Концептуальні основи практичного застосування бізнес-аналітики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БІЗНЕС-АНАЛІТИКИ

Вінничук О.Ю. кандидат економічних наук, доцент

Вінничук І.С. кандидат економічних наук, асистент

Білоскурський Р.Р. доктор економічних наук, доцент

Анотація

У статті досліджено та систематизовано підходи до терміна «бізнес-аналітика» як процесу обробки та вивчення даних за допомогою визначених методів і перетворення даних на нові знання для підвищення ефективності діяльності підприємства. Проведено огляд сучасних закордонних наукових публікацій із бізнес-аналітики. Виокремлено компоненти бізнес-аналітики: візуалізація даних, агрегування даних, інтелектуальний аналіз даних, ідентифікація асоціацій та послідовностей, прогнозування, оптимізація. Детально досліджено основні етапи бізнес-аналітики: описова аналітика, діагностична аналітика, прогнозна аналітика, рекомендаційна аналітика. Проведено класифікацію типів та методів бізнес-аналітики. Проаналізовано основні характеристики найпоширеніших програмних продуктів візуалізації даних Tableau та Microsoft Power Bl.

Ключові слова: бізнес-аналітика, інформаційні системи, інформаційні технології, візуалізація даних, прийняття рішень.

Annotation

Vinnychuk Olena, Vinnychuk Igor, Biloskurskyy Ruslan. CONCEPTUAL FUNDAMENTALS OF PRACTICAL APPLICATION OF BUSINESS ANALYSIS

The article investigates and systematizes the existing approaches to the term "business analyst" as a process of processing and studying data using certain methods and converting data into new knowledge to improve the efficiency of the enterprise. Business intelligence is defined as a set of methods, technologies, systems, practices, methodologies and programs that analyze business data. This analysis allows the company to understand and analyze the market position and make timely management decisions. A review of modern foreign scientific publications on business analytics. Despite the significant number of publications, the topic of research on the application of business intelligence methods is relevant and needs further study. The components of business analytics are highlighted: data visualization, data aggregation, data mining, identification of associations and sequences, forecasting, optimization. The main stages of business analytics are studied in detail: descriptive analytics, diagnostic analytics, forecast analytics, recommendation analytics. The classification of types and methods of business analytics is carried out. Huge amounts of data that characterize the external business environment and activities of the enterprise do not allow to analyze and build scenarios for decision-making without modern information technology. The use of information technology business intelligence is a prerequisite for business management. The availability of business intelligence software is further enhanced by cloud technologies and services. The main characteristics of the most common data visualization software products Tableau and Microsoft Power Bl are analyzed. Tableau is a series of visualization and data processing products used to create business intelligence and visual reporting. Microsoft Power Bl is a web set of business intelligence tools that features high-quality and fast data visualization. Further development of business intelligence tools is related to the concept of "Industry 4.0", which provides for the automatic generation and analysis of large data sets.

Keywords: business analytics, information systems, information technology, data visualization, decision making.

Постановка проблеми

Функціонування та розвиток сучасної світової ринкової економіки характеризується невизначеністю та зростаючою динамікою зміни зовнішнього середовища. Стрімкий розвиток глобального бізнес-середовища змушує фірми ставати гнучкими та інноваційними в їх оцінці та реакції на зростаючі потреби та запити своїх клієнтів. Успіх або виживання фірми залежить від її здатності швидко та ефективно реагувати на складну динаміку ринку. Прийняття рішень у бізнесі значною мірою залежить від використання методів та інструментів бізнес-аналітики.

Побудова системи бізнес-аналітики та вибір відповідного програмного забезпечення підприємства є основою для вибору правильного вектору розвитку, довгострокового та стабільного зростання. Така система є одним з інструментів підвищення ефективності діяльності і забезпечення конкурентних переваг підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання концепції бізнес-аналітики активно досліджуються закордонними науковцями. Зокрема, Г. Гіндл, М. Кунц, М. Мортенсен, А. Озтекін, Р. Відген у статті [1] здійснили науковий огляд понад ста праць, присвячених тематиці бізнесаналітики. Вони підкреслили роль бізнесаналітики у створенні конкурентних переваг в організаціях, проаналізували методи бізнес-аналітики, що застосовуються на практиці, та визначили їхній вплив на створення цінності даних в організаціях. С. Крішнамоорті та К.М. Саджі показують, що бізнес-аналітика створює додаткову цінність для бізнесу, виявляючи основні чинники впливу на результати діяльності [2]. К. Холсепл, А. Лі-Пост, Р. Пакат [3] описали цілісну характеристику бізнес-аналітики як явища, яке досліджується під різними, але взаємодоповнюючими вимірами, а саме: бізнес-аналітика як галузь знань, бізнес-аналітика як сфера застосування та філософія управління. Розвиток методів бізнес-аналітики впливає на інноваційну діяльність фірм, зокрема Ю. Дуан, Г. Цао, Дж.С. Едвардс [4] здійснили перевірку теоретичної гіпотези про взаємозв'язок між використанням методів бізнес-аналітики та інноваціями. Ефективність використання методів бізнес-аналітики для поліпшення результатів діяльності та оптимізації бізнес-процесів підприємства досліджено А.С. Айдінера, Е. Татоглуб, Е. Байрактарк, С. Заїмд, Д. Делене [5].

Тематикою бізнес-аналітики в Україні займалися такі фахівці, як А. Гафіяк, Б. Штефан, О. Буряк, З. Яремко, Д. Біленко, Я. Бахарєва. Зокрема, дослідження А. Гафіяк [6] присвячено проблемам бізнес-аналітики та її зв'язку з інформаційними технологіями. Б. Штефан обґрунтовує методологію побудови системи моделей бізнес-аналітики маркетингової діяльності підприємств [7].

Попри значну кількість публікацій тема дослідження застосування методів бізнес-аналітики є актуальною та потребує подальшого вивчення, зокрема в контексті її впливу на ефективність функціонування підприємств.

Мета статті

Метою статті є аналіз існуючих підходів до терміна «бізнес-аналітика», наукове дослідження типів та методів бізнес-аналітики.

Виклад матеріалу дослідження та його основні результати

Поняття «бізнес-аналітика» (Business Analytics) у західній бізнес-практиці з'явилося ще у 1980-х роках. Сьогодні воно вже отримало певне обґрунтування як ученими, так і практиками, що підтверджується чисельністю наукових праць. Термін «бізнес-аналітика» застосовується в різних контекстах, але, на жаль, немає загальновизнаного поняття «бізнесаналітика». Зокрема, Т. Деверпорт та Дж. Харріс визначають бізнес-аналітику як «широке використання даних, статистичний та кількісний аналіз, пояснювальні та прогнозні моделі, управління на основі даних» [8]. Бізнес-аналітика також може розглядатися як наука аналізу, яка передбачає застосування аналітичних показників, статистичних і математичних методів, комп'ютерних технологій та відповідного програмного забезпечення для прийняття рішень. З такого погляду оцінюються практичні переваги цих методів бізнес-одиницями певними мірами [3]. Також бізнес-аналітика визначається як сукупність методів, технологій, систем, практик, методологій та програм, які аналізують бізнесдані. Такий аналіз дає змогу підприємству зрозуміти і проаналізувати позицію на ринку та своєчасно приймати управлінські рішення.

Поряд зі зростанням обсягів, різноманітності та швидкості генерування даних зростає інтерес до бізнес-аналітики та інших наук про дані. Методи бізнес-аналітики зосереджено на розробленні нових розумінь ефективності бізнесу на основі даних. Тому можна стверджувати, що бізнес-аналітика - це процес збирання, зведення, обробки та вивчення даних за допомогою визначених методів (залежно від природи даних) для перетворення даних на бізнес-інформацію, тобто на нові знання, для підвищення ефективності діяльності підприємства.

Залежно від цілей застосування перетворення даних у знання окреслимо такі компоненти бізнес-аналітики: візуалізація даних (data visualition), агрегування даних (data aggregation), інтелектуальний аналіз даних (data mining), ідентифікація асоціацій та послідовностей (association and sequence identification), прогнозування (forecasting), оптимізація (optimization). Цей перелік не є вичерпним та може бути доповнений іншими додатковими компонентами.

Бізнес-аналітика як процес має такі основні взаємопов'язані етапи: описова аналітика (descriptive analytics), діагностична аналітика (diagnostic analytics), прогнозна аналітика (predictive analytics), рекомендаційна аналітика (prescriptive analytics).

Описова аналітика містить методи аналізу даних попередніх та поточного періодів діяльності. Цей тип є найпростішою формою аналітики, яка включає методи збору, зведення та побудови звітів. На основі описової аналітики будуються звіти для аналізу та порівняння тенденцій зміни певних показників, наприклад зміни продажів, доходу, прибутку, структури витрат та доходів, цін, кількості клієнтів тощо.

Діагностична аналітика використовує методи виявлення прихованих закономірностей, факторів, які впливають на тенденцію зміни даних. До діагностичної аналітики відносять методи аналізу чутливості, класифікації (алгоритми машинного навчання), кореляційно-регресійного аналізу. Наприклад, за допомогою такої аналітики можна проаналізувати чинники впливу на продажі в різних розрізах, побудувати сегменти цільових аудиторій. Результатом діагностичної аналітики є побудова інформаційних панелей, що забезпечують візуальну презентацію основних показників бізнесу.

Прогнозна аналітика включає методи побудови моделей прогнозу. Цей тип аналітики базується на результатах описової та діагностичної аналітики для побудови моделей, які можуть екстраполювати поведінку бізнес-середовища та підприємства. Зокрема, до методів прогнозної аналітики включено статистичні моделі прогнозування, методи машинного навчання тощо. Наприклад, побудова моделей прогнозу продажів на основі схем покупок та даних про клієнтів дасть змогу оцінити попит на продукцію.

Рекомендаційна аналітика є системою аналітичних можливостей, які використовуються для формалізації найкращих (оптимальних) рішень щодо розрахунку очікуваних майбутніх бізнес-результатів і альтернативних сценаріїв прийняття рішення. Ця аналітика базується на основі прогнозних моделей та дає змогу сценарними маніпулюваннями досягти кращих результатів у бізнесі, використовуючи складні алгоритми автоматизованого прийняття рішень.

Ці типи аналітики впроваджуються послідовно, хоча для деяких цілей достатньо описової чи діагностичної аналітики. Типи аналітики та відповідні методи схематично наведено на рис. 1.

Рис. 2 Частка ринку програмного забезпечення бізнес-аналітики у 2021 р. у світі