Спроби активізації українсько-китайської співпраці за режиму В. Януковича

Дослідження стану відносин між Україною та Китайською Народною Республікою протягом 2010-2014 рр. Конкуренція за українські активи та технології, залучення України до свого проекту "Шовковий шлях". Кредитна угода з Експортно-імпортним банком Китаю.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.12.2022
Размер файла 53,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Про те, що Янукович мав під час візиту до КНР проблеми у зв'язку з невиконанням ДПЗКУ умов китайського кредиту, свідчить і те, що 12 грудня 2013 р., невдовзі після повернення Януковича з Пекіна, було змінено наглядову раду ДПЗКУ. Передусім рада ухвалила рішення випустити облігації на 900 млн грн. Як зазначалося на сайті ДПЗКУ, мета випуску - «фінансування закупівлі зерна на внутрішньому ринку». Виглядало дуже дивним, що позичити гроші хоче корпорація, яка вже має $1,5 млрд китайської позики. Втім, ці облігації так і не було розміщено, як з'ясувала пізніше (у березні 2014 р.) «Економічна правда» у власному журналістському розслідуванні долі китайського кредиту [54].

У розслідуванні повідомлялися деякі подробиці, як витрачалися китайські гроші: «Корпорація витратила на закупки, можливо, трохи більше третини позики. Правда, у ДПЗКУ стверджують, що китайський кредит також ішов на забезпечення експорту зерна - зберігання, логістику, перевалку - та на виплату відсотків. Рахунки державної корпорації обслуговуються в Укрексімбанку. За даними джерел ЕП, на початку 2014 р. держбанк мав на своїх рахунках не більше $ 500-600 млн. Чи всі гроші з рахунка ДПЗКУ - невідомо. Подейкують, що частина коштів китайського кредиту ще наприкінці 2012 р. через валютні облігації потрапила у Держказначейство, а якась частина «розчинилася» у самій корпорації. Учасники ринку розповідали, як менеджери корпорації «вимивали» кошти. Купували в окремих компаній кукурудзу по $300 за тонну, коли її реальна ціна на ринку була $ 180 за тонну. Різниця у вигляді «відкату» поверталася. Це нескладно перевірити за договорами закупівель» [54].

Одразу після революції нова влада дізналася, що Китай має претензії до України за контрактом з ДПЗКУ. 25 лютого 2014 р. тодішній перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Геннадій Москаль повідомив, що Китай подав до Лондонського міжнародного арбітражного суду позов до України на відшкодування збитків на суму $ 3 млрд за кредитною угодою з ДПЗКУ [55]. 27 лютого Арсеній Яценюк, виступаючи у Верховній Раді як кандидат на посаду прем'єр-міністра, повідомив: «По відношенню до України заявлена низка позовів про відшкодування кредитів і повернення коштів, які отримував уряд Азарова - Януковича. Так, зараз в міжнародних судах розглядається позов про повернення $ 3 млрд, які були отримані під державні гарантії від Китайської Народної Республіки. Місце знаходження $ 3 млрд не встановлено» [56].

Щоправда, швидко з'ясувалося, що інформація про суму позову була дуже перебільшеною. Китайська компанія справді подала проти українського партнера в арбітраж, але на невелику суму. Повідомлення про $ 3 млрд компанія назвала «неточними». Це пояснення було розміщено 28 лютого на сайті китайської газети «Женьмінь Жибао». «Неточність повідомлень сталася в результаті непорозуміння щодо деяких пунктів контракту між нами та українським партнером, між сторонами виникли деякі розбіжності, сума невелика, ці розбіжності зараз вирішуються в арбітражному суді», - стверджувалося на сайті газети. Поінформувавши про це, українське державне агентство «Укрінформ» поділилося власною інформацією: «Як стало відомо агентству, конфлікт почав назрівати ще кілька місяців тому і сягнув «апогею» в листопаді, при цьому сторони намагалися його врегулювати. Однак події на Майдані, а також прагнення не зіпсувати атмосферу державного візиту в Китай Віктора Януковича на початку грудня минулого року, затягнули з'ясування стосунків і завадили досягти консенсусу» [57].

Слід зауважити, що китайська сторона прагнула не роздмухувати скандал навколо кредиту, виданого ДПЗКУ китайським Ексімбанком. 26 лютого заступник міністра закордонних справ України Віктор Майко прийняв посла КНР в Україні Чжан Сіюня. У контексті повідомлень 25 лютого в окремих ЗМІ стосовно того, що КНР нібито вимагає повернення від України кредиту в $ 3 млрд, посол Китаю наголосив на відсутності з боку офіційного Пекіна претензій щодо ходу виконання даного контракту і заявив про нала- штованість китайської сторони на його подальшу реалізацію. У зв'язку з цим Чжан Сіюнь повідомив про запланований ближчим часом візит до Києва президента компанії ССЕС для проведення чергового раунду переговорів з ДПЗКУ щодо стану виконання даного контракту [58].

Зі свого боку, ДПЗКУ 26 лютого запевнила, що вона в повному обсязі виконує зобов'язання перед Китаєм за кредитом: «Так, із запланованих для експорту на 2013-2014 рр. 4 млн тонн зерна вже відвантажено за торговими угодами з КНР 2,6 млн тонн. Після недавнього отримання Україною фітосанітарних протоколів на експорт ячменю і сої, поставки зернових ДПЗКУ в КНР протягом 2014 р. зростатимуть». Також ДПЗКУ заявила, що вона не діє «в обхід» кредитних і торговельних угод з КНР. «Адже відповідно до угод з китайським оператором ССЕС, ДПЗКУ може експортувати зерно як безпосередньо до КНР, так і на ринки інших країн. Корпорація не отримувала ніяких позовних вимог в Лондонський міжнародний арбітражний суд і не бачить підстав для їх подання», - зазначила ДПЗКУ. Вона уточнила, що постачання зерна в інші країни не суперечить двостороннім угодам і обумовлене об'єктивними причинами. Адже до грудня 2013 р. з України на ринок КНР могла поставлятися виключно кукурудза, імпорт якої регламентований в цій країні за обсягами і квотами. «Варто зауважити, що обидві сторони з самого початку домовилися уникати судових спорів. Рішення дискусійних і спірних питань між ДПЗКУ і її китайськими партнерами відбувається шляхом переговорів, консультацій, укладення додаткових угод і меморандумів», - заявила ДПЗКУ і запевнила, що немає підстав говорити про ризики невиконання Україною кредитних і торговельних угод з КНР [59].

11 березня новий міністр аграрної політики та продовольства України Ігор Швайка повідомив про звільнення голови правління ДПКЗУ Ігоря Якубовича, який обіймав цю посаду з січня 2013 р. Також міністр сказав, що в ДПЗКУ проведено масштабну ревізію. Що стосується виконання корпорацією зобов'язань перед Китаєм щодо поставок зерна, то Швайка заявив: «Позову немає. Є складні відносини, були складні переговори за багатьма напрямками» [60].

21 березня Ігор Швайка повідомив, що аудитори провели перевірку діяльності ДПЗКУ і підтвердили наявність претензій з боку Китаю щодо виконання контракту про поставки зернових. «Вже є інформація не від ДПЗКУ, у складі Якубовича і його заступників, а вже від аудиторів, які перевіряють діяльність, аналізують документи, і вже новий голова правління спілкується з представниками китайської корпорації. У нас дійсно є спірна ситуація з китайською корпорацією, - сказав Швайка. - Ми домовилися прийняти наступного тижня представника китайської корпорації для можливості врегулювання мирно цієї суперечки, оскільки різночитання мають все одно знаходити своє логічне вирішення. Ми зі свого боку робитимемо ті кроки, щоб інша сторона або відкликала свою заяву, або ми знайшли якийсь інший спосіб мирного врегулювання». Міністр також додав, що наступного тижня пройдуть зустрічі, «щоб з'ясувати, куди поділися 500 млн грн, виведені в офшорні корпорації» [61].

31 березня ДПЗКУ повідомила, що спірні питання між ДПЗКУ та CCEC розглядає Міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами - Grain and Feed Trade Association (GAFTA). «Жодного позову Китаю до України на рівні держав не існує в природі. Є загальноприйнята в міжнародній торгівлі зерном процедура розгляду спірних питань між господарськими суб'єктами - ДПЗКУ та китайською корпорацією ССЕС», - стверджується в повідомленні. ДПЗКУ також наголосила, що не відповідає дійсності інформація про те, що нібито арбітраж розглядатиме претензії ССЕС до ДПЗКУ про нецільове використання китайського кредиту на постачання зерна. «GAFTA є організацією поза- судового комерційного арбітражу, і справи про використання коштів лежать поза її компетенцією. Більше того, ставити подібне питання має право навіть не корпорація ССЕС, а виключно кредитор в особі Ексімбанку Китаю, який, наголошуємо, не має на сьогодні жодних претензій щодо використання кредитних коштів», - зазначається в повідомленні. ДПЗКУ пояснила, що предметом розгляду в GAFTA є «спірні моменти в тлумаченні контрактів, які виникли між ДПЗКУ та ССЕС навколо певних обсягів зерна, торгівля якими відбувалась у 2013 р.». Стосовно ціни питання в арбітражі ДПЗКУ повідомила: «Йдеться про спірну комісійну винагороду, максимальна сума якої може сягнути $ 7 млн. Навіть у випадку негативного для ДПЗКУ розвитку подій, після проходження двох стадій арбітражу і гіпотетичного подальшого судового розгляду, ця сума покривається поточними прибутками від зовнішньоторгових операцій». Таким чином, наголосила ДПЗКУ, «не йдеться ні про які мільярдні претензії чи загрози державним гарантіям кредиту». Також ДПЗКУ запевнила, що існуючий комерційний арбітраж не зупиняє і не скасовує співпрацю між ДПЗКУ і ССЕС: «Він жодним чином не ставить під сумнів і не впливає на подальше виконання генерального договору з ССЕС, а також кредитного договору з Ексім- банком КНР. Ніхто і ніде не піднімає питання ані про припинення взаємної торгівлі зерном, ані про відкликання кредиту, ані про зупинку українсько- китайського проекту» [62].

Подальші відносини ДПЗКУ і ССЕС вже залежали від дій нової влади. Вона отримала у спадок від Януковича борг у розмірі $1,5 млрд за китайським кредитом і зобов'язання перед ССЕС щодо щорічних поставок зернових, а також загрозу необхідності достроково погасити борг у разі невиконання зобов'язань, оскільки кредит було надано під державні гарантії.

Куди поділися $ 1,5 млрд, отримані ДПЗКУ наприкінці 2012 р., залишилося нерозгаданою загадкою і через чотири роки після втечі Януковича. 3 липня 2018 р. заступник генпрокурора України Євген Єнін повідомив, що ГПУ у Пекіні домовилася про прискорене виконання пріоритетних запитів про міжнародно-правову допомогу у розслідуванні справи про розкрадання частини $ 1,5 млрд кредиту, наданого ДПЗКУ китайським Ексімбанком. За словами Єніна, фігурантами даної кримінальної справи є посадовці ДПЗКУ [63].

У судовому порядку поки що доведено одну схему розкрадання китайського кредиту. 4 березня 2015 р. Господарський суд Запорізької області вирішив задовольнити позов ДПЗКУ і стягнути на її користь 162,32 млн грн з ПрАТ «Страхова компанія «Гарант Престиж». Як зазначається у рішенні суду, у квітні 2014 р. Державна фінансова інспекція за дорученням прем'єр-міністра Арсенія Яценюка провела перевірку ДПЗКУ та її 53 філій за 2013 р. і січень-березень 2014 р. Виявлено, що ДПЗКУ страхувала зерно від вогневих ризиків та стихійних явищ за ставкою 4,62% річних. За період з 20 травня 2013 р. по 7 березня 2014 р. страхувальнику - компанії «Гарант Престиж» - перераховано 177,08 млн грн. З'ясовано, що 162,32 млн грн, тобто 11/12 суми, ДПЗКУ переплатила. Схема виявилася дуже простою. «Гарант Престиж» щомісяця виставляв ДПЗКУ платіж у розмірі усього річного договору - на 14,76 млн грн. ДПЗКУ щоразу сумлінно платила річний платіж - замість місячного у розмірі 1,23 млн грн. І так 12 разів поспіль. Тобто протягом 12 місяців ДПЗКУ сплатила страхову суму не за 12 місяців, а за 12 років.

Звісно, можна припустити, що це була звичайна помилка, несвідомо повторена 12 разів. Але є підстави вважати, що помилка була навмисною. СК «Гарант Престиж» зареєстрована у Донецьку. Після втечі Януковича газета «Дело» опублікувала розслідування «Страхова мафія», у якому віднесла «Гарант Престиж» до числа тих страхових компаній, які займалися не стільки страхуванням, скільки відмиванням грошей для «сім'ї» Януковича [64].

Висновки

Янукович, здобувши посаду президента України, отримав такі стартові можливості у діалозі з керівництвом Китаю, яких не мав жоден інший президент України. На самому початку своєї президентської каденції Янукович почув від китайського лідера пропозицію вивести відносини між двома країнами на рівень стратегічного партнерства. Об'єктивно це відкривало для України нові, неймовірні раніше варіанти зміцнення своїх позицій у стосунках як з Росією, так і з Заходом.

Для китайського керівництва головний сенс цього стратегічного партнерства полягав у можливості просувати в Україні свої технології, обладнання, інші товари та послуги, отримуючи навзаєм зерно та інше продовольство. Проте Янукович цими можливостями скористався лише частково - тією мірою, якою вони відповідали його пріоритетам. Вже в питанні про китайські кредити його позиція дисгармоніювала з позицією керівництва КНР. Це, власне, і стало причиною того, що було реалізовано лише невелику частину спільних планів, а решта їх залишилися на папері (у вигляді меморандумів, рамкових угод тощо) або, ще гірше, замість користі принесли Україні додаткові дірки в бюджеті.

Список літератури:

1. Величко Д. Роль Президента України у сфері реалізації зовнішньої політики України: на шляху до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Наукові записки Інститут законодавства Верховної Ради України. 2013. № 6. С. 27-31.

2. Шкляр Л. Сучасні пріоритети зовнішньої політики України. Україна дипломатична. 2011. Вип. 12. С. 610-621.

3. Dragneva R., Wolczuk K. The EU and the Yanukovych Regime. Palgrave Pivot, 2015. 148 р.

4. Kropacheva E. Ukraine's EU Integration During the Presidency of Viktor Yanukovych. University of Tartu, 2014. 22 p.

5. La Chine au chevet de l'Ukraine. URL: https://www.letemps.ch/opinions/chine-chevet-lukraine (дата звернення 15.10.2018 р.).

6. Костенко Ю. Від відносин дружби і співробітництва до стратегічного партнерства. Україна дипломатична. 2011. Вип. 12. С. 385-408.

7. Янукович здійснить візит до Китаю. URL: https://tsn.ua/ukrayina/yanukovich-zdiysnit-vizit-do-kitayu. html (дата звернення 15.10.2018 р.).

8. Грищенко провів переговори з главою МЗС Китаю. URL: https://ua.korrespondent.net/ukraine/1096002- grishchenko-proviv-peregovori-z-glavoyu-mzs-kitayu (дата звернення 15.10.2018 р.).

9. Китайське радіо висвітлюватиме візит Януковича до КНР 61 мовою. URL: https://tsn.ua/ukrayina/ kitayske-radio-visvitlyuvatime-vizit-yanukovicha-do-knr-61-movoyu.html (дата звернення 15.10.2018 р.).

10. Делегація Януковича у Китай полетить трьома літаками. URL: https://tsn.ua/ukrayina/yanukovich-u- kitay-poletit-troma-litakami.html (дата звернення 15.10.2018 р.).

11. Що Янукович робитиме у Китаї (програма візиту). URL: https://tsn.ua/ukrayina/scho-yanukovich- robitime-u-kitayi-programa.html (дата звернення 15.10.2018 р.).

12. Візит Януковича до Китаю: підписано 13 двосторонніх документів на $ 4 млрд. URL: https://ua.korrespondent.net/business/1112503-vizit-yanukovicha-do-kitayu-pidpisano-13-dvostoronnih- dokumentiv-na-4-mlrd (дата звернення 16.10.2018 р.).

13. Україна домовиться з Китаєм про мирне використання космічного простору. URL: https://tsn.ua/ ukrayina/vizit-yanukovicha-do-kitayu-dast-poshtovh-spivpraci-v-kosmosi.html (дата звернення 16.10.2018 р.).

14. В Україну прийдуть 4 млрд. дол. китайських інвестицій. URL: https://dt.ua/POLITICS/v_ukrayinu_ priydut_4_mlrd_dol_kitayskih_investitsiy.html (дата звернення 16.10.2018 р.).

15. Україна домовилася активізувати міжурядові контакти. URL: https://ubr.ua/ukraine-and-world/power/ ukrana-domovilasia-aktivzuvati-mjuriadov-kontakti-86087 (дата звернення 16.10.2018 р.).

16. Андрій Клюєв: Створена Міжурядова комісія - стратегічний майданчик для розвитку співробітництва між Україною та КНР. URL: http://meold.kmu.gov.ua/minec/control/uk/publish/article7art_idM65426 (дата звернення 16.10.2018 р.).

17. Партія регіонів зміцнює зв'язки з Компартією Китаю. URL: https://tsn.ua/ukrayina/partiya-regioniv- zmicnyuye-zv-yazki-z-kompartiyeyu-kitayu.html (дата звернення 16.10.2018 р.).

18. Партія регіонів «побраталася» з китайськими комуністами. URL: https://tsn.ua/ukrayina/partiya- regioniv-pobratalasya-z-kitayskimi-komunistami.html (дата звернення 16.10.2018 р.).

19. Ху Цзіньтао розпочав візит до України з відвідин Криму. URL: https://tsn.ua/ukrayina/hu-czintao- pochinaye-vizit-do-ukrayini-z-vidvidin-krimu.html (дата звернення 16.10.2018 р.).

20. Віктор Янукович та Ху Цзіньтао підписали Спільну декларацію про встановлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і КНР. URL: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2011/6/20/44973.htm (дата звернення 16.10.2018 р.).

21. Договірно-правова база українсько-китайських відносин. URL: http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/ ugodi_z_ukrain/chi/2095.html (дата звернення 16.10.2018 р.).

22. Закон України «Про ратифікацію Договору про дружбу і співробітництво між Україною і Китайською Народною Республікою» (15.05.2014 р.). Відомості Верховної Ради України. 2014. № 27. С. 2227. Ст. 920.

23. Лідери України і Китаю підписали Договір про дружбу і співробітництво. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/1586527-lideri_ukraiini_i_kitayu_pidpisali_dogovir_pro_drug- bu_i_spivrobitnitstvo_1889296.html (дата звернення 16.10.2018 р.).

24. Договірно-правова база між Україною та Китаєм. URL: https://china.mfa.gov.ua/ua/ukraine-cn/legal- acts (дата звернення 16.10.2018 р.).

25. Україна та Китай підписали договір про дружбу і співробітництво та низку інших документів. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/mezhdu-ukrainoy-i-kitaem-segodnya-byli-podpisany-tri-memoran- duma--05122013123500 (дата звернення 16.10.2018 р.).

26. Янукович розраховує на 8 мільярдів доларів інвестицій з Китаю. URL: https://dt.ua/ECONOMICS/ yanukovich-rozrahovuye-na-8-milyardiv-dolariv-investiciy-z-kitayu-133270_.html (дата звернення 16.10.2018 р.).

27. Янукович едет в Китай за кредитом в 10 млрд. долл. URL: https://www.segodnya.ua/politics/ yanukovich-edet-v-kitay-za-10-mlrd-479451.html (дата звернення 16.10.2018 р.).

28. China noncommittal on aid for Ukraine during president's visit. URL: https://www.reuters.com/ article/us-china-ukraine/china-noncommittal-on-aid-for-ukraine-during-presidents-visit-idUSBRE9B30

29. Пекін не укладав кредитних угод з Україною, - МЗС КНР. URL: https://ua.112.ua/polityka/pekin-ne- ukladav-kreditnih-ugod-z-ukrayinoyu-mzs-knr-2267.html (дата звернення 18.10.2018 р.).

30. Візит до Китаю: Янукович каже про мільярдні інвестиції. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/ politics/2013/12/131205_yanukovych_china_ek (дата звернення 18.10.2018 р.).

31. Китай профінансує український аграрний сектор на 3 млрд дол. URL: https://economics.unian.ua/ agro/668436-kitay-profinansue-ukrajinskiy-agrarniy-sektor-na-3-mlrd-dol.html (дата звернення 18.10.2018 р.).

32. Мінагропрод хоче позичити у Китаю три мільярди доларів. URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2012/07/2/328116/ (дата звернення 18.10.2018 р.).

33. Проект Закону про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (щодо державних запозичень). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=43871 (дата звернення 18.10.2018 р.).

34. ВР разрешила Кабмину привлечь до 3 млрд долл. от Эксимбанка Китая - закон. URL: https://minfin.com.ua/2012/07/04/615861/ (дата звернення 18.10.2018 р.).

35. Білоусова Н. Як правильно розіграти «родючий» козир? URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/ yak-pravilno-rozigrati-rodyuchiy-kozir (дата звернення 18.10.2018 р.).

36. Постанова Верховної Ради України «Про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в цілому як закону проекту Закону України про внесення зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”» (30.07.2012 р.). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5197-17 (дата звернення 18.10.2018 р.).

37. Закон України «Про внесення змін до статті 6 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”» (30.07.2012 р.). Відомості Верховної Ради. 2013. №31. Ст.367.

38. Постанова Кабінету міністрів України № 857 «Питання надання у 2012 році державних гарантій для фінансування проектів у сфері сільського господарства» (13.08.2012 р.). Офіційний вісник України. 2012. № 70. С. 9. Ст. 2836.

39. Угоду про китайські мільярди підпишуть в жовтні - Присяжнюк. URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2012/09/20/336225/ (дата звернення 18.10.2018 р.).

40. China National Complete Engineering Corporation. Company Profile. URL: http://en.cmcec.com/ gsgk_6382/gsjj/ (дата звернення 18.10.2018 р.).

41. Дєнков Д. Десять фактів про китайський кредит. URL: https://www.pravda.com.ua/ articles/2014/03/27/7020517/ (дата звернення 18.10.2018 р.).

42. Україна отримала транш «аграрного кредиту» від китайського банку. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2013/02/6/360320/ (дата звернення 18.10.2018 р.).

43. Присяжнюк розповів, куди пішли китайські мільярди. URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2013/02/20/362428/ (дата звернення 18.10.2018 р.).

44. Дєнков Д. Присяжнюк і кукурудза: хто заплатить за китайські мільярди.

URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2013/02/25/363052/ (дата звернення 19.10.2018 р.).

45. Арбузов вирішив активно залучати інвестиції з Китаю. URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2013/04/26/373087/ (дата звернення 19.10.2018 р.).

46. Указ Президента України «Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 жовтня 2010 року № 979» (30.04.2013 р.). Офіційний вісник Президента України. 2013. № 13. С. 4. Ст. 437.

47. Мінагропрод пустить кредитні мільярди на зрошення земель. URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2012/12/20/351883/ (дата звернення 19.10.2018 р.).

48. Китайский аграрный кредит: сплошные риски и неустойка. URL: https://economics.unian.net/ agro/900422-kitayskiy-agrarnyiy-kredit-sploshnyie-riski-i-neustoyka.html (дата звернення 19.10.2018 р.).

49. Дєнков Д. Уряд монополізує ринок агрохімії. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/ 2014/01/15/412197/ (дата звернення 19.10.2018 р.).

50. Україна та Китай підписали протоколи на постачання вітчизняних сої та ячменю. URL: http://a7d.com.ua/novini/14693-ukrayina-ta-kitay-pdpisali-protokoli-na-postachannya-vtchiznyanih-soyi- ta-yachmenyu.html (дата звернення 19.10.2018 р.).

51. Дєнков Д. Чи заплатить Україна неустойку Китаю. URL: https://www.epravda.com.ua/ publications/2013/05/29/377043/ (дата звернення 19.10.2018 р.).

52. Постанова Кабінету міністрів України № 432 «Про внесення змін до пункту 3 Порядку та умов надання у 2012 році державних гарантій для фінансування проектів у сфері сільського господарства» (19.06.2013 р.). Офіційний вісник України. 2013. № 48. С. 39. Ст. 1717.

53. Чопенко В. Продовольча провінція Китаю. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/

2014/03/27/431747/ (дата звернення 19.10.2018 р.).

54. Дєнков Д. Китайський зерновий позов. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/

2014/03/11/425890/ (дата звернення 20.10.2018 р.).

55. Китай судитиметься з Україною через невиконання контракту з постачання зерна на 3 млрд дол. URL: https://economics.unian.ua/agro/889776-kitay-suditimetsya-z-ukrajinoyu-cherez-nevikonannya-kontraktu- z-postachannya-zerna-na-3-mlrd-dol.html (дата звернення 20.10.2018 р.).

56. Стенограма пленарного засідання Верховної Ради України. 27 лютого 2014 р. URL: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/5179.html (дата звернення 20.10.2018 р.).

57. Танасійчук О. Про що судити китайцеві з українцем? URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-other_ news/1625188-pro_shcho_suditi_kitaytsevi_z_ukraiintsem_1913106.html (дата звернення 20.10.2018 р.).

58. Заступник Міністра закордонних справ України Віктор Майко прийняв Надзвичайного і Повноважного Посла Китайської Народної Республіки в Україні Чжан Сіюня. URL: https://mfa.gov.ua/ua/press- center/news/18383-zastupnik-ministra-zakordonnih-sprav-ukrajini-viktor-majko-prijnyav-nadzvichajnogo- i-povnovazhnogo-posla-kitajsykoji-narodnoji-respubliki-v-ukrajini-chzhan-sijunya (дата звернення 20.10.2018 р.).

59. Мінагропрод спростував інформацію про зрив поставок зерна до Китаю. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2014/02/26/422322/ (дата звернення 20.10.2018 р.).

60. У Держпродкорпорації провели кадрові ротації. URL: https://economics.unian.ua/agro/895289-u- derjprodkorporatsiji-proveli-kadrovi-rotatsiji.html (дата звернення 20.10.2018 р.).

61. Кабмін підтвердив претензії Китаю щодо «зернового» контракту. URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2014/03/21/430491/ (дата звернення 20.10.2018 р.).

62. ДПЗКУ: претензії китайської сторони - це лише 7 мільйонів доларів. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2014/03/31/432875/ (дата звернення 20.10.2018 р.).

63. Розкрадання «зернового» кредиту: Єнін каже, що Китай допоможе з розслідуванням. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2491935-rozkradanna-zernovogo-kreditu-enin-kaze-so-kitaj- dopomoze-z-rozsliduvannam.html (дата звернення 20.10.2018 р.).

64. Страховая мафия: как в Нацкомфинуслуг отмывали деньги для «Семьи» и зарабатывали на страховщиках. URL: https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/strahovaja-mafija-kak-v-nackomfinuslug- otmyvali-dengi-dlja-semi-232458/ (дата звернення 20.10.2018 р.).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Умови виникнення конкуренції в ринковій системі, демонополізація, приватизація та роздержавлення власності як підґрунтя розвитку конкурентних відносин у постсоціалістичних країнах. Тенденції розвитку монополії та конкуренції в економіці сучасної України.

    курсовая работа [85,4 K], добавлен 12.10.2015

  • Банківські кредити як джерело фінансування протягом поточного періоду. Становлення нової інфраструктури, що призводить до виникнення складніших кредитних інструментів. Фінансове забезпечення лізингу. Кредитна структура і джерела повернення кредиту.

    реферат [30,6 K], добавлен 22.04.2011

  • Взаємозв’язок продуктивних сил і виробничих відносин, роль людського капіталу. Поняття та досвід венчурного інвестування. Інноваційний розвиток національної економіки України як головний шлях оптимізації росту продуктивних сил і виробничих відносин.

    курсовая работа [477,2 K], добавлен 07.06.2010

  • Стратегический план развития экономики Костанайской области на 2010-2014 гг.: анализ текущей ситуации, направления, функциональные возможности, межсекторальное взаимодействие; бюджетные программы. Мероприятия по борьбе с коррупцией; правовое обеспечение.

    бизнес-план [47,9 K], добавлен 30.11.2011

  • Сутність, функції та види економічної конкуренції і особливості її проявів у сучасній та вітчизняній економіці. Сучасні проблеми становлення конкурентного підприємницького середовища та його захист в Україні. Неповна конкуренція і монополія в економіці.

    курсовая работа [217,6 K], добавлен 10.10.2010

  • Сутність, функції, види конкуренції, її місце та роль в ринковій економіці. Конкуренція як фактор впорядкування цін, стимул інноваційних процесів. Напрямки і проблеми формування конкурентного середовища в умовах становлення ринкової економіки України.

    курсовая работа [278,9 K], добавлен 21.04.2009

  • Стабілізація гривні як головна мета грошово-кредитної політики України. Порівняльний аналіз фактичних і прогнозних показників індексу споживчих цін, монетарної бази та ВВП за 2010-2012 рр. Огляд післякризового становища Національним банком України.

    статья [134,2 K], добавлен 26.12.2013

  • Аналіз сучасного стану іноземного інвестування в економіку Україні у частині залучення прямих іноземних інвестиційних ресурсів в сільське господарство, зокрема в умовах входу до Європейського Союзу та визначення перспектив подальшого їх залучення.

    статья [145,9 K], добавлен 05.10.2017

  • Економічна активність населення України протягом 2004–2010 років. Динаміка зайнятості та безробіття населення. Стан ринку праці в Україні в 2010 році. Економічна активність та рівень безробіття населення за регіонами. Деформована структура економіки.

    статья [67,6 K], добавлен 30.08.2012

  • Обсяги надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України за 1995-2010 роки. Проблеми залучення в господарський комплекс країни фінансово-матеріальних ресурсів. Надходження в інвестиційну сферу іноземного та приватного національного капіталу.

    реферат [62,0 K], добавлен 19.11.2012

  • Роль інвестицій в економіці. Класифікація інвестицій. Проблеми пов'язані із залученням іноземних інвестицій в Україні. Пріоритетні напрямки залучення іноземних інвестицій в Україну.

    курсовая работа [27,0 K], добавлен 09.04.2003

  • Поява різних форм власності на земельні ділянки внаслідок приватизації сільськогосподарських ресурсів. Доцільність запровадження фінансових технологій розвитку земельних відносин в рамках побудови системи іпотечного кредитування та вступу України до СОТ.

    статья [25,2 K], добавлен 31.01.2011

  • Поняття глобалізації та глобальних економічних процесів, їх сутність та формування протягом 20 сторіччя. Зародження міжнародних монополій та їх розвиток. Національні форми і особливості залучення до глобалізації. Фактори та наслідки глобалізації.

    контрольная работа [27,5 K], добавлен 08.03.2012

  • Положення про комерційну таємницю і конфіденційну інформацію ТОВ "Speed". Оцінка інвестиційного проекту: вигідність, організаційнй цілі, філософія підприємства, необхідні кошти. Аналіз становища справ у галузі: конкуренти та прогноз на 2014-2020 р.

    бизнес-план [852,1 K], добавлен 24.04.2014

  • Значення й методи аналізу майна підприємства. Забезпечення ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах . Обігові активи підприємства. Оцінка фінансового стану. Характеристика майнового стану підприємства на основі аналізу активу балансу.

    курсовая работа [63,2 K], добавлен 01.12.2010

  • Поняття грошового обороту; принципи організації грошового ринку в Україні: структура, закономірності функціонування. Оцінка сучасного стану та специфіка кредитної системи, банки як її складова. Кредитне забезпечення населення та шляхи його вдосконалення.

    курсовая работа [570,6 K], добавлен 03.09.2011

  • Стан розвитку економіки України. Перешкоди для залучення іноземних інвестицій в економіку країни, прямі і портфельні іноземні інвестиції. Іноземне інвестування, реалізація інвестиційних проектів у зоні пріоритетного розвитку Харкова і Харківської області.

    дипломная работа [152,1 K], добавлен 08.12.2011

  • Дослідження досвіду окремих країн з удосконалення соціально-трудових відносин на основі залучення працівників до прийняття організаційно-управлінських рішень та участі в розподілі результатів виробництва. Планування персоналу у виробничій демократії.

    реферат [19,0 K], добавлен 23.12.2008

  • Нормативна база та механізм залучення іноземного капіталу в економіку України. Аналіз розміщення та динаміки іноземних інвестицій на фінансовому ринку країни. Проблеми іноземного інвестування та напрямки ефективності розвитку інвестиційної діяльності.

    курсовая работа [596,9 K], добавлен 13.03.2015

  • Об'єкти і суб’єкти лізингу відповідно до законодавства України. Порівняльна характеристика лізингу й оренди. Особливості лізингу за участі багатьох сторін. Угода зворотного лізингу. Структура договорів фінансового лізингу за видом обладнання в Україні.

    реферат [31,5 K], добавлен 21.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.