Сутнісна характеристика кластерних структур промислових регіонів у національному господарстві України
Дослідження генезису понять "кластер", "розвиток", "механізм управління", еволюційного розвитку теорій кластеризації. Аналіз об’єктних властивостей та специфічних особливостей формування і функціонування кластерних структур в економічній системі України.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.04.2023 |
| Размер файла | 304,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ТОВ «Інститут науковопедагогічної та виробничої інфраструктури»
Інститут економіки промисловості НАН України,
Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України
СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛАСТЕРНИХ СТРУКТУР ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ
Валерій Шипоша кандидат економічних наук, доцент
кафедри обліку та аналізу господарської діяльності та управління
Наталія Трушкіна кандидат економічних наук, старший дослідник,
Віктор Уткін аспірант
Анотація
У статті досліджено генезис понять «кластер», «розвиток», «механізм управління», еволюційний розвиток теорій кластеризації. Уточнено понятійний апарат щодо суті та змісту термінів «бізнес-інтегрована структура», «розвиток бізнес-інтегрованої структури», «механізм управління розвитком бізнес-інтегрованої структури», що дозволяє виокремити об'єктні властивості та специфічні особливості формування і функціонування кластерних структур в економічній системі України, а також надає базис для визначення показників оцінювання ефективності їх розвитку.
Ключові слова: національна економіка, регіональна економіка, промисловий регіон, економічна система, кластерний підхід, кластеризація економіка, кластер, кластерна структура, бізнес-інтегрована структура, розвиток, механізм управління. економічний кластер управління система
Abstract
Valerii Shyposha Ph.D. (Economics), Associate Professor of the Department of Accounting and Analysis of Economic Activity and Management, LLC “Institute of Scientific-Pedagogical and Production Infrastructure ” Slovyansk, Ukraine
Nataliia Trushkina Ph.D. (Economics), Senior Researcher, Corresponding Member of the Academy of Economic Sciences of Ukraine, Full Member of a Scientific Organisation “The Center for Ukrainian and European Scientific Cooperation”, Senior Research Fellow of the Department of Regulatory Policy and Entrepreneurship Development, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine), Doctoral Student of the Research Center for Industrial Development Problems of the NAS of Ukraine
Victor Utkin Postgraduate, Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine
ESSENTIAL CHARACTERISTICS OF CLUSTER STRUCTURES OF INDUSTRIAL REGIONS IN THE NATIONAL ECONOMY OF UKRAINE
The article examines the genesis of the concepts “cluster”, “development”, “management mechanism”, and evolutionary development of clustering theories. The conceptual apparatus regarding the essence and content of the terms “business-integrated structure”, “development of business-integrated structure”, “mechanism of managing the development of business-integrated structure” has been clarified, which allows to single out the object properties and specific features of the formation and functioning of cluster structures in the economic system of Ukraine, and also provides a basis for determining indicators for evaluating the effectiveness of their development.
Keywords: national economy, regional economy, industrial region, economic system, cluster approach, economy clustering, cluster, cluster structure, business integrated structure, development, management mechanism.
Постановка проблеми
Одним з важливих завдань кожної країни є досягнення високого рівня конкурентоспроможності держави за рахунок підвищення ефективності національної економіки. На даний час економічну політику промислових регіонів України як потужної складової національної економіки засновано на концепції розвитку кластерів. Кластерна політика широко застосовується у багатьох країнах світу і є важливим інструментом економічного розвитку на основі інноваційно-інвестиційної діяльності.
Необхідність дослідження векторів розвитку економіки з позиції кластерного підходу, зумовлена наявністю низки проблем, а саме: низьким рівнем життя у місті/регіоні, що випливає з відсутності постійного економічного зростання промислового виробництва. Іншим фактором є низький рівень розвитку регіону внаслідок екологічних негараздів, відсутності можливості для громадян знайти гідне місце праці і отримувати стабільні доходи, що, в свою чергу негативно впливає на купівельну спроможність, призводить до зубожіння населення, його незадоволення і відчуття безперспективності. Для вирішення існуючих проблем необхідно забезпечити зростання промислового виробництва, яке призведе до збільшення доходів громадян і зростання надходжень до бюджету, буде стимулювати розвиток малого та середнього підприємництва.
На думку М. Долішнього, з цією метою потрібно розробити та впровадити довгострокові програми місцевого розвитку, активно залучати інвестиції в економіку регіону, створити позитивний імідж для потенційних вітчизняних та іноземних інвесторів [1, с. 18].
Міцним фундаментом для втілення цих заходів в реальну економіку має бути нормативно-правова база держави на різних рівнях, позитивний психологічний клімат без зайвого інтересу чиновників різного рівня державної влади та їхньої особистої вигоди, доброзичлива налаштованість вітчизняного бізнесу до чесної конкуренції з іноземними інвесторами на користь споживача, правдиве, неупереджене та відкрите інформаційне забезпечення, як для потенційного інвестора, так і для споживача. Важливим фактором проведення тендерів та конкурсів без використання службових контактів та особистих знайомств з посадовцями, відсутність лобіювання інтересів певної групи людей тощо. Даний комплекс проблем може бути вирішений через об'єднання зацікавлених осіб і сторін в бізнес-інтегрованих структурах (кластерах) для досягнення стратегічних цілей промислового розвитку.
З метою більш детального дослідження процесу кластеризації потрібно вивчити, проаналізувати формулювання поняття кластера, сутність, існуючі концепції кластера, а також середовище, в якому створюються бізнесінтегровані структури і вплив різних факторів цього середовища на розвиток кластера.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Вперше термін «кластер» визначено М. Портером як гроно винограду, букет, щітка, група, скупчення (наприклад, зоряне скупчення, атомний кластер), зосередження (наприклад, людей, предметів) [2; 3].
Як зазначено у [4], Й. Шумпетер у своїй науково-економічній роботі про роль підприємців та «креативні сили руйнування» в економічній діяльності, зазначив факт інноваційної діяльності кластерів. Відповідно до його теорії нововведення, кластери є рушійною силою економічного розвитку. Дякуючи їм, спрощується вирішення таких завдань як: виробництво нових товарів і послуг, технологій, матеріалів, нових ринків збуту, вдосконалення методів організації та управління, підрив монополії конкурентів.
Відомий американський вчений М. Портер, один з провідних світових вчених в галузі дослідження діяльності кластерів, характеризує їх як скупчення в певному географічному регіоні залежних один від одного промислових підприємств та установ в рамках однієї території [5]. В своїх працях науковець доводить, що бізнес-інтегровані структури включають значну кількість структур з різною підприємницькою діяльністю, які власне і є запорукою успішної конкуренції [6]. Серед них: постачальники сировини та обладнання; комп'ютерних та новітніх технологій; сфери послуг та просування товарів; додаткових послуг; розвитку певної інфраструктури тощо. Вчений наголошує, що частина кластерів мають у своїй структурі органи влади різного рівня, а також освітні установи, наприклад університети, центри стандартизації та кваліфікації, а також установи, що надають освіту, різного роду дослідження, фахову перекваліфікацію та технічну і юридичну підтримку [5].
Кластери, згідно М. Портеру - це географічно зосереджені групи взаємодоповнюючих та взаємозалежних підприємств, постачальників сировини та продукції, підприємств, що надають основні та додаткові послуги, фірм у споріднених та супутніх галузях, організацій що мають пряму чи опосередковану дотичність до їх діяльності (освітні заклади, центри стандартизації, торгові асоціації тощо) у визначених межах, які конкурують та разом з тим, ведуть спільну діяльність [2].
Виходячи з вищенаведеного можна узагальнити різноманітність визначення вченими терміна «кластер». У науковій літературі зустрічається достатня кількість різноманітних видів кластерів залежно від ознак їх класифікації. Наведемо кілька визначень вітчизняних науковців, які, на нашу думку, найбільш повно відображають сутність кластера. Так, під цим терміном розуміється:
досить нова та перспективна для української економіки форма організації економічного процесу, поділу ризиків і прибутку, підвищення конкурентоспроможності. Це одна з форм стратегічного альянсу, група взаємозалежних компаній, що географічно є сусідніми, і організацій, що діють у певній сфері та взаємодоповнюючих один одного. Кластер це локалізована на одному географічному просторі система промислово-виробничих підприємств економічної діяльності, яка характеризується достатньо мотивованими стабільними коопераційними відносинами [7];
- об'єднання, на визначеній території певного промислового регіону, груп підприємств і установ, що взаємодоповнюють одне одного та направлені у своїй діяльності на виробництво конкурентоспроможної продукції міжнародних стандартів [8];
- це територіально визначене добровільне галузеве об'єднання промислових підприємств, що працює на засадах активної співпраці з вченими, науково-дослідними інститутами та установами, представниками місцевої влади, переслідуючи одну мету: випуск і реалізація конкурентоспроможної продукції власного виробництва, що веде до динамічного економічного зростання регіону [9];
- форма мережі, що відбувається у межах географічної локалізації, де спорідненість фірм, підприємств та організацій гарантовано забезпечує спільні форми ідентичності та підвищує періодичність та вплив співпраці. Кластери являють собою географічні концентрації підприємств однієї або декількох взаємозалежних галузей, що конкурують, але разом з тим які кооперуються одне з іншим, що мають вигоди зі специфічних місцевих активів, спільного розташування та соціальної убудованості [10];
- комплекс об'єднань, розташованих на одній території поблизу знаходження чи дислокації, взаємозалежних виробничих підприємств та установ, взаємодоповнюючих і посилюючих конкурентні переваги один одного [11];
- сконцентрована у просторі критична маса працюючих підприємств спорідненої спеціалізації, які зв'язані скооперовані конкурентними зв'язками та спільними інтересами [12];
- географічно локалізована сукупність інноваційно активних суб'єктів економічної діяльності з мотивованими і стійкими коопераційними відносинами, що утворюють безперервну синергетичну систему одержання, освоєння у виробництві, промислового випуску і реалізації ринкового продукту в окремо взятому галузевому сегменті. Іншими словами, кластер - це сукупність підприємств, які відповідають трьом ознакам: географічна належність (функціонують на визначеній території); технологічна ознака (використання загальної технологічної бази); вертикальна інтеграція [13];
- індустріальний комплекс, що сформувався на основі високої концентрації на певній території спеціалізованих мереж постачальників, промислових підприємств і споживачів, що пов'язані технологічними ланцюжками [13].
З вищенаведеного можна зробити висновок, що поняття «кластер» є достатньо різноплановим у трактуванні як зарубіжними, так і українськими науковцями, спільним є те, що кластер - це об'єднання усіх складових частин або учасників в єдину цілісну систему з метою виконання спільних функцій задля отримання бажаного результату.
Мета статті полягає у дослідженні ґенезу понять «кластер», «розвиток», «механізм управління», еволюційного розвитку теорій кластеризації; уточненні суті й змісту термінів «бізнес-інтегрована структура», «розвиток бізнесінтегрованої структури», «механізм управління розвитком бізнес-інтегрованої структури».
Виклад основного матеріалу
Вивчаючи широту і різноманітність думок з приводу визначення і складу учасників кластера, більш доцільно для цілей даного дослідження, говорити про інтегровані для спільної діяльності структурах або інтегрованих кластерних структурах. Це дозволило узагальнити наявний досвід і дослідження в області класифікацій і систематизувати сукупність ознак (рис. 1), з використанням яких можна деталізувати характеристики кластера.
Рис. 1 Ознаки класифікації інтегрованих кластерних структур Джерело: побудовано авторами
Основні фактори передумов формування спеціалізації кожної окремо взятої галузі економіки є схожими з чинниками, які ведуть до місцевого територіального об'єднання бізнес-інтегрованих структур в рамках єдиної системи національного господарства України. В той же час, географічне розташування підприємств на певній території відноситься до історично сформованих промислово-територіальних комплексів, які є передумовою для регіональної економіки за територіальним принципом. Ця обставина достатньо чітко прослідковується на прикладі сходу України, яка характеризується значною концентрацією підприємств, більшість яких припинила свою діяльність.
Отже, однією з форм підвищення конкурентоспроможності з використанням взаємовигідної співпраці, обміном науково-технічними досягненнями, знаннями, інформацією є створення кластерів. У табл. 1 наведено основні види кластерів та їх характеристики.
Таблиця 1
Види кластерів та їх характеристика
|
Вид кластера |
Характеристика |
|
|
Промисловий кластер |
Це нaбip виробництв, чиї взаємовідносини представляють собою «покупець-постачальник» та «постачальник-покупець», або загальні технології, покупці, канали розподілу або людські ресурси. |
|
|
Регіональний кластер |
Це промисловий кластер, в якому фірми-члени знаходяться географічно близько один від одного. Регіональні кластери можуть включати промислові райони малих та середніх фірм, концентрації фірм високої технології, пов'язаних через розвиток та використання загальних технологій, та виробничих систем, що включають великі материнські компанії та їхніх місцевих постачальників та компанії, що відокремилися від материнської компанії. |
|
|
Бізнес-мережа |
Може визначатися як група фірм, використовуючи їхні сумісні таланти та ресурси для співробітництва у сумісних проектах розвитку. Через доповнення один одного та спеціалізації для того, щоб здолати загальні проблеми, учасники можуть досягти колективної результативності та завоювати ринки поза їхньою межею. Мережа звичайно складається з декількох фірм, що проводять комунікацію та взаємодію, та могли б мати конкретний рівень взаємозалежності, але який не повинен функціонувати в суміжних галузях або бути географічно сконцентрованим у просторі року - 8,1% на рік, що більш ніж в 2,5 рази перевищує очікувані загальні темпи розвитку економіки цієї країни. |
Джерело: складено авторами
Виходячи з цього, під терміном кластер розуміється географічна концентрація підприємств однієї або декількох взаємопов'язаних галузей, що конкурують, але разом з тим, які кооперуються та мають вигоди із спільної діяльності. Іншими словами кластер - це точкове зосередження кількох взаємозалежних видів економічної діяльності з високою ефективністю, високою ймовірністю конкурентних переваг у перспективі, що створюють «золотий перетин», у інтерпретації західної літератури - діамант, існуючої фінансово-економічної системи країни та гарантують стабільні позиції на ринку конкуренції регіонального, національного і світового рівнів [14].
Кластери формуються і функціонують переважно в тих регіонах, де вже існують об'єктивні умови для їх розвитку. Існування кластерів в діяльності економіки характеризується збільшенням конкурентоспроможних бізнес-інтегрованих структур (кластерів). Ініціювати створення кластера «державною директивою» не можливо з низки причин, пов'язаних з особливостями регіонів, наявністю транспортних коридорів, суспільно-політичної ситуації.
Бізнес-інтегровані структури можна охарактеризувати як об'єднані за географічним розміщенням взаємопов'язані підприємства та пов'язані з ними установи та організації у певній галузі, які володіють і застосовують спільні технології виробництва та збуту та характеризуються спільністю діяльності та взаємодоповнюють один одного. Такі об'єднання створюються в регіонах, географічно близьких між собою, де є доступна система комунікації, логістика, наявні трудові ресурси, елементарні умови для ведення бізнесу, фінансових трансакцій та діалогу в рамках єдиної системи національної економіки [15].
На підставі узагальнення теоретичних підходів і розробок науковців, зазначених вище, можна сформулювати авторське визначення поняття «бізнес-інтегрована структура» - локалізована територіально, промислово-виробнича форма інтеграції працюючих підприємств та взаємодіючих господарських суб'єктів державної і приватної власності без створення юридичної особи, банківських установ, фінансових закладів, освітніх та інноваційних інституцій, владних, споріднених та допоміжних структур, різних підрозділів та об'єктів інфраструктури, що відрізняється пропозицією на ринку товарів і послуг конкурентоспроможного продукту, супроводжується розробленою та узгодженою стратегією перспективного розвитку та враховує інтереси кожного учасника зокрема та інтереси регіонального кластера в цілому.
Основою формування і створення бізнес-інтегрованих структур (кластерів) є наявність історичних, економічних та соціальних умов і ресурсів, що є властивими виключно для даній території в конкретний момент часу, а також компетенції окремих локальних підприємств, що підтримується національною економічною системою.
Щодо конкурентних переваг кластерів безцінною була праця американського вченого М. Портера «Конкурентна стратегія», де викладений аналіз структури галузей народного господарства та конкурентів [5]. Основою аналізу є наступні базові ринкові вектори [5]: внутрішня міжгалузева конкуренція; загроза з боку конкурентів; наявність взаємозамінних товарів; ринкова стабільність постачальників та споживачів.
Окрім визначення кластера, М. Портер теоретично описав модель впливу географічного місцеположення промислових підприємств та компаній на боротьбу за конкурентну здатність. У роботах [2; 5; 6] показано етапи розвитку кластерних фірм, в залежності від економічної політики та зроблено прогнози їх діяльності.
М. Портер висвітлив важливе для економіки питання, чому низка країн «продукує» значно більшу кількість конкурентоспроможних фірм, ніж решта інших держав. Вчений стверджує, що досягнення та успішний економічний розвиток окремо взятих підприємств, що входять в бізнес-інтегровану структуру (кластер) загалом, визначають чотири спільних взаємно посилюючих фактори, показані графічно у вигляді ромба [3]. Даний комплекс залежить від умов та оточуючого середовище, яке може надати підприємствам реальну можливість бути конкурентними на ринку так звана модель «Diamond».
М. Портер пропонує розглядати конкурентоспроможність країн не через призму окремих підприємств та фірм на міжнародному ринку конкуренції, а через конкурентоспроможність кластерів - угрупувань, об'єднань підприємств та фірм різних галузей економіки та різного профілю [16]. При цьому, тут надзвичайно важливим та принциповим є той фактор, що кожен кластер зобов'язаний вміти виявити та ефективно застосувати на практиці як зовнішні такі внутрішні свої ресурси. Після узагальнення досліджень, вчений приходить до висновку, що великі транснаціональні компанії з стабільною конкурентоспроможністю, у більшості випадках, не розташовані хаотично у будь яких країнах світу, а зберігають тенденцію концентрації їх в одній з країн, а в деяких випадках взагалі в одному регіоні країни. Ця тенденція має досить просте пояснення. Цілком зрозуміло, що якщо одна з фірм або бізнес-інтегрованих структур отримала визнання на міжнародному ринку, то її позитивний досвід швидко переймають та поширюють конкуренти, виробники, постачальники, споживачі найближчого оточуючого середовища. Досягнення передових компаній та бізнес-інтегрованих структур (кластерів), відповідно, мають пряме і безпосереднє відношення до росту економічних показників як регіонального, так і національного рівня. Результатом явно ефективної та взаємовигідної співпраці є формування кластерів у регіонах - співтовариство підприємств та установ, пов'язаних між собою галузей економіки, які гуртом сприяють підвищенню конкурентоспроможності один одного на ринку товарів і послуг.
Дослідження та їх узагальнення в наукових доробках М. Портера лягли в основу створення детермінанту конкурентної переваги держав і отримали назву, виходячи з чотирьох головних груп, «конкурентний ромб» («Diamond») [3]. Схематично «конкурентний ромб» переваги промисловорозвинутих держав Майкла Портера зображено на рис. 2.
Розгляд даної схеми показує, що головними групами «конкурентного ромба» є: «Стратегія, структура, конкуренція»; «Умови»; «Попит»; «Пов'язані та допоміжні галузі».
У роботах [17; 18] запропоновано ввести у модель «Diamond» додатковий блок «Міжнародна ділова активність», який пропонують розглядати як вплив зовнішніх переваг, який виявляє та враховує глобальні зміни у розвитку економічних процесів, про що йдеться.
Деталізуючи ширше зміст груп можна зауважити, що це неодмінно основні змінні, серед яких: трудові ресурси та природні надра; науковий потенціал; комп'ютерно-інформаційний ресурс; фінансовий капітал; певний рівень розвитку інфраструктури; де важливими індикаторами є висока якість життя і соціального захисту громадян, які формують внутрішній попит та принципові зміни його у бік прогресивних тенденцій на міжнародному ринку, постійне збільшення об'ємів виробництва, додаткові джерела постачання сировини, джерела постачання обладнання, технологій тощо. До основних змінних факторів належать, звісно, цілі і стратегія підприємства, організаційна структура підприємства, стратегічний менеджмент підприємства, здорова внутрішньокорпортивна та ринкова конкуренція.
Рис. 2 Модель «Diamond»
Джерело: побудовано на підставі [3]
На думку З. Варналія [19], крім основних, є ще два додаткових фактори, що потужно впливають на розвиток подій у регіоні та країні. Один з них - це спонтанні, непрогнозовані події, які важко, а іноді неможливо контролювати, другий - державна політика.
Необхідно наголосити, що для успішного промислового розвитку та досягнення стабільної роботи бізнес-інтегрованих структур в межах країни необхідне збалансоване поєднання всіх основних та допоміжних складових. Чотири грані «діаманту» суттєво впливають на розвиток продуктивності регіонів, впровадження регіональних інновацій та новітніх технологій, а відтак - на розвиток бізнес-інтегрованих структур та привабливість регіонів країни. На противагу одиноким, ізольованим підприємствам чи галузям, кластери з своїми основними перевагами розвитку, яскраво показують глибоку сутність і дають розуміння ринкових конкурентних переваг. Однак, теорія і практика доказує, що, як правило, ні одна країна не може стати абсолютним конкурентоспроможним лідером у всіх галузях економіки. Конкурентоспроможність у більшості розвинених країн з покоління в покоління формувалася та динамічно розвивалася в межах певних кластерів.
Кластерна політика як ефективні інструменти управління розвитком регіональної економіки, кластери як модель конкурентоспроможної та привабливої для інвесторів форми господарювання, яка гарантує постійне підвищення соціальних стандартів для населення, привертала увагу багатьох зарубіжних дослідників. Як вказує Б.В. Буркинський [20], протягом останніх трьох десятиліть фахівці у сфері вивчення географії економічного розвитку регіонів доклали значних зусиль для вивчення місцевої промислової спеціалізації, просторової агломерації економіки, а також розвитку бізнес-інтегрованих структур на регіональному рівні. Значну увагу вченими приділено ідентифікації та дослідженню процесів, пов'язаних між собою економічними, соціальними, інформаційними зв'язками і об'єднаних інституційно та географічно.
Існує потреба вивчити вплив безпосередньо бізнес-інтегрованої структури на розвиток як окремих регіонів, так національної економіки в цілому. На основі результатів таких досліджень можна робити певні висновки та визначати основні пріоритети стратегії та тактики ефективного розвитку промислових регіонів України.
При цьому необхідно зазначити, що в економіці об'єднуються промислово-виробничі підприємства у кластери не для конкуренції між собою, а для підвищення стабільного та ефективного функціонування і підвищення конкурентоспроможності виробництва кожного підприємства та бізнесінтегрованої структури в цілому. Таким чином, учасники бізнес-інтегрованих структур (кластера) взаємодоповнюють одне одного та водночас зміцнюють свої конкурентні позиції на регіональному, національному, міжнародному рівні.
На порядку денному стоїть завдання розвитку діяльності різноманітних бізнес-інтегрованих структур, які функціонують більш стабільно, ефективно та направлені на перспективний розвиток економіки країни. В цілому, бізнесінтегровані структури виступають у ролі стимулятора кластерної діяльності у регіонах, а також є запорукою стабільної діяльності виробничих підприємств національного рівня. У табл. 2 подано моделі та форми прояву кластерів.
Таблиця 2
Моделі та концепція кластерів
|
Модель |
Форма прояву |
|
|
Американська модель |
Підприємства кластера знаходяться в одному регіоні і максимально використовують його природний, кадровий і інтеграційний потенціал. Як правило, продукція кластерів орієнтована на експорт. |
|
|
Шотландська модель |
При якій ядром спільного виробництва стає велике підприємство, що об'єднує навколо себе невеликі фірми. Таку модель обирають країни Європейського Союзу. |
|
|
Італійська модель |
Більш гнучка і рівноправна співпраця підприємств малого, середнього і великого бізнесу. Фахівці вважають, що для країн з перехідною економікою найбільше підходить саме така форма кластерної організації виробництва. |
Джерело: складено авторами
Необхідно зазначити, що кластер не являє собою ідеальне згрупування виробничих підприємств, де механічно продукується ріст та розвиток. В межах кластера функціонують об'єднані взаємопов'язані, проте незалежні одна від одної фірми, між котрими існують стосунки здорової конкуренції, які власне, і стимулюють розвиток. В цьому полягає відмінність кластера від таких форм об'єднання, як фінансова група чи картель.
Кластери та мережеве співробітництво являють собою середовище для генерації і комерціалізації знань.
Його можна прирівняти до динамічного організму національної економіки, який забезпечує процвітання ключових учасників кластера. Організаційно-економічний механізм розвитку бізнесінтегрованих структур наведено на рис. 3.
Рис. 3 Організаційно-економічний механізм розвитку бізнес-інтегрованих структур
Джерело: побудовано авторами
Регіони, на території яких формуються бізнес-інтегровані структури (кластери), беззаперечно стають «піонерами» економічного розвитку народного господарства та стають показниками конкурентоспроможності національної економіки.
Як зазначає Б.М. Андрушкін [21], у процесі поглиблення об'єднання промислових підприємств на зовнішньому ринку конкуренція приймає форму не міждержавної або брендової (конкуренція відомих компаній), а - міжгалузевої, тобто між галузями економіки, які формуються саме на регіональному рівні в рамках відповідних кластерів. Цей процес сприяє розвитку як регіональної, так і національної економіки країни.
Кластер може слугувати зразком довготривалого стабільного партнерства промислових підприємств та установ різних форм власності, включаючи приватних підприємців, та має потужний потенціал розвитку, що значно вищий за просту арифметичну суму складених капіталів всіх учасників. Цей потенціал, як наслідок тісного тривалого співробітництва підприємств з меншими затратами на виробництво та ефективним використанням можливостей кожного окремо взятого підприємства на користь собі і разом з тим на загальний результат, дає можливість отримувати переваги на ринку конкуренції товарів та послуг.
Виходячи з цього, доцільно розглянути вигоди, які отримують учасники кластерного об'єднання:
1. Конкурентоспроможність. У час розвитку ринкових відносин та переваги пропозиції над попитом рушійною силою економічного розвитку є промислове виробництво конкурентних товарів та надання послуг, що забезпечує успішний розвиток промислових підприємств.
2. Локальне обмеження кластера спільною територією. Спільне об'єднання промислових підприємств у географічно обмежений простір дозволяє отримати зменшенням витрат виробництва та збуту продукції за рахунок оптимізації логістики, впровадження нових технологій та наукових розробок, обміну професійних знань кваліфікованого персоналу спільних для всіх підприємств кластерної системи, а також для споріднених промислових підприємств. До отриманих вигод можна віднести і стимулювання появи нової сфери або галузі діяльності та, в свою чергу, зростання кластерної системи.
3. Взаємна співпраця учасників кластера «обличчям до обличчя» (з англ. «face-to-face»). Основну вигоду від такої співпраці отримують малі, вузькоспеціалізовані підприємства, що можуть гнучко та швидше пристосуватися до зміни попиту та пропозиції, а також заповнення утворених, внаслідок цього, ринкових ніш товарів і послуг.
4. Територіальна близькість. Процес промислового виробництва є затратним, він супроводжується постачанням сировини, переробкою її, монтажем технологічного обладнання, складуванням готової продукції, збутом та доставкою товарів до кінцевого споживача тощо. Кластерні підприємства, що кооперуються, мають змогу оперативно приймати стратегічно важливі рішення, запроваджувати прогресивні технології та інновації, відтак значно підвищити загальну ефективність промислово-виробничого процесу. Учасники кластера використовують можливість надавати спеціалізовані послуги, в результаті чого збільшується бізнес-інтегрована (кластерна) структура, зростатиме її економічний потенціал, конкурентоспроможність і привабливість регіонів і національного господарства.
5. Формування соціальної інфраструктури у межах кластера. Наявність соціальної інфраструктури в рамках кластерної інтегрованої системи дає можливість дифузії технологій і знань, що зміцнює промислово-виробничу діяльність кластера та відкриває перспективу його розвитку в майбутньому.
Отже, регіони стають основними елементами формування національної економіки, які забезпечують ефективність функціонування національного господарства та економічну політику держави. Одночасно з цим проходить інтенсифікація економіки в територіальних одиницях, розвиток підприємств у місяцях, де подальше їх зростання має найбільший економічний сенс та фінансовий зміст, де не на повну потужність використовується науково-технічний резерв та застосування інноваційних технологій. На додаток до цього необхідні для виробництва товарів чи послуг необхідні природні ресурси, що в умовах відкритості та доступності існуючого ринку сприяє розвитку промислового виробництва.
Незважаючи на відсутність у економістів та науковців однозначної думки щодо чинників, які сприяють отриманню економічної вигоди кожним учасником кластера, можна стверджувати, що всі учасники кластерного угрупування отримують самостійно, без допомоги державних дотацій чи банківських позик, низку переваг місцевого, регіонального значення аби так звані локальні, «пасивні» переваги.
На думку В. Лисогор, О. Мороз [22], прикладом таких переваг може стати висока концентрація досвідченого кваліфікованого персоналу, в угрупуваннях простіше та значно легше придбати на вигідних умовах сировину і обладнання для промислового виробництва, значно більша територія збуту товарів та послуг, а існуюча яскраво виражена конкуренція на ринку стимулює виробництво широкого асортименту товарів та послуг за ринковими цінами.
Для розвитку економіки шляхом кластеризації, як вважають ряд провідних вчених (О. Амоша, Д. Васильківський, М. Войнаренко, І. Вишнякова, П. Гласов, В. Гоблик, О. Гуменюк, Я. Дем'ян, О. Єрмакова, І. Журба, М. Кизим, Ю. Кирилов, В. Ляшенко, В. Нижник, С. Соколенко, В. Хаустова), думку яких ми цілком поділяємо, крім пасивних локальних переваг, суттєве значення мають також «активні» переваги. Дана категорія виникає унаслідок взаємовигідної виробничої діяльності локальних промислових підприємств або як наслідок впливу державних органів. Прикладом активних переваг можуть бути об'єднання в союзи імпортерів чи експортерів, навчально-освітні заклади, угрупування юридично-правової, фінансової, інформаційної підтримки промислових підприємств. Специфіка появи та розвитку таких переваг полягає в тому, що такий досвід не завжди має бути цілком використаний чи відтворенні в ближніх регіонах і в такий спосіб не може автоматично зробити промислові підприємства цього регіону конкурентоспроможними на тривалу перспективу і водночас надати певної конкурентоспроможності національній економічній системі. Держава через місцеві органи законодавчої та виконавчої влади може також виступати ініціатором формування та розвитку бізнесінтегрованих структур (кластерів) як на регіональному, так і на національному рівні (рис. 4).
Рис. 4 Роль держави у формуванні та розвитку бізнес-інтегрованих структур (кластерів)
Джерело: запропоновано авторами
Як свідчить аналіз наукових джерел, кластерний підхід економічного розвитку регіонів має як позитивні, так і негативні риси. До плюсів кластеризації економіки можна віднести: поліпшення соціально-економічного розвитку, інвестиційного клімату та привабливості регіону; збільшення кількості платників податків та сумарного обсягу бази оподаткування; розвиток виробничої та соціальної інфраструктури та появу додаткових вакансій, робочих місць; підвищення заробітних плат та соціальних гарантій населення; застосування прогресивних технологій виробництва, технологічного обладнання та, як наслідок, ріст продуктивності праці; поглиблення спеціалізації та використання наукових розробок та інноваційних технологій; підвищення кваліфікаційних і технологічних знань персоналу; підвищення конкурентоспроможності підприємств та промислової продукції; можливість розширення ринків постачання і збуту та додаткових послуг; формування якісно нових підприємств, організацій, установ; колективна відповідальність та взаємна підтримка при збереженні самовираження підприємств; ефективна робота промислових підприємств кластера на очікуваний результат і факт його отримання.
Негативним результатом кластерної форми розвитку економіки є: нестача готового персоналу, особливо топ-менеджерів, з високим рівнем кваліфікації та відповідальності; недосконалість існуючої інфраструктури; недостатність власних фінансових капіталів та недоступність кредитних коштів через надто високі процентні ставки; доволі квола робота технологічних та інноваційних установ; відсутність підтримки об'єднання підприємств на державному рівні.
Отже, розвиток економіки шляхом кластеризації впливає на політику регіонального розвитку країни, при цьому їх сьогодні ставлять в один ряд з сучасними науково-інноваційними теоріями, які враховують динаміку ринкової ситуації в країні, постійно існуючу необхідність відкриття нових ринків збуту товарів і послуг.
Висновки
У результаті проведених досліджень [23-30] обґрунтовано, що для активізації процесів модернізації національної економіки необхідно посилити конкурентні позиції фінансово-економічних суб'єктів на регіональному ринку за рахунок включення фінансових структур (банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів) у кластери. На підставі цих узагальнень виконано оцінку перспектив кластеризації у промислових регіонах як невід'ємної складової національної економіки України.
Доведено, що відмітна риса кластерної форми об'єднання полягає в такому: на відміну від територіально-виробничого комплексу, в основу кластера покладено ринковий механізм і самоініціативу учасників, які об'єднуються для підвищення рівня конкурентоспроможності.
На основі узагальнення та критичного аналізу існуючих наукових підходів до визначення відповідного понятійно-категоріального апарату внесено уточнення в такі дефініції та зміст категорій:
«бізнес-інтегрована структура» - локалізована територіально, промислово-виробнича форма інтеграції функціонуючих підприємств і взаємодіючих суб'єктів господарювання державної та приватної власності без створення юридичної особи, банківських і фінансових установ, освітніх та інноваційних інституцій, владних, споріднених і допоміжних структур, різних підрозділів та об'єктів інфраструктури, що відрізняється на ринку товарів і послуг пропозицією конкурентоспроможної продукції, супроводжується розробленою та узгодженою стратегією перспективного розвитку та враховує інтереси кожного учасника зокрема та кластерного утворення загалом;
«розвиток бізнес-інтегрованої структури» - процес, у результаті якого відбуваються кардинальні зміни складових елементів та їх властивостей, функцій, методів, принципів, технологій, що дозволяють ефективно функціонувати в економічній системі за умов динамічного інституційного середовища та нестабільної національної економіки;
«механізм управління розвитком бізнес-інтегрованої структури» - цілісна система взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів, функціонування яких спрямоване на забезпечення розвитку національної екосистеми України в довгостроковій перспективі.
Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні специфічних особливостей формування кластерних структур та їх функціонування в економічній системі України.
Література
1. Долішній М. Актуальні завдання регіональної політики України в сучасних умовах. Регіональна економіка. 2004. № 3. С. 16-32.
2. Porter M. E. Clusters and New Economics of Competition. Harward Business Review. 1998. November - December. P. 77-90.
3. Портер М. Конкуренция. Москва: Вильямс, 2005. 600 с.
4. Шумпетер Й. Теория экономического развития: исследования предпринимательской прибыли, капитала, кредита и цикла конъюктуры; пер. з англ. Л.И. Кравченко. Москва: Прогрес, 1982. 455 с.
5. Porter M. E. Competitive advantage. New York: Free press; London: Collier Macmillan, 1985. 592 р.
6. Porter M.E. The Economic Performance of Regions. Regional Studies. 2003. Vol. 37. P. 549-578.
7. Кизим О.М. Промислова політика та кластерізація економіки України: монографія. Харків: ІНЖЕК, 2011. 304 с.
8. Модернізація механізмів розвитку малого і середнього бізнесу: монографія / А.І. Бутенко, М.П. Войнаренко, В.І. Ляшенко та ін.; НАН України, Ін-т екон. пром-сті. Донецьк, 2011. 326 с.
9. Мельник М.І. Аналіз розвитку ІТ-кластерів та їх впливу на соціально-економічну динаміку. Стратегічні пріоритети та інструменти стимулювання розвитку ІТ-кластерів у формуванні інноваційної екосистеми країни. Просторові форми організації бізнесу в Україні: тенденції, перспективи та механізми розвитку: наукова доповідь / наук. редактор М.І. Мельник; НАН України, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2018. 107 с.
10. Бізнес-кластери: потрійна сила [Електронний ресурс]. URL: http://www.innovations.com.ua/ ua/articles/op-manage/19558/biznes-klasteripotrijna-sila (дата звернення: 27.07.2022).
11. Аніщенко І.В. Кластерний аналіз регіонального розвитку малого бізнесу в Україні. Економіка та держава. 2005. № 9. С. 55-58.
12. Панкова М.О. Кластерна політика як інструмент стратегічного менеджменту. Вісник Дніпропетровського університету. 2012. № 6 (2). С. 38-43.
13. Білик В.В. Переваги формування інноваційних кластерів в сучасній економіці. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 1. Ч. 1. С. 61-64.
14. Продіус Ю. І., Ткаченко А. М. Кластерна форма організації підприємств як головний напрямок регіонального розвитку. Економіка: реалії часу [Електр. ресурс]. 2013. № 1(6). С. 136-141. URL: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n1.html (дата звернення: 11.08.2022).
15. Осауленко О.Г. Сталий соціально-економічний розвиток: моделювання та управління. Київ: Інформ.-вид. центр Держкомстату України, 2000. 176 с.
16. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества. Москва: Междунар. отношения, 1993. 896 с.
17. Дятлова В.В., Петрик І.В. Інноваційний потенціал економіки: методичний підхід до оцінки та групування регіонів. Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. 2018. № 1(100). С. 106-112.
18. Дятлова В.В., Положенцева К.В. Зовнішньоекономічна діяльність України: регіональні особливості, тенденції та напрями розвитку. Вісник економічної науки України. № 1(38). С. 73-78.
19. Варналій З. Актуальні проблеми зміцнення потенціалу регіонів України. Банківська справа. 2004. № 2. С. 71-84.
20. Буркинський Б.В., Лазарева Є.В. Інноваційна стратегія у соціально-економічному розвитку регіону / НАН України, Ін-т проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. Одеса, 2007. 140 с.
21. Андрушків Б.М. Вплив економічного потенціалу регіону на розвиток кластерних об'єднань підприємств. Економічний простір: зб. наук. пр. Дніпро: ПДАБА, 2013. Вип. № 79. С. 46-54.
22. Лисогор В., Мороз О. Тенденції розвитку малого та середнього бізнесу в регіоні. Сучасні підходи до вирішення економічних проблем області: матеріали регіон. наук.-практ. конф. (м. Хмельницький, 20 жовтня 2004 р.). Хмельницький: Головне упр. статистики у Хмельницькій обл., 2004. С. 90-94.
23. Амоша О.І., Трушкіна Н.В., Шипоша В.А. Механізм формування та управління розвитком бізнес-інтегрованих структур у східних регіонах України. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 3(65). С. 4-23. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-4-23.
24. Trushkina N., Dzwigol H., Kwilinski A. Cluster model of organizing logistics in the region (on the example of the economic district “Podillya”). Journal of European Economy. 2021. Vol. 20. No. 1. P. 127-145. https://doi.org/10.35774/jee2021.01.127.
25. Liashenko V., Ivanov S., Trushkina N. A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region's Innovative Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual Economics. 2021. Vol. 4. No. 1. P. 19-53. https://doi.org/10.34021/ve.2021.04.01(2).
26. Trushkina N., Shyposha V. Cluster Initiatives as a Mechanism for Modernizing the National Economy: Adaptation of European Practice. Moderni aspekty vedy: ХІУ Dil mezinarodni kolektivni monografie. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., Str. 590-601.
27. Уткін В.П. Передумови, моделі та структури промислових кластерних об'єднань. Вісник економічної науки України. 2021. № 2 (41). С. 191-196. https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).191-196.
28. Trushkina N., Shyposha V. Clustering of the national economy as an effective tool for the sustainable development of European Countries. Three Seas Economic Journal. 2021. Vol. 2. No. 4. P. 63-70. https://doi.org/10.30525/ 2661-5150/2021-4-11.
29. Шипоша В., Трушкіна Н., Уткін В. Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку кластерних структур у промислових регіонах та алгоритм його реалізації. Colloquium-journal. 2022. № 25(148). P. 14-20. https://doi.org/10.24412/2520-69902022-25148-14-20.
30. Шипоша В., Трушкіна Н., Уткін В. Комплексний підхід до оцінювання ефективності діяльності регіональної кластерної структури. Moderni aspekty vedy: XXIII Dil mezinarodni kolektivni monografie. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., Str. 52-68.
References
1. Dolishniy, M. (2004). Aktualni zavdannia rehionalnoi polityky Ukrainy v suchasnykh umovakh [Actual tasks of the regional policy of Ukraine in modern conditions]. Rehionalna ekonomika - Regional economy, 3, 16-32 [in Ukrainian].
2. Porter, M. E. (1998). Clusters and New Economics of Competition. Harward Business Review, November - December, 77-90.
3. Porter, M. (2005). Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Williams [in Russian].
4. Schumpeter, J. (1982). Teoriya ekonomicheskogo razvitiya: issledovaniye predprinimatel'skoy pribyli, kapitala, kredita i konyunkturnogo tsikla [Theory of economic development: research on entrepreneurial profit, capital, credit and the conjuncture cycle]. Moscow: Progress [in Russian].
5. Porter, M. E. (1985). Competitive advantage. New York: Free Press; London: Collier Macmillan.
6. Porter, M. E. (2003). The Economic Performance of Regions. Regional Studies, 37, 549-578.
7. Kyzym, O. M. (2011). Promyslova polityka ta klasterizatsiia ekonomiky Ukrainy [Industrial policy and clustering of the economy of Ukraine]. Kharkiv: INZHEK [in Ukrainian].
8. Butenko, A. I., Voynarenko, M. P., & Liashenko, V. I. (2011). Modernizatsiia mekhanizmiv rozvytku maloho i serednoho biznesu [Modernization of small and medium-sized business development mechanisms]. Donetsk: IIE NAS of Ukraine [in Ukrainian].
9. Melnyk, M. I. (2018). Analiz rozvytku IT-klasteriv ta yikh vplyvu na sotsialno-ekonomichnu dynamiku. Stratehichni priorytety ta instrumenty stymuliuvannia rozvytku IT-klasteriv u formuvanni innovatsiinoi ekosystemy krainy [Analysis of the development of IT clusters and their impact on socioeconomic dynamics. Strategic priorities and tools for stimulating the development of IT clusters in the formation of the innovative ecosystem of the country]. Prostorovi.formy orhanizatsii biznesu v Ukraini: tendentsii, perspektyvy ta mekhanizmy rozvytku [Spatial forms of business organization in Ukraine: trends, prospects and mechanisms of development]. Lviv: Institute of Regional Studies named after M. I. Dolishnyi National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
10. Business Clusters: Triple Power. Retrieved from http://www.innovations.com.ua/ua/ articles/op-manage/19558/biznes-klasteripotrijna-sila (Access date: 27 July 2022).
11. Anishchenko, I. V. (2005). Klasternyi analiz rehionalnoho rozvytku maloho biznesu v Ukraini [Cluster analysis of regional development of small business in Ukraine]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the State, 9, 55-58 [in Ukrainian].
12. Pankova, M. O. (2012). Klasterna polityka yak instrument stratehichnoho menedzhmentu [Cluster policy as a tool of strategic management]. Bulletin of Dnipropetrovsk University, 6(2), 38-43 [in Ukrainian].
13. Bilyk, V. V. (2016). Perevahy formuvannia innovatsiinykh klasteriv v suchasnii ekonomitsi [Advantages of the formation of innovation clusters in the modern economy]. Scientific Bulletin of Kherson State University, 7(1), 61-64 [in Ukrainian].
14. Prodius, Yu. I. & Tkachenko, A. M. (2013). Klasterna forma orhanizatsii pidpryiemstv yak holovnyi napriamok rehionalnoho rozvytku [Cluster form of enterprise organization as the main direction of regional development]. Economics: realities of time, 7(6), 136-141 [in Ukrainian].
15. Osaulenko, O. H. (2000). Stalyi sotsialno-ekonomichnyi rozvytok: modeliuvannia ta upravlinnia [Sustainable socio-economic development: modeling and management]. Kyiv: State Committee of Statistics of Ukraine [in Ukrainian].
16. Porter, M. (1993). International competition: competitive advantages. Moscow: International relations [in Russian].
17. Dyatlova, V. V. & Petryk, I. V. (2018). Innovatsiinyi potentsial ekonomiky: metodychnyi pidkhid do otsinky ta hrupuvannia rehioniv [Innovative potential of the economy: methodical approach to assessment and grouping of regions]. State and regions. Ser.: Economy and entrepreneurship, 7(100), 106-112 [in Ukrainian].
18. Dyatlova, V. V. & Polozhentseva, K. V. (2020). Zovnishnoekonomichna diialnist Ukrainy: rehionalni osoblyvosti, tendentsii ta napriamy rozvytku [Foreign economic activity of Ukraine: regional features, trends and directions of development]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Herald of economic science of Ukraine, 1(38), 73-78 [in Ukrainian].
19. Varnaliy, Z. (2004). Aktualni problemy zmitsnennia potentsialu rehioniv Ukrainy [Actual problems of strengthening the potential of the regions of Ukraine]. Banking, 2, 71-84 [in Ukrainian].
20. Burkynskyi, B. V. & Lazarieva, Ye. V. (2007). Innovatsiina stratehiia u sotsialnoekonomichnomu rozvytku rehionu [Innovative strategy in socio-economic development of the region]. Odesa: Institute of Market Problems and Economic and Environmental Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
21. Andrushkiv, B. M. (2013). Vplyv ekonomichnoho potentsialu rehionu na rozvytok klasternykh obiednan pidpryiemstv [The influence of the economic potential of the region on the development of cluster associations of enterprises]. Economic space, 79, 46-54 [in Ukrainian].
22. Lysohor, V. & Moroz, O. (200). Tendentsii rozvytku maloho ta serednoho biznesu v rehioni [Trends in the development of small and medium-sized businesses in the region]. Modern approaches to solving the economic problems of the region: Materials of the Regional Scientific and Practical Conference (Khmelnytskyi, October 20, 2004) (pp. 90-94). Khmelnitsky [in Ukrainian].
23. Amosha, O. I., Trushkina, N. V., & Shyposha, V. A. (2021). Mekhanizm formuvannia ta upravlinnia rozvytkom biznes-intehrovanykh struktur u skhidnykh rehionakh Ukrainy [The mechanism of formation and management of the development of business integrated structures in the eastern regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of Donbass, 3(65), 4-23. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-4-23 [in Ukrainian].
...Подобные документы
Поняття кластеру як інструменту регіонального розвитку. Методологічна основа, сутність та будова кластерних утворень. Зарубіжний досвід і результати використання кластерної моделі в економіці. Кластерна організація розвитку агропромислового виробництва.
курсовая работа [90,6 K], добавлен 30.04.2019Аналіз основних показників економічного і соціального розвитку регіонів України, розвиток господарських комплексів. Особливості сучасної програми регіонального розвитку. Класифікація регіональних програм: рівень значущості, територіальна приналежність.
реферат [62,6 K], добавлен 21.05.2012Дослідження особливостей розвитку промисловості України на початку XX ст., для якої було характерно завершення промислового перевороту і складання великих промислових центрів. Становище сільського господарства на початку XX ст. Розвиток аграрного сектору.
реферат [21,6 K], добавлен 22.09.2010Основні принципи побудови і характерні особливості процесу кластеризації. Підвищення конкурентоздатності економіки України. Створення та функціонування кластерів в державі. Підтримка малих та середніх сучасних підприємств в пріоритетних регіонах.
статья [282,6 K], добавлен 30.03.2015Аналіз зовнішньоторговельної діяльності України. Проблеми та перспективи економічного розвитку України на підставі аналізу торговельної політики та структури експорту. Механізм формування успішної експортоорієнтованої стратегії економічного розвитку.
статья [22,4 K], добавлен 13.11.2017Поняття економічних криз, їх циклічність та основні причини розвитку в світовій економіці. Механізм виникнення та закономірність розвитку цих явищ в економічній системі України, їх наслідки. Методи управління та особливості антикризового регулювання.
реферат [32,5 K], добавлен 25.09.2014Механізм управління зайнятістю населення регіону. Завдання регіональної державної політики в економічній, соціальній та екологічній сферах. Призначення, принципи побудови балансу фінансових ресурсів регіонів. Складові механізму регулювання їх розвитку.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 18.04.2011Склад виробничо-технологічних структур. Значення виробничо-технологічної структури в економіці України. Інститут монокристалів НАН України як одна із складових виробничо-технологічної структури України. Питання законодавчої бази діяльності технопарків.
реферат [26,2 K], добавлен 27.10.2008Дослідження загальних та специфічних особливостей розвитку будівельної галузі економіки України. Обґрунтування пропозицій щодо вдосконаленню її роботи, належної реорганізації галузі для підвищення її глобальної та регіональної конкурентоспроможності.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 26.04.2016Сутність, загальна характеристика ринкових структур. Порівняльний аналіз економічної ефективності ринкових структур . Актуальні проблеми подолання монополізму в перехідній економіці України. Монополізм державної власності.
курсовая работа [269,3 K], добавлен 31.05.2002Місце України у світовій економічній системі. Участь України в міжнародному русі факторів виробництва та її роль в міжнародній торгівлі. Напрями підвищення рівня економічного розвитку України і удосконалення системи міжнародних економічних відносин.
контрольная работа [290,2 K], добавлен 28.03.2012Дослідження та характеристика створення виробничих та управлінських структур командного типу в аграрному секторі України. Визначення питомої ваги радгоспів у сільськогосподарському виробництві України. Ознайомлення з типовою структурою зернорадгоспу.
статья [18,6 K], добавлен 14.08.2017Методологічні основи дослідження формування інноваційного розвитку й підприємництва. Значення інноваційного розвитку, суть інноваційних структур. Аналіз обсягу реалізації нафтопродуктів на "Лукойл", напрямки покращення інноваційного типу розвитку.
курсовая работа [477,0 K], добавлен 20.10.2012Закономірності, принципи та фактори формування конкурентоспроможності регіонів України. Сучасні тенденції розвитку підприємств в умовах ринкових відносин. Проблеми української регіональної політики та завдання в сфері реалізації євроінтеграційного курсу.
курсовая работа [362,9 K], добавлен 28.01.2014Дослідження особливостей та ефективності забезпечення комунальними послугами та формування механізму фінансування промислових підприємств за рахунок розвитку та підтримки державно-приватного партнерства. Аналіз методів залучення приватних інвестицій.
статья [25,5 K], добавлен 05.10.2017Економічний та культурний розвиток великих міст України. Проблеми та пропозиції щодо їх вирішення. Роль міст у територіальних системах держави та їх вплив на ефективність функціонування регіонів у певних політичних та соціально-економічних умовах.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 09.02.2014Теоретичні аспекти становлення будівельної індустрії. Концесія як механізм державного регулювання економічного розвитку країни. Аналіз основних тенденцій розвитку будівельної галузі країн ЄС. Організація фінансово-економічної безпеки підприємства.
дипломная работа [429,2 K], добавлен 23.04.2013Вивчення особливостей формування різного виду доходів державного бюджету. Аналіз фактологічного матеріалу Держкомстату України про стан доходів України. Економічні відносини, що виступають з приводу формування централізованих фондів грошових коштів.
курсовая работа [588,4 K], добавлен 17.12.2014Сутність, загальна характеристика ринкових структур. Порівняльний аналіз економічної ефективності ринкових структур. Актуальні проблеми подолання монополізму в перехідній економіці України.
курсовая работа [270,7 K], добавлен 04.09.2007Значення населення в економіці і соціальному розвитку господарства України. Аналіз формування та розвитку трудових ресурсів. Демографічна ситуація в країні та її характеристика. Аналіз показників руху населення. Оцінка трудових ресурсів України.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 29.04.2019
