Економічна інтеграція країн та її вплив на гармонізацію системи обліку та фінансової звітності: досвід Ізраїлю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна інтеграція країн та її вплив на гармонізацію системи обліку та фінансової звітності: досвід Ізраїлю

Олена Акименко

Владислава Пономаренко

Анотація

Досліджено питання економічного піднесення Ізраїлю - країни високих технологій, що продукує сучасну конкурентоспроможну продукцію оборонного призначення, програмне забезпечення, засоби цифрового зв'язку, біотехнології, фармацевтичні препарати і вироби з використанням надсучасних інноваційних нанотехнологій. З'ясовано особливості прогресивної системи оподаткування Ізраїлю, серед яких відсутність стягнення податку на доходи з мінімальної заробітної плати (близько 1000 $ США). Відстежено процес формування Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, головним завданням якої є розробка та впровадження єдиної системи зрозумілих та прийнятних міжнародних стандартів фінансової звітності. Встановлено основні базиси в справі стандартизації бухгалтерського обліку у світі, серед яких International Accounting Standards (МСФЗ) та Generally Accepted Accounting Principles. Досліджено процес впровадження МСФЗ та подальшої адаптації їхніх положень до Ізраїльських стандартів бухгалтерського обліку. Наведено варіанти впровадження МСФЗ в Ізраїлі.

Ключові слова: економічний розвиток; гармонізація; економічна інтеграція; державне управління; Кнесет; фінансова звітність; міжнародні стандарти фінансової звітності; Ізраїльські стандарти бухгалтерського обліку.

Abstract

Keywords: economic development; harmonization; economic integration; public administration; Knesset; financial reporting; international financial reporting standards; Israeli accounting standards.

Основна частина

оподаткування заробітний фінансовий звітність

Постановка проблеми. Економіка країни посідає значне місце в системі державотворення. А спрямованість на розвиток якоїсь певної галузі зазвичай вказує на основне джерело формування валового внутрішнього продукту. І бухгалтерський облік у цьому випадку виступає інститутом створення багатоцільової релевантної інформації для прийняття рішень на різних рівнях управління та системою діагностування економічних і соціальних процесів із потужним зворотним зв'язком.

Безумовно, економічна глобалізація, зміни суспільно-економічного характеру, повна абсорбція міжнародних відносин, перетворення економіко-реформаторського змісту, зародження та подальший розвиток транснаціональних корпорацій та промислово - фінансових груп, вплинули на бухгалтерський облік, трансформаційно його змінивши та створивши економічні передумови розробки і впровадження загальноприйнятих вимог до ведення бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності, сформувавши при цьому об'єктивну необхідність спілкування єдиною мовою бізнесу, здатною досконало виражати сутність економічних відносин.

Загальновідомо, що гармонізація і стандартизація системи обліку на рівні міжнародного визнання була розпочата створенням 29 червня 1973 року професійними бухгалтерськими організаціями економічно піднесених країн світу (Австралії, Великобританії, Ірландії, Канади, Мексики, Нідерландів, Німеччини, США, Франції, Японії) Комітету з міжнародних стандартів обліку (далі - Комітет з МСБО). Наступним кроком було перейменування Комітету з МСБО (2020 р.) на Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - Рада з МСБО), зі спрямуванням своєї діяльності на гармонізацію національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та облікових політик різних країн. Головним завданням Ради з МСБО при цьому була підготовка та запровадження єдиної системи доступних, зрозумілих і прийнятних міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ) [1].

Започатковані ще в 70-х роках ХХ ст. МСБО, які у ХХІ ст. мають нову назву - МСФЗ та видаються Радою з МСБО, завоювали майже пів світу. Раду з МСБО на сучасному етапі доречно представляти як радикального видавника стандартів, які, у свою чергу, в багатьох країнах стали частиною законодавства або загальноприйнятою практикою. Експансивне застосування МСФЗ призвело до збільшення вимог як інвесторів, так і національних органів регулювання обліку для подальшого розроблення МСФЗ у межах підзвітного, відкритого процесу, який водночас є вільним від неналежного впливу ззовні. Як вказує К. Флемінг, «…Рада з МСБО вже не засіб досягнення глобальної конвергенції бухгалтерського обліку, вона стоїть на порозі того, щоб стати видавцем глобальних стандартів фінансової звітності, будучи визнаною G-20 центром глобальної політики в цьому питанні» [2, с. 68].

У світовій практиці стандартизації бухгалтерського обліку визначають два базиси:

1) IAS (International Accounting Standards) - МСФЗ - Лондонський офіс;

2) US GAAP (Generally Accepted Accounting Principles) - загальновизнані облікові принципи США.

Отже, у загальноприйнятій обліковій системі облікової практики проблематика гармонізації та стандартизації була врегульована створенням Комітету з МСБО, з часом перейменованого на Раду з МСБО, яка наприкінці 2000 року охопила більше ніж 140 професійних бухгалтерських організацій - членів Міжнародної федерації бухгалтерів (далі - МФБ). 2001 рік ознаменовано започаткуванням ініціатив з обговорення перспектив «конвергенції» US GAAP (Generally Accepted Accounting Principles) і МСБО та проведенням засідання Ради з МСБО в штаб-квартирі Ради зі стандартів бухгалтерського обліку США.

Отже, Рада з МСБО стає Радою з МСФЗ - цілісною, яка потребує постійного удосконалення системою обліку та фінансової звітності, яка узагальнює облікові принципи та правила складання фінансових звітів та зближує методологію обліку та звітності різних країн. Відповідно, посилення процесів економічної інтеграції країн стало причиною виникнення стандартів з однозначним тлумаченням принципів, правил та алгоритмів обліку в різних країнах. У зв'язку з цим вбачаємо за необхідне дослідити сформовану систему обліку Ізраїлю - країни з розвинутою інноваційною економікою, яка з'явилася на політичній карті світу в 1948 році й впродовж всієї історії становлення та розвитку вела безкомпромісну боротьбу за власне виживання в несприятливому зовнішньополітичному оточенні [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальні проблеми економічної інтеграції, її сутність та наслідки знайшли своє відображення в наукових працях багатьох вітчизняних та закордонних учених. Серед них, зокрема такі: А. Бєкоєв, В. Бєлолипецький, О. Білоус, Д. Лук'яненко, Г Кірейцев, С. Любімцева, В. Єфимов, Г Мінс, Д. Шнайдер та інші. Значний внесок у дослідження проблем економічного зростання країн Близького Сходу зробили такі вітчизняні й зарубіжні вчені, як М. Козюбра, О. Копиленко, М. Орзіх, Л. Рабінович, О. Сурілов, Д. Бар-Іллан, Ш. Гіллел, Л. Дубдуб, С. Ірікат, А. Кудрявцев, Д. Леон, Набіл Шаат, Т. Сафран, А. Томімі та інші. Досліджуючи проблеми економічного зростання країн Близького Сходу, вчені у своїх працях окрему увагу приділяють Ізраїлю - країні з багатогранною історією створення та нинішньою роллю в Азії та світі.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Віддаючи належне науковим напрацюванням учених, зауважимо, що питання економічного розвитку Ізраїлю, особливості ведення обліку та складання фінансової звітності у стабільній, сильній та розвинутій країні, залишаються актуальними та потребують подальших наукових розвідок. Доводячи усьому світові свою спроможність відстоювати власні національні інтереси, перебуваючи у стані війни з кількома країнами одночасно, Ізраїль прагне до визнання з боку інших країн, встановлення дружніх відносин із багатьма державами світу для економічного, політичного, соціального та культурного розвитку. Тому обрана тема дослідження є актуальною та своєчасною з огляду на розробку Україною та Ізраїлем спільних наукових проєктів.

Формування цілей статті. Головною метою цієї роботи є дослідження процесу впровадження МСФЗ в Ізраїлю та подальшої адаптації їхніх положень до Ізраїльських стандартів бухгалтерського обліку, що вказує на високий рівень інтегрованості із сучасними європейськими вимогами до ведення бізнесу.

Виклад основного матеріалу. Враховуючи географічне розташування держави, територія якої межує на півночі з Ліваном, на сході - із Сирією і Йорданією, на півдні - з Єгиптом, на сході та південному заході - з палестинськими територіями, Ізраїль є наполегливим у виконанні своєї стратегічної мети - всебічному розвитку країни, розширенню зовнішньої та внутрішньої політики, реформуванню та створенню нових державних структур, які б сприяли покращенню життя населення, подоланню дипломатичної ізоляції.

Послідовна та розумна політика Кнесету, а саме реформування держаних, наукових, військових, високотехнологічних галузей, а також створення сприятливих умов для нового піднесення, надання правової, фінансової, соціальної допомоги євреям, які проживають в Ізраїлі та за кордоном, забезпечує державі Ізраїль входження у 20 найбільш розвинутих країн світу й бути найрозвинутішою країною близькосхідного регіону.

Отже, Ізраїль є парламентською демократією, яка складається із законодавчої, виконавчої та судової влади (рис. 1). Президент, виступаючи главою держави та гарантом єдності та суверенітету всієї нації, має обов'язки, функції та повноваження, які визначаються на законодавчому рівні. Серед офіційних функцій:

- відкриття першої сесії нового Кнесету;

- прийняття вірчих грамот іноземних посланців;

- підписання договорів та законів, прийнятих Кнесетом;

- призначення суддів, губернатора Банку Ізраїлю та керівників дипломатичних місій Ізраїлю за кордоном за рекомендацією відповідних органів;

- помилування в'язнів та заміщення вироків за порадою міністра юстиції [4].

Рис. 1. Синергія законодавчої, виконавчої та судової влади як система державного управління Ізраїлю

Крім того, Президент виконує державні функції та неформальні завдання, які включають звернення громадян, надання престижу комунальним і соціальним об'єднанням та посилення громадських дій, таких як боротьба з дорожньо-транспортними пригодами. Президент обирається простою більшістю членів Кнесету з числа кандидатів, висунутих на основі їхнього особистого статусу та внеску в державу, на один термін - сім років [4].

У системі ведення державних справ важливим є також однопалатний парламент - Кнесет, який складається із 120 членів, працює в межах пленарних засідань та 12 постійних комітетів (періодичність виборів - 1 раз в чотири роки), серед яких: комітет палати; комітет закордонних справ та оборони; комітет з економічних питань; фінансовий комітет; комітет внутрішніх справ та навколишнього середовища; комітет з питань освіти і культури; комітет з питань праці, соціального захисту та охорони здоров'я; комітет з питань конституції, права та правосуддя; комітет із питань імміграції, поглинання та питань діаспори; комітет державного контролю; комітет зі статусу жінок; комітет з питань науки і техніки [4].

За управління поточними зовнішніми та внутрішніми справами держави, включаючи питання безпеки, в Ізраїлі відповідає Уряд, повноваження якого щодо формування політики дуже широкі, і він уповноважений вживати заходів з будь-якого питання, яке не делеговане законом іншому органу влади (зазвичай працює чотири роки).

Сама система базується на принципі поділу влади, за якого виконавча влада (уряд) підпорядковується довірі законодавчої гілки влади (Кнесету), а незалежність судової влади гарантується законом. Судді призначаються президентом за рекомендацією спеціальної комісії з висунення кандидатур, до складу якої входять судді Верховного суду, члени адвокатури та громадські діячі. Призначення суддів довічні, при цьому обов'язковий пенсійний вік - 70 років. Магістратські та окружні суди здійснюють юрисдикцію у цивільних та кримінальних справах, тоді як ювенальний, дорожній, військовий, трудовий та муніципальні апеляційні суди розглядають справи, що належать до їх компетенції. При цьому в Ізраїлі не проводить судового розгляду справи присяжних [4].

Основні нормативно-правові акти, які є фундаментом для майбутньої Конституції Ізраїлю, представлено основними законами, серед яких: «Кнесет» від 12.02.1958 року, затв. 3-м Кнесетом; «Ізраїльські землі» від 25.07.1960 року, затв. 4-м Кнесетом; «Президент держави» від 16.06.1964 року, затв. 5-м Кнесетом; «Уряд» від 7.03.2001 року, затв. 15-м Кнесетом (вперше був прийнятий 13.08.1968 року 6-м Кнесетом); «Державне господарство» від 21.07.1975 року, затв. 8-м Кнесетом; «Армія» від 31.03.1976 року, затв. 8 м Кнесетом; «Єрусалим, столиця Ізраїлю» від 13.12.1980 року, затв. 9-м Кнесетом; «Судова влада» від 28.02.1984 року, затв. 9-м Кнесетом; «Державний контролер» від 15.02.1988 року, затв. 12-м Кнесетом; «Свобода окупації» від 9.03.1994 року, затв. у новій редакції 13-м Кнесетом (вперше був прийнятий 3.03.1992 року 12-м Кнесетом); «Людська гідність і свобода» від 17.03.1992 року, затв. 12-м Кнесетом; «Референдум» від 12.03.2014 року, затв. 19-м Кнесетом; «Державний бюджет на 2017 та 2018 роки» (спеціальні положення) (тимчасове забезпечення); «Ізраїль - національна держава єврейського народу» від 19.07.2018 року, затв. 20-м Кнесетом [5].

Щодо рівня економічного розвитку, Ізраїль за даними Світового банку за 2019 рік посів 19-у сходинку в рейтингу країн світу, при цьому величина ВВП на душу населення становила 43 592 дол. США проти 29 568 дол. США у 2008 році (рис. 2) [4]. Така ситуація позитивно вплинула як на економіку всієї держави, так і на покращення соціального добробуту кожного громадянина Ізраїлю.

Завдяки державній підтримці процесу впровадження інновацій у виробництво Ізраїлю, держава перетворилася на країну високих технологій, здатну продукувати сучасну конкурентоспроможну продукцію оборонного призначення, програмне забезпечення, засоби цифрового зв'язку, біотехнології, фармацевтичні препарати і вироби з використанням надсучасних інноваційних нанотехнологій. В цій країні також динамічно розвивається виробництво електронного і біомедичного обладнання, хімічних речовин, транспортного обладнання і продуктів харчування. Ізраїльські підприємства, використовуючи досвід як США, так і країн Євросоюзу, не обмежуються вузьким колом країн для налагодження співпраці [3].

Рис. 2. Динаміка річного ВВП на душу населення в Ізраїлі за 2005-2019 рр.

Аналіз структури економіки в розрізі секторів та дані Світового банку за 2019 рік дають підстави стверджувати, що Ізраїль є розвинутою країною з інноваційним розвитком та розвинутою сферою послуг, яка переважно і є джерелом надходження ВВП (рис. 3). Питома вага послуг становить майже 70%, що підтверджує високий рівень сервісу в Ізраїлі.

Рисунок 3. Діаграма структури ВВП в Ізраїлі за даними 2019 року

Податкову політику прийнято вважати важливою складовою стимулювання економічного розвитку будь-якої країни. Не є винятком і Ізраїль із діючою прогресивною системою оподаткування і особливістю звільнення мінімальної заробітної плати (близько 1000 $ США) від податку на доходи. Ізраїльська податкова система, яка побудована на принципах стимулювання громадян до праці, - це шестиступенева прогресивна система оподаткування доходів громадян. Оподаткування доходів розпочинається з 10% для доходів громадян у розмірі 6310 шекелів (1700 $ США) і сягає 48-50% для заможних громадян, щомісячні доходи яких перевищують 12000 $ США [3].

Водночас збільшенням доходів призводить до збільшення податкової ставки, яка зростає лише для кожного наступного рівня більшої суми доходів, без врахування мінімального неоподаткованого рівня та попереднього рівня ставки податку на доходи. Унаслідок цього розмір нарахованого податку за кожним окремим рівнем приєднується до попереднього, але меншого за розміром рівня податкової ставки, а не стягується з усієї суми доходу громадянина за єдиною високою ставкою. Зазначена система спроможна справедливо розподіляти податкове навантаження серед громадян з різними рівнями доходів, а кваліфіковані працівники з високим рівнем заробітної плати не зобов'язані сплачувати податки в розмірі 40-50% від усього рівня нарахованої заробітної плати. Отже, в Ізраїлі податки на доходи не стягуються з робітників, які виконують низькокваліфіковану працю і завдяки прогресивній системі оподаткування держава стимулює до праці як низькокваліфікованих, так і висококваліфікованих працівників. Такий підхід до оподаткування доходів громадян свідчить про те, що в цій країні основним ресурсом економіки уряд вважає людський капітал, а не сировину чи виробничі засоби [3].

Як свідчать результати проведеного дослідження, ведення обліку та складання фінансової звітності в Ізраїлі відбувається відповідно до гармонізації національної системи обліку.

То як Ізраїль перейшов на МСФЗ?

В Ізраїлі з 01 січня 2008 року всі ізраїльські корпорації, акції яких котуються на біржі, повинні складати звітність відповідно до МСФЗ. Визначено два винятки: банки та корпорації, акції яких котуються на двох біржах в США та Ізраїлі. Банки повинні продовжувати складати звітність за концептуальною основою, що близька до GAAP USA. Корпорації з подвійною реєстрацією можуть обирати між МСФЗ та GAAP USA [6].

Встановлено таке зобов'язання для корпорацій Радою зі стандартів обліку Ізраїлю (Israel Accounting Standards Board - IsASB), офіційним органом, що затверджує стандарти в Ізраїлі. Саме нею 29 липня 2006 року було опубліковано Ізраїльський стандарт бухгалтерського обліку №29, який вимагав від ізраїльських компаній, акціями чи борговими цінними паперами яких здійснюється публічна торгівля, подавати фінансову звітність за МСФЗ з 1 січня 2008 року. При цьому, як вказується у цьому стандарті, майбутні зміни до МСФЗ будуть застосовуватися автоматично [8].

Необхідно зазначити, що решта підприємств можуть обирати між поданням звітності відповідно до МСФЗ або ізраїльських стандартів. Необхідно вказати на той факт, що Рада зі стандартів обліку Ізраїлю встановила, що прийняття МСФЗ буде повним і без будь-яких відхилень. Таким чином, законодавчо в Ізраїлі видано стандарт, де вказано, що облік для всіх підприємств, що підпадають під дію Закону про цінні папери Ізраїлю від 1968 року необхідно вести згідно з МСФЗ, виданими Радою з МСБО. Звертаючи увагу на особливість національного регулятора обліку Ізраїлю, Д. Сапір - голова Ради зі стандартів обліку Ізраїлю у свій час зауважив, що це «єдиний орган із розробки стандартів, що має право встановлювати стандарти бухгалтерського обліку без згоди законодавчого органу» [9].

Перші фінансові звіти за МСФЗ мали включати переглянуті порівняльні показники, що відповідали стандартам МСФЗ. Суб'єкти господарювання, які їх подавали, також повинні були включити до своєї річної фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2007 року, примітку з балансом та звіт про прибутки та збитки, що відповідав МСФЗ. Даний стандарт був змінений іншим стандартом бухгалтерського обліку №34 «Подання фінансової звітності», починаючи з 1 січня 2014 року, а його оновлена редакція датується 31 серпня 2018 роком [5-8].

Згідно з Положенням про цінні папери (Річна фінансова звітність) стандарти МСФЗ застосовуються в Ізраїлі, коли їх видає Правління IASB з тією ж датою набрання чинності. До того ж немає вимог щодо їх офіційного схвалення [5-8].

Окрему увагу приділено малим та середнім підприємствам, для яких Ізраїльським комітетом зі стандартів бухгалтерського обліку було прийнято Ізраїльський стандарт бухгалтерського обліку №32 (2010 р.). Відповідно до вимог цього стандарту компанії, які не зобов'язані використовувати стандарти МСФЗ, мають можливість застосовувати МСФЗ для МСП [8].

Щодо періодичності подання звітності суб'єктами господарювання, то річні звіти подаються протягом 90 днів із кінця фінансового року, проміжні - за кожен квартал протягом 60 днів після закінчення кварталу. Кожен звіт подається як у форматі PDF, так і у вигляді файлів HTML, перекладених у файли XML та XBRL. Файли знаходяться в відкритому доступі на сайті Тель-Авівської фондової біржі (maya.tase.co.il) і на вебсайті ISA (www.magna.isa.gov.il) [9].

Ознайомитися з існуючими Ізраїльськими стандартами бухгалтерського обліку (далі -ІСБО) можливо на офіційному сайті Ради зі стандартів обліку Ізраїлю (Israel Accounting Standards Board) [8].

Отже, нині в Ізраїлі є чинними 39 ІСБО та одночасно застосовуються МСФЗ. До того ж передбачено використання міжнародного стандарту для малих та середніх підприємств, що відображено в положеннях ІСБО №32.

Крім того, простежується поступове впровадження положень міжнародних стандартів у тій чи іншій частині ведення обліку. Починаючи з 2006 року і до сьогодні Рада намагається безперервно вдосконалювати ІСБО, на що вказують такі нормативно-правові документи:

- «Вдосконалення існуючих стандартів - 2010 (ізраїльський стандарт)» - набрав чинності 2.02.2010 року;

- «Вдосконалення існуючих стандартів - 2017 (а)» - набрав чинності 16.10.2017 року;

- «Вдосконалення існуючих стандартів - 2017 (b)» - набрав чинності 18.12.2017 року;

- «Вдосконалення існуючих стандартів - 2021 рік» - у дію буде введено 2 жовтня 2021 року [8].

Перший документ «Вдосконалення існуючих стандартів - 2010 (ізраїльський стандарт)», прийнятий з метою деяких оновлень, зроблених у травні 2008 року, до міжнародних стандартів. Поправки включають зміни до ІСБО №27 «Основні засоби», до Положення №51 Інституту дипломованих бухгалтерів «Облік грошових потоків» та до ІСБО №16 «Інвестиційна нерухомість». Нові редакції зазначених стандартів набули чинності 1 січня 2010 року [8].

Наступний документ «Вдосконалення існуючих стандартів - 2017 (а)» включає зміни та роз'яснення до Поправки №69 щодо правил бухгалтерського обліку та фінансової звітності некомерційними організаціями, ІСБО №18 «Фінансова звітність державних лікарень та фондів охорони здоров'я» та ІСБО №34 «Подання фінансової звітності». Датою набуття чинності щодо вдосконалення даних стандартів - 1 січня 2017 року [8].

«Вдосконалення існуючих стандартів - 2017 (b)» передбачає оновлення ІСБО №19 «Податки на прибуток», ІСБО №27 «Основні засоби», ІСБО №30 «Нематеріальні активи» та Положення №29 «Пов'язані сторони». При цьому, зміни застосовуються до фінансової звітності за річні періоди, що починаються 1 січня 2018 року або пізніше [8].

Нормативний документ «Вдосконалення існуючих стандартів - 2021 рік», який ще не ввійшов в дію, вносить свої корективи стосовно положень ІСБО №35 «Облікова політика, зміни в бухгалтерських оцінках та помилки», ІСБО №19 «Податки на прибуток» та ІСБО №34 «Подання фінансової звітності». Так, зміни до ІСБО №35 дозволяють компанії, яка впроваджує ІСБО і яка приймає сучасний МСФЗ (або будь-який із них) відповідно до розділу 15А, застосовувати перехідні положення у МСФЗ. Поправка до ІСБО №19 та внаслідок цього оновлення ІСБО №34 мають на меті усунути суперечності у деяких пунктах щодо визначення того, що відстрочені податкові активи та зобов'язання мають класифікуватися як необоротні активи або довгострокові зобов'язання. Крім того, Зміни до ІСБО №34 мають пояснити, що довгострокові зобов'язання можуть класифікуватися лише за порушення фінансових критеріїв довгострокових зобов'язань до кінця звітного періоду, зміненого відповідно до умов, встановлених у розділі 54 ІСБО №34 до затвердження фінансової звітності. Норми аналізованого документа застосовуватимуться до фінансової звітності за річні періоди, що починаються з 1 січня 2021 року або пізніше [8].

Висновки та пропозиції. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Ізраїль - це парламентська демократія, що складається з законодавчої, виконавчої та судової влади. Главою держави виступає президент, однак ширші повноваження належать, все ж таки, Кнесету (парламенту) та уряду (кабінету міністрів), а державне управління має свої особливості.

До того ж Ізраїль - розвинута країна, яка посідає 19-е місце за даними Світового банку за 2019 рік, має економічну спрямованість на модернізацію невиробничої сфери, що більшою мірою створює ВВП, який, у свою чергу, має тенденцію до зростання, на що вказують дані за період з 2005 по 2019 роки, та, звісно ж, є державою із передовим досвідом, що славиться своїми інноваційними можливостями в різних секторах економіки.

При цьому застосування МСФЗ з 1 січня 2008 року та подальше впровадження їх положень до національних стандартів бухгалтерського обліку вказує на високий рівень інтегрованості із сучасними європейськими вимогами до ведення бізнесу.

Тож, узагальнюючи всі вищенаведені дані, можемо також стверджувати, що Ізраїль прокладає шлях до свого розквіту, закладаючи фундаментальні основи як законодавства (прямуючи до затвердження власної Конституції), підвищуючи рівень економічного розвитку (тим самим покращуючи добробут своїх громадян) та підтримуючи міжнародний рівень ведення бізнесу (модернізуючи ІСБО та пов'язані з ними нормативно - правові акти), що неодмінно відзначиться як на стрімкому розвитку країни, так і на житті всіх громадян Ізраїлю.

Список використаних джерел

1. Шестерняк М.М. Вплив глобалізаційних процесів на систему обліку і звітності. Сучасні детермінанти фіскальної політики: локальний та міжнародний вимір: матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 10 вересня 2019 р.). Тернопіль, 2019. С. 301-304. URL: Ьїїр:// 48 рассл\'ііпіі.с4іі.ііа/Ьіїзїгсат/316497/35759/і/Шестерняк ТНЕУ 2019.pdf.

2. Fleming, Colin Balancing Act. Accountancy. Jun 2011. Vol. 147, Issue 1414. Рр. 68-69.

3. Досвід Ізраїлю, як розвинутої інноваційної економіки. URL: https://economy.24tv.ua/ dosvid_izrayilyu_yak_rozvinutoyi_innovatsiynoyi_ckonomiki_n1268046.

4. Israeli Ministry of Foreign Affairs: official website. URL: https://mfa.gov.il/MFA/AboutIsrael/ State/Pages/default.aspx.

5. World Development Indicators. URL: https://databank.worldbank.org/reports.aspx? source= world-development-indicators#.

6. Пасько О.В. Роль національних регуляторів бухгалтерського обліку в сучасному світі. URL: http://magazine.faaf.org.ua/rol-nacionalnih-regulyatoriv-buhgalterskogo-obliku-v-suchasnomu - sviti.html.

7. IFRS application around the world. Jurisdictional profile: Israel. URL: https://www.ifrs.org/use - around-the-world/use-of-ifrs-standards-by-jurisdiction/israel/.

8. Israel Accounting Standards Board: official website. URL: https://www.iasb.org.il/%D7% AA % D7% A7% D7% A0% D7% 99-

%D7% 97% D7% A9% D7% 91% D7% 95% D7% A0% D7% 90% D7% 95% D7% AA/.

9. Dov Sapir IFRSs as the Global Standard: Setting a Strategy for the Foundation's Second Decade /IFRS Foundation. URL: http://www.ifrs.org/NR/rdonlyres/1D3C2740-8C0D-4B70-9C66-6E4A50ABAE4A/20620/20110622100649_commentlettertoIFRSFoundationtrusteesstrategyreview.pdf.

References

1. Shesterniak, M.M. (2019). Vplyv hlobalizatsiinykh protsesiv na systemu obliku i zvitnosti [The impact of globalization processes on the system of accounting and reporting]. Suchasni determinanty fiskalnoi polityky: lokalnyi ta mizhnarodnyi vymir: materialy III Mizhnar. nauk.-prakt. konf. - Modern determinants of fiscal policy: local and international dimension: materials III International. scientific - practical conf. (pp. 301-304). http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/35759/1/ Shesterni - ak_TNEU_2019.pdf.

2. Fleming, Colin Balancing Act (Jun 2011). Accountancy, 147 (1414), 68-69.

3. Dosvid Izrailiu, yak rozvynutoi innovatsiinoi ekonomiky [The experience of Israel as a developed innovative economy] (n.d.). https://economy.24tv.ua/dosvid_izrayilyu_yak_rozvinutoyi_ inno - vatsiynoyi_ekonomiki_n1268046.

4. Israeli Ministry of Foreign Affairs: official website. https://mfa.gov.il/MFA/AboutIsrael/State/ Pages/default.aspx.

5. World Development Indicators. https://databank.worldbank.org/reports.aspx? source=world - development-indicators#.

6. Pasko, O.V. (n.d.). Rol natsionalnykh rehuliatoriv bukhhalterskoho obliku v suchasnomu sviti [The role of national regulators of accounting in the modern world]. http://magazine.faaf.org.ua/rol - nacionalnih-regulyatoriv-buhgalterskogo-obliku-v-suchasnomu-sviti.html.

7. IFRS application around the world. Jurisdictional profile: Israel. https://www.ifrs.org/use - around-the-world/use-of-ifrs-standards-by-jurisdiction/israel/.

8. Israel Accounting Standards Board: official website. https://www.iasb.org.il/%D7% AA % D7% A7% D7% A0% D7% 99-

%D7% 97% D7% A9% D7% 91% D7% 95% D7% A0% D7% 90% D7% 95% D7% AA/.

9. Dov Sapir IFRSs as the Global Standard: Setting a Strategy for the Foundation's Second Decade / IFRS Foundation. http://www.ifrs.org/NR/rdonlyres/1D3C2740-8C0D-4B70-9C66-6E4A50ABAE4A/ 20620/20110622100649_commentlettertoIFRSFoundationtrusteesstrategyreview.pdf.

Размещено на Allbest.ru