Трансформація світової економічної системи та її вплив на моделювання розвитку депресивних (гірських) регіонів
Вплив трансформації світової економічної системи на державне регулювання розвитку регіонів і депресивних гірських територій, яке полягає в поєднанні їх інтересів. Створення сприятливих умов для розв’язання територіальних соціально-економічних проблем.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.02.2023 |
| Размер файла | 23,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Трансформація світової економічної системи та її вплив на моделювання розвитку депресивних (гірських) регіонів
Зварич Ігор Теодорович, доктор політичних наук, професор, професор кафедри менеджменту і маркетингу; Зварич Олена Ігорівна доктор економічних наук, доцент, професор кафедри міжнародних економічних відносин, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Анотація
У цій статті висвітлюється вплив трансформації світової економічної системи на державне регулювання розвитку регіонів, в їх числі, і зазвичай депресивних гірських територій, яке полягає в оптимальному поєднанні їх та держави інтересів, яка, беручи за основу національні пріоритети, визначає стратегічну мету і поточні завдання та створює сприятливі умови для розв'язання територіальних соціально-економічних проблем. Тож, основною ціллю економіки України є забезпечення стабільного розвитку усіх її регіонів. При цьому, виходячи з географічного розташування України, можливо виділити її гірські території, для яких є характерними: абсолютна висота над рівнем моря і різниця відносно неї у межах регіону; вертикальна поясність рослинності та ландшафтів і важкодоступність їхніх окремих ділянок у зв`язку із великим кутом їх нахилу; значна контрастність та суворість кліматичних умов; підвищений ризик різних природних стихійних явищ, у тому числі лавин і селів тощо; фізіологічний вплив висоти на живі організми, в їх числі на людину тощо.
Водночас проблема розвитку гірських територій сьогодні, як і раніше, є надзвичайно актуальною та має не лише суто теоретичний характер, адже історичний розвиток цивілізації стверджує, що спосіб життя і ведення господарства в горах істотно відрізняються від життєдіяльності на рівнині - здебільшого їх умови для гірського населення характеризуються значно більшими обмеженнями та труднощами, які відображають помітне відставання соціально-економічного і культурного розвитку гірських поселень у порівнянні із рівнинними територіями, Відтак, наявністю саме таких істотних диспропорцій і зумовлюється вибір нами теми пропонованої статті.
Ключові слова. Трансформації світової економічної системи, державне регулювання розвитку регіонів, депресивні гірські території, державні інтереси, культурний розвиток.
Abstract
Transformation of the world economic system and its impact on development modeling depressed (mountain) regions
Zvarych Ihor Teodorovych, Doctor of Political Sciences, Professor, Professor of the Department of Management and Marketing; Zvarych Olena Igorivna, Doctor of Economics, Associate Professor, Professor of the Department of International Economic Relations, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
This article highlights the impact of the transformation of the world economic system on the state regulation of the development of regions, including usually depressed mountainous areas, which consists in the optimal combination of their interests and the state, which, taking national priorities as a basis, determines the strategic goal and current tasks and creates favorable conditions for solving territorial socio-economic problems. Therefore, the main goal of the economy of Ukraine is to ensure the stable development of all its regions. At the same time, based on the geographical location of Ukraine, it is possible to distinguish its mountainous territories, which are characterized by: absolute height above sea level and the difference relative to it within the region; the vertical width of vegetation and landscapes and the difficult accessibility of their separate areas due to their large angle of inclination; significant contrast and severity of climatic conditions; increased risk of various natural phenomena, including avalanches and mudslides, etc.; the physiological effect of altitude on living organisms, including humans, etc.
At the same time, the problem of the development of mountain areas today, as before, is extremely relevant and is not only of a purely theoretical nature, because the historical development of civilization states that the way of life and farming in the mountains are significantly different from the life activities in the plains - mostly their conditions for the mountain population are characterized by much greater limitations and difficulties, which reflect a noticeable lag in the socio-economic and cultural development of mountain settlements in comparison with plain territories. Therefore, the presence of such significant disparities is the reason for our choice of the topic of the proposed article.
Keywords. Transformations of the world economic system, state regulation of regional development, depressed mountain areas, state interests, cultural development.
Постановка проблеми
Досвід розвинених держав засвідчує, що особливо важливим за визначення національних цілей є формування соціальної підтримки саме гірських регіонів. Основними причинами цього у європейському контексті є:
1. Розселення та економічний простір: гірські регіони є прикладом дисперсійного розселення на відміну від урбанізованих рівнинних з їх високою концентрацією як населення, так і господарської діяльності; різноманітна та динамічна економіка, сучасна соціальна інфраструктура і захист культурного спадку є основою для підтримки розсіяних територією мешканців; такі підтримка та розвиток можуть реалізуватись за наявності чітко сформульованих цілей і політичної волі.
2. Сільське та лісове господарство: ареали фермерства і лісівництва є не тільки елементами освоєння гірських ландшафтів, а і територіями, які використовуються для рекреації та туризму і захищають основні енергетичні та інженерні споруди і сприяють кращій безпеці транзитних шляхів через гори.
3. Збереження навколишнього середовища: організація сільського та лісового господарства має інтегруватись як з метою охорони довкілля, так і збереженням біологічного та ландшафтного розмаїття.
4. Туризм і рекреація: інфраструктура рекреації та туризму повинна бути взаємоузгоджена з традиційними формами природокористування, неконтрольований розвиток якої може зруйнувати структуру гірських ландшафтів як головного чинника, який приваблює туристів.
5. Забезпечення збереження відновлювальних енергетичних ресурсів і сировини: гори є джерелом тих запасів, що становлять інтерес для економіки загалом, адже їх споживачі - не лише жителі гір, а і головним чином низинні економічно розвинені регіони. Використання ж більшості цих ресурсів супроводжується такими вкрай негативними явищами, як зсуви та ерозія ґрунтів, лавини і пожежі тощо, а компенсаційні заходи зазвичай не покривають збитків, які нанесені гірському населенню.
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Зазначена аргументація визнається європейськими спеціалістами достатньою для формування спеціальної гірської політики, насамперед шляхом ухвалення відповідної законодавчо-нормативної бази. При цьому варто зауважити, що сьогодні діючий Закони України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (зі змін. та доп.) достатньо чітко визначає гірські зони, але на практиці не розв'язує усіх проблем гірських територій держави, якими вважаються Карпати і Кримські гори [1].
Мета статті - висвітлення впливу трансформації світової економічної системи на державне регулювання розвитку регіонів, в їх числі, і зазвичай депресивних гірських територій, яке полягає в оптимальному поєднанні їх та держави інтересів, яка, беручи за основу національні пріоритети, визначає стратегічну мету і поточні завдання та створює сприятливі умови для розв'язання територіальних соціально-економічних проблем.
Виклад основного матеріалу
Низка розміщених там населених пунктів відповідають гірським критеріям: за висотою, етнокультурним та кліматично-ландшафтним різноманіттям, зміною рельєфу і особливостями розселення та господарювання. Одночасно законодавчо встановленими умовами [2] надання статусу гірських населених пунктів є: відповідність не менше двом критеріям і не менше двом показникам третього критерію «суворі кліматичні умови»: розташування населеного пункту або його частини, на якій проживає більш ніж третина мешканців, на висоті 400.0 м та вище над рівнем моря на території, рельєф якої дуже розчленований байраками, водотоками тощо, і розміщено 50.0 та більше відс. сільськогосподарських угідь у його межах і схилами крутизною 12.0 град. та більше; якщо на одного жителя припадає менш як 0.25 га ріллі чи за її відсутності - менш як 0.60 га сільськогосподарських угідь; суворі кліматичні умови: довга і холодна зима із середньою тривалістю не менше 115 днів, середньодобова температура повітря у січні не перевищує 4.0 град. за Цельсієм, прохолодне коротке літо середньою тривалістю не більше двох місяців із середньодобовою температурою температурою у липні не вищою 20.0 град. за Цельсієм, велика кількість опадів, середньорічний обсяг яких у рідкому та твердому станах є не меншим 600.0 мм, мають місце вітровали, лавини, повені, сейсмічність землі, селеві явища та снігові наноси тощо [3].
На сьогодні статус гірських населених пунктів згідно із постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 2021 року № 364 «Про внесення змін до переліку населених пунктів, яким надається статус гірських» [4] встановлено: у Закарпатській області - в Ужгородському районі: Велико-Березнянська селищна територіальна громада - 6; Дубровицько-Малоберезнянська сільська - 4; Костринська - 6; Ставнянська - 12; Тур'є-Реметівська - 7; у Мукачівському: Свалявська міська територіальна громада - 1; Воловецька селищна - 4; Жденіївська - 11; Кальчинська - 5; Чинадіївська - 7; Неліпинська сільська - 2; Нижньоворітська - 11; Полянська - 2; у Рахівському: Рахівська міська територіальна громада - 7; у Великобичківській селищній - 8; Ясінська - 7; Богданівська сільська - 6; у Тячівському: Буштинська селишна територіальна громада - 1; Дубівська - 5; Солотвинська - 1; Усть-Чернянська - 4; Вільховецька сільська - 3; Нереспицька - 10; Углянська - 4; у Хустському: Міжгірська селищна територіальна громада - 22; Вілківська сільська - 3; Горінчівська - 10; Довжанська - 3; у Івано-Франківській області - у Верховинському районі: Верховинська селищна територіальна громада - 20; Білоберезівська сільська - 17; Зеленська - 6; у Івано-Франківському: Богородчанська селищна територіальна громада - 6; Солотвинська - 14; Дзвиняцька сільська - 5; Старобогородчанська - 2; у Калуському: Болехівська міська територіальна громада - 8; Долинська - 16; Брошнів-Осадська селищна - 2; Вигодська - 17; Перегінська - 15; Рожнятівська - 6; Витвицька сільська - 9; Дубівська - 11; Спаська - 5; у Коломийському: Печеніжинська селищна територіальна громада - 8; Матеївська сільська - 1; Нижньорезівська - 1; у Косівському: Косівська міська територіальна громада - 12; Кутська селищна - 5; Яблунівська - 11; Космацька сільська - 3; у Надвірнянському: Надвірнянська міська територіальна громада - 9; Яремчанська - 2; Ворохтянська селищна - 2; Делятинська - 5; Ланчинська - 3; Пасічнянська сільська - 11; Поляницька - 7; у Львівській - у Дрогобицькому районі: Дрогобицька міська територіальна громада - 1; Трускавецька - 2; Східницька селищна - 21; у Симбірському: Добромильська міська територіальна громада - 7; Старосамбірська - 18; Турківська - 25; Хирівська - 11; Боринська селищна - 33; Стрілківська сільська -21; у Стрийському: Сколівська міська територіальна громада - 16; Славська селищна - 16; Грабовецько-Дулібівська сільська - 1; Козівська - 24; у Чернівецькій області - у Вижницькому районі: Вижницька міська територіальна громада - 3; Берегометська селищна - 8; Путильська - 18; Конятинській сільська - 10; Селятинська - 10; Усть-Путильська - 13; у Чернівецькому: Сторожинецька міська територіальна громада - 1; Красноїльська селищна - 1.
Наданням цим територіальним громадам статусу гірських населених пунктів передбачає: встановлення доплати до ціни сільськогосподарської продукції, вирощеної у гірських місцевостях, яка реалізується державі; виділення бюджетних коштів на газифікацію і розробку місцевих газових та нафтових родовищ і здійснення заходів з будівництва об'єктів виробничої та соціальної інфраструктур, розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази дорожного господарства та пасажирського транспорту, електричних мереж, освіти, охорони здоров'я, культурно-побутового і торговельного обслуговування та фінансових заходів з поліпшення родючості земель і розвиток та використання лікувальних можливостей гірських регіонів і рекреації та туризму, забезпечення у централізованому порядку поставок населенню життєво необхідного продовольства в обсягах, які встановлюються Кабінетом Міністрів України, і оплати за використану громадянами електроенергію у розмірах, що дорівнюють оплаті за неї у сільській місцевості. Одночасно умови оплати праці мешканців гірських населених пунктів встановлюється Кабінетом Міністрів України, а розміри державних пенсій, стипендій та усіх видів державних матеріальних доплат громадянам, які проживають, навчаються або працюють на території усіх населених пунктів зі статус гірських збільшується на 20. 0 відсотків [3].
Водночас для усіх ареалів такого типу є характерними проблеми депопуляції та відтоку мешканців гір у рівнинні райони, слаборозвинена комунікаційна інфраструктура і високий рівень безробіття тощо. Типовим є також спектр екологічних проблем: ґрунтова ерозія, дегресія гірських пасовищ та деформована структура природоохоронних об`єктів і зниження якості сінокосів та площ гірських лісів, надто велике рекреаційне навантаження в окремих місцях, падіння продуктивності ґрунтів тощо. Тому, враховуючи особливу вразливість гірських територій до антропогенної діяльності, їх цінність в біологічному і етнокультурному аспектах, варто було б розробити загально-державний план із їх збереження та розвитку, опираючись на світовий, передовсім європейський досвід у належному розв`язанні такої проблеми.
Важливою особливістю економічної розбудови гірських територій у Європі є провінційний принцип інтеграції, коли національна політика формується у рамках єдиної філософії європейського розвитку, тобто національні програми, зокрема, відносно гірських регіонів, розробляються із врахуванням їх, країн-сусідів та ЄС в цілому інтересів. Як зразок таких узгоджених дій декількох гірських держав можуть слугувати Альпійська Конвенція, яка підписана у м. Зальцбурзі у 1991 році Австрією, Італією, Ліхтенштейном, Німеччиною, Словенією, Францією і Швейцарією [5], та Хартія захисту Піренеїв від 1996року, яку уклали Андорра, Іспанія і Франція [6].
Ці акти є вельми цікавими щодо цілей, які в них ставляться. І хоча вони мають різну юридичну силу (перший є обов'язковим для держав-учасниць, а другий носить рекомендаційний характер), кожен із них передбачає досягнення насамперед таких основних цілей: удосконалення самої системи збереження природних ресурсів, культурних ландшафтів та охорони навколишнього природного середовища; врахування соціальних потреб населення. Одночасно європейське співтовариство вже давно усвідомило важливість гірських ареалів, що виконують необхідні екологічні) економічні та соціокультурні функції. В багатьох країнах Європи (Франція, Італія, Швейцарія віддавна прийняті та «працюють» спеціальні «гірські закони», які визначають гірські території в цілому ідентично і мають лише незначні відмінності, що ґрунтуються тільки на конкретних географічних умовах та національних традиціях. Ухвалена ж Радою Європи Європейська Хартія гірських регіонів дає таке їх визначення: «...виходячи з цілей цієї Хартії, сторони (держави, які її підписали) інтерпретують термін «гірські регіони» у розумінні місцевостей, де висота, рельєф і клімат створюють особливі умови, що й впливають на повсякденну людську діяльність» [7]. Такий правовий консенсус, на нашу думку, із одного боку стверджує сам факт потреби у встановленні статусу гірської території та базових критеріїв для цього, а із іншого - дає можливість кожній із країн їх модифікувати у відповідності з географічними умовами і національними традиціями. Приміром, французький закон від 9 січня 1985 року «Про розвиток та збереження гірських територій» визначає їх як «...цілісне географічне, економічне і соціальне утворення, у якому рельєф, клімат, природне та культурне середовище потребують проведення специфічної політики розвитку і збереження. Специфічність гірських районів усвідомлюється нацією, враховується державою та її різними установами і територіальними органами та їхніми об'єднаннями у їхній практичній діяльності» [8].
В деяких європейських країнах таке визначення гірської території конкретизуються. Зокрема, у законі «Про розвиток гірських районів Республіки Болгарія» (1997 рік) гірською вважається «.територія однієї чи і більше общин, у яких понад 70 % території знаходяться на висоті більш ніж 600 м над рівнем моря та перепад висоти складає 400 м» [9]. Такі ж конкретизовані параметри використані і у чинному Законі України від 15 лютого 1995 року за № 56/ 95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (зі змінами та доповненнями, які внесені до нього у подальшому) [3]. Таким чином, у кожному із конкретних випадків визначення і статус гірської території може значно варіюватись, виходячи з чинного у відповідній державі законодавства.
Іншою за суттю є швейцарська модель, де за законом «Про інвестиції в гірські території» [10] здійснено інвентаризацію та класифікацію сільських адміністрацій, на основі чого сформовано мережу гірських районів за критерієм інвестиційної політики. Така «інвестиційна гірська мережа» може і не співпадати з адміністративно-територіальним поділом, що вимагає чіткого правового регулювання відносин кожного із учасників гірської політики в усіх її аспектах, включаючи природоохоронні. Цей варіант є достатньо привабливим у швейцарському виконанні, відігравши чи не найважливішу роль у підйомі економіки та рівня життя в гірських комунах. Але, для України він може виявитись не настільки ефективним через різницю в економічних умовах і управлінських традиціях, що, однак, в цілому не позбавляє його пріоритетності із позиції доцільності запровадження також у вітчизняну практику.
Цікавим зразком спеціальної гірської політики є програма «Гори Осетії» соціально-економічного розвитку гірської зони у Республіці Північна Осетія-Аланія на 1995 - 2005 роки [11], де сформульовані його цілі, завдання і напрямки. Окрім цього, теоретичні та прикладні дослідження сусідських вчених у різних галузях науки, які тісно взаємопов`язаних із гірською проблематикою, дають можливість виокремити і визначальні елементи організаційно-правового забезпечення охорони та розвитку гірських територій [11].
Висновки
Отже, соціально-економічна ситуація в Україні потребує переосмислення акцентів у політиці розвитку гірських територій та її ув'язки із концепцією інтеграції України до ЄС, адже ті господарські функції, які традиційно реалізовувались у гірських регіонах держави, зазнали істотних змін: одні із низки об'єктивних причин відійшли на задній план (наприклад, видобуток корисних копалин, індустріальний розвиток, що спричинено вичерпаністю деяких мінеральних ресурсів у тому числі), інші набувають все більшого значення. До таких слід віднести розвиток транзитних транспортних можливостей і орієнтацію на використання величезного рекреаційного потенціалу гірських регіонів (передовсім курортного та туристичного), відродження аграрного сектору [12]. При цьому Карпатський регіон міг би стати модельним полігоном [13], який слугував би добрим підґрунтям для опрацювання такого ж кола питань і в інших гірських та передгірських ареалах держави і у майбутньому.
Зміщення акцентів у політиці розбудови гірських регіонів України потребує не лише чіткого економічного розрахунку, а і врахування усього спектру соціальних та екологічних потреб місцевого населення, розробки організаційно-фінансових і правових засад управління ними. З врахуванням досвіду Європи слід підвищувати рівень участі жителів високогір'я в управлінні розвитком територій, розробити цілісну систему економічних та правових механізмів вирівнювання умов життя в горах і на рівнині, що стимулювало б належне відродження сільських традицій, створювало нові можливості для молоді - туристичний бізнес та різні сучасні народні промисли тощо [9].
Безумовно, усі відмічені цілі та ключові пріоритети розвитку гірських регіонів України у жодному разі не претендують на місце саме першочергових. Проте, законодавча творчість політиків і активні зусилля спеціалістів у цій сфері повинні забезпечити їхню безумовну реалізацію із метою утвердження у державі національної політики розвитку гірських регіонів, яка б вичерпно відповідала вже усталеній практиці провідних держав Євросоюзу.
депресивний гірський територія економічний
Література
1. Зварич І.Т. Моделювання розвитку депресивних (гірських) регіонів: світовий досвід. Моделювання регіональної економіки. Зб. наук. праць. № 3. Івано-Франківськ: Плай, 2004. С. 51 - 59.
2. Глазунова С.М. Законодавчі акти, що визначають конституційно-правовий статус гірських населених пунктів. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Вип. 27, 2011. С. 60 - 65.
3. Закон України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні (зі змін. і доп.).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 364 «Про внесення змін до переліку населених пунктів, яким надано статус гірських».
5. Альпійська конвенція. Зальцбург, Німеччина. 1991.
6. Хартія захисту Піренеїв. - Франція, Іспанія, Андорра. 1996.
7. Європейська Хартія гірських регіонів, ухвалена Палатою Регіонів Ради Європи та затверджена Постійним Комітетом Конгресу місцевих і регіональних органів влади ЄС. 1995. Ме Шаг Рагі 1987. P. 12 - 72.
8. Закон про розвиток гірських регіонів Республіки Болгарія. Софія, 1997.
9. Закон про інвестиції в гірські території. Берн, Швейцарія.
10. Програма «Гори Осетії» соціально-економічного розвитку гірської зони Республіки Північна Осетія-Аланія на 1995 - 2005 рр. Владикавказ, 1995. С. 3.
11. Дмитришин Л.І. Просторово-структурний аналіз ефективності сільськогосподарського виробництва в регіонах / Л.І. Дмитришин, Б.С. Бринзей // Проблеми економіки. - Харків, 2016. - № 4. - С. 244-253.
12. I. Blahun, L. Dmytryshyn, H. Leshuk. Simulative model for evaluation of investment processes in the regions of Ukraine / I. Blahun, L. Dmytryshyn, H. Leshuk // Investment Management and Financial Innovations. - 2017. - № 14(3), 322-329.
References
1. Zvarich І.T. (2004). Modeljuvannja rozvitku depresivnih (gms'kih) reg^nA: svіtovij dosvM [Modeling the development of depressed (mountainous) regions: global experience]. Modeljuvannja regional'no'i ekonomiki - Modeling of the regional economy, 3, 51 - 59 [in Ukrainian].
2. Glazunova S.M. (2011). ZakonodavcM akti, shho viznachajut' konstitudjno-pravovij status gms'kih naselenih punktiv [Legislative acts determining the constitutional and legal status of mountain settlements]. Aktual'ni problemi vdoskonalennja chinnogo zakonodavstva Ukraini - Actual problems of improving the current legislation of Ukraine, 27, 60 - 65 [in Ukrainian].
3. Zakon Ukrami «Pro status gtis'kih naselenih punktiv v Ukra'i'm [The Law of Ukraine “On the status of mountain settlements in Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].
4. Postanova Kabmetu Mіnіstrіv Ukrami «Pro vnesennja zmm do peretiku naselenih punktiv, jakim nadano status gtis'kih» [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On Amendments to the List of Settlements Granted Mountain Status."]. (n.d). [in Ukrainian].
5. Al'pijs'ka konvencija [Alpine Convention]. Zal'cburg, Mmechchina [in Ukrainian].
6. Hartija zahistu Pirene'iv [Charter for the protection of the Pyrenees]. Francya, Ispanija, Andorra [in Ukrainian].
7. Єvropejs'ka Hartija gtis'kih regna, uhvalena Palatoju Regrnmv Radi Єvropi ta zatverdzhena Postijnim Komtietom Kongresu mticevih і reg^nal'n^ orgamv vladi ЄS [The European Charter of Mountainous Regions, adopted by the Chamber of Regions of the Council of Europe and approved by the Standing Committee of the Congress of local and regional authorities of the EU] [in Ukrainian].
8. Sode Kular. Raris, 1987. P. 12 - 72 [in English].
9. Zakon pro rozvitok girs'kih regioniv Respubliki Bolgarija [The Law on the Development of Mountain Regions of the Republic of Bulgaria]. Sofija, [in Ukrainian].
10. Zakon pro mvesticn v gtis'ki teritoru [The Law on investments in mountain areas]. Bern, Shvejcarija [in Ukrainian].
11. Programa «Gori Osetii» social'no-ekonomichnogo rozvitku girs'ko'i zo--ni Respubliki Pivnichna Osetija-Alanija na 1995 - 2005 rr ["Mountains of Ossetia" program of socio-economic development of the mountain zone of the Republic of North Ossetia-Alania for 1995-2005]. Vladikavkaz [in Ukrainian].
12. Dmitrishin L.I. (2016). Prostorovo-strukturnij analiz efektivnosti sil's'kogospodars'kogo virobnictva v regionah [Spatial-structural analysis of the efficiency of agricultural production in the regions]. Problemi ekonomiki - Problems of economy, 4, 244-253 [in Ukrainian].
13. Blahun I., Dmytryshyn L., Leshuk H. (2017). Simulative model for evaluation of investment processes in the regions of Ukraine. Investment Management and Financial Innovations. - 14(3), 322-329 [in English].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичне узагальнення, науково-методичне обґрунтування економічних інтересів господарчих суб'єктів для стимулювання економічного розвитку. Визначення економічної ролі держави в ринковій економіці. Планомірність як форма розвитку економічної системи.
курсовая работа [524,1 K], добавлен 16.12.2013Творче осмислення змісту, передумов та закономірностей еволюції світової економічної науки як цілісної системи економічних поглядів та ідей. Криза рабовласницької системи та її висвітлення у працях Луція Колумелли. Теоретичні засади фритредерства.
контрольная работа [30,0 K], добавлен 27.05.2012Економічний та культурний розвиток великих міст України. Проблеми та пропозиції щодо їх вирішення. Роль міст у територіальних системах держави та їх вплив на ефективність функціонування регіонів у певних політичних та соціально-економічних умовах.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 09.02.2014Поняття економічної системи та методологічні підходи до їх класифікації. Еволюція поглядів та вплив європеїзації на соціальну ринкову економіку. Процес конвергенції економічних систем країн-членів Євросоюзу як крок до формування економічної системи ЄС.
диссертация [301,6 K], добавлен 07.12.2015Зміст економічної системи та її структурні елементи. Рівні економічної системи та їхні основні суб’єкти. Відносини власності як елемент економічної системи. Новітні тенденції у розвитку відносин власності.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 10.04.2007Механізм управління зайнятістю населення регіону. Завдання регіональної державної політики в економічній, соціальній та екологічній сферах. Призначення, принципи побудови балансу фінансових ресурсів регіонів. Складові механізму регулювання їх розвитку.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 18.04.2011Трактування змісту економічних систем. Характеристика ринкової моделі економічної системи. Основні характеристики змішаної та перехідної економічної системи. Загальні особливості формування та основні ознаки економічної системи України на сучасному етапі.
реферат [56,1 K], добавлен 25.10.2011Перехід від адміністративної системи регулювання економіки до ринкової системи. Формування перехідної економіки, аналіз її розвитку в Україні. Тенденції розвитку перехідної економіки в Україні, пріоритети її трансформації та проблеми функціонування.
курсовая работа [598,1 K], добавлен 24.09.2016Пропозиції щодо формування інструментів державного регулювання у напрямі створення умов для синхронізації стратегій розвитку товаровиробників із стратегічними програмами держави. Ефективне функціонування і економічна стійкість інтегрованим формування.
статья [210,2 K], добавлен 05.10.2017Соціально-економічна сутність зайнятості та її особливості в умовах ринку. Аналіз державного регулювання зайнятості населення. Напрями розвитку державної політики зайнятості за видами економічної діяльності. Перспективи розвитку політики зайнятості.
курсовая работа [992,7 K], добавлен 21.10.2010Аналіз основних показників економічного і соціального розвитку регіонів України, розвиток господарських комплексів. Особливості сучасної програми регіонального розвитку. Класифікація регіональних програм: рівень значущості, територіальна приналежність.
реферат [62,6 K], добавлен 21.05.2012Закономірності розвитку капіталістичної економічної системи. Ознаки капіталізму вільної конкуренції. Особливості розвитку перехідних економік. Етапи еволюції соціалістичної економічної формації. Основні форми монополій. Риси радянського соціалізму.
презентация [514,2 K], добавлен 24.09.2015Принципи, категорії і закони економічної науки. Поділ праці та економічна діяльність. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми. Формування глобальної економічної системи.
курс лекций [2,2 M], добавлен 28.11.2010Сутність економічної системи та регулювання економіки країни в системі господарського механізму. Економічне зростання як основа розвитку економіки країни. Кон’юнктурна політика державного регулювання економічних процесів в Україні та шляхи її реалізації.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 12.03.2011Трудові, матеріально-речові та природні ресурси у складі економічної системи країни, її зміст та основні типи. Особливості централізовано-планової, ринкової, традиційної та змішаної економічних систем. Характеристика економічної системи України.
реферат [22,2 K], добавлен 14.12.2012Поняття і структура перехідної економічної системи, її фінансова стабільність і стійкість. Показники і критерії перехідної економічної системи; поняття, види і показники соціально-економічної структури. Поняття, критерії та елементи економічної безпеки.
шпаргалка [70,6 K], добавлен 26.01.2010Зміст і структура ринкової трансформації економіки України та функції держави в процесі. Трирівнева модель ринкової трансформації. Центри економічної влади в Україні. Поточні складові політики трансформування економіки. Державна власність та регулювання.
реферат [79,4 K], добавлен 20.03.2009Сучасний етап європейської інтеграції України, активізація партнерських стосунків з державами Європейського Союзу в усіх площинах соціально-економічної взаємодії. Розвиток транскордонного співробітництва та нарощування потенціалу транскордонних ринків.
статья [30,9 K], добавлен 19.09.2017Особливості стратегії економічної безпеки України - системи застосування відповідних сил і засобів, створення необхідних резервів для нейтралізації та локалізації можливих загроз у економічній сфері. Ідеологія розвитку національної економічної безпеки.
реферат [46,5 K], добавлен 05.11.2012Визначення місця соціально-економічної політики в управлінні розвитком фармацевтичного підприємства, дослідження структури його соціально-економічного потенціалу. Діагностика існуючого рівня соціально-економічного потенціалу і розвитку ЗАТ "Біолік".
дипломная работа [1,8 M], добавлен 07.07.2011
