10.

Інтерв'ю президента НАН України академіка Б.Є. Патона. Вісник НАН України. 2018. № 1. С. 3-16.

Наумовець А.Г. Внесок НАН України в інноваційний розвиток України. Вісник НАН України. 2017. № 1. С. 19-24.

Горбулін В.П., Шеховцов В.С., Шевцов А.І. Проблемні питання визначення і впровадження критичних технологій у сфері виробництва озброєнь. Вісник НАН України. 2018. № 2. С. 3-9.

Загородній А.Г Про підсумки участі науковців НАН України в Сьомій рамковій програмі Єс з досліджень та технологічного розвитку й перспективи участі у програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт -- 2020». Вісник НАН України. 2015. № 12. С. 27-32.

Анатолій Загородній: максимально інтегрувати молодих науковців у Європу [Електронний ресурс]. URL: https://innovationhouse.org.ua/statti/anatolyj-zagorodnyj-maksy- malno-yntegryrovat-molodyh-uchenyh-v-evropu/. (дата звернення: 12.02.2020).

Крівцун І.В. Співпраця інститутів НАН України з науково-дослідними та науково- виробничими організаціями КНР. Вісник НАН України. 2018. № 5. С. 76--78.

Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2016 році. НАН України. К.: Академперіодика, 2017. 566 с.

Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2018 році. НАН України. К.: Академперіодика, 2019. 596 с.

Доповідь «Підсумки діяльності Національної академії наук України у 2018 році та завдання на наступний період» [Електронний ресурс]. URL: http://www.nas.gov.ua/ UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=4923 (дата звернення: 12.02.2020).

Презентація результатів виконання бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», започаткованої в 2018 р. Вісник НАН України. 2019. № 3. С. 3-24.

Інформаційні матеріали відділу міжнародних зв'язків НАН України [Електронний ресурс]. URL: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?Messagero=3054 (дата звернення: 12.02.2020).

Інструкція до процесу відбору та впровадження проєктів, що є невід'ємною частиною угоди про співробітництво між Національною академією наук України та Українським науково-технологічним центром [Електронний ресурс]. URL: http://www. nas.gov.ua/legaltexts/Pages/default.aspx. (дата звернення: 12.02.2020).

Інформаційні матеріали МОН України [Електронний ресурс]. URL: https://mon.gov. ua/ua/tag/gorizont-2020. (дата звернення: 12.02.2020).

Статут Національної академії наук України [Електронний ресурс]. URL: http://www. nas.gov.ua/ legaltexts/DocPublic/P-160414-2-1.pdf. (дата звернення: 12.02.2020).

Концепція розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 роки [Електронний ресурс]. URL: http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-131225-187-1.pdf. (дата звернення: 12.02.2020).

План заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на 2014-2017 роки [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/main/847-2014-%D1%80. (дата звернення: 12.02.2020).

Дорожня карта інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA- UA) [Електронний ресурс]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-minis- terstva/2018/05/1-dorozhnya-karta-integratsii-ukraini-do-evro.pd. (дата звернення: 12.02.2020).

Інформаційний сайт про проєкти програми «Горизонт -- 2020» [Електронний ресурс]. URL: https://cordis.europa.eu/projects/home_en.html. (дата звернення: 12.02.2020).

Сайт Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Ка- вецького [Електронний ресурс]. URL: http://iepor.org.ua/international-activities/inter- national-scientific-activities-2018.html. (дата звернення: 12.02.2020).

Виступ академіка Загороднього А.Г на Міжнародній конференції «Стан та перспективи співпраці Україна -- ЦЕРН» [Електронний ресурс]. URL: http://isma.kharkov. ua/eng/. (дата звернення: 12.02.2020).

Гриньов Б.В., Тітов М.П., Стадник П.О. Україна -- CERN: шлях до співпраці. Наука та інновації. 2019. № 15(5). С. 93--105.

Інформаційні матеріали, розміщені на сайті Головної організації Базового координаційного центру Національної грід-інфраструктури (УНГ) [Електронний ресурс].URL: http://ung.in.Ua/ua/cooperations/egi/http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/ View.aspx?MessageID=4701. (дата звернення: 12.02.2020).

Мележик О. поглиблення науково-технічного співробітництва між Європейським Союзом та Україною. Вісник НАНУкраїни. 2016. № 9. С. 3--8.

Інформація МОН України [Електронний ресурс]. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/ usi-novivni-novini-2016-04-07-strixa-06042016. (дата звернення: 12.02.2020).

Інформація МОН України [Електронний ресурс]. URL: http://mon.gov.ua/usi-novivni/ novini/2017/07/05/komanda-naukovcziv-z-ukrayini-ta-norvegiyi-stvoryue-3d- minoshukach,-znaxoditime-plastikovi-mini/. (дата звернення: 12.02.2020).

References

(2016). Interview with the President of the NAS of Ukraine, Academician of the NAS of Ukraine B.Ye. Paton. Bulletin of the NAS of Ukraine, 1, 3--10 [in Ukrainian].

(2018). Interview with the President of the NAS of Ukraine Academician B.Ye. Paton. Bulletin of the NAS of Ukraine, 1, 3--16 [in Ukrainian].

Naumovets, A.H. (2017). The contribution of the NAS of Ukrainian in the innovation-driven development of Ukraine. Bulletin of the NAS of Ukraine, 1, 19--24 [in Ukrainian].

Horbulin, V.P., Shekhovtsov, V.S., Shevtsov, A.I. (2018). Problems of setting and implementing critical technologies in the production of weapons. Bulletin of the NAS of Ukraine, 2, 3--9 [in Ukrainian].

Zahorodnii, A.H. (2015). Results ofthe participation of researchers from the NAS of Ukraine in th7th Framework Program of EU on research and technological development, and prospects of the participation in the EU Program on research and innovation “Horizon -- 2000”. Bulletin of the NAS of Ukraine, 12, 27--32 [in Ukrainian].

Anatolii Zahorodnii: young researchers have to be maximally integrated in Europe (2018). Retrieved from https://innovationhouse.org.ua/statti/anatolyj-zagorodnyj-maksymalno-yn- tegryrovat-molodyh-uchenyh-v-evropu (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

Krivtsun, I.V (2018). Cooperation of the institutes of the NAS of Ukraine with research and research & production organizations of Chinese Peoples Republic. Bulletin of the NAS of Ukraine, 5, 76--78 [in Ukrainian].

(2017). Report on the activities of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2016. Kyiv: Akademperiodyka, 566 [in Ukrainian].

(2019). Report on the activities of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2018. Kyiv: Akademperiodyka, 596 [in Ukrainian].

Report “Results of the activities of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2016 and assignments for the next periods”. Retrieved from http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/ Pages/View.aspx?MessageID=4923 (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

(2019). Presentations of the results of implementation of the budget program “Support to the development of priority areas of scientific research”, launched in 2018. Bulletin of the NAS of Ukraine, 3, 3--24 [in Ukrainian].

Information material of the international relation department of the NAS of Ukraine. Retrieved from http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=3054 (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

The guidelines for the procedure of selection and implementation of projects, which is an integral part of the Agreement on Cooperation with the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ukrainian Science and Technology Center. Retrieved from http://www.nas. gov.ua/legaltexts/Pages/default.aspx. (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

Information material of the Ministry for Education and Science of Ukraine. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/tag/gorizont-2020 (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

The Statute of the National Academy of Sciences of Ukraine. Retrieved from http:// www.nas.gov.ua/ legaltexts/DocPublic/P-160414-2-1.pdf (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

The Guidelines for the development of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2014--2023. Retrieved from http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-131225-187-1. pdf (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

The Action Plan on Implementation of the Agreement on Association between Ukraine and the European Union for 2014--2017. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ main/847-2014-%D1%80 (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

The Road Map for Integration of Ukraine to the European Research Area (ERA-UA). Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/kolegiya-ministerstva/2018/05/1-dor- ozhnya-karta-integratsii-ukraini-do-evro.pd (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

The information web-site on the projects of “Horizon -- 2000”. Retrieved from https:// cordis.europa.eu/projects/home_en.html. (last accessed: 12.02.2020).

The web-site of Kavetskyi Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology. Retrieved from http://iepor.org.ua/international-activities/international-scientific-activi- ties-2018.html (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

The speech of academician A.H. Zahorodnniy at the International Conference “Ukraine -- CERN: The Status and Perspectives of Cooperation”. Retrieved from http://isma.kharkov. ua/eng/ (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

Hrynov, B.V., Titov, M.P., Stadnyk, P.O. (2019). Ukraine -- CERN: the way to cooperation. Science and innov., 15(5), 93--105 [in Ukrainian].

Information material displayed on the web-site of the Chief Organization of the Basic Coordinating Center of the National Grid-Infrastructure (UNH). Retrieved from http://ung.in. ua/ua/cooperations/egi/http://www. nas.gov. ua/UA/Messages/Pages/View. aspx?MessageID=4701 (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].

Melezhyk, O. (2016). Extending the science and technology cooperation between European Union and Ukraine. Bulletin of the NAS of Ukraine, 9, 3--8 [in Ukrainian].

Information of the Ministry for Education and Science of Ukraine. Retrieved from https:// mon.gov.ua/ua/news/usi-novivni-novini-2016-04-07-strixa-06042016. (last accessed: 12.02.2020).

Information of the Ministry for Education and Science of Ukraine. Retrieved from http:// mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/07/05/komanda-naukovcziv-z-ukrayini-ta-norvegi- yi-stvoryue-3d-minoshukach,-znaxoditime-plastikovi-mini (last accessed: 12.02.2020) [in Ukrainian].Размещено на Allbest.ru