Стратегія інтелігентного розвитку Польщі та перспективи імплементації стратегії в український простір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегія інтелігентного розвитку Польщі та перспективи імплементації стратегії в український простір

Чередниченко Анастасія Андріївна

аспірантка ДРІДУ НАДУ

Анотація

стратегія інтелігентний діловий промисловість

Аналізується стратегія інтелігентного розвитку Польщі з 2014 р. Розкривається її головна мета, завдання та перспективи розвитку Визначаються соціально-економічні умови, які сприяли її розробці, вимоги, що визначені для тих наукових і підприємницьких суб'єктів, що готові залучитися до її реалізації, а також окреслюються цінності, на яких вибудовується стратегія. Стратегія інтелігентного розвитку Польщі є наступницею доктрини сталого розвитку, а її завданнями й одночасно інструментами реалізації є розширення ділового діалогу між вченими та підприємцями, інтеграція науки й промисловості, розробка та запровадження науково-промислових проєктів і інноваційних технологій, інтелігентна спеціалізація регіонального розвитку Використовується польський досвід у реалізації подібної стратегії в Україні.

Ключові слова: сталий розвиток, інтелігентний розвиток, європейські цінності, польський досвід, інтелігентна спеціалізація.

Cherednychenko Anastasiia Postgraduate Student

Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration, National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

Strategy of intelligent development of poland and prospects of implementation of the strategy in the Ukrainian space

Abstract

The article analyzes the Strategy of Intelligent Development of Poland since 2014. It's exposed primary objective, task and prospects of development. The socio-economic conditions that contributed to its development, the requirements that are defined for those scientific and business entities that are ready to be involved in its implementation, as well as the values on which the Strategy is built. Poland's intelligent development strategy is a successor to the doctrine of sustainable development, and its tasks and implementation tools are the expansion of business dialogue between scientists and entrepreneurs, integration of science and industry, development and implementation of scientific and industrial projects and innovative technologies, intelligent specialization of regional development. The Polish experience can be used in the implementation of such a Strategy in Ukraine.

Key words: sustainable development, intelligent development, European values, Polish experience, intelligent specialization.

Постановка проблеми

Стратегія інтелігентного (розумного) розвитку є наступницею сталого розвитку. Це досить поширена стратегія розвитку в країнах ЄС, її завданням є розширення діалогу між наукою та бізнесом, запровадження наукових проєктів у розвиток економіки та інтелігентний розвиток регіонів. Стратегія інтелігентного розвитку запроваджена в Польщі у 2014 р. та розрахована на 6 років. У зв'язку з тим що в Україні поняття «стратегія інтелігентного розвитку» майже не вживається, а польсько-українські відносини стрімко розвиваються, доцільним є детальне вивчення змісту цієї стратегії та досвіду Польщі в межах впровадження цієї стратегії в Україні.

Актуальність статті полягає в тому, що розумний розвиток нині є суспільним європейським трендом, а оскільки Україна обрала європейський вектор розвитку з наслідуванням європейських цінностей і стилю життя, зумовлена необхідність детального вивчення змісту та інструментів інтелігентного розвитку, який впливає на всі сфери життя суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему інтелігентного розвитку досліджували українські (Г.П. Дубинський, А.С. Лобанова, К. Кузьор, М.С. Федяєва) та зарубіжні (А. Градзел, С. Радосевич, А. Курай, Л. Андрееску, Д. Розмус, Р. Георгіу та ін.) науковці.

Мета статті - проаналізувати ціннісні основи інтелігентного розвитку, їх механізми впливу на всі сфери життя в нинішніх реаліях на території Польщі та знайти шляхи імплементування цих основ в науково-економічний простір України.

Викладення основного матеріалу

Європейські цінності є ідеальним курсом розвитку багатьох країн світу, і Україна в цьому не виняток. Основні цінності були сформовані ще за часів Реформації. Спільні цінності більшості країн Європи сприяли інтегрованості держав і формуванню єдиного ЄС. Європейські цінності закріплені в багатьох основоположних документах ЄС, головними з них є: Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (1992 р.), Рамкова конвенція про захист національних меншин (1995 р.), Європейська соціальна хартія (1996 р.), Хартія основних прав Європейського Союзу (2000 р.) та ін.

Основними європейськими цінностями є: демократичні засади розвитку суспільства: повага до життя, здоров'я й потреб людини; гарантія прав і свобод людини; рівність усіх громадян перед законом; справедливість; наявність умов для розвитку підприємницьких ініціатив і здібностей; відсутність дискримінації за будь-якою ознакою (статтю, расою, національністю, віком, віросповіданням, партійною належністю тощо). Хартія стала основним базисом формування європейського громадянства, враховуючи розвиток науки та культури [4, с. 177 - 194].

Європейські цінності стали плацдармом для формування стратегії інтелігентного розвитку в Польщі, започатковану 2014 р. ЄС запровадив низку профінансованих програм для розбудови стратегії «розумного» розвитку в Польщі, які проводились одна за одною: «Інноваційна економіка» (з 2007-2014 рр.); «Інтелігентний розвиток» (2014-2020 рр.). Бюджет програми «Інтелігентний розвиток» становить 8,6 млрд євро. На будівничі проєкти науково-промислового значення виділили 3,85 млрд євро, а на інноваційні запровадження в приватному бізнесі - 2,2 млрд євро, тобто чверть державного бюджету України на 2020 р. Затвердження цієї програми сприяло акумуляції найкращих вчених та підприємців для створення унікальних проєктів, які сприяли розвитку не тільки конкретного регіону, але й країни загалом [2, с. 134-139].

Також слід звернути увагу на стратегію «Європа 2020» Європейської Комісії, у якій зазначається, що Європа повинна дбати про своє майбутнє, чітко визначаючи свою стратегію дій постійними змінами, які супроводжують розвиток країн. Стратегія «Європа 2020» включає в себе 3 головні засади: 1) інтелігентний розвиток - розвиток економіки, заснованої на знаннях та інноваціях; 2) сталий розвиток, а саме підтримка більш ресурсоефективної, екологічної та конкурентоспроможної економіки; 3) підтримка економіки з високою зайнятістю, яка забезпечує соціальну та територіальну згуртованість [7].

Стратегія включає в себе низку інноваційних проєктів, а саме: «Унія інновацій», «Молодь у дорозі», «Цифрова програма для Європи», «Європа, що ефективно використовує ресурси», «Індустріальна політика в епоху глобалізації», «Програма щодо нових умінь і робочих місць» та «Європейська програма ліквідації бідності» [11].

У ході реалізації цих проєктів виконавці стикаються з цілою низкою проблем, пов'язаних не тільки з фінансовими аспектами, але й із відсутністю ефективних механізмів втілення в життя цих проєктів. Але якщо в країнах ЄС гострішою проблемою є саме пошук дієвих механізмів, то в Україні основною проблемою буде саме фінансування, оскільки Стратегія інтелігентного розвитку фінансується тільки для країн-членів ЄС.

Усі проєкти спрямовані на розвиток економіки, побудованої на розвитку науки та знань, її цілями є: підтримка суб'єктів господарювання в галузі інноваційної та дослідницької діяльності; підвищення якості наукових досліджень і розробок; підвищення ступеня адаптації підрозділів до умов ринкової економіки; посилення інтернаціоналізації наукових досліджень та розробок [10].

Проєкти, що фінансуються за програмою «Інтелігентний розвиток», умовно можна розділити: 1) на проєкти, що допомагають розвиватися їх виконавцям, це стосується тих підприємств, які за рахунок інвестицій удосконалюють свою продукцію та виходять на нові ринки; 2) проєкти, виконавці яких є лише підрядниками або посередниками в наданні конкретних рішень для вибраних груп одержувачів, до цих проєктів можна віднести консультаційні послуги, підтримку у вигляді позик та уставного капіталу [9].

Польські вчені і бізнесмени активно беруть участь у програмі «розумного» розвитку. Польський уряд акцентував свою увагу саме на розробці наукових проєктів та запровадженні інновацій у регіональному розвитку країни. Досвід польських учених може бути корисним для розвитку промисловості України [8].

Концепцію інтелігентної спеціалізації можна вважати новою політикою ЄС щодо розвитку регіонів. Національні / регіональні інноваційні стратегії щодо інтелігентної спеціалізації (стратегії RIS3) - це інтегровані програми економічної трансформації, які використовують сильні сторони регіону, його конкурентні переваги та потенціал розвитку.

Стратегія інтелігентної спеціалізації повинна базуватися на індивідуальних регіональних пріоритетних сферах розвитку, щоб забезпечити конкурентну перевагу в певній галузі. Існує гіпотеза, що кожен регіон за своєю сутністю унікальний, може бути конкурентоспроможним у певній галузі економіки і не має собі рівних. Стратегія «Європа 2020» передбачає такі пріоритети інтелігентної спеціалізації, а саме: дослідження та інноваційна діяльність, інтеграція потенціалів, інформаційно- комунікаційні технології, конкурентоспроможність малого й середнього бізнесу, креативність господарських суб'єктів і спільнот, креація інтелігентних ринків.

Наприклад, Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат спеціалізується на видобутку і переробці марганцевої руди, і саме це повинно стати ключовим моментом для менеджерів-інноваторів та науковців у розробці і впровадженні проєктів розвитку.

Україна може долучитися до Стратегії інтелігентного розвитку шляхом співпраці українських учених з польськими вченими. Для впровадження польського досвіду необхідно керуватися основними принципами: 1) створення дослідницької та інноваційної сфери відповідного обсягу, що забезпечить можливість великій кількості організацій конкурувати між собою в європейському дослідницькому просторі (ERA12), який має інтегрований та транснаціональний характер і дозволяє вільний потік ресурсів; 2) відкритість та зосередження уваги на тих галузях науки й інновацій, які становлять соціально-економічні умови та ресурси регіону; 3) наявність так званих технологій загального призначення, які можуть виконувати функції додаткових, але не остаточних, умов для розвитку; 4) наявність творчого процесу, що базується на потенціалі розвитку регіону, а не на довільному рішенні державного управління.

Стратегія інтелігентного розвитку має певні недоліки, які в основному полягають у небезпеці концентрації розвитку сучасних технологій у найрозвиненіших регіонах, що може призвести до великої поляризації регіонів. Для вирішення цього питання слід застосовувати тематичний підхід, який базується на створенні інноваційної стратегії та інноваційної політики в регіоні, яка концентрує увагу на використанні ендогенного потенціалу для зростання регіону і досягнення переваги в глобальному масштабі. Досягти певних успіхів в інноваційному розвитку регіонів можна, наслідуючи правило чотирьох «С»:

choices (вибори) - зазначення кількості інвестиційних пріоритетів підприємницького потенціалу та перспективних напрямів спеціалізації;

competitive advantage (конкурентні переваги) - побудова на поточній економічній спеціалізації регіону та мобілізація талантів завдяки поєднанню потреби і можливості сектору досліджень і розвитку промисловості та бізнесу;

critical mass (критична маса) - спрямування на розвиток світового класу кластерів та створення простору для різноманітних міжсекторних зв'язків, що прискорюють процеси диверсифікації в умовах зростання участі в міжрегіональних мережах;

collaborative leadership (колективне керівництво) - включення до інноваційних процесів не тільки навчальних закладів, компаній і державних органів, але й користувачів інновацій [6, с. 87-92].

Розумним є перетворення регіональної інноваційної системи на «інноваційну екосистему», яка характеризує взаємне формування процесів генерування рішень у системах, які натурально проникають у тематичні системи з нестандартними зв'язками, і співробітництво між суб'єктами регіональної інноваційної системи.

До екосистеми можна віднести: економіку, етику, екологію, знання і досвід, комунікацію, інтернаціоналізацію, інновацію та трансфер технологій.

Категорія «інноваційна екосистема» відповідно до підходу ЄС відповідає концепції створення третього покоління інноваційної стратегії, яка зосереджена на реалізації ідеї інтелектуальної спеціалізації.

Ініціатива «Smart Specialisation Platform» спрямована на виявлення унікальних характеристик і активів кожної країни і регіону, виділення конкурентної переваги кожного регіону і регіональних партнерів і ресурсів навколо бачення свого майбутнього, орієнтованого на досягнення.

В умовах ринкової економіки фундаментальна динаміка поведінки ринку є функцією основних органів, які встановлюють глобальні правила ринкової гри. Інноваційна політика органів державної влади з метою розвитку інноваційної екосистеми за своєю природою є каталізатором обраних процесів, створення сприятливих умов для винахідництва і творчості та інкубаційних інновацій та рішень, що пришвидшують інноваційний розвиток.

Учені визначили два пріоритети інноваційного розвитку: 1) внутрішня інтеграція інноваційного потенціалу регіону; 2) створення ринків для смарт-технологій майбутнього. У контексті цих двох пріоритетів стратегічними напрямами публічного втручання є:

розвиток громад, знань та інновацій;

розвиток мережі технологічно розвинених послуг;

сприяння розвитку інфраструктури інноваційної екосистеми в регіоні;

підтримування талантів і дії для збільшення компетенції як набутої сили.

Пріоритетом інноваційного розвитку є створення смарт-ринків для технологій майбутнього, для якого визначені такі основні компоненти:

інноваційне партнерство у сфері підприємництва;

інтелектуальні мережі розподілу;

оцифровування інноваційних мереж і єдиний цифровий ринок;

низькоінфляційна економіка [3, с. 25-34].

Спираючись на досвід Польщі в цьому питанні, можна виділити етапи, які слід пройти Україні в межах реалізації стратегії інтелігентного розвитку (таблиця).

Основні етапи реалізації стратегії інтелігентного розвитку

Існує певна складність у виборі пріоритетних сфер, у яких регіон може зайняти передові позиції. З одного боку, знання не обов'язково породжує економічну цінність, яка відображається у ВВП або загальній оцінці добробуту. З іншого боку, продукти з незначним вмістом знань, як правило, не можуть захищати свої ніші довго; тому межі доменів часто перебувають на перетині різних секторів, технологій чи сфер знань. Вибір таких сфер у кожному регіоні має забезпечуватися в умовах погодження та консенсусу з боку представників наукових кіл, освіти, підприємництва та промисловості. На органи державної влади та управління покладається виконання трьох функцій: 1) створення умов для вибору спеціалізації регіону за участю всіх учасників; 2) проведення моніторингу розвитку регіону з позиції доцільності реалізації обраної стратегії смарт-спеціалізації; 3) визначення потреб, які виникають у цих умовах, та використання відповідних інструментів для стимулювання розвитку регіону.

Спеціалізації варто здійснювати за такими критеріями: 1) увагу слід звертати не лише на високотехнологічні сектори, обирати треба сектор, який має можливості для зростання; 2) вибір має здійснюватися з урахуванням наявної в регіоні виробничої бази; 3) вибираючи галузі, варто прагнути до диверсифікації економічної діяльності [1, с. 59-68].

Формування стратегії смарт-спеціалізації покликане провести певні структурні зміни в економіці регіону. Забезпечити виконання цього завдання можна шляхом реалізації відповідних кроків у таких напрямах:

перехід від уже існуючої галузі до нової, заснованої в умовах спільної діяльності наукової спільноти, освітніх установ та суб'єктів підприємництва, або її оновлення;

модернізація шляхом технологічного вдосконалення або адаптації виробничих процесів та поширення інновацій;

диверсифікація у споріднені сфери економічної діяльності, що результується синергічним ефектом;

розвиток цілковито нових видів економічної діяльності в результаті радикальних технологічних змін, інноваційних проривів, які сприяють перетворенню неефективних та низько розвинутих сфер у прибуткові та привабливі для фінансування [5, с. 75-85].

Висновки

Для імплементації інтелігентного розвитку в український простір необхідно Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України звернути увагу на такі пропозиції:

сприяти отриманню технічної та фінансової допомоги ЄС у формуванні та впровадженні стратегії інтелігентного розвитку;

розробляти і впроваджувати пілотні проєкти в регіонах з потенціалом розвитку промисловості;

започаткувати та сприяти реалізації пілотних проєктів у старопромислових регіонах України для кращого врахування їх особливостей при опрацюванні методики для інших регіонів України;

адаптувати методику впровадження стратегії до всіх регіонів України;

провести низку семінарів для представників органів державної влади щодо розробки стратегії інтелігентного розвитку на основі адаптованої методики;

залучити органи державної влади до розробки стратегії;

забезпечити узгодження стратегії по кожному з регіонів з новою державною стратегією регіонального розвитку;

забезпечити узгодження регіональної, структурної, промислової та інноваційної політик України з урахуванням регіональної спеціалізації;

розробити державну програму розвитку інноваційних кластерів з урахуванням розвитку регіонів;

сприяти формуванню умов інтеграції малого і середнього бізнесу до ланцюгів створення доданої вартості промислово розвинутих та старопромислових регіонів України, насамперед у сфері впровадження інновацій.

Важливо подолати деструктивні тенденції консервації старопромислової економічної структури регіонів України та структурної інертності регіональної економіки, які значною мірою базуються на практиці штучного визначення як пріоритетних певних секторів і напрямів економічної діяльності регіонів.

Список бібліографічних посилань

1. Дубинський Г.П. Стратегія розумної спеціалізації для України. Соціальна економіка. 2017. Вип. 53(1). С. 59-68.

2. Лобанова А.С., Кузьор К. Інтелігентний розвиток і наука: репрезентація ціннісно-інструментальної основи, польського досвіду та українських перспектив. Соціальні технології: актуальні проблеми та практики. 2019. Вип. 93. С. 134-139.

3. Патицька Х.О. Стратегія смарт-спеціалізації в контексті забезпечення конкурентоспроможності регіону: теоретичний аспект. Ефективна економіка. 2019. № 11. С. 25-34.

4. Сахань О.М., Шевчук Н.В. Європейські цінності як запорука процвітання суспільства: український вибір. Вісн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». 2018. № 2(37). С. 177-194.

5. Снігова О.Ю. Розкриття потенціалу смарт-спеціалізації для подолання регіональної структурної інертності в Україні. Проблеми регіонального розвитку і децентралізації. 2018. № 8 (681). С. 75-85.

6. Федяєва М.С. «Розумна» спеціалізація як інструмент трансформації національної економіки (теоретичний аспект). Причорномор. екон. студії. 2018. Вип. 26-1. С. 87-92.

7. EUROPA 2020. Strategia na rzecz inteligentnego i rownowazonego rozwoju sprzyjajacego wlaczeniu spolecznemu. Retrieved from http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/1_PL_ACT_part1_v1.pdf.

8. Gradziel, A. (2014). Strategia inteligetnej specializacji stymulatorem rozwoju gospodarczego regionow. Studia i Prace Wydzialu Nauk Ekonomicznych i Zarzadzania, 37(2), 243-253. Retrieved from https://wneiz.pl>sip>sip37-2014>SiP-37-t2-243.

9. InteligentnyRozwoj. Serwisprogram. Retrieved from https://www.poir.gov.pl.

10. Radosevic, S., Curaj, A., Gheorghiu, R., Andreescu, L., & Wade, I. (2017). Advances in the Theory and Practice of Smart Specialization. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/319480510_Advances_in_the_Theory_and_Practice_of_Smart_Specialization.

11. Rozmus, D., & Trzesiok, J. (2018, May). Glowne skladowe rozwoju inteligentnego. Wiadomosci Statystyczne The Polish Statistician, 63(5), 25-36. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/340344462_Principal_components_of_the_smart_development_of_Poland.

List of references

1. Dubynskyi H.P. Stratehiia rozumnoi spetsializatsii dlia Ukrainy. Sotsialna ekonomika. 2017. Vyp. 53(1). Р 59 - 68 [in Ukrainian].

2. Lobanova A.S., Kuzor K. Intelihentnyi rozvytok i nauka: reprezentatsiia tsinnisno-instrumentalnoi osnovy, polskoho dosvidu ta ukrainskykh perspektyv. Sotsialni tekhnolohii: aktualniproblemy tapraktyky. 2019. Vyp. 93. Р. 134-139 [in Ukrainian].

3. Patytska Kh.O. Stratehiia smart-spetsializatsii v konteksti zabezpechennia konkurentospromozhnosti rehionu: teoretychnyi aspekt. Efektyvna ekonomika. 2019. № 11. Р. 25-34 [in Ukrainian].

4. Sakhan O.M., Shevchuk N.V. Yevropeiski tsinnosti yak zaporuka protsvitannia suspilstva: ukrainskyi vybir. Visn. Nats. un-tu «Yuryd. akad. Ukrainy im. Yaroslava Mudroho». 2018. № 2(37). Р. 177-194 [in Ukrainian].

5. Snihova O.Yu. Rozkryttia potentsialu smart-spetsializatsii dlia podolannia rehionalnoi strukturnoi inertnosti v Ukraini. Problemy rehionalnoho rozvytku i detsentralizatsii. 2018. № 8(681). Р. 75-85 [in Ukrainian].

6. Fediaieva M.S. «Rozumna» spetsializatsiia yak instrument transformatsii natsionalnoi ekonomiky (teoretychnyi aspekt). Prychornomor ekon. studii. 2018. Vyp. 26-1. Р. 87-92 [in Ukrainian].

7. EUROPA 2020. Strategia na rzecz inteligentnego i rownowazonego rozwoju sprzyjajacego wlaczeniu spolecznemu. Retrieved from http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/1_PL_ACT_part1_v1.pdf [in Ро^й].

8. Gradziel, A. (2014). Strategia inteligetnej specializacji stymulatorem rozwoju gospodarczego regionow. Studia i Prace Wydzialu Nauk Ekonomicznych i Zarzadzania, 37(2), 243-253. Retrieved from https://wneiz.pl>sip>sip37-2014>SiP-37-t2-243 [in Ро^Ь].

9. InteligentnyRozwoj. Serwisprogram. Retrieved from https://www.poir.gov.pl [in Ро^Ь].

10. Radosevic, S., Curaj, A., Gheorghiu, R., Andreescu, L., & Wade, I. (2017). Advances in the Theory andPractice of Smart Specialization. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/319480510_Advances_in_the_Theory_and_Practice_of_Smart_Specialization [in English].

11. Rozmus, D., & Trzesiok, J. (2018, May). Glowne skladowe rozwoju inteligentnego. Wiadomosci Statystyczne The Polish Statistician, 63(5), 25-36. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/340344462_Principal_components_of_the_smart_development_of_Poland [in Polish].

Размещено на Allbest.ru