Вплив трудової міграції на національний ринок праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський національний технічний університет

Вплив трудової міграції на національний ринок праці

Бугаєва Марія Вікторівна,

кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та підприємництва

Рубан Валентина Миколаївна,

кандидат економічних наук, доцент кафедри соціальної медицини і організації охорони здоров'я

м. Кропивницький

Анотація

У статті досліджено важливі аспекти сутності трудової міграції та її соціально-економічного змісту, а також її основні види і чинники. Авторами проаналізована динаміка основних показників трудової міграції в Україні, гострі питання трудової міграції, які потребують врегулювання. Досліджено основні спонукальні мотиви українських трудових мігрантів і країни їх працевлаштування. Зокрема визначено, що основна причина трудової міграції українців за кордон полягає у труднощах із пошуком гідно оплачуваної роботи на батьківщині. Упродовж останніх п'яти років економічні чинники міграції посилилися політичними та безпековими, що й привело до швидкого зростання міграційних настроїв населення та інтенсивності міграції. Український ринок праці характеризується професійно - кваліфікаційним дисбалансом робочої сили та неоднорідністю кон'юнктури. А відтік трудових кадрів відбувається за останні роки також за рахунок внутрішньої міграції в країні і трудової міграції українців. Можна констатувати, що Україна стала одним із основних трудових донорів для країн Західної Європи. Враховуючи підписання Угоди про Асоціацію Україна - ЄС, то на сьогоднішній день трудова міграція українців набирає нових обертів завдяки відкритому доступ до ринку товарів Євросоюзу, а також до ринків праці. Сьогодні українці стали одними з ключових трудових мігрантів зі сходу, особливо в таких країнах як Польща, Чехія і Угорщина. Реалії сьогодення засвідчили, що трудова міграція з України з метою працевлаштування в країнах ЄС на певний термін з метою заробітку, буде продовжуватись і у майбутньому. Обґрунтовано, що наслідки міграційних процесів є неоднозначними на національний ринок праці. Їхній вплив на соціально-економічний і політичний розвиток України збільшується. Авторами продемонстровано переваги і недоліки для України в цілому. У цілому, наслідки міграції для України досі були позитивними, але якщо значний чистий відтік мігрантів буде продовжуватись такими ж темпами, то Україна все-таки зазнає катастрофічних втрат. Тому, головним завданням розвитку системи управління міграцією є визначення максимально можливих і максимально узгоджених на міждержавному рівні меж внутрішньої компетенції держави в організації міграційного процесу.

Ключові слова: робоча сила; міграція; трудова міграція; трудові мігранти; національний ринок праці.

Abstract

Аннотация

Влияние трудовой миграции на национальный рынок труда

Вступ

Постановка проблеми. Глобальна міграція робочої сили стала найголовнішим фактором розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин в останні десятиліття. Напрям євроінтеграції України у світову економічну систему пришвидшив процеси входження країни у процеси міжнародної міграції. В такому контексті виходять на перший план питання впливу міжнародної трудової міграції на економічний розвиток держав, зокрема на їхні ринки праці. Це стосується безпосередньо, як країн походження мігрантів, так і приймаючих країн. Звідси випливає, що потребує вирішення проблема регулювання міжнародної трудової міграції і, відповідно її наслідків для національних ринків праці. Це є складним процесом, оскільки на нього впливають багато чинників, як внутрішнього середовища, так і зовнішнього. Найкращим розвитком процесів міжнародної трудової міграції, є ситуація, коли сама країна забезпечує дотримання міжнародних стандартів регулювання міграційних потоків, враховуючи як національні інтереси, так і інтереси зовнішніх мігрантів. Саме така продумана політика буде сприяти вирішенню демографічних дисбалансів всередині країни, розвитку ринку праці і допоможе сформувати позитивнний імідж на міжнародному ринку праці. Враховуючи складність, гостроту та значущість таких процесів, вважаємо тему дослідження актуальною та своєчасною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання міжнародної трудової міграції, її впливу на національні ринки праці, недоліки та переваги, а також використання її переваг на користь розвитку національних ринків праці, досліджувались такими зарубіжними вченими: Дж. Аранго, Дж. Борхас, К. Босвелл, Е. Вейнстейн, Дж. Вільямсон, З. Зелінський, С. Кастельс, Д. Кард, Дж. Коен, А. Куочі, М. Міллер, Дж. Пішке, Дж. Тейлор, К. Філіпс, Р. Фридман, М. Хазанс, Д. Хансон, Д. Хант, Дж.Р. Харіс, Т. Хаттон, Дж. Хьюго, К. Циммерман, Б. Чізвік та ін. Значний внесок у дослідження міжнародної міграції та її впливів на національний ринок праці, внесли вітчизняні вчені і науковці з країн СНД: В. Борщевський, Н. Ваврищук, Н. Грущинська, Т. Драгунова, І. Івахнюк, І. Лапшина, О. Малиновська, О. Михайловська, І. Ольшевська, Ю. Присяжнюк, О. П'ятковська, С. Рязанцев, М. Стасюк, О. Ступницький, С. Якубовський.

Мета статті полягає у дослідженні теоретико-методичних засад впливу трудової міграції робочої сили на національний ринок праці, зокрема ринок праці України, а також розробка практичних рекомендацій щодо покращення державної політики в напрямку регулювання процесів міжнародної міграції робочої сили.

Відповідно до визначеної мети поставлено наступні завдання:

• виявити сутність категорії «міграція», її зміст, як соціально - економічного явища;

• проаналізувати види та функції міграції, основні негативні та позитивні наслідки трудової міграції для країни;

• здійснити аналіз міграційних процесів в Україні за останні роки та визначити їх вплив на національний ринок праці;

• надати практичні рекомендації щодо підвищення ефективності державної політики в напряму регулювання процесів міжнародної трудової міграції в Україні.

Об'єктом дослідження є процеси міжнародної міграції робочої сили в контексті глобалізації світового господарства і євроінтеграційних процесів України.

Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти впливу міжнародної міграції робочої сили на національний ринок праці України.

Основна частина

Мобільність працездатного населення є однією з характеристик гнучкого ринку праці, і вона полягає в готовності частини працересурсного потенціалу мігрувати з метою працевлаштування на робочі місця з більш привабливими умовами праці. На нинішньому етапі, формування ринку праці в Україні, трудова міграція є вимушеною та в переважній більшості випадків має нелегальний характер, що стає причиною порушення прав людини, зростання криміногенної ситуації та тіньового сектора економіки, як на території України, так і для країни їх постачальника. Реалізація права на зайнятість, скорочення рівня і темпів безробіття, захист прав громадян, що працюють за межами держави - питання, які через свою виключну соціально-економічну значимість турбують фахівців різних спеціальностей [1], [2], [3].

Міграція (від лат. migratio) - переселення, тобто територіальне переміщення населення, пов'язане зі зміною місця проживання. Не всі переселення вважають міграцією, а лише ті, що пов'язані з перетином певних кордонів - державних, адміністративних. До міграцій не належать переміщення, які не спричиняють жодних змін у соціальних зв'язках особи і майже не впливають ані на саму особу, ані на її суспільне оточення як у місці вибуття, так і прибуття (тобто туристичні, рекреаційні поїздки, короткочасні гостьові візити чи поїздки на відпочинок) [4].

Головна специфічна ознака міграції - намір індивіда змінити місце проживання, влаштуватися на новому місці. Тому міграція - це просторова активність (переміщення) індивіда, спрямована на оволодіння ресурсами нових територій і пов'язана зі зміною місця проживання.

У міграції, як суспільно-економічного явищі є три параметри: зміна індивідом координат свого перебування, тобто переміщення (чинник мобільності); намір індивіда поліпшити своє матеріальне і (або) соціальне становище (чинник потреб); прагнення індивіда обжитися на новому місці та вважати його «другою батьківщиною» (чинник стабільності).

У науковій економічній літературі існує багато підходів до класифікації видів міграції залежно від критерію, що покладений в її основу. В нашому дослідженні ми ставимо акцент насамперед на трудову міграцію, тобто це міграція до іншої країни з метою працевлаштування, і вона може бути чотирьох видів:

1) офіційна трудова міграція - переміщення громадян, які виїздять за кордон, декларуючи метою виїзду участь у трудовій діяльності;

2) неофіційна легальна міграція - поїздки за кордон із декларованою метою туризму або відвідування родичів із подальшим працевлаштуванням та реєстрацією в країні реципієнті;

3) успішна нелегальна міграція - поїздки, пов'язані з незареєстрованою зайнятістю видами діяльності, дозволеними законодавством відповідних країн;

4) міграція жертв злочинних угруповань - торгівля людьми та інші випадки перебування мігрантів у нелюдських умовах або зайнятість протиправною діяльністю за кордоном не з власної волі.

Виходячи з цього, виокремлюють три типи трудових мігрантів:

1) трудові мігранти, які прибувають на роботу за контрактом - напівкваліфіковані чи некваліфіковані робітники, котрі перебувають у країні певний період часу;

2) висококваліфіковані спеціалісти - працівники транснаціональних компаній та спільних підприємств, які за характером діяльності переїздять від країни до країни;

3) нелегальні трудові мігранти.

Міграція виконує функцію розвитку населення, тобто сприяє змінам соціально-психологічних характеристик людей, розширенню світогляду, накопиченню знань про різні сфери життя, обміну трудовими навичками і виробничим досвідом, розвитку особистості, її матеріальних, соціальних і духовних потреб, інтеграції національних культур. Також виокремлюють селективну функцію, сутність якої полягає в тому, що різні соціально - демографічні групи різною мірою беруть участь у міграційних переміщеннях. Найбільш значущими функціями міграції є економічна та соціальна. Економічна функція полягає в забезпеченні кількісної та якісної відповідності між попитом і пропозицією робочої сили різного профілю й кваліфікації у різних регіонах або країнах.

Отже, чинником трудової міграції вважається передусім різниця рівнів матеріального добробуту людей, умов праці й побуту, а причиною - суперечність між потребами особистості та можливостями їхнього задоволення у місці постійного проживання.

До найважливіших аспектів соціально-економічної функції міграції належить задоволення індивідуальних та соціально-групових потреб індивідів.

Соціально-економічна суть трудової міграції населення полягає у забезпеченні кількісної та якісної відповідності між потребою у робочій силі та наявністю її у різних регіонах, а також у реалізації прагнень працівників задовольнити особисті потреби [5].

Міграційну поведінку індивіда можна визначити як сукупність дій та відносин, що опосередковано впливають на переселення індивідів або відмову від переселень. Серед основних спонукальних чинників такої поведінки виокремлюють міграційне настановлення, міграційну мотивацію, міграційну готовність, які засвідчують схильність суб'єкта до сприйняття майбутніх подій і до дій у певному напрямку, що забезпечує усталений цілеспрямований характер перебігу відповідної діяльності та є основою доцільної вибіркової активності людини [4].

До традиційних спонукальних мотивів і причин міжнародної міграції робочої сили в останнє десятиріччя долучилися політична та економічна кризи; поглиблення регіональної та світової економічної інтеграції; розвиток сучасних засобів комунікацій; інформаційний фактор, а також неекономічні чинники. У науковій літературі існує різноманітна класифікація чинників (часто взаємозалежних), під впливом яких формуються напрями та масштаби міграційних процесів [6], [7], [8], [9], [10].

Що ж стосується основних наслідків трудової міграції для країни, то тут переважають здебільшого негативні, а саме: - втрата країною конкурентоспроможної частини власних трудових ресурсів; уповільнення темпів розвитку в зв'язку зі значною міграцією працездатного населення, здатного створювати ВВП країни; використання іммігрантів за кордоном переважно на низько кваліфікованих важких роботах зі шкідливими умовами праці і поганими умовами проживання, відсутністю медичного страхування, наявність випадків їх дискримінації та експлуатації місцевими роботодавцями; тривала відірваність від родини.

Серед позитивних результатів трудової міграції, то можна назвати такі: сприяння євроінтеграції України, зокрема в міжнародний ринок праці через міждержавний обмін робочою силою; надання можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити кваліфікацію, ознайомитися зі світовим досвідом, поліпшити матеріальне становище як самих мігрантів, так і членів їхніх сімей; стимулювання до більш продуктивної діяльності українських працівників через виникнення конкуренції із закордонними фахівцями; підвищення світового рейтингу і створення позитивного іміджу України, як демократичної, вільної та відкритої європейської країни.

Отже, міграційні процеси є важливою складовою, що формує кількісні зміни населення, зміни якісних характеристик трудового потенціалу суспільства, трансформації ринку праці.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань, були використані сучасні наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань сутності і видів міграції, трудових міграційних процесів та їх впливу на національні ринки праці, а також звіти міжнародних організацій в галузі економіки, міграції, демографії, дані офіційної статистики в Україні. Для досягнення поставленої мети в дослідженні використовувалися загальнонаукові і специфічні методи дослідження, зокрема методи аналізу і синтезу для виявлення науково-теоретичних основ трудової міграції, теоретичного узагальнення, історичний, науково-аналітичний, систематизації та класифікації. Для надання кількісної оцінки процесам трудової міграції був використаний статистичний метод.

У дослідженні важливо визначити наскільки великих масштабів набрала трудова міграція з України, її динаміку за останні роки та причини.

Національні та міжнародні інформаційні джерела повідомляють про масове зростання трудової міграції громадян України в Польщу та інші країни ЄС. Після політичних потрясінь і економічної кризи в Україні, починаючи з 2014 року, значні зміни в міграції і міграційних тенденціях українців дійсно вірогідні. Однак досі дебати на цю тему часто ґрунтуються на припущеннях і випадках, а не на фактах і аналізі. Спираючись на останні дослідження Німецької консультативної групи в Україні, ми здійснили аналіз останніх змін і тенденцій у трудовій міграції українців, а також їх причини і наслідки для національного ринку праці.

Для більш реальної та достовірної оцінки загальної кількості українських трудових мігрантів, ми спираємося у дослідженні на два статистичних джерела: Спеціальні модулі з міграції за 2012 і 2017 роки Українського обстеження робочої сили (LFS) [11], які охоплюють тих мігрантів, які до сих пір є членами домогосподарств в Україні - отже, переважно тимчасову міграцію (регулярну і нерегулярну). З іншого боку, статистичні дані України та країн-партнерів, особливо узгоджені Євростатом, що стосуються всіх офіційно працевлаштованих громадян України за винятком нелегальних мігрантів [12], [13], [14], [15].

Спочатку розглянемо країни працевлаштування українських мігрантів та кількість трудових мігрантів по них, що наведені у таблиці.

Отже, ми отримали оцінку за 2017 рік, виходячи з даних країни - партнера і додаючи близько третини мігрантів по даних обстеження робочої сили, щоб врахувати нерегулярних тимчасових мігрантів. Оцінка за 2012 рік сформована за тим же принципом. Що стосується Росії, де не існує адміністративних даних про зареєстрованих українських мігрантів в 2012 році, то ми припускаємо, що зменшення кількості трудових мігрантів в Росії, що досить помітно за даними обстеження робочої сили, стосується також адміністративних даних по Росії.

Отже, ми оцінюємо загальний обсяг міграції робочої сили з України за такими обсягами:

2012 р.: Щонайменше 1,6 млн осіб.

2017 р.: Щонайменше 2 млн чоловік.

Країни працевлаштуванняукраїнських мігрантів за джерелом даних, тис. чол.