Від ревізії економічної теорії до ревізії економічної політики: пастки макроекономічного консенсусу

Утім, НМК став об'єктом нищівної критики в період глобальної фінансової кризи 2008--2010 рр., яка, аби не перетворитися на нову Велику депресію, потребувала ще активнішого фіскального стимулювання економіки з боку урядів. Ураховуючи, що розмір державного сектору і роль бюджетно-податкової політики в сучасних економіках набувають дедалі більшого значення, таке спрощене припущення НМК щодо другорядності фіскальних стимулів важко відстояти. Привертає увагу і той факт, що прибічники Дж.М. Кейнса, хоча і визнавали можливості відхилення економічної системи від стану рівноваги під впливом різноманітних «шоків», припускали, що від природи вона є стабільною, і тому в періоди її відхилення від рівноваги уряд може використати грошово-кредитну і бюджетно-податкову політики з метою підштовхнути її назад до рівноважного стану. У свою чергу, представник монетарного кейнсіанства Г. Мінскі стверджував, що ситуація є кардинально протилежною: система фундаментально нестабільна, але ця нестабільність може бути обмежена належним застосуванням цих обох політик. Однак це питання, на думку Р. Рея, є непростим, адже не визначено, чим є «ефективна політика» і, що ще важливіше, як прийняття тієї чи іншої політики здатне змінити поведінку. По суті, за логікою міркувань Г. Мінскі, економічна політика обмежує нестабільність тією самою мірою, якою (що імовірніше) викликає зміни поведінки, які знижують ефективність стабілізаційної політики. Саме тому, як зазначав представник монетарного посткейнсіанства Р. Рей, Г. Мін- скі відкидав будь-яке поняття «точного регулювання»: навіть якби економічній політиці вдалося досягти перехідної стабільності, це активізувало б процеси, які повернули б нестабільність. Таким чином, політична проблема полягає в розробці інституційних структур і заходів, які послаблюють тяжіння до інфляції, безробіття і сповільнюють підвищення рівня життя, не збільшуючи ймовірності глибокої депресії. Однак успіх ніколи не буває постійним; економічна політика повинна весь час підлаштовуватися, щоб адаптуватися до мінливих умов. Економічна політика має формуватися динамічно, перебувати в постійному розвитку, щоб пристосовуватися до адаптацій поведінки, які зумовлює сама економічна політика [31].

Висновки

Хоча неокласики і виступали за всеохоплюючий неупереджений аналіз запропонованих заходів економічної політики (у частині реалізації нею стабілізаційної функції), визнаючи складні трансмісійні канали взаємозв'язків між макроекономічними процесами, запропонована ними аналітична конструкція із стрижневою концепцією раціональних очікувань у цілому слугує виправданню неоліберального ідеологічного курсу і максимального усунення держави від регулювання господарських процесів.

Фактично лейтмотив нового неокласичного синтезу, що виразився у твердженні Р. Лукаса про те, що макроекономічна наука вже вирішила свою ключову проблему недопущення депресій на декілька років наперед, не пройшов перевірки часом, коли очевидним стала неспроможність низької інфляції нівелювати проблему циклічності економічного розвитку, а відтак, проблеми безробіття, забезпечення сукупного попиту й сприяння зростанню сукупного випуску. Після краху неокласичного синтезу в 1970-х роках злиття сучасних макроекономічних шкіл (нової класичної економіки та нової кейнсіанської економіки) відбулось у межах НМК, що і визначило його впливовість з точки зору формування підходів до інтерпретації сучасних макроекономічних процесів, отже, і пошуку аналітичних аргументів на користь обґрунтування потреби у відповідній макроекономічній політиці.

Ураховуючи, що до кризи 2008--2010 рр. макроекономічна стабільність здебільшого асоціювалася з ціновою стабільністю, що було зумовлено тривалим періодом низької макроекономічної волатильності в розвинутих країнах, які, зрештою, і форматують політичний та регуляторний (нормативний) порядок денний, підкріплюючи його відповідним науково-теоретичним підґрунтям, ключовою проблемою моделей Нового макроекономічного консенсусу виступали саме інфляція та контроль над нею. При цьому в аналітичних працях, що містили практичні рекомендації урядам, і фундаментальних роботах, що стосувалися проблем координації міжнародної економічної політики у цілому і регуляторної конкуренції зокрема, завжди серед цільових орієнтирів останньої розглядалися забезпечення умов для сприяння максимальному сукупному випуску та мінімальному безробіттю.

Боротьба за допомогою аналітичних аргументів та емпіричних фактів між прибічниками фіскальних і монетарних інструментів макроекономічної політики дозволила отримати в рамках НМК проміжний результат щодо визнання за грошово-кредитною політикою першості в досягненні низьких темпів зростання цін, але за умов довіри економічних агентів до представників монетарної влади, уособлених у керівництві ЦБ, що вимагає від ефективної політики бути послідовною, передбачуваною і наслідувати встановлених правил. При цьому, хоча в межах НМК і було сформоване консенсусне рішення щодо інструментів забезпечення цінової стабільності, яка може бути досягнута за допомогою грошово-кредитної політики, світова фінансова криза 2008--2010 рр. і глобальна рецесія 2020 р. поставили під сумнів спроможність розроблених на базі його рекомендацій стабілізаційних програм досягати очікуваних результатів.

Попри те, що НМК запропонував інструментарій реагування на кризи циклічного характеру, який на практиці частково довів свою результативність, події останнього десятиріччя, ознаменовані поєднанням нестабільності як циклічного, так і структурного і системного характеру, сформували запит на визнання фіскальної політики як повноцінної складової стабілізаційних програм, що передбачає свідоме використання дискреційних заходів бюджетно-податкової політики в процесі досягнення природної норми безробіття, нівелювання розриву випуску (особливо в умовах пастки ліквідності), коли монетарна влада не забезпечує дієвих інструментів стимулювання економіки ані зниженням процентних ставок, ані збільшенням пропозиції грошей. Аналіз реалізованих у розвинутих країнах стабілізаційних програм щодо виходу з рецесії засвідчує наявність сформованого запиту на монетарно-фіскальний синтез, де інструменти монетарного стимулювання доповнюватимуться інструментами фіскального стимулювання й становитимуть рівнозначні напрями реалізації політики макроекономічної стабілізації.

Попри непримиренні дискусії між прибічниками тих чи інших наукових течій, які відстоювали необхідність розгляду економічного механізму з позиції або попиту, або пропозиції (що й обумовлювало відмінні підходи до макроекономічного регулювання і визначення ступеня та меж допустимого втручання урядів у ринкове коригування), проведений аналіз способів реагування на рецесійні процеси у світовій економіці доводить, що сучасна міжнародна економічна політика здебільшого реалізується за підходом представника монетарного кейнсіанства Х. Мінскі, який виступав за активне макроекономічне та інституційне втручання держави в економіку. Макроекономічна роль держави розглядалася ним, перш за все, як превентивна (як спосіб запобігання фінансовому колапсу в періоди спадів і депресій) і полягала у сприянні грошовим надходженням економічних агентів (як виробників, так і домогосподарств), що і визначало вибір на користь застосування у фазі спаду стимулюючих фіскальної та монетарної політик. І якщо першій шляхом підвищення рівня сукупного попиту було поставлено в обов'язок збільшувати доходи підприємств (що дозволяє багатьом його представникам погасити борги і не збанкрутіти), то другій -- через реалізацію центральним банком функції «кредитора останньої інстанції» збільшувати кількість ліквідності у фінансовому секторі (що дозволяє «триматися на плаву» фінансовим установам, які стикаються з неповерненням боргів або масовими вилученнями населенням своїх вкладів).

Політики і сучасні економісти, в основному, мислять категоріями різних часових горизонтів, але довгострокова перспектива першими з них зазвичай не визначається в термінах рівноваги, і особливо нерівноваги попиту та пропозиції (на відміну від більшості економічних теорій). Радше, короткострокова перспектива завжди була спрямована на протидію відпливу іноземної валюти з країни, а довгострокова -- включала комплекс дій з переформатування економічних відносин з метою зменшення циклічних тенденцій та дефіциту платіжного балансу. Отже, парадокс полягає в тому, що, з точки зору політиків, які роблять вибір на користь реалізації тієї чи іншої економічної програми незалежно від того, на яких теоретичних аргументах і наукових течіях вона базується, довгостроковий період найчастіше розглядається як послідовність коротких періодів, тоді як проблеми короткострокового періоду, які здебільшого продиктовані платіжними дисбалансами, можна змінити, вдаючись до реалізації стратегій довгострокового розвитку.

Список використаної літератури

1. El-Erian M. A New Normal. Secular Outlook. PIMCO [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://media.pimco.com/Documents/Secular%20Outlook%20May_09%20Email-Web%20FINAL3.pdf

2. El-Erian M. Navigating the New Normal in Industrial Countries. Washington: Per Jacobsson Foundation, 2010. 37 p.

3. El-Erian М. PERSPECTIVES: The New Normal 2.0 // The Journal of Portfolio Management. 2020. Vol. 64 (7). Р. 5--7 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://jpm. pm-research.com/content/early/2020/05/23/jpm.2020.1.164 (дата звернення: 29.12.2020).

4. Mack O., Khare A., Kramer A., Burgartz Th. Managing in a VUCA world. Berlin: Springer, 259 p.

5. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Нова норма світової економіки як середовище становлення неопротекціонізму // Міжнародні відносини. Сер.: Економічні науки. 2014. № 4 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://journals.iir.kiev.ua/index. php/ec_n/article/view/3144 (дата звернення: 27.12.2020).

6. Резнікова Н.В., Іващенко О.А. Нова норма світової економіки: зміст та ключові ознаки глобальних ризиків у контексті незалежності // Інвестиції: практика та досвід. № 9. С. 5--10.

7. Reznikova N., Ivaschenko O., Rubtsova M. Global problems as a subject of interdisciplinary studies in the focus of international economic security and sustainable development // Економіка та держава. 2020. № 7. С. 24--31.

8. Patinkin D. The Chicago tradition, the quantity theory, and Friedman // Journal of Money, Credit and Banking. 1969. Vol. 1 (1). P. 46--70.

9. Stigler G. The Economist as Preacher and Other Essays. Chicago: University of Chicago Press, 1982. 259 p.

10. Tinbergen J. On the Theory of Economic Policy. Amsterdam: North-Holland Publishing Company, 1952 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://hdl.handle. net/1765/15884 (дата звернення: 29.12.2020).

11. Мазаракі А.А., Мельник Т.М. Регуляторна політика у сфері зовнішньої торгівлі: мо- ногр. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. 470 с.

12. Мазаракі А.А., Мельник Т.М. Зовнішньоторговельна політика: від меркантилізму до неотехнологізму // Товари і ринки. 2010. № 2. С. 9--21.

13. Musgrave R.A., Musgrave P.M. Public finance in theory and practice. N.-Y.: McGraw-Hill Education, 1989. 848 р.

14. Minsky H.P. Stabilizingan Unstable Economy. N.-Y.: McGraw-Hill Education, 2008. 432 р.

15. Тарасевич В.Н. О предмете экономической теории. Днепропетровск: Сич, 1997. 189 с.

16. Тарасевич В.Н. Постнеклассический вызов фундаментальной экономической науке // Вопросы экономики. 2004. № 4. С. 107--117.

17. Goldstein J., Keohane R. Ideas and Foreign Policy: Beliefs, Institutions and Political Change. N.-Y.: Cornell University Press, 1993. 304 р.

18. Jabko N. Playing the Market: A Political Strategy for Uniting Europe, 1985--2005. N.-Y.: Cornell University Press, 2006. 224 р.

19. Blyth M. Great Transformations: Economic Ideas and Institutional Change in the Twentieth Century. Cambridge: Cambridge University Press, 2002. 298 р.

20. Roe E. Narrative Policy Analysis: Theory and Practice. Durham: Duke University Press, 1994. 240 р.

21. Faure А., Pollet G., Warin P. La construction du sens dans les politiques publiques. Dйbats autour de la notion de rйfйrentiel. Paris: L'Harmattan, 1995. 191 р.

22. Katzenstein PJ. The Culture of National Security: Norms and Identity in World Politics. N.-Y.: Columbia University Press, 1996. 560 р.

23. Тарасевич В.Н. Еволюція економічної теорії та сучасне парадигмальне зрушення // Економша України. 1996. № 12. С. 46--55.

24. Shiller R.J. Narrative Economics: How Stories Go Viraland Drive Major Economic Events. Princeton: Princeton University Press, 2019. 400 p.

25. Tobin J. Macroeconomics, Prices and Quantities: Essays in Memory of Arthur M. Okun. Washington: The Brookings Institution, 1983. 300 p.

26. Walsh C.E. Monetary Theory and Policy. Cambridge: The MIT Press, 2010. 633 p.

27. Schedvin C.B. In Reserve: central banking in Australia, 1945-75. Crows Nest: Allen & Unwin, 1992. 602 p.

28. Beggs М. Inflation and the making of macroeconomic policy in Australia, 1945-85. London: Palgrave Macmillan, 2015. 341 p.

29. Friedman M. A Theory of the Consumption Function. Princeton: Princeton University Press, 1957. 259 p.

30. Козюк В. Фінн Кідленд і Едвард Прескотт: теоретична фундація каркасу нової класичної макроекономіки // Вісник ТНЕУ. 2010. № 4. С. 148--158.

31. Рей Р «Я ж Вам казав!» Сучасна економіка за Гайманом Мінськи. К.: Наш формат, 288 с.

References

1. El-Erian M. A New Normal. Secular Outlook. PIMCO, available at: http://media.pimco. com/Documents/Secular%20ьutlook%20May_09%20Email-Web%20FINAL3.pdf

2. El-Erian M. Navigating the New Normal in Industrial Countries. Washington, Per Jacobsson Foundation, 2010, 37 p.

3. El-Erian M. PERSPECTIVES: The New Normal 2.0. The Journal of Portfolio Management, 2020, Vol. 64 (7), pp. 5-7, available at: https://jpm.pm-research.com/content/early/2020/05/ 23/jpm.2020.1.164 (accessed on: 29.12.2020).

4. Mack O., Khare A., Kramer A., Burgartz Th. Managing in a VUCA world. Berlin, Springer, 2016, 259 p.

5. Panchenko V., Reznikova N. New norm of the global economy as an environment for transformation of protectionism into neo-protectionism. International Relations. Series: Economic Science, 2014, No. 4, available at: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/ article/view/3144 [in Ukrainian] (accessed on: 27.12.2020).

6. Reznikova N., Ivashchenko O. New normal of the global economy: the meaning and essential characteristics of global risks in the neoindependence context. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 2017, No.9, pp. 5-10 [in Ukrainian].

7. Reznikova N., Ivashchenko O., Rubtsova M. Global problems as a subject of interdisciplinary studies in the focus of international economic security and sustainable development. Ekonomika ta derzhava, 2020, No. 7, pp. 24-31.

8. Patinkin D. The Chicago tradition, the quantity theory, and Friedman. Journal of Money, Credit and Banking, 1969, Vol. 1 (1), pp. 46-70.

9. Stigler G. The Economist as Preacher and Other Essays. Chicago, University of Chicago Press, 1982, 259 p.

10. Tinbergen J. On the Theory of Economic Policy. Amsterdam, North-Holland Publishing Company, 1952, available at: http://hdl.handle.net/1765/15884 (accessed on: 29.12.2020).

11. Mazaraki A., Melnyk T. Regulatory policy in foreign trade. Kyiv National University of Trade and Economics, 2010, 470 p. [in Ukrainian].

12. Mazaraki A., Melnyk T. Foreign trade policy: from mercantilism to neo-technology. Goods and Markets, 2010, No. 2, pp. 9-21 [in Ukrainian].

13. Musgrave R.A., Musgrave PM. Public finance in theory and practice. N.-Y., McGraw-Hill Education, 1989, 848 p.

14. Minsky H.P. Stabilizing an Unstable Economy. N.-Y., McGraw-Hill Education, 2008, 432 p.

15. Tarasevych V. About the subject of economic theory. Dnepropetrovsk, Sich, 1997, 189 p. [in Russian].

16. Tarasevych V. Post-nonclassical Challenge to Fundamental Economic Science. Voprosy Ekonomiki, 2004, No. 4, pp. 107-117 [in Russian].

17. Goldstein J., Keohane R. Ideas and Foreign Policy: Beliefs, Institutions and Political Change. N.-Y., Cornell University Press, 1993, 304 p.

18. Jabko N. Playing the Market: A Political Strategy for Uniting Europe, 1985-2005, N.-Y., Cornell University Press, 2006, 224 p.

19. Blyth M. Great Transformations: Economic Ideas and Institutional Change in the Twentieth Century. Cambridge, Cambridge University Press, 2002, 298 p.

20. Roe E. Narrative Policy Analysis: Theory and Practice. Durham, Duke University Press, 1994, 240 p.

21. Faure A., Pollet G., Warin P. La construction du sens dans les politiques publiques. Dйbats autour de la notion de rйfйrentiel. Paris, L'Harmattan, 1995, 191 p.

22. Katzenstein PJ. The Culture of National Security: Norms and Identity in World Politics. N.-Y., Columbia University Press, 1996, 560 p.

23. Tarasevych V. Economic theory evolution and modern paradigm shift. Economy of Ukraine, 1996, No. 12, pp. 46-55 [in Ukrainian].

24. Shiller R.J. Narrative Economics: How Stories Go Viraland Drive Major Economic Events. Princeton, Princeton University Press, 2019, 400 p.

25. Tobin J. Macroeconomics, Prices and Quantities: Essays in Memory of Arthur M. Okun. Washington, The Brookings Institution, 1983, 300 p.

26. Walsh C.E. Monetary Theory and Policy. Cambridge, The MIT Press, 2010, 633 p.

27. Schedvin C.B. In Reserve: central banking in Australia, 1945-75. Crows Nest, Allen & Unwin, 1992, 602 p.

28. Beggs M. Inflation and the making of macroeconomic policy in Australia, 1945-85. London, Palgrave Macmillan, 2015, 341 p.

29. Friedman M. A Theory of the Consumption Function. Princeton, Princeton University Press, 1957, 259 p.

30. Koziuk V. Finn Kidland and Edward Prescott: theoretical fundation of the framework for new classic macroeconomics. Herald of Ternopil National Economic University, 2010, No. 4, pp. 148-158 [in Ukrainian].

31. Wray R. Why Minsky Matters: An Introduction to the Work of a Maverick Economist. Kyiv, Nash Format, 2018, 288 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru