Віртуальні економічні відносини та їх роль в економіці знань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

Віртуальні економічні відносини та їх роль в економіці знань

Сенченко Василь Васильович,

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник

м. Київ

Анотація

Розглянуто основи віртуальних економічних відносин та їх роль в розбудові економіки знань. Обґрунтовано доцільність подальшої розбудови національної інноваційної системи України саме на мережевій інноваційній основі, необхідність розвитку віртуальних інноваційно-інформаційних структур та їх інтеграцію в аналогічні міжнародні інституції.

Зміна системи управління суб'єктами економічного розвитку в ринкових умовах та кризові явища в економіці України (війна, пандемії), що призвели до падіння попиту на результати наукових досліджень, зумовили необхідність пошуку нових нетрадиційних форм і підходів до організації співробітництва прикладної науки з високотехнологічним виробництвом.

Віртуальні організації як сучасна інноваційна форма ведення бізнесу в умовах інформаційної економіки сьогодні привертає все більше уваги з боку теоретиків і практиків. У випадку віртуального підприємства мова йде про інтенсивну взаємодію спеціалістів і підрозділів юридично оформлених підприємств у віртуальному просторі. Виникає штучне співтовариство, сформоване електронним шляхом. При цьому продовжується життєвий цикл окремого підприємства, крім того одні й ті ж організації можуть одночасно входити у склад кількох віртуальних об'єднань. Реальних конкурентних переваг на ринку віртуальні організації досягають за рахунок економії часу, зниження витрат, інтернаціоналізації бізнесу, зростання гнучкості та адаптивності, підвищення інноваційної активності. Отримання ефекту синергії на віртуальних підприємствах стає можливим завдяки інтеграції ресурсів (фінансових, трудових, інформаційних, виробничих), знань і зусиль партнерів, їх концентрації на ключових компетенціях. Синергетичний ефект при цьому виявляється, головним чином, в економії транзакційних витрат.

Ключові слова: економіка знань, віртуальні мережеві структури, високотехнологічне підприємство, нематеріальні активи.

Abstract

Virtual economic relations and their role in the knowledge economy

Senchenko Vasyl Vasyliovych Candidate of Technical Sciences, Senior Researcher, Senior Researcher, State Institution «Institute for Research of Scientific and Technical Potential and History of Science named after G.M. Dobrov NAS of Ukraine», Kyiv,

The basics of virtual economic relations and their role in the development of the knowledge economy are considered. The expediency of the further development of the national innovation system of Ukraine on the basis of network innovation, the need for the development of virtual innovation and information structures and their integration into similar international institutions are substantiated.

The change in the management system of subjects of economic development in market conditions and crisis phenomena in the economy of Ukraine (war, pandemics), which led to a drop in demand for the results of scientific research, necessitated the search for new non-traditional forms and approaches to the organization of cooperation between applied science and high-tech production.

Virtual organizations as a modern innovative form of doing business in the conditions of the information economy today attract more and more attention from theorists and practitioners. In the case of a virtual enterprise, we are talking about the intensive interaction of specialists and divisions of legally registered enterprises in the virtual space. An artificial community formed electronically is emerging. At the same time, the life cycle of a separate enterprise continues, in addition, the same organizations can be part of several virtual associations at the same time. Virtual organizations achieve real competitive advantages in the market due to saving time, reducing costs, internationalizing business, increasing flexibility and adaptability, and increasing innovative activity. Obtaining the effect of synergy in virtual enterprises becomes possible thanks to the integration of resources (financial, labor, information, production), knowledge and efforts of partners, their concentration on key competencies. At the same time, the synergistic effect is manifested mainly in the saving of transaction costs.

Keywords: knowledge economy, virtual network structures, high-tech enterprise, intangible assets.

Основна частина

Постановка проблеми. Зміна системи управління суб'єктами економічного розвитку в ринкових умовах та кризові явища в економіці України (війна, пандемії) зумовили необхідність пошуку нових нетрадиційних форм і підходів до організації співробітництва прикладної науки з високотехнологічним виробництвом.

Швидкі темпи економічних змін вимагають створення нового типу гнучких та адаптивних структур, що сприятимуть переходу у нову інформаційну еру бізнесу, - віртуальних організацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження віртуальних економічних відносин в умовах розвитку економіки знань набуває особливої актуальності. Значний вклад в розробку методологічних засад і практичних рекомендацій зробили видатні вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як Д.А. Горовий, Т.О. Загорна, Б. Лев, О.В. Палагін, В.П. Соловйов, Л.С. Шевченко, М. Уорнер та інші. Однак, незважаючи на існування великої кількості публікацій щодо визначення, формування, використання та розвитку віртуальних економічних відносин в сучасних умовах, значна частина питань залишаються методологічно нерозвинутими, в т.ч. визначення впливу віртуальних мережевих структур на формування нематеріальних активів підприємств різних сфер діяльності.

Мета статті. Дослідження ролі віртуальних мережевих структур на формування ринку нематеріальних активів високотехнологічних підприємств України.

Виклад основного матеріалу. У сучасному світі саме нематеріальні фактори часто стають вирішальними при кінцевому ціноутворенні та формуванні особистих переваг споживачів: «Ціни зростають через новини, зменшуються через погоду, компанії збільшують доходи за допомогою легенд, втрачають гроші через те, що відкривається правда. Підприємці роблять гроші, створюючи імідж, капіталізація зростає завдяки фанатизму споживачів» [1].

Світова економічна практика у ХХІ столітті наводить вже набагато більше прикладів «нематеріальності» у економічних відносинах окремих фізичних осіб, підприємств, окремих країн і навіть всього світу: непідкріпленість обсягів емітованих грошових мас більшості валют світу реальними товарами або золотим запасом. Наприклад, лише обсяг доларів США, що перебувають в обігу, перевищує втричі ВВП всіх країн світу за один рік.

Кожний з цих нематеріальних здобутків має свою вартість, коло користувачів або покупців. Виходячи з того, що ці здобутки не мають справжнього матеріального еквіваленту, а існують лише примарно - у вигляді цифрового запису бази даних, проводки у фінансовій звітності тощо, варто говорити про появу нового типу економічних відносин - віртуальних.

Що являють собою віртуальні економічні відносини, які вони бувають, і якого саме впливу можна від них очікувати на діяльність підприємства? Традиційно термін «віртуальний» більш застосований у комп'ютерній техніці.

Він є похідним від німецького «virtuell» - потенційно можливий, імовірний, або французького «virtuel», що в свою чергу є похідним від латинського «virtualis» - можливий, примарний. У сучасній українській і російських мовах він став поширеним наприкінці ХХ сторіччя і набув таких значень [3, 4]: такий, що може або повинен виявитися, виникнути тільки за певних умов; потенційно можливий або потенційний, можливий; можливий: той, що може або має проявитися, умовний; той, що не має фізичного втілення або той, що відрізняється від реальності; неіснуючий, але можливий; такий, що перебуває у схованому стані і здатний виявитися, трапитися; можливий; такий, який може або повинен виявитися, виникнути за певних умов, можливий; гаданий, ірреальний, ілюзорний.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження» (№361-ІХ), віртуальним активом є цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, та яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей [5].

Віртуальні активи (ВА) є феноменом, який потребує ретельної уваги з боку законодавця, оскільки їх існування зачіпає фундаментальні основи цивільного права. Для того щоб об'єкт вважався віртуальним активом, він має відповідати трьом критеріям: наявність вартості (value), можливість до обігу в цифровому форматі (transferability) та можливість до його обміну на інші об'єкти цивільного права (payment or investment purpose). Беззаперечною перевагою такого підходу є технологічна нейтральність, що дозволяє не звужувати перелік віртуальних активів до криптовалют або інших інструментів.

Вартість. Незалежно від технологічної платформи, ВА може представляти цінність для суспільства або його окремих представників та мати свою вартість, або його цінність визначається через інші об'єкти цивільного права, які до нього «прив'язані» та перебувають в цивільному обігу (з практичної позиції це призводить то того, що володіння віртуальним активом означатиме, наприклад, володіння майном чи іншими об'єктами цивільного права).

Прикладом першого випадку є криптовалюти (або криптоактиви), такі як Bitcoin, Ethereum тощо. За ними немає права вимоги щодо того чи іншого майна, як правило, вони не мають емітента, тобто особи, яка взяла б на себе відповідальність за випуск та розподіл відповідного ВА між суб'єктами цивільного права, а їх вартість на ринку більшою мірою визначається попитом та пропозицією щодо них.

У другому випадку цифровий запис, у формі якого існує ВА, не має ні цінності, ні вартості без пов'язаного з ним об'єкта цивільного права - грошей, цінних паперів, іншого майна, майнових прав тощо. Отже, об'єкти цивільного права умовно «забезпечують» вартість віртуального активу та інтерес до нього з боку учасників суспільно-економічних відносин. Назвемо такий віртуальний актив «забезпеченим», а об'єкти цивільних прав, які пов'язані з віртуальним активом - «забезпеченням».

Кожна з цих груп ВА суттєво відрізнятиметься одна від одної з позиції набуття на них прав, можливості ними розпоряджатися, а також припинення права власності. Залишаючись з позиції цивілістики особливим та наразі не врахованим законодавцем видом майна, правове регулювання щодо них також має певним чином відрізнятися.

Здатність до обігу в цифровому форматі та цивільного обігу. Оскільки ВА існує у цифровій формі, здатність до обігу означає можливість його переказу або передачі в такій самій формі. Звичайно, крім суто технологічних обмежень обігу віртуальних активів, мають існувати правові обмеження, спрямовані на врегулювання суспільних правовідносин щодо таких віртуальних активів, як з позиції публічного, так і приватного права. Тут ми приходимо до наступного критерію - здатності до цивільного обігу.

Якщо мова йде про першу групу, тобто групу криптоактивів, то їх обіг з правової позиції вважається простішим, адже вони є унітарним об'єктом з позиції цивільного права.

Стосовно забезпечених ВА ситуація є складнішою, оскільки цивільне «буття» віртуального активу (як запису в цифровій формі) повністю залежить від його «забезпечення». В цій царині можна розглядати безліч варіантів - для речей, іншого майна, майнових прав, нематеріальних благ тощо. На цьому етапі просто неможливо прорахувати та передбачити всі варіанти, однак слід сформулювати фундаментальні приписи щодо існування та обігу забезпечених віртуальних активів з позиції цивільного права. Водночас недоліки правового регулювання в цій сфері можуть дорого коштувати суспільству, оскільки вони здатні створити ризики для власників і володільців вже відомих об'єктів цивільного права, а також для суспільства.

Форсайт «Віртуальні активи в Україні-2030» - це спільний проект Мінцифри та учасників ринку віртуальних активів. Він проводився в березні - червні 2021 року й об'єднав широке коло експертів, серед яких були підприємці, народні депутати, представники органів виконавчої влади, зокрема, регуляторів та правоохоронних органів [6].

Мета проекту - сформувати спільне бачення розвитку галузі віртуальних активів в Україні з урахуванням інтересів різних стейкхолдерів, розробити стратегію розвитку нового ринку та створити спільноту, яка реалізовуватиме цю стратегію.

Однією з проблем, які знижують вартість сучасних українських підприємств, а відповідно, і суттєво знижують їх конкурентоспроможність як на місцевому, так і на світовому ринках, є замала кількість їх облікового капіталу. Головним чином, це відбувається через те, що в українській практиці фінансового обліку на відміну від світової практики практично не враховуються віртуальні (нематеріальні) складники капіталу підприємства.

Лише незначна частина нематеріальних здобутків відображається зараз на балансі українських підприємств у складі нематеріальних активів (НМА). Також і питома вага НМА у скупному балансі українських підприємств є незрівнянно малою у порівнянні з іноземними. Завдяки цьому при угодах злиття-поглинання (М&А) або процедурі ІРО українські підприємства є недооціненими і постають значно слабшими та дешевшими у порівнянні з іноземними.

Для усунення такого дисбалансу необхідною є система управління (формування та використання) віртуальним капіталом українських промислових підприємств. Система формування та, головне, розвитку і використання таких об'єктів на підприємстві має значно підсилити його конкурентоспроможність на ринку та привабливість для інвесторів, що є нагальним для більшості промислових підприємств України.

Розробка такої системи має враховувати певні умови [1]: існують близько 16 світових методів оцінки нематеріального (віртуального) капіталу, але не всі вони можуть бути застосовані в умовах української фінансової звітності, і тому потребують певного доопрацювання; не всі складники віртуального капіталу надають «справжню» цінність підприємству, тому підприємствам слід розвивати лише ті складники, які насправді дозволяють підприємству підвищити його ринкову вартість, а не робити з нього «мильну бульбашку»; завелика кількість віртуального капіталу на балансі підприємства суттєво знижує ліквідність підприємства, адже є нічим фінансово не підкріпленою.

Ще до створення Міністерства цифрової трансформації в Україні неодноразово були спроби так чи інакше легалізувати ринок ВА, ввести його в правове поле держави. Але з одного боку, здебільшого, ці ініціативи були недостатнього пропрацьовані, з іншого - вони не мали достатньої спроможності, адже була відсутня політична воля з боку керівництва держави. Наразі вона є [7]: створено Міністерство цифрової трансформації, яке згідно зі своїм положенням формує політику в сфері ВА. У міністерстві зібрана найсильніша в державі експертиза щодо ВА за всі роки незалежності.

Глобальний контекст віртуальних активів. Перш за все необхідно зрозуміти, що саме означає поняття «віртуальні активи» у світовому контексті. Раніше це стосувалось тільки опису криптовалют, зараз віртуальними активами можуть називатися активи, які відповідають таким параметрам: має цифровий вираз вартості; вільно торгується на ринку; має чітку систему обігу та ідентифікації.

Врегулювання ринку ВА - складний та довгий процес. З одного боку, частина компаній не зацікавлена легально працювати та робити внесок в економіку країни. Також потрібно визнати, що часто ВА використовуються для так званого відмивання коштів або на межі кримінальної діяльності. З іншого - є компанії, які зацікавлені в структуруванні та капіталізації бізнесу, розширенні діяльності в «реальному» секторі, інтеграції з банківською системою. Ця позиція потребує регулювання ринку та легалізації бізнес - процесів.

Багато провідних країн вже бачать величезний потенціал ринку для їх економік і вже почали вибудовувати правове середовище для компаній на цьому ринку: Швейцарія, Британія, США, Мальта, Ліхтенштейн. Наразі значна кількість дрібного підприємництва займається посередництвом на міжнародних маркетплейсах, де використовує ВА для розрахунків.

В Україні така діяльність відбувається на тлі слабкого контролю за декларуванням доходів та капіталу з боку держави, тим більше у ВА. У той же час ВА стали зручними для використання українцями, тому що ми маємо низку обмежень у більш традиційних сферах. Наприклад, обмежені можливості для українців для дрібних інвестицій (відсутній фондовий ринок, обмежений доступ до світового ринку капіталів, вхід же у ринок нерухомості високий). Крім того, у нашій країні є обмеження законодавства та банківської системи по міжнародних переказах.

Можна говорити, що ринок ВА в Україні доволі розвинений та має значні обороти навіть у світовому масштабі, але його більша частина зосереджена в сірій зоні, що створює потенційні ризики як для держави, і так і для бізнесу та користувачів.

В Україні досі немає жодної офіційно зареєстрованої компанії, що займається криптовалютами. Причина насправді банальна - криптокомпанії не можуть юридично оформити свою діяльність в Україні, навіть якщо хочуть - відсутній юридичний простір, щоб це зробити. Регуляція віртуальних активів дозволить українським компаніям, що спеціалізуються на криптоактивах, працювати офіційно з банківською системою та капіталізувати свій бізнес у майбутньому. Бо наразі вартість їхнього бізнесу дорівнює нулю і він не існує в юридичному просторі України. Тобто не можна говорити про якісь інвестиції, банківські кредити тощо.

Якщо ми говоримо про криптовалютні проекти зі сфери послуг (криптобіржі, криптообмінники, гаманці), тобто не стартапи, а компанії, які вже створюють певний грошовий потік, працюють із клієнтськими грошима та мають дохід, в них вже досить гостро постає питання легалізації бізнесу.

У той же час можна зробити Україну привабливою і для роботи іноземних компаній, що спеціалізуються на віртуальних активах, і таким чином залучити значні інвестиції. Це стане можливим, якщо ми зможемо запропонувати юрисдикцію, де буде зручна робота з регулятором, оптимальне оподаткування тощо.

Одним із завдань Міністерства цифрової трансформації є створення в Україні сприятливого середовища для криптокомпаній. Йдеться про такі умови, що мають переваги над іншими юрисдикціями і дають багато можливостей для інновацій всередині нашої країни. Тобто наразі ми говоримо про будь-який цифровий актив, який є у вільному обігу, - він вільно торгується, має якусь систему ідентифікації та обігу.

Створення правового поля для роботи на ринку ВА важливе і для реального сектору. Тобто не тільки для тих компаній, основною діяльністю яких є ВА. Реальний бізнес отримає юридичний фреймворк для токенізації активів (інноваційний інструмент, який може використовувати бізнес у своїй діяльності, наприклад, нерухомість чи програми лояльності тощо), а також можливість легально оперувати та інвестувати в ВА (наприклад, внести ВА до статутного фонду). У той же час фізичні особи отримають можливість задекларувати свої доходи у ВА, захистити свій особистий капітал, свої вкладення у криптовалютах від можливих зловживань чи шахрайства.

Міжнародна спільнота дуже зосереджена на питаннях боротьби з тероризмом та відмиванням грошей, особливо останні декілька років. Зазвичай країни для цього адаптовують рекомендації таких організацій, як БАТЕ. У деяких країнах адаптація законодавства відбувається повільніше, в деяких швидше (Естонія, США, Швейцарія).

Цей процес також триває і в Україні. Ринок ВА, як одна зі складових руху капіталу, також підпадає під ці рекомендації. Якщо ми їх не врахуємо, існуватиме ризик, що нашу країну і бізнес занесуть в сірий або чорний список, і як наслідок блокуються кореспондентські рахунки банкам, закриваються іноземні рахунки українським громадянам та ще багато негативних для економіки наслідків.

Щоб цього не сталося, парламент ухвалив закон 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набрав чинності наприкінці квітня 2020 року.

Незважаючи на практично повну відсутність в Україні правового поля, яке б регулювало порядок здійснення операцій з криптовалютою, кількість таких операцій неухильно збільшується [8].

Подекуди згадування про ВА у чинному законодавстві спостерігаються. Так, у Законі України від 06.12.2019 р. №361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» наведено визначення віртуального активу - це цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Також зазначеним Законом визначений постачальник послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів. Водночас цей Закон лише встановлює обов'язки суб'єктів фінансового моніторингу щодо операцій із такими активами.

Але технічний прогрес не спинити і, вочевидь, створення в Україні правил гри щодо операцій з ВА є вкрай необхідними. Як результат, 28.04.2021 р. Комітет ВРУ з питань цифрової трансформації рекомендував депутатам ухвалити законопроект №3637 «Про віртуальні активи» у другому читанні.

Який механізм правового регулювання пропонують встановити? Проект закону врегульовує механізм правового регулювання сфери ВА, а саме: визначає правовий статус, класифікацію, права власності та інші ключові юридичні дефініції (віртуальний актив, гаманець віртуального активу, забезпечений та незабезпечений віртуальний актив, ключ віртуального активу тощо); визначає перелік професійних постачальників послуг віртуальних активів та порядок їх державної реєстрації; визначає права та обов'язки учасників ринку ВА, а також порядок володіння, користування та розпорядження віртуальним активом; адаптує рекомендації міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (БАТЕ) щодо фінансового моніторингу ринку ВА; визначає принципи державного регулювання обігу ВА тощо.

Законопроєкт передбачає і низку суттєвих фінансових санкцій, зокрема: за здійснення діяльності, що має ознаки постачальника послуг, пов'язаних з обігом ВА, без державної реєстрації; надання завідомо неправдивих або недостовірних відомостей при поданні заяви про реєстрацію як постачальника послуг, пов'язаних з обігом ВА; несвоєчасне інформування Мінцифри про зміну даних, внесених до Державного реєстру постачальників послуг, пов'язаних з обігом ВА; неподання або подання не у повному обсязі постачальниками послуг звітності, передбаченої інформації та/або подання недостовірної інформації до Мінцифри тощо.

Також очікується низка підзаконних актів, зокрема: Порядок реєстрації постачальників послуг, пов'язаних з обігом ВА, Порядок ведення Державного реєстру постачальників послуг, пов'язаних з обігом ВА, Порядок розгляду справ про застосування відповідальності за порушення тощо.

Формування правового поля на ринку ВА сприятиме легітимізації та детінізації цього ринку, усуне ризики для роботи міжнародних криптокомпаній і сприятиме залученню іноземних інвестицій.

Декларування та податкові аспекти. Наразі навіть за відсутності відповідного правового статусу операції із криптовалютою знаходяться у полі зору відповідних регуляторів. Зокрема, в Законі України від 14.10.2014 р. №1700-УІІ «Про запобігання корупції» є поодинока згадка, що у складі НМА, які належать суб'єкту декларування або членам його сім'ї, серед іншого, наводяться і криптовалюти. Тему розвинуло НАЗК, яке вже більш детально прокоментувало, що таке криптовалюти і як їх слід відображати в е - декларації. Щодо звичайної декларації про майновий стан і доходи, то податкові органи у декількох індивідуальних податкових консультаціях висловили позицію, що декларування наявності у фізичної особи криптовалюти формою декларації не передбачене, проте оподаткування операцій з криптовалютою ПДФО та ВЗ здійснюється у загальному порядку. До речі, в одній із ІПК податківці одночасно визнали, що «криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею». Водночас ціла низка питань залишається неузгодженими. Отримали криптовалюту від майнингу або у подарунок - оподатковувані доходи? А потім її ж продали - знову оподатковувані доходи? Купили - продали криптовалюту? Формально базою оподаткування 18% ПДФО та 1,5% ВЗ буде загальна сума доходу, а не прибуток від операції.

Вже неодноразово найкращі реформаторські наміри стикалися з неузгодженістю вітчизняного податкового законодавства. Тому одночасно із прийняттям Закону України «Про віртуальні активи» має бути надане і чітке роз'яснення податкових органів щодо оподаткування операцій із ВА.

Прийнято Закон «Про віртуальні активи». Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України опубліковало 08 вересня 2021 р. Закон «Про віртуальні активи», №3637 [9]: Законом передбачено комплексне врегулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з обігом ВА в Україні, визначено права та обов'язки учасників ринку ВА, засади державної політики у сфері обігу ВА; Законом визначено поняття «віртуальний актив», згідно з яким, «віртуальний актив - нематеріальне благо, що є об'єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системою забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав»; Закон визначає сферу його застосування, правовий режим ВА, учасників ринку ВА, їх права та обов'язки, послуги з обміну ВА; Законом встановлено загальні принципи державного регулювання обороту ВА та органи, що здійснюють державне регулювання у сфері обороту ВА; Законом визначено повноваження Національного банку України у сфері обороту ВА, повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у сфері обороту ВА, Державний реєстр постачальників послуг, пов'язаних з оборотом ВА; Законом встановлено контроль за виконанням законодавства у сфері обороту ВА, який здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері обороту ВА, та інші державні органи в межах своїх повноважень та в порядку, визначеному Конституцією та законами України, та відповідальність постачальників послуг, пов'язаних з оборотом ВА; Законом також визначені загальні засади міжнародного співробітництва у сфері обороту ВА та повноваження державних органів щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері обороту ВА та порядок їх реалізації; Законом внесено зміни до низки законодавчих актів. Зокрема, розділ ІІІ Цивільного кодексу доповнено главою 151 «Віртуальні активи».

Світова практика засвідчує досить різноманітну структуру нематеріальних активів у різних країнах світу. Наприклад, структура НМА Великобританії свідчить про майже рівний розподіл часток між такими видами НМА, як: людський та організаційний капітал, програмне забезпечення, вартість бренду та дизайну, патентів та витрат на наукові дослідження [1].

Майже подібна ситуація у Сполучених Штатах Америки, хоча за існуючою у цій країні звітністю з НМА визначаються лише 5 їх видів. Натомість у Швеції та Нідерландах картина є більш строкатою, зважаючи на більш розгалужену систему звітності з використання та отримання НМА та більшу кількість видів НМА, що визначаються у цих країнах.

На жаль, за даними статистичної звітності в Україні не ведеться облік саме структури НМА (на відміну від структури основних або оборотних активів) на макрорівні. Приблизну оцінку можна отримати лише за структурою інноваційних витрат в економіці. Така структура не зовсім відповідає іноземним через те, що у витратах НДДКР разом із програмним забезпеченням (яке є нематеріальним), також включаються витрати на придбання матеріальних речей (машин, обладнання тощо). Це суттєво збільшує питому вагу саме цього складника витрат на НДДКР підприємств.

Слід зазначити, що на мікрорівні (рівні окремих підприємств) у сучасній фінансовій звітності передбачено визначення окремих видів НМА для їх більш детального освітлення за допомогою Форми №5: «Примітки до річної фінансової звітності», а саме частина 1 - Нематеріальні активи. Згідно з нею у складі НМА визначають: права користування природними ресурсами, права користування майном, права на комерційні позначення, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, інші нематеріальні активи та окремо визначається гудвіл.

Таким чином, порівняно з іншими країнами в фінансовій звітності України відсутніми є такі важливі складники, як людський капітал, бренд, дизайн тощо, які, в принципі, є невіддільними від юридичної особи, та можуть, певною мірою, збільшити при їх оцінці вартість підприємства.

Висновки. Подальший розвиток інноваційних мереж в Україні, їх інтеграція до вже діючих структур може стати тим напрямом інноваційної політики, який дозволить докорінно змінити тенденції інноваційної діяльності у державі. Наразі можна констатувати, що у державній політиці чітко не окреслені ні механізми входження українських підприємств на міжнародний ринок інноваційної продукції, ні роль інноваційних мереж як частини інноваційної інфраструктури. Водночас характер інноваційної діяльності в країні такий, що більшість інноваційного активних підприємств, а також наукових організацій, здатних продукувати інновації, потребує інтеграції до світового інформаційного простору.

Особливого значення набуває віртуальне співробітництво в науковій сфері, де сьогодні більшість досліджень потребує аналізу великої кількості інформації, залучення багатьох матеріальних, фінансових і інтелектуальних ресурсів. Віртуальні мережеві дослідницькі середовища як наукове і практичне спрямування вимагають створення нових понять, наукових ідей і інструментарію.

Можна стверджувати, що віртуальні мережеві структури, нові технології - ключ до більш високого рівня і якості життя населення. Зростання виробництва, засноване на інформаційних технологіях, дозволяє глобальним компаніям збільшувати асортимент випущеної продукції та послуг, при цьому витрати виробництва зростають незначно.

Формування правового поля на ринку віртуальних активів сприятиме легітимізації та детінізації цього ринку, усуне ризики для роботи міжнародних криптокомпаній і сприятиме залученню іноземних інвестицій.

Література

1. Горовий Д.А. Віртуальний капітал підприємства: проблеми і перспективи його використання: Монографія / Д.А. Горовий - Харків: Вид-во ХНАДУ, 2013. - 280 с.

2. Pringle R. RBS Reserve Management Trends, 2007 / R. Pringle, N. Carver // Central banking publications. - 2007. - 169 p.

3. Великий тлумачний словник української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В.Т. Бусел. - Київ: ВТФ Перун, 2001. - 1728 с.

4. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений / Российская академия наук. Институт русского языка им. В.В. Виноградова. - 4-е изд., дополненное. / С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. - М.: Азбуковник, 1999. - 944 с.

5. М. Рехлицький, Віртуальні активи: що це таке і навіщо нам їх законодавче регулювання?, 2020, Режим доступу: https://yur-gazeta.com/publications/practice/

informaciyne-pravo-telekomunikaciyi/virtualni-aktivi-shcho-ce-take-i-navishcho-nam-yih - zakonodavche-regulyuvannya.html

6. Міністерство цифрової трансформації та представники індустрії віртуальних активів у межах форсайту «Віртуальні активи в україні-2030» презентували стратегію розвитку ринку віртуальних активів. Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/ 100025928-virtualni-aktivi-yak-rozvivatimetsya-nova-galuz-v-ukrayini, опубліковано 21 липня 2021 р.

7. М. Дем'янюк, Віртуальні активи в Україні. Чому потрібно легалізувати ринок віртуальних активів та які можливості це відкриє для економіки, 2020 р., Режим доступу: https://www.epravda.com. Ua/columns/2020/09/1/664585/

8. Т. Стретович, Віртуальні активи в Україні: на шляху до створення правового поля. Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100024779-virtualni-aktivi-v-

ukrayini-na-shlyakhu-do-stvorennya-pravovogo-polya, 24.05.2021 р.

9. Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/213503.html

References

1. Horovy D.A. (2013). Virtual'nyy kapital pidpryyemstva: problemy i perspektyvy yoho vykorystannya [Virtual capital of the enterprise: problems and prospects of its use], Monohrafiya / D.A. Horovyy - Kharkiv: Vyd-vo KHNADU - Monograph /D.A. Horovy - Kharkiv: KHNADU Publishing House, 280p. [in Ukrainian].

2. Pringle R. (2007). [RBS Reserve Management Trends], N. Carver // Central banking publications, 169 p.

3. Busel V.T. (2001). Velykyy tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy [Large explanatory dictionary of the Ukrainian language], Kyyiv: VTFPerun - Kyiv: VTFPerun, 1728p. [in Ukrainian].

4. Ozhegov S.I. (1999). Tolkovyy slovar' russkogo yazyka: 80 000 slov i frazeologicheskikh vyrazheniy [Explanatory dictionary of the Russian language: 80,000 words and phraseological expressions]. Rossiyskaya akademiya nauk. Institut russkogo yazyka im. V.V. Vinogradova. - 4-ye izd., dopolnennoye. / S.I. Ozhegov, N.YU. Shvedova. - M.: Azbukovnik - Russian Academy of Sciences. Institute of the Russian Language. V.V. Vinogradov. - 4th ed., supplemented. / S.I. Ozhegov, N. Yu. Shvedova. - M.: Azbukovnik, 944p.

5. M. Rekhlytskyi M. (2020). Virtual'ni aktyvy: shcho tse take i navishcho nam yikh zakonodavche rehulyuvannya? [Virtual assets: what are they and why do we need their legislative regulation?]. Rezhym dostupu: https://yur-gazeta.com/publications/practice/informaciyne-pravo-telekomunikaciyi/virtualni-aktivi-shcho-ce-take-i-navishcho-nam-yih-zakonodavche-regulyuvannya. html - Access mode: https://yur-gazeta.com/publications/practice/informaciynje-pravo-telekomunikaciyi/ virtualni-aktivi-shcho-ce - take-i-navishcho-nam-yih-zakonodavche-regulyuvannya.html. [in Ukrainian].

6. (2021). Ministerstvo tsyfrovoyi transformatsiyi ta predstavnyky industriyi virtual'nykh aktyviv u mezhakh forsaytu «Virtual'ni aktyvy v ukrayini-2030» prezentuvaly stratehiyu rozvytku rynku virtual'nykh aktyviv [The Ministry of Digital Transformation and representatives of the virtual assets industry within the framework of the «Virtual Assets in Ukraine-2030» foresight presented the strategy for the development of the virtual assets market]. Rezhym dostupu: http://www.visnuk.com. ua/uk/news/100025928-virtualni-aktivi-yak-rozvivatimetsya-nova-galuz-v - ukrayini, opublikovano 21 lypnya 2021 r. - Access mode: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/ 100025928-virtualni-aktivi - yak-rozvivatimetsya-nova-galuz-v-ukrayini, published on July 21, 2021. [in Ukrainian].

7. Demyanyuk M. (2020). Virtual'ni aktyvy v Ukrayini. Chomu potribno lehalizuvaty rynok virtual'nykh aktyviv ta yaki mozhlyvosti tse vidkryye dlya ekonomiky [Virtual assets in Ukraine. Why it is necessary to legalize the market of virtual assets and what opportunities it will open for the economy]. Rezhym dostupu: https://www.epravda.com.ua/columns/2020/09/1/664585/ - Access mode: https://www.epravda.com.ua/columns/2020/09/F664585/. [in Ukrainian].

8. Stretovych T. (2021). Virtual'ni aktyvy v Ukrayini: na shlyakhu do stvorennya pravovoho polya [Virtual assets in Ukraine: on the way to creating a legal field]. Rezhym dostupu: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100024779-virtualni-aktivi-v-ukrayini-na-shlyakhu-do - stvorennya-pravovogo-polya, 24.05.2021r. - Access mode: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/ 100024779-virtualni-aktivi-v-ukrayini-na-shlyakhu-do-stvorennya-pravogogo-polya, 05/24/2021. [in Ukrainian].

9. Rezhym dostupu: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/213503.html - Access mode: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/213503.html. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru