Ефективність використання сільськогосподарських земель при виробництві окремих культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Ефективність використання сільськогосподарських земель при виробництві окремих культур

Л.М. Малярець, д. е. н., професор, завідувач кафедри кафедра вищої математики й економіко-математичних методів

Н.В. Ульянченко, к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту

Досліджуються проблеми ефективності використання сільськогосподарських земель при виробництві соняшнику, кукурудзи на зерно та пшениці в підприємствах Харківської області. Метою дослідження є оцінка процесу формування рівня прибутковості виробництва соняшнику, пшениці та кукурудзи на зерно та виділення окремих факторів впливу на її величину. Було встановлено, що між величиною витрат та прибутку не виявлено чітких залежностей. Констатується чітка залежність між величиною урожайності та величиною прибутку на 1 га посівної площі. Побудована регресійна модель залежності величини прибутку на 1 га посівної площі від окремих факторів. Всі побудовані моделі були надійними та мали середній рівень зв'язку. Встановлено від'ємний характер зв'язку між рівнем витрат на 1 га посівної площі та рівнем прибутку. Робиться висновок про чіткий прояв закону спадної віддачі, який характеризує поступове падіння величини прибутку в процес нарощування витрат.

Ключові слова: прибуток, ефективність виробництва, землекористування, виробнича собівартість, інтенсивність виробництва, закон спадної віддачі.

EFFICIENT USE OF AGRICULTURAL LANDS IN THE PRODUCTION OF INDIVIDUAL CROPS

L. Malyarets, Doctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department of Higher Mathematics, Economic and Mathematical Methods, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, Ukraine

N. Ulianchenko, PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Management, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute, Kharkiv, Ukraine

The author investigates problems of the efficient use of agricultural land in the production of sunflower, corn for grain and wheat at the enterprises of Kharkiv region. It is emphasized that the selected crops occupy 85.4% in the structure of the sown area and actually determine the overall field efficiency of crop production. Moreover, to a large extent, they shape the development trend of the entire agriculture.

There was no clear relationship between the amount of expenses and profit. In the case of sunflower production at enterprises that had losses, the expenditure per hectare was on average UAH 18,861, for wheat - UAH 19,121, for corn for grain - UAH 20,047. At a profit level of UAH 15,000.1-20,000/ha, the cost for sunflower was UAH 13,335/ha, wheat - UAH 14,365/ha, corn for grain - UAH 15,520/ha.

Keywords: profit, production efficiency, land use, production cost, production intensity, law of diminishing returns.

Вступ

Постановка проблеми та зв'язок з науковими та практичними завданнями. Проблеми ефективності використання ресурсів є центральними в будь-якій економічній системі. В сільському господарстві головним ресурсам є земля. Від рівня її ефективного використання багато в чому залежить загальна ефективність аграрного виробництва. Слід також відмітити, що без ефективного використання ресурсів, взагалі неможливо створити інноваційного економічного механізму. Саме можливість отримувати економічний зиск змушує конкретних підприємців ризикувати і запроваджувати інновації. Цей принцип безумовно діє і по відношенню до головного ресурсу сільського господарства - землі.

Сьогодні дана проблема має багато різних аспектів та нюансів. Зокрема, суттєвою є проблематика пов'язана з структурою землекористування. В багатьох випадках вона далека від оптимальної. Відтак, постає питання: які фактори формують прибутковість виробництва та змушують підприємства обирати ту чи іншу культуру в якості однієї з можливих? Для відповіді на це питання проведемо порівняльний аналіз ефективності виробництва трьох головних сільськогосподарських культур Харківської області: пшениці, кукурудзи на зерно, соняшнику.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід підкреслити, що приблизно 46% земельно-ресурсного потенціалу України становлять чорноземи і лучно-чорноземні ґрунти, які характеризуються відносно високим вмістом гумусу. Володіючи такими землями, Україна в роки загострення світової продовольчої кризи, що надалі посилюватиметься через зростання кількості населення на планеті та обмеженість придатних для обробітку угідь, може стати одним із провідних постачальників продовольства на світовий ринок, забезпечуючи додаткові доходи аграрним товаровиробникам і збільшення надходжень до держбюджету країни [1]. В.В. Горлачук та інші наголошують, що українська земля, яка характеризується високим біопродуктивним потенціалом, за умови регулювання всіх факторів росту та розвитку рослин, максимального рівня використання фізіологічно активної радіації (ФАР), наукового забезпечення, залучення та раціонального використання інвестицій, може прогодувати від 140-150 млн до 500-600 млн чоловік” [3]. Критерієм ефективності використання природно-ресурсного потенціалу аграрних підприємств України можна прийняти показники виробництва сільськогосподарської продукції провідних країн світу з високим рівнем розвитку аграрного сектору економіки. Хоча, слід відзначити відмінності у природно-кліматичних умовах та соціально-економічні особливості кожної країни. У цілому, ці показники треба визнати як стратегічні критерії для розвитку сільського господарства. Треба відзначити, що потенційні можливості, за оцінками різних дослідників, відрізняються широким діапазоном коливань і узагальненнями, які не враховують відмінностей природно-кліматичних зон різних регіонів України [3].

В різних країнах світу різні фактори визначають ефективність землекористування. Зокрема в Малаві значний вплив має чередування сприятливих та несприятливих років за кількістю опадів [4]. Автори провели дослідження відносно впливу за даними трьох років опадів на попит на оренду землі у домогосподарств у поєднанні з відповідними сезонними даними відносно регіональних агроекологічних зон Малаві. Було зроблено висновок, що ринки оренди землі виявилися більш активними в центральному регіоні Малаві з середньою щільністю населення. 1-річний та 2-річний лаг більш дощевих років покращив доступ домогосподарств-орендарів до землі. Для південного регіону Малаві з більш обмеженими земельними ресурсами, з меншою поширеністю ринків оренди землі, 2-річний лаг зростання опадів пов'язаний із меншим доступом до орендованої землі.

Вплив перерозподілу земель на ефективності їх використання було досліджено на прикладі Китаю за даними з 1995 по 2002 рік [5]. Автори прийшли висновку, що розвиток ринку оренди землі можна замінити на адміністративний перерозподіл земель за умови оптимізації розподілу земельних ресурсів. Результати стохастичнго моделювання підтверджують, що перерозподіл землі дійсно впливає на технічну ефективність. При цьому, різні ознаки для різних провінцій вказують на те, що вплив перерозподілу землі на технічну ефективність є емпіричним питанням і залежить від конкретних інституційних умов і загального економічного середовища в кожній провінції.

Аналіз ефективності землекористування було також проведено польськими дослідниками [6]. Даний аналіз робився з врахуванням спеціалізації фермерів, а саме з поділом їх на рослинницькій та тваринницькі.

Встановлено, що тваринницькі ферми в середньому технічно та масштабніше ефективніші, ніж рослинницькі. При цьому ефективність масштабу висока для обох спеціалізацій. У 2000 році 64% тваринницьких ферм і 86% рослинницьких ферм працювали в умовах збільшення віддачі від масштабу. Технічна неефективність здебільшого зумовлена «чисто технічною», а не «масштабною» неефективністю, і, таким чином, пов'язана з неефективною практикою управління. Одним з головних факторів цього, на думку авторів, є низький рівень освіти людей, зайнятих у сільському господарстві.

Оцінку впливу ефекту масштабу на рівень технічної ефективності було проведено також за допомогою непараметричного аналізу охоплення даних на основі вихідних даних (DEA) за період з 1993 по 2006 роки [7]. Для оцінки технічної ефективності використовуються процедури одинарного та подвійного завантаження. Автори дійшли висновку, що початкова технічна ефективність за умови змінної віддачі від масштабу (TEV) оцінюється в 0,83. Середня оцінка TEV з поправкою на зміщення становить 0,70; використовуючи подвійне завантаження, оцінка TEV становить 0,72. Ефективність розподілу оцінюється в 0,81. Ефективність масштабу оцінюється як 0,93. Кінцевий висновок полягав в тому, що єдиним чинником, який постійно пов'язується з вищою технічною ефективністю за різними методами аналізу та роками, є більший розмір ферми (як вимірюється журналом доходів ферми). Значимість інших факторів змінюється залежно від методів аналізу.

Слід також підкреслити, що тенденція до концентрації виробництва є світовою тенденцією. Однак, як свідчать результати досліджень великомасштабне агропромислове господарство головним чином відповідає за зменшення біорізноманіття, тоді як невеликі сімейні ферми є більш дружніми до дикої природи [8]. Автори використали для цього природний експеримент уздовж колишнього внутрішнього кордону Німеччини, щоб оцінити причинно-наслідковий вплив розміру ферми на біорізноманіття. Вони поєднали дані про земний покрив із даними про різноманітність птахів, щоб встановити механізми, через які розмір ферми впливає на різноманітність птахів.

Проведене дослідження показує, що збільшення розміру ферми на колишньому внутрішньому кордоні Німеччини зменшує різноманіття птахів на 15%. Результати також свідчать про те, що дане зниження є результатом спрощення земельного покриву, а не інтенсифікації землекористування.

Метою статті є оцінка процесу формування рівня прибутковості виробництва соняшнику, пшениці та кукурудзи на зерно та виділення окремих факторів впливу на її величину.

Матеріал і методи дослідження. В якості бази дослідження використовувалась статистична звітність сільськогосподарських підприємств Харківської області за 2020 рік. Її обробка здійснювалась з допомогою методу групувань, регресійного аналізу.

Виклад основного матеріалу з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Слід відмітити, що на першому етапі в якості методу аналізу даних вирішено було використовувати групування (табл. 1). Було обрано три найбільш поширених в Харківській області культури: пшениця, соняшник, кукурудза на зерно. У 2020 році питома вага цих культур у структурі посівних площ відповідно дорівнювала 33,6%, 12,9%, 38, 8% що в підсумку складає 85,4%. сільськогосподарський харківський соняшник пшениця

Виходячи з цього можна стверджувати, що ефективність виробництва саме цих культур фактично визнає ефективність всієї галуззі рослинництва, а фактично і всього сільського господарства.

В якості показників які обумовлюють та пов'язані з величиною прибутку нами було обрано наступні: величина витрат на 1 га посівної площі, урожайність культури, посівна площа та виробнича собівартість 1 ц. В даному випадку логіка вибору цих показників була наступною. Величина рівня витрат на 1 га посівної площі має характеризувати рівень інтенсивності виробництва, рівень урожайності повинен - ефективність понесених витрат, розміри посівних площ - фактор концентрації виробництва, виробнича собівартість 1ц- пов'язана як з рівнем як інтенсивності, так і технологічною ефективністю.

Таким чином, маємо комплексне охоплення різних факторів, які мають суттєвий вплив на формування фінансового результату.

Таблиця 1. Вплив окремих факторів на величину прибутку на 1 га посівної площі по окремим культур в сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2020 році