Досвід країн, що здійснили економічний прорив. Рекомендації для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», м. Київ

Досвід країн, що здійснили економічний прорив. Рекомендації для України

Сенченко Василь Васильович

кандидат технічних наук

старший науковий співробітник

Анотація

економічний прорив післявоєнний інвестування

На основі аналізу досвіду передових країн (Ірландія, Південна Корея, Сінгапур), що здійснили економічний інноваційний прорив, визначено найважливіші складові, здатні сформувати підґрунтя для економічного прориву України у післявоєнний період:

кардинальне реформування системи влади на основі принципу «всі рівні перед законом». Варто зробити зарплати державних службовців висококонкурентними та продовжити впровадження і дотримання принципу нульової толерантності перед законом. Це допоможе зменшити кількість правопорушень і забезпечити жорсткий контроль за дотриманням законодавства;

реформування податкової системи і запровадження податкових пільг для розвитку наукоємних галузей допоможе залучити інвестиції ТНК в країну;

розвиток системи освіти. Чітко спланована система освіти, яка залишатиметься сталою на весь період навчання та повноцінне інвестування в цю сферу сформують сильний кадровий потенціал країни як для роботи на внутрішньому ринку, так і для експорту знань закордон;

зменшення рівня безробіття та підвищення ефективності праці. За рахунок збільшення виробничих потужностей держава матиме потребу в робочій силі і при створенні конкурентних економічних та неекономічних мотиваційних стимулів зможе залучати кваліфікованих працівників, які на даний момент є безробітними або вимушені працювати не за спеціальністю;

створення унікальної інноваційної системи, безперервне інвестування у розвиток людських ресурсів та НДДКР.

Ключові слова: державна інноваційна політика, інноваційний економічний прорив, досвід передових країн, складові економічного прориву, конкурентоспроможність, реформування системи влади.

Senchenko Vasyl Vasyliovych Candidate of Technical Sciences, Senior Researcher, Senior Researcher, State Institution “Institute for Research of Scientific and Technical Potential and History of Science named after G.M. Dobrov NAS of Ukraine", Kyiv

Experience of countries that made an economic breakthrough. Recommendations for Ukraine

Abstract

Based on the analysis of the experience of advanced countries (Ireland, South Korea, Singapore), which made an economic innovation breakthrough, the most important components capable of forming the basis for the economic breakthrough of Ukraine in the post-war period are determined:

radical reform of the power system based on the principle "all are equal before the law". It is necessary to make the salaries of civil servants highly competitive and to continue the implementation and observance of the principle of zero tolerance before the law. This will help reduce the number of offenses and ensure strict control over compliance with the law;

reforming the tax system and introducing tax benefits for the development of science-intensive industries will help attract investments from TNCs to the country; development of the education system. A clearly planned education system that will remain stable for the entire period of study and full investment in this area will form a strong human resources potential of the country both for work in the domestic market and for the export of knowledge abroad;

reduction of unemployment and improvement of labor efficiency. Due to the increase in production capacity, the state will have a need for labor force, and with the creation of competitive economic and non-economic motivational incentives, it will be able to attract qualified workers who are currently unemployed or forced to work outside their specialty;

creation of a unique innovation system, continuous investment in the development of human resources and R&D.

Keywords: state innovation policy, innovative economic breakthrough, experience of advanced countries, components of economic breakthrough, competitiveness, reforming the power system.

Постановка проблеми

На сучасному етапі глобалізації та розвитку міжнародних відносин у світі дедалі вагомого значення набуває високий рівень національного інноваційного потенціалу, прогресивність застосування технологій та їх ефективність. Виникає необхідність ґрунтовного удосконалення державної інноваційної політики України, що має бути направлена на підвищення конкурентоспроможності інноваційного підприємництва на міжнародній арені, оскільки саме інноваційне підприємництво виступає одним із факторів економічного зростання та сприяє розвитку національної економіки.

Сучасний низький стан інноваційної діяльності є наслідком відсутності стратегічного бачення та послідовної політики щодо переведення України на інноваційний шлях розвитку, формування національної інноваційної екосистеми, яка забезпечувала б його реалізацію і підвищувала розвиток інноваційної культури в державі, використовуючи, крім фінансових, інші механізми розвитку інноваційної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми розвитку інноваційної політики України досліджувались багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими: Б.А. Маліцький, В.П. Соловйов, І.Ю. Єгоров, А.А. Гриценко, Д.О. Серьогіна, Л.М. Нехорошева та багато інш.

В умовах післявоєнного відновлення України досвід країн, що здійснили економічний прорив, набуває для нашої країни особливого значення.

Мета статті

На основі аналізу інноваційного успіху таких країн, як Ірландія, Південна Корея та Сінгапур, визначити основні напрями економічного розвитку України в умовах криз.

Виклад основного матеріалу

Україні потрібна своя національна інноваційна модель розвитку, яка буде базуватися на використанні вітчизняного науково-технологічного потенціалу, його промисловому освоєнні на благо власної країни, для підвищення стійкості національного господарства, поліпшення природного середовища проживання, створення і більш широкого використання альтернативних джерел енергії, збереження і розвитку унікальних національних традицій культури і виробництва, розкриття духовного багатства людини і створення таких робочих місць, які б задіяли інтелектуальний потенціал особистості і забезпечили його вдосконалення.

Формування такої моделі стає важливим з огляду на необхідність скорочення залежності країни від зовнішнього впливу. Щоб найбільш швидко і якісно створити у себе національну інноваційну систему, варто звернутися до кращого світового досвіду.

ІРЛАНДІЯ.

Серед найважливіших складових економічного прориву Ірландії автори [1] відносять у першу чергу підвищення продуктивності праці - виробництво на одного працівника. В Ірландії між 1993 та 2001 роками виробництво на одного працівника покращилося майже на половину, зростаючи понад 5 відсотків на рік. В інших країнах Європи він збільшився лише на третину цієї швидкості.

ПРОМИСЛОВІСТЬ. Головним фактором у цьому став приїзд до Ірландії протягом того восьмирічного періоду майже 300 нових, в основному, високотехнологічних промислових проектів. Вони збільшили майже вдвічі обсяг виробництва їх продукції, збільшили вдвічі обсяг експорту, і, що найважливіше, практично вчетверо збільшили звітну величину середнього виробництва промислового працівника. Однак підвищення продуктивності праці пояснює менше половини росту в економіці, що відбувся за цей короткий період.

БЕЗРОБІТТЯ. У країні спостерігалося безпрецедентне збільшення робочої сили. Цей процес передбачав прийом на роботу багатьох людей, які раніше не працювали, а саме: безробітні, студенти чи жінки-домогосподарки.

До цього всі вони були утриманцями, або їх підтримували батьки, або, у випадку безробітних, держава (за допомогою соціальних виплат). Крім того, значна частина тих, хто емігрувала під час фінансової кризи 1980-х років, повернулася в цей період, щоб приєднатися до ірландської робочої сили. У 1993 році на кожні 100 працівників доводилося підтримувати понад 220 утриманців - понад 320 осіб - як членів їхніх сімей, або через податки, які вони сплачували на підтримку безробітних. Але до 2001 року кількість робітників настільки збільшилася, а кількість утриманців настільки зменшилася, що в середньому кожна група з 100 робітників тепер підтримувала лише 124 утриманці. До 2001 року середній працівник виробляв на 46 відсотків більше продукції. Це означало, що наявні ресурси на одну одиницю населення були вдвічі більшими, ніж у 1993 році.

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА. Багато економістів приписують ріст Ірландії низькою ставкою оподаткування корпоративного права (від 10 до 12,5% протягом кінця 1990-х). Починаючи з 1956 року, наступні уряди Ірландії проводять політику з низьким оподаткуванням.

СТРУКТУРНІ ФОНДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. З моменту вступу до ЄС у 1973 р. Ірландія отримала понад 17 млрд. Євро структурних фондів ЄС. Вони складаються з Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР) та Європейського соціального фонду (ЕСФ) і використовувалися для збільшення інвестицій у систему освіти та побудови фізичної інфраструктури. Ці трансфертні платежі від членів Європейського Союзу, таких як Німеччина та Франція, досягали 4% від валового національного продукту Ірландії (ВНП).

Ірландія є унікальною серед країн згуртованості, яка виділила до 35% своїх структурних фондів на інвестиції в людські ресурси, порівняно із середнім показником близько 25% для інших одержувачів кохезійного фонду. Збільшення виробничих можливостей ірландської економіки іноді пояснюється цими інвестиціями, що зробило Ірландію більш привабливою для високотехнологічного бізнесу, хоча лібертарійський Інститут Катона припускає, що трансфертні платежі ЄС були економічно неефективними і, можливо, фактично сповільнили зростання. Консервативний фонд «Спадщина» також приписує трансфертні платежі, які не мають значної ролі у спричиненні зростання.

ТОРГІВЛЯ В МЕЖАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. Членство Ірландії в ЄС з 1973 року допомогло країні отримати доступ до великих ринків Європи. Торгівля Ірландії раніше була переважно з Великобританією.

НАРОДЖУВАНІСТЬ. Перш за все, роки з 1993 по 2001 рік були періодом, протягом якого приплив молодих людей із освітньої системи до зайнятості швидко зростав - досить просто тому, що рівень народжуваності в Ірландії різко зростав у 1970-х, досягши свого піку в 1980 році. У ці вісім років відношення річного потоку випускників освіти до чисельності наявної робочої сили було на 60 відсотків вище в Ірландії, ніж у решті Європи.

ВАЖЛИВА РОЛЬ ЖІНОЧОЇ ПРАЦІ. До 90-х років, участь жінок в ірландській робочій силі була дуже низькою. У 1993 р. частка непрацюючих жінок була на третину вище, ніж у решті Європи. Але за часів кельтського тигра все змінилось. Кількість працюючих жінок за ці роки зростала майже в п'ять разів швидше, ніж це було в решті Європи.

ЕМІГРАНТИ. Протягом періоду «кельтського тигру» приблизно одна чверть великого відтоку емігрантів під час фінансової кризи 1980-х років повернулася до роботи в Ірландії, додавши ще більше запасів досвідченої робочої сили. Наслідком цього тимчасового поєднання сприятливих факторів попиту та пропозиції стало те, що за цей короткий період зайнятість в Ірландії змогла зрости в п'ять разів швидше, ніж у решті країн ЄС.

М.В. Бойкова приводить наступні фактори економічного та інноваційного росту Ірландії [2]. Безпрецедентний економічний ріст Ірландії, що почався в 1990 роки і тривав аж десять років, ґрунтувався на моделі економічного розвитку, яка характеризується поєднанням трьох «Т» - технології (Technologies), таланти (Talents), відкритість (Tolerance). Але вчорашні переваги внаслідок глибоких глобальних трансформацій сьогодні втратили свою актуальність. Щоб зберегти і зміцнити досягнуті позиції в нових умовах, ірландці розробили нові стратегії, адекватні існуючим і майбутнім викликам і можливостям. Стратегії будувалися на основі виявлених платформ зростання і можливих сценаріїв розвитку. Ще на початку минулого десятиліття стратегія економічного розвитку, обрана Ірландією, вважалася ризикової, оскільки несла в собі компонент нової економічної парадигми, прийнятої на той час лише деякими державами. І тим не менше вибір виправдав себе. Країна придбала ряд сильних конкурентних переваг, які забезпечили їй статус одного з великих світових інноваційних центрів. Інвестиції в технології, а також в підготовку і залучення талановитих фахівців дозволили Ірландії за короткий термін перетворитися з економічного і технологічного аутсайдера в справжню «машину зростання» - 5 років поспіль ВВП Ірландії щорічно зростав на 10%. Найнижчі в Європі податки і англомовна робоча сила залучили на невеликий острів 40 конкуруючих один з одним великих компаній. Своє виробництво там розмістили практично всі лідери світової фармацевтики і ІКТ сектора. Країна стала найбільшим в світі експортером програмного забезпечення. Все це сприяло концентрації критичної маси молодого населення, притоку робочої сили з-за кордону. Сьогодні близько 40% населення молодше 30 років, 53% іммігрантів - вони повернулися на батьківщину. Концентрація молодих креативних фахівців створила сприятливі умови для циркуляції ідей, товарів і послуг, що в свою чергу дозволило сформувати відкрите і конкурентоспроможне бізнес середовище.

Більшість експертів сходяться на думці, що 4-5% економічне зростання буде забезпечено Ірландії до кінця поточного десятиліття. Відкритість економіки створює передумови для подальшого підвищення якості життя в Ірландії до європейських стандартів. Зворотний бік відкритості в тому, що ірландська економіка схильна до ризиків в тій же мірі, що і глобальна економіка в цілому. У той час як короткострокові перспективи розвитку світової економіки досить позитивні, в середньостроковому періоді виникає значна невизначеність.

Про уразливості Ірландії перед зовнішніми загрозами свідчить і зростання зовнішнього боргу. Досліджуючи мінливий глобальний контекст, ірландські експерти прийшли до висновку, що перспективи навряд чи виявляться сприятливими, якщо не модернізувати існуючу стратегію. Цикл безперешкодного розвитку вичерпав свій ресурс, в економіці утворилися «вузькі місця», наявність яких ускладнює не тільки подальше зростання, але і збереження раніше досягнутих позицій.

Інноваційна система Ірландії. Ірландська інноваційна система - унікальне явище, яке потребує детального розгляду. Особливість національної інноваційної системи Ірландії полягає в її дуалізмі - ефективному поєднанні компонентів американської та європейської інноваційних систем. До того ж вона базується на високорозвиненій системі вищої освіти і підтримці великим бізнесом нових секторів. Як будь-яка інноваційна система, ірландська також недосконала і має як певні переваги, так і недоліками.

До серйозних проблем, що виникли в останні роки, слід віднести явне зміщення акцентів у бік наукових досліджень, на шкоду інноваційної продуктивності. Дана тенденція спостерігається не тільки багатьма ірландськими експертами, а й іноземними бізнесменами, які працюють в Ірландії. За оцінками представників великих корпорацій-резидентів, щоб підтримати загальну ефективність і продуктивність їх організацій, легше звернутися до процесних інновацій, створених або де в іншому куточку земної кулі, ніж використовувати місцеві розробки. Орієнтація на науку без урахування її адаптації до потреб споживачів може негативно вплинути на імідж країни як сприятливого регіону для розміщення інноваційного виробництва найвищого рівня.

До явних переваг ірландської інноваційної системи можна віднести гармонійний синтез європейського та американського підходів до інноваційного розвитку. Географічне положення країни і її історія зробили ірландців однаково лояльними до ЄС і США. У свою чергу, і Євросоюз, і Сполучені Штати внесли величезний вклад в економічний успіх Ірландії і будуть впливати на країну в майбутньому.

В заключення нашого огляду приведем результати дослідження інноваційного прориву Ірландії, виконаного Г.Мосейчик (Республіка Беларусь) [3].

Основні характеристики ірландської моделі інноваційного розвитку.

Наука, технології та інновації розглядаються як головні двигуни конкурентоспроможності. Ірландія є найбільш вдалим зразком змішаного варіанту інноваційного розвитку, який поєднує в собі грамотне та ефективне державне регулювання та вільний розвиток приватного підприємництва, в тому числі малого інноваційного бізнесу. За часткою економічно активного населення, зайнятого підприємницькою діяльністю (8,7 %), Ірландія займає перше місце в Європі і друге в світі (після США, де аналогічний показник знаходиться на рівні 11,2 %).

У той же час вона зберігає один з найвищих в Європі рівнів соціальної захищеності громадян. Розмір пенсії становить 84 % від заробітку за весь період трудової діяльності.

Чільна роль освіти. Ірландська економіка за останні два десятиліття зробила серйозний прорив в справі інтеграції в світові технологічні потоки, зокрема, шляхом розробки Національної програми досліджень і розвитку технологій, організації трансферів технологій від транснаціональних корпорацій. Крім того, була проведена реформа університетської освіти, яка забезпечила високий рівень підготовки студентів і осіб, які мають вчений ступінь, а також збільшення їх числа, розширення повноважень ректорів університетів, можливість створення малих і середніх інноваційних підприємств на базі університетів, мобільності міграції наукових кадрів. Все це дозволило різко підняти престиж ірландських університетів і залучити в них значне число учнів за кордоном, а також забезпечити свободу пересування власним науковим кадрам в плані стажувань, обміну досвідом, вільного виїзду-в'їзду.

Роль держави в підтримці інноваційної діяльності. Валові витрати на наукові дослідження і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) складають близько 2/3 від середнього рівня по Євросоюзу. При цьому на частку підприємств припадає 68 % сукупних витрат, на систему освіти - 22 % і на державні дослідницькі центри - 10 %. Понад 75 % всіх витрат бізнесу на НДДКР фінансуються з-за кордону і, головним чином - з США. Ірландія відкрила двері для світових, і перш за все американських компаній - технологічних лідерів, що визначають профіль світових НДДКР, і стала свого роду передавальною ланкою в трансфері технологій з США в Європу та інші регіони світу. Слід зазначити, що загальний рівень державних інвестицій в країні, що наближається до 5 % від ВВП, в два рази перевищує середній рівень по Європейському союзу.

Податкові стимули інновацій. Ірландія має відкриту і прозору податкову систему, яка активно націлена на стимулювання інновацій. Стандартний корпоративний податок був знижений з 40 % у 1993 році до 12,5 % в 2003 році, прибутковий податок - на 6 % в 2003 році в порівнянні з 1997 роком. Зниження ставок оподаткування супроводжувалося реформою Податкового кодексу. У числі найбільш значних нововведень слід назвати введення податкових кредитів і диференціацію ставок податку. Доходи на рівні мінімальної заробітної плати звільнені від податку.

Реформа патентної діяльності та її оподаткування. У числі заходів стимулювання патентної діяльності широко застосовуються можливості податкової політики. Починаючи з 2005 року ряд країн Європи, Північної Америки і Східної Азії здійснюють однакові підходи щодо уніфікаціі законодавства про оподаткування патентної діяльності.

Реформа вищої освіти. Вона орієнтована на зміцнення зв'язку і взаємодії вузівської та академічної науки, установ освіти та науково-дослідних інститутів; установ освіти та науково-дослідних інститутів з бізнесом; вузів зарубіжних країн, що займають провідні позиції в тій чи іншій галузі наукових досліджень.

Під патронатом міністерства економіки і міністерства освіти створені регіональні комітети з реалізації науково-технічних і освітніх програм, які надають послуги в області аутсорсингу, підготовки і перепідготовки кадрів, навчання основам ведення бізнесу, в тому числі за такими напрямками, як навчальні програми в області інформаційних технологій, розвитку жіночого підприємництва, інформаційно-консультаційні послуги і т. п.

В Ірландії створені й успішно діють інноваційні центри, так звані Innovation Relay Centre. Головне завдання подібних центрів полягає в тому, щоб налагодити трансфер технологій між країнами, забезпечити транснаціональне ділове співробітництво між університетами і підприємствами.

Відкритість сфери наукових досліджень для іноземних інвесторів.

Показник питомої ваги фінансування НДДКР іноземними інвесторами є одним з найважливіших індикаторів інноваційності економіки національних інноваційних систем за методикою ЄС. Цей показник входить до складу зведеного індексу відкритості економіки. За індексом відкритості економіки Ірландія займає перше місце серед країн Євросоюзу, її індекс на 71,4 % вище середнього для країн - членів ЄС (ЄС-15). Програма створення інноваційних кластерів передбачає організацію потужної власної наукової та науково- виробничої бази для освоєння дослідних виробництв і реалізації експериментальних проектів, а також глобальне поширення її продуктів з метою завоювання стійких конкурентних позицій за певними технологіями і продуктами на світових ринках. В даний час Ірландія зайняла такі ніші, як інформаційно-комунікаційні технології та фінансові інновації. Здійснюється підтримка стратегічного партнерства в сфері інновацій, стимулювання росту міжнародного бізнесу, поширення інформації про найбільших бізнес-альянсів для ірландських компаній. В Ірландії створена розгалужена глобально орієнтована мережа науково-дослідних, освітніх установ, посередницьких організацій інноваційної інфраструктури та транснаціональних корпорацій.

Таким чином, до ключових чинників розвитку економіки Ірландії в 1970-х роках можна віднести: іноземні інвестиції, присутність висококваліфікованої робочої сили, соціальна згода в політиці, встановлення обсягу заробітної плати та вигідне географічне положення країни. Іноземний капітал було спрямовано в пріоритетні сектори: високих технологій, інформаційний сектор та сільське господарство. Основними інструментами заохочення іноземних інвесторів стали: зниження податку на прибуток та створення вільних економічних зон. Приєднання до Європейської економічної спільноти відкрило нові ринки збуту та окреслило кращі економічні перспективи. Одними з джерел ресурсів стали 60 млрд. дол. США чистих субсидій з структурних фондів ЄС, які витрачались на розвиток освіти та фізичної інфраструктури: дороги, мости, порти тощо. Ірландські банки почали зарубіжну експансію, пропонуючи клієнтам вигідні умови кредитування. Ірландія стала плацдармом для 300 американських компаній для розширення бізнесу в Європі. Новий фінансовий центр в Дубліні забезпечив робочі місця 15 тис. працівникам. Темпи зростання Ірландії в період прориву становили 8%.

ПІВДЕННА КОРЕЯ.

Внаслідок копіткої роботи уряду та підприємців Південної Кореї, країна на сьогодні являє собою взірець стійкого розвитку інноваційної економіки. Інноваційні мережі виникли переважно у високотехнологічних галузях, таких як біотехнологія, інформатика й зв'язок. Вони відзначаються високою спеціалізацією, підтримують тісні зв'язки з вищою школою, державними НДІ й приватними фірмами. Як правило, вони схильні до географічної консолідації й діють у рамках регіональної агломерації. Прикладом можуть бути Долина Даедеок, Технопарк Похан і Долина Тегеран навколо Сеулу, що тією чи іншою мірою розбудовуються за принципом Силіконової долини у США [4].

Прикладом взаємодії держави і приватних корпорацій є діяльність так званих чеболів - груп формально самостійних фірм, які є власністю певних сімей під їхнім єдиним адміністративним і фінансовим контролем (Самсунг, Хюндай, Даевоо та ін.). От ці самі чеболі, які контролюють майже половину всіх продаж в Південній Кореї, активно прийняли стратегію проникнення на нові ринкові ніші за допомогою корпоративних дослідницьких центрів й активної взаємодії у мережах з НДІ, з університетами, іншими чеболями й малими компаніями.

В цих чеболях відбувається також реструктуризація: поряд із корпоративною системою НДДКР з'явилися венчурні компанії, об'єднані в певні венчурні «клуби» материнських фірм. Саме на переломі тисячоліть, з 1998 по 2001 рр., число венчурних компаній збільшилося з 2 до 11 тисяч, а число дослідницьких центрів на базі великих корпорацій - з 2 до 9 тисяч. Збільшується частка НДДКР, здійснюваних малими й середніми фірмами в кооперації з іншими учасниками інноваційного процесу. Партнерами малих інноваційних фірм є університети (38.9% проектів), державні лабораторії (20%), національні корпорації (35,2%) й іноземні фірми (5,9%). Новим явищем стали альянси великих корпорацій і малих технологічних фірм: перші зацікавлені в нових видах бізнесу при збереженні спеціалізації основної компанії; другі отримують доступ до інвестиційних і маркетингових ресурсів великих корпорацій.

Завдяки зазначеним заходам Південна Корея досить успішно подолала наслідки кризи 1997 р. і буквально за 2-3 роки відновила докризовий рівень і значно просунулася вперед у своєму розвитку. Як уже зазначалося, спершу політика країни в галузі науки і технологій була зосереджена в основному на впровадженні, освоєнні й застосуванні іноземних технологій. З 2000 р. інновації вийшли на перше місце серед завдань, що постали перед країною. Для впровадження новітніх технологій у промисловість Республіка Корея провадить політику, спрямовану на створення сприятливих умов для підприємницької діяльності і розширення співробітництва між великими компаніями та малим і середнім бізнесом.

Показово й те, що навіть в новий кризовий 2008 рік ні приватний сектор, ні держава не скоротили видатки на науково-дослідницькі розробки, що відображає собою стратегічну важливість інноваційного розвитку для економіки Кореї. За тодішніх кризових умов Міністерство освіти, науки і технологій Республіки Корея спеціально провело дослідження, пов'язане з видатками на науково-дослідницькі розробки у 2009 р., вивчивши статистичні дані 23310 дослідницьких інститутів, вищих навчальних закладів й приватних компаній. В результаті дослідження було з'ясовано, що видатки приватного сектору складали 75,4% від загальних затрат на НДДКР, а державні видатки й витрати університетів складали 13,5% і 11,1% відповідно. При цьому 95% усіх видатків було інвестовано в розробки у сфері науки і технологій, в той час як 4,1% - в гуманітарні й соціальні науки. З точки зору галузевої структури 33,8% витрат було інвестовано в сферу інформаційних технологій, 12,3% - у розвиток нанотехнологій, 7,6% - в біотехнології, і 8,5% - в технології із захисту довкілля.

Дослідники вважають, що швидкому виходу Кореї із ситуації кризи сприяло дві причини. По-перше, уряд компенсував зниження наукових розробок у промисловому секторі за рахунок збільшення власних затрат на НДДКР. По-друге, державне стимулювання розвитку інформаційних технологій (ІТ) і пов'язаних з ним підприємств вилилося у ІТ бум 2000 років.

Отже, в чому ж, з точки зору України, полягає секрет інноваційного прориву Кореї у справі подолання кризи як 1997, так і 2008 рр.? Насамперед, уряд Республіки Корея приділив належну увагу розвитку НДДКР, витрати на які в період 1988-2009рр. складали 2,57% ВВП. При належному фінансуванню науки і освіти в Південній Кореї разюче зросла й кількість наукових публікацій у значимих міжнародних наукових журналах.

Досягнення науки й освіти відобразилися у перше ж післякризове десятиріччя на збільшенні випуску наукоємної продукції. Так, частка обробної промисловості в експорті Кореї складала 88%, що вище середньосвітового рівня на 16%. Експорт високотехнологічної продукції також вищий середньосвітового значення і складав 33% від загального обсягу товарного експорту, що майже вдвічі перевищує середньосвітовий показник.

СІНГАПУР.

За кілька десятиліть Сінгапур перетворився на одну з фінансових столиць планети, а ВВП на душу населення зріс в сто разів, ставши одним з найвищих показників у світі. Країна входить у трійку найбільших у світі центрів експорту нафтопереробної продукції, є одним з найбільших морських портів у світі, світовим лідером з виробництва самопідйомних плавучих бурових установок і є єдиною країною на Азіатському континенті, що має найвищий кредитний рейтинг «ААА» від усіх трьох головних кредитних рейтингових агентств світу, - Standard&Poor's, Moody's і Fitch.

Складові економічного прориву Сінгапуру. Ключовими чинниками, що надали можливість забезпечити економічний прори, є наступні:

Корупція. «Торгівельною маркою» історії успіху Сінгапуру залишаються реформи антикорупційного законодавства, а також безкомпромісна його імплементація. В країні діє правило «нульової толерантності» по відношенню до корупції абсолютно кожного громадянина.

Фіскальна політика. Головним стимулом припливу іноземного капіталу і розвитку місцевого бізнесу в країні є системи пільгового оподаткування в країні для значущих підприємств. Держава виділила декілька пріоритетних галузей і підприємств, які в них працюють, яким надіються пільги: податкові канікули до 5 років; безмитний ввіз сировини та обладнання; мінімум чиновників.

Інвестиції та розвиток наукоємних галузей. Податкова політика, а також режим сприятливого ставлення з боку уряду та місцевої інфраструктури сприяли тому, що транснаціональні корпорації прагнули закріпитися в Сінгапурі. Прорив стався в 1970-х роках, коли світові виробники напівпровідників, зокрема й найбільша американська компанія Texas Instruments, почали виробництво в Сінгапурі. До 1980-х років країна стала головним експортером електронної продукції, а до 1997 року в ній працювало близько 200 американських компаній-виробників із загальним обсягом інвестицій понад 19 млрд. доларів США.

Освіта. Сінгапур, де кілька десятиліть тому було 40 % неписьменних, нині - найбільший науковий центр Південно-Східної Азії. Цього вдалося досягти завдяки значним інвестиціям в освіту. При цьому чітко спланована і послідовна політика Сінгапуру зі створення свого наукового потенціалу дала змогу наприкінці 80-х років частково відмовитися від закупівлі іноземних технологій і натомість вперше стати їхнім експортером.

Соціальна політика. Програми підвищення заробітної плати суддів та держслужбовців, задля зниження рівня корумпованості влади. Житлово- комунальна реформа (політика стимулювання купівлі квартир у власність, а не оренда житла, створення Центрального фонду заощаджень, кожен громадянин та роботодавець зобов'язаний перераховувати 20%. Урядова політика збільшення чисельності населення до 2030 року на 30% (Програма Baby Bonus пропонує грошові виплати батькам, що бажають завести більше дітей).

Висновки

До найважливіших складових, здатних сформувати підґрунтя для економічного прориву України, доцільно віднести наступні:

Кардинальне реформування системи влади на основі принципу «всі рівні перед законом» (досвід Сінгапуру).

Реформування податкової системи і запровадження податкових пільг для розвитку наукоємних галузей (досвід Сінгапуру, Ірландії).

Розвиток системи освіти (на прикладі Сінгапуру).

Зменшення рівня безробіття та підвищення ефективності праці (Ірландія).

Створення унікальної інноваційної системи, безперервне інвестування у розвиток людських ресурсів та НДДКР (Південна Корея).

Успішна реалізації цих складових може сформувати потужний потенціал для економічного прориву України у післявоєнний період.

Література

1. Синергія знань, досвіду та креативності заради майбутнього, Збірка робіт за проектом «Синергія знань, досвіду та креативності заради майбутнього», розділ 6, Політики «економічного прориву»: світовий досвід , Київ, 2019, с. 126-191.

2. Бойкова М.В., Салазкин М.Г. Ирландия: Новый контекст развития, Форсайт, № 3 (3), 2007, С. 66-75.

3. Мосейчик Г. Ирландия: опыт инновационного прорыва, Банкаускі веснік, Научные публикации, САКАВІК, 2007, с. 12-16.

4. Ткаченко В. Південна Корея, Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2184059-sekret-innovacijnogo-prorivu-pivdennoi-korei-dosvid-dla-ukraini.html.

References

1. (2019) Synerhiya znan', dosvidu ta kreatyvnosti zarady maybutn'oho, [Synergy of knowledge, experience and creativity for the sake of the future], Zbirka robit za proektom «Synerhiya znan', dosvidu ta kreatyvnosti zarady maybutn'oho», rozdil 6, Polityky «ekonomichnohoproryvu»: svitovyy dosvid, Kyyiv, s. 126-191, Synergy of knowledge, experience and creativity for the sake of the future, Collection of works on the project "Synergy of knowledge, experience and creativity for the sake of the future", chapter 6, Policies of "economic breakthrough": global experience, Kyiv, p. 126-191.

2. Boikova M.V., Salazkin M.G. (2007). Irlandiya: Novyy kontekst razvitiya, [Ireland: A New Development Context], Forsayt, №3 (3), S. 66-75, Forsythe, No. 3(3), pp. 66-75.

3. Moseychik G. (2007). Irlandiya: opyt innovatsionnogo proryva, [Ireland: the experience of an innovative breakthrough], Bankaйski vesnik, Nauchnyye publikatsii, SAKAVIK, s. 12-16, Bankovski Vesnik, Scientific publications, SAKAVIK, p. 12-16.

4. Tkachenko V. Pivdenna Koreya, [South Korea,] Rezhym dostupu: https://www.ukrinform.ua/ rubric-world/2184059-sekret-innovacijnogo-prorivu-pivdennoi-korei-dosvid-dla-ukraini.html, Access mode: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2184059-sekret-innovacijnogo-prorivu-pivdennoi-korei-dosvid-dla-ukraini.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru