ESG-облігаціі як засіб відповідального інвестування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ESG-облігаціі як засіб відповідального інвестування

Дунська Алла Рашидівна,

доктор економічних наук, професор, Національний технічниИ університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Лагодієнко Олег Вікторович,

кандидат економічних наук, докторант, Одеськии національнии технологічнии університет

Лагодієнко Владислав Володимирович,

здобувач вищої освіти,

Національнии технічнии університет України «Київськии політехнічнии інститут імені Ігоря Сікорського»

DunskaAlla,

National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»,

Lagodiyenko Oleg,

PhD in Economics, Doctoral student of Odesa National University of Technology, LagodiienkoVladislav, Higher Education Student, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»,

ESG BONDS AS A TOOL OF RESPONSIBLE INVESTMENT

Традиційний погляд на роль фінансового ринку в економічній науці апелює до теорії первинності фінансового розвитку, згідно з якою глибокі, стабільні та ефективно функціонуючі фінансові ринки позитивно впливають на стійке економічне зростання, одночасно сприяючи справедливому перерозподілу сукупного суспільного блага. Однак останнім часом стає все більш очевидним, що теорія первинності не здатна відобразити різноманітність нових глобальних викликів, пов'язаних з екологічними, соціально-економічними, організаційними проблемами, а для країн, що розвиваються, орієнтованих на експорт вуглеводневої та енергоємної продукції, новими викликами можуть стати реалізація кредитних, ринкових та репутаційних ризиків у разі декарбонізації світової економіки, впливаючи не лише на стан фінансових ринків, а й на багато інших важливих аспектів соціально-економічного розвитку Очевидно, що перехід до сталого розвитку, інклюзивного зростання та економіки з вуглецевою нейтральністю вимагає залучення масштабних інвестицій як з боку приватних інвесторів, так і громадського сектора (наприклад, багатосторонніх банків розвитку). Зміна настроїв суспільства як відповідь на нові виклики також проявляється у практиці ведення бізнесу та державного регулювання. На тлі даних тенденцій підвищується значення відповідальних інвесторів, які дедалі більше зацікавлені у нефінансовому ефекті своїх вкладень та виборі компаній, які дотримуються принципів екологічної, соціальної та корпоративної відповідальності. Як наслідок, зростає попит на фінансові інструменти відповідального інвестування. Впровадження принципів відповідального інвестування у масштабах глобальної економіки сприяє пом'якшенню наслідків глобальних викликів, зниженню кліматичних ризиків, досягненню цілей сталого розвитку та Паризької кліматичної угоди, дозволяючи залучати довгострокові інвестиції для проєктів сталого розвитку, розширювати класи інвестиційних активів, забезпечуючи нові інструменти управління ризиками та підвищуючи рівень фінансової включеності, якість корпоративного управління, екологічної та соціальної відповідальності бізнесу. Ключові слова: зелені облігації, інвестування, ESG, екологізація, екологічний ефект, інвестиційний проєкт.

The traditional view of the financial market role in economic science appeals to the theory of the primacy of financial development, according to which deep, stable and effective financial markets functioning has a positive effect on sustainable economic growth, while contributing to a fair redistribution of the aggregate public welfare. However, in recent years it has become more and more obvious that the theory of primacy is not able to reflect the variety of new global challenges related to environmental, socioeconomic, organizational problems, and for developing countries focused on the export of hydrocarbon and energy-intensive products, the new challenges can be the divestiture of financial assets with high climate risks and the realization of credit, market and reputational risks in the event of decarbonization of the world economy, affecting not only the state of financial markets, but also many other important aspects of socio-economic development. It is obvious that the transition to sustainable development, inclusive growth and a carbon-neutral economy requires large-scale investment, both from private investors and the public sector (for example, multilateral development banks). Changing public attitudes as a response to new challenges is also manifested in the practice of conducting business and state regulation. Against the background of these trends, the importance of responsible investors is increasing, who are increasingly interested in the non-financial effect of their investments and in choosing companies that adhere to the principles of environmental, social and corporate responsibility. As a result, the demand for financial instruments of responsible investment is growing. The implementation of the principles of responsible investment on the scale of the global economy contributes to mitigating the consequences of global challenges, reducing climate risks, achieving the goals of sustainable development and the Paris climate agreement, allowing to attract long-term investments for sustainable development projects, expanding investment asset classes, providing new risk management tools and increasing level of financial inclusion, quality of corporate governance, environmental and social responsibility of business.

Keywords: green bonds, investment, ESG, greening, ecological effect, investment project.

Вступ

Проблематика відповідального інвестування знаходиться на стику різних наукових напрямів та економічних шкіл. Дослідження фінансових аспектів вирішення соціальних, кліматичних та екологічних, включаючи питання відповідального інвестування, проводять зарубіжні та вітчизняні автори, зокрема MendelsohnR. S., SternN. H., Barbier E. B., Withagen C., Schoenmaker D., Schramade W., Calvello A., Campiglio E., Dafermos Ya., Monnin P., Ryan-Collins, J., Klein C., PrenticeI. C., SchmitzO., Stocker B., Buchkowski R., DawsonB., О.В. Бугаи, О.А. Дороніна, Н.Ю. Залуцька, О.В. Марухленко, І.А. Ломачинська, В.В. Тищенко, О.М. Шуплат, В.Є. Шаталова.

Однак рівень розробленості аналізованої проблематики не є достатнім. Більшість робіт апелює до теоретичних основ чи питань відповідального інвестування, простежується недостатня вивченість фінансового інструментарію відповідального інвестування.

Формулювання цілей статті

Мета статті - проаналізувати основні тенденції розвитку зеленого облігаційного фінансування на етапі економічної глобалізації.

Виклад основного матеріалу

Згідно з трактуванням UNEP[1], зелене фінансування покликане «збільшити фінансові потоки з державного, приватного та некомерцшного секторів на пріоритети сталого розвитку», що поєднує як отримання комерціиної вигоди від проєктів, так і поліпшення стану навколишнього середовища. Однак, незважаючи на те, що ці принципи все частіше знаходять свіи відбиток у національних і наднаціональних документах, немає сумнівів у тому, що ступінь їх впровадження в різних країнах істотно відрізняється. Багато в чому це залежить від ступеня пріоритизаціїцілеи сталого розвитку у межах держави чи інтеграціиного об'єднання.

Міжнародна асоціація ринків капіталу (далі - ICMA) розуміє під зеленими облігаціями будь-які боргові цінні папери, надходження від яких направляються на фінансування (або рефінансування) нових або існуючих зелених проєктів [2]. Основна складність полягає у визначенні того, чи є та чи інша облігація зеленою; основною ознакою виступають завдання, які вирішуються проєктом, і нерідко буває так, що разом з екологічними проблемами торкаються ще и соціальних. Такі облігації за класифікацією ICMAназивають «облігації сталого розвитку».

Зелені, соціальні та стшкі облігації (GSS) є відносно новим механізмом імпакт- інвестування. Облігації GSS- це облігації з цільовим призначенням, які визначають типи витрат, які підлягають фінансуванню за рахунок надходжень від облігацій Імпакт-інвестування з використанням облігаціиGSSможливе, якщо інвестор купує облігації з наміром отримати позитивнии вплив, а емітент вимірює та звітує перед інвестором про вплив, якии безпосередньо пов'язании із коштами, залученими за допомогою облігаціи.

Згідно зі звітом Світового банку[3], тематичні ESG-облігації можуть бути як для тематичного інвестування, так і впливати на інвестицшні стратегії. Наприклад, інвестори можуть використовувати соціальні облігації (socialbonds) для вкладу у рішення соціально- економічних завдань, зелені (greenbonds) - для формування вуглецевих портфелів, жіночі або гендерні (genderorwomen'slivelihoodbonds), щоб сприяти усуненню гендерного розриву в підприємстві чи конкретніи галузі економіки, сині (bluebonds) - для стшкішого використання ресурсів океанів, тематичні (thematicbonds) - для фінансування у поєднанні зелених та соціальних проєктів. Крім того, ці облігації можуть стати частиною стратегії диверсифікованого інвестування, сприяючи управлінню фінансовими та ESG-ризиками. Основні види ESG-облігаціи охарактеризовані в таблиці 1.

Таблиця 1. Види ESG-облігацій

Джерело: [4].

Швидке розширення ринку облігацій GSSсупроводжувалося розширенням структури. У тои час як у 2016-2018 роках класичні зелені облігації - тобто ті, що були випущені для фінансування конкретного «зеленого» проєкту - становили 80-90% ринку, станом на першии квартал 2022 року - їх частка знизилася до 32%. Нині на ринку також представлені соціальні облігації (цільові облігації для проєктів із позитивним соціальним впливом), стшкі облігації або облігації сталого розвитку (для зелених або соціальних проєктнихцілеи) та облігації, прив'язані до сталого розвитку (загального призначення, з купонами, які прив'язані до конкретних ключових показників ефективності, пов'язаних зі сталим розвитком) [5].

Згідно з одним із звітів скандинавського банку SEB[6], опублікованому в грудні 2020 р., випуск стіиких боргових фінансових продуктів зріс у 2020 р. на 26% до 247 млрд дол., оскільки учасники фінансового ринку запроваджували інструментальні інновації задоволення попиту з боку інвесторів. Якщо зелені облігації призначалися суворо для зелених проєктів з фіксованим купоном, інші види тематичних ESG-облігаціи могли використовуватися емітентами для загальних корпоративних цілеи з прив'язкою ставки купона до факторів стшкості або ключових показників ефективності (ЦУР та ESG-вимірювання). На тлі цих тенденціи емісія ESG-облігаціи надає більшиипозитивнии вплив на корпоративну ефективність, ніж традицшні облігації.

Експертами CreditAgricole Groupочікується [7], що диверсифікація фінансового інструментарію продовжиться за рахунок облігаціи, прив'язаних до цілеи сталого розвитку, та стіикихоблігаціи, які можуть становити близько 20% стіикої пропозиції боргові інструменти. Тематичні ESG-облігації можуть залучити нових емітентів та розширити перелік фінансованих секторів, хоч і зараз простежується позитивна динаміка у цьому напрямі.

Зазвичаи емітенти самі встановлюють статус облігації, маркуючи її як зелену чи ні, залежно від цього, відповідає проєкт критеріям, проте ці критерії, як і вимоги до звітності, варіюються. На дании момент існує два основних документи, які регламентують випуск та використання зелених облігаціи на міжнародному рівні:

1. Принципи зелених облігаціи(Green Bond Principles, ICMA).

2. Стандарт кліматичних облігаціи(ClimateBondStandard, Ініціатива щодо кліматичних облігаціи, далі - CBI) По суті, ICMAі CBI- це єдині організації (якщо точніше, некомерцшні організації), які заимаються уніфікацією та стандартизацією в галузі стіикихоблігаціи (або соціальні), але при цьому їх документи мають рекомендаціинии характер. Зелена облігація, яка проишла перевірку CBIщодо відповідності їх критеріям, викладеним у Стандарті, називається сертифікованою.

У деяких дослідженнях підтверджується тои факт, що премія облігаціи може подвоюватись або потроюватися, якщо облігація сертифікована та відповідає вимогам CBI[8]. Станом на кінець 2020 р. «стіикии» борговии ринок досяг 1,7 млрд дол. США, і незважаючи на те, що зелені облігації, як і раніше, є основним джерелом капіталу (1,1 млрд дол. США проти 315,6 млн дол. США соціальних облігаціи та 316,8 млн. дол. США облігаціи сталого розвитку), головним драиве- ром зростання послужили саме соціальні облігації, збільшившись на 1017% порівняно з 2019 р.

Основною причиною такого різкого зростання стала пандемія, яка призвела до втрати робочих місць та/або працездатності, а також мобільності, що актуалізувало фінансування соціально-спрямованих проєктів. Характерна для цього ринку тенденція домінування розвинених країн зберігається і в 2020 р.: близько 80% зелених облігацій було випущено в розвинених країнах, переважно в США та Європі, тоді як країни, що розвиваються, скоротили свою частку з 22% до 16%. Це ж відбивається і у валюті облігаціи - 48% випущено у євро, 28% - у доларах.

У випадку з емітентом говорити про якусь чітко усталену структуру складно, тому що можна помітити, наскільки збільшилася частка державних організаціи (78%), місцевого управління (50%) та держав (40%) щодо суб'єктів приватного сектора порівняно з 2019 р.

Рис. 1. Вартість облігацій, емітованих за першу половину 2021 р. за окремими країнами (млрд. дол. США)

Джерело: [9].

Багато в чому це пов'язано з тим, що держсектор менш чутливии до змін на ринку, відповідно може більш вільно розпоряджатися активами і заодно виступає як ста- більнии гарант дохідності виплат.

Серед держав, які у 2021 році випустили зелені облігації - Німеччина, Іспанія, Велика Британія, Чилі. Що цікаво, наипершою такою країною була Польща (у 2016 р.), і попит на облігації був утричі більшим за пропозицію. Але тут варто зазначити, що природ но в розвинених країнах зелені облігації мають великии успіх: наприклад, у Швеції частка зелених облігаціи становить 10% від усього обсягу фондового ринку, роблячи їх максимально загальнодоступними. У жовтні 2021 р. ЄС розпочав першии етап розміщення зелених облігаціи, загальнии розмір яких становитиме 800 млрд євро. У рамках цього етапу було розміщено 12 млрд євро, які зустріли заявки з боку інвесторів у розмірі 135 млрд євро. Таким чином, попит перевищив пропозицію в 11,2 рази.

Причинами успіху ЄС у ціи галузі є:

1. Постіино еволюціонує законодавство. Сьогодні питання зеленого фінансування фігурують одразу в кількох документах: Європеиськии стандарт зелених облігаціи, План зі стіикого фінансування, таксономія ЄС, посібник із кліматичних ризиків тощо, що дозволяє зробити процес випуску облігаціи максимально доступним та прозорим

2. Різноманітність форм та інструментів для стимулювання приватного сектора: підтримка на етапі R&D, гранти, забезпечення позик, податкові пільги.

3. Сформована громадянська позиція. ESGінструменти фінансування - це зелені, соціальні облігації та кредити. Зелене фінансування означає забезпечення грошима за умови покращення навколишнього середовища, пом'якшення наслідків зміни клімату та більш ефективного використання ресурсів.

Часто ESG-фінансування називається «зеленим» фінансуванням, проте ESG-фінансування є ширшим поняттям. Основними інструментами ESG - фінансування є:

• Зелені акції, облігації;

• Зелене кредитування;

• Гарантії фінансування зелених проєктів;

• Гранти;

• Кредити;

• Інструменти зеленого страхування;

• Фінансові пільги.

Прибуток не єдина мета «зелених» інвестицій проте є свідчення того, що екологічно безпечні інвестиції можуть перевершити прибуток від традицшніших активів. Дослідження, проведене Morningstar, Inc. 2020 року [10], показало, що більшість стшких фондів отримали значнии прибуток. Категорії проєктів, що є «зеленими», включають (але не обмежуються ними):

ISSN 2415-8453. UkrainianJournalofAppliedEconomicsandTechnology. 2022. Volume 7. № 4. 95

• Відновлювана енергія (включаючи виробництво, передачу, обладнання);

• Енергоефективність (наприклад, у нових та відремонтованих будинках, накопичення енергії, централізоване опалення тощо);

• Запобігання та контроль забруднення (зниження шкідливих викидів, контроль викиду парникових газів, рекультивація ґрунту, скорочення та переробка відходів);

• Екологічно стіике сільське господарство, біологічнии захист рослин, відновлення лісу та природних ландшафтів;

• Збереження наземного та водного біорізноманіття (включаючи захист прибережного, морського середовища);

• «Чистии» транспорт (наприклад, електричнии чи гібриднии, інфраструктура для електроавтомобілів та зниження шкідливих викидів);

• Стіике управління водними ресурсами та стічними водами (інфраструктура для чистої та/або питної води, очищення стічних вод, різні форми пом'якшення затоплень);

• Адаптація до зміни клімату (зусилля щодо створення більш стіикої до змін клімату інфраструктури, а також такі інформаціині системи, як системи спостереження за кліматом та раннього сповіщення);

• Продукти, адаптовані до економіки замкнутого циклу (проєктування та впровадження багаторазових матеріалів) та/або сертифіковані екологічні продукти;

• «Зелені» будівлі, що відповідають національним або міжнародно визнаним сертифікатам або стандартам.

Більшість світових урядів з метою стимулювання «зеленого» ринку вживають таких заходів, як зниження норми резервування для банків, підвищення ліквідності, пільгові податки. Ось деякі приклади з досвіду країн:

• США запровадили облік зелених витрат, знижении податок на прибуток;

• країни ЄС - нульовии податок на газотранспорт та електротранспорт, нульовии податок для генерації ВДЕ, зниження податкового навантаження для підприємств, що використовують ВДЕ;

• Китаи - нульовии податок на зелені облігації, нульовии податок для компаніи, основною діяльністю яких є екологічні проєкти;

• Японія - знижена ставка та база оподаткування, додаткові заходи амортизації, звільнення від податку газотранспорту.

В Україні для такого фінансового інструменту, як «зелені облігації», останнім часом було напрацьовано відповідну нормативно-правову базу. Зокрема, Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестиціи та запровадження нових фінансових інструментів» від 19.06.2020 №738-ІХ [11]. Закон ввів у обіг зелені облігації та встановив правила для учасників ринку, зокрема для емітентів. Так, емітентом таких облігаціи, серед інших, може бути територіальна громада від імені представницького органу місцевого самоврядування.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила Рекомендації щодо реалізації чи фінансування проєктів екологічного спрямування шляхом емісії зелених облігаціи (рішення від 07.08.2021 №493). Цим рішенням комісія роз'яснює, яких принципів має дотримуватись емітент, щоб залучати кошти в такии спосіб.

На початку 2022 року уряд схвалив Концепцію впровадження та розвитку ринку зелених облігаціи в Україні. Документом визначено низку напрямів та завдань, які сприятимуть розвитку цього ринку в Україні, у тому числі щодо підтримки емітентів та впровадження відповідних стимулів.

Зазначении інструмент дозволяє залучати кошти одночасно як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, як на існуючі, так і на нові дорогі проєкти. Це можуть бути проєкти у сфері альтернативної енергетики, енергозбереження, утилізації та переробки відходів, впровадження екологічно чистого транспорту, використання земельних та водних ресурсів, збереження флори та фауни, адаптації до зміни клімату, а також інші проєкти, спрямовані на захист довкілля, впровадження екологічних стандартів, скорочення викидів у навколишнє природне середовище [12].

Висновки та перспективи подальших розвідок

Специфіка відповідального інвестування визначається тим, що до традиціиних характеристик фінансових інструментів (очікувана прибутковість, ризик, ліквідність) додається характеристика стійкості. У системі стійких фінансів відповідальні інвестиції додатково характеризуються ринковим рівнем очікуваної прибутковості та прив'язкою до ESG-принципів.

Інвестори та керуючі активами прагнуть використовувати ESGкритерії при виборі акціи та інших цінних паперів насамперед для підвищення очікуваної ринкової прибутковості з поправкою на ризик та для управління довгостроковими ESGризиками. У свою чергу, тематичні ESG-облігації можуть стати частиною стратегії диверсифікованого інвестування, сприяючи управлінню фінансовими та ESG-ризиками.

Список літератури

1. GreenFinancing // UNEP. URL: https://www.unep. org/regions/asia-and-pacific/regional-initiatives/supporting- resource-efficiency/greenfinancing.

2. GreenBondPrinciples // ICMA. URL: https://www. icmagroup.org/sustainable-finance/the-principles-guidelines-and- handbooks/green-bondprinciples-gbp.

3. A WorldBankGuideforSovereignDebtManagers: EngagingwithInvestorsonEnvironmental, Social, andGovernance (ESG) Issues. Washington: TheWorldBankTreasury. November 2020. P. 88.

4. Sustainability-LinkedBondPrinciples. VoluntaryProcessGuidelines. June 2020.

5. Зелені, соціальні та стійкі облігації як механізм імпакт-інвестування URL:

https://ukraineinvest.gov.ua/uk/news/27-05-22-2/

6. TheGreenBond: Yourinsightintosustainablefinance. ReportClimate&SustainableFinance. SEB, 2020. P. 39

7. Green, SocialandSustainabilitybondsmarket 2021 outlook: Thenewsustainableborders. Paris: CreditAgricoleGroup. January 18, 2021

8. Sustainable Debt. Global State of the Market//ICB. URL:

https://www.climatebonds.net/files/reports/cbi_sd_sotm_2020_04d.pdf.

9. Valueofgreenbondsissuedworldwideinthefirsthalfof 2021, bymajorcountry (inbillion U.S. dollars). Statista. TheStatisticPortal. URL:https://www.statista.com/statistics/512030/share-of-green-bond-market-value-globally-by-maior-country/

10. Morningstar, Inc. Reports Fourth-Quarter, Full-Year 2020 Financial Results. URL: https://newsroom.morningstar.com/newsroom/news-archive/press-release-details/2021/Morningstar-Inc.- Reports-Fourth-Quarter-Full-Year-2020-Financial-Results/default.aspx

11. Про ринки капіталу та організовані товарні ринки : Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-IV. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#n1974

12. Зелені облігації як інструмент відбудови та сталого розвитку міст України. URL:

https://zn.ua/ukr/macrolevel/zeleni-oblihatsiii-iak-instrument-vidbudovi-ta-staloho-rozvitku-mist-ukraiini.html

References

1. GreenFinancing // UNEP. Availableat: https://www.unep. org/regions/asia-and-pacific/regional-

initiatives/supporting-resource-efficiency/greenfinancing.

2. GreenBondPrinciples // ICMA. Availableat: https://www. icmagroup.org/sustainable-finance/the-principles- guidelines-and-handbooks/green-bondprinciples-gbp.

3. A WorldBankGuideforSovereignDebtManagers: EngagingwithInvestorsonEnvironmental, Social, andGovernance (ESG) Issues. Washington: TheWorldBankTreasury. November 2020. P. 88.

4. Sustainability-LinkedBondPrinciples. VoluntaryProcessGuidelines. June 2020.

5. Zeleni, sotsial'ni tastijkioblihatsiiiakmekhanizmimpakt-investuvannia. Available at:

https://ukraineinvest.gov.ua/uk/news/27-05-22-2/

6. TheGreenBond: Yourinsightintosustainablefinance. ReportClimate&SustainableFinance. SEB, 2020. P. 39

7. Green, SocialandSustainabilitybondsmarket 2021 outlook: Thenewsustainableborders. Paris: CreditAgricoleGroup. January 18, 2021

8. SustainableDebt. GlobalStateoftheMarket // ICB. Availableat: https://www.climatebonds.net/files/reports/cbi_sd_sotm_2020_04d.pdf.

9. Valueofgreenbondsissuedworldwideinthefirsthalfof 2021, bymajorcountry (inbillion U.S. dollars). Statista. TheStatisticPortal. URL: https://www.statista.com/statistics/512030/share-of-green-bond-market-value-globally-by- major-country/

10. Morningstar, Inc. Reports Fourth-Quarter, Full-Year 2020 FinancialResults. Available at:

https://newsroom.morningstar.com/newsroom/news-archive/press-release-details/2021/Morningstar-Inc.- Reports-Fourth-Quarter-Full-Year-2020-Financial-Results/default.aspx

11. Prorynkykapitalutaorhanizovanitovarnirynky: ZakonUkrainyvid 23.02.2006 r. № 3480-IV. [Oncapitalmarketsandorganizedcommoditymarkets: LawofUkrainedatedFebruary 23, 2006 No. 3480-IV.]. Availableat: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#n1974

12. ZelenioblihatsiiiakinstrumentvidbudovytastalohorozvytkumistUkrainy. [Greenbondsas a toolforreconstructionandsustainabledevelopmentofUkrainiancities.]. Availableat: https://zn.ua/ukr/macrolevel/zeleni-oblihatsiji-jak- instrument-vidbudovi-ta-staloho-rozvitku-mist-ukrajini.html

Размещено на Allbest.ru