Соціально-економічні аспекти підвищення зайнятості населення сільських територій регіону
Проблема використання великого трудового потенціалу, не зайнятого продуктивною працею в українському селі. Соціально-економічні аспекти підвищення зайнятості населення сільських територій з врахуванням впливу природних та економічних особливостей регіону.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.05.2023 |
| Размер файла | 22,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Соціально-економічні аспекти підвищення зайнятості населення сільських територій регіону
Алла Миколаївна Ужва
доктор економічних наук, доцент, професор кафедри обліку і аудиту Чорноморського національного університету імені Петра Могили
Анотація
В статті висвітлено сучасні проблеми зайнятості на сільських територіях регіону, розкриті питання необхідності її підвищення та окреслено аспекти соціально-економічного характеру. Встановлено, що нинішній соціально-економічний стан сільських територій, як і аграрного сектора економіки, перебуває у критичній фазі, яка тягне за собою дестабілізацію всієї економіки. При цьому чітко окреслюється основна проблема - вукраїнському селі є великий трудовий потенціал, не зайнятий продуктивною працею. Аграрний сектор, що є домінуючим на сільських територіях, сьогодні найбільша площина для реалізації свого трудового потенціалу населенням. Сільськогосподарські підприємства і господарства населення (особисті селянські господарства) є основними організаційними формами зайнятості населення сільських територій в аграрному секторі. Обґрунтовано напрями розвитку зайнятості на сільських територіях, де запропоновано запровадження зеленого туризму як важливої складової підвищення зайнятості сільського населення в регіоні. Виділено стратегічні напрями підвищення зайнятості населення сільських територій, зокрема: використання матеріальної підтримки та ініціативи безробітних громадян для організації ними власної підприємницької діяльності; удосконалення освітньої й професійної підготовки населення відповідно до потреб економіки та сільського ринку праці; сприяння розвитку малого та середнього бізнесу через запровадження зеленого туризму; нарощування обсягів сільськогосподарської продукції, що створить передумови для відтворення робочих місць;усунення дисбалансу ринку праці шляхом прийняття необхідних для цього заходів як на макро-, так і на мікрорівнях. Запропоновано як найперспективніший напрям забезпечення зайнятості на селі використовувати такий вид підприємницької діяльності, як зелений туризм, який визнаний в Європі як пріоритетний у сфері відпочинку, адже від його ефективного розвитку значною мірою залежить перспектива сільських територій, їх інфраструктура, наповнення місцевого бюджету, ріст добробуту територіальних громад. Крім того, зелений туризм розширює сферу зайнятості сільського населення, створює нові робочі місця - особливо для жінок.
Ключові слова: сільське населення, регіон, зайнятість, сільські території, зелений туризм.
Abstract
Alla UZHVA
Doctor of Sciences (Economy), Associate Professor, Professor of the Department of Accounting and Audit, Petro Mohyla Black Sea National University
SOCIO-ECONOMIC ASPECTS OF INCREASE IN EMPLOYMENT OF POPULATION IN RURAL TERRITORY OF THE REGION
The article highlights the current problems of employment in the rural areas of the region, reveals the need to increase it, and outlines aspects of a socio-economic nature. It was established that the current socio-economic state of rural areas, as well as the agrarian sector of the economy, is in a critical phase, which entails the destabilization of the entire economy. At the same time, the main problem is clearly outlined - there is a large labor potential in the Ukrainian countryside, which is not engaged in productive work. The agrarian sector, which is dominant in rural areas today, is the largest area for the population to realize its labor potential. Agricultural enterprises and households (personal peasant farms) are the main organizational forms of employment of the population of rural areas in the agricultural sector. The directions for the development of employment in rural areas are justified, where the introduction of green tourism is proposed as an important component of increasing the employment of the rural population in the region. Strategic directions for increasing the employment of the population of rural areas have been identified, in particular: the use of material support and the initiative of unemployed citizens to organize their own business activities; improvement of educational and professional training of the population in accordance with the needs of the economy and the rural labor market; promoting the development of small and medium-sized businesses through the introduction of green tourism; increasing the volume of agricultural products, which will create prerequisites for the reproduction of jobs; eliminating the imbalance of the labor market by taking the necessary measures at both macro and micro levels. It is suggested that the most promising way to provide employment in the countryside is to use such a type of entrepreneurial activity as green tourism, which is recognized in Europe as a priority in the field of recreation, because the perspective of rural areas, their infrastructure, the filling of the local budget, and the growth of the well-being of territorial residents largely depend on its effective communities development. In addition, green tourism expands the sphere of employment of the rural population, creates new jobs, especially for women.
Keywords: rural population, region, employment, rural areas, green tourism.
Вступ
Підвищення зайнятості населення сільських територій значною мірою залежить від здійснення соціально-економічних заходів. Для більшості сільського населення України заинятість - це головне джерело доходів, від характеру її тенденціи та сфери залежать матеріальні інтереси людини, соціальний статус і спосіб життя селян. В сучасних умовах функціонування аграрного сектору селянин здобув право власника землі і має вільно працювати на ніи. Одним із негативних наслідків вирішення цієї проблеми є зростання масштабів безробіття та бідності, зниження реальних доходів селян. Тобто, водночас із цим руинується сільська поселенська мережа і, як наслідок, система соціально-економічного розвитку українського села. Тому для вирішення організаціино-економічних питань щодо поліпшення заинятості населення необхідно змінити всю систему соціально-економічних відносин на селі. У практичному відношенні це має означати, перш за все, відмову органів державної влади від традиції вирішувати соціальні проблеми села у останню чергу та формувати фінансове забезпечення соціальної розбудови поселенської мережі за залишковим принципом. Такии підхід не дозволяє сьогодні вирішувати актуальні питання для сільської місцевості - зниження надміру високих темпів заинятості та значних втрат людського капіталу на селі. З іншого боку необхідно невідкладно поглибити и підвищити соціально-економічну результативність розвитку аграрних відносин, яка зумовлена, передусім, низькою соціально-економічною результативністю.
Питання заинятості сільського населення висвітлені у працях провідних українських вчених: Д.П. Богині, О.Г. Булавка, О.М. Бородіної, О.А. Бугуцького, В.В. Віт- віцького, І.Ф. Гнибіденка, В.М. Геиця, В.С. Дієсперова, Г.І. Купалової, В.В. Лагодієнка, Е.М. Лібанової, В.Я. Месель-Веселяка, О.Д. Руснака, П.Т. Саблука, І.В. Прокопи, В.В. Юрчишина, К.І. Якуби. Заслуговують на увагу праці зарубіжних вчених: В.Г. Костакова, Л.І. Костіна, І.С. Маслової, Г.Е. Слезінгера, А. Чаянова, Дж. Кеинса, А. Маршала, Д. Рікардо, П. Самуельсона, А. Сміта та ін. Проте, подальшого дослідження та науково-практичного обґрунтування потребують проблемні аспекти підвищення заинятості населення сільських територіи в сучасних умовах.
Формулювання цілей статті
Метою статті є дослідження соціально-економічних аспектів підвищення заинятості населення сільських територіи з врахуванням впливу природних та економічних особливостеи регіону.
Виклад основного матеріалу
Конституція (ст. 1, ст. 3) визначає Україну як соціальну державу, яка зобов'язана проводити активну державну соціальну політику, спрямовану на забезпечення громадянам наиважливіших соціальних прав, до яких, безумовно, відноситься право на працю та її гідну оплату, на житло, освіту, охорону здоров'я, на соціальнии захист, тобто на гіднии рівень добробуту [1].
Соціальною є держава, яка базується на розвиненому громадянському суспільстві, збалансованій економіці та ефективній правовій системі, на основі чого вона здатна забезпечити суспільний прогрес, гідний рівень життя населення, гарантувати соціальну стабільність, соціальну безпеку, соціальний захист. Ключовим принципом соціальної держави є принцип соціальної справедливості, що є загальновизнаною цінністю сучасного демократичного суспільства [2].
Порушення принципу соціальної справедливості у сфері зайнятості насамперед пов'язане з проявами дискримінації та відторгненням на ринку праці. Таким чином, подолання соціального відторгнення та дискримінації на ринку праці, зниження ризиків у цій сфері стають найважливішими завданнями вітчизняної соціальної політики і функцією соціальних інститутів як гарантів стабільності українського суспільства [2, 3].
В Україні політика зайнятості населення сільських територій реалізується через державні та регіональні програми, орієнтовані на підтримку вразливих груп населення (особи з інвалідністю, молодь, жінки, особи старшого віку), проте пропоновані заходи здебільшого спрямовані на адаптацію ринку праці до наявних економічних реаліи, і питання ефективної зайнятості сільського населення як індикатора розвитку сільських територій вони не розв'язують або розв'язують лише частково. Програми соціально- економічного розвитку сільських територіи мають складатися з цільових державних (галузевих) програм розбудови економічної та соціальної інфраструктури та поселенської мережі. Зайнятість - це такий стан продуктивних сил, за якого людина, група людеи окремого села, регіону, краї ни в цілому з метою максимального задоволення особистих та суспільних життєвих потреб включаються у трудову діяльність.
На загострення ситуації у зайнятості населення сільських територій протягом останніх років мали вплив зокрема такі негативні фактори:
- особисті селянські господарства населення перетворюються в головне джерело доходів;
- заробітна плата в сільськогосподарських підприємствах залишається дуже низькою та не виконує відтворну функцію;
- знижується демографічно відтворювальний процес на селі;
- активізується міграція сільського населення як до обласних (районних) центрів, так і за кордон;
- триває відплив спеціалістів і представників інтелігенції із сіл через погіршення соціокультурної та виробничої діяльності.
Погоджуємося з дослідниками, що в результаті російської окупації півострова Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей і розгортання російсько- українського збройного конфлікту значна частина жителів цих регіонів стали вимушеними мігрантами - тимчасово переміщеними особами. Певна їх частина оселилася на сільських територіях поза ОРДЛО та подалі від прифронтової смуги. Пік міграційного приросту населення сільських територій припав на 2016 р. і з 2017 р. пішов на спад. Зважаючи на причини виникнення, таке явище є обмеженим у просторі й часі, і його треба сприймати саме як форс-мажорні обставини, а не тенденцію. Натомість тенденцією є скорочення чисельності сільського населення України, в тому числі і за рахунок міграції [5, 6].
Отже, нинішніи соціально-економічнии стан сільських територіи, як і аграрного сектора економіки, перебуває у критичніи фазі, яка тягне за собою дестабілізацію всієї економіки області. При цьому чітко окреслюється основна проблема - в українському селі є великий трудовий потенціал, не зайнятий продуктивною працею. Аграрний сектор, що є домінуючим на сільських територіях, сьогодні наибільша площина для реалізації свого трудового потенціалу населенням. Сільськогосподарські підприємства і господарства населення (особисті селянські господарства) є основними організаційними формами зайнятості населення сільських територій в аграрному секторі.
На сьогодні соціально-економічна природа господарств населення проявляється в їх підприємницькій орієнтації, збереженні приватного сімейно-трудового устрою життя, збільшення соціальної, культурної, економічної мотивації до праці на землі всіх
учасників таких суб'єктів господарювання. Мале сільськогосподарське підприємство, створене на базі господарств населення із високою соціальною значимістю, потребує підтримки у регіонах та на сільських територіях на основі запровадження цільових комплексних програм культурної орієнтації [4].
Вважаємо, що з метою розвитку ОСГ на підприємницьких засадах необхідною умовою є вміла пропаганда малого підприємництва, організація навчання дітеи в аграрних коледжах та ВНЗ, підвищення привабливості інституту малих форм господарювання на селі. Окрім того, необхідно посилити увагу до розвитку регіональних цільових програм комплексного соціально-економічного розвитку сільських територіи, де створено або наявні перспективи для розвитку ОСГ підприємницького типу.
Якщо скорочення населення за рахунок природного фактору притаманне і для українського міста, і села, то фактор «сальдо міграції» для міських поселень, на відміну від сільських, - переважно додатнии. Це означає, що депопуляція сільських територіи, в числі інших факторів, відбувається за рахунок виїзду сільських жителів у місто та за кордон [5, 6].
На нашу думку, одним з наиперспективніших напрямів забезпечення заинятості населення сільських територіи є використання такого виду підприємницької діяльності, як зелении туризм. Сільськии зелении туризм - це специфічна форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням маина та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно- рекреаціиних особливостеи місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону [7]. Саме останніи визнании в Європі як пріоритетнии у сфері відпочинку, адже від иого ефективного розвитку значною мірою залежить перспектива сільських територіи, їх інфраструктура, наповнення місцевого бюджету, ріст добробуту територіальних громад. Крім того, він розширює сферу заинятості сільського населення, створює нові робочі місця - особливо для жінок.
Діяльність з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не відноситься до підприємницької діяльності за умови, якщо сукупнии річнии дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та на кожного члена родини, які постіино проживають з ним. Розмір прожиткового мінімуму встановлюється законодавством України. У разі перевищення рівня доходів надання послуг сільського зеленого туризму має здіиснюватися на засадах підприємництва. При цьому в якості суб'єкта підприємницької діяльності може бути зареєстровании як сам сільськии господар, так і будь-хто із членів иого родини, що постіино проживає з ним та не має обмежень у здіисненні зазначеної діяльності [7].
Ефективність впровадження зеленої економіки в сільськогосподарському виробництві визначають такі напрями: зменшення порушення структури та ущільненості ґрунту за рахунок агротехнічних заходів; науково обґрунтоване застосування меліорації земель сільськогосподарського призначення; скорочення втрат поживних речовин в ґрунті; зменшення хімічного навантаження за рахунок використання екологічно безпечних добрив; використання науково обґрунтованих сівозмін; впровадження екологічно безпечних біологізованих технологіи вирощування продукції.
Люди через зміни умов життя у великих містах-мегаполісах усе далі відходять від природи. Проживання в таких містах призводить до ізольованості людини, почуття самітності, надмірних навантажень на нервову систему, спричинених постіиним психологічним напруженням і стресами. Усе частіше мешканці великих міст потерпають від нервових розладів та різних захворювань нервової системи. Тому у них з'являється природне і цілком зрозуміле бажання виїхати на природу, щоб у спілкуванні з нею розвантажити свою нервову систему від негативного впливу, якии накопичився в умовах міського проживання.
Зелении туризм є новою формою підприємницької діяльності, що формує ринкове середовище у вітчизняному агропромисловому комплексі. Його розвиток сприяє створенню нових робочих місць на селі, впровадженню досягнень науково- технічного прогресу у малі форми сільськогосподарського виробництва, є важливим джерелом формування місцевих бюджетів і бюджетів селянських родин. Вони стають буферною зоною, яка знижує ризики руинування потенціалу великотоварного аграрного виробництва.
Позитивнии вплив на розвиток сільського зеленого туризму в Україні мають наступні фактори: ріст попиту на відпочинок у сільськіи місцевості; унікальна історико- етнографічна спадщина українських сіл; багаті рекреаціині ресурси; екологічна чистота сільської місцевості; наявність вільних трудових ресурсів для обслуговування туристів; традиціина гостинність господарів та доступна ціна за відпочинок; можливість надання комплексу додаткових послуг з екскурсіи, риболовлі, збирання ягід і грибів, катання на конях тощо.
Стратегічною ж метою розвитку сільського зеленого туризму в Україні повинно стати:
- створення конкурентоспроможного національного продукту не тільки для внутрішнього ринку, а і світового, який здатний задовольнити вибагливого споживача;
- розширити ринок послуг внутрішнього ринку;
- забезпечення комплексного розвитку рекреаційних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів їх населення.
Отже, зелении туризм здіиснює позитивнии вплив на відродження, збереження і розвиток місцевих народних звичаїв, промислів, пам'яток історико-культурної спадщини, а також розширює канали реалізації продукції підсобного господарства селянина.
З точки зору підвищення заинятості новітня аграрна політика має вирішувати такі завдання:
- закріплення й подальший розвиток позитивних надбань усіх складових аграрних відносин - земельних, майнових, організаційних тощо. Найважливішим тут має стати збереження та створення нових робочих місць з метою забезпечення ефективного використання земельних угідь і майна з поступовим переходом до повного подолання безробіття на селі;
- створення передумов усім селянам для реалізації прав власності та прискорення процесів становлення й утвердження на селі приватного сектору, відкриття широкого простору для формування малих і середніх власників при забезпеченні достатньо високої соціальної їх захищеності;
- виведення на істотно вищий рівень організаційно-економічні та соціально- економічні відносини на селі, розглядаючи їх в аспекті соціального партнерства. Визначальним при цьому має стати підвищення рівнів оплати праці з поступовим наближенням її розміру до середньої по національному господарству при одночасному зростанні в ній грошової частки.
Реалізація положень аграрної політики має здіиснюватися на основі ефективно діючої управлінської вертикалі з її достатньо високонадіиною серцевиною - надіиним кадровим потенціалом і належним забезпеченням робочою силою. Незважаючи на виняткову важливість і давню традиціиність розв'язання, ці проблеми вирішуються невиправдано повільно. Причиною цього є численні прорахунки держави у проведенні аграрної реформи, зокрема відсутність належних фінансово-кредитних та податкових механізмів, необґрунтоване створення великих аграрних підприємств, виключення їх із соціального розвитку сільських територіи, істотне скорочення соціальних гарантіи працюючих в них тощо. Крім того, слід зазначити надзвичаино пасивне сьогодні відношення переважної кількості сільських жителів до вирішення проблем виробничого спрямування та соціально-економічного розвитку сільських територіи на місцевому рівні, а іноді невміння, небажання захистити свої ж інтереси.
Висновки та перспективи подальших розвідок
Сучаснии соціально-економічнии стан сільських територіи, як і аграрного сектора економіки, перебуває у критичніи фазі, яка тягне за собою дестабілізацію всієї економіки регіону. При цьому чітко окреслюється основна проблема - в українському селі є великий трудовий потенціал, не зайнятий продуктивною працею. Тож питання підвищення зайнятості на сільських територіях є актуальним і своєчасним дослідженням.
Стратегічними напрямами підвищення заинятості населення сільських терито- ріи є: використання матеріальної підтримки та ініціативи безробітних громадян для організації ними власної підприємницької діяльності; удосконалення освітньої та професіиної підготовки населення відповідно до потреб економіки та сільського ринку праці; сприяння розвитку малого та середнього бізнесу через запровадження зеленого туризму; нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, що створить передумови для відтворення робочих місць; усунення дисбалансу ринку праці шляхом прииняття необхідних для цього заходів як на макро-, так і на мікрорівнях.
Одним з наиперспективніших напрямів забезпечення заинятості на селі є використання такого виду підприємницької діяльності, як зелении туризм. Саме останніи визнании в Європі як пріоритетнии у сфері відпочинку, адже від иого ефективного розвитку значною мірою залежить перспектива сільських територіи, ї х інфраструктура, наповнення місцевого бюджету, ріст добробуту територіальних громад. Крім того, він розширює сферу заинятості сільського населення, створює нові робочі місця - особливо для жінок.
Список літератури
зайнятость населення сільська територія економічний
1. Конституція України, Закон України від 28.06.1996 № 254к-96-ВР.URL: ЬИр://7акоп3.гаиа^оу.иа/1аш5/5Ьош/254к/96-вр#Тех1:.
2. Близнюк В., Яценко Л. Соціальна справедливість у трудовій сфері України: сучасні реалії, проблеми та протиріччя. Стратегічні пріоритети. 2017. № 4. С. 104-117.
3. Варченко О.М., Свиноус І.В., Понедільчук Т.В. Розвиток підприємництва на базі особистих селянських господарств як засіб покращення якісної складової людського капіталу сільських територій. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2021 Вип. 16. Т. 2. C. 114-125.
4. Коденська М.Ю. Людський капітал в системі соціально-економічних відносин: монографія. Уман. нац. ун-т садівництва. Умань: Сочінський М.М. [вид.], 2017. 171 с.
5. Лагодієнко В.В., Шаповалова І.О., Булюк В.В., Демченко А.М. Проблеми розвитку ринку праці сільських територій. Вісник Хмельницького національного університету. 2020. №4. Том 3. С. 299-308.
6. Лагодієнко В.В., Лагодієнко Н.В. Депопуляція сільських територій та мотивація найманих працівників у сфері сільськогосподарського виробництва України. Бізнес-Навігатор. 2019. №5-1(54). С. 54-62.
7. Діяльність у сфері сільського зеленого туризму. URL:
ЬИр5://шікі.^а1аіЛ^оу.иа/іпЛех.рЬр/Діяльність_у_сфері_зеленого_туризм.
8. Софій О. Аналітична записка «Аналіз регіональної молодіжної політики». Львів: Громадська організація Європейський діалог, 2020. 63 с.
References
1. Konstytutsim икгаіпу. 7акоп икгаіпу. (1996). [Constitution of икгаіпе. Law of Ukraine]. № 254k-96-VR dated June 28, 1996. Дуаі1аЬ1е аР http://zakon3.гada.gov.ua/1aws/show/254к/96-вр#Text.
2. Б^пшк, V., Yatsenko, L. (2017). «Socm1 justice in the ІаЬог sphere of икгаіпе: modern геаШ^, problems and contradictions». Stratehichni priorytety. no. 4, pp. 104-117.
3. Varchenko, O.M., Svynous, I.V., Ponedi1'chuk, T.V. (2021). «Deve1opment of entrepreneurship on the basis of perao^1 peasant farms as а теаш of improving the q^hty of human capita1 in тга1 areas». Aktual'ni problemy rozvytku ekonomiky rehionu. issue. 16. vo1. 2, pp. 114-125.
4. Kodens^, M.Yu. (2017). Liuds'kyj kapital v systemi sotsial'no-ekonomichnykh vidnosyn. [Human capita1 in the system of socio-economic rotations]. Uman. Mts. un-t sadivnytstva. Um8n': Sochins^j M.M. [vyd.]. Uman. икгаіпе.
5. Lahodiienko, V.V., Shapova1ova, I.O., Buhuta V.V., Demchento, A.M. (2020). «Prob1ems of 1аЬог market
6. deve1opment in гога1 areas». Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu. no. 4. vo1. 3, pp. 299-308.
7. Lahodiienko, V.V., Lahodiienko, N.V. (2019). «Depoputation of тга1 areas and mot^^on of emp1oyees in the fie1d of agгicu1tuгa1 production of икгаіпе». Biznes-Navihator. no. 5-1(54), pp. 54-62.
8. Activities in the fie1d of гога1 groen tourism. Avai1ab1e аР
httPs://wiki.1ega1aid.gov.ua/index.php/Діяльність у сфері зеленого туризму.
9. Sofij, O. (2020). Analitychna zapyska «Analiz rehional'noi molodizhnoi polityky». [Analytical note «Analysis of regional youth policy». Non-governmenta1 о^апгіайоп Euгopean Dtatague]. Hгomads'ka orhanizatsiia Yevropejs^j dta1oh. Lviv. икгаіпе.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Функціонування трудових ресурсів сільських територій під впливом взаємодії системоутворюючих та системозберігаючих компонентів. Трудовий потенціал сільських територій. Соціально-економічні, професійно-кваліфікаційні, демографічні та біологічні фактори.
статья [18,8 K], добавлен 11.09.2017Сутність, форми та показники оцінювання зайнятості населення. Методологія формування та соціально-психологічні аспекти мотивації зайнятості. Класифікація ознак форм зайнятості. Тенденції та проблеми використання трудового потенціалу Львівської області.
курсовая работа [367,4 K], добавлен 07.04.2015Зайнятість населення як соціально-економічне явище, оцінювання її рівня. Соціально-економічні й демографічні індикатори впливу на процес регулювання зайнятості населення. Аналіз структурних зрушень та рівня зайнятості населення, оцінка факторного впливу.
курсовая работа [414,9 K], добавлен 10.01.2017Соціально-економічна сутність зайнятості. Правові та економічні фактори формування зайнятості населення. Попит та пропозиція робочої сили. Управління зайнятістю на державному та регіональному рівнях. Методологія аналізу та оцінки зайнятості населення.
курсовая работа [124,2 K], добавлен 24.09.2011Соціально-економічна сутність зайнятості. Механізм й інструменти регулювання, роль держави в цих процесах. Аналіз динаміки чисельності та розподілу зайнятого населення. Напрями і шляхи реалізації державної політики зайнятості в Україні, її удосконалення.
курсовая работа [327,1 K], добавлен 19.04.2011Сутність, форми та складові соціального захисту населення. Аналіз стану зайнятості інвалідів, молоді та жінок, міського та сільського населення. Перспективні напрями державної соціальної політики щодо зайнятості соціально незахищених верств населення.
курсовая работа [509,2 K], добавлен 16.03.2011Проблеми зайнятості населення та формування розподілу і використання трудових ресурсів в Україні. Форми, причини і соціально-економічні наслідки безробіття. Аналіз інфраструктури ринку праці. Державна політика зайнятості й соціальний захист безробіття.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 27.02.2013Поняття та головний зміст, соціально-економічна характеристика трудових ресурсів. Сумська область: соціально-економічні показники розвитку регіону, оцінка ефективності використання трудового потенціалу в ньому та фактори впливу на даний показник.
дипломная работа [354,6 K], добавлен 25.11.2011Шляхи забезпечення конкурентоспроможності територій Західної України в умовах глобалізації. Кластеризація агропромислового виробництва як чинник забезпечення стійкого розвитку сільських територій. Створення вівчарського кластеру в Карпатському регіоні.
статья [28,4 K], добавлен 16.05.2015Регіональні відмінності у формуванні трудоресурсного потенціалу в Київській області. Сучасні соціальні, економічні та екологічні проблеми зайнятості населення та перспективи ефективного використання трудових ресурсів регіону, динаміка структурних змін.
курсовая работа [288,2 K], добавлен 17.03.2013Поняття та види зайнятості населення. Сфера здійснення зайнятості, відтворення робочої сили і суспільного поділу праці. Класифікація форм зайнятості населення. Механізми регулювання зайнятості. Соцiально-економiчний механiзм економiчного примусу до працi.
реферат [117,0 K], добавлен 15.11.2010Соціально-економічна сутність зайнятості та її особливості в умовах ринку. Аналіз державного регулювання зайнятості населення. Напрями розвитку державної політики зайнятості за видами економічної діяльності. Перспективи розвитку політики зайнятості.
курсовая работа [992,7 K], добавлен 21.10.2010Сутність, функції ринку робочої сили та соціально-економічні закономірності його формування. Шляхи та резерви підвищення використання трудових ресурсів. Оцінка рівня зайнятості населення. Аналіз показників механізму державного регулювання ринку праці.
реферат [180,2 K], добавлен 16.04.2016Специфіка, особливості відтворення трудового потенціалу в економіці перехідного періоду. Аналіз концепцій зайнятості. Сучасні показники рівня зайнятості населення в Україні та вплив на них структурних змін в економіці, причини безробіття, його контроль.
курсовая работа [100,2 K], добавлен 14.05.2011Аналіз ринку праці в Україні та закордонного досвіду регулювання зайнятості. Вивчення соціально-економічної сутності та видів зайнятості. Методика обчислення основних показників зайнятості та безробіття. Шляхи підвищення зайнятості й захисту безробітних.
курсовая работа [101,4 K], добавлен 17.04.2014Суть зайнятості населення, її економічні форми і їх розвиток. Соціально-економічний зміст, причини і масштаби процесу вивільнення працівників. Особливості формування українського ринку праці. Шляхи державного регулювання зайнятості і зниження безробіття.
реферат [46,0 K], добавлен 16.11.2009Окреслено основні проблеми інноваційної діяльності на сільських територіях. Визначено об'єктивну необхідність пріоритетності переводу аграрної економіки на інноваційні засади. Розроблено основні орієнтири інноваційного розвитку сільських територій.
статья [75,5 K], добавлен 11.09.2017Сутність доходів населення: економічні, соціально-політичні та правові аспекти. Класифікація доходів за економічним критерієм походження їх джерел. Аналіз грошових та натуральних надходжень в Полтавській області та пропозиції щодо збільшення їх рівня.
реферат [27,5 K], добавлен 15.11.2010Теоретичні аспекти розвитку ринку праці та його структури. Сутність, види та форма зайнятості і безробіття. Порівняльна характеристика ринку праці та зайнятості населення Росії та України. Правове та законодавче регулювання відносин у сфері зайнятості.
курсовая работа [73,4 K], добавлен 14.02.2011Безробіття як стан неповної зайнятості працездатного населення суспільно корисною працею. Причини, види безробіття, визначення його рівня відношенням числа безробітних до загальної чисельності працездатного населення країни. Стан безробіття в Україні.
реферат [98,4 K], добавлен 04.04.2011
