Оцінка конкурентоспроможності економіки регіону: вітчизняний та закордонний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

Оцінка конкурентоспроможності економіки регіону: вітчизняний та закордонний досвід

Паулик А.Я.,

аспірант

Анотація

У сучасних умовах усе більшої актуальності набувають питання забезпечення конкурентоспроможності окремих регіонів. Конкурентоспроможність економіки регіону зазвичай розглядається як її здатність продукувати товари та послуги на основі максимального залучення в економічні процеси та ефективного використання тих факторів виробництва, якими володіє певна територія. Досягнення конкурентоспроможності економіки регіону можливе у разі ефективного використання наявних та створення нових конкурентних переваг. Розвиток конкурентних переваг залежить переважно від природних ресурсів та умов (їх наявність та ефективність використання), кількості та якості робочої сили, рівня розвитку науки в регіоні, рівня освіти, ступеня взаємодії науки та виробництва тощо. Посилення ролі регіонів у розвитку держави та їх активна участь у міжнародних економічних процесах зумовлюють необхідність удосконалення методів оцінки рівня конкурентоспроможності економіки регіонів. Особливого значення набуває застосування міжнародної практики визначення рівня конкурентоспроможності економіки окремих територій.

Ключові слова: конкурентоспроможність економіки регіону, конкурентні переваги, індекс конкурентоспроможності, індекс глобальної конкурентоспроможності.

Abstract

Keywords: competitiveness of the region's economy, competitive advantages, competitiveness index, global competitiveness index.

Основна частина

Постановка проблеми. У сучасних умовах господарювання все більшу роль у розвитку країни відіграють окремі території та регіони зокрема. Усе більше уваги приділяється розвитку регіону як учасника конкурентних відносин. Поглиблення ролі регіонів у процесах формування конкурентоспроможності країни вимагає більш детального вивчення наявних підходів до визначення рівня конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження у царині конкурентоспроможності здійснювали вітчизняні та зарубіжні вчені-еконо - місти. Теоретичне підґрунтя сформоване А. Смітом, Д. Рікардо, М. Портером, А. Маршаллом. Особливу увагу теоретичним та практичним аспектам конкурентоспроможності економіки регіону приділяли вітчизняні вчені, а саме: Л. Ковальська, З. Герасимчук, В. Безугла, С. Захарченко, Н. Яблонська, Є. Лазарєва, М. Панкова та ін.

Конкурентоспроможність економіки на регіональному рівні є найменш вивченою, відповідно, існує потреба більш детального дослідження наявної практики визначення рівня конкурентоспроможності регіону.

Мета статті полягає у дослідженні основних підходів до визначення рівня конкурентоспроможності економіки регіону, які застосовуються у вітчизняній практиці; вивченні світового досвіду оцінки конкурентоспроможності економіки регіону та особливостей його застосування в українських реаліях.

Виклад основного матеріалу. Конкурентоздатність економіки країни розглядається у нерозривному зв'язку з конкурентоспроможністю її регіонів. Зазвичай конкурентоспроможність економіки регіону розглядається як її здатність забезпечувати високий рівень життя населення певної території та високу ефективність використання наявних ресурсів. Оцінка рівня конкурентоспроможності економіки регіону є важливим моментом, оскільки її результати слугують основою для прийняття рішень щодо стратегії розвитку регіону [3]. Оцінка рівня конкурентоспроможності є важливою не тільки для окремих регіонів, а й на державному рівні, оскільки визначаються ті регіони, які потребують державних дотацій.

В Україні широко застосовуються різні методики визначення рівня конкурентоспроможності економіки регіону. Найбільшого поширення набула методика, що розроблена та запропонована Світовим економічним форумом. Вана передбачає визначення індексу глобальної конкурентоспроможності. Зазвичай даний індекс застосовується до окремих країн, але в умовах поглиблення глобалізаційних процесів та зростання ролі регіонів у них ця методика поширюється для визначення рівня конкурентоспроможності економік окремих регіонів України. Методика Світового економічного форуму має низку особливостей, а саме: для оцінки рівня конкурентоспроможності економіки регіону застосовується система показників, що включає рівень розвитку інституцій, освіти, науки, охорони здоров'я, інфраструктури, товарного, фінансового та ринку праці, інвестиційну привабливість, особливості розвитку бізнесу; групування економіки регіонів на факторні, ефективні та інноваційні (залежно від домінуючих факторів); результати визначення індексу глобальної конкурентоспроможності дають можливість більш чітко визначити негативні чинники, що впливають на розвиток економіки певного регіону. Основним недоліком цього методу є широке застосування експертних оцінок, що підвищує рівень його суб'єктивності [9, с. 16-18].

Власний підхід до визначення рівня конкурентоспроможності економіки регіону пропонують фахівці Міжнародного інституту розвитку менеджменту в Лозанні. Основними характеристиками конкурентоспроможності вони вбачають: ефективність економіки регіону, ефективність управління, ефективність ведення бізнесу та інфраструктуру [1]. Важливим моментом у методиці Міжнародного інституту розвитку менеджменту є те, що крім факторів виробництва, ресурсного та інфраструктурного забезпечення регіону, розвитку бізнесу не менш важливим фактором є ефективність діяльності влади на регіональному та загальнонаціональному рівнях. Спираючись на методику Міжнародного інституту розвитку менеджменту, С.В. Захарченко запропонував етапи дослідження конкурентоспроможності економіки регіонів:

- оцінка рівня конкурентоспроможності регіонів;

- оцінка конкурентоспроможності на основі пофакторного підходу;

- визначення інтегральної оцінки та кластери - зація регіонів;

- визначення основних чинників конкурентоспроможності економіки регіону;

- визначення стратегій підвищення конкурен - тоздатності регіонів;

- розроблення заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності економіки регіонів та механізму їх реалізації [1].

У країнах Європейського Союзу широко застосовується визначення індексу регіональної конкурентоспроможності. Методика, показники та групування регіонів схожі на методику Світового економічного форуму.

Широкого визнання отримав індекс європейської конкурентоспроможності [9, с. 18]. Особливість даної методики полягає у тому, що розраховуються 36 показників, які крім розвитку економіки, інфраструктури регіону враховують доступність до об'єктів інфраструктури, рівень освіти та освіченості населення. Дана методика позбавлена суб'єктивізму, оскільки вона не передбачає застосування експертних оцінок, а базується на статистичній інформації [9, с. 19].

Показники для розрахунку індексів конкурентоспроможності регіонів

Звичайно, це не повний перелік методик оцінювання конкурентоспроможності регіонів. У європейських країнах застосовуються локальні методики, які характерні для певної країни.

В Україні розроблено на затверджено методики розрахунку показників конкурентоспроможності регіонів, переважно вони базуються на застосуванні європейського досвіду з урахуванням особливостей на основних напрямів розвитку країни. Методика прописана в наказах Кабінету Міністрів України [5], Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції [4; 6], постановах Кабінету Міністрів України [7]. Є. Лазарєва та Н. Яблонська сформулювали характерні особливості вітчизняної методики визначення рівня конкурентоспроможності регіонів:

- поєднання статистичних даних та експертних оцінок;

- під час оцінки конкурентоспроможності регіонів найчастіше використовуються такі показники: інвестиційна привабливість, конкурентні переваги, економічний потенціал, макроеконо - мічна ефективність;

- основними недоліками затверджених методик є те, що не приділено увагу інноваційній діяльності регіону, розвитку інноваційної та інвестиційної інфраструктури, інтелектуальному потенціалу та екологічному складнику конкурентоспроможності регіону, інформації [2].

У вітчизняній практиці найбільшого поширення набула практика визначення індексу конкурентоспроможності регіону на основі методики, запропонованої Всесвітнім економічним форумом та фондом «Ефективне управління». Вона передбачає використання статистичної інформації та експертних оцінок. Індекс конкурентоспроможності базується на визначенні трьох основних вимог та відповідних показників. Дана методика вдосконалена та затверджена Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання вдосконалення системи моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики» від 20 грудня 2017 р. №1029 [8].

Висновки. Індекс конкурентоспроможності є важливим показником, що характеризує розвиток регіону. Сьогодні в Україні використовуються різні методики розрахунку даного показника. Індекс конкурентоспроможності визначається різними учасниками економічних відносин (органами влади, потенційними інвесторами) та лежить в основі управлінських рішень, що приймаються ними. Найбільшого поширення набули методики, які базуються на застосуванні європейського досвіду визначення рівня конкурентоспроможності економіки регіону. Визначення індексу глобальної конкурентоспроможності втілено у вітчизняну практику та передбачає розрахунок трьох груп показників. Особливу увагу даний підхід приділяє інноваційному складнику конкурентоспроможності економіки регіону. Не менш авторитетною є методика Міжнародного інституту розвитку менеджменту. Вона зазнала певних змін та була адаптована українськими вченими в напрямі зменшення суб'єктивності. На її основі базується пофакторна модель оцінки конкурентоспроможності економіки регіону. Вибір методики передусім залежатиме від цілей проведення моніторингу. Результати моніторингу конкурентоспроможності широко застосовуються для визначення сильних та слабких місць та розроблення стратегії розвитку економіки регіону.

Список використаних джерел

1. Захарченко С.В. Конкурентоспроможність регіонів України та стратегічні аспекти її підвищення (у контексті підходу фахівців ІМО-Ьашаппе). Регіональна економіка. 2015. №3. С. 44-51.

2. Лазарєва Є.В., Яблонська Н.В. Методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності регіону. Регіональна економіка. 2011. №1. С. 23-31.

3. Панкова М.О. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності регіону. Вісник економічної науки України. 2013. №1. С. 118-121.

4. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції «Про затвердження методичних рекомендацій по формуванню регіональних стратегій розвитку» №224 від 29.07.2002. URL: uazakon.com/document/ Грай95Мх95633.

5. Наказ КМУ «Про затвердження методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» №114 від 15.04.2003. URL: uazakon.com/document/fpart95/idx95633.htm.

6. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження методики розрахунку рівня економічної безпеки України» №60 від 02.03.2007. иКЬ: zakon.nau.ua/%3Fuid % 3D1136.1.9% 26titl.

7. Постанова КМУ «Про запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва і Севастополя» №833 від 20.06.2007. URL: zakon.nau.ua/%3Fuid % 3D11 36.1.9% 26Ш.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання удосконалення системи моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики» від 20.12.2017 №1029. ЦКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1029-2017-%d0% bf#n27.

9. Розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо порядку та методики обрахування індексу конкурентоспроможності регіонів: звіт з науково-дослідної роботи / за ред. Ю.А. Тараруєва. Харків, 2016. С. 114.

References

1. Zakharchenko S.V. (2015) Konkurentospromozhnist' rehioniv Ukrayiny ta stratehichni aspekty yiyi pidvyshchen - nya (u konteksti pidkhodu fakhivtsiv IMD-Lausanne). Regional economy, no. 3, pp. 44-51.

2. Lazaryeva Ye.V, Yablons'ka N.V (2011) Metodychnyy pidkhid do otsinky konkurentospromozhnosti rehionu Regional economy, no. 1, pp. 23-31.

3. Pankova M.O. (2013) Metodychni pidkhody do otsinky konkurentospromozhnosti rehionu Bulletin of Economic Science of Ukraine, no. 1, pp. 118-121.

4. Nakaz Ministerstva ekonomiky ta z pytan' yevropeys'koyi intehratsiyi «Pro zatverdzhennya metodychnykh reko - mendatsiy po formuvannyu rehional'nykh stratehiy rozvytku» no. 224 29.07.2002. Available at: uazakon.tsom/dotsument/ fpart95/idx95633.

5. Nakaz KMU «Pro zatverdzhennya metodyky rozrakhunku intehral'nykh rehional'nykh indeksiv ekonomichnoho rozvytku» no. 114 vid 15.04.2003. Available at: uazakon.tsom/dotsument/fpart95/idx95633.htm.

6. Nakaz Ministerstva ekonomiky Ukrayiny «Pro zatverdzhennya metodyky rozrakhunku rivnya ekonomichnoyi bez - peky Ukrayiny» no. 60 02.03.2007. Available at: zakon.nau.ua/%3Fuid % 3D1136.1.9% 26titl.

7. Postanova KMU «Pro zaprovadzhennya kompleksnoyi otsinky sotsial'noekonomichnoho rozvytku Avtonom - noyi Respubliky Krym, oblastey, m. Kyyeva i Sevastopolya» no. 833 vid 20.06.2007. Available at: zakon.nau.ua/%3 Fuid % 3D1136.1.9% 26titl.

8. Postanova Kabinet ministriv Ukrayiny «Deyaki pytannya udoskonalennya systemy monitorynhu ta otsinky rezul - tatyvnosti realizatsiyi derzhavnoyi rehional'noyi polityky» 20.12.2017. no 1029. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1029-2017-%d0% bf#n27

9. Rozroblennya naukovo obgruntovanykh propozytsiy shchodo poryadku ta metodyky obrakhuvannya indeksu konkurentospromozhnosti rehioniv Zvit z naukovo-doslidnoyi roboty (2016) / za red. Tararuyeva Yu.A / Kharkivs'kyy natsional'nyy universytet mis'koho hospodarstva imeni O.M. Beketova, p. 114.

Размещено на Allbest.ru