Показники ефективності реалізації моделі циркулярної економіки в країнах Європи
Оцінка рівня прогресу у напряму реалізації заходів циркулярної економіки в країнах Європейського Союзу. Дослідження динаміки індикаторів продуктивності ресурсів, коефіцієнту циркулярного використання матеріалів, утворення відходів та рівня їх переробки.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.03.2023 |
Размер файла | 518,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Показники ефективності реалізації моделі циркулярної економіки в країнах Європи
Літвак Ольга Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри екології та природоохоронних технологій, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Анотація
Процеси формування основ сталого розвитку світової економіки вимагають ефективного та раціонального використання сировини, повторного застосування різного виду відходів з метою забезпечення можливості збереження невідновних природних ресурсів планети та захисту навколишнього середовища. У цій ситуації особливої уваги заслуговують питання, пов'язані з ефективним впровадженням принципів циркулярної економіки в різних країнах з різним рівнем економічного розвитку та ресурсного забезпечення. Дана концепція пов'язана з реальними техніко- технологічними та організаційно-управлінськими інноваціями, що є дієвими механізмами екологічної модернізації економіки. У статті проведено оцінку рівня прогресу у напряму реалізації заходів циркулярної економіки в країнах Європейського Союзу. Наведено приклади найбільш успішного досвіду деяких країн ЄС щодо переходу на циркулярну модель економіки. Подано стислу характеристику системи моніторингу циркулярної економіки, яка створена Європейською комісією. Досліджено динаміку наступних індикаторів: продуктивності ресурсів, коефіцієнту циркулярного використання матеріалів, утворення відходів без урахування основних мінеральних відходів на одиницю ВВП та рівня переробки всіх відходів, крім великих мінеральних відходів.
Визначено основні проблеми, які впливають на темпи просування моделі циркулярної економіки в різних країнах Європейського Союзу. Обґрунтовано, що для ефективної реалізації моделі циркулярної економіки потрібна наявність інституційних заходів державної підтримки, які охоплюють всі етапи виробництва та споживання.
Розглянуто аспекти переходу до моделі циркулярної економіки в Україні на етапі відродження країни в повоєнні часи. Повноцінна реалізація цієї моделі вимагає зусиль в інституційній, культурній, організаційній та інших сферах. Впровадження будь-яких ініціатив у сфері розвитку циркулярної економіки має супроводжуватися організацією системи стратегічного планування і технологічними інноваціями виробничих процесів. Зазначено важливість формування екологічної культури та свідомості населення, що ґрунтується на пропаганді принципів циркулярної економіки через засоби масової інформації при підтримці наукової спільноти, громадських організацій та держави.
Ключові слова: циркулярна економіка, ресурсозбереження, охорона навколишнього середовища, сталий розвиток, відходи, вторинна сировина, життєвий цикл.
Abstract
Performance indicators of the circular economy model implementation in European countries
Litvak Olga Anatoliivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ecology and Environmental Technologies, Admiral Makarov National University of Shipbuilding
The processes of forming the foundations for the world economy's sustainable development requires efficient and rational usage of raw materials, reusing various types of waste in order to enable preserving the planet's nonrenewable natural resources and protecting the environment. In this situation, issues related to the effective implementation of circular economy principles in different countries with different levels of economic development and resource provision deserve special attention. This concept is related to real technical-technological and organizational-management innovations, which are effective mechanisms of ecological modernization of the economy. The article assesses the progress level in the implementation of circular economy measures in the countries of the European Union. The most successful experience examples of some EU countries regarding the transition to a circular economy model were provided. A brief description of the circular economy monitoring system created by the European Commission was given. The dynamics of the following indicators were studied: resources productivity, coefficient of circular materials usage, generation of waste without taking into account the main mineral waste per unit of GDP and the level of processing of all waste, except for large mineral waste.
The main problems affecting the promotion rate of the circular economy model in various EU countries were identified. It was substantiated that the effective implementation of the circular economy model requires the presence of institutional state support measures that cover all production stages and consumption.
Aspects of the transition to a circular economy model in Ukraine at the stage of the country's revival in post-war times were considered. Full implementation of this model requires efforts in institutional, cultural, organizational and other spheres. The implementation of any initiatives in the field of circular economy development must be accompanied by the organization of a strategic planning system and technological innovations in production processes. The importance of forming ecological culture and population consciousness, which is based on the promotion of the principles of the circular economy through the mass media with the support of scientific, public organizations and the state, was noted.
Keywords: circular economy, resource conservation, environmental protection, sustainable development, waste, secondary raw materials, life cycle.
Постановка проблеми
Процеси формування основ сталого розвитку світової економіки вимагають ефективного та раціонального використання сировини, повторного застосування різного виду відходів з метою забезпечення можливості збереження невідновних природних ресурсів планети та захисту навколишнього середовища. Саме з цієї причини концепція циркулярної економіки (circular economy) набула значного імпульсу в усьому світі, оскільки традиційна лінійна (linear) економіка, заснована на моделі «виробляти - використовувати - утилізувати», не справляється із завданнями сталого розвитку, який одночасно вимагає стійкого економічного зростання, екологічно безпечного виробництва та суспільного благополуччя [1].
У цій ситуації важливо знайти підходи, що дозволяють формувати ефективні економічні системи, які відрізняються високою стійкістю та засновані на принципах ресурсозбереження та охорони довкілля. Особливої уваги заслуговують питання, пов'язані з ефективним впровадженням принципів циркулярної економіки в різних країнах з різним рівнем економічного розвитку та ресурсного забезпечення. Для цього потрібен аналіз найкращого досвіду зі світової практики, який є найбільш привабливим та доречним для конкретних умов господарювання [2].
Процес переходу до циркулярної економіки тісно пов'язаний з переглядом нестійких моделей споживання та виробництва з метою визначення можливостей майбутнього розвитку. При цьому важливим є: по- перше, контроль ресурсних запасів та потоків відновлюваних ресурсів для збереження природного капіталу; по-друге, оптимізація ресурсного використання за рахунок того, що матеріали, продукти та комплектуючі розробляються з розрахунком на повторне використання; по-третє, впровадження інноваційних екологічно безпечних технологій виробництва з метою зниження негативного впливу на довкілля.
По суті модель циркулярної економіки спрямовано на усунення відходів. Щоб досягти цього, продукти виробництва повинні мати тривалий термін служби (використання сировини та матеріалів хорошої якості) та оптимізовані для циклу розбирання і повторного використання, що полегшить поводження з ними, а також їх перетворення чи оновлення. Саме такі цикли продуктів відрізняють модель циркулярної економіки від утилізації та переробки, де втрачається велика кількість закладеної енергії та праці. Кінцева мета полягає в тому, щоб зберегти та примножити природний капітал, контролюючи кінцеві запаси та збалансувати потоки відновлюваних ресурсів.
Також експерти зазначають, що циркулярна економіка, заснована на процесах переробки, відновлення та повторного використання, може сприяти сталому економічному зростанню, створенню нових робочих місць і, зрештою, буде стимулювати підприємців вкладати кошти в нові проєкти та програми переробки виробничих відходів [3].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Представники наукової спільноти приділяють значну увагу проблемам циркулярної економіки. Це підтверджується великою кількістю досліджень, наукових звітів, статей у періодичних виданнях. Термін «циркулярна економіка» запровадили Д. Пірс та Р. Турнер, які у своїй книзі «Економіка природних ресурсів і навколишнього середовища» (1990 р.) пояснюють перехід від традиційної лінійної економічної системи до циклічної моделі економіки. Вони описують циркулярну економічну модель, засновану на гіпотезі про те, що існує велика взаємозалежність між економікою та навколишнім середовищем [4].
У дослідженні Д. Кірхерра проаналізовано 114 визначень терміну «циркулярна економіка» і за підсумками сформульовано, що циркулярна економіка - це «економічна система, заснована на бізнес-моделях, які замінюють концепцію «кінця життєвого циклу» на скорочення, альтернативне повторне використання, переробку та відновлення матеріалів у процесах виробництва (розподілу) та споживання. Така система діє на мікрорівні (продукти, компанії, споживачі), мезорівні (еко-індустріальні парки) та макрорівні (місто, регіон, країна тощо) з метою забезпечення сталого розвитку, що передбачає створення якості довкілля, економічного процвітання та соціальної справедливості на благо нинішнього та майбутніх поколінь. Цьому сприяють нові бізнес-моделі та відповідальні споживачі» [5].
З точки зору поєднання теоретичних та прикладних для бізнесу аспектів циркулярної економіки варто виділити британський благодійний фонд Еллен МакАртур, створений для просування циркулярної економіки у 2010 році. Він отримав широке визнання, а також фінансову підтримку від провідних світових компаній та урядів. Фонд створив глобальні навчальні платформи, побудовані на основі циркулярної економіки, що охоплюють як формальну, так і неформальну освіту [6].
Серед українських авторів, які займаються цією проблематикою, можна відзначити таких вчених як: І. Зварич, О. Мельник, Д. Сергієнко, М. Руда, А. Таранцова та інші. Їх дослідження присвячені визначенню сутності концепції циркулярної моделі економіки, обґрунтуванню її переваг та недоліків, питанням адаптації світового досвіду просування циркулярних бізнес-моделей до економічних умов України. Значна увага у дослідженнях приділяється аналізу проблем поводження з ресурсами, вторинною сировиною та відходами в контексті глобальних трендів.
Не зважаючи на значний накопичений досвід досліджень щодо принципів організації циркулярної економіки, важливо розуміти, що не існує ідеальної інтегративної моделі управління процесами формування замкнутих циклів. Для проведення повноцінного економічного аналізу необхідні подальші дослідження, щодо врахування вже накопиченого передового досвіду просування циркулярної економіки в розвинутих країнах світу. При цьому зазначений досвід повинен бути адаптований до економічної ситуації кожної країни, скоригований відповідно до політики держави та попиту з боку приватних компаній, що впроваджують екологічно безпечні, ресурсозберігаючі технології та вторинну переробку сировини.
Мета даної статті полягає у проведенні аналізу динаміки певних індикаторів системи моніторингу циркулярної економіки для оцінки рівня прогресу у напряму реалізації даної економічної моделі в країнах Європейського Союзу.
Виклад основного матеріалу
В даний час циркулярна економіка вже пройшла стадію теоретичного обґрунтування і стала частиною сучасної економічної системи. Багато країн мають свої підходи до розвитку циркулярної економіки, особливо в цьому питанні просунулися країни Європейського Союзу.
Активні кроки в рамках циркулярної економіки були зроблені Європейським Союзом з 2014 року, хоча відповідні аспекти з'явилися у правилах ЄС ще у 1970-х роках. Як приклади можна навести наступні документи:
- правила поводження з відходами: Директива 75/442/ЄЕС про відходи, Директива 94/62/ЄЕЄ щодо упаковки та відходів упаковки, Директива 1999/31/ЄЕЄ про захоронення відходів;
- Директива 85/337/ЄЕС про оцінку впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище;
- Директива 2000/53/ЄС щодо транспортних засобів, що вийшли з експлуатації;
- Директива 2002/96/EC про відходи електричного та електронного обладнання (WEEE);
- Шоста програма дій Європейського Співтовариства в сфері навколишнього середовища (рішення № 1600/2002/ЄС);
- Тематична Стратегія сталого використання природних ресурсів (COM(2005), 670);
- Дорожня карта до ресурсоефективної Європи (COM(2011), 571);
- «Назустріч циркулярній економіці: програма нульових відходів для Європи» (COM (2014), ).
Концепція циркулярної економіки реалізується в Європі у спеціальному «Плані дій Європейського союзу для циркулярної економіки», який був прийнятий у 2015 році. У березні 2020 року Європейська комісія представила «Новий план дій з циркулярної економіки для більш чистої та конкурентоспроможної Європи» («A new Circular Economy Action Plan for a cleaner and more competitive Europe»), який спрямований на просування екологічного дизайну продукції, скорочення відходів, розширення прав та можливостей споживачів. Особлива увага приділяється ресурсномістким секторам, таким як електроніка та інформаційно-комунікаційні технології, пластмаси, текстиль та будівництво [7].
У лютому 2021 року Європейський парламент прийняв резолюцію щодо нового плану дій з економіки замкнутого циклу, що вимагає додаткових заходів для досягнення вуглецево-нейтральної, екологічно стійкої, нетоксичної та повністю замкнутої економіки до 2050 року, включаючи суворіші правила переробки та обов'язкові цілі щодо використання матеріалів до 2030 року [8].
У березні 2022 року Європейська Комісія випустила перший пакет заходів щодо прискорення переходу до циркулярної економіки. Пропозиції включають просування стійких продуктів, розширення прав та можливостей споживачів для переходу до «зелених» товарів, перегляд правил будівельної продукції та створення стратегії щодо стійкого текстилю.
На рівні окремих країн програми та дорожні карти формування циркулярної економіки також мають значний розвиток. У Франції поняття циркулярної економіки отримало своє відображення в національному законі «Про енергетичний перехід для зеленого зростання» (2015 р.) та в Національній стратегії сталого розвитку до 2030 року. У Фінляндії формування циркулярної економіки заявлено як мету економічного розвитку та прийнято «Дорожню карту циркулярної економки на 2016-2025 роки». Німеччина ще у 2012 році прийняла «Акт про циркулярну економіку». Нідерланди запровадили такі законодавчі документи як «Загальнонаціональна програма циркулярної економіки «Циркулярні Нідерланди до 2050 року» (2016 р.) та Дорожня карта циркулярної економіки (2018 р.). Наразі вже існує значна кількість компаній в різних країнах світу, які розробили та затвердили бізнес-стратегію циркулярної економіки, розвиваються на принципах екологічності і впроваджують ресурсозберігаючі, маловідходні технології (табл. 1).
Одним із ключових факторів успіху стратегій циркулярної економіки та їх ефективної реалізації є розробка структурованих процесів моніторингу. Багато міжнародних організацій, які займаються питаннями циркулярної економіки, запропонували свої рішення моніторингу прогресу реалізації заходів циркулярної економіки, наприклад, ОЕСР, Світовий банк, WBCSD, ЕАОС, Фонд Еллен МакАартур та EASAC. Деякі країни ЄС створили свої власні системи показників, наприклад, Нідерланди, Франція, Італія, Португалія. Але це ускладнює порівняння результатів діяльності, пов'язаної з циркулярною економікою, між окремими країнами.
Таблиця 1. Заходи реалізації моделі циркулярної економіки в країнах Європи та в діяльності окремих підприємств
Країна |
Заходи |
|
Німеччина |
Федеральне агентство охорони навколишнього середовища Німеччини веде системну роботу з вирішення питань розвитку циркулярної економіки та кліматичної політики. Комплексний підхід передбачає зниження викидів парникових газів до 2050 року на 95% у порівнянні з рівнем викидів у 1990 р., а споживання сировини - майже на 60% порівняно з рівнем споживання у 2010 році. Країна є лідером з «циркулярних» інвестицій та кількості патентів у даній галузі. В даний час понад 250 000 осіб зайняті в секторі управління відходами з прибутком близько 70 мільярдів євро. У Німеччині налічується понад 15000 заводів із переробки відходів. Показники утилізації відходів у Німеччині є найвищими у світі. Циркулярна економіка сприяє стійкому економічному виробництву країни за рахунок економії сировини та первинної енергії [9]. |
|
Нідерланди |
Досягнення цільових показників, визначених «Загальнонаціональною програмою циркулярної економіки» може призвести до додаткового скорочення викидів парникових газів приблизно на 7,7 млн тонн на рік в еквіваленті двоокису вуглецю до 2030 року, що становить приблизно п'яту частину від стратегічної мети скорочення викидів на 49% і приблизно на 13,3 млн. тонн на рік до 2050 року. Активну роботу здійснює Нідерландська агенція підприємництва. Функціонує он-лайн платформа з кадастру матеріалів у сфері нерухомості Madaster. Компанія Philips активно просуває концепт принципу послуги як товару, просуває програму Circular Lighting з освітлення. Компанія «Fairphone» виробляє смартфони із тривалим життєвим циклом та самозамінними деталями. Фірма Reblend переробляє відходи текстилю в нову тканину [10]. |
|
Бельгія |
В «Національному енергетично-кліматичному плані на період 2021-2030 роки» перехід до зеленої та циркулярної економіки інтегрований як міжсекторальна стратегія скорочення викидів парникових газів. Специфічні заходи кліматичного плану включають створення мережі ремонтних служб, розробку паспортів будівельних матеріалів для будівель, вивчення питання зменшення податкового навантаження в результаті практичної реалізації принципів циркулярної економіки та встановлення правил пріоритетності аспектів циркулярної економіки в умовах державних закупівель. У грудні 2021 року було опубліковано «Федеральний план дій з циркулярної економіки на 2021-2024 роки». Заходи в цьому Плані будуть націлені на сектори та групи продуктів з найбільшим впливом на довкілля та потенціалом циклічності, включаючи електричне та електронне обладнання, хімікати, батареї та транспортні засоби, упаковку, пластик, текстиль та будівництво. У рамках національного відновлення та стійкості (NRRP) федеральний уряд запустить інвестиційний проект «Бельгія відновлює замкнутий цикл», який має прискорити перехід Бельгії до циркулярної економіки [11]. |
|
Фінляндія |
Перша країна, яка офіційно розробила Дорожню карту з переходу на принципи циркулярної економіки (створена електронна книга Circular Economy Playbook). Особлива увага приділяється скороченню використання одноразових упаковок. Інвестиційний фонд TEKES виділив 200 млн. євро для фінансування «циркулярних» проектів. Фонд SITRA надає сприяння переходу до вуглецево-нейтральної економіки. Компанії Ponsse та SR- Harvesting займаються скупкою непрацюючої техніки для отримання корисних деталей. Аналогічні дії, але у своїх сферах реалізують компанії Swappie (телефони), Taitonetti (комп'ютерна та оргтехніка) [ 12], |
|
Франція |
З січня 2022 р. вступив в дію Закон «Про циркулярну економіку та боротьбу з відходами» (AGEC), який передбачає докорінну зміну виробничих звичок та споживання. Закон спрямований на різке скорочення всіх видів відходів, збереження природних ресурсів, біорізноманіття та клімату планети. Закон встановлює конкретні цілі зі скорочення відходів, їх повторного використання та переробки. До 2030 р. кількість побутових відходів на одного жителя повинна скоротитися на 15%. Крім цього, особлива увага приділяється відмові від пластику до 2040 року [13]. Країна посідає друге місце у світі за кількістю патентів у галузі циркулярної економіки. Принципи замкнутих циклів впроваджені на автомобілебудівному заводі Renault, створено спеціалізований підрозділ Renault Environmental, Roll-GOM (переробка відходів шин), LeRelais (звукоізоляція), Baudelet (очищення стоків), Eqosphere (стік безкоштовних залишків товарів). У країні видають «екологічні кредити» для приватних господарств, які доклали зусиль і зробили житло більш енергоефективним. |
Європейська Комісія розробляла з 2015 року та затвердила у 2018 році систему моніторингу циркулярної економіки (Monitoring framework for the circular economy), яка складається з набору індикаторів, що враховують основні елементи, призначені для вимірювання ходу виконання дій, спрямованих на перехід до циркулярної економіки на всіх етапах життєвого циклу сировини, товарів та послуг [14]. Індикатори згруповані за чотирма пріоритетними напрямками, що включені до Плану дій ЄС з циркулярної економіки: «виробництво та споживання», «поводження з відходами», «вторинна сировина», «конкурентоспроможність та інновації» (табл. 2).
Таблиця 2. Система моніторингу циркулярної економіки, створена Європейською комісією
Індикатори |
Одиниця вимірювання |
||
ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ |
|||
Самозабезпеченість ЄС сировиною |
% |
||
Зелені державні закупівлі |
- |
||
Матеріальний слід |
тонн на душу населення |
||
Продуктивність ресурсів |
євро на кг |
||
Утворення відходів |
Утворення побутових відходів на душу населення |
кг на душу населення |
|
Утворення відходів без урахування основних мінеральних відходів на одиницю ВВП |
кг на тис. євро |
||
Кількість відходів упаковки на душу населення |
кг на душу населення |
||
Кількість відходів пластикової упаковки на душу населення |
кг на душу населення |
||
Харчові відходи |
млн. тонн |
||
ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ |
|||
Рівень переробки відходів |
Рівень переробки побутових відходів |
% |
|
Рівень переробки всіх відходів, крім великих мінеральних відходів |
% |
||
Переробка/ відновлення для певних потоків відходів |
Коефіцієнт переробки всієї упаковки |
% |
|
Коефіцієнт переробки відходів пластикової упаковки |
% |
||
Коефіцієнт переробки відходів дерев'яної тари |
% |
||
Коефіцієнт переробки відходів паперової і картонної упаковки |
% |
||
Коефіцієнт переробки відходів металевої упаковки |
% |
||
Коефіцієнт переробки відходів скляної тари |
% |
||
Коефіцієнт переробки електронних відходів |
% |
||
Переробка біовідходів |
кг на душу населення |
||
Рівень утилізації відходів будівництва та зносу |
% |
||
ВТОРИННА СИРОВИНА |
|||
Частка вторинної сировини у попиті на сировину |
Коефіцієнти витрат на переробку наприкінці терміну служби |
% |
|
Коефіцієнт циркулярного використання матеріалів |
% |
||
Торгівля вторинною сировиною |
Імпорт із країн, що не входять до ЄС |
тис. євро або тонн |
|
Експорт до країн, що не входять до ЄС |
|||
Торгівля всередині ЄС |
|||
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТА ІННОВАЦІЇ |
|||
Приватні інвестиції, робочі місця та валова додана вартість у секторах циркулярної економіки |
Валові інвестиції в матеріальні товари |
% від ВВП |
|
Зайняті особи |
% |
||
Додана вартість по факторним затратам |
% від ВВП |
||
Патенти, пов'язані з переробкою та вторинною сировиною |
кількість патентів |
Для проведення аналізу ефективності реалізації заходів циркулярної економіки в країнах ЄС було досліджено динаміку наступних індикаторів: продуктивності ресурсів, коефіцієнту циркулярного використання матеріалів, утворення відходів без урахування основних мінеральних відходів на одиницю ВВП та рівня переробки всіх відходів, крім великих мінеральних відходів.
Індикатор продуктивності ресурсів визначається як відношення внутрішнього валового продукту (ВВП) до внутрішнього споживання матеріалів та вимірює загальну кількість матеріалів, які безпосередньо використовуються економікою. Продуктивність ресурсів визначається як річна кількість сировини, видобутої на внутрішній території, плюс фізичний імпорт мінус весь фізичний експорт [15]. За методологією Європейського статистичного комітету (Eurostat) як номінальний показник для розрахунку продуктивності ресурсів використовується ВВП в одиницях «євро у зв'язаних обсягах» (до базисного 2015 року) за паритетом купівельної спроможності.
Сьогодні показник ефективності використання ресурсів та матеріалів є оперативним засобом вимірювання прогресу суспільства до більш стійких моделей виробництва і споживання. Підвищення продуктивності матеріалів ( ефективності використання матеріалів) допомагає знизити навантаження на навколишнє середовище, сприяє раціональному використанню ресурсів, але, як показує практика, темпи зростання цього показника набагато повільніші, ніж продуктивність праці або енергії (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка змін значень індикатора продуктивності ресурсів та коефіцієнту циркулярного використання матеріалів економіки ЄС
Здатність країни виробляти вторинну сировину та її зусилля зі збирання відходів для переробки визначається коефіцієнтом циркулярного використання матеріалів. Даний індикатор вимірює частку матеріалу, який відновлюється та повертається в економіку. Коефіцієнт розраховується як відношення циркулярного використання матеріалу до загального обсягу використаного матеріалу. Циркулярне використання матеріалів приблизно оцінюється кількістю відходів, перероблених на внутрішніх заводах по утилізації, мінус імпортовані відходи, призначені для утилізації, плюс експортовані відходи, призначені для утилізації за кордоном [16].
Більш високе значення коефіцієнта циркулярної економіки означає, що більше вторинних матеріалів замінює первинну сировину, таким чином зменшуючи вплив на навколишнє середовище від видобутку природних ресурсів (рис. 1).
За результатами аналізу рис. 1 треба відзначити позитивну динаміку як індикатора продуктивності ресурсів, так і коефіцієнту циркулярного використання матеріалів економіки Європейського Союзу. За досліджуваний період з 2010 по 2020 роки коефіцієнт циркулярного використання матеріалів збільшився у 1,19 рази, а показник продуктивності ресурсів в 1,13 рази. Отже ефективність використання ресурсів підвищується, відповідно зменшується потреба в видобутку первинної сировині, але для вирішення ресурсно-екологічних проблем необхідна активізація даного процесу.
При порівнянні економік різних країн ЄС за коефіцієнтом циркулярного використання матеріалів виявлено наступні тенденції. Найвищі значення показника зафіксовано в Нідерландах (30,9 %), з тенденцією до збільшення з кожним роком. У 2020 р. в цій країні коефіцієнт циркулярного використання матеріалів був в 2,4 рази більший ніж середній показних по Європейському Союзу (12,8 %). Далі йдуть Бельгія (23 %) і Франція (22,2 %), які мають також високі значення показника із тенденцією до зростання. Найменші значення цього індикатора спостерігаються в Португалії (2,2 %), Ірландії (1,8 %) та Румунії (1,3 %), які значно нижчі середньоєвропейського рівня (рис. 2).
Питання переходу до моделі циркулярної економіки є актуальним в багатьох країнах світу, через значну кількість накопичених та утворюваних відходів та низький рівень їх повторного використання та знешкодження. Відходи накопичуються в результаті діяльності всіх секторів економіки та зазвичай розглядаються як неминучі побічні продукти економічної діяльності (відходи, пов'язані з недостатньою ефективністю технологічних процесів, коротким терміном служби товарів та екологічно обтяжливим характером споживання). Утворення відходів призводить до втрати матеріалів та енергії, а також до додаткових економічних і екологічних витрат для суспільства у зв'язку зі збором, видаленням та переробкою відходів. Вони становлять суттєву частину потоку матеріалів в економіці і тому розглядаються, особливо в Європі, у контексті загального потоку матеріалів.
Рис. 2. Порівняння коефіцієнту циркулярного використання матеріалів в економіках різних країн ЄС
У період з 2010 по 2020 роки загальна кількість відходів на душу населення в ЄС скоротилася на 4,3 %. Європейський Союз прагне значно скоротити загальну кількість відходів до 2030 року, і зниження, що спостерігається, може свідчити про прогрес у цьому напрямку. Однак зниження відбулося нещодавно (2018-2020 роки) і певним чином збігається із уповільненням економіки ЄС через пандемію COVID-19. Також на 2018 рік припадає найбільший рівень переробки відходів - 56 %, а в 2019-2020 роках цей показник знизився до рівня 2010 року (рис. 3). Оскільки утворення відходів тісно пов'язане з тенденціями економічного зростання, хоч і більш повільними темпами, потрібні значні додаткові зусилля для зниження обсягів утворення відходів та підвищення ефективності їх переробки у контексті повернення до економічного зростання.
В розрізі окремих країн ЄС, треба відзначити високі показники рівня переробки відходів у 2020 році в таких країнах, як Бельгія (87 %), Словенія (80 %), Нідерланди (74 %), Італія (72 %). Низький рівень переробки відходів виявлено в Польщі (27 %), Румунії (37 %), Португалії (39 %) [17].
Рис. 3. Динаміка утворення та рівня переробки всіх відходів, крім великих мінеральних відходів в країнах ЄС
Можна припустити, що країни, які найбільш просунулися у своїй трансформації до циркулярної економіки (високо індустріально розвинені країни) почали відчувати проблеми надмірного утворення відходів, виснаження ресурсів, забруднення навколишнього середовища, незбалансоване споживання набагато раніше, ніж економіки європейських країн, які розвиваються повільніше (наприклад, країни, Центральної та Східної Європи, які лише з кінця 1980-х чи 1990-х років мають економіку, що функціонує за принципами вільного ринку та конкуренції). До країн Центральної та Східної Європи зазначені проблеми дійшли з певним запізненням, тому їхня діяльність щодо впровадження циркулярної економіки може бути дещо повільнішою у часі, хоча й має місце [18].
Низькі темпи просування принципів циркулярної економіки в країнах Європи також можуть бути пов'язані з відсутністю достатньо розвиненої інфраструктури для переробки відходів або з невисокою обізнаністю та поінформованістю суспільства, бізнесу та споживачів щодо моделі циркулярної економіки та її екологічних і соціально-економічних переваг.
За підрахунками дослідників визначено, що запобігання утворенню відходів, зелений дизайн, повторне використання та інші подібні заходи можуть дати чисту економію в розмірі 600 мільярдів євро або 8% річного обороту для підприємств ЄС, зменшуючи на 2-4%, річні загальні викиди парникових газів [19].
У циркулярній економіці зростання відокремлюється від використання дефіцитних ресурсів за допомогою інноваційних технологій і бізнес-моделей, заснованих на довговічності, відновлюваності, повторному використанні, ремонті, модернізації, реконструкції, спільному використанні потужностей і дематеріалізації. Бізнес-сектор відіграє вирішальну роль у переході до циркулярної економіки. Завдяки інноваційним бізнес-моделям та перегляду своїх операційних цілей та формуванню додаткових джерел ресурсів компанії можуть змінити моделі виробництва та споживання в напрямку більш стійкого підходу. Це передбачає усунення відходів, створення поступових змін в продуктивності ресурсів і водночас підвищення цінних пропозицій для клієнтів у таких аспектах, як ціна, якість і доступність.
Перехід до циркулярної економіки потребує системних змін і більш цілісного інтегрованого підходу, який враховує безліч взаємозв'язків між галузями виробництва, між ланцюжками створення вартості та між учасниками. Цей перехід вимагає поєднання додаткових інструментів і підходів, які можуть бути використані учасниками на різних рівнях від приватного сектору до окремих осіб і державних дійових осіб на всіх рівнях від місцевого до міжнародного. Потенційні заходи політики включають регулятивні заходи, економічні стимули, цільове фінансування, ініціативи для підвищення обізнаності про переваги циркулярної економіки та доступні рішення.
Для сприяння процесу формування політики з розвитку циркулярної економіки в країнах ЄС існують різні інституції. Наприклад, Європейський фонд стратегічних інвестицій (European fund for strategic investments, EFSI) забезпечує вкладення в наукові дослідження та інновації, а також підтримку малого та середнього бізнесу. Європейський інвестиційний банк (European Investment Bank) надає консультаційну підтримку, оцінює можливість фінансування конкретних проектів банками та визначає оптимальні умови економіки у 2012-2016 рр. становив 2,4 млрд євро. Кредитування.
У 2017 р. Європейська комісія та Європейський економічний та соціальний комітет (European Economic and Social Committee) запустили спільну європейську платформу для зацікавлених сторін у циркулярній економіці (European Circular Economy Stakeholder Platform). Вона створена для обміну передовим досвідом, стратегіями, знаннями та зобов'язаннями щодо переходу до циркулярної економіки та націлена на зміцнення співпраці зацікавлених сторін та виявлення соціальних, економічних та культурних бар'єрів, що перешкоджають розвитку циркулярної економіки.
циркулярний економіка відходи
Висновки
Проведений аналіз ефективності реалізації моделі циркулярної економіки в країнах Європейського Союзу виявив кілька загальних тенденцій між країнами, які займають лідируючі позиції у цьому процесі. Залучення вторинної сировини у виробничі процеси зазвичай збільшується, але позитивні зміни не поширюються на всі матеріали, і частка використання циркулярних матеріалів залишається ще на низькому рівні.
Безперечним є той факт, що для ефективної реалізації моделі циркулярної економіки потрібна наявність інституційних заходів державної підтримки, які охоплюють всі етапи виробництва та споживання, а також збору, утилізації та переробки відходів. При цьому розробка політик у сфері циркулярної економіки повинна залучати широке коло зацікавлених сторін. Деякі уряди країн ЄС вже оцінили можливі вигоди від запровадження циркулярної економіки і активно просувають її принципи.
Переваги компаній від впровадження циркулярних бізнес-моделей полягають у підвищенні продуктивності ресурсів, у виникненні нових джерел прибутку, отриманні додаткових конкурентних переваг, у підвищенні лояльності клієнтів та посиленні взаємозв'язків з партнерами по всьому ланцюжку створення вартості. Для споживача розвиток циркулярної економіки означає споживання екологічно чистих продуктів та у ряді випадків зниження їхньої вартості. Істотний вплив циркулярна економіка здійснює на довкілля завдяки зниженню викидів СО2, скороченню обсягів відходів, зменшенню споживання обмежених ресурсів.
Щодо питання про перехід до моделі циркулярної економіки в Україні, то існує безліч аспектів, які потребують спеціальних наукових досліджень. Повноцінна реалізація цієї моделі вимагає зусиль в інституційній, культурній, організаційній та інших сферах. Ці дослідження та зусилля мають бути постійними та скоординованими, і тільки таким чином стане можливим їх ефективне здійснення.
Для відновлення та активного розвитку економіки України в повоєнні часи, ефективного використання ресурсного потенціалу важливим є впровадження бізнес-моделей циркулярної економіки, переймаючи досвід розвинених країн світу. Дана концепція пов'язана з реальними техніко-технологічними та організаційно-управлінськими інноваціями, що є дієвими механізмами екологічної модернізації економіки.
Вже зараз розробляються перспективні завдання щодо відродження української економіки та визначаються напрями ефективного використання інвестицій. З урахуванням природно-ресурсного потенціалу України економічні та екологічні вигоди від застосування циклічних бізнес-моделей можуть бути значними. Оскільки раціоналізація природокористування та розвиток зеленої енергетики є одним з важливих стратегічних завдань та основою екологічної безпеки країни та її енергетичної незалежності. Отже концепція циркулярної економіки є можливою відповіддю на сучасні виклики в Україні.
Для успішного переходу до моделі циркулярної економіки необхідно: стимулювання науково-дослідних робіт, пов'язаних з циркулярною економікою; міжнародне співробітництво, залучення інвестицій та інтеграція українських компаній у глобальну мережу екологічно відповідального бізнесу. Важливим моментом є те, що впровадження будь-яких ініціатив у сфері розвитку циркулярної економіки має супроводжуватися організацією системи стратегічного планування, і технологічними інноваціями виробничих процесів. З іншого боку, пропозиція циркулярної продукції має стимулюватися попитом із боку споживачів. Отже, необхідним є формування екологічної культури та свідомості населення, яке ґрунтується на пропаганді через засоби масової інформації при підтримці наукової спільноти, громадських організацій та держави.
Література
1. Korhonen J., Honkasalo A., Seppala J. Circular Economy: The Concept and its Limitations. Ecological Economics, 2018, vol. 143, issue C. P. 37-46.
2. Літвак О.А., Літвак С.М. Пріоритетні напрями реалізації концепції циркулярної економіки: світові тенденції. Наука і техніка сьогодні. 2022. № 5. С. 122-138.
3. Зварич І. Циркулярна економіка і глобалізоване управління відходами. Журнал європейської економіки. 2017. Т. 16, № 1. С. 41-57.
4. Pearce D.W., Turner R.K. Economics of natural resources and the environment. Johns Hopkins University Press. 1990. 378 p.
5. Kirchherr J., Reike D., Hekkett V. Conceptualizing the circular economy: An analysis of 114 definitions. Resources, Conservation & Recycling.2017. 127. P. 221-232.
6. Ellen MacArthur Foundation URL: https://ellenmacarthurfoundation.org/.
7. A new Circular Economy Action Plan for a cleaner and more competitive Europe. EC of the European Parliament and of the Council of 11,03,2020. Brussels, 2020. 19 р.
8. Circular economy: definition, importance and benefits.
9. Circular economy in Germany.
10. Alcayaga A, Wiener M., Hansen E.G. Towards a framework of smart-circular systems: An integrative literature review. Journal of Cleaner Production. 2019. № 221. P. 622-634.
11. The Belgian transition to a circular economy.
12. Tura N., Hanski J., Ahola T. Unlocking circular business: A framework of barriers and drivers. Journal of Cleaner Production. 2019. № 212. P. 90-98.
13. L'Economie Circulaire. Une dconomie crdatrice de valeur sociale, dconomique et environnementale. Institut National de L'Economie Circulaire.
14. Circular economy indicators. Eurostat. European Commission.
15. Resource productivity. Eurostat. European Commission.
16. Circular material use rate. Eurostat. European Commission.
17. Recycling rate of all waste excluding major mineral waste. Eurostat. European Commission.
18. Mazur-Wierzbicka Е. Circular economy: advancement of European Union countries. Environmental Sciences Europe. 2021.33:111. 15 p.
19. The opportunities to business of improving resource efficiency. Final Report. European Commission. AMEC Environment & Infrastructure and Bio Intelligence Service. 2013.
References
1. Korhonen J., Honkasalo A., Seppala J. (2018). Circular Economy: The Concept and its Limitations. Ecological Economics, 143(C). 37-46.
2. Litvak O.A., Litvak S.M. (2022) Priorytetni napriamy realizatsii kontseptsii tsyrkuliarnoi ekonomiky: svitovi tendentsii [Priority directions for the implementation of the circular economy concept: global trends]. Nauka i tekhnika sohodni - Science and technology today. 5. 122-138 [in Ukrainian].
3. Zvarych I. (2017). Tsyrkuliarna ekonomika i hlobalizovane upravlinnia vidkhodamy [Circular economy and globalized waste management]. Zhurnal yevropeiskoi ekonomiky - Journal of European Economy. 16 (1). 41-57 [in Ukrainian].
4. Pearce D.W., Turner R.K. (1990). Economics of natural resources and the environment. Johns Hopkins University Press.
5. Kirchherr J., Reike D., Marko Hekkert M. (2017). Conceptualizing the circular economy: An analysis of 114 definitions. Resources, Conservation & Recycling. 221-232.
6. Ellen MacArthur Foundation.
7. European Commission (2020). A new Circular Economy Action Plan for a cleaner and more competitive Europe. EC of the European Parliament and of the Council of 11.03.2020. Brussels.
8. Circular economy: definition, importance and benefits.
9. Circular economy in Germany.
10. Alcayaga A, Wiener M., Hansen E.G. (2019). Towards a framework of smart-circular systems: An integrative literature review. Journal of Cleaner Production. 221. 622-634.
11. The Belgian transition to a circular economy.
12. Tura N., Hanski J., Ahola T. (2019). Unlocking circular business: A framework of barriers and drivers. Journal of Cleaner Production. 212. 90-98.
13. L'Economie Circulaire. Une dconomie crdatrice de valeur sociale, dconomique et environnementale. Institut National de L'Economie Circulaire.
14. Circular economy indicators. Eurostat. European Commission.
15. Resource productivity. Eurostat. European Commission.
16. Circular material use rate. Eurostat. European Commission.
17. Recycling rate of all waste excluding major mineral waste. Eurostat. European Commission..
18. Mazur-Wierzbicka Е. (2021). Circular economy: advancement of European Union countries. Environmental Sciences Europe. 33:111.
19. European Commission (2013). The opportunities to business of improving resource efficiency. Final Report. AMEC Environment & Infrastructure and Bio Intelligence Service.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення рівня економічної ефективності використання ресурсів шляхом зіставлення результату та ефекту відтворення з ресурсами та навпаки. Показники ресурсовіддачі та ресурсоємності. Економічні та неекономічні, матеріальні та нематеріальні ресурси.
контрольная работа [14,9 K], добавлен 04.06.2009Характеристика підприємства, техніко-економічні показники його діяльності. Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами, рівня та динаміки продуктивності праці, використання робочого часу. Вибір та обґрунтування заходів з підвищення ефективності виробництва.
дипломная работа [933,7 K], добавлен 06.02.2013Теоретичні основи аналізу впливу тіньової економіки на економічну безпеку держави. Порівняльний аналіз феномену "тіньова економіка" в Україні та країнах з розвиненою ринковою економікою. Розробка методів її ліквідації як негативної частки економіки.
дипломная работа [77,2 K], добавлен 03.06.2011Причини швидкого розвитку Німеччини у 1951-1970 рр. Японія як економічний гігант, що завоював значні сегменти світового ринку. Розвиток ринкової економіки у Франції, США, Південній Кореї. Створення Європейського економічного співтовариства в 1957 р.
контрольная работа [39,0 K], добавлен 25.01.2011Порівняння структури державного боргу Албанії та Греції. Показники інфляції та рівня безробіття у досліджуваних країнах. Обсяги імпорту та експорту. Індекс міжнародної конкурентоспроможності економіки та особливості інноваційного розвитку держав.
контрольная работа [869,0 K], добавлен 02.03.2016Вказано на необхідність оцінити вплив підходів до структурної політики аграрного сектору економіки країн Європи. Виокремлено шляхи її реалізації в умовах сучасних глобальних процесів. Процес реформування сільськогосподарського виробництва в Україні.
статья [29,2 K], добавлен 11.09.2017Аналітична характеристика галузі та підприємств. Відхилення індикаторів від граничних або рекомендованих значень. Оцінка стану використання корпоративних ресурсів за критеріями рівня економічної безпеки підприємства. Показники оцінки ліквідності.
курсовая работа [238,8 K], добавлен 26.04.2016Сутність, причини та види тіньової економіки. Проблеми тіньової економіки в Україні. Напрямки зниження рівня тінізації економіки в Україні. Тіньова економіка - суттєва перешкода забезпеченню сталого розвитку економіки. Функціонування тіньової економіки.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 27.05.2007Загальна характеристика новітніх економічних показників: категорії, принципи, методи обчислення. Аналіз індексів людського розвитку, економічної свободи, рівня глобалізації економіки. Сутність економічних факторів, їх на показники рівня життя населення.
курсовая работа [507,2 K], добавлен 26.05.2014Сутність монополій, умови й особливості їх виникнення. Монополізація економіки України на сучасному етапі. Аналіз антимонопольного законодавства України. Заходи щодо обмеження монополізму та формування конкурентного середовища на товарних ринках.
курсовая работа [52,4 K], добавлен 14.02.2017Значення, завдання, інформаційне забезпечення оцінки виробництва та реалізації продукції. Аналіз маркетингової діяльності підприємства, оцінка його організаційно-технічного рівня. Управління динамікою, обсягами, структурою виробництва та реалізації.
контрольная работа [122,0 K], добавлен 23.12.2015Техніко-економічна характеристика підприємства, показники рівня рентабельності. Аналіз динаміки та структури основних фондів ПАТ "Світлофор", напрямки поліпшення ефективності їх використання. Оцінка впливу чинників на конфіціенти фондовіддачі.
отчет по практике [77,7 K], добавлен 23.04.2012Методи визначення рівня ефективності використання підприємством трудових ресурсів, виявлення резервів підвищення продуктивності. Фактори морального і матеріального стимулювання робітників щодо підвищення кваліфікації й раціоналізації виробничих процесів.
курсовая работа [62,9 K], добавлен 27.12.2014Економічна необхідність ефективного використання трудових ресурсів торговельних підприємств. Класифікація трудових ресурсів, оцінка ефективності їх використання. Організаційно-економічна характеристика діяльності ПП "Гал–Ф", аналіз продуктивності праці.
дипломная работа [262,2 K], добавлен 22.04.2010Критерії і показники ефективності управління підприємством в умовах ринкової економіки. Оцінка якості управління. Методика оцінки економічної ефективності впровадження заходів з удосконалення системи управління. Концепція стратегічного управління.
контрольная работа [41,0 K], добавлен 11.07.2010Аналіз фінансово-економічної діяльності і рівня ефективності використання трудових ресурсів на ВАТ "Сумський завод продовольчих товарів". Визначення показників і резервів підвищення продуктивності праці. Використання стимулювання, як механізму її росту.
курсовая работа [92,2 K], добавлен 23.07.2010Види економічного аналізу, його методичні прийоми, інформаційна база та організація. Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації продукції, виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства. Виробництво продукції, робіт і послуг.
краткое изложение [125,4 K], добавлен 28.11.2010Характеристика та особливості діяльності світових лізингових асоціацій. Аналіз структури узятого в лізинг устаткування в європейських країнах. Оцінка загальних обсягів лізингових угод і їхньої частки в постачаннях устаткування по інших розвитих країнах.
контрольная работа [25,3 K], добавлен 17.08.2010Аналіз функціонування національної економіки в умовах радикальних трансформацій. Характеристика позитивних функцій у ринковій економіці. Вплив тіньової економіки на сучасне суспільство. Динаміка рівня тіньової економіки України, причини її виникнення.
статья [89,1 K], добавлен 24.04.2018Визначення трудових ресурсів економіки. Чинники зростання трудового потенціалу підприємства. Формальна оцінка досконалої трудової діяльності і методи її проведення. Шляхи підвищення ефективності використання ресурсів. Аналіз фонду заробітної плати.
курсовая работа [89,5 K], добавлен 28.04.2011