Міграційна політика: теорія та практика реалізації механізмів публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Інститут післядипломної освіти та довузівської підготовки

Кафедра управління та бізнес-адміністрування

Міграційна політика: теорія та практика реалізації механізмів публічного управління

Фітковський Василь Васильович

аспірант

Анотація

міграція виїзд працездатний населення

У статті проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття міграції та міграційної політики. Ці поняття є комплексними та включають у себе структуровану систему чинників. Було проаналізовано види міграції. Зокрема, визначено, що основою міграцією на сьогодні в світі є трудова міграція. Процеси трудової міграції визначені низкою внутрішніх та зовнішніх для країни чинників. У статті проаналізовані тенденції та причинно-наслідкові зв'язки процесів міграції. Зокрема, визначено, що безпосередньою причиною трудової міграції є безробіття, але глибинними причинами трудової міграції є низький рівень життя, соціально-економічного розвитку, низький рівень освіти, що сприяє формування екстенсивного типу розвитку економіки із низькою доданою вартістю. Відповідна економічна нерозвиненість визначає низьку конкурентну спроможність країни на міжнародних ринках, в тому числі на ринку робочої сили. Було проаналізовано глобальні причини міграційних процесів: військові конфлікти, розвиток тероризму, гуманітарні виклики, низький рівень соціально-економічного забезпечення та рівень оплати праці населення. Окремо, було виділено проблему міграції, спричинену військовою агресією Російської Федерації в Україні. Ця хвиля міграції стала найбільшим викликом для Європейського континенту з часів Другої світової війни. Визначено три типи країн та проблеми, з якими стикаються ці країни у процесі міграції, зокрема країни-донори, які знижують свій економічний потенціал через виїзд працездатного населення, транзитні країни, які стикаються з проблемами тимчасового перебування мігрантів та проблемами національної безпеки та приймаючі країни, що мають низку проблем через значну кількість біженців, потоки яких лише нарощуються через глобальні кризи та негативні суспільно- політичні явища. Визначено провідну роль системи публічного управління у забезпеченні ефективної міграційної політики з метою формування передумов соціально-економічного розвитку держави.

Ключові слова: міграційна політика, публічне управління, міграція, вимушено переміщені особи

Fitkovsky Vasyl Vasylovych Graduate student of Vasyl Stefanyk Pre-Carpathian National University, Institute of Postgraduate Education and Pre-University Training, Department of Management and Business Administration

Migration policy: theory and practice of implementation of public administration mechanisms

Abstract

The article analyzes theoretical approaches to defining the concept of migration and migration policy. These concepts are complex and include a structured system of factors. Types of migration were analyzed. It was determined that the main migration in the world today is labor migration. Labor migration processes are determined by several internal and external factors for the country. The article analyzes trends and cause-and-effect relationships of migration processes. It was determined that the immediate cause of labor migration is unemployment, but the underlying causes of labor migration are a low standard of living, socio-economic development, and a low level of education, which contributes to the formation of an extensive type of economic development with low added value. The corresponding economic underdevelopment determines the country's low competitiveness on international markets, including the labor market. The global causes of migration processes were analyzed: military conflicts, the development of terrorism, humanitarian challenges, a low level of social and economic security and the level of wages of the population. Separately, the problem of migration caused by the military aggression of the Russian Federation in Ukraine was highlighted. This wave of migration has become the biggest challenge for the European continent since the Second World War. Three types of countries and the problems faced by these countries in the process of migration are defined, separate donor countries that reduce their economic potential due to the departure of the working population, transit countries that face problems of temporary stay of migrants and problems of national security, and host countries that have a number of problems due to a significant number of refugees, whose flows are only increasing due to global crises and negative socio-political phenomena. The leading role of the public administration system in ensuring an effective migration policy with the aim of forming the prerequisites for the socio-economic development of the state is defined.

Keywords: migration policy, public administration, migration, forcibly displaced persons

Постановка проблеми

Із початком повномасштабної військової агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Європейський континент стикнувся із наймасштабнішою кризою міграції з початку Другої світової війни. За статичними даними, що були акумулюванні Організацією Об'єднаних Націй кількість біженців в Україні становить понад 9 мільйонів осіб. Станом на 11 липня 2022 року на материковій Європі перебувало 5 740 419 українських біженців, понад 91 тисяча біженців прибули до Великобританії. Ще 1,6 мільйонів осіб були примусово депортовані у російську федерацію [1-2]. Сьогодні, із початком повномасштабного військово вторгнення, питання причинно-наслідкових зав'язків аналізу міграційних потоків в Україні значно змінилися, відповідно, змінилися і підходи до реалізації ефективної державної міграційної політики. Отже, актуально проаналізувати теоретико-методичні підходи та нові виклики до системи публічного управління міграцією як елементом соціально-економічного розвитку держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальність проблеми дослідження визначає високу увагу авторів до даної проблематики, зокрема низка науково-практичних робіт та публікацій присвячена питанням міграційної політики: О. Малишевська [3], О. Шепель [4], Sobre La Migration [5], О. Швагер [6], G. Iparraguirre [7], V. King [8] та інші автори.

Проте, в умовах нових викликів виявляються нові запити до системи публічного управління процесами міграції.

Постановка завдання

Міграційні процеси здійснюють суттєвий внесок у формування передумов соціально-економічного розвитку. Працездатне населення формує умови для розвитку виробництва та забезпечення сфери послуг. Діти ла тіні люди створюють навантаження на соціальну систему. Інтелектуальний потенціал держави визначає умов конкурентоспроможності її економіки. Отже, процеси розвитку міграційних потоків та вплив держави на забезпечення ефективної міграційної політики має вирішальне соціально- економічне значення.

Новим викликом для Україна стали процеси міграції, викликані повномасштабним військовим вторгненням. У 2022 році збитки виробництва склали 114,5 млрд. доларів США, але процеси відновлення економіки неможливі без повернення робочої сили в країну. Процеси вимішеної міграції змусили понад 9 мільйонів осіб виїхати з України, а ще 6,9 мільйонів осіб стали вимушено переміщеними по території України [8]. Отже, процеси відбудови країни та її подальшого економічного розвитку пов'язані із поверненням населення до України, створенням умов для трудової міграції та заповнення тих вакансій, що будуть утворюватися внаслідок переміщення людей, викликаних військовими діями.

Враховуючи актуальність поставленої проблеми, у статті розглядаються підходи до формування теоретико-методичних та практичних рекомендацій розробки механізмів реалізації державної міграційної політики на рівні систему публічного управління для забезпечення соціально-економічного та суспільно- політичного розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз теоретичного підґрунтя формування державної міграційної політики дозволяє з'ясувати концептуальні особливості реалізації практичних механізмів управління.

Відповідно до проєкту Закону України «Про основні засади державної міграційної політики України» визначено, що «державна міграційна політика України - цілеспрямована діяльність державних органів в сфері міграції, основана на національних інтересах України, що полягають у забезпечення належного соціально-економічного, демографічного та політико-правового розвитку країни, прав і свобод людини і громадянина, національної безпеки та територіальної цілісності України» [9]. Окремо у законодавстві виділено поняття міграції, що описується як «пересування особи з метою зміни місця проживання/перебування, що супроводжується перетинанням державного кордону (зовнішня міграція) або меж адміністративно-територіальних одиниць України (внутрішня міграція)» [9].

Відповідно до проєкту Закону України «Про основні засади державної міграційної політики України» окремо виділяються такі види міграції [9]:

трудова;

транзитна;

незаконна;

імміграція;

еміграція;

рееміграція;

надання притулку;

тимчасовий гуманітарний захист.

Крім того, окремо виділяють зовнішню та внутрішню міграцію.

Основним видом міграції у сучасному світі є саме трудова міграція. Цей вид міграції пов'язаний із нерівномірним розвитком економіки, відсутністю ефективних ринків праці у деяких країнах, безробіттям та іншими соціально-економічними чинниками. Аналізуючи передумови трудової міграції доцільно заглибитися у ці процеси, та говорити не лише про безробіття, як наслідок неефективної державної політики, але і перелічити корінні причини високого рівня безробіття як системі внутрішнього публічного управління, так і аналізуючи глобальні світові тенденції. Як і будь-яка інша суспільна система, ринок праці формується та розвивається під впливом зовнішніх та внутрішніх умов. До внутрішніх умов розвитку ринку праці відносяться природно-кліматичні, ресурсні умови, в яких знаходиться держава географічно. Крім того, важливим фактором впливу на ринок праці є кількість населення. В державах, де щільність населення є вищою, за умови відсутності підходів до реалізації інтенсивних методів розвитку виробництва та сільського господарства, доцільно говорити про вищий рівень безробіття. Хоча, якщо говорити про екстенсивні методи розвитку виробництва та сільського господарства. То доцільно визначити високий рівень потреби у робочій силі, проте така робоча сила буде низько оплачуваною та продукція буде мало конкурентною та з низьким рівнем доданої вартості. Застосування інтенсивних методів розвитку, хоча і зменшує кількість ручної праці, але передбачає підвищення технічко-технологічного рівня виробництва, підвищення конкурентоспроможності бізнесу, формування вищої доданої вартості товарів та послуг, як наслідок, перехід робочої сили у більш конкурентні сфери виробництва - із високим ступенем інноваційної, технологічного забезпечення та високою доданою вартістю. Відповідно інноваційні виробництва передбачують вищу оплату праці, а території, де економіка має вищу інноваційну складову є більш привабливим для життя та працевлаштування населення. Люди готові переплачувати за технологічність та комфорт [3]. Отже, такі країни, де економіка розвивається за рахунок інтенсивних методів, привертають високу увагу для потенційної трудової міграції. При цьому, варто зазначити, що важливою складовою міграції є формування інтелектуального капіталу. «Відтік мізків» є елементом трудової міграції, який пов'язаний із переміщенням населення із високим інтелектуальним потенціалом, навиками та кваліфікаціями, можливостями працювати в інноваційному виробництві [3]. Країни, які здатні формувати кращі умови для життєдіяльності населення, привертають особливу увагу висококваліфікованих фахівців, які готові переїхати та продовжити роботу високотехнологічних галузях економіки, формуючи центри технологічного та інноваційного розвитку [4]. На сьогодні, провідними рушійними галузями інноваційного розвитку економіки є ІТ-сфера, яка спрямована на підтримку ефективності роботи, автоматизацію та підвищення результативності всіх галузей економіки. Центрами ІТ-розвитку у світі сьогодні є провідні лідери світового ринку інформаційних технологій, а розвинені країни характеризуються, в першу чергу, спроможністю виробництва технологій, які можуть бути застосованими у виробничі процеси. Саме такі країни є лідерами міграційних інтересів трудових мігрантів. При цьому, розвинені країни проводять суттєві обмеження у допуску мігрантів на територію країни з метою формування дійсно потужного інтелектуального потенціалу [5]. Отже, процеси трудової міграції, що називаються «відтоком мізків» пов'язані із високотехнологічними галузями народного господарства та переміщенням населення із високим рівнем кваліфікації. Забезпечення такого рівня кваліфікації можливе лише в умовах розвитку системи освіти. Найбідніші країни світу не можуть дозволити собі забезпечити якісну освіту для свого населення, відповідно їх рівень економічного розвитку залишається низьким, а потоки трудових мігрантів намагаються перетнути кордони та направитися у багатші країни. Країни, що мають високий рівень розвитку освіти, але мають нижчий рівень доходів населення є центрами відтоку інтелектуальних мігрантів [6]. Хоча, варто зазначити, що нижча собівартість робочої сили привертає до таких країн потенційних інвесторів, які інвестують у створення бізнесу в тій країні, де можна економити на витратах на робочу силу, відповідно знижуючи собівартість виконання робіт. Для країн, які є донорами висококваліфікованих працівників такий відтік суттєво впливає на інноваційність розвитку економіки, хоча попередити зниження рівня інноваційного розвитку та забезпечення конкурентоспроможності можна шляхом залучення інвестицій у виробництво з високою доданою вартістю шляхом створення сприятливих умов для ведення бізнесу, м'якого інвестиційного клімату, що забезпечить результат в умовах нижчої вартості робочої сили, ніж у найбагатших країнах світу.

Проблема переміщення некваліфікованої робочої сили має великі масштаби. Перенаселеність, низький рівень життя та доходів населення, безробіття в країнах Азії, латинської Америки та Африки призводять до нарощування потоків міграції у країни Європи, Азійських тигрів, США. З одного боку, в умовах високого рівня кваліфікації та освіти корінних громадян, необхідно забезпечити баланс наповненості вакансій ринку праці, зокрема, що стосується некваліфікованого та низькооплачуваного персоналу. Проте, нарощування потоків трудових мігрантів із бідних країн призводить до високої конкуренції на ринку некваліфікованої праці, а подекуди взагалі відсутності бажання у трудових мігрантів працювати у разі наявності соціальних виплат. Така ситуація спричинила кризу міграції в країнах Європи. За умови неспроможності країн ЄС та Великобританії приймати до себе таку кількість трудових мігрантів, почала розвиватися нелегальна міграція, спрямована на переправлення до країн ЄС людей із бідних країн на комерційній основі [7]. Відповідно міграційна політика Європи була переорієнтована на делібералізацію позицій країн щодо прийняття потоків мігрантів, які вже не забезпечували економіку шляхом заповнення вакансій для некваліфікованих працівників, а загрожували національним інтересам та національній безпеці країн, що їх приймали. В умовах дестабілізації ситуації на Близькому Сході, початком військового конфлікту у Сирії, Ємені та інших країнах, активізацією терористичних рухів як у цьому регіоні, так і загалом у низці країн Азії та Африки проблема міграції зросла. Нераціональна міграційна політика країн Європи та політичні дестабілізація ситуації в азійському та африканському регіонах призвели до гуманітарної та соціально-економічної кризи.

Шляхом поділу проблем міграційної політики було визначено три типи країн за певною проблематикою. Кризу у міграційній політиці можна визначити на рівні трьох окремих підходів - рис. 1.

Рис. 1. Поділ країн за міграційною проблематикою

Аналізуючи проблеми країн за міграційною проблематикою, можна їх групувати на три блоки:

виїзд населення за кордон, що спричинений соціально-економічними факторами, який підсилює негативні тенденції цих факторів,

транзитні країни відчувають на собі проблеми міграції, потребують забезпечення безпеки кордонів,

країни, що приймають мігрантів, опинилися в умовах перенаселення території мігрантами, що часто мають низький рівень кваліфікації та не сприяють інтенсивному розвиткові економіки, спричиняють соціальне навантаження та створюють загрозу національній та особистій безпеці населення.

Окремо доцільно визначити проблему міграції в Європі з початком повномасштабного військово вторгнення російської федерації в Україну. При цьому варто виділити три групи країн. Україна є країною-донором, адже українці покидають територію країни через війну, прямуючи, в першу чергу, до країн Європейського Союзу та Великобританії. Ця тенденція має значні негативні впливи на розвиток економіки країни у післявоєнний період, що пов'язано із виїздом працездатного населення, також варто зазначити негативну демографічну тенденцію, що пов'язана із виїздом за кордон, в першу чергу, жінок із неповнолітніми дітьми. Отже. Найбільш гостро проблема буде відчутною у період, коли працездатне населення, наявне на ринку праці на сьогодні потрібно буде замінювати працездатним населенням, яке у дитячому віці переїхало та осіло за кордоном. Сусідні країни стали транзитерами потоків біженців, оскільки частина з цих країн не могла надати гуманітарної та фінансової допомоги в повному обсязі, наприклад, Молдова, Румунія, Болгарія. Хоча ці країни прийняли певну частину біженців, проте більшість не зупинилася там, не ставши трудовими мігрантами та не приносячи економічні вигоди країні, що їх прийняла. Найбільша кількість біженців опинилися у країнах, які готові були їх прийняти за фінансовими, гуманітарними та нормативними питаннями. Це Польща, Німеччина, Великобританія та інші країни. Ці країни на сьогодні отримали великий додатковий трудовий потенціал для розвитку економіки, оскільки українці є висококваліфікованими, освідчений людьми із розвиненим професійними навиками та софт скілами. Відповідно, використавши цей потенціал, країн можуть суттєво розвинути власні економічні системи, зокрема залучаючи молодь в умовах, коли доля молоді в структур населення європейських країн є низькою. Новим викликом для української системи публічного управління у післявоєнний період стане повернення громадян до країни, проведення рееміграції для відновлення власного трудового та інтелектуального потенціалу.

Отже, застосування механізмів публічного управління в сфері міграційної політики є елементом побудови ефективної системи соціально-економічного розвитку та формування передумов сталості суспільно-політичного забезпечення держави.

Висновки

У ході проведеного дослідження було визначено основі теоретико-методичні підходи до формування державної міграційної політики. Визначені тенденції розвитку процесів міграції дозволяють підтвердити актуальність розробки механізмів публічного управління міграційними процесами для забезпечення соціально-економічного розвитку держави.

Література

1. Офіційний сайт ЮНІСЕФ-Україна. ЮНІСЕФ - українцям: програма грошової допомоги Спільно. Електронний ресурс. - URL: https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers.

2. Офіційний сайт УВКБ ООН. УВКБ ООН оновлює дані про біженців з України, які відображають останні переміщення. Електронний ресурс. - URL: https://www.unhcr.org/ua/46047-unhcr-updates-ukraine-refugee-data-reflecting-recent-movements_ua.html.

3. Малиновська О. (2022). Міграційна політика у великих містах: доцільність розроблення, зміст та пріоритети. Політичні дослідження / Political Studies: Український науковий журнал, (1 (3)), 56-71. вилучено із http://pd.ipiend.gov.ua/article/view/262023.

4. Шепель О. (2022). Особливості та сфери регулювання сучасної міграційної політики в приймаючих країнах : Цифрова економіка та економічна безпека, (1(01)), 9-16. https://doi.org/l0.32782/dees.1-2.

5. Politicas migratorias y gobernanza de la migration. Portal De Datos Mundiales Sobre La Migration. 2021. Available at: https://www.migrationdataportal.org/es/themes/politicas-migratorias-y-gobernanza-de-la-migraci on#tendenci as-clave.

6. Швагер О.А. Деякі аспекти міграційної політики Європейського Союзу щодо осіб, які потребують тимчасового захисту // Суспільно-політичні процеси в Україні та світі: історія, проблеми, перспективи: матеріали IX Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Суми, 29 квітня 2022 р. / редкол.: В.М. Власенко, А.В. Гончаренко, С.І. Дегтярьов та ін. Суми: Сумський державний університет, 2022. С. 301-305.

7. Iparraguirre, G. (2022), Imaginaries, Rhythmics and Development: Cultural Rhythmics, Emerald Publishing Limited, Bingley, pp. 19-37. https://doi.org/10.1108/978-1-80382-823-720221004.

8. King, V.E. (2022), Latin American refugee youth in the United States: migration-related trauma exposure and implications for policy and practice", International Journal of Migration, Health and Social Care, Vol. 18 No. 3, pp. 222-242. https://doi.org/10.1108/IJMHSC-07-2021-0065.

9. Офіційний сайт Верховної Ради України. Проєкт Закону України «Про основні засади державної міграційної політики України». Електронний ресурс. - URL:: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1898-15#Text.

References

1. Ofitsiinyi sait YuNISEF-Ukraina. YuNISEF - ukraintsiam: prohrama hroshovoi dopomohy Spilno [UNICEF - for Ukrainians: a program of monetary assistance Splinno] Elektronnyi resurs. - URL: https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers [in Ukrainian].

2. Ofitsiinyi sait UVKB OON. UVKB OON onovliuie dani pro bizhentsiv z Ukrainy, yaki vidobrazhaiut ostanni peremishchennia [UNHCR updates data on refugees from Ukraine to reflect recent movements] Elektronnyi resurs. - URL: https://www.unhcr.org/ua/46047-unhcr-updates-ukraine-refugee-data-reflecting-recent-movements_ua.html [in Ukrainian].

3. Malynovska O. (2022). Mihratsiinapolityka u velykykh mistakh [Migration policy in big cities]: dotsilnist rozroblennia, zmist ta priorytety. Politychni doslidzhennia / Political Studies: Ukrainskyi naukovyi zhurnal, (1 (3).), 56-71. vylucheno iz http://pd.ipiend.gov.ua/article/view/262023 [in Ukrainian].

4. Shepel, O. (2022). Osoblyvosti ta sfery rehuliuvannia suchasnoi mihratsiinoi polityky v pryimaiuchykh krainakh [Peculiarities and spheres of regulation of modern migration policy in host countries]: Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka, (1(01)), 9-16. https://doi.org/10.32782/dees.1-2 [in Ukrainian].

5. Portal De Datos (2021) Politicos migratorias y gobernanza de la migraciцn [Migration policies and migration governance] Portal De Datos Mundiales Sobre La Migracion. Available at: https://www.migrationdataportal.org/es/themes/politicas-migratorias-y-gobernanza-de-la-migracion#tendencias-clave [in Spanish].

6. Shvaher O.A. (2022) Deiaki aspekty mihratsiinoi polityky Yevropeiskoho Soiuzu shchodo osib, yaki potrebuiut tymchasovoho zakhystu [Some aspects of the migration policy of the European Union regarding persons in need of temporary protection]: Suspilno-politychni protsesy v Ukraini ta sviti: istoriia, problemy, perspektyvy: materialy IX Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Sumy, 29 kvitnia 2022 r. / redkol.: V.M. Vlasenko, A.V. Honcharenko, S.I. Dehtiarov ta in. Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet, 2022. S. 301-305 [in Ukrainian].

7. Iparraguirre, G. (2022), Imaginaries, Rhythmics and Development: Cultural Rhythmics, Emerald Publishing Limited, Bingley, pp. 19-37. https://doi.org/10.1108/978-1-80382-823-720221004 [in English].

8. King, V.E. (2022), Latin American refugee youth in the United States: migration-related trauma exposure and implications for policy and practice, International Journal of Migration, Health and Social Care, Vol. 18 No. 3, pp. 222-242. https://doi.org/10.1108/IJMHSC-07-2021-0065 [in English].

9. Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. Proiekt Zakonu Ukrainy «Pro osnovni zasady derzhavnoi mihratsiinoi polityky Ukrainy». Elektronnyi resurs. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1898-15#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru