Роль та місце сільськогосподарських товаровиробників у системі управління продовольчою безпекою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чугуївського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків

Головного управління ДПС у Харківськіи області

Роль та місце сільськогосподарських товаровиробників у системі управління продовольчою безпекою

Анна Сергіївна Подсоха

кандидат економічних наук, заступник начальника

Анотація

У статті акцентовано увагу, що саме діяльність аграрних підприємств є основою створення пропозиції агропродовольчої продукції на ринку, яка є базисом дотримання продовольчої безпеки на всіх рівнях. Обґрунтовано ідентифікацію місця та ролі сільськогосподарського товаровиробника як базової ієрархічної одиниці в системі управління формуванням та дотриманням продовольчої безпеки на суб'єктному, місцевому та національному рівнях. Встановлено, що саме аграрні підприємства акумулюють необхідні ресурси для виробництва продовольства, його пропозиції на ринку та розподіл на засадах соціальної відповідальності, мають відповідні управлінські можливості для здійснення діяльності з забезпечення продовольчої безпеки без суттєвих додаткових матеріальних затрат. Обґрунтовано, що дотримання продовольчої безпеки на будь-якому рівні полягає у формуванні ринкової пропозиції агропродовольчої продукції в обсягах, достатніх для споживання згідно з визначеними раціональними нормами, при належному рівні якості у відповідності з вимогами безпечності вказаної продукції.

Ключові слова: продовольча безпека, раціональне споживання, управління якістю продукції, сільсько- господарський товаровиробник.

Abstract

Anna PODSOKHA

PhD in Economics, Deputy Head of the Chuguyiv Department of Chamber Inspections of the Department for Identifying and Processing Tax Risks of the Main Department of the

State Tax Service in the Kharkiv Region

THE ROLE AND PLACE OF AGRICULTURAL PRODUCERS IN THE FOOD SECURITY MANAGEMENT SYSTEM

Agriculture is system-forming in the national economy, which makes it one of the key sectors of the economy, which determines food and, within certain limits, economic, environmental and energy security of the state. The priority of attention to agricultural producers is determined by the irreplaceability of their products and food in the human life and society, its exceptional social significance. The purpose of the article is to study the essence of the definition of "food security" and determine the place and role of agricultural producers in the food security management system. It was determined that definitely food security is an object of consideration, mostly at the global, national and regional levels of the formation and functioning of socio-economic systems. In the context of this, it is emphasized that the activity of agricultural enterprises is the basis of creating an offer of agro-food products on the market, which is the basis of compliance with food security at all levels. The identification of the place and role of the agricultural producer as a basic hierarchical unit in the management system of the formation and observance of food security at the subject, local and national levels is substantiated. It has been established that agricultural enterprises accumulate the necessary resources for food production, its supply on the market and distribution on the basis of social responsibility, and have the appropriate management capabilities to implement activities to ensure food security without significant additional material costs. It is also substantiated that compliance with food safety at any level consists of the formation of a market offer of agro-food products in volumes sufficient for consumption according to the defined rational norms, with an appropriate level of quality in accordance with the safety requirements of the specified products.

Keywords: food safety, rational consumption, product quality management, agricultural producer.

Вступ

Першочерговість уваги до сільськогосподарських товаровиробників зумовлю- ється незамінністю сільськогосподарської продукції та продовольства в життє- діяльності людини і суспільства, и ого винятковою соціальною значимістю. Аграрнии сектор Украї ни з и ого базовою складовою, сільським господарством є системо- утворюючим в національніи економіці, що формує фактори збереження суверенності держави - продовольчу та у визначених межах економічну, екологічну та енергетичну безпеку держави, забезпечує розвиток технологічно пов'язаних галузеи національної економіки, утворює ринок сільськогосподарської продукції та продовольства. Украї нськии аграрнии сектор з потенціалом виробництва, що значно перевищує потреби внутрішнього ринку, є ланкою, що на даному етапі може стати локомотивом розвитку національної економіки, дати імпульс інвестиціи ному, технологічному та соціальному піднесенню у державі. сільськогосподарський товаровиробник продовольчий безпека

На актуальність проблеми продовольчої безпеки як пріоритету агропродовольчої політики вказують численні теоретичні дослідження і узагальнення як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема праці А.І. Алтухова, В.Я. Амбросова, Ю.Д. Білика, В.П. Га- лушка, О.І. Гои чука, А.В. Гордєєва, Р.М. Дацків, С.М. Кваші, О.В. Кочетков, І.І. Лукінова, Л.О. Мармуль, Р.В. Марков, П.Т. Саблука, В.О. Точиліна, Л.М. Худоліи , Г.В. Черевка, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина. Таким чином, проблема продовольчої безпеки в сучасних умовах вимагає до себе особливої уваги, що пов'язано з негативними чинниками, які впливають на ї ї стан. Нині показники, що характеризують споживання продуктів харчу- вання населенням Украї ни і визначають рівень ї ї продовольчої безпеки, знизились до критичної межі, що обумовлює своєчасність досліджень зазначеної проблеми.

Мета дослідження

Метою даної наукової праці є дослідження сутності дефініції «продовольча безпека» та визначення місця і ролі сільськогосподарських товаровиробників у системі управління продовольчою безпекою.

Виклад основного матеріалу

Агропродовольча сфера являє собою один з об'єктів управління аграрної політики, на якии покладається завдання формування пропозиції на продовольство. Одночасно потрібним є формування попиту на нього, тому у даному випадку необхідним є системнии підхід, що передбачає визначення пріоритетів за кожним напрямом аграрної політики з подальшим ї х розглядом у взаємозв'язку. Заходи щодо аграрних товаровиробників та переробних підприємств доповнюються заходами щодо підприємств сфери торгівлі і населення. Продовольча безпека формується на основі холістичного підходу, якии передбачає тіснии взаємозв'язок між всіма складовими зазначеного процесу.

Разом з тим Гои чук О.І. розглядає «продовольчу безпеку» у вузькому та широкому розумінні відповідно як «стан економіки» та як «гарантовану здатність держави задовольняти потреби населення в особі кожного громадянина продуктами харчування в необхідному обсязі, асортименті і якості на рівні, що забезпечує здоров'я та інтелектуальнии розвиток особи, на принципах самозабезпечення основними базовими продуктами та ї х економічної та фізичної доступності, незалежно від впливу зовнішніх і внутрішніх чинників» [1].

Науковці Н. Лагодієнко та В. Лагодієнко розглядають продовольчу безпеку в умовах глобалізації та інтеграції з точки зору попередження надмірної залежності краї ни від імпорту життєвонеобхідних продуктів харчування при недостатньому власному ї х виробництві [2]. Основними негативними наслідками такої залежності є: обтяження платіжного балансу краї ни великими першочерговими видатками, погіршення забезпечення населення, голод і підвищення соціальної напруги.

Наи більш повним можна вважати визначення «продовольчої безпеки» білоруськими науковцями: «продовольча безпека - це забезпеченість продовольчими ресурсами, потенціалом та гарантіями, здатність держави незалежно від зовнішніх і внутрішніх умов чи загроз задовольняти потреби населення краї ни в цілому і кожного громадянина зокрема продуктами харчування в обсягах, якості та асортименті, необхідних і достатніх для фізичного і соціального розвитку особи, забезпечення здоров'я і розширеного відтворення народонаселення» [3]. В даному випадку ми цілком згодні з авторами, адже ї х визначення охоплює достатньо широкии спектр питань. Особливо це стосується відтворення населення. Ця проблема дуже гостро стої ть для Украї ни, оскільки останні 25 років чисельність населення невпинно скорочується, і неостанню роль у цьому зіграла доступність якісного і повноцінного харчування. Переважна більшість знаходиться за межею бідності.

Калашнікова Є.Д. та Стефанишин Б.М. у визначенні «продовольчої безпеки», роблять наголос на «задоволенні потреб населення краї ни в цілому и кожного громадянина зокрема в питніи воді [4]. Автори в даному визначенні хотіли зробити особливии наголос на екологічності продовольчої безпеки. Хибною є думка, що проблема доступності чистої води існує в краї нах з посушливим кліматом, але зі зміною кліматичних умов вона поступово набуває значення для Украї ни.

Чорнодід І.С. до трактування продовольчої безпеки додає три моменти: сім'я, розвиток нації та стіи кии економічнии розвиток. На думку автора, під продовольчою безпекою слід розуміти такии рівень продовольчого забезпечення населення, якии гарантує соціально-політичну стабільність у суспільстві, виживання і розвиток нації, особи, сім'ї , стіи кии економічнии розвиток [5].

Борщевськии П. під продовольчою безпекою розуміє стан економіки, забезпечении відповідними ресурсами, потенціалом і гарантіями, а також при якому, незалежно від внутрішніх і зовнішніх загроз, зберігається необмежена у часі здатність держави (суспільства) забезпечувати економічну та фізичну доступність для всього населення життєвоважливих продуктів харчування в обсягах, якості и асортименті, достатніх для розширеного відтворення кожної особи у звичних умовах і мінімально необхідних для підтримки здоров'я та працездатності у надзвичаи них продовольчих ситуаціях [6]. Тобто він конкретизує необхідні потреби, пов'язуючи ї х з науковими нормами харчування і підсилює в ї ї трактуванні якіснии показник продовольства.

За визначенням О. Ульянченко, якии має суттєвии доробок з даної проблематики, продовольча безпека - це ступінь забезпеченості населення краї ни екологічно чистими і корисними для здоров'я продуктами харчування вітчизняного виробництва за науково-обґрунтованими нормами і доступними цінами при збереженні і поліпшенні середовища проживання [7].

Деякі вчені поряд з цим зробили висновок, що продовольча безпека - системне поняття, яке включає в себе різноманітні аспекти, що характеризують и ого розвиток як системи. Так, у функціонуванні продовольчого комплексу можна розрізняти аспекти інформаціи ної , економічної , фінансової та інших видів безпеки. Вони, звичаи но, взаємопов'язані і взаємообумовлені, по-різному діють на стан всієї розглянутої системи. Сенс підходу полягає в тому, що весь спектр проблем розглядається під єдиним кутом зору - ї х вплив на можливе руи нування продовольчого блоку. Це дозволяє систематизувати показники продовольчої системи, створити структуру цінностеи , щоб потім розпочати аналіз кожного з аспектів, які мають специфічні властивості.

Як показало дослідження, ряд авторів дає спрощене визначення продовольчої безпеки, вважаючи, що це система заходів, що забезпечує виробництво і задоволення кількісно-якісних потреб населення краї ни в висококонкурентоспроможних вітчизня- них продуктах харчування широкого асортименту. Поряд з цим, є цілии ряд авторів, які зробили свіи внесок у поняття «продовольча безпека», які навряд чи доповнять основними ознаками цеи термін. Відповідно, можемо сформулювати таке визначення поняття «продовольча безпека», що це одна з наи більш важливих соціально-економіч- них категоріи , яка передбачає, що всі суб'єкти економіки на чолі з державою і в розрізі регіонів, зобов'язані забезпечити виробництво кількісно-якісного складу конкуренто- спроможного продовольства розширеного асортименту, споживання якого дозволить всім верствам населення, в тому числі незаможним, споживати високобілкову вітамінізовану ї жу, необхідну для здорового тривалого способу життя і створити високии життє- вии рівень населенню, якому економічно і фізично це продовольство буде доступно.

Продовольча безпека реалізується через динамічну, економічну систему, що забезпечує громадян краї ни продуктами харчування, які повинні в основному вироблятися на території краї ни, а в разі ї х нестачі закуповуватися за кордоном. Ця система знаходиться під впливом збурюючих і керуючих зовнішніх і внутрішніх впливів.

Враховуючи безліч завдань, що визначають проблему продовольства, а також складність ї х вирішення, можна зробити висновок про те, що продовольча безпека краї ни забезпечується сукупністю економічних та соціальних умов, пов'язаних як з розвитком сільського господарства і всього агропромислового комплексу, так і з загальним станом національної і світової економіки.

Процес формування продовольчої безпеки передбачає тіснии взаємозв'язок між агропромисловою, сільськогосподарською, продовольчою, зовнішньоекономічною полі- тикою, діяльністю щодо забезпечення якості і безпеки продовольства та раціонального харчування населення. Вплив на агропродовольчу сферу, яка формує пропозицію на продовольство, доповнюється заходами стимулювання попиту на нього шляхом реаліза- ції соціальних програм, метою яких є забезпечення достатнього рівня харчування усіх категоріи населення, забезпечення ефективної заи нятості, демонополізації продоволь- чого ринку, здіи снення цінової політики щодо обмеження рентабельності та торговель- них націнок на базові продукти харчування до економічно обґрунтованого рівня.

Вказане дозволяє виконати ідентифікацію місця та ролі товаровиробника як базової ієрархічної одиниці в системі управління формуванням та дотриманням продовольчої безпеки на суб'єктному, місцевому та національному рівнях (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Ідентифікація місця сільськогосподарських товаровиробників у системі управління продовольчою безпекою

Саме аграрні товаровиробники акумулюють необхідні ресурси для виробництва агропродовольчої продукції , ї ї пропозиції на ринку та розподілу на засадах соціальної відповідальності. Крім того, як суб'єкт виробничої та комерціи ної діяльності вони мають управлінські можливості для впливу на суспільну думку та здіи снення відповідальної діяльності з забезпечення продовольчої безпеки без суттєвих додаткових матеріальних затрат. Дотримання продовольчої безпеки на будь-якому рівні полягає у формуванні ринкової пропозиції агропродовольчої продукції в обсягах, достатніх для споживання згідно з визначеними раціональними нормами, при належному рівні якості у відповідності з вимогами безпечності вказаної продукції . При цьому суб'єктами формування пропозиції на ринку агропродовольчої продукції , передусім у сільськогосподарському ї ї товарному сегменті, лишаються товаровиробники, а отже саме від вмотивованості ї х економічної та ринкової поведінки залежить дотримання стану продовольчої безпеки в краї ні. В свою чергу, державні інститути та інституції лише створюють нормативно-правове поле та регуляторні впливи, які покликані формувати відповідні мотиви та належним чином коригувати економічну поведінку товаровиробників, спонукати ї х до здіи снення управлінських заходів та відповідних діи щодо виробництва та реалізації належних обсягів продукції необхідної якості.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Отже, в результаті дослідження сутності продовольчої безпеки визначено, що вона є об'єктом розгляду, здебільшого на глобальному, національному та регіональному рівнях формування та функціонування соціально-економічних систем. Втім, саме діяльність аграрних підприємств є основою створення пропозиції агропродовольчої продукції на ринку, яка є основою дотримання продовольчої безпеки на всіх рівнях. Крім того, саме аграрні підприємства акумулюють необхідні ресурси для виробництва продовольства, и ого пропозиції на ринку та розподілу на засадах соціальної відповідальності, мають відповідні управлінські можливості для здіи снення діяльності з забезпечення продовольчої безпеки без суттєвих додаткових матеріальних витрат.

Список літератури

1. Гойчук О.І. Продовольча безпека: теорія, методологія, проблеми: автореферат дис. доктора екон. наук: 08.07.02. Миколаїв. 2004. 25 с.

2. Лагодієнко В.В., Лагодієнко Н.В. Вплив процесів глобалізації та міжнародної інтеграції на стан продовольчої безпеки України та її регіонів. Науково-виробничий журнал Бізнес-навігатор. 2013. № 3 (32). С. 219-225.

3. Пабат О.В. Продовольча безпека як складова економічної безпеки держави. Економіка АПК. 2010. № 12. С.86-90.

4. Калашнікова Є.Д., Стефанишин Б.М. Продовольче забезпечення регіону за умов трансформаційної економіки. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Економіка. 2008. № 6. С. 33-37.

5. Чорнодід І.С. Економічна безпека як категорія економічної теорії. Актуальні проблеми економіки. 2003. № 11 (29). С. 17-26.

6. Борщевський П., Дейнеко Л. Продовольча безпека країни: стан і тенденції. Розбудова держави. 2007. № 6. с. 66-73.

7. Ульянченко О.В., Прозорова Н.В. Продовольча безпека - основа національної безпеки держави.

8. Межународный конгресс “Мир”. 2014.

9. Артімонова І.В. Теоретичні підходи до формування системи продовольчої безпеки. Формування ринкових відносин в Україні. 2016. № 3 (178). С. 19-23.

References

1. Hojchuk, O.I. (2004). Prodovol'cha bezpeka: teoriia, metodolohiia, problemy. [Food safety: theory, methodology, problems: abstract of the dissertation]. Abstract of D. Sc. Dissertation. 08.07.02. Mykolaiv.

2. Lahodiienko, V.V., Lahodiienko, N.V. (2013). «The influence of the processes of globalization and international integration on the state of food security of Ukraine and its regions». Naukovo-vyrobnychyj zhurnal Biznes-navihator. 2013. no. 3 (32). pp. 219-225

3. Pabat, O.V. (2010). «Food security as a component of the economic security of the state». Ekonomika APK. no. 12. pp. 86-90.

4. Kalashnikova, Ye.D., Stefanyshyn, B.M. (2008). «Food security of the region under the conditions of the transformation economy». Visnyk Prykarpats'koho universytetu. Seriia: Ekonomika. no. 6. S. 33-37.

5. Chornodid, I.S. (2003). «Economic security as a category of economic theory. Actual problems of the economy». Aktual'ni problemy ekonomiky. no. 11 (29). pp. 17-26.

6. Borschevs'kyj, P., Dejneko, L. (2007). «Food security of the country: state and trends». Rozbudova derzhavy. no. 6. pp. 66-73.

7. Ul'ianchenko, O.V., Prozorova, N.V. (2014). «Food safety is the basis of national security of the state».

8. Mezhunarodnyj konhress «Myr». 2014.

9. Artimonova, I.V. (2016). «Theoretical approaches to formation of a food safety system». Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini. vol. 3. no. 178. pp. 19-23.

Размещено на Allbest.ru