Фінансування інфраструктури в період подолання наслідків війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ В ПЕРІОД ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ

В.П. Кудряшов

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділення управління державними фінансами НДФІ ДННУ "Академія фінансового управління”, Київ, Україна

Анотація

фінансування наслідок воєнний агресія

Вступ. Наслідком воєнного вторгнення росії в Україну стало пошкодження та руйнування значної частини об'єктів критичної інфраструктури. Це призвело до погіршення показників макроекономічної динаміки, загострення соціальних проблем та поглиблення фінансових ризиків. За таких умов питання фінансового забезпечення критичної інфраструктури потребують поглибленого дослідження.

Проблематика. Залучення додаткових ресурсів для фінансового забезпечення заходів підтримки критичної інфраструктури в Україні.

Мета - обґрунтування пропозицій щодо формування системи фінансового забезпечення критичної інфраструктури у період воєнного стану та подолання наслідків війни.

Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: опису, аналізу, синтезу, групування, порівняння, теоретичного узагальнення та ін. Результати. Визначено динаміку показників як внутрішньої, так і зовнішньої державної заборгованості. Розкрито питання залучення ресурсів, наданих зарубіжними партнерами для фінансування програм подолання наслідків воєнної агресії, а також активізації підтримки України з боку міжнародних фінансових організацій. Висвітлено проєкти щодо залучення коштів російських активів, заморожених у зарубіжних країнах для фінансової підтримки заходів подолання руйнівних наслідків війни в Україні, а також упровадження механізмів ленд-лізу та аналога Плану Маршалла для нашої держави.

Висновки. Через збройну агресію рф посилився тиск на державний та місцеві бюджети, що потребувало застосування надзвичайних заходів із мобілізації доходів та структурування видатків. Для збалансування державного бюджету значно збільшено його дефіцит, з метою покриття якого розширено державні внутрішні та зовнішні запозичення. До фінансування держбюджету залучалися також кошти міжнародних фінансових організацій та допомога зарубіжних країн. Зросли обсяги державного та гарантованого державою боргу, але їх не можна вважати критичними. Державна заборгованість збільшувалася вищими темпами порівняно з гарантованою її частиною, головним чином за рахунок зростання зовнішнього боргу. Зросла внутрішня частина гарантованого державою боргу для підтримки національної економіки.

Ключові слова: критична інфраструктура, дефіцит державного бюджету, державні запозичення, державний та гарантований державою борг, фінансова допомога зарубіжних країн, підтримка міжнародних фінансових організацій.

Abstract

Infrastructure financing in the course of overcoming wartime consequences. Vasyl Kudrjashov, Dr. Sc. (Economics), Professor, Emeritus of Science and Technology of Ukraine, SESE "The Academy of Financial Management”, Kyiv, Ukraine

Introduction. As a result of Russia's military invasion of Ukraine much of its critical infrastructure has been damaged and destroyed. This has led to a deterioration in macroeconomic dynamics, exacerbation of social problems and deepening financial risks. Under such conditions, the issues of financial support of critical infrastructure need indepth research.

Problem Statement. There is a complication of the mobilization of financial resources in the event of a significant increase in expenses. There are problems with attracting additional resources to finance measures to support critical infrastructure in Ukraine. Purpose. The aim is to form a system of financial support for critical infrastructure during martial law and to overcome the consequences of war.

Methods. General scientific and special research methods are used: description, analysis, synthesis, grouping, comparison, theoretical generalization, etc.

Results. The dynamics of indicators of both domestic and external public debt is determined. The issue of attracting resources provided by foreign partners to finance programs to overcome the consequences of military aggression, as well as support for Ukraine by international financial organizations, is highlighted. Projects to raise funds for Russian assets frozen in foreign countries to financially support measures to overcome the devastating effects of the war in Ukraine, as well as the introduction of land lease mechanisms and analogue of the Marshall Plan for Ukraine are examined.

Conclusions. Due to the armed aggression of the Russian Federation, the pressure on the state and local budgets has increased, which required the application of emergency measures to mobilize revenues and structure expenditures. To balance the state budget, its deficit has been significantly increased, and state internal and external borrowings have been expanded to cover it. Funds from international financial organizations and assistance from foreign countries were also used to finance the state budget. Public and state-guaranteed debts have increased, but they cannot be considered critical. Public debt increased at a faster rate than its guaranteed share, mainly due to the growth of external debt. The internal part of the state-guaranteed debt to support the national economy has increased.

Keywords: critical infrastructure, state budget deficit, state borrowings, state and state- guaranteed debt, financial assistance of foreign countries, support of international financial organizations.

Вступ

Дослідження фінансового забезпечення критичної інфраструктури в період протидії воєнному нападу росії на Україну та запровадження воєнного стану, а також подолання наслідків руйнувань і знищень її об'єктів через таку агресію потрібні для розроблення виваженої фінансової політики в нашій державі. Ця політика має враховувати ряд суттєвих положень, зокрема: належне фінансування оборонного сектору інфраструктури, цивільних об'єктів, що забезпечують розвиток економіки, надання необхідних соціальних товарів і послуг, утримання безпеки та порядку в країні, здійснення державного управління (на різних рівнях), спрямованого на швидке відновлення, а також стабільний поступальний розвиток України. При цьому завданнями є дотримання принципів фінансової безпеки, а за потреби вимушеного тимчасового їх порушення (з метою вирішення невідкладних поточних проблем) застосування заходів відновлення фінансової стійкості та недопущення накопичення державної заборгованості протягом середньо- та довгострокових періодів.

За визначенням Міністра фінансів України С. М. Марченка, управління державними фінансами потребує подальшого наукового обґрунтування, внесення відповідних змін до чинного законодавства з урахуванням сучасної теорії управління, національних особливостей, викликів і загроз, що постають перед країною, її економікою і фінансовою системою в умовах нової реальності [1].

До основних завдань у розв'язанні таких проблем належать: характеристика стану секторів критичної інфраструктури та визначення ризиків їх розвитку; впровадження дієвих механізмів захисту об'єктів критичної інфраструктури (з урахуванням зарубіжного досвіду); реалізація механізмів державного регулювання критичної інфраструктури в Україні (на основі досвіду ЄС); здійснення аналізу бюджетного забезпечення її розвитку; залучення та використання ресурсів міжнародних фінансових організацій (далі - МФО) у фінансуванні інфраструктурних проєктів.

У відповідь на початок широкомасштабної воєнної агресії росії проти України було прийнято Закон, яким затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні”. Воєнний стан розглядається як особливий правовий режим, що вводиться в державі або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, її територіальній цілісності (ст.1) [2]. До заходів, здійснюваних за умов воєнного режиму (в аспекті формування та підтримки інфраструктури) віднесено використання потужностей підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони (ст. 8). Військовим адміністраціям надано повноваження щодо залучення (на підставі договорів) коштів підприємств, установ та організацій (незалежно від форм власності), населення, бюджетних ресурсів на будівництво, розширення, ремонт і утримання (на пайових засадах) об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури (ст. 15).

Аналіз досліджень і постановка проблеми

Наразі внаслідок воєнних дій значна кількість інфраструктурних об'єктів зруйнована. Перелік секторів та об'єктів критичної інфраструктури, умови виконання ними відповідних функцій вимагають коригування. Низка нормативних документів з питань регламентування розвитку такої інфраструктури потребують уточнення та конкретизації. Державне регулювання її розвитку в Україні вимагає розширення та деталізації щодо уточнення концептуальних положень, упровадження належної інституційної системи у сфері здійснення критичних функцій, а також їх фінансового забезпечення [3].

Стабільний розвиток країни вимагає ефективної системи інфраструктури, яка підтримує виробництво необхідних товарів та надання послуг у різних секторах економіки й соціальної сфери. Пошкодження або знищення її навіть в окремих секторах призводять до погіршення стану економіки, загострення соціальних проблем, а також ослаблення обороноздатності країни. Основна увага агресора зосереджувалась на виведенні з ладу інфраструктурних об'єктів - як загальнодержавного, так і регіонального значення. Тому до завдань органів державного управління України на різних рівнях було віднесено недопущення руйнування об'єктів інфраструктури, а в разі їх пошкодження - застосування заходів щодо відновлення.

Серед вітчизняних та зарубіжних науковців, що досліджують проблематику, пов'язану з критичною інфраструктурою, - С. М. Марченко, Т. І. Єфименко, С. С. Гасанов, Р. Л. Балакін, Т. П. Богдан, К. В. Клименко, В. В. Кулик, М. В. Савостьяненко, Е. Лау, Л. Міммі, Л. Бартоломуччі та ін. [1; 4-10].

Метою статті є формування системи фінансового забезпечення критичної інфраструктури у період воєнного стану та подолання наслідків війни. 

Методи дослідження

Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: опису, аналізу, синтезу, групування, порівняння, теоретичного узагальнення та ін.

Результати дослідження

У ході аналізу формування, розвитку та захисту критичної інфраструктури в Україні необхідно враховувати виклики та ризики стану критичної інфраструктури, пов'язані з руйнуванням та пошкодженням об'єктів інфраструктури внаслідок воєнних дій рф. Станом на 19 квітня 2022 р. російськими окупантами було зруйновано або пошкоджено 30 % вітчизняної інфраструктури (за оцінками, на загальну суму в 100 млрд дол. США). Істотних втрат зазнала транспортна інфраструктура. Зруйновано або пошкоджено більше ніж 300 мостів, 8 тис. км автомобільних доріг [11].

За оцінками фахівців, втрати економіки України внаслідок воєнних дій поділяються на дві частини: прямі та непрямі. До першої групи відносять пошкодження та руйнування об'єктів, до другої - погіршення динаміки показників ВВП, скорочення інвестицій, відплив робочої сили. Загальні втрати вітчизняної економіки сягнули (з урахуванням як прямих, так і непрямих втрат) 564-600 млрд дол. США. Уже на початкових етапах агресії було пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 23 тис км доріг, 37 тис. кв. м житлового фонду, 319 дитячих садочків, 546 закладів освіти, 205 медичних закладів, 145 заводів та підприємств. Крім того, постраждали 54 адміністративних будівлі, 277 мостів та мостових переходів, 10 військових аеродромів, 8 аеропортів та 2 порти [12].

Відновлення виведених з ладу об'єктів критичної інфраструктури (в оборонному секторі, виробничій, транспортній та соціальній сферах), а також застосування заходів державної підтримки бізнесу вимагають збільшення виробничих витрат. Водночас слід ураховувати, що пошкодження та руйнування інфраструктури (як у виробничих, так і в невиробничих секторах) стають факторами погіршення ряду макроекономічних показників. До їх складу, зокрема, належать: скорочення споживчого попиту, сукупної пропозиції, зменшення зайнятості, збільшення витрат на соціальне забезпечення, зростання темпів інфляції, процентних ставок, зниження курсу національної валюти, зменшення показників інвестиційної діяльності, розвитку фінансового ринку, а також збільшення державних запозичень і державного боргу.

У процесі подолання наслідків війни впроваджуються заходи відновлення пошкоджених об'єктів інфраструктури, недопущення погіршення їх стану, заміщення зруйнованих секторів та підтримки їх функціональної спроможності, а також забезпечення захисту. Водночас здійснюються розмінування інфраструктури, релокація критичних об'єктів у безпечніші регіони України. З метою підтримки таких дій з боку держави застосовуються механізми спрощення умов передачі державного та комунального майна в оренду, підключення до газо-, водо- та електрозабезпечення, виділення земельних ділянок, спрощення порядку сплати процентів за кредитами, наданими національними банками переміщеним підприємствам [13].

Уряд оцінив збитки громадської та оборонної інфраструктури у 270 млрд дол. США [14]. Для збереження критичної інфраструктури та забезпечення діяльності підприємств в умовах війни згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України здійснюється переміщення з регіонів із підвищеною вразливістю до безпечніших місць розташування (у разі потреби) виробничих потужностей суб'єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є їх загроза [13]. У квітні поточного року в рамках програми релокації підприємств у такі регіони переміщено близько 600 підприємств.

Упровадження вказаних програм зумовлює істотне розширення витрат із боку як держави (на центральному й регіональному рівнях), так і приватного сектору, залученого до їх виконання. Для їхнього покриття традиційні підходи (використовувані за мирного розвитку / відсутності воєнних дій) є недостатніми та потребують суттєвого коригування. У період запровадження воєнного стану управління державними фінансами має здійснюватися з урахуванням нових викликів і загроз, що вимагають внесення змін до чинної системи фінансового забезпечення критичної інфраструктури. Слід різко збільшувати обсяг ресурсів, спрямовуваних на підтримку військової інфраструктури, забезпечення безпеки та вирішення соціальних проблем.

При цьому йдеться не лише про систему державних фінансів, а й про використання ресурсів з інших джерел. Важливого значення за безпечних умов відновлення інфраструктури набувають питання залучення приватних внутрішніх інвестицій, іноземних прямих інвестицій під державні гарантії, прозорого, жорстко контрольованого та ефективного використання допомоги інших держав, ресурсів МФО. Механізмами розв'язання таких завдань є впровадження програм зниження ризиків, створення гарантійних фондів, банків розвитку, а крім того, покращання умов для розширення проєктів змішаного фінансування в рамках державно-приватного партнерства [15].

До основних завдань проведення фінансової політики в період воєнного стану належать:

- визначення ризиків мобілізації доходів, з урахуванням ускладнень діяльності фінансового сектору, державного урядування, а також приватного сектору;

- внесення змін та доповнень до до законодавчо визначених механізмів мобілізації, розподілу й використання фінансових ресурсів (у рамках як державного, так і приватного секторів) із метою виконання завдань, що постають в умовах воєнного стану та подолання наслідків війни;

- зміцнення регіональних фінансів шляхом упровадження змін до державного регулювання з їх формування та використання;

- уточнення підходів до залучення та використання ресурсу фінансової допомоги зарубіжних країн і МФО.

Згідно з прогнозами вітчизняних та зарубіжних експертів, за підсумками 2022 р. зменшення обсягу ВВП в Україні становитиме від 25 до 45 %. Такі зміни викликані зниженням ділової активності (у т. ч. з причин руйнування та знищення об'єктів критичної інфраструктури у ході російського збройного нападу). Наслідком стає погіршення показників сукупної пропозиції й попиту, внутрішнього споживання, експорту товарів і послуг, імпорту продукції, зайнятості населення, інфляції, процентних ставок, інвестиційної активності та інших макроекономічних показників. Такі тенденції негативно впливають на формування доходів громадян, ресурсів бізнесу, а також надходжень до бюджетної системи країни (як на центральному, так і на регіональних рівнях).

Водночас загострюються ризики розвитку промислового, енергетичного, транспортного, фінансового, продовольчого, соціального та інших секторів економіки. До факторів стримування розвитку країни належить і блокування вітчизняних портів із боку росії, що перешкоджає експорту продукції морським транспортом. За таких умов зростає стабілізаційне значення державних фінансів. Необхідно застосовувати заходи фінансового забезпечення критичної інфраструктури в рамках не лише державного сектору, а й здійснення підтримки ділової активності, вирішення соціальних проблем, а також розвитку ключових секторів інфраструктури шляхом внесення змін до формування та використання державних фінансів.

У період війни та подолання її руйнівних наслідків державні фінанси потребують значних змін. З одного боку, слід суттєво збільшити витрати на оборону, критичну інфраструктуру, розширення фінансування соціальних програм, релокації підприємств у безпечніші райони України, надання допомоги найбільш постраждалим регіонам. З другого боку, руйнування сталої системи мобілізації ресурсів до державних фондів, а також доходів держкорпорацій, спричинене воєнними наступами агресора, призвело до зменшення потенціалу фінансового забезпечення зростаючих обсягів витрат. Виникла необхідність застосування екстрених заходів щодо розв'язання таких завдань.

Зокрема, за квітень 2022 р. до Державного бюджету України було мобілізовано доходи в обсязі 60 % планових показників. У травні - червні очікується отримання близько 45-50 % запланованих обсягів. Загалом витрачено 245,1 млрд грн (8,3 млрд дол. США) на забезпечення оборони та розв'язання соціальних завдань. Нестачу надходжень до державного бюджету частково компенсовано за рахунок отриманої допомоги від іноземних партнерів. Наприклад, протягом лютого 2022 р. отримано 5,4 млрд дол. США фінансової підтримки, з якої 0,8 млрд дол. припадало на гранти [16].

Щомісяця з держбюджету витрачається близько 10 млрд дол. США на фінансування заходів забезпечення оборони, надання гуманітарної допомоги, евакуації населення, виплати пенсій, субсидій, а також надання підтримки переміщеним особам [17]. За таких умов необхідним стало збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, що спрямовуються на вирішення проблем забезпечення діяльності у період введення воєнного стану на основі впровадження ряду механізмів. До їх складу належать перегляд обсягів витрат, котрі доцільно перенести на майбутні періоди, скорочення неефективних бюджетних програм, внесення змін до системи міжбюджетних трансфертів, надання бюджетних кредитів, а також державних гарантій, внесення змін до надання в оренду державного майна та його використання. Зусилля націлені на забезпечення достатніх доходів для підтримки розвитку країни та недопущення глибини непередбачуваних спадів. Водночас слід ураховувати, що під час війни підвищуються ризики підприємницької діяльності, які стають факторами часткового або повного призупинення діяльності суб'єктів бізнесу. Знижується потенціал отримання прибутків. Наслідком є зменшення надходження до державних фондів у формі податків і зборів.

Постали питання щодо внесення змін до системи оподаткування з метою підтримки економічної діяльності, що передбачає не посилення податкового тиску, а навпаки, його зниження. За таких умов, на думку експертів, для покриття витрат державного бюджету доцільно збільшувати грошову масу, а також розширювати внутрішні запозичення, позики зарубіжних держав і МФО. За рахунок друкування грошей можна компенсувати приблизно 10-20 % потреби в доходах, а зовнішнього фінансування - 20-25 % [16].

З метою підтримки підприємницької діяльності запроваджується реформа системи оподаткування, спрямована на поглиблення її лібералізації та створення прийнятніших умов для діяльності бізнесу. Розширено програми пільгового кредитування суб'єктів економічної діяльності, а також надання державних гарантій. Розпочато відновлення критичної інфраструктури на визволених територіях (проведення ремонту мереж та систем забезпечення постачання тепла, газу, води, електроенергії, розбирання та ремонтування зруйнованих об'єктів інфраструктури, ліквідація вибоїн на дорогах тощо). Для фінансування таких програм передбачено допомогу в обсязі в 1,5 млрд грн [17].

Водночас знизилися показники мобілізації доходів до бюджетної системи, що викликало необхідність застосування додаткових заходів мобілізації ресурсів. Запроваджуються механізми покращання їх розподілу (в аспекті підтримки критичної інфраструктури - спрямування їх на найважливіші сектори), а також підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Для раціоналізації формування й використання державних фінансів внесено зміни до обсягів видатків державного та місцевих бюджетів. Підвищено розмір неборгового фінансування критичної інфраструктури. Здійснено перерозподіл видатків держбюджету з метою збільшення фінансування національної безпеки і оборони (за рахунок зменшення фінансування інших бюджетних програм). Упроваджено заходи щодо підтримки ліквідності вітчизняної банківської системи. Введено ряд обмежень у валютній сфері. Українські компанії продовжували сплачувати податки до бюджетної системи, а окремі підприємства виконували виплати авансових платежів з оподаткування. Зросла міжнародна допомога з фінансового забезпечення обороноздатності України, підтримки її економічного потенціалу, а також вирішення соціальних проблем. Водночас для недопущення різких змін макроекономічних показників Національний банк України (далі - НБУ) збільшував продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку [18; 19].

Вжито заходи консолідації коштів державного та місцевих бюджетів, активів банківської системи, ресурсів, залучених із внутрішнього й зовнішнього фінансових ринків. Упроваджувалися механізми державної підтримки фінансування інфраструктури з боку приватного сектору. Збільшено збори коштів у формі пожертв до Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури для надання допомоги українцям, постраждалим від російської агресії. Розроблено законопроєкт щодо внесення змін до військового збору з метою збільшення надходжень до держбюджету шляхом його застосування [20]. Установлено спеціальні процедури щодо передачі в оренду державного та комунального майна і його використання в період воєнного стану [21]: Кабінету Міністрів України надано повноваження стосовно визначення особливих процедур з питань оренди державного і комунального майна в період дії воєнного стану.

Прийнято рішення про внесення змін до надання кредитів та використання державних гарантій у період воєнного стану. Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік”, істотно збільшено обсяги надання кредитів, порівняно з плановими показниками на 2021 р. (з 17,60 млрд до 23,53 млрд грн). Розширено використання бюджетних гарантій та пільг для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов'язаних із підвищенням обороноздатності й безпеки держави. У 2022 р. передбачено виділення 1,4 млрд грн державних гарантій на портфельній основі для кредитування мікро-, малого та середнього бізнесу. Визначено перелік комерційних банків та обсяги гарантій, що надаються кожному з них [22; 23].

Проте цього виявилося недостатньо для фінансового забезпечення бюджетних витрат. Тому неборгове фінансування інфраструктури доповнюється розширенням використання боргових механізмів. Збільшено показники дефіциту держбюджету з метою фінансового забезпечення додаткових видатків. Його обсяги (у розрахунках на один місяць), за прогнозними оцінками, досягають від 5 млрд до 8 млрд дол. США [24].

Законом про Державний бюджет України на 2022 р. установлено показник граничного дефіциту в обсязі 456,36 млрд грн. Порівняно з показником, передбаченим у документі, прийнятому в грудні 2021 р. (попередній варіант закону), такий обсяг збільшено на 267,56 млрд грн (на 141,72 %) на основі змін, внесених до закону від 15.03.2022. При цьому величина дефіциту загального фонду зросла на 200 млрд грн (124,80 %), а спеціального - на 67,56 млрд грн (236,72%). Відносно 2021 р. показники граничного дефіциту державного бюджету підвищилися на 209,63 млрд грн (або майже на 85 %).

Фінансування Державного бюджету України на 2022 р. спрямоване на забезпечення витрат із покриття бюджетного дефіциту, а також погашення зобов'язань, терміни сплати за якими настають протягом року (їх розміщення здійснювалося як у попередні періоди, так і в поточному році). Загальний його обсяг становить 849,68 млрд грн. Переважна частина фінансування бюджету (456,36 млрд грн, або 53,71 %) надходить на забезпечення дефіциту. Що ж до погашення запозичень, то воно дорівнює 393,32 млрд грн. (46,29 % загальної суми фінансування держбюджету). Таким чином, додатковий ресурс, залучений у рамках фінансування державного бюджету, більшою мірою спрямовується не на погашення позик, а на розширення видатків.

До джерел покриття витрат з розв'язання таких завдань належать: розміщення запозичень (838,68 млрд грн), надходження від приватизації державного майна (8 млрд грн) та фінансування за активними операціями (3 млрд грн). У складі запозичень переважну частину передбачено залучити з внутрішнього фінансового ринку (519,96 млрд грн, або 62 %). На зовнішні зобов'язання припадає 318,72 млрд грн (38 %) [22].

Зокрема, дефіцит державного бюджету у квітні 2022 р. наближався до 7 млрд дол. США. Такі обсяги було профінансовано за рахунок залучення ресурсів міжнародних партнерів, а також емісії грошових коштів (адже надходження податків зменшилося внаслідок зниження податків на бізнес). Надходження ПДВ скорочується з причин упровадження пільгових ставок для пального та скасування їх для імпорту. Ці зміни призвели й до зменшення надходжень податку на прибуток підприємств, оскільки значна частина бізнесу не отримувала прибутків взагалі, до того ж багато компаній сплатили податки наперед, аби допомогти державі. Тому покриття дефіциту держбюджету стало можливим за рахунок міжнародної допомоги, кредитів і грантів [17].

Уряд розглядає проєкт створення Фонду відновлення України. До його завдань віднесено здійснення координації накопичення ресурсів для повоєнного відродження країни. Передбачається залучити до виконання такої програми близько 10 млрд дол. США від зарубіжних держав, МФО й міжнародних корпорацій. Враховуються й можливості використання коштів від конфіскованого за кордоном майна фізичних та юридичних осіб рф, передбачені впровадженими санкціями, а також арештованих резервів росії. Порушується й питання націоналізації російських активів в Україні.

Розширювалось боргове фінансування (як для державного, так і для приватного секторів економіки). Зросла потреба в залученні ресурсу на основі емісії додаткових державних боргових зобов'язань (у рамках як бюджетної системи, так і держкорпорацій). їх розміщення здійснюється на внутрішньому й зовнішніх фінансових ринках. Зокрема, проведено емісію ОВДП (військові облігації) майже на 50 млрд грн, 93,8 млн дол. США та 176,5 млн євро. Покупцями стали вітчизняні банки, приватний бізнес та фізичні особи [25].

Згідно з рішенням Уряду в Україні реалізується програма емісії ОВДП з метою мобілізації додаткових надходжень до держбюджету для фінансування критичних видатків. Такі запозичення отримали назву "військові облігації”. Передбачено їх розмістити на суму 400 млрд грн шляхом проведення поетапних емісій. Терміни обігу - до 15 років, а ставка доходу - 11 % річних. Здійснено емісію ОВДП цільового призначення (військові облігації) на загальну суму в 400 млрд грн [27].

Військові облігації визначено, як інвестиційний інструмент, використовуваний для підтримки держбюджету. Вони розміщуються серед громадян, приватних підприємств та іноземних інвесторів. Кошти, залучені від емісії таких облігацій, спрямовуються на підтримку обороноздатності нашої країни та вирішення соціальних проблем [27]. Із метою збільшення ресурсу для забезпечення потреб у період протидії воєнній агресії застосовуються заходи щодо розширення кола вкладень у військові облігації України з боку іноземних інвесторів. Зокрема, розробляються проєкти залучення до їх купівлі некваліфікованих інвесторів і фізичних осіб США, а також держав - членів ЄС [28].

В умовах воєнних дій загострилися ризики проведення операцій місцевих бюджетів, що спричинено знищенням населених пунктів, руйнуванням підприємств і установ, а також робочих місць [29]. Слід, крім того, урахувати, що було внесено зміни до нормативної бази, котрі передбачали запровадження податкових пільг (добровільної сплати єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, обмеження продажу алкоголю). Наявні й втрати з плати за землю, а також податку на майно. У цілому втрати місцевих бюджетів від змін податкового законодавства оцінюються у 50-60 млрд грн. Органи місцевої влади теж мають труднощі із залученням ресурсу МФО з використанням боргових зобов'язань.

Внаслідок зменшення дохідної частини місцевих бюджетів ускладнилося виконання бюджетних видатків. Фактично забезпечуються переважно захищені статті, насамперед - із виплати заробітної плати. Обсяг таких видатків становить 384 млрд грн на рік, або більше половини загальних видатків місцевих бюджетів. З метою вдосконалення фінансової політики на місцевому рівні пропонується внести зміни до проведення регіональної політики та поділити території на чотири групи: тилові, прифронтові, регіони, де відбуваються бойові дії, а також окуповані території. У межах кожної групи рекомендується визначити особливості реалізації державної політики.

Для покращання фінансового стану місцевих бюджетів передбачено збільшення державної підтримки їхніх ресурсів та інфраструктурного розвитку на 132 млрд грн. Зокрема, майже 9 млрд грн буде спрямовано на інфраструктурні проєкти, а також на об'єкти соціальної та культурної сфери. На благоустрій і проведення ремонту місцевих доріг та комунальних вулиць буде використано близько 24 млрд грн [30].

Для фінансового забезпечення критичної інфраструктури в період війни важливого значення набули питання залучення фінансового ресурсу державою з використанням боргових механізмів. Загальна сума державного та гарантованого державою боргу, номінована в національній валюті, на 31 березня 2022 р. збільшилася, порівняно з показником за весь 2021 р., на 5,99 %. При цьому обсяги державного боргу зросли на 6,83 %, а гарантованого зменшилися на 0,48 %. У структурі держзаборгованості спостерігалося зростання показників зовнішньої її складової (на 13,33 %), натомість внутрішні зобов'язання зменшилися (на 1,12 %). Стосовно гарантованого боргу, то в його складі внутрішню частину було збільшено (на 1,02 %), а зовнішню - зменшено (на 3,07 %). Водночас проти показників заборгованості, досягнутих за підсумками відповідного періоду (на 31 березня 2021 р.), загальний обсяг державної та гарантованої державою заборгованості зріс на 12,64 %. Збільшення відбувалося переважно за рахунок зовнішньої заборгованості (її збільшено на 19,46 %, тоді як внутрішню - на 3,35 %). Вищими темпами зростала державна заборгованість (на 12,95 %). Що ж до гарантованого боргу, то він збільшився на 10,14 %. У складі держборгу (порівняно з показниками за весь 2021 р.) відзначалося неістотне зниження обсягу заборгованості за цінними паперами, розміщеними на внутрішньому ринку (на 1,12 %). Проте якщо порівняти такий показник із досягнутим на 31 березня 2021 р., то він зріс на 2,64 % (рисунок) [31].

Рисунок. Динаміка показників державної та гарантованої державою заборгованості станом на 31 березня відповідного року, млрд грн

Побудовано за: Державний та гарантований державою борг України за станом на 31.03.2022 / Міністерство фінансів України. и^: https://www.mof.gov.ua/uk/derzhavnij-borg-ta-garantovanij- derzhavju-borg.

Таким чином, показники державного та гарантованого боргу мали тенденцію до зростання через необхідність забезпечення видатків за умов зниження доходів бюджету в період війни. Проте такі зміни не можна вважати критичними: його обсяги не досягли масштабів, що можуть зруйнувати стійкість державних фінансів України. Водночас слід звернути увагу на зависокі темпи зростання зовнішньої державної заборгованості, а також внутрішнього боргу, гарантованого державою.

Слід, крім того, ураховувати, що рівень боргу сектору загального державного управління в Україні (у 2019-2022 рр.) був істотно нижчим, ніж у державах не лише з розвинутою економікою, а й з ринками, які формуються [6].

Важливого значення в забезпеченні фінансування інфраструктури в Україні набула допомога зарубіжних партнерів нашій державі. Упроваджено програми фінансування заходів підвищення обороноздатності нашої країни з боку як окремих країн, так і міждержавних об'єднань. Була активізована фінансова підтримка інфраструктурних проєктів МФО. Допомога зарубіжних країн надається у формі грантів та шляхом використання інших механізмів. До їх складу входить надання кредитів, а також гарантій розміщення боргових фінансових інструментів України на міжнародних ринках. Зокрема, Світовим банком створено трастовий фонд для підтримки нашої держави, участь у формуванні доходів котрого можуть узяти різні країни. МВФ розглядає проєкти надання нашій державі спеціальних прав запозичень (як гранту або кредиту) [32].

Україна звернулася до МВФ щодо вирішення питань покриття державного дефіциту в обсязі 5 млрд дол. США на місяць протягом трьох місяців. Такий ресурс є необхідним для підтримки функціонування економіки в період війни (значна її частина з причин збройного нападу агресора не працює), що ж до коштів для відновлення зруйнованої інфраструктури, то їх залучення має здійснюватися в рамках окремої програми. МВФ розглядає питання надання такої допомоги на основі грантового фінансування [33].

Європейський Союз планує створити трастовий соціальний фонд для забезпечення фінансування та відбудови зруйнованої війною цивільної інфраструктури в Україні. Його передбачено заснувати за зразком фонду відновлення після наслідків СОУГО-19, запровадженого для держав - членів ЄС. Створення такого фонду здійснюватиметься за домовленістю з нашою державою (але не визначено, чи такі кошти будуть надаватися у формі грантів або позик) [34].

З початку річного бюджетного періоду до травня 2022 р. Державний бюджет України було зведено з дефіцитом у 298,40 млрд грн (10,032 млрд дол. США) [35]. Основними джерелами фінансування стали кошти НБУ, перераховані до складу доходів, ресурс, отриманий від розміщення ОВДП (“військових облігацій”), кредити, надані МФО, ЄС а також окремими зарубіжними державами. Зокрема, отримано кошти від:

• НБУ - 70 млрд грн (2,393 млрд дол. США);

• розміщення ОВДП - 60,105 млрд грн (2,221 млрд дол. США);

• допомоги МВФ - 41,263 млрд грн (1,397 млрд дол. США);

• Світового банку - 29,738 млрд грн (997 млн дол. США);

• ЄС - 25,754 млрд грн (792 млн дол. США).

За даними Міністерства фінансів України, переважна частина (45,28 % загальної суми) фінансування дефіциту держбюджету (обсягом у 298,40 млрд грн) забезпечувалася за рахунок прибутку НБУ, спрямованого до державного бюджету, а також розміщення ОВДП ("військових облігацій”). НБУ перераховано до бюджету 70,00 млрд грн, або 23,46 % загальної суми, а від розміщення ОВДП надійшло 65,10 млрд грн (21,82%). Міжнародні фінансові організації (МВФ, Світовий банк, Європейський інвестиційний банк) надали фінансову допомогу в обсязі 92,06 млрд грн (30,85 %). Іншу частину фінансування надано ЄС та окремими зарубіжними державами: США, Франція, Канада, Німеччина, Італія, Великобританія, Швеція, Данія, Норвегія, Австрія, Литва, Латвія, Ісландія (71,24 млрд грн, або 23,87 %).

За підсумками квітня 2022 р. держбюджет зведено з дефіцитом у 125 млрд грн. Було забезпечено надходження ресурсу до державного бюджету від податкових та митних платежів у обсязі 53 млрд грн (що перевищило показники прогнозів). Що ж до покриття бюджетного дефіциту, то його передбачено забезпечити за рахунок міжнародних грантів і кредитів [36].

Державний внутрішній борг було забезпечено переважно за рахунок ОВДП [31]. Заборгованість за борговими цінними паперами, розміщеними на внутрішньому фінансовому ринку, досягала 1048,84 млрд грн (35,85 млрд дол. США), або 99,83 % загальної суми внутрішньої заборгованості. Інша частина внутрішнього боргу (1,82 млрд грн, або 0,17 %) припадала на заборгованість перед НБУ. Характерно, що порівняно з відповідними показниками за підсумками 2021 р. (січень - березень) обсяги такої заборгованості зросли на 2,64 %, а за показниками в доларах США зменшилися на 2,18 %.

Стосовно зовнішніх запозичень (у складі державного боргу), то їхня основна частина припадала на заборгованість за цінними паперами, розміщеними на зовнішніх фінансових ринках. їх обсяги становили на 31 березня 2022 р. 666,04 млрд грн (22,77 млрд дол. США), або 45,20 % загальної суми зовнішньої державної заборгованості. Відносно показника станом на 31 березня 2021 р. вони зросли на 2,84 %. Ресурси, отримані від МФО на 31 березня 2022 р., досягали 584,69 млрд грн (19,99 млрд дол. США), або 39,68 % загального обсягу зовнішньої заборгованості. Порівняно з показником за відповідний період 2021 р. її обсяги зросли на 37,24 %. Інша частина заборгованості припадала на позики, отримані від органів управління іноземних держав (42,93 млрд грн, або 1,47 млрд дол), що становило 2,91 % загальної суми держборгу, номінованого в національній валюті України. При цьому відзначалося зростання такого ресурсу проти відповідного періоду 2021 р. на 3,03 %. Заборгованість за позиками, наданими іноземними фінансовими установами, на 31 березня 2022 р. досягала 52,22 млрд грн (1,79 млрд дол. США), або 3,54 % зовнішньої державної заборгованості. Відносно показників за підсумками 2021 р. вона збільшилася на 10,94 %.

Показники гарантованої державою заборгованості мали тенденцію до зростання і на початок квітня 2022 р. майже досягнули обсягів, характерних для 2021 р. загалом. Вищими темпами збільшувалися обсяги внутрішніх гарантій за рахунок того, що зросла сума гарантування операцій вітчизняних фінансових установ. Що ж до гарантій, наданих для підтримки зовнішніх операцій, то вони також збільшувалися, але меншими темпами, ніж для внутрішніх суб'єктів діяльності. Розширення обсягів гарантій відзначалося у співпраці з МВФ (таблиця).

Таблиця - Динаміка показників гарантованої державної заборгованості України, млрд грн

Джерело: Державний та гарантований державою борг України за станом на 31.03.2022 / Міністерство фінансів України. и^: https://www.mof.gov.ua/uk/derzhavnij-borg-ta-garantovanij- derzhavju-borg.

Одним із можливих джерел фінансового забезпечення критичної інфраструктури є використання російських активів, заморожених у зарубіжних країнах із метою підтримки України. До їх складу, зокрема, входять кошти банку росії, що зберігаються у США. Такі кошти можуть надходити до нашої держави у формі репарацій для відновлення зруйнованої інфраструктури, а також виплат компенсацій громадянам нашої країни.

Важливого значення набувають питання щодо застосування програми ленд-лізу для України, прийнятої у США. Її метою є надання допомоги з підтримки інфраструктури, що забезпечує обороноздатність нашої держави (озброєння та військової техніки), вирішення соціальних проблем (медикаментів, продовольства, палива). Передбачено здійснення поставок обладнання без попередньої оплати, за умов передачі його в оренду (після закінчення війни такі активи мають бути повернені або заміщені), а також оплати з використанням наданих кредитів. Позики мають пільгові умови та тривалі терміни [37; 38].

У післявоєнний період перед нашою країною постає завдання відновлення інфраструктури для забезпечення економічного зростання, розв'язання складних соціальних завдань та виходу на траєкторію поступального розвитку країни. Урядовці наголошують на необхідності реалізації за підтримки провідних країн аналога Плану Маршалла, використаного для відновлення Європи після Другої світової війни, для України. Він передбачатиме надання широкої міжнародної допомоги для втілення в життя масштабної програми розвитку. Для цього потрібно залучати щорічно 70 млрд дол. США протягом не менше ніж 10 років. Використовуватимуться різні джерела фінансування такої програми. До них належать репарації, конфісковане майно загарбника та допомога західних партнерів. З метою надання такої підтримки в ЄС створюється трастовий фонд солідарності з Україною. США, Великобританія, ЄС та інші держави залучено до розроблення такого плану [39; 40].

Висновки

Наслідками воєнного вторгнення росії в Україну стали пошкодження та виведення з ладу значної кількості об'єктів критичної інфраструктури, що спричинило погіршення макроекономічних показників, призвело до загострення соціальних проблем та поглиблення фінансових ризиків. Відзначалося ускладнення мобілізації ресурсів, водночас постала потреба в стрімкому збільшенні витрат. Посилився тиск на державний та місцеві бюджети, що вимагало застосування екстрених заходів із мобілізації доходів та структурування видатків.

Для утримання рівноважного стану фінансової системи було внесено зміни до системи оподаткування, складових бюджетних витрат, грошово-кредитного регулювання, передачі державного майна в оренду, надання державних кредитів і гарантій. Розпочато створення цільових фондів відновлення. За умов руйнування сталої системи ділової активності основою утримання стійкого стану державних фінансів стала бюджетна система. Для збалансування державного бюджету було значно збільшено його дефіцит. З метою його покриття розширено державні внутрішні та зовнішні запозичення. Проведено емісію військових облігацій, розширюється коло внутрішніх вкладників у ОВДП, розробляються проєкти залучення до них зарубіжних інвесторів. У фінансуванні держбюджету використовуються також кошти МФО та допомога зарубіжних країн. Державний ресурс у рамках фінансування державного бюджету, головним чином спрямовується не на погашення зобов'язань, а на розширення видатків.

Збільшилися обсяги державного та гарантованого державою боргу, проте запропоновано не вважати їх критичними (такими, що порушують стійкий стан державних фінансів). Вищими темпами зростала державна заборгованість, порівняно з гарантованою її складовою. Водночас такі зміни здійснювалися головним чином за рахунок збільшення зовнішнього боргу.

Переважна частина внутрішнього боргу сформована шляхом розміщення боргових цінних паперів на внутрішньому ринку, що відображає розширення використання внутрішнього ресурсу. Відбулося також зростання внутрішньої частини гарантованого державою боргу для підтримки національної економіки. Надано пропозиції щодо розширення використання гарантій у співпраці з МВФ.

Важлива роль належить отриманню фінансової допомоги з боку зарубіжних партнерів. Кошти надходять як від окремих держав, так і від їх об'єднань. Допомога надається у формі грантів, кредитів, а також гарантій щодо розміщення боргових фінансових інструментів нашої країни на міжнародних ринках. Активізовано програми фінансової підтримки МФО інфраструктурних проєктів. Створюються трастові фонди (ЄС, Світовий банк) для підтримки України.

Запропоновано до впровадження (за підтримки зарубіжних партнерів) і залучення інших джерел фінансування критичної інфраструктури. До них належить використання російських активів, заморожених у зарубіжних країнах, із метою підтримки України. Доволі важливим для подолання наслідків війни є здійснення програм міжнародної підтримки, зокрема застосування механізмів ленд-лізу та аналога Плану Маршалла. Мета ленд-лізу полягає в наданні допомоги з підтримки інфраструктури, а також у вирішенні соціальних завдань. Розроблення та впровадження аналога Плану Маршалла спрямовано на реалізацію масштабної програми розвитку нашої держави.

Список використаних джерел

1. Марченко С. М. Стратегічне управління державними фінансами: євроінтеграційний курс, міжнародні тренди, національні особливості. Фінанси України. 2022. № 1. С. 7-26. URL: https://doi.org/10.33763/finukr2022.01.007.

2. Про правовий режим воєнного стану : закон України від 12.05.2015 № 389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text.

3. Кудряшов В. П. Формування критичної інфраструктури в Україні. Фінанси України. 2022. № 2. C. 7-25. URL: https://doi.org/10.33763/finukr2022.02.007.

4. Єфименко Т. І. Кризові трансформації соціально-економічних систем. Фінанси України. 2021. № 11. С. 7-20. uRl: https://doi.org/10.33763/finukr2021.11.007.

5. Гасанов С. С., Кудряшов В. П., Балакін Р. Л. Наднаціональні фіскальні правила та координація бюджетної політики в Європейському Союзі. Фінанси України. 2019. № 3. С. 37-55. URL: https://doi.org/10.33763/finukr2019.03.037.

6. Богдан Т. П. Фіскальні експансії та проблеми боргової стійкості під час пандемії. Фінанси України. 2022. № 2. С. 26-44. URL: https://doi.org/10.33763/finukr2022.02.026.

7. Клименко К. В., Савостьяненко М. В. Світова практика фінансування захисту критичної інфраструктури. Наукові праці НДФІ. 2021. № 3. С. 58-82. URL: https://doi. org/10.33763/npndfi2021.03.058.

8. Балакін Р. Л. Фонд з'єднання Європи в системі спільного фінансування критичної інфраструктури ЄС. Фінанси України. 2021. № 10. С. 61-80. URL: https://doi.org/10.33763/ finukr2021.10.061.

9. Кулик В. В. Критична інфраструктура в системі виробничих і фінансово-економічних взаємозв'язків “витрати-випуск”. Фінанси України. 2021. № 6. С. 89-108. URL: https:// doi.org/10.33763/finukr2021.06.089.

10. Building Resilience. New Strategies for Strengthening Infrastructure Resilience and Maintenance / OECD. 2021. URL: https://www.oecd.org/g20/topics/infrastructure/Buil- ding-Infrastructure-Resilience-OECD-Report.pdf.

11. От начала войны рф уничтожила 30 % инфраструктуры Украины: названа сумма ущерба. Информационное сопротивление. 2022. URL: https://sprotyv.info/ekonomica/ ot-nachala-vojny-rf-unichtozhila-30-infrastruktury-ukrainy-nazvana-summa-ushherba/.

12. За тиждень прямі втрати економіки України через війну зросли на $12,2 млрд / Kyiv School of Economics. 2022. 11 квіт. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/ za-tizhden-pryami-vtrati-ekonomiki-ukrayini-cherez-viynu-zrosli-na-12-2-mlrd/.

13. Про затвердження плану невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб'єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію : розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2022 № 246-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246- 2022-%D1%80#Text.

14. Украина оценила ущерб от “спецоперации” в $ 270 млрд дол. Officelife.media. 2022. 12 апр. URL: https://officelife.media/news/32390-ukraina-otsenila-ushcherb-ot-nbsp- laquo-spetsoperatsii-raquo-v-nbsp-270-mlrd/.

15. Україна витратила на війну 245,1 млрд грн: гроші пішли на закупівлю зброї та допомогу переселенцям. Київ. Media. 2022. URL: https://kyiv.medm/news/ukrayma- vytratyla-na-vijnu-2451-mlrd-grn-groshi-pishly-na-zak:upivlyu-zbroyi-ta-dopomogu-perese- lenczyam.

16. Ексзаступник глави НБУ та професор Каліфорнійського університету рекомендують обмежити критичний імпорт і провести репрофайлінг євробондів. Interfax- Україна. 2022. 20 квіт. URL: https://interfax.com.ua/news/economic/825787.html.

17. Кравченко О. Виклики військового часу: що потрібно для перезапуску економіки. 2022. URL: http://uaprom.mfo/article/8273-vikliki-vijskovogo-chasu-shho-potribno-pere- zapusku-ekonomiki.html.

18. State of Ukraine's Financial Sector and NBU's Actions to Support Its Uninterrupted Functioning under Martial Law / National Bank of Ukraine. 2022. URL: https://bank.gov. ua/en/news/all/stan-finansovogo-sektoru-ukrayini-ta-zahodi-nbu-z-pidtrimki-yogo- bezperebiynogo-funktsionuvannya-v-umovah-voyennogo-stanu.

19. НБУ за месяц продал из резервов 2,2 млрд долларов. РБК-Украина. 2022. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/nbu-mesyats-prodal-rezervov-2-2-mlrd-dollarov-1651474307.html.

20. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану № 7311 від 24.04.2022. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=74139.

21. Про внесення змін до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” : закон України від 01.04.2022 № 2181-IX. URL: https://ips.ligazakon.net/docu- ment/view/T222181?an=1.

22. Про Державний бюджет України на 2022 рік : закон України від 02.12.2021 № 1928-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text.

23. Кабмін у 2022 році надав додатково 1,4 млрд грн портфельних держгарантій десяти банкам. Interfax-Україна. 2022. URL: https://interfax.com.ua/news/economic/828724.html.

24. Дефіцит бюджету може сягати до $5 мільярдів, - Шмигаль. LB.UA. 2022. 17 квіт. URL: https://lb.ua/economics/2022/04/17/513779_defitsit_byudzhetu_mozhe_syagati_5.html.

25. Кількість власників ОВДП України надалі зростає, вкладники отримали виплати від погашення першого випуску військових облігацій - Депозитарій НБУ / Національний банк України. 2022. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/kilkist-vlas- nikiv-ovdp-ukrayini-nadali-zrostaye-vkladniki-otrimali-viplati-vid-pogashennya-pers- hogo-vipusku-viyskovih-obligatsiy--depozitariy-nbu.

26. Government has adopted a number of decisions needed to provide the army, ensure stable operation of hospitals and critical infrastructure / Government Portal. 2022.