Цифрові інструменти забезпечення сталого розвитку

Размещено на http://allbest.ru

Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Цифрові інструменти забезпечення сталого розвитку

Бліщук Катерина Михайлівна, кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри економіки

Домша Ольга Володимирівна, кандидат фізико-математичних наук,

старший викладач кафедри економіки

Анотація

Розглянуто особливості використання цифрових інструментів відповідно до потреб забезпечення сталого розвитку в суспільстві. Вивчено специфіку застосування цифрових інструментів у різних сферах життєдіяльності суспільства. Проаналізовано еволюцію розвитку цифрових інструментів у світі протягом останніх двадцяти років. Представлено напрями активізації застосування цифрових інструментів забезпечення сталого розвитку на сучасному етапі трансформаційних змін в Україні.

Ключові слова: цифрові інструменти; сталий розвиток; цифровізація; цифрові технології.

Вступ

Постановка проблеми. Українське суспільство зазнає постійних змін, зумовлених нестабільністю політико-економічного стану, наявністю зовнішніх загроз, змінами життя населення в умовах пандемії. Водночас спостерігається невпинний розвиток технологій, що дає підстави стверджувати про прогресуючу цифровізацію усіх сфер життєдіяльності та впевнений перехід їх на принципово нові форми функціонування та взаємодії між суб'єктами економіки, публічного управління та міжнародних відносин.

Така взаємодія здійснюється на основі цифрових інструментів, які уможливлюють застосування цифрових технологій в умовах діджиталізації національного господарства.

Виклад основного матеріалу

Концептуальний підхід до розуміння сутності сталого розвитку дає можливість розглядати це поняття як “розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби” [1].

Саме таке визначення було сформульоване у доповіді Міжнародної незалежної Комісії Брундтланд наприкінці ХХ ст. і саме такий підхід на сьогодні є як ніколи актуальним.

Розуміння важливості сталого розвитку дало поштовх до проведення Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у вересні 2015 р. Саміту зі сталого розвитку, на якому було затверджено 17 глобальних Цілей сталого розвитку. Україна як член ООН приєдналася до здійснення цих глобальних процесів, адаптуючи протягом 2016 - 2017 рр. ці цілі до особливостей їх реалізації в українських реаліях.

Відповідно до цього, було підготовлено Національну доповідь “Цілі Сталого Розвитку: Україна”, Указ Президента України “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” № 722/ 2019, Розпорядження Кабінету Міністрів України “Питання збору даних для моніторингу реалізації ЦСР” № 686-р від 21.08.2019 р., Державну стратегію регіонального розвитку на 2021 - 2027 роки.

У цих нормативно-правових та аналітичних документах визначено орієнтири для розробки стратегій сталого розвитку як на державному, так і місцевому рівнях. Цілі та завдання сталого розвитку в Україні спрямовані на забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості, раціонального природокористування [2].

Розуміння необхідності здійснення цих процесів та відповідні дії у цьому напрямі свідчать, що досягнення Цілей сталого розвитку (далі - ЦСР) державами є одним із пріоритетів їх державних політик та реалізації національних інтересів. Адже використання інструментів ринкового регулювання соціально-економічних процесів вимагає чітких стратегічних орієнтирів. І саме Цілі сталого розвитку відповідають на суспільні запити, пропонуючи нове бачення економічного зростання держав та нові цінності. Все це вказує на наявність зростаючої потреби розглядати сталий розвиток як об'єктивну необхідність, що спонукає замислюватися не лише про те, як існувати на сьогодні, але й і про те, які наслідки будуть завтра.

На сьогодні в Україні спостерігається збільшення частки населення, яке за останні 12 місяців користувалось послугами Інтернету з 48,9% у 2015 р. до 62,6% у 2018 р. діджиталізація сталий цифровий господарство

Останній показник є більшим за показник 2020 р. (цільового орієнтира у 59,0%). Ця активність є свідченням зростання зацікавленості населення онлайн-контентом, а також спрощенням порядку отримання багатьох соціальних послуг через Інтернет. До того ж, зростає споживання освітніх послуг і розширюється доступ до глобальних комунікаційних можливостей. У 2021 р. прогнозується подальший ріст використання освітніх онлайн послуг у зв'язку із карантинними обмеженнями, пов'язаними з поширенням коронавірусної хвороби [3].

Необхідно зазначити, що у світі вже доволі розповсюдженою є практика життя онлайн - це стосується отримання державних послуг, купівлі продуктів в Інтернеті, навчання та дистанційної роботи. Ці процеси значно прискорилися під час і після карантину та стосуються не лише розвинених країн, але й України та інших країн, що розвиваються. Вони присутні у всіх сферах суспільного життя, зокрема у взаємодії громадян із органами публічної влади.

Наприклад, в Ізраїлі, де цифрові технології набули особливо широкого застосування, карантинні обмеження дали можливість особливим методом оцінити ті переваги, які дає діджиталізація суспільних процесів. Зокрема, це такі цифрові інструменти, на основі яких здійснюється взаємодія мешканців та органів місцевої влади у цій країні [4]:

1) інструменти, на основі яких органи влади звертаються до населення, розповідаючи людям важливу інформацію за допомогою смартфонів, спеціалізованих сайтів чи соціальних мереж;

2) інструменти, за допомогою яких населення звертається до органів влади шляхом використання мобільних додатків та месенджерів;

3) цифрові форми - інструменти, які дають владі можливість взнати думку населення з того чи іншого питання, проаналізувати її та зробити відповідні висновки, а громадянам, своєю чергою, - створити запит на отримання довідки, організувати онлайн-запис на прийом до посадовця тощо.

Такий підхід у застосуванні цифрових інструментів взаємодії населення та органів публічної влади є властивим не лише для Ізраїлю, але й для багатьох розвинених країн.

Потрібно розуміти, що діджиталізація роботи органів публічної влади має низку переваг, зокрема таких, як зменшення необхідності особистого контакту, що так важливо в часи пандемії, можливість працювати дистанційно та автоматизувати більшість процесів для працівників виконавчих та муніципальних органів. Одним із позитивних наслідків проведення такої політики використання цифрових засобів є завершення вакцинування дорослого населення Ізраїлю від СоуМ-19.

Цифрові інструменти можна визначити як знаряддя, засіб для покращення зв'язку між фізичними та юридичними особами і державою за допомогою цифрових технологій та онлайн комунікацій. Завдяки цифровим інструментам оптимізується виконання тих чи інших операцій, покращується якість взаємодії та гармонізуються процеси, оскільки усі процедури здійснюються в онлайн режимі, що допомагає економити час і ресурси та виконувати необхідну роботу з максимальним результатом.

У напрямі забезпечення сталого розвитку суспільства цифрові інструменти є незамінними засобами, на основі яких мінімізуються ресурсозатрати, що дає змогу перенаправити їх використання у більш конструктивне русло та за можливості зберігати ресурсний потенціал для майбутніх поколінь.

Перспективою подальших наукових досліджень у цьому напрямі є оцінка використання цифрових інструментів у розвинених країнах світу та розробка пропозицій щодо можливості застосування позитивного досвіду для України.

Список використаної літератури

1. Butlin J. Our common future. By World commission on environment and development. London : Oxford University Press, 1987. P. 383.

2. Цілі сталого розвитку. Україна-2020. Моніторинг. звіт. 92 с. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua/csr_prezent/ukr/st_rozv/publ/SDGs%20Ukraine%202020%20 Monitoring _12.2020ukr.pdf (nure.ua) (дата звернення: 05.01.2021).

3. Цілі сталого розвитку. Україна. Добровільний національний огляд. Київ : [б. в.], 2020. 107 с.

4. Потапенко О. Цифр. інструм. - меріям // URL: https:// m.day.kyiv.ua/uk/ article/cuspilstvo/cyfrovi-instrumenty-meriyam (дата зверн.: 15.01.2021).

5. “Країна в смартфоні” по-естонськи: цифрова держава як ключ до подолання корупції. 2019. URL : https://www.dw.com/uk/ (дата звернення: 15.01.2021).

6. Цифрові інструменти - нові можливості для мешканців громад. 2019. URL: https://thedigital.gov.ua/ news/tsifrovi-instrumenti-novi-mozhlivosti-dlya-meshkantsiv- gromad (дата звернення: 16.01.2021).

7. Цілі сталого розвитку. Україна... 107 с.

8. Кознова О. Поза офісом, але ефективно: цифр. інструменти для дистанц. роботи. 2020. URL: https://biz.ligazakon.net/analitycs/200683_poza-ofsom-ale-efektivno- tsifrov-nstrumenti-dlya-distantsyno-roboti (дата зверн.: 16.01.2021).

9. Цифр. інструм. для якісної освіти у 2021 р. URL : https:// znayshov. com/ News / Details/ tsyfrovi _instrumenty_dlia_ Yakisnoi_osvity_u_2021_rotsi (дата зверн.: 20.01.2021).

10. Інструм. адаптивного навчання в CMS UCU. 2019. URL: http://ceit- blog.ucu. edu.ua/ed-tech/adaptyvni-instrumenty-navchannya-v-cms-ucu/ (дата звернення: 20.01.2021).

Abstract

Digital tools for ensuring sustainable development

Blishchuk Kateryna Mykhailivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics Lviv Regional Institute for Public Administration of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

Domsha Olha Volodymyrivna Candidate of Physical and Mathematical Sciences, senior lecturer of the Department of Economics Lviv Regional Institute for Public Administration of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

Problem setting. The progressive digitalization of all spheres of life and their confident transition to fundamentally new forms of functioning and interaction between economic entities, public administration and international relations is based on digital tools that allow using digital technologies in the digitalization of the national economy. However, the experience of their application and effective use is insufficient in comparison with developed countries, so to ensure sustainable development of society, it is necessary to thoroughly and comprehensively study the features of digital tools and their use in government and to objectively assess the prospects of digitalization in all spheres of life in modern Ukraine.

Recent research and publications analysis. The issue of digitalization and the increasing use of digital technologies is present in the research of many specialists. In particular, it is necessary to note significant achievements in this field of such scientists as V. Apalkova, O. Bernaziuk, S. Vereteniuk, N. Hrytsiak, N. Deieva, A. Dobrynin, N. Drahomyretska, O. Yemelyanenko, T. Kaminska, A. Kaminskyi, G. Karcheva, O. Kachnyi , S.Koliadenko, N. Kraus, V. Kuibida, S. Kutsenko, D. Layon, I. Lopushynskyi, V. Liashenko, A. Maslov, V Nikolaev, V Pysarenko, A. Semenchenko, K. Semiachkov, S. Chukut and many others. However, there is a necessity for complex research, which concern the use of digital tools for ensuring sustainable development.

Previously unsettled parts of the general problem. The article aimed at substantiating the directions of intensification of the use of digital tools for ensuring sustainable development in Ukraine basing on the studies of features of the usage of digital tools, the analysis of its use in various fields at the present stage of the development of our state.

Paper main body. The conceptual approach to understanding the essence of sustainable development makes it possible to consider this concept as “development that meets the needs of the current generation without compromising the ability of future generations to meet their own needs.” The answer to public demands is given by the Sustainable Development Goals, offering a new vision of economic growth of states and new values.

In the context of the needs of today's development and the implications for future generations, we need to look at the digital economy and the increasing use of digital tools. Digitalization can not only solve today's problems but also generate new ones, the consequences of which may be felt by the next generation in the case of inefficient use of digital technologies.

In the world, digitalization processes have significantly accelerated after quarantine and affected not only developed countries but also Ukraine and other developing countries. They relate to all spheres of public life, in particular, to the interaction of citizens with public authorities.

In Ukraine, the introduction of digital tools in the work of state and municipal authorities has not become as widespread as abroad, but it is worth noting some steps in this direction. The following digital tools for interaction between the government and communities are already in force or will be implemented in the nearest future: for the government - feedback from the community population; involvement of people into the managerial process. For adult residents of communities - Centres for providing administrative services, which work as centres of “Action”; consulting zones for entrepreneurs; online population survey; local chatbots. For students and schoolchildren - the opportunity to get an IT profession online; career guidance online courses; electronic magazines.

Along with public authorities, digitalization processes have confidently entered the business sphere, and this has become especially noticeable in the conditions of quarantine, according to which many employees were forced to switch to remote work. Digital tools allow businesses to adapt to new realities and build relationships between employees, customers and partners on a fundamentally new basis. They help to automate routine processes and business, and also to redirect free resources in the direction of finding new ideas for business development.

Digitalization has also affected the scientific sphere - today it is difficult for the average scientist to imagine his work without the use of, for example, Google tools, in particular, such as Google Cloud Platform, Google Academy, etc. Thanks to them, it is possible to conduct comprehensive research and publish their results. And the use of such specialized digital tools for scientists as Google Public Data, Dataset Search and Google Data Studio makes it possible to work effectively with data sets.

Along with the scientific sphere, digitalization is closely connected with the educational field. Responding to the quarantine requirements for distance learning, the State Education Quality Service of Ukraine has introduced the following distance forms: the study of practical experience of work of participants in the certification of pedagogical staff; conducting institutional audits of general secondary education institutions.

Areas of intensification of the use of digital tools to ensure sustainable development are regulatory, organizational-managerial, labour, competency-based, project, infrastructure and international. The development of digitalization and the introduction of digital tools in social processes have become inevitable, so it is necessary to ensure the implementation of digitalization procedures with maximum effect.

Conclusions and prospects for further studies. Digital tools can be defined as a tool, a mean to improve communication between individuals and legal entities and the state through digital technologies and online communications. In the direction for ensuring the sustainable development of society, digital tools are essential tools that minimize resource costs, which allows you to redirect their use in a more constructive direction and, if possible, to preserve the resource potential for future generations.

Key words: digital tools; sustainable development; digitization; digital technologies.

References

1. Butlin, J. (1987). Our common future. By World commission on environment and development. London: Oxford University Press, pp. 383.

2. Tsili stalogo rozvytku. Ukraina-2020. Monitoryngovyy zvit. (2020). URL : http:// www.ukrstat.gov.ua/ csr_prezent/ ukr/st_rozv/ publ/ SDGs%20 Ukraine%202020%20 Monitoring_12.2020ukr.pdf (nure.ua) [in Ukrainian].

3. Tsili stalogo rozvytku. Ukraina. Dobrovilnyy natsionalnyy oglyad. (2020). Kyiv: [b. v.]. 107 p. [in Ukrainian].

4. Potapenko, O. (2021). Tsyfrovi instrumenty - meriyam. Den, 20 sich. URL : https:// m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/cyfrovi-instrumenty-meriyam [in Ukr.].

5. “Kraina v smartfoni” po-estonsky: tsyfrova derzava yak kluch do podolannya koryptsiyi. (2019). URL : https://www.dw.com/uk/ [in Ukrainian].

6. Tsyfr. instrum.- novi mozliv. dlya meshkantsiv gromad. (2019). URL: https: // thedigital.gov.ua/ news/tsifrovi-instrumenti-novi-mozhlivosti-dlya-meshkantsiv- gromad [in Ukrainian].

7. Tsili stalogo rozvytku. Ukraina... 107 p.

8. Koznova, O. (2020). Poza ofisom, ale efektyvno: tsyfrovi instrument dlya dystantsiynoyi roboty. URL : https://biz.ligazakon.net/ analitycs/200683_poza-ofsom-ale- efektivno-tsifrov-nstrumenti-dlya-distantsyno-roboti [in Ukrainian].

9. Tsyfrovi instrumenty dlya yakisnoyi osvity u 2021 rotsi. (2021). URL : https:// znayshov.com/News/Details/tsyfrovi_instrumenty_dlia_ Yakisnoi_osvity_u_2021_rotsi [in Ukrainian].

10. Instrumenty adaptyvnogo navchannya v CMS UCU. (2019). URL : http://ceit- blog.ucu.edu.ua/ed-tech/adaptyvni-instrumenty-navchannya-v-cms-ucu [in Ukr.].

11. Tsili stalogo rozvytku. Ukraina... 107 p.

Размещено на Allbest.ru