Доларизація та її вплив на ефективність грошово-кредитної політики в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державного податкового університету

ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Доларизація та її вплив на ефективність грошово-кредитної політики в Україні

О.І. Береславська доктор економічних наук, професор кафедри фінансових ринків та технологій

А.І. Шкляр кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин

Анотація

У статті розглянуто феномен доларизації, її видів, прояву та впливу на монетарну сферу держави. Узагальнено сучасну практику і підходи, що використовуються країнами світу для зниження її рівня в національних економіках. Здійснено оцінку рівня фінансової доларизації в економіці України та її впливу на ефективність грошово-кредитної політики. Доведено, що вагомим чинником підвищення рівня доларизації є неформальні канали переказу коштів. Обґрунтовано три блоки заходів, спрямованих на дедоларизацію вітчизняної економіки, котрі сприятимуть підвищенню ефективності грошово-кредитної політики: першочергові; націлені на формування сприятливої ринкової кон'юнктури та створення умов для хеджування валютних ризиків; щодо стимулювання використання національної валюти через регулювання нормативів резервування коштів банків та вимог до проведення операцій на різних сегментах фінансового ринку.

Ключові слова: доларизація, фінансова доларизація, ефективність грошово-кредитної політики, інфляція, девальвація, валютний курс.

Abstract

Olena Bereslavskaya

Dr. Sc. (Economics), Professor, State Tax University

Аndrii Shkliar

DOLLARIZATION AND ITS IMPACT ON THE MONETARY POLICY EFFECTIVENESS IN UKRAINE

Keywords: dollarization, financial dollarization, efficiency of monetary policy, inflation, devaluation, exchange rate.

Вступ

Доларизація залишається одним із найсерйозніших викликів для реалізації грошово-кредитної політики. Її головний недолік полягає у зниженні ефективності такої політики через зменшення дієвості впливу процентного каналу на пропозицію грошей. Зміна процентних ставок центрального банку практично не позначається на ставках за валютними кредитами та депозитами. У свою чергу, низька дієвість грошово-кредитної політики суттєво обмежує можливості монетарних органів влади в управлінні макроекономічними й фінансовими процесами.

Рівень доларизації в різних країнах неоднаковий -- від відносно низького в єврозоні до високого. Країни, що мають високий рівень, намагаються знайти способи зниження залежності економіки від іноземної валюти, зокрема долара США. Проте, незважаючи на прогнози експертів щодо краху останнього, бізнес, домогосподарства та уряди країн світу продовжують активно використовувати американську валюту в розрахунках і як засіб нагромадження капіталів. Також відомі приклади відмови від національної валюти. Україна наразі займає проміжну позицію, оскільки рівень доларизації має тенденцію до зниження. Однак у готівковому сегменті фінансового ринку він залишається високим і це, певною мірою, загрожує макрофінансовій стабільності та знижує ефективність дій регулятора (Національного банку України, НБУ) щодо суттєвого зменшення готівкових розрахунків та заходів із дедоларизації. Отже, питання доларизації, її стійкості й негативного впливу на ефективність грошово-кредитної політики залишаються актуальними.

Феномен доларизації в різних формах досліджується як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. Зокрема, В. Козюк, Н. М. Шелудько, Х. Бассо, О. Сальво-Гонсалес, М. Юргілас розглядають причини фінансової доларизації, її вплив на банківську систему та вітчизняний валютний ринок, аналізують негативні наслідки для монетарної сфери держави [1-3]. М. Кармен, Е. Рейнхарт, М. Рогофф, А. Савастано аналізують реальну доларизацію, її стійкий характер та оцінюють вплив на ефективність курсової політики. На основі вивчення 85 країн автори дійшли висновку, що реальна доларизація не є перешкодою для проведення монетарного контролю і зниження інфляції [4]. Е. Берг, Е. Боренштейн аналізують процеси, котрі спонукали окремі країни перейти до офіційної доларизації, яка повністю усуває ризик несподіваної девальвації національної валюти, однак має й суттєвий недолік - неможливість здійснювати незалежну грошово-кредитну політику [5]. Попри велику кількість досліджень доларизації та її впливу на монетарну сферу, глибшого наукового аналізу потребують питання її наслідків у вітчизняній практиці для реалізації грошово-кредитної політики.

Метою статті є з'ясування особливостей доларизації в Україні в контексті світового досвіду, оцінка її наслідків та впливу на ефективність грошово-кредитної політики.

У наукових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних авторів не відбувається дискусії з приводу того, що доларизація економіки - це явище, породжене недовірою до національних грошей. Всі без винятку країни, котрі реформували свої економіки та створювали ринкові інститути, стикалися з цим явищем. Одним із негативних проявів доларизації є формування бівалютної грошової системи, яку не може ефективно регулювати центральний банк. У свою чергу, грошово-кредитна політика, що реалізується в доларизованій економіці, також втрачає ефективність, позаяк емісія іноземної валюти відбувається за межами країни й регулювати її обсяги не видається можливим.

Розуміючи всі ризики та негативні наслідки доларизації, центральні банки розробляють заходи, спрямовані на її подолання або суттєве зменшення. Дослідження показують, що з 85 країн світу тільки 4 були успішними в суттєвому зниженні доларизації - Ізраїль, Польща, Мексика, Пакистан [4]. Повністю подолати це явище не вдалося в жодній державі світу. Розрізняють доларизацію офіційну (відмова від національної валюти на користь іноземної), реальну (використання іноземної валюти, переважно долара США, як засобу платежу, визначення цін і заробітних плат у цій валюті) та фінансову (залучення вітчизняними банками іноземної валюти на депозити та проведення активних операцій у валюті).

Для економіки України більш характерна фінансова доларизація (табл. 1), і фахівці засвідчують тенденцію до її зниження. Використання іноземної валюти як засобу платежу всередині країни практикується в тіньовому секторі та під час проведення великих трансакцій між фізичними особами (купівля нерухомості на вторинному ринку, автомобілів тощо). Безготівкові розрахунки в такій валюті заборонено законом.

Таблиця 1. Динаміка залучених депозитів та наданих кредитів депозитними корпораціями у 2009 і 2015 ¹ і 2017-2021 рр.

Складено за: Дані статистики фінансового сектору / Національний банк України. URL: https:// bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms.

Фінансову доларизацію розрізняють за двома типами: внутрішню (активи/пасиви в іноземній валюті всередині країни) та зовнішню (іноземні запозичення, розміщення резидентами заощаджень у зарубіжних банках, купівля єврооблігацій) [6]. При внутрішній доларизації заощадження в іноземній валюті забезпечують бізнесу та домогосподарствам захист від знецінення доходів. Банки для збалансування валютної позиції надають резидентам кредити в іноземній валюті для сплати імпорту й рефінансування заборгованості. доларизація монетарний грошовий кредитний

Залучення фінансових ресурсів на зовнішніх ринках відбувається у зв'язку з неспроможністю внутрішнього фінансового ринку задовольнити потребу в коштах та в їхній вартості. Розміщення коштів у іноземні активи за кордоном (вивезення капіталу) пояснюється прагненням уникнути політичних ризиків, недовірою до вітчизняної фінансової системи, а також через суттєве податкове навантаження.

У відкритих економіках із ліберальним валютним законодавством, які свого часу переживали високу інфляцію та макроекономічну нестабільність, фінансова доларизація була закономірним явищем. Зокрема, у багатьох країнах упродовж 1990-1998 рр., таких як В'єтнам (інфляція 67 % у 1990 р.), Чилі (інфляція 26 % у 1990 р.), Перу (інфляція 7485 % у 1990 р.), Аргентина (інфляція 2314 % у 1990 р.) [7], Україна (2000 % у 1992 р., 10 256 % у 1993 р. та 501,0 % у 1994 р.), спостерігався процес нарощування доларизації.

Під час високої інфляції та недовіри до національних грошей доларизація сприяє розширенню масштабів фінансового посередництва за рахунок кредитів і депозитів у іноземній валюті. Депозити в іноземній валюті у вітчизняних банках як альтернативний механізм інвестування дають змогу зупинити відплив капіталу з економіки. Крім того, як свідчить практика, в економіках із високим рівнем доларизації інфляція починає зменшуватися, а макроекономічна ситуація стабілізується завдяки тому, що обмінний курс національної валюти стає “номінальним” якорем для інфляційних очікувань. Однак надання пріоритету іноземній валюті як засобу збереження заощаджень та нагромадження капіталу, стримує розвиток інших сегментів фінансового ринку та перетворює переваги доларизації на її суттєві недоліки.

В Україні рівень доларизації почав підвищуватися з 1994 р. Зокрема, протягом 1995-2000 рр., за нашими розрахунками, середні темпи зростання фінансової доларизації становили близько 51 %. Така тенденція змусила НБУ обрати “номінальним” якорем валютний курс гривні до долара США. Його динаміка коригувалася проведенням валютних інтервенцій, які на той час були одним з основних інструментів грошово-кредитної політики. Протягом 1995-2015 рр. (за винятком років, коли відбувалися кризові явища) в Україні вдалося суттєво знизити інфляцію та досягти макроекономічної стабільності.

Як зазначалося, головним недоліком доларизації є перешкоджання проведенню незалежної та ефективної грошово-кредитної політики. Наявність частини грошової маси в іноземній валюті не дає змоги центральному банку безпосередньо впливати на грошовий ринок через регулювання процентної ставки. На дохідність доларових активів і пасивів суттєвий вплив справляють процентні ставки на міжнародних ринках капіталів. Слід додати, що в країнах, де процентний канал працює неефективно (вплив облікової ставки центробанку на процентні ставки банків є незначним), дохідність доларових активів і пасивів визначається політикою регулятора у сфері формування резервів під такі операції та тенденціями в динаміці процентних ставок на міжнародних ринках. До цих країн слід віднести й Україну.

Інформація, наведена в табл. 2 і 3, показує, що між процентними ставками за залученими депозитами та наданими банками юридичним і фізичним особам кредитами й обліковою ставкою НБУ спостерігається незначний зв'язок, особливо це стосується коштів у іноземній валюті. Це пояснюється тим, що у грудні 2019 р. НБУ вніс зміни до вимог формування обов'язкових резервів банків. Починаючи з березня 2020 р., норми обов'язкових резервів банків стали залежати від валюти залучених коштів, а не від їхньої строковості, як раніше. Для гривневих коштів встановлено нульову ставку резервування, для валютних - 10 %. Це, на думку регулятора, має сприяти двом стратегічним цілям - активізації банківського кредитування та дедоларизації економіки.

Прийняттю такого рішення передувала експертна оцінка НБУ попиту на валютні кредити та обсяги їх надання. Експерти дійшли висновку, що подібний попит із боку юридичних і фізичних осіб відсутній (нагадаємо, на початку 2011 р. законодавчо заборонено банкам видавати споживчі валютні кредити), тимчасом як валютна ліквідність банківської системи на початок 2020 р. становила близько 6 млрд дол. США. Водночас економіка України потребує активізації кредитування в національній валюті.

Таблиця 2. Динаміка вартості строкових депозитів, залучених банками України у 2015-2021 рр.* (середньозважена за день вартість у процентах річних), %

* Інформація на кінець року.

Складено за: Дані статистики фінансового сектору / Національний банк України. URL: https:// bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms.

Дозволимо собі не погодитися з висновками експертів НБУ щодо відсутності попиту на валютні кредити. Інформація, наведена в табл. 1, свідчить про його наявність протягом 2015-2020 рр. Справді, частка наданих банками кредитів у іноземній валюті має тенденцію до зниження, однак попит на них існує і їхня вартість є відносно низькою (4,5 % за 9 місяців 2021 р.).

Щодо вартості депозитів, то середньозважена вартість строкових депозитів суттєво знизилася і за 9 місяців поточного року для юридичних і фізичних осіб становила 0,34 і 0,67 % відповідно (див. табл. 3).

Доларизація робить фінансову систему країни більш уразливою за наявності великих обсягів зовнішнього боргу. Девальвація національної валюти різко збільшує боргове навантаження банків, а унеможливлення виходу на зовнішні фінансові ринки призводить до дефіциту джерел фондування і зростання ризику ліквідності. Для запобігання негативним наслідкам девальвації центральні банки вживають заходи, спрямовані на підтримку стабільної динаміки обмінного курсу (здійснюють валютні інтервенції та адміністративно обмежують попит на іноземну валюту), а тому не переходять до режиму вільного плавання валютного курсу національної грошової одиниці, що ставить під питання незалежність грошово-кредитної політики.

В Україні така ситуація спостерігалася під час кризи 2008 р., у процесі перебігу якої гривня знецінилась до долара США у 2,5 раза і для підтримки її курсу НБУ застосовував валютні інтервенції, що призвело до суттєвого скорочення обсягу валютних резервів. Водночас валютний курс гривні залишався “номінальним” якорем, банк жорстко його регулював і, маючи “страх перед вільним плаванням”, не розпочинав реалізацію політики плаваючого курсу.

Таблиця 3. Динаміка вартості наданих кредитів банками України (без урахування овердрафту) за 2015-2021 рр.* (середньозважена за день вартість у процентах річних), %

* Інформація на кінець року.

Складено за: Дані статистики фінансового сектору / Національний банк України. URL: https:// bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms.

Грошові агрегати в доларизованій економіці чутливі до змін у девальваційних очікуваннях: вільна конвертація національних грошей в іноземну валюту підвищує волатильність попиту на них, і це робить такі агрегати менш передбачуваними (центробанку в такій ситуації важко управляти грошовою пропозицією). Більше того, у подібній економіці трансмісійний механізм грошово-кредитної політики, як зазначалося, втрачає ефективність. Так, в економіках Аргентини, Перу, Уругваю та ін. між зміною ставок за депозитами й кредитами та обліковими ставками їхніх центральних банків не спостерігалася залежність. Така сама ситуація була характерною і для України, про що згадувалось вище. Однак дослідження показують, що сила трансмісії або вплив зміни процентної ставки на грошову пропозицію та інфляцію є вищим для країн, де рівень доларизації не є значним.

У доларизованих економіках ефект переносу знецінення обмінного курсу на показник інфляції є потужнішим та стійкішим [8]. Це стає перешкодою на шляху до реалізації дієвої політики інфляційного таргетування та обмежує можливості центрального банку контролювати інфляцію, особливо за режиму плаваючого валютного курсу. Амплітуда коливань обмінного курсу посилюватиметься під впливом спекулятивного попиту на активи в іноземній валюті в разі появи девальваційних очікувань. Таким чином, інфляція в таких економіках є більш волатильною.

Доларизація перешкоджає проведенню центробанком стимулювальної грошово-кредитної політики, виконанню ним функції кредитора останньої інстанції. Зростання пропозиції грошей спричиняє переливання коштів на валютний ринок, що одразу позначається на обмінному курсі, а це, у свою чергу, стимулює зростання інфляції та процентних ставок. Отже, зростає чутливість інфляції та процентних ставок до зміни пропозиції грошей. При цьому варто зауважити, що в економіці, де немає доларизації, інфляційні наслідки емісії проявляються з довшим лагом. Зокрема, за період із вересня 2019 р. і за весь 2020 р. Федеральна резервна система випустила в обіг близько 9 трлн дол. для підтримки економіки в результаті кризи, спровокованої COVID-19 [9]. Наслідки такої емісії проявилися в середині 2021 р., коли інфляція у США зросла до 5,4 % [10].

Доларизація сприяє збільшенню глибини фінансового ринку (відношення загальних обсягів кредитування банківської системи приватному бізнесу до ВВП) Глибина фінансового ринку показує здатність фінансової системи генерувати кредит, а економіки - збирати ресурси, що можуть бути використані фінансовою системою без негативних макрофінансових наслідків.

¹ Рівень доларизації розраховано за методикою МВФ. лише до певного рівня. У віддаленішій перспективі вона гальмує розвиток фінансового посередництва. За даними Світового банку, у 2008 р. співвідношення внутрішніх кредитів приватному сектору і ВВП становило майже 74 %. Таке стрімке нарощування показника сталося завдяки кредитному буму (велика частка кредитів - майже 60 % загальних обсягів кредитування, надавалася в іноземній валюті). У передкризовий 2013 р. це співвідношення вже становило 59 %, а у 2018 р. - близько 31 % [11].

Доларизація депозитів також впливає на показник глибини фінансового ринку, однак цей вплив є різновекторним. Дослідження такого впливу на великій вибірці країн, які розвиваються і мають високий рівень доларових депозитів, свідчать, що це явище збільшує глибину фінансового ринку тільки у випадку високої інфляції. Це пояснюється послабленням завдяки доларизації в економіках з високою інфляцією її негативного впливу на глибину фінансового ринку. Однак у країнах із помірною й низькою інфляцією доларизація депозитів справляє стійкий негативний вплив на цей показник. Розрахунки показують, що в досліджуваних країнах Європи, Балкан, Близького Сходу, Азії, Африки та Латинської Америки з ринковою економікою підвищення рівня доларизації депозитів на 10 % призводить до зниження показника співвідношення кредитів і ВВП на 4-9 %. Порогове значення річної інфляції, вище якого доларизація сприяє збільшенню глибини фінансового ринку, перебуває в межах 20-30 % [12]. Якщо інфляція в країні нижча, центральний банк може активно використовувати заходи, що сприяють дедоларизації.

До негативних наслідків високої доларизації слід віднести зниження стійкості фінансової системи, яка стає вразливою до зовнішніх шоків, а також суттєве зростання кредитних та валютних ризиків. Подібна ситуація проявилися в Україні у 2014-2015 рр. під час банківської кризи. Девальвація гривні більше ніж у 3,5 раза призвела до погіршення фінансового стану як банків із незбалансованою валютною позицією, так і компаній, котрі мали заборгованість в іноземній валюті, а виручку - в національній (виник “балансовий ефект”). Досвід показує, що країни для контролю за валютним ризиком обмежують розмір відкритої позиції банків. НБУ також контролює відкриту валютну позицію банків і у зазначені кризові роки вона була зменшена до 1 % обсягів регулятивного капіталу. Після кризи у 2018 р. НБУ збільшив ліміт згаданої позиції до 3 %, а у 2021 р. - до 10 %, що, на думку регулятора, мало розширити можливості банків здійснювати власні операції на міжбанківському валютному ринку приблизно на 400 млн дол. США та збільшити їхню роль у згладжуванні надмірних курсових коливань за рахунок власної валютної позиції [13].

У цілому наслідками девальвації гривні у 2014-2015 рр. були: зниження нормативу достатності капіталу нижче встановленого рівня, оскільки величина валютної переоцінки капіталу зазвичай менша за відповідну переоцінку кредитів; необхідність формування резервів за кредитами в іноземній валюті, що призвело до падіння прибутків банків. Бажання підтримати стабільну курсову динаміку призвело до втрати валютних резервів, що в кінцевому результаті змусило НБУ перейти до режиму вільного плавання курсу гривні, обравши “номінальним” якорем інфляцію.

Реформи в банківській системі, зміна монетарного режиму НБУ, суттєве зниження процентних ставок за валютними депозитами та відносна макроекономічна стабільність сприяли зниженню рівня доларизації (табл. 4).

Таблиця 4. Динаміка рівня доларизації в економіці України у 2015-2021 рр.¹

Складено за: Дані статистики фінансового сектору / Національний банк України. URL: https:// bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms.

Розрахований за методикою МВФ рівень доларизації в банківській системі дає можливість зробити висновок, що Україна перейшла до групи країн із помірним її рівнем. Однак поза банківською системою в обігу перебувало багато готівки (частка М0 за дев'ять місяців 2021 р. дорівнювала 28,3 % у загальних обсягах грошової маси), номінованої, у т. ч., в іноземній валюті. За різними оцінками, обсяг готівкової іноземної валюти коливається в межах від 70 млн до 100 млн дол. США.

Не видається можливим точно обрахувати доларизацію готівкового сегмента фінансового ринку, але відомо, що готівкова іноземна валюта використовується в тіньовому секторі економіки України, котрий, за оцінками Міністерства економіки, дорівнює 30,0 % вітчизняного ВВП. Частка готівкової тіньової економіки, за інформацією НБУ, становить 19,7 % ВВП, або 702 млрд грн [14]. Таким чином, обчислений нами рівень доларизації (див. табл. 4), загалом не показує реальної ситуації, оскільки не враховує коштів, що перебувають в обігу поза банками.

Офіційними джерелами поповнення готівкової іноземної валюти в Україні є: ввезення уповноваженими банками, які мають ліцензію від НБУ, готівкової іноземної валюти; перекази громадянами, котрі працюють за кордоном і отримують там заробітну плату. Існують також неформальні джерела ввезення громадянами іноземної валюти, котрі не використовують перекази через банки або платіжні системи. Інформація, наведена в табл. 5, свідчить про щорічні потужні грошові надходження від оплати праці через офіційні та неформальні джерела.

Таблиця 5. Динаміка обсягів приватних грошових переказів за 2015-2020 рр., млн дол. США

Складено за: Дані статистики фінансового сектору / Національний банк України. URL: https:// bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms.

Якщо порівняти офіційні й неформальні канали переказу іноземної валюти з-за кордону, то їхня частка у 2020 р. становила 61,8 та 38,2 % відповідно. Різниця є, але несуттєва. Отже, можна зробити висновок: неформальні канали переказу є одним із потужних джерел поповнення готівки в іноземній валюті, що зумовлює підвищення рівня доларизації в Україні.

Обіг готівкової іноземної валюти поза банками не стимулює скорочення тіньових розрахунків та тіньової економіки, тоді як наша країна в контексті світових тенденцій прагне зменшувати розрахунки готівкою і збільшувати безготівковий грошовий оборот через використання платіжних карток та платіжних систем. Процеси глобалізації і глибинні технологічні зміни в економіках країн вимагають постійного осучаснення платіжних систем, а також зменшення кількості готівкових розрахунків, котрі є першопричиною тіньової економіки (в Україні вона, за різними оцінками, становить до 30 % ВВП). У свою чергу, збільшення обсягів безготівкових розрахунків є невід'ємною складовою легалізації доходів і витрат. За даними звіту компанії Ernst&Young, розширення карткових платежів на терміналах на 1 % ВВП сприятиме зменшенню рівня тіньової економіки країни в середньому на 0,037 %. Однак використання долара як засобу нагромадження та платежу, а також недовіра до банків не дають змоги повністю відмовитися від готівки.

Доларизація є складною проблемою, і її неможливо вирішити прийняттям простих рішень та використанням правил, універсальних для всіх країн. Дослідження показують, що інструментарій у державах, котрі в різні роки намагалися подолати згадане явище, поділяється на два типи - із застосуванням адміністративних і ринкових методів, важелів та заходів, що створюють економічні стимули. Міжнародний досвід переконує, що примушування економічних агентів користуватися валютою, до якої вони не мають довіри, несе ризики дострокового зняття вкладів у іноземній валюті й відпливу капіталу. Такий підхід особливо непродуктивний у країнах, де складно досягти макроекономічної стабільності та низьких темпів інфляції. Окремі держави, зокрема Болівія, Перу, Аргентина, Камбоджа та ін., свого часу заборонили зберігати у вітчизняних банках депозити в іноземній валюті, примушуючи конвертувати їх у національну. Як наслідок, відбувся стрімкий відплив капіталу з банківської системи, уповільнився розвиток фінансової системи загалом, сформувався тіньовий валютний ринок.

Разом із тим повністю відмовитися від адміністративних заходів та використовувати тільки ринкові теж неможливо. Досвід Ізраїлю, Польщі, Мексики та Пакистану показує, що застосування адміністративних методів необхідно поєднувати з ринковими. Це означає, що поряд із законодавчими обмеженнями на розміщення коштів у банках в іноземній валюті бажано реалізовувати програми, спрямовані на подолання високої інфляції та досягнення стабільної динаміки обмінного курсу. Також важливою умовою для дедоларизації є забезпечення макроекономічної стабільності. Адже пам'ять про високу інфляцію та стрімку девальвацію у попередні роки, а також помилки під час здійснення грошово-кредитної політики пояснюють рівень доларизації, що наразі характерний для України.

Вибір валюти активів визначається інфляційними й девальваційними очікуваннями. Якщо іноземна валюта дає можливість зберегти купівельну спроможність доходів, а реальна дохідність активів у національній валюті з урахуванням волатильності інфляції є погано передбачуваною, то резиденти приймають рішення про інвестування в активи в іноземній валюті. У цьому контексті можна зробити два висновки:

- грошово-кредитна політика повинна спрямовуватися на зниження інфляції, інфляційних та девальваційних очікувань;

- коливання курсу національної валюти мають абсорбувати зовнішні й внутрішні шоки.

Такі висновки додатково аргументують правильність переходу України до плаваючого валютного курсу. Міжнародна практика свідчить, що зниження інфляції і процентних ставок, підвищення передбачуваності їх динаміки сприятимуть зменшенню рівня фінансової доларизації. Схожий сценарій спостерігається наразі в Україні.

Разом із тим, як доводить досвід багатьох країн, що розвивають і реформують свої економіки, низька й передбачувана інфляція не є приводом для зниження рівня доларизації. Домогосподарства та бізнес віддають перевагу збереженню диверсифікованої валютної структури своїх активів, що робить це явище стійким навіть після досягнення макроекономічної стабілізації, а отже, необхідні додаткові дії з боку держави та центрального банку. Крім ефективної грошово-кредитної політики слід вживати заходи пруденційного, податкового й інституціонального характеру, які підвищуватимуть витрати фінансового посередництва в іноземній валюті та стимулюватимуть використання національної валюти.

На підставі викладеного доходимо таких висновків. Доларизація економічних відносин є складною проблемою, яка потребує відповідних заходів та інструментарію для її вирішення. Дослідження показали, що після її міцного закріплення в національній економічній моделі неможливо змінити ситуацію без перегляду парадигми формування та реалізації грошово-кредитної політики. Адже згадане явище призводить до зниження ефективності вказаної політики, обмежуючи можливості центрального банку з регулювання макроекономічних процесів для досягнення основної цілі, закріпленої в законодавстві.

Заходи, спрямовані на зниження рівня доларизації в економіці України, доцільно поділити на три блоки. До першого блоку, що охоплює першочергові дії, необхідно включити:

- зниження рівня тіньової економіки, яка обслуговується іноземною валютою;

- підтримку макроекономічної стабільності та низької інфляції на основі гнучкого валютного курсу гривні;

- збільшення частки безготівкових розрахунків;

- підвищення ефективності комунікації НБУ з домогосподарствами в контексті посилення довіри до банківської системи.

Заходи другого блоку мають спрямовуватися на формування сприятливої ринкової кон'юнктури та створення умов для хеджування валютних ризиків, зокрема:

- удосконалення інфраструктури валютного ринку та його подальша лібералізація з метою створення умов для заміщення зовнішніх запозичень прямими іноземними інвестиціями;

- формування та розвиток ринку похідних фінансових інструментів та інституту хеджування валютних ризиків;

- реформування пруденційних норм регулювання операцій з іноземною валютою з урахуванням підвищених ризиків.

Третій блок заходів повинен передбачати стимулювання використання національної валюти через регулювання нормативів резервування коштів банків та вимог до проведення операцій у різних сегментах фінансового ринку. Увага регулятора повинна концентруватися на здійсненні кредитних, а не депозитних операцій банків, оскільки динаміка вкладів домогосподарств формується під впливом мотивів та умов, які не завжди пов'язані з рівнем процентних ставок. Стосовно встановлення нормативів, то НБУ вже вніс зміни до вимог формування обов'язкових резервів банків та запровадив нульову ставку резервування для гривневих коштів і 10 % - для валютних. Це, як показують дослідження, сприяло зниженню рівня фінансової доларизації.

Перспективні напрями подальших досліджень проблем доларизації національної економіки в контексті негативного впливу на ефективність грошово-кредитної політики пов'язані з оцінкою обсягів неформальних каналів переказу коштів в Україну.

Список використаних джерел

1. Береславська О. І., Зимовець В. В., Шелудько Н. М. Доларизація кредитного ринку в Україні: причини і наслідки. Економіка і прогнозування. 2006. № 3. С. 117-130. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/19821/07-Bereslavska.pdf7se- quence=1.

2. Козюк В., Атамась Н. Доларизація економіки: виклики монетарній політиці та фінансовій стабільності : монографія. Тернопіль : Астон. 2012. 268 с.

3. Basso H., Calvo-Gonzalez O., Jurgilas M. Financial dollarization: The role of foreign- owned banks and interest rates. Working papers. 2007. No. 748. URL: https://www.ecb. europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp748.pdf.

4. Addicted to dollars / M. Carmen, K. Reinhart, M. Rogoff, А. Savastano. Annals of Economics and Finance, Society for AEF. 2003. Vol. 15 (1). URL: https://dash.harvard.edu/ bitstream/handle/1/37907099/w10015.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

5. Берг Э., Боренштейн Э. Полная долларизация. Преимущества и недостатки. 2000. URL: https://doi.org/10.5089/9781557759931.051.

6. Chitu L., Eichengreen B., Mehl A. When did the dollar overtake sterling as the leading international currency? Evidence from the bond markets. Working paper series. 2012. No. 1433. URL: https://doi.org/10.3386/w18097.

7. Перелигін Є. Дедоларизація доларизованої економіки. 2015. 28 жовт. URL: https:// voxukraine.org/de-dollarization-of-a-dollarized-economy-ua/.

8. Береславська О. Особливості впливу валютного курсу на внутрішні ціни в Україні. Вісник НБУ 2007. № 3. С. 9-13.

9. Martens P., Martens R. The New York Fed, Pumping Out More than $9 Trillion in Bailouts Since September, Gets Market Advice from Giant Hedge Funds. 2020. October 1. URL: https://wallstreetonparade.com/2020/10/the-new-york-fed-pumping-out-more-than- 9-trillion-in-bailouts-since-september-gets-market-advice-from-giant-hedge-funds/.

10. Вінокуров Я. Друкарський верстат зробив свою справу, США планують згортати антикризові заходи. До чого готуватися світу та Україні? Економічна правда. 2021. 23 верес. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2021/09/23/678079/.

11. Козюк В. Фінансова глибина: легше потонути, ніж пояснити. Дзеркало тижня. 2019. 22 листоп. URL: https://zn.ua/ukr/finances/finansova-glibina-legshe-potonuti-nizh- poyasniti-330610_.html.

12. Court E., Ozsoz E., Rengifo E. The impact of deposit dollarization on financial deepening. Emerging Markets Finance & Trade. 2012. Vol. 48, No. 6. P. 39-52 URL: https:// doi.org/10.2753/REE1540-496X480602.

13. Дані статистики фінансового сектору / Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms.

14. Дослідження тіньової економіки в Україні: майже чверть ВВП - або 846 млрд гривень - перебуває в тіні / Національний банк України. 2020. 17 лют. URL: https://bank. gov.ua/ua/news/all/doslidjennya-tinovoyi-ekonomiki-v-ukrayini--mayje-chvert-vvp--abo- 846-mlrd-griven--perebuvaye-v-tini.

References

1. Bereslavska, O., Zymovets, V., & Sheludko, N. (2006). Dollarization of the credit market in Ukraine: reasons and consequences. Economy and Forecasting, 3, 117-130. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/19821/07-Beres- lavska.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

2. Koziuk, V., & Atamas, N. (2012). Dollarization of the economy: challenges to monetary policy and financial stability. Ternopil: Aston [in Ukrainian].

3. Basso, H., Calvo-Gonzalez, O., & Jurgilas, M. (2007). Financial dollarization: The role of foreign-owned banks and interest rates. Working papers, 748. Retrieved from https:// www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp748.pdf.

4. Carmen, M., Reinhart, K., Rogoff, M., & Savastano, А. (2003). Addicted to dollars. Annals of Economics and Finance, Society for AEF, 15 (1). Retrieved from https://dash. harvard.edu/bitstream/handle/1/37907099/w10015.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

5. Berg, A., & Borensztein, E. (2000). Full Dollarization. The Pros and Cons. DOI: 10.5089/9781557759931.051 [in Russian].

6. Chitu, L., Eichengreen, B., & Mehl, A. (2012). When did the dollar overtake sterling as the leading international currency? Evidence from the bond markets. Working paper series, 1433. DOI: 10.3386/w18097.

7. Perelyhin, le. (2015, October 28). Dedollarization of dollarized economy. Retrieved from https://voxukraine.org/de-dollarization-of-a-dollarized-economy-ua/ [in Ukrainian].

8. Bereslavska, O. (2007). Features of the impact of the exchange rate on domestic prices in Ukraine. Visnyk of the National Bank of Ukraine, 3, 9-13 [in Ukrainian].

9. Martens, P., & Martens, R. (2020, October 1). The New York Fed, Pumping Out More than $9 Trillion in Bailouts Since September, Gets Market Advice from Giant Hedge Funds. Retrieved from https://wallstreetonparade.com/2020/10/the-new-york-fed-pumping-out- more-than-9-trillion-in-bailouts-since-september-gets-market-advice-from-giant-hedge- funds/.

10. Vinokurov, la. (2021, September 23). The printing press has done its job, the United States plans to curtail anti-crisis measures. What to prepare for the world and Ukraine? Economic truth. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/publications/2021/09/23/678079/ [in Ukrainian].

11. Koziuk, V. (2019, November 19). Financial depth: easier to drown than to explain. Dzerkalo tyzhnia. Retrieved from https://zn.ua/ukr/finances/finansova-glibina-legshe- potonuti-nizh-poyasniti-330610_.html [in Ukrainian].

12. Court, E., Ozsoz, E., & Rengifo, E. (2012). The impact of deposit dollarization on financial deepening. Emerging Markets Finance & Trade, 48 (6), 39-52. DOI: 10.2753/ REE1540-496X480602.

13. National Bank of Ukraine. (2022). Financial sector statistics. Retrieved from https:// bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial/data-sector-financial#1ms [in Ukrainian].

14. National Bank of Ukraine. (2020, February 17). Study of the shadow economy in Ukraine: almost a quarter of GDP - or 846 billion hryvnia - is in the shadows. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/doslidjennya-tinovoyi-ekonomiki-v-ukrayini--mayje-chvert- vvp--abo-846-mlrd-griven--perebuvaye-v-tini [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru