Теоретико-методологічні засади формування та розвитку людського капіталу аграрної сфери в умовах Індустрії 4.0
Цифрові технології дедалі активніше поширюються у сільському господарстві, залучаючи у процеси дедалі більше виробничих операцій та значно видозмінюючи їх. Попит на працівників, які володіють знаннями, необхідними для роботи з цифровими пристроями.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.05.2023 |
| Размер файла | 719,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Теоретико-методологічні засади формування та розвитку людського капіталу аграрної сфери в умовах Індустрії 4.0
Олександр Вікторович Демченко
кандидат економічних наук, докторант Одеського національного технологічного університету, директор ТОВ «ГрінТек Трейд»
Наталія Іванівна Ситник
кандидат біологічних наук, доцент, Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Владислав Володимирович Лагодієнко
здобувач вищої освіти, Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Анотація
Одним із стратегічних завдань, що стоять перед сільськогосподарською галуззю в сучасних умовах, є знаходження нових джерел економічного зростання, яке на сьогоднішній день неможливе без технологічної модернізації галузі. Потужним драйвером розвитку конкурентоспроможності сільськогосподарської галузі виступає використання сучасних цифрових технологій, що значно впливає на продуктивність праці, якість кінцевої продукції та собівартість виробленої продукції. Цифрові технології дедалі активніше поширюються у сільському господарстві, залучаючи у трансформаційні процеси дедалі більше виробничих операцій та значно видозмінюючи їх. При цьому заміна виконуваних працівниками операцій на цифровізовані алгоритми призводить до скорочення попиту на працю низькокваліфікованих працівників, що виконують рутинні операції, не пов'язані з прийняттям управлінських рішень. В той же час зростає попит на працівників, які володіють не тільки компетенціями в галузі сільгоспвиробництва, а й знаннями, необхідними для роботи з цифровими пристроями та роботизованими системами. Це, у свою чергу, створює гостру потребу у формуванні та постійному оновленні даних компетенцій у існуючих та потенційних працівників галузі. Здійснювана в останні десятиліття державна політика в галузі формування та розвитку людського капіталу аграрної сфери призводить до значного відтоку населення із сільської місцевості. Сучасний стан більшості сільських територій вказує на відсутність єдиних методик з оцінки людського потенціалу, рівня розвитку умов його формування, і навіть ефективної державної політики, спрямованої на створення дієвого механізму заміщення природних втрат сільського населення. Слід зазначити, що розвиток агропромислового комплексу характеризується низкою невирішених соціально-економічних проблем, серед яких значний відтік населення із сільської місцевості. Перехід до використання сучасних цифрових технологій висуває значні вимоги до якості людського капіталу, що зумовлює гостру необхідність розробки концептуального підходу до формування та використання людського капіталу в умовах початку абсолютно нових умов господарювання.
Ключові слова: цифрове сільське господарство, сільські території, цифровізація, кадровий потенціал, людський капітал, продуктивність праці, якість життя, соціально-економічні умови.
Abstract
Oleksandr DEMCHENKO
PhD in Economics, Doctoral student of Odesa National University of Technology, Director of Green Tech Trade LLC
Natalia SYTNIK
Candidate in Biological Sciences, Associate Professor, National Technical University of Ukraine
«Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»
Vladislav LAGODIIENKO
Higher Education Student, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»
THEORETICAL AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF HUMAN CAPITAL IN THE AGRICULTURAL SPHERE IN THE CONDITIONS OF INDUSTRY 4.0
One of the strategic tasks facing the agricultural industry in modern conditions is finding new sources of economic growth, which is currently impossible without technological modernization of the industry. The use of modern digital technologies is a powerful driver of the competitiveness development in the agricultural industry, which significantly affects labor productivity, the quality of final products, and the cost of manufactured products. Digital technologies are increasingly spreading to agriculture, involving more and more production operations in transformational processes and significantly changing them. Moreover, the replacement of operations performed by employees with digitalized algorithms leads to a reduction in the demand for the labor of low-skilled workers who perform routine operations related to making management decisions. Thus, there is a growing demand for workers who possess not only competencies in the field of agricultural production, but also the knowledge necessary to work with digital devices and robotic systems. It creates an urgent need for the formation and constant updating of these competencies in existing and potential employees of the industry. The state policy implemented in recent decades in the field of formation and development of human capital in the agrarian sphere leads to a significant outflow of the population from rural areas. The current state of most rural areas indicates the absence of unified methods for assessing human potential, the level of development of conditions for its formation, and even an effective state policy aimed at creating an effective mechanism for preventing natural licking of the rural population. It should be noted that the development of the agro- industrial complex is characterized by a number of unresolved socio-economic problems, which determine a significant outflow of the population from rural areas. The transition to the use of modern digital technologies imposes significant requirements on the quality of human capital, which makes it urgent to develop a conceptual approach to the formation and use of human capital in the completely new economic conditions.
Keywords: digital agriculture, rural areas, digitalization, personnel potential, human capital, labor productivity, quality of life, socio-economic conditions.
Вступ
цифрові технології сільське господарство
З розвитком цифрових технологіи людство вступило в новии період свого цивілізаціи ного розвитку - цифрове суспільство, яке формує нову мережеву культуру людини, мережева самосвідомість, що охоплює сфери духовності, соціальної взаємодії , технологіи. Індустрія 4.0 є наслідком швидкого розвитку інформаціи них технологіи з ї х глибоким проникненням у всі сфери людської цивілізації. Однією з характерних ознак цієї трансформації є зміна базових принципів самої організації суспільства: на зміну ієрархічним структурам приходить глобальна мережа, що дозволяє підвищити рівень взаємозв'язку всіх частин суспільства (як споживачів, так і виробників), при цьому ігноруючи історично складені просторові та часові межі. Іншими словами, розповсюдження інформаціи них технологіи призводить до формування нового укладу життя, де суспільство являє собою складно організовані мережеві структури.
Людськии капітал як економічна категорія був вперше виділении А. Смітом ще у XVIII ст., а широко введении в обіг у науковіи літературі у 1960-ті роки. Г. Беккер [1] і Т. Шу- льцем [2]. Група з виміру людського капіталу ООН дає и ому таке визначення: «людськии капітал - це знання, вміння, компетенції та характеристики, втілені у людині, які породжують ї ї здатність створювати особистии , суспільнии та економічнии добробут» [3]. Німецькии економіст, засновник та президент Всесвітнього економічного форуму
Клаус Мартін Шваб вважає, що наразі сфера виробництва проходить 4-ту технологічну революцію. Це викликано тим, що в деяких сферах промисловості відбувається перехід від простої цифровізації до технологічних інноваціи , що ґрунтуються на комбінованому застосуванні технологіи шляхом використання цифрових платформ. На думку професора, існують три основні причини, які свідчать про початок 4-ї революції : швидкість, системнии характер і величина змін [4].
Звертаючись до історії , варто зауважити, що першии технологічнии уклад (1785- 1835 рр.) був пов'язании з використанням енергії води, другии (1830-1885 рр.) - з енергією пари та вугілля (поява парового двигуна, локомобіль, парова машина). У сільському господарстві це призвело до появи парових млинів, що дозволило значно збільшити продуктивність праці та частково звільнити людину від використання важкої ручної праці.
Основними винаходами третього та четвертого технологічних укладів (1890- 1990 рр.) є створення електричної енергії та енергії вуглецю, що вплинуло на розвиток машинобудування та електротехнічної промисловості. Ці технологічні уклади передбачали використання швидкої адаптації до умов, що постіи но змінюються, вміння працювати в колективі, професіи ну адаптацію, а також вміння ставити конкретні цілі та ї х досягати.
Перехід до нового технологічного укладу (1990-2040 рр.) ґрунтується на розвитку інформаціи них технологіи , біотехнологіи та інноваціях у мікроелектроніці, що призводить до цифровізації та роботизації більшості, що пригнічує виробничі та технологічні процеси. Цеи уклад передбачає наявність нестандартного системного та творчого мислення, навичок програмування, здатності вирішувати проблеми та знаходити нові можливості.
Дослідженням розвитку людського капіталу заи малися такі вчені, як О. Білецькии , В. Володін, О. Дорошенко, О. Попиков, Р. Флорида, Дж. Хокінс, О. Ястремська. В тои же час недостатньо є вивченими напрями формування та розвитку людського капіталу сільських територіи під впливом Індустрії 4.0.
Формулювання цілей статті
Метою статті є аналіз теоретико-методологічних засад формування та розвитку людського капіталу аграрної сфери в умовах цифровізації економіки.
Виклад основного матеріалу
Агросектор відіграє ключову роль в економіці Украї ни, забезпечуючи 9% ВВП, 18% заи нятості суб'єктів господарювання та 6% податкових надходжень. Візією розвит- ку цього сектору до 2030 року є таке: Украї на повинна стати одним із глобальних центрів продовольчої безпеки, стати світовим лідером з постачання продуктів харчуван- ня з високою доданою вартістю та технологічно інтенсивних сервісів для агросектору.
Професіи ними навичками людського капіталу аграрної сфери маи бутнього стануть: цифрові навички, можливість управління проєктами і процесами, комерціи на обізнаність, підприємницьке мислення; знання технології вирощування, зберігання, транспортування та переробки сільгоспкультур; навички міжгалузеві комунікації , фінансова грамотність, управління складними автоматизованими комплексами, навички управління роботизованою сільгосптехнікою та безпілотними апаратами. До базових навичок маи бутнього можна віднести: системне мислення, стресостіи кість, бережливе ставлення до виробництва, гнучкість, пристосованість, уміння працювати в умовах високої невизначеності і швидкої зміни умов завдання (прии мати швидкі рішення, реагувати на зміну умов праці, виділяти ресурси и управляти свої м часом) тощо [5].
Використання людського капіталу в сільськогосподарськіи галузі в традиціи них умовах має безліч особливостеи. Серед них можна виділити такі:
1. Сезонність. Праця сільськогосподарських працівників передбачає значнии розрив у часі між початком виробничого процесу та отриманням кінцевих результатів;
2. Природно-кліматична нестабільність. Результати праці наи частіше залежать від погодних умов та примх природи, що призводить до ризику недоотримання планованого врожаю і ставить під загрозу ефективність и ого ведення;
3. Значна фізична завантаженість. Праця робітників часто не обмежується виконанням професіи них обов'язків лише на робочому місці;
4. Складні умови праці. Використання людського капіталу в сільському господарстві пов'язане із перебуванням на свіжому повітрі за мінливих погодних умов;
5. Змішании характер операціи. Робота працівників часто пов'язана зі здіи сненням численних рутинних операціи ;
6. Просторова зосередженість. Нерідко робота в сільськогосподарськіи організації пов'язана з переїздом у сільську місцевість на постіи не місце проживання, що відштовхує працівників через слабку розвиненість соціальної інфраструктури;
7. Низька оплата праці. Важливою особливістю, що відрізняє використання людського капіталу сільського господарства, є значне відставання в оплаті порівняно з іншими галузями економіки;
8. Наявність соціально-економічних проблем. Фінансування інфраструктурних об'єктів сільської місцевості за залишковою ознакою призводить до низьких темпів формування людського капіталу.
Про те, що в останні кілька років технології зробили крок значно вперед, свідчить тои факт, що на сільське господарство звернули увагу організації , що заи маються інноваціи ними розробками. За ї хньою допомогою з певною точністю можна планувати багато сільськогосподарських робіт і в разі потреби прораховувати можливі економічні результати. Багатьом спеціалістам в галузі агрономії стають доступні спеціалізовані мобільні додатки, що дозволяють з високою точністю визначати проблемні сільськогосподарські ділянки та за необхідності робити вказівки щодо подальшого догляду та внесення необхідних добрив.
Особливу важливість набуває формування творчого підходу до вирішення професіи них завдань, оскільки в умовах переходу до цифровізації від успішності прии няття управлінських рішень працівників залежить економічна ефективність сільськогосподарської організації. Використання цих технологіи призводить до значного збільшення продуктивності праці у сільському господарстві (рис. 1).
Безумовним є те, що формування евристичних професіи них компетенціи у рамках лише теоретичного навчання не є можливим, тому ї х розвиток доцільно здіи снювати в ході реалізації практико-орієнтованої підготовки та перепідготовки працівників.
Прискорення технологічного зростання стає чітко видно, коли відбувається порівняння швидкості поширення нових технологіи у XX та XXI ст. Інтернет стає універсальним середовищем взаємодії населення, бізнесу та органів влади. Доступ до мережі - один із основних елементів сучасної телекомунікаціи ної інфраструктури.
Стрімкии розвиток цифрових технологіи призводить до цифрової трансформації всіх аспектів діяльності людини, включаючи виробничу та соціальну сфери, змінюючи підхід до управління як сільськогосподарськими організаціями, так і компонентами людського капіталу. Оскільки в сучасних умовах більшість людеи сприи мають Інтернет як невід'ємнии елемент життя, то використання цифрових технологіи дозволяє значно змінити парадигму виробництва, що потребує формування у працівників цифрових побутових та цифрових специфічних компетенціи нового рівня. На нашу думку, підвищення ефективності сільгоспвиробництва в умовах цифровізації економіки можна досягти за допомогою створення єдиного цифрового середовища.
Рис. 1. Взаємозв'язок між продуктивністю праці та використовуваними компетенціями у сільськогосподарському виробництві
Джерело: складено на основі [6]
Що ж до розвитку концепції людського капі- талу, вона передбачає у структурі освіти наявність двох компонентів: загаль- них і специфічних компе- тенціи. Загальні компетен- ції включають рівень гра- мотності, культури і за- гальної освіченості люди- ни. Специфічні навички на- буваються безпосередньо в період професіи ної діяль- ності на робочому місці.
Під цифровими специфічними компетенціями розуміють сукупність професіи них знань та умінь, які отримуються в процесі професіи ної діяльності та необхідні для безпечного та ефективного використання цифрових технологіи у виробництві.
Отже, виникає необхідність підготовки працівників, які володіють не лише загальними, а и цифровими загальними та специфічними компетенціями. Тому в умовах цифровізації економіки працівник, якии має сукупність загальних цифрових компетенціи , набуває професіи них знань, які, у свою чергу, можуть мати універсальнии характер і бути використані в будь-яких галузях економіки. Звідси випливає, що сільське господарство стає універсальною галуззю господарювання, в якіи поряд з профільними працівниками можуть працювати фахівці з інших галузеи , які мають цифрові компетенції та навички програмування.
Слід виокремити концептуальні основи, що забезпечують не лише підготовку висококваліфікованих працівників, необхідних для модернізації галузі, а також комплекс заходів, що сприяють працевлаштуванню та подальшому закріпленню висококласних фахівців у сільськіи місцевості. Концептуальнии підхід до формування та розвитку людського капіталу сільських територіи в умовах цифровізації аграрної економіки представлено на рис. 2.
Варто зауважити, що загальні цифрові компетенції формуються, починаючи з народження людини, та ї х використання призводить до безпечнішого використання цифрових технологіи. При цьому ї хнє формування є базисом для подальшого утворення специфічних цифрових компетенціи.
Розвиток цифрових технологіи та зміна під ї х впливом економічних та соціальних комунікаціи призводить до глобалізації та стирання національних кордонів, появи нових способів ведення бізнесу, надання послуг, у тому числі державних, а також проведення власного дозвілля. І х поширення відбувається стрімкими темпами, торкаючись інтересів держави, бізнесу та населення. Люди, позбавлені цих компетенціи , можуть виявитися заи вими в економіці розумних речеи.
Не можна не погодитися з висловлюванням відомого американського філософа Елвіна Тоффлера: «…неграмотними в ХХІ столітті вважатимуться не ті, хто вміє писати і читати, а хто може вчитися і переучуватися. Тому ключовою навичкою стане вміння безперервно вчитися і вдосконалюватися, критично та творчо мислити» [7]. Крім того, цифрова освіта дозволяє сформувати в людини навички самоорганізації , здатність до лаконічного викладу думок у письмовіи та усніи формі [8].
Рис. 2. Концептуальний підхід до формування та розвитку людського капіталу сільських територій в умовах цифровізації економіки
Джерело: складено авторами
Завдяки використанню сучасних банківських платформ людина має цілодобовии віддалении доступ до управління власними фінансовими ресурсами без допомоги персональних менеджерів. Ці операції формують у людини загальні цифрові компетенції , такі як фінансова грамотність, а також готовність прии мати самостіи ні рішення щодо управління фінансовими ресурсами.
Використання цифрових технологіи у сільськогосподарськіи галузі дозволить збільшити ефективність виробничої діяльності, оскільки період змін створює необхідність швидкого управління знаннями, у зв'язку з важливістю та необхідністю швидкого намагання не тільки формування нових знань, а и ї х подальші використання. Отримання цифрових побутових компетенціи нерозривно пов'язане з цифровою грамотністю та забезпечує людині доступ до онлаи н-сервісів та цифрових платформ. Значимість побутових цифрових навичок з кожним роком зростає, що призводить до того, що володіння ними свідчить про успішність людини та перспективи ї ї подальшого працевлаштування.
Що стосується професіи ної сфери, то в умовах цифровізації сільського госпо- дарства порушується територіальна прив'язка до розташування сільгоспорганізації на користь віддаленого управління цифровими системами з будь-якої точки земної кулі. У зв'язку з цим відбувається зміна потреби у кадрах, здатних дистанціи но керувати роботизованими системами. При цьому використання цифрових технологіи в умовах цифрового середовища формує систему, яка дає змогу збільшувати ефективність виробничої діяльності на основі оперативного управління знаннями.
Донедавна вважалося, що для успішного розвитку людини необхідне формування специфічних компетенціи , що є освоєнням професіи них знань і умінь. У нинішніх умовах оволодіння лише професіи ними компетенціями та можливість ї х застосування є недостатніми для отримання позитивних результатів від економічної діяльності. Для формування та використання людського капіталу в умовах цифрового середовища на першии план виходить формування побутових компетенціи , іменованих у сучасніи літературі soft skills.
Для того щоб розібратися в тому, що є сукупністю компетенціи soft skills, в першу чергу необхідно звернутися до комп'ютерної термінології. Комп'ютер як матеріальнии об'єкт ґрунтується на двох англіи ських визначеннях: hardware - це комп'ютерне залізо і software - програмне забезпечення. Стосовно людини, hard skills це тверді компетенції , що означають професіи ні знання, пов'язані з конкретним видом діяльності. Використовуючи hard skills, працівник удосконалює свою професіи ну маи стерність. Ці компетенції людина опановує, як правило, в освітніх установах та в кілька етапів. Однак керівники вказують на те, що багатьом працівникам не вистачає креативності, пунктуальності, відповідальності та інших особистісних якостеи.
У зв'язку з вищесказаним якість підготовки маи бутніх аграрії в у навчальному закладі має бути пов'язана не лише з освоєнням професіи них компетенціи , а и «м'яких навичок» або «гнучких навичок». Оскільки від взаємовідносин працівників у колективі залежать мікроклімат на робочому місці та ефективність господарської діяльності, то до такого роду компетенціи необхідно ставитись уважніше [9].
У сучасних умовах більшість роботодавців як основні характеристики міжособистісних компетенціи виділяють: системне мислення, гнучкість, комунікативні здібності, творчии підхід, швидку адаптацію до умов, що постіи но змінюються, вихованість, володіння високим рівнем культури, уміння працювати в колективі, професіи на мобільність, уміння ставити конкретні цілі та ї х досягати, нестандартнии підхід до вирішення поставлених завдань, управління конфліктами та ризиками, уміння вибудовувати довгострокові відносини з партнерами, стресостіи кість, самопрезентативність та самовладання, дотримання субординації.
В рамках компаративного підходу вченими запропоновано принципи, реалізація яких сприятиме формуванню та розвитку людського капіталу в умовах переходу до сільського господарства, заснованого на використанні цифрових технологіи [10]:
- принцип сингулярності науково-технічного прогресу полягає в дедалі більшому розвитку технологіи і швидкому старінні знань;
- принцип самоврядування, засновании на особистіи мотивації до пізнання, постановці особистих цілеи , визначенні засобів навчання, управлінні освітнім процесом, здатності встановлювати темп навчання та інші и ого параметри, а також постіи но розмірковувати та аналізувати досягнуті результати;
- принцип безперервності аграрної освіти, засновании на тому, що людськии капітал повинен формуватися протягом усього життя як шляхом передачі знань від людини до людини, так і за допомогою освітнього середовища. В іншому випадку працівник в умовах швидкого оновлення технологіи стає некомпетентним та нездатним виконувати свої трудові функції ;
- принцип лобіювання інтересів працівників сільського господарства полягає у можливості впливу на управлінські рішення державних органів влади у галузі вирішення ключових завдань, спрямованих на підвищення якості життя сільського населення;
- принцип пріоритетності полягає у першорядніи державніи підтримці формування та розвитку людського капіталу як основного фактора виробництва;
- принцип інвестиціи них рішень дозволяє розглядати інвестиції в освіту, охорону здоров'я та розвиток інженерної інфраструктури як внесок у розвиток людського капіталу;
- принцип науковості засновании на тому, що прии няття управлінських рішень має спиратися на результати науково-дослідної роботи, моніторингу та прогнозні параметри основних факторів, що впливають на формування людського капіталу;
- принцип співфінансування полягає в тому, що реалізація заходів щодо формування та розвитку людського капіталу в умовах цифровізації сільського господарства неможлива без злагодженої взаємодії основних стеи кхолдерів агропромислового комплексу, держави та працівників.
Заходи щодо формування та розвитку людського капіталу спрямовано на рішення таких ключових завдань: технологічна модернізація сільського господарства; зростання доступності сучасних IT технологіи ; здіи снення переходу до можливості віддаленого керування виробничим процесом; формування цифрового екосередовища безперервної аграрної освіти; вдосконалення методичного та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу під вимоги до цифровізації ; зменшення дефіциту у працівниках сільського господарства; «омолодження» керівників та працівників сільського господарства; збільшення освітнього рівня працівників сільського господарства; підвищення доходів сільського населення; оновлення соціальної та інженерної інфраструктури сільських територіи ; забезпечення працівників сільського господарства житлом; створення сучасного цифрового середовища.
Висновки та перспективи подальших розвідок
Перехід до нового технологічного устрою, заснованого на використанні цифрових технологіи , з кожним днем охоплює все більше галузеи економіки та значною мірою змінює ставлення до життя, комунікаціи та професії. Незабаром людство буде нерозривно пов'язане з цифровими технологіями у всіх сферах життя, що призведе до того, що на ринку праці виникне попит на працівників, які мають абсолютно нові компетенції, і тому вирішувати завдання цифровізації зможуть тільки ті працівники, чиї компетенції орієнтовані не тільки на сільськогосподарську сферу, а и на інтенсивне впровадження та використання цифрових платформ та спеціалізованої техніки у сільському господарстві.
Список літератури
1. Беккер Г. Человеческий капитал (главы из книги). Воздействие на заработки инвестиций в человеческий капитал. США: экономика, политика, идеология. 1993. № 11. С. 109-119
2. Schultz T. Capital Formation by Education. Journal of Political Economy. 1960. № 6. P. 571-583.
3. Guide on Measuring Human Capital. Prepared by the Task Force on Measuring Human Capital. United Nations ECE/CES/2016/2/Add.2, Economic Commission for Europe, 2016. URL: https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/ consultationDocs/HumanCapitalGuide%20Global%20Consultation-v1.pdf.
4. Шваб К. Четвертая промышленная революция: перевод с английского. М: Йздательство «Э», 2017. 208 с.
5. Людський капітал 2030. URL: https://hrliga.com/docs/ljudskyj-kapital-2030.pdf.
6. Розвиток людського капіталу: на шляху до якісних реформ. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_LUD_KAPITAL.pdf.
7. Тоффлер Э. Третья волна. М.: АСТ, 2004. 784 с.
8. Плікус І.Й. Людський капітал та інноваційний розвиток в умовах цифрової економіки. Цифрова економіка як фактор економічного зростання держави: колективна монографія / За заг. ред. О.Л. Гальцової. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2021. С. 298-325.
9. Бояринова К.О., Демян А.Л., Лазоренко Т.В. Компетентністний підхід до розвитку інженерного персоналу підприємств аграрно-промислового комплексу. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2021/20.pdf.
10. Ляшенко В.І., Вишневський О.С. Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку: монографія. НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 252 с.
11. Ілляшенко С.М., Ілляшенко Н.С. Перспективи і загрози четвертої промислової революції та їх урахування при виборі стратегій інноваційного зростання. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2016. №. 1. С. 11-21.
References
1. Bekker, G. (1993). «Human capital (chapters from the book). Impact on earnings of investments in human capital». SShA: jekonomika, politika, ideologija. no. 11, pp. 109-119.
2. Schultz, T. (1960). «Capital Formation by Education». Journal of Political Economy. no. 6, pp. 571-583.
3. Guide on Measuring Human Capital. Prepared by the Task Force on Measuring Human Capital. United Nations ECE/CES/2016/2/Add.2, Economic Commission for Europe, 2016. Available at: https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/
consultationDocs/HumanCapitalGuide%20Global%20Consultation-v1.pdf.
4. Shvab, K. (2017). Chetvertaja promyshlennaja revoljucija. [The fourth industrial revolution]. Izdatel'stvo
«Je». Moscow. Russia.
5. Liuds'kyj kapital 2030. [Human capital 2030]. Available at: https://hrliga.com/docs/ljudskyj-kapital- 2030.pdf.
6. Rozvytok liuds'koho kapitalu: na shliakhu do iakisnykh reform. [Development of human capital: on the way to quality reforms]. Available at: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_LUD_KAPITAL.pdf.
7. Toffler, Je. (2004). Tret'ja volna. [The third wave]. AST. Moscow. Russia.
8. Plikus, I.J. (2021). Liuds'kyj kapital ta innovatsijnyj rozvytok v umovakh tsyfrovoi ekonomiky. [Human capital and innovative development in the digital economy]. Tsyfrova ekonomika iak faktor ekonomichnoho zrostannia derzhavy. In Hal'tsova, O.L. (ed.). (pp. 298-325). Vydavnychyj dim «Hel'vetyka». Kherson. Ukraine.
9. Boiarynova, K.O., Demian, A.L., Lazorenko, T.V. (2021). Kompetentnistnyj pidkhid do rozvytku inzhenernoho personalu pidpryiemstv ahrarno-promyslovoho kompleksu. [A competent approach to the development of the engineering staff of enterprises of the agrarian and industrial complex]. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2021/20.pdf.
10. Liashenko, V.I., Vyshnevs'kyj, O.S. (2018). Tsyfrova modernizatsiia ekonomiky Ukrainy iak mozhlyvist' proryvnoho rozvytku. [Digital modernization of Ukraine's economy as an opportunity for breakthrough development]. NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti. Kyiv. Ukraine.
11. Illiashenko, S.M., Illiashenko, N.S. (2016). «Opportunities and threats of the fourth industrial revolution and their reflection in the selection of innovative growth strategies». Marketynh i menedzhment innovatsij. no. 1, pp. 11-21.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні засади та поняття людського капіталу, критерії його оцінювання та формування. Поява і розвиток альтернативних концепцій людського капіталу, пов'язаних з роботами американського економіста Фішера. Стан розвитку людського капіталу в Україні.
курсовая работа [702,6 K], добавлен 12.06.2016Класифікація виробничого капіталу з урахуванням його особливостей у сільському господарстві. Визначення сучасного рівня забезпеченості сільського господарства виробничим капіталом, джерел його формування та впливу факторів на ефективність використання.
автореферат [36,0 K], добавлен 11.04.2009Взаємозв’язок продуктивних сил і виробничих відносин, роль людського капіталу. Поняття та досвід венчурного інвестування. Інноваційний розвиток національної економіки України як головний шлях оптимізації росту продуктивних сил і виробничих відносин.
курсовая работа [477,2 K], добавлен 07.06.2010Взаємодія попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців. Модель поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету. Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при заданих цінах і технології.
курсовая работа [577,3 K], добавлен 26.11.2013Організація господарювання у сільському господарстві, кооперативах та інтеграція агропромисловості України; державне регулювання. Характеристика стану і перспективи розвитку спеціалізації фермерських господарств, заходи щодо підвищення їх ефективності.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 25.09.2011Характерною рисою вітчизняного бізнесу є дедалі більша кількість операцій зі злиття й поглинання суб'єктів господарювання, яка часто проявляється у агресивній формі недружнього поглинання (рейдерства). Дослідження сутності, видів, мотивів даних процесів.
статья [36,2 K], добавлен 04.05.2011Поняття та сутність державного регулювання в сільському господарстві, його правові методи. Державний вплив на сільськогосподарське підприємництво в умовах ринкової економіки. Кооперація, її особливості та шляхи вдосконалення державного регулювання.
курсовая работа [34,7 K], добавлен 03.10.2010Соціально-економічне значення і завдання статистики праці в сільському господарстві. Поняття продуктивності праці і методика її визначення. Показники продуктивності праці, особливості їх обчислення. Проблеми продуктивності праці в сучасних умовах.
курсовая работа [442,8 K], добавлен 30.01.2014Людський капітал як сукупність накопичених людьми знань, практичних навичок, творчих і розумових здібностей. Залежність розвитку національної економіки від рівня людського капіталу та інвестицій в нього. Головні напрямки демографічної політики України.
реферат [31,3 K], добавлен 21.11.2015Дослідження проблеми освоєння методів та інструментів стратегічного управління інвестиційною діяльністю в підприємствах аграрної сфери. Ознайомлення із особливостями питання розробки стратегії розвитку на рівні держави, галузі, господарюючого суб’єкта.
статья [71,6 K], добавлен 07.08.2017Особливості людського капіталу як чинника економічного та соціального розвитку країни за умов ефективного його використання. Ефективність витрат Державного бюджету України на розвиток людського капіталу. Інвестування розвитку сільських підприємств.
статья [353,7 K], добавлен 12.11.2014Зміни в аграрних відносинах та сільському господарстві. Зрушення в промисловому виробництві. Формування внутрішнього і зовнішнього ринку. Зрушення в сільському господарстві та аграрних відносинах, у промисловому виробництві, торгівлі.
реферат [33,3 K], добавлен 01.04.2006Сутність людського розвитку як соціально-економічна категорія. Методологія розрахунку індексу людського розвитку. Оптимальні та репрезентативні індикатори кількісного представлення базових вимірів. Покращення рівня людського розвитку завдяки інтеграції.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 20.09.2014Форми функціонування власного капіталу підприємства. Джерела формування власних фінансових ресурсів. Придбання лессором майна на замовлення лізера. Амортизаційні відрахування. Основні засади управління та політика формування капіталу підприємства.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 21.02.2014Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Особливості визнання та оцінки, методологічні засади аналізу використання виробничих запасів. Методи визначення оптимального рівня ефективності виробничих запасів.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 16.06.2019Поняття економічної системи та методологічні підходи до їх класифікації. Еволюція поглядів та вплив європеїзації на соціальну ринкову економіку. Процес конвергенції економічних систем країн-членів Євросоюзу як крок до формування економічної системи ЄС.
диссертация [301,6 K], добавлен 07.12.2015Формування економічної категорії "людський капітал". Розвиток концепції людського капіталу, її значення в економіці. Інвестиції в людський капітал: модель індивідуальної віддачі. Витрати часу і коштів для отримання освіти та професійної підготовки.
реферат [145,4 K], добавлен 17.11.2012Окреслено основні проблеми інноваційної діяльності на сільських територіях. Визначено об'єктивну необхідність пріоритетності переводу аграрної економіки на інноваційні засади. Розроблено основні орієнтири інноваційного розвитку сільських територій.
статья [75,5 K], добавлен 11.09.2017Ринкова поведінка – характер економічних дій працівників та керівників в умовах економічної діяльності, яка склалася. В основі формування ринкового попиту лежать рішення споживачів, яка формується за допомогою мети, обмеження та вибору на ринку.
курсовая работа [162,9 K], добавлен 28.12.2008Основні принципи побудови і характерні особливості процесу кластеризації. Підвищення конкурентоздатності економіки України. Створення та функціонування кластерів в державі. Підтримка малих та середніх сучасних підприємств в пріоритетних регіонах.
статья [282,6 K], добавлен 30.03.2015
