Мінералогічні та ресурсометричні дослідження залізних руд і продуктів їх переробки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний заклад «Ресурси»

Мінералогічні та ресурсометричні дослідження залізних руд і продуктів їх переробки

Адам Бодюк,

кандидат економічних наук, старшийнауковий співробітник, науковий керівник

м. Київ

Анотація

За нашою потребово-ресурсною концепцією, метою дослідження є вивчення мінералів як об'єкта потреб для застосування в якості ресурсу у різних галузях народного господарства, завдяки їх хімічному складу, технологічним властивостям. За потребово-ресурсною концепцією, методологічною основою дослідження в мінералогії залізних руд є застосування ресурсного підходу до визначення понятійного апарату, методів абстрактно-логічного, системно-структурного та порівняльного аналізу, ранжирування, узагальнення результатів вивчення. Мінералогію залізних руд логічно трактувати як фундаментальну природничо-історичну науку, яка будується на генетичній основі, вивчає за принципом двомірності залізні руди як природні об'єкти за походженням і сучасні ресурси для господарського використання за потребами економіки, соціальної та інших сфер завдяки їх хімічному складу, технологічних властивостей, зокрема для металургійної переробки. Особливості статусу мінералогії залізних руд, як і будь-якої іншої науки, можна визначити основними базовими визначеннями: об'єктами, предметом дослідження, метою, завданнями дослідження цих об'єктів та ін. Ресурсометрію виробництва чавуну логічно трактувати як процеси вимірювання, оцінювання та передбачення у кількісних і кількісно-якісних показниках видобутку залізних руд, господарського їх використання за потребами, зокрема в якості сировини, обґрунтування рекомендацій по підвищенню його результативності, для формування іншої управлінської інформації. Поняття технології виготовлення у доменній печі чавуну логічно розуміти як обґрунтована і практично визнана оптимальною і результативною сукупність послідовно-паралельних операцій з залізною рудою, паливом, іншими хімічними речовинами (у сукупності їх суміш названа шихтою) і з використанням при певних температурах методів і засобів їх виконання по переплавці завантаженої шихти у чавун, відповідно до принципу застосування протитечії руху вгору розжарених відновлювальних газів і завантаженої шихти; а ключовою особливістю є безперервність плавильного процесу.

Ключові слова: корисні копалини, ресурси, мінерали, мінералогія, ресурсометрія, металургія, залізні руди, чавун.

Abstract

мінерал руда ресурсометрія чавун

Adam Bodyuk

Candidate of Economic Sciences,

Mineralogical and resource metric research of iron ores and their processing products

According to our need-resource concept, the purpose of the study is to study minerals as an object of need for use as a resource in various branches of the national economy, due to their chemical composition and technological properties. According to the need-resource concept, the methodological basis of research in the mineralogy of iron ores is the application of a resource approach to the definition of the conceptual apparatus, methods of abstract-logical, system-structural and comparative analysis, ranking, and generalization of study results. Mineralogy of iron-stones logically to interpret as fundamental naturally-historical science, that is built on genetic basis, studies on principle of two-dimensionalness iron-stones as natural objects originally and modern resources for the economic use after the necessities of economy social and other spheres due to their chemical composition, technological properties, in particular for the metallurgical processing. Peculiarities of the status of iron ore mineralogy, like any other science, can be determined by basic basic definitions: objects, subject of research, purpose, tasks of research of these objects, etc. The resourmetry of cast iron production can be logically interpreted as the processes of measurement, evaluation and prediction in quantitative and quantitative-qualitative indicators of iron ore extraction, their economic use according to needs, in particular as raw materials, substantiation of recommendations to increase its effectiveness, for the formation of other management information. The concept of production technology in a blast furnace of cast iron can be logically understood as a well-founded and practically recognized optimal and effective set of serial-parallel operations with iron ore, fuel, other chemicals (collectively, their mixture is called a charge) and using methods and means of their implementation at certain temperatures by remelting the charged charge into cast iron, according to the principle of using the countercurrent upward movement of red-hot reducing gases and the charged charge; and the key feature is the continuity of the melting process.

Keywords: minerals, resources, minerals, mineralogy, resursometry, metallurgy, iron ores, cast iron.

Основна частина

Постановка проблеми. Закони ринкової економіки, сучасний розвиток науково-технічного прогресу обумовлюють видові, кількісні зміни в обсягах і структурах видів виробництва металів в Україні, і не тільки в ній. Зростають показники питомої ваги електрометалургії, все ширше здійснюється впровадження киснево-конверторного виробництва, прогресивних локальних технологій. В результаті підвищується якість металевої продукції, відносно знижуються затрати на її виготовлення. Динаміка змін виробництва металевої продукції, безумовно, впиває на потреби у геологічному вивченні надр, передачі перспективних розвіданих родовищ в експлуатацію, видобування залізних руд, впровадження інноваційних технологій їх переробки, економічних й екологічних дослідженнях взагалі природокористування.

Галузі металургійної діяльності тісно пов'язана з гірництвом, оскільки воно забезпечує ці галузі залізорудними товарами. Зауважимо, що гірники забезпечують металургів не сировиною (як прийнято писати), а товарами. А металурги вже товари використовують, подаючи в цеха як сировину, або ж перепродують. У процесі транспортування залізні руди належать до вантажів.

Безумовно, що господарські показники гірництва і металургії корелюють між собою. Тому зі змінами у видах і обсягах гірничого і металургійного виробництва потребуються і нові методики обчислення їх показників, дослідження й оцінювання результативності взаємного впливу на господарську діяльність галузевих підприємств. Крім того, дуже важливо вимірювати комплексно у кількісних показниках екологічні наслідки їх діяльності, соціально значимі її результати та ін.

Відповідно розвитку гірництва, до найважливіших галузей промисловості України, та й не тільки України, належить виробництво сталі, чавуну. Виготовляються вони з залізних руд, на які надто багаті надра нашої країни. Зі сталі та чавуну виготовляються масово багатьох видів, призначень, великих вартостей технічні засоби для різних галузей народного господарства. Експорт цих металів був, залишається і буде головною статтею доходів та міжнародних відносин нашої держави.

Господарська діяльність у користуванні надрами, рудами регламентується Гірничим законом України [1], у поєднанні з іншими нормативно-правовими актами, у тому числі з орієнтаціями на відповідне зарубіжне законодавство. Одночасно вона розвивається за науковими дослідженнями і рекомендаціями по їх результатах наукових закладів.

Однак, на наш погляд, необхідні і подальші обґрунтування понятійного апарату у господарському використанні надрових ресурсів, бо наприклад, до мінералів відносять і речовини, що за ознаками не належать до таких. Далі, поняття мінерал логічно відносити до продуктів геологорозвідки. Потребує уточнення понятійного апарату мінералогії взагалі, залізних руд зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні значний вклад у розвиток мінералогії як науки внесли Є.К. Лазаренко, О.С. Поваренних, О.І. Матківський, О.М. Платонов, В.І. Павлишин, Л.А. Крижанівський та ін. Дослідження з мінералогії проводять в Інституті геохімії, мінералогії тарудоутворення імені М.П. Семененка НАН України, в Інституті геологічних наук НАН України, університетах та в інших суб'єктах господарювання.

Разом з тим, дослідження і розробки понятійного апарату надрокористування логічно продовжувати з врахуванням визначень мінеральних ресурсів.

Взагалі розробкам понятійного апарату геологічного вивчення надр, надрокористування, його раціоналізації, користування корисними копалинами, зокрема металічними, економіки, фінансування, екології присвячені праці відомих науковців, зокрема І.Д. Андрієвського, О.Б. Боброва, С.В. Гошовського, С.О. Довгого, М.М. Коржнева, М.Д. Красножона, М.М. Курило, О.І. Левченка, Б.І. Малюка, В.С. Міщенка, В.А. Михайлова, О.В. Плотнікова, Г.І. Рудька, О.М. Сухіної, В.М. Шестопалова та ін. [1; 2; 3; 4; 5].

Однак ми, перш за все, вважаємо за необхідне відмітити, що в їхніх дослідженнях не приділялося належної уваги висвітленню теоретичних відображень процесів і результатів гірництва у названому нами геологоресурсному аспекті. Їх визначення щодо поняття ресурсів зводиться до можливих кількісних оцінок корисних копалин у не відкритих родовищах.

Методологія і методи дослідження. За потребово-ресурсною концепцією, методологічною основою дослідження в мінералогії залізних руд є застосування ресурсного підходу до визначення понятійного апарату, методів абстрактно-логічного, системно-структурного та порівняльного аналізу, ранжирування показників, узагальнення результатів.

Метою статті є обґрунтування: залізних руд у поняттях мінералогії; залізних руд та продуктів їх переробки у ресурсних поняттях; залізних руд у метричних поняттях; чавуну у хіміко-технологічних поняттях і кількісних показниках.

Виклад основного матеріалу. Залізні руди нами розглядаються за принципом двомірності як природні речовини за походженням і мінерали за сучасним господарським використанням. Залізні руди як речовини вивчає мінералогія.

В одному з визначень, «Сучасна мінералогія - фундаментальна природничо-історична наука, яка будується на генетичній основі.

Індивідуальність статусу мінералогії, як і будь-якої іншої науки, можна визначити двома основними чинниками - об'єктами дослідження та метою дослідження цих об'єктів. Об'єктами дослідження в М. є мінерали» [6]. По-перше, застосування слова «чинники» не логічне. На наш погляд, метою дослідження є всебічне вивчення мінеральних об'єктів (мінералів).

За ознакою функціональної значимості мінерали умовно прийнято поділити на такі види: породотвірні, рудотвірні (рудні), другорядні, акцесорні; за кількісною ознакою - на поширені, рідкісні, дуже рідкісні та ін. Масштабна значимість мінералів оцінюється такими даними: з мінералів у сучасному виробництві виготовляється близько 75% матеріалів; розвиток і прогрес багатьох галузей (особливо інформаційних) базується на інноваційному використанні мінеральної сировини; мінеральні речовини використовуються як товари, а то й коштовності; широко застосовуються у товарно-грошових відносинах, зокрема з метою отримання валюти і т.д. [7].

Далі, коротко, за нашою потребово-ресурсною концепцією, метою дослідження мінералів є: вивчення хімічного складу і фізичних властивостей мінералів та обґрунтування потрібнісних параметрів; вивчення мінералу як об'єкта потреб; визначення перспектив (зокрема у рекомендаціях) застосування мінералів як ресурсу у різних галузях народного господарства, відповідно їх хімічному складу, технологічних властивостей, зокрема для металургійної переробки.

За визначенням у геологічному словнику, мінералогія [фр. mineralвід давньолат. minera-руда, гр. logos - наука] - геологічна наука про мінерали, яка вивчає особливості їх складу, структури, властивостей, а також природні та техногенні процеси, що зумовлюють їх утворення, розподіл у природі та зміни. Як наука, М. розпочала формування близько 2 тис. рр. тому. Термін «М.» був уведений італійським дослідником Бернардом Цезієм (1636). Завершилось формування М. як науки в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Головною метою М., за проф. Д.П. Григор'євим, є «пізнання природної історії мінерального царства». Характеризується значним різноманіттям теоретичних і прикладних напрямків (описова, генетична, регіональна, прикладна, техногенна та ін.). За Є. К. Лазаренком, М. нараховує понад 14 тис. термінів» [6].

Таким чином, мінералогію логічно відносити до далеко історичних за походженням і сучасних серед геологічних наук, що вивчає склад, структури, властивостей мінералів, «а також природні та техногенні процеси, що зумовлюють їх утворення, розподіл у природі та зміни».

На наш погляд, «пізнання природної історії мінерального царства», що необхідно визнати, якраз відноситься до процесів геологічного вивчення надр.

Як трактується, «Серед основних завдань М. є: розроблення наукової класифікації мінералів; встановлення закономірних зв'язків між змінами складу, структури, властивостей і умовами утворення та існування в природі; створення наукових основ для пошуків і оцінки родовищ мінеральної сировини; залучення нових видів мінеральної сировини до промислового використання тощо. М. сприяє задоволенню потреб людства у мінеральній сировині» [8].

На наш погляд, наведений вислів: «сприяє задоволенню потреб людства у мінеральній сировині» дійсно об'єктивний, але ж залізні руди у сучасності застосовуються й у перспективі будуть застосовуватися не тільки як сировина. Україна торгує залізними рудами, тому вони застосовуються у товарно - грошових відносинах як товари, як надто вигідні за грошовими надходженнями для суб'єктів господарювання і фіскальними для держави. На процесах транспортування вони слугують вантажем, знов-таки переміщуваним не безкоштовно, і т.д.

Далі, залізні руди як природні речовини за походженням речовини і матеріали за потребами, підкреслимо, як матеріали, а не сировина, слугують у цехах їх металургійної переробки у чавун. А вже у наступних етапах руху до використання продукт, перероблений у метал як сировина застосовуються у цехах виготовлення з нього промислової продукції. До речі, кам'яне вугілля у процесах спалювання також логічно відносити до матеріалів паливних.

Наступний вислів: «створення наукових основ для пошуків і оцінки родовищ мінеральної сировини;» також не логічний, оскільки у родовищах знаходяться залізні руди не як сировина, а у природному стані, слугують як об'єкти геологічного вивчення, по його результатах геологічного звітування, далі гірничої справи і т.д. Щоб залізні руди стали за призначенням як мінеральні матеріали, виготовляли з них чавун, з ними необхідно провести ряд процесів, починаючи з підготовки родовища до видобутку, видобування, збагачення, завантаження у транспорт, доставити у виробничий цех і т.д.

На наш погляд, мінералогію залізних руд логічно трактувати як фундаментальну природничо-історичну науку, яка будується на генетичній основі, вивчає за принципом двомірності залізні руди як природні об'єкти за походженням і сучасні ресурси для господарського використання за потребами економіки, соціальної та інших сфер завдяки їх хімічному складу, технологічних властивостей, зокрема для металургійної переробки.

Особливості статусу мінералогії залізних руд, як і будь-якої іншої науки, можна визначити основними базовими визначеннями: об'єктами, предметом дослідження, метою, завданнями дослідження цих об'єктів та ін.

Потрібність залізних руд визначається їх якісними та кількісними показниками.

До потрібнісних досліджень залізних руд та продуктів їх переробки належать ресурсометричні.

На наш погляд, залізні руди як природні речовини за походженням і мінерали за хімічним складом і станом, їх фізичні властивості та придатність для сучасного і перспективного господарського використанням тобто їх потрібність вивчає мінералогія.

За потребово-ресурсною концепцією, як пропонується її називати, дослідження рудокористування та відображення в інформаційній формі його результатів логічно висвітлювати в ресурсометричних тлумаченнях й оцінках.

Ресурсометрію виробництва металургійної продукції, зокрема чавуну, логічно трактувати як процеси вимірювання, оцінювання та передбачення у кількісних і кількісно-якісних показниках видобутку надрових ресурсів залізних руд, господарського їх використання за потребами, зокрема в якості сировини, обґрунтування рекомендацій по підвищенню його результативності, для формування іншої управлінської інформації.

Ресуросометрію макромасштабно в отриманні для потреб управлінського аналізу даних логічно розвивати на профільній статистичній базі, з використанням конкретних галузевих інформаційних матеріалів, зокрема, енергоресурсних, трудоресурсних, хоча які мало, на наш погляд, досліджуванних у надрокористуванні, промисловій переробці корисних копалин.

Динаміка кількісних і відносних показників виробництва доменного чавуну світовою десяткою країн, найбільших виробників чавуну, й загалом у світі приведені у табл. 1 [9].

Таблиця 1. Динаміка показників світового виробництва чавуну

Показники світового виробництва чавуну мають тенденцію до зростання: у 2008 р. - 898,3 млн т; у 2014 р. - 1179,5; 2020 р. - 1319,4 млн т.

Найбільші показники цього виробництва належать Китаю. У трійку найбільших виробників крім Китаю входять Японія та Індія. Україна виготовляла чавуну: у 2008 р. - 25,7 млн т (питома вага у світовому виробництві 2,86%), у 2014 р. - 24,8 (2,10%); у 2020 р. - 20,4 млн т (1,71%).

Наведені кількісні показники нами відносяться до ресурсорметричних.

До речі, як відомо, добова продуктивність доменної печі, в залежності від її корисного об'єму, може становити від 2000 т до 10000 т чавуну на добу. Доменна піч після її пуску працює безперервно 5-6 років, а то й і до 10 років. Потім її ремонтують і знову експлуатують за призначенням і потребами у випуску продукції. Ці показники також логічно відносити до ресурсометричних, під назвою кількісно-експлуатаційних.

Окремо логічно визначати і кількісні показники конкретних видів продукції, зокрема чавунної. Наприклад, «Чавунні виливки залишаються найбільш затребуваною ливарною продукцією для сучасного машинобудування та металургії. На світовому ринку лиття доля чавунних виливків складає біля 70% (більше 70 млн т). В Україні, при щорічному випуску лиття приблизно 40…42 тис. тонн, чавунні виливки складають більше 50%» [10].

Отже, узагальнено, потребуються розробки та практично значимі обґрунтування понятійного апарату ресурсометрії як науки про вимірювання, оцінювання та передбачення у кількісних і якісних показниках видобування надрових ресурсів залізних руд, господарського їх використання, виготовлення з них сталі і чавуну за потребами, обґрунтування рекомендацій по підвищенню результативності технологічних процесів.

Для конкретизації визначень розглянемо хіміко-технологічні дослідження ресурсів і процесів виготовлення чавуну та їх відповідно відобразимо.

Виробництво чавуну є найважливішою галуззю промисловості України за економічного і природного потенціалу. Виготовляється він з залізних руд, на які багаті надра країни. Цей метал широко застосовується у виробництві сталі, технічних засобів для різних галузей народного господарства, домашніх господарств. Експорт цього металу був, залишається і буде головною статтею доходів та міжнародних відносин нашої держави.

За технологією чавун отримуються сплавом заліза з вуглецем більше 2,14% та з іншими елементами. Вуглець надає чавун підвищену твердість, знижує пластичність і ковкість матеріалу, надаючи йому крихкість.

До складу чавуну в обов'язковому порядку входять: марганець, кремній, фосфор і сірка; у деякі марки також включають додаткові присадки, для надання матеріалу специфічних властивостей; до часто використовуваних легуючих елементів належать хром, ванадій, нікель і алюміній.

У далекому минулому ручними технологіями, як пропонується їх називати, виготовлення чавуну за тодішніми технологічними здійснювалося на території Європи і сучасної України, що підтверджується наступними фактами. «До нашої ери на всій території Європи чавун був майже невідомий. Втім, він дещо був відомий античним європейським металургам 4 - 5 століть до н.е. Він утворювався у сиродутних горнах разом з основним продуктом - крицею (губчастим залізом) при відхиленнях від сиродутного процесу. Арістотель відзначав, що при великому нагріванні у горну може утворитись залізо рідке, яке після застигання відрізняється від звичайного заліза. Пліній Старший у «Природничій історії» писав: «Залізо при плавленні стає рідким, як вода, і після цього ламається подібно до губки.» Ламкість заліза в цьому разі говорить про те, що мова йде саме про чавун. На території України унікальною є знахідка уламків чавунного казана на поселенні біля села Миколаївка Одеської області в шарах 4 - 3 століть до н. е.» [2].

Безумовно, що за цією адресою чавун не виготовляли, але вже з нього виготовленими переробкою предметами користувалися, мабуть завезених з інших територій.

За сучасності переробка різних видів залізних руд з метою отримання чавуну характеризується: великими світовими показниками виготовленого чавуну; конкурентними процесами; застосуванням надто перспективних технологій; виготовленням високоміцного чавуну; розробками і впровадженням новітніх технологій; економічними дослідженнями ефективності переробок, розробками і впровадженнями обґрунтованих за їх результатами технологічних й технічних новацій і т.д.

Процес отримання чавуну з залізних руд у доменних печах надто не простий, виконується за складними технологіями.

Поняття технології виготовлення у доменній печі чавуну логічно розуміти як обґрунтована і практично визнана оптимальною і результативною сукупність послідовно-паралельних операцій з залізною рудою, паливом, іншими хімічними речовинами (у сукупності їх суміш названа шихтою) і з використанням при певних температурах методів і засобів їх виконання по переплавці завантаженої шихти у чавун, відповідно до принципу застосування протитечії руху вгору розжарених відновлювальних газів і завантаженої шихти; а ключовою особливістю є безперервність плавильного процесу.

За сучасними поширеними технологіями практично чавун виробляють у доменних печах розплавленням шихти, яка складається із залізної руди, палива та флюсів, з використанням гарячого повітря. У процесі плавки залізної руди з неї виокремлюється залізо, яке і сполучається з вуглецем та іншими хімічними елементами, і утворюється чавун.

До основних залізних руд для виготовлення чавуну прийнято вважати належать наступні: звичайний залізняк Fe2Оз (містить 50-66% заліза); магнітний залізняк (магнетит) БезО4 (містить 50-70% заліза); бурий залізняк БЄ2О3* «H2O (містить 30-50% заліза); шпатовий залізняк (сидерит) FeCO3 (містить 30-40% заліза); червоний залізняк (гематит) БЄ4О3 та інші.

Окрім перелічених руд, у доменних процесах також застосовуються високопродуктивні напівфабрикати іншого виробництва: офлюсований агломерат і офлюсовані окатиші, а також прокатна окалина, металобрухт і колошниковий пил. За основний флюс застосовується вапняк СаСОз, а паливом - кокс, природний газ, мазут, вугільний пил.

Взагалі у металургійному виробництві застосовують такі види палива: тверде (кам'яне й деревне вугілля, кокс, торф); рідке (нафту, мазут тощо); газоподібне паливо (різні горючі гази: природний, генераторний, коксувальний, оксид вуглецю, гази, що утворюються внаслідок підземної газифікації вугілля та ін.).

Такі речовини логічно відносити до… творювальних.

Окремо відмітимо, що в домнових печах застосовуються такі види палива: кокс, домновий, коксувальний і природний гази, а також деревне вугілля. Домновий газ належить до побічної продукції процесів варіння чавуну. Для використання цей газ очищають від пилу, який містить залізо та сполуки сірки, очищений застосовують для нагрівання різних типів печей. Порівняно з коксом і природним газом він більш дешевий вид палива, тому у разі його використання меншими показники собівартості чавуну та інших видів продукції. Кокс отримують сухою перегонкою кам'яного вугілля, тобто є вторинним з нього продуктом.

До флюсів належать матеріали, які придатні вступати у взаємодію з пустою породою і золою й утворювати з ними легкоплавкі комплексні сполуки (шлаки). Флюси в залежності від хімічного складу поділяють на основні (вапняк, доломіт, вапно, плавиковий шпат, боксит, основні мартенівські шлаки) і кислі (кварцовий пісок).

Флюси логічно відносити до ресурсотворювальних (чугунотворювальних).

Висновки. Проведено дослідження понятійного апарату геологічного вивчення надр, гірництва. Обґрунтовані поняття мінеральних ресурсів, їх види, зокрема за ознакою двомірності, натуральні та вартісні ресурсні оцінки. За ознакою походження, під поняттям «мінеральні ресурси» логічно розуміти сукупність хімічних сполук тапростих речовини, що утворились внаслідок впливу природних умов і з природних речовин, геологічних та космічних процесів у надрах, кристалічної будови, чітко визначених хімічного складу, фізичних властивостей.

За ознакою господарського використання, мінеральні ресурси залізних руд також логічно трактувати як природні, утворені геологічними та комічними процесами, речовини з властивим їм конкретним хімічним складом, фізичними властивостями, кристалічною будовою, які визначають їх господарське застосування у виробництві металевої.

Узагальнено, потребуються розробки та практично значимі обґрунтування понятійного апарату ресурсометрії як науки про вимірювання, оцінювання та передбачення у кількісних і якісних показниках видобування надрових ресурсів залізних руд, господарського їх використання, виготовлення з них сталі і чавуну за потребами, обґрунтування рекомендацій по підвищенню результативності технологічних процесів.

Література

1. Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 року №1127-XIV (зі змін. і доп.).

2. МихайловВ. А. Базові терміни і поняття економічної геології: навч. посіб. / В.А. Михайлов, М.М. Курило. К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. 527 с. Режим доступу: http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/economic_geology_dictionary.pdf.

3. Малюк Б.І., Бобров О.Б., Красножон М.Д. Надрокористування у країнах Європи і Америки: Довідкове видання. К.: Географіка, 2003. 197 с.

4. Основи економічної геології: Навч. посіб. для студ. геол. спец. вищ. закл. освіти / М.М. Коржнев, В.А. Михайлов, В.С. Міщенко та ін. К.: «Логос», 2006. 223 с.

5. Реструктуризація мінерально-сировинної бази України та її інформаційне забезпечення /

B. О. Довгий, В.М. Шестопалов, М.М. Коржнев та ін. К.: Наукова думка, 2007. 347 с.

6. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Мінералогія.

7. Режим доступу: https://geodictionary.com.ua/node/3257.

8. Режим доступу: https://geodictionary.com.ua/node/3281.

9. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Чавун.

10. Іванов В.Г. Розвиток теоретичних основ впливу технологічних параметрів на структуру і властивості виливків із сірих чавунів. 05.16.04 - Ливарне виробництво Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. Дніпро. 2019. https://nmetau.edu.ua/file/aref_ivanov_13_11_19.pdf.

References

1. HirnychyizakonUkrainy vid 6 zhovtnia 1999 roku №1127-XIV (zizmin. idop.).

2. Mykhailov V.A. Bazoviterminyiponiattiaekonomichnoiheolohii: navch. posib. / V.A. Mykhailov, M.M. Kurylo. K.: VPTs «Kyivskyiuniversytet», 2014. 527 s. Rezhymdostupu: http://www.geol.univ.kiev.ua/lib/economic_geology_dictionary.pdf.

3. Maliuk B.I., Bobrov O.B., Krasnozhon M.D. Nadrokorystuvannia u krainakhYevropyiAmeryky: Dovidkovevydannia. K.: Heohrafika, 2003. 197 s.

4. Osnovyekonomichnoiheolohii: Navch. posib. dlia stud. heol. spets. vyshch. zakl. osvity/ M.M. Korzhnev, V.A. Mykhailov, V.S. Mishchenko ta in. K.: «Lohos», 2006. 223 s.

5. Restrukturyzatsiiamineralno-syrovynnoibazyUkrainy ta yiiinformatsiinezabezpechennia/ S.O. Dovhyi, V.M. shestopalov, M.M. Korzhnev ta in. K.: Naukovadumka, 2007. 347 s.

6. Rezhymdostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/Mineralohiia.

7. Rezhymdostupu: https://geodictionary.com.ua/node/3257.

8. Rezhymdostupu: https://geodictionary.com.ua/node/3281.

9. Rezhymdostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/Chavun.

10. Ivanov V.H. Rozvytokteoretychnykhosnovvplyvutekhnolohichnykhparametrivnastrukturuivlastyvostivylyvkivizsirykhchavuniv. 05.16.04 - LyvarnevyrobnytstvoAvtoreferatdysertatsiinazdobuttianaukovohostupeniadoktoratekhnichnykhnauk. Dnipro. 2019. https://nmetau.edu.ua/file/aref_ivanov_13_11_19.pdf.

Размещено на Allbest.ru