Розвиток "розумних міст" в умовах цифрової трансформації

Postgraduate student at the Department of Economics, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

The article considers the development of models of smart cities under the influence of digital transformation and the building of a knowledgeable society. The analysis aims to substantiate the theoretical foundations and scientific-practical approaches to the construction of models of smart cities. The research methods were based on a comprehensive strategy for the formation of smart city techniques. Analysis of a significant amount of existing research has determined a «smart city» as a city that combines competitive attractiveness and sustainable development through the comprehensive use of information and communication technologies and creating an urban digital environment. The obligatory integration of the concept of «smartness» with the model of sustainable integrated development of urban areas and regional entities is becoming a current tendency in the vision of smart cities. Sustainable development conditions of smart cities are confined by regulatory, institutional, social, economic, and environmental factors. The modern notion of a smart city based on integrated sustainable expansion includes technologies and mechanisms for the preface of energy-efficient technologies in cities. An essential part of the construction of a smart city is the development of the digital competencies of city residents. The idea of smart cities transforms human perception in their development because the «smart city» determines the creation of a comfortable environment for human life and improves living standards. Therefore, current trends in the development of smart cities involve the commission of a strategy aimed at creating a comfortable living environment. A smart city should contribute to enhancing living standards through sustainable integrated development, including the availability of contemporary technologies and devices, their dissemination and expansion of digital platforms, development of new ecosystems of digital services, ensuring the building of digital competencies of urban residents.

Keywords: digital transformation, information and communication technologies, sustainable development, smart city, smart city development strategies, digital competencies.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Цифрові трансформації, визначаючи тенденції становлення сучасного суспільства, зумовлюють основні стратегічні напрями розвитку міст. Стратегії розвитку сучасного міста, які базуються на концепції «розумного» міста, спрямовані на створення високотехнологічних міст на базі інноваційної розвиненої інформаційно-комунікаційної інфраструктури. Але розвиток технологій ще не зумовлює те, що місто активно і вдало реалізую дану стратегію та відповідає умовам функціонування як «розумного» міста. Важливими аспектами функціонування сучасного «розумного» міста є сприйняття його як такого мешканцями, їх ставлення до інноваційного високотех- нологічного середовища, наявність усіх необхідних для комфортного проживання цифрових компетет- нтностей і навичок незалежно від статі, віку, соціальної групи. Комплексний підхід до впровадження стратегій «розумного» міста потребує охоплення усіх зазначених питань, без вирішення яких декларативні заяви про віднесення міста до категорії «розумного» лише залишаться можливостями, які так і не були реалізовані.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спираються автори. Основна частина досліджень «розумного» міста зосереджена на концептуаліза- ції, тобто на відображенні значень, компонентів і цілей «розумного» міста з погляду окремих галузей дослідження, зокрема державного управління, інформаційних наук та міського розвитку [1]. Одним із ключових елементів, які виділяються в дослідженнях «розумного» міста, є використання мережевої інфраструктури для підвищення економічної та політичної ефективності та забезпечення соціального, культурного та міського розвитку [2, с. 304].

Під час визначення «розумного» міста переважно виходять із його особливостей, таких як інтеграція ІКТ із міськими системами, створення інноваційної інфраструктури, підвищення якості життя на їх основі і сприяння сталому розвитку.

Розглядаючи широкий спектр дослідження «розумних» міст, обґрунтування стратегій їх розвитку в Україні, необхідно зазначити, що значною мірою у дослідженнях українських авторів знаходять своє відображення основні підходи і принципи розумного міста, які відображають світові тенденції. Л. Єршов, Л. Бажан визначають, що створення «розумних» міст в Україні залежить від багатьох чинників, серед яких вагому роль відіграє розвиток інформаційної мережі міста. «Розумне» місто автори визначають як інтеграцію інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій, Інтернету й Інтернету речей для управління міським господарством, включаючи міські інформаційні системи, системи управління транспортом, енергосистемами, міськими службами та іншими громадськими службами [3, с. 69]. Метою створення і функціонування «розумного» міста є підвищення його конкурентоспроможності, формування ефективної системи управління міським господарством, створення безпечних і комфортних умов для життя мешканців [3, с. 71]. О.В. Тур розглядає трактування «розумного» міста у розрізі сталого розвитку, акцентуючи увагу на тому, що чинники, які формують кожний зі складників «розумного» міста, передбачають збалансоване поєднання економічних, соціальних та екологічних чинників, а також спрямовані на задоволення потреб та досягнення гідного способу життя не лише для сучасного, а й для прийдешніх поколінь [4, с. 287].

Акцент на інноваційності і сталому розвитку робиться у дослідженнях стратегій «розумного» міста міжнародних організацій та провідних закордонних фахівців. Фахівці McKinsey Global Institute визначають «розумне» місто як високоінтелектуальне інтегроване місто, яке характеризується поєднанням технологій, що стимулюють розвиток інтеграції соціального середовища і підприємництва [5]. Фахівці European Economic and Social Committee у своїх проєктах розвитку «розумних» островів і «розумних» міст підкреслюють, що «розумні» міста виступають тестовими майданчиками у ЄС для заходів, які можуть стимулювати зростання за рахунок зайнятості, тому що саме там цифрові технології можна поєднувати з інноваційною інфраструктурою та новими послугами [6].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Незважаючи на значне коло досліджень, які присвячено розвитку стратегій «розумного» міста, формуванню новітніх підходів до визначення місця і ролі цифрової трансформації в їх реалізації, низка питань, зокрема врахування пріоритетів сталого розвитку, комплексного поєднання технічних і гуманістичних складників, залишається невизначеною.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У своїх зусиллях вирішити нагальні міські проблеми місцеві органи влади в усьому світі прийняли програми й активно реалізують стратегії «розумного» міста. Вони пропагують цифрові технології для оптимізації міського управління та взаємодії між державними та недержавними суб'єктами у прагненні до сталого розвитку.

Компанія IBM 4 листопада 2011 р. зареєструвала торгову марку «розумні міста». Тепер дана торгова марка офіційно належить цій компанії. Це стало важливою віхою у боротьбі між ІТ-компаніями за відкритість і легітимність на ринку технологій «розумного» міста [7]. Визначення «розумного» міста як торгової марки, що належить конкретній компанії, з одного боку, впорядкувала технічні аспекти ринку інформаційно-комунікаційних технологій, які створюють технічну базу розвитку розумних міст, а з іншого - обмежила певні варіанти розроблення ІКТ у даному аспекті для інших компаній.

Окрім технічних основ розвитку «розумних» міст, значна увага в сучасних концепціях приділяється гуманістичному складнику. Цей більш «гуманістичний» акцент пов'язаний з іншими спорідненими дискурсами «розумних» спільнот, включаючи важливість соціальної схильності, освіти та соціального капіталу для розвитку «розумного» міста. Перш за все прогресивні «розумні» міста повинні серйозно починати з людей і людського капіталу, а не сліпо вірити, що ІКТ самі можуть автоматично трансформувати та покращувати міста [2, с. 305].

Наступним важливим складником концепції «розумного» міста виступає становлення моделей «розумного» управління. У контексті розумних міст «розумне» управління є ключовим питанням. «Розумне» управління означає, що різні зацікавлені сторони беруть участь у прийнятті рішень та державних послугах, а ІКТ виступають тим елементом, що забезпечує їх взаємодію [8].

Із цією метою у сучасній економічній науці визначають основні складники «розумного» управління, які, відповідно до вже зазначеного, включають:

- урядову організацію;

- участь громадян (і, отже, співпрацю між урядом і громадянами);

- використання та розвиток технологій [9].

Першим складовим елементом «розумного» управління є організація міського урядування. Цей термін включає у себе цілу низку підаспектів, таких як мотивація, бачення і стратегії, ставлення, прийняття рішень, координація процесів, а також роль та відповідальність, надання фінансових, регулятивних, технологічних засобів і людських ресурсів, управління знаннями та організаційна культура.

Створення середовища співпраці можна вважати однією з основних відмінностей між концепціями електронного уряду та «розумного» управління. Управління можна визначити як взаємодію та співпрацю між різними зацікавленими сторонами в процесах прийняття рішень [8].

Другим складовим елементом «розумного» вря- дування, який, згідно з наявними дослідженнями, має великий потенціал, є участь громадян. Громадяни можуть запропонувати державним установам корисні та актуальні пропозиції щодо прийняття більш обґрунтованих управлінських рішень. Відповідними компонентами є:

- ступінь інтерактивності цих форм участі громадян в управлінні містами;

- репрезентативність населення, що бере участь;

- мотиви участі громадян.

Наприклад, місто Брісбен прийняло 10-річне бачення «розумного» міста, спрямоване на вирішення та просування такого: доступ до інформації; протягом усього життя; цифровий розрив; соціальне включення та економічний розвиток [2, с. 309].

Останнім компонентом «розумного» управління є використання технологій, насамперед іКт [9]. Становлення інноваційної інформаційно-комунікаційної інфраструктури, визначення напрямів розвитку цифрових технологій для створення комфортного міського середовища, використання інноваційних платформ міського управління виступають невід'ємними складниками розумного міста. Отже, технології розумного міста можуть допомогти зменшити затори, боротися зі злочинністю, підвищити стійкість під час стихійних лих і зменшити викиди парникових газів. Без належного управління ці технології являють собою значний ризик, зокрема для конфіденційності та безпеки [10].

Європейський економічний і соціальний комітет пропонує європейським інституціям та національним урядам поєднати концепцію «розумності» з моделлю сталого інтегрованого розвитку, яка може бути застосована до міста, острова, субнаціонально- го утворення чи промислового району й яка характеризує співіснування та одночасну інтеграцію шести спроможних базових складників:

- технології та інструменти для енергоефектив- ності та інтеграції відновлюваних джерел;

- поширення технологічних платформ і підключення для створення нових систем цифрових послуг;

- нові цифрові сервіси для поліпшення якості життя та роботи населення та бізнесу;

- оновлення інфраструктури та перепланування міст;

- економічно та фінансово вигідна модель інвестування [6].

Передумови сталого розвитку «розумних» міст на макрорівні можна згрупувати у п'ять груп:

- нормативно-правові (комплекс нормативно- правових актів національного права та міжнародні договори, рекомендації міжнародних організацій та інші документи, що інтегровані в національну систему права);

- інституційні (система організаційно-владних та нормативно-структурних засад у розвитку «розумних» міст, що сформовані системою владних інституцій центрального рівня);

- соціальні (стан, індикатори та закономірності розвитку такого складника «розумних» міст, як розумні люди);

- економічні (стан, індикатори та закономірності розвитку такого складника «розумних» міст, як «розумна» економіка);

- екологічні (е-стан, індикатори та закономірності розвитку такого складника «розумних» міст, як «розумне» довкілля) [11, с. 75].

На думку Європейського економічного і соціального комітету, нова стійка, продуктивна та інклюзивна модель «розумного» міста повинна більше не розглядатися як «інформаційні технології», «покращення довкілля» чи «енергоефективність», а як частина нової європейської промислової політики, у якій зростання, що створює зайнятість і соціальний розвиток, є дивідендом цифрової трансформації [6].

Модель розвитку «розумного» міста, що пропонується Європейським економічним і соціальним комітетом, пропонується як частина програм, які включають співіснування та одночасну інтеграцію шести спроможних складників (рис. 1).

Очікуваним результатом «розумного» управління є сталий міський розвиток, що інтегрує соціальні, економічні та екологічні цінності. Дані, інформація та ІКТ є найважливішими компонентами «розумного» міста. В ініціативі «розумне місто» потенціал управління даними, обробка інформації та обмін інформацією через ІКТ є ключовими аспектами для сприяння партнерствам та міжорганізаційним комунікаціям у містах як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються.

Інструменти реалізації стратегій «розумної» спеціалізації можливо розподілити на три основні групи:

1) технічні та технологічні;

2) організаційно-управлінські;

3) комплексні.

До комплексних заходів, наприклад, належить створення муніципальних операційних центрів, діяльність яких активно впроваджується у міста в усьому світі.

Рис. 1. Модель розвитку «розумного» міста Європейського економічного і соціального комітету [6]

Із погляду муніципальних операційних центрів необхідно визначити: