Зарубіжний досвід підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зарубіжний досвід підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз

Тетяна Ковтун аспірантка за ОНП «Публічне управління та адміністрування», Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

У статті досліджуються особливості зарубіжного досвіду державної підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз. В результаті дослідження визначено результативність податкових та кредитних інструментів для підтримки та стимулювання бізнесу в період криз та глобальних загроз як одного із важливих заходів у забезпеченні економічної стабільності суб'єктів господарювання. З'ясовано, що найбільш результативним пунктом німецької та французької антикризових програм є підтримка автомобілебудування як найбільш постраждалої галузі в результаті економічної кризи 2008 року.

Встановлено, що основними заходами Китаю для подолання фінансової кризи у 2008 році були: інвестиції у житлове будівництво, іпотеку та інфраструктури проекти; скорочення й модернізація податкової системи, зниження процентних ставок й резервні вимоги до банківської системи; реструктуризація промислових підприємств, які зіштовхнулися з падінням попиту на світовому ринку, зокрема сталеливарні й автомобілебудівні компанії. державна підтримка бізнесу загроза

Визначено, що під час пандемії COVID-19 Німеччина запровадила значний стимуляційний пакет допомоги бізнесу для підтримки економічної стабільності, в результаті чого було скеровано шістсот мільярдів євро на формування фонду для виділення кредитів та націоналізації великих підприємств, які особливо сильно постраждали від кризи, та сто п'ятдесят шість мільярдів євро - на допомогу малому бізнесу і громадянам. Встановлено, що для підтримки бізнесу уряд Італії під час пандемії вжив усіх можливих заходів стосовно підтримки кредитних пропозицій задля вивільнення ліквідності для підприємств та домогосподарств.

З'ясовано, що такий інструмент як відстрочка податку найчастіше вводиться для корпоративного та прибуткового податку, а у деяких країнах відстрочення сплати прибуткового податку та корпоративного податку під час пандемії спрямовано на певні сектори. На основі аналізу досвіду зарубіжних країн, з'ясовано, що бізнес успішно розвивається в умовах постійної та ефективної державної підтримки, в умовах оптимального балансу розвитку великого, середнього та малого бізнесу.

Ключові слова: державна підтримка, зарубіжний досвід, період криз, глобальні загрози.

Tetiana Kovtun

Postgraduate student at ONP "Public Administration", National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

FOREIGN EXPERIENCE OF BUSINESS SUPPORT DURING CRISES AND GLOBAL THREATS

Постановка проблеми

Досвід зарубіжних країн, яким вдалося сформувати механізми державної підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз свідчить, що велику роль у даний період відіграє продумане державне управління. Оскільки бізнес є досить чутливим сектором економіки та є уразливим до внутрішніх та зовнішніх несприятливих чинників, таких як кризи, глобальні загрози, фінансові труднощі, циклічні зміни, інфляція, війна тощо, то є нагальна необхідність у пошуку шляхів розв'язання проблеми з відновлення та підтримки бізнесу. Кризові явища та глобальні загрози, що наразі спостерігаються у світі, основними з яких є боротьба понад 210 країн світу з коронавірусною інфекцією, а також повномасштабна війна на території України несуть з собою руйнівні наслідки для економік і бізнесу.

У кризові періоди розвитку економіки та у періоди глобальних загроз значимість податкових та кредитних пільг значно зростає для підтримки бізнесу. Досвід податкового та кредитного стимулювання для підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз є досить значним, однак його економічна ефективність та соціальні наслідки вимагають встановлення певних оцінок, тому актуальним є дослідження особливостей підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз на основі аналізу зарубіжного досвіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тематику особливостей підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз досліджує незначна кількість науковців. Зокрема, наукові праці О. М. Чечеля, М. М. Трещова, А. В. Замриги, В. В. Ткаченка, В. Кучеренка, В. М. Кміта, В. П. Гмиря, М. О. Скорика, О. І. Марченка, присвячені аналізу деяких аспектів та особливостей використання країнами кредитних та податкових інструментів для підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз, які здійснили вплив на асекурацію економічної ефективності бізнесу.

Проте, незважаючи на незначну кількість оригінальних та змістових праць як зарубіжних, так і вітчизняних вчених з досліджуваної проблематики, варто зауважити, що відсутні комплексні дослідження, присвячені проблемам аналізу державної підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз.

Метою статті є дослідження особливостей зарубіжного досвіду державної підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз. Для досягнення мети визначено наступні завдання: дослідити податкові та кредитні інструменти для підтримки бізнесу; проаналізувати зарубіжний досвід державної підтримки бізнесу. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.

Виклад основного матеріалу

Країни в період криз та глобальних загроз застосовують диференційовані інструменти стимулювання та підтримки бізнесу, які не є вичерпним та існує імовірність появи нових. З метою формування рекомендацій для підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз, проаналізуємо зарубіжний досвід підтримки бізнесу.

Наразі практично всі країни сконцентрували свої зусилля на виході з кризи, яка спричинена впливом пандемії COVID-19 та повномасштабною війною в Україні. Виходячи з того, що осягнути значну частину міжнародного досвіду підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз у рамках однієї публікації неможливо, тому сконцентруємося на найбільш суттєвих, з точки зору доцільності адаптації кращого зарубіжного досвіду підтримки бізнесу у національну економіку України.

Згідно доповіді радника Міністра економіки та технологій ФРН Вольфганга Шеремета, позитивну динаміку ВВП Німеччини у 2009 р. визначили 6 груп антикризових заходів, які застосував уряд у боротьбі з економічною кризою:

- забезпечення зайнятості населення та скеровування державних інвестицій в науково-дослідну діяльність;

- кредитування реального сектора економіки під державні гарантії;

- забезпечення підтримки платоспроможного попиту населення шляхом зниження податків та відрахувань. Забезпечено підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму доходу та зниження ввізного мита, а також впроваджено податкову знижку родинам з дітьми та зменшення відрахування на медичне й пенсійне страхування. Збільшено соціальну допомогу на дітей багатодітним сім'ям;

- додаткове державне замовлення на продукцію промислових підприємств;

- імплементація закону про стабілізацію фінансового ринку, який передбачає перехід від ситуативних рішень до системної санації фінустанов. Уряд Німеччини вирішив додатково надати 400 млрд євро для гарантій за міжбанківськими кредитами, а для рекапіталізаційних заходів до фонду стабілізації фінансового ринку скеровано 80 млрд євро;

- стимулювання німецького автопрому - стратегічної галузі національного сектору економіки [1].

Аналіз досліджень німецької та французької антикризових програм свідчить, що одним з найбільш результативних пунктів підтримки економіки та бізнесу у цих країнах є підтримка автомобілебудування як найбільш постраждалої галузі в результаті економічної кризи. У Німеччині кожен власник старого авта (якому не менше дев'яти років) мав змогу замінити власний автомобіль на новий, отримавши доплату в 2500 євро. Таким чином, відбулося зростання продажу найбільшого в Європі виробника автомобілів - компанії Volkswagen. Отже, реалізована державна підтримка допомогла не лише автогігантам, але й стабілізувала споживчий попит [2; 3].

Іншим чинником відновлення німецької економіки був план підтримки робітників, який імплементували для уникнення масових звільнень. Сутністю цього плану було переведення працівників на скорочений робочий тиждень, тобто, 1 млн 400 тис осіб працювали неповний робочий день. Це дало змогу не звільняти людей і зберегти 400 тис. робочих місць. У відповідності до даного плану підтримки держава відшкодовувала компаніям частину зарплат незвільнених працівників, яка обійшлася Німеччині в 6 млрд євро, проте, вже у червні 2009 р. безробіття зменшилося на 0,1% (до 8,1%), порівняно з попереднім місяцем.

Отож, державні програми підтримки бізнесу у Німеччини і Франції продемонстрували свою результативність набагато швидше ніж в інших розвинених країнах. Частково це пояснюється тим, що фінансовий сектор Німеччини і Франції, за старих часів, розвивався досить консервативно, тому їхні банки, порівняно з британськими, були значно менше залучені до спекулятивних операцій і купівлі похідних цінних паперів. У зв'язку з такими діями банків, Велика Британія з її значним фінансовим сектором опинилася в центрі кризи, як і США. На порятунок банківської системи Великобританії, уряду довелося витратити понад 1,5 трлн. фунтів, що набагато більше, ніж Німеччині та Франції разом узятих.

Повчальним є досвід Китаю у подоланні фінансової кризи 2008 р. За державної підтримки у той кризовий час Китай інвестує біля 150 млрд дол. США у житлове будівництво, іпотеку та інфраструктурні проекти; скорочує й модернізує податкову систему; знижує процентні ставки й резервні вимоги до банківської системи; реструктурує промислові підприємства, які зіштовхнулися з падінням попиту на світовому ринку, зокрема сталеливарні й автомобілебудівні компанії [4].

У період пандемії COVID-19 проблема сплати та строків сплати орендної плати гостро постала у всіх країнах Європейського Союзу. Відбувся вимушений перехід підприємств в інтернет-формат, для того, щоб безповоротно не втратити власний бізнес, наприклад, такі компанії, як “Adidas”, “Puma”, “H&M”, заявили про рішення тимчасової несплати оренди за приміщення магазинів, які були зачинені в Німеччині. Однак в Німеччині ухвалили закон, де відзначалося, що договір оренди приміщення не може бути розірваний тільки на підставі невнесення орендної плати з першого квітня до тридцятого червня 2020 р. через наслідки пандемії коронавірусу.

Німеччина запровадила значний стимуляційний пакет допомоги бізнесу задля підтримки економічної стабільності, 600 млрд євро скеровані на формування фонду для виділення кредитів та націоналізації великих підприємств, які особливо сильно постраждали від кризи, та 156 млрд євро - на допомогу малому бізнесу і громадянам [5, с. 17]. Для підтримки бізнесу уряд Італії під час пандемії вжив усіх можливих заходів стосовно підтримки кредитних пропозицій задля вивільнення ліквідності для підприємств та домогосподарств. Це надзвичайно важливо, оскільки в Україні також формують людиноцентричний підхід як моделі державного управління, суттю якої є постановка в центр діяльності держави задоволення потреб людини. Це чітко простежується і в Програмі діяльності Уряду, в якій визначено, що «держава - це створений громадянами сервіс, головним завданням якого є вирішення існуючих проблем та відвернення потенційних загроз для громадян шляхом забезпечення балансу інтересів різних частин суспільства» [6, с. 34; 7].

Отже, доцільно розглянути для впровадження в Україні такий інструмент як відстрочка податку, що найчастіше вводився для корпоративного та прибуткового податку. У деяких країнах відстрочення сплати прибуткового податку та корпоративного податку під час пандемії спрямовано на певні сектори. Колумбія, наприклад, запровадила відстрочку податку на прибуток для секторів туризму та авіації. Великобританія надала всім підприємствам роздрібної торгівлі, гостинності та дозвілля 100% податкові канікули протягом наступних 12 місяців. Багато урядів країн пропонували відстрочку сплати корпоративного податку та податку на прибуток на період у два або три місяці (наприклад, Бразилія, Хорватія), Іспанія пропонує відстрочку на шість місяців, а Естонія продовжує відстрочку до 18 місяців.

У багатьох країнах, таких як Канада, Ірландія, Литва та Велика Британія, за прострочені платежі відсотки не стягуються. Декілька країн оголосили, що примусові заходи та нарахування штрафів будуть призупинені (наприклад, Канада, Чехія, Німеччина, Литва та Нідерланди). Низка країн запропонувала оплату частинами після періоду відстрочки. У Хорватії оплату дозволили здійснювати частинами протягом 24 місяців.

Деякі країни припинили сплату податкових авансів (Чеська Республіка) та/або прискорили погашення авансів або знижок МСП (Латвія, Норвегія). Латвія, наприклад, відкладає прострочені податкові платежі на термін до трьох років, якщо прострочення є наслідком пандемії. У Польщі запровадили спосіб погашення збитків підприємцями, згідно з яким збитки, отримані у 2020 р., вираховуватимуться з податку, що підлягає сплаті за 2019 р.

Окремі країни оголосили спеціальні бюджети для відстрочки сплати податків. Австрія, наприклад, встановила 10 млрд євро відстрочки сплати податків. Данія надає кредит у розмірі 125 млн датських крон, що дозволяє фірмам відстрочувати сплату ПДВ і податків. Нова Зеландія ввела 2,8 млрд новозеландських доларів у податкові зміни для бізнесу, щоб вивільнити грошовий потік, включаючи тимчасове підвищення порогової суми податку, відновлення амортизації будівель і списання відсотків за несвоєчасну сплату податку [8-10].

Багато урядів запровадили та розширили заходи, які стимулюють комерційні банки розширювати кредитування МСП. У деяких країнах центральні банки скасували резервні вимоги для банків, щоб дозволити їм збільшити кредитування. В інших випадках за допомогою нетрадиційних заходів грошово-кредитної політики центральні банки купували пакети кредитів для МСП, щоб стимулювати подальше кредитування.

Зокрема, в Європі та Азії уряди запровадили або посилили гарантійні схеми для банків для посилення кредитування малого та середнього підприємництва (Австрія, Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Гонконг, Китай, Ірландія, Ізраїль, Італія, Японія, Корея, Литва, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Саудівська Аравія, Сінгапур, Іспанія, Швейцарія та Велика Британія). Заходи включають розширення типів МСП і фірм, для яких ці заходи відкриті, підвищення максимальної суми, до якої застосовується гарантія як відсоток від кредиту, прискорення гарантійних процедур і процедур кредитування та в більш загальному плані розширення державного фінансування, яке доступне для підтримки гарантій.

Кілька країн запровадили нові схеми гарантій у відповідь на кризу. Зокрема Данія запровадила дві нові схеми кредитних гарантій, одну спеціально для МСП. Уряд гарантуватиме 70% вартості будь-яких нових банківських позик, наданих малим і середнім підприємствам, операційні прибутки яких впали більш ніж на 50%. В Ізраїлі запроваджено спеціальну кредитну лінію для компаній, що перебувають у складних ситуаціях, насамперед малого та середнього бізнесу, для отримання підтримки від Фонду державного гарантування малого бізнесу. Японія пропонує спеціальну програму гарантій для компаній, які постраждали від спалаху та чиї продажі та інші прибутки знижуються. Японська федерація кредитно-гарантійних корпорацій (JFG) гарантуватиме повну суму кредиту для таких МСП згідно з новою системою.

Декілька країн значно підвищили обсяг фінансування, доступного для гарантій кредитів. Наприклад, у Німеччині сума гарантій, що надається гарантійними банками, буде збільшена вдвічі до 2,5 млрд євро, при цьому уряд запевнив, що надасть необмежену кількість кредитів. Австрійська Wirtschaftservice (AWS) надає нові гарантії для МСП на суму 10 млн євро до 80% суми кредиту або 2,5 млн євро на п'ять років. Італія запровадила збільшення асигнувань Центрального гарантійного фонду для МСП на 1,5 млрд євро. Нові кредити у Франції пропонує Bpifrance з гарантіями за кредитами, наданими МСП, на суму 300 млрд євро. Португалія запровадила державні кредитні гарантії на суму 3 млрд євро та кредитну лінію на суму 200 млн євро для підтримки казначейських потреб компаній, з кредитною лінією у розмірі 60 млн євро, доступною для мікрокомпаній у туристичному секторі. Швейцарія швидко збільшила кількість доступних гарантій, коли виявилося, що попит на підтримку був дуже високим. Велика Британія запровадила рятувальний пакет кредитних гарантій для бізнесу вартістю 330 млрд фунтів стерлінгів [11].

Крім того, країни підвищили рівень гарантій, які уряди пропонують у кредит. У кількох країнах (Німеччина, Франція, Швейцарія) державна гарантія була підвищена до 100% для певних категорій кредитів. Ізраїль збільшив державні гарантії до 85% від суми кредиту та зменшив заставу до 10% із збільшеним терміном погашення до 5 років. У Нідерландах верхню межу гарантії фінансування підприємців було підвищено з 400 млн євро до 1,5 млрд євро. У Сінгапурі державну частку ризику в рамках позики на оборотний капітал програми фінансування підприємства було збільшено до 80%, а максимальну суму позики подвоїли до 600 000 сингапурських доларів на рік.

Подальшим заходом, вжитим для підтримки кредитних гарантій, є розширення обсягу та покриття. В Австрії самозайняті особи тепер, також можуть претендувати на гарантії. У Німеччині гарантії поширюються на вільні професії. В Італії операції з реструктуризації боргу підпадають під державну гарантію. Нідерланди відкрили гарантійний інструмент для МСП для тих, хто постраждав від спалаху пандемії, надавши 300 млн євро додаткових кредитів для МСП.

Деякі країни спростили адміністративні процедури, щоб полегшити доступ до кредитних гарантій. Австрійська Wirtschaftservice (AWS) відмовилася від комісії за обробку та не вимагає планових розрахунків, бізнес-планів чи застави кредиту. У Фінляндії державна фінансова компанія Finnvera надає кредити без розстрочки. Bpifrance France створила команди підтримки, які допоможуть 1 500 прискореним стартапам на сьогоднішній день впоратися з кризою. В Ізраїлі термін погодження кредиту в банку скорочено до 9 робочих днів. Італія та Польща скасували плату за гарантії.

Окрім надання гарантій комерційним банкам для підтримки кредитування МСП, велика кількість урядів також розширили пряме кредитування МСП (Австралія, Австрія, Бразилія, Канада, Колумбія, Хорватія, Чеська Республіка, Гонконг, Китай, Індія, Ірландія, Японія , Литва, Люксембург, Португалія, Малайзія, Саудівська Аравія, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Таїланд, Велика Британія, США). У деяких випадках були створені нові кредитні інструменти. В інших випадках для малих і середніх підприємств, які постраждали від кризи COVID-19, відкриті існуючі інструменти для надання допомоги при надзвичайних ситуаціях. У деяких випадках заходи включають розширення фінансування, доступного для позик, або полегшення доступності кредитних схем шляхом розширення групи потенційних бенефіціарів, спрощення та прискорення процедур отримання позик, а також пропозиції більш вигідних умов і знижених процентних ставок [12].

Кілька країн запровадили спеціальні нові кредитні схеми для підтримки компаній, які постраждали від спалаху. Австрія, Хорватія та Чехія запровадили спеціальні кредитні фонди проти COVID-19, що забезпечують обігові кошти для МСП. В Австралії уряд запроваджує обмежений у часі 15-місячний інвестиційний стимул (до 30 червня 2021 р.), щоб підтримати бізнес-інвестиції та економічне зростання в короткостроковій перспективі. Канада запроваджує нову Програму доступності кредитів для бізнесу, яка надасть понад 10 млрд канадських доларів додаткової підтримки підприємствам, які мають проблеми з грошовими потоками. Ірландія запровадила схему обігового капіталу в розмірі 200 млн євро, реалізовану Strategic Banking Corporation of Ireland і спрямовану на фірми, які, як вважають, зазнають значного впливу. Сполучене Королівство запровадило «Позику на припинення діяльності через коронавірус» на суму 1,2 млн фунтів стерлінгів для малого та середнього бізнесу, постраждалого від коронавірусу. Новий пакет стимулів Сполучених Штатів вартістю 2 трильйони доларів США включає схему в розмірі 367 млрд доларів США для малих і середніх компаній (з менш ніж 500 співробітниками). Програма надаватиме безвідсоткові кредити на суму до 10 млн доларів США на виплату зарплат співробітникам, оренду та інші витрати.

Деякі країни зосереджують нові кредитні інструменти на конкретних секторах. В Австрії 100 млн євро доступні для кредитів готелям, які зазнають більше 15% втрат продажів. Бразилія також відкрила кредитну лінію для оборотного капіталу для малих і середніх компаній сфери туризму та послуг. Іспанія запровадила кредитну лінію на 400 млн євро для найбільш постраждалих секторів, таких як туризм і транспорт.

Крім того, кілька країн збільшили обсяг фінансування, доступного для кредитування МСП за допомогою існуючих схем кредитування. У Бразилії державний Федеральний ощадний банк надасть кредитні лінії на суму 14,9 млрд доларів США малим і середнім компаніям, що спрямовані на придбання оборотного капіталу, купівлю кредитних портфелів із заробітної плати у середніх банків і агробізнесу. Також банк знизив процентні ставки за деякими видами кредитів і запропонував клієнтам пільговий період у 60 днів. Японія розширила суму спеціальних позик, пропонованих МСП (до 1,6 трильйона японських фунтів) за допомогою безпроцентних позик без застави для МСП. МСП, які зіткнулися зі зниженням продажів більш ніж на 15%, можуть вимагати компенсації відсотків і можуть позичати без застави [13].

В Італії розроблена система державної фінансової підтримки малого бізнесу шляхом субсидування та пільгового кредитування діяльності окремих напрямів малого бізнесу та діяльності консорціумів і кооперативів, що об'єднують малий бізнес. На реалізацію нових проектів та модернізацію малого бізнесу надаються пільгові кредити за ставками майже вдвічі нижчими від ринкових. Пільгове оподаткування поширюється і на фінансові компанії, створені для модернізації малого бізнесу. Вони не підлягають збільшенню своєї участі на 5% протягом кожного фінансового року. Крім пільгового оподаткування, система державної підтримки малого бізнесу в Італії включає також цільові субсидії та пільгове кредитування. В Італії практикується надання пільгових довгострокових кредитів під 3-5% річних під ринкову процентну ставку близько 15%. У цьому випадку підприємства можуть отримати додаткову податкову пільгу в розмірі 20-30% компенсуючи вартість кредиту при достроковому погашенні позики.

Державна підтримка бізнесу в Японії полягає у наданні державних субсидій та кредитів для розвитку бізнесу. Держава виступає поручителем при одержанні кредиту від банку, здійснює навчання спеціалістів за рахунок державних коштів у спеціально сформованих центрах та безкоштовне кваліфікаційне консультування підприємців. Японське законодавство суворо регулює ринкову вартість усіх видів продукції; держава контролює необгрунтоване підвищення цін на сировину, готову продукцію та послуги, що створює хороші умови для розвитку бізнесу в країні. На основі чинного законодавства для підтримки підприємництва в країні створено 3 державні фінансові фонди для фінансової підтримки малого бізнесу: ЦКБТТ, Народна фінансова корпорація, Державна корпорація фінансування малого бізнесу. Подібні заходи реалізують Державна корпорація страхування кредитів і фінансування малого бізнесу, акціонерні товариства з інвестування та розвитку малого та середнього бізнесу. Такі заходи надають реальну підтримку малим підприємствам, які не мають високої застави ліквідності для забезпечення отриманих коштів.

У Чехії держава в різних формах надає всебічну підтримку малому бізнесу для часткової компенсації нестачі власних коштів, що особливо важливо на початкових етапах розвитку, забезпечує доступ до фінансових ресурсів для малого бізнесу, стимулює створення робочих місць, підтримує експортно-орієнтований та інноваційний малий бізнес. Основною формою підтримки МСП є надання фінансової підтримки за цільовими державними програмами, які щорічно затверджуються Міністерством промисловості і торгівлі та реалізуються Чеським Моравським банком гарантій та розвитку. Законодавством країни передбачено широкий спектр форм фінансової підтримки малого бізнесу: гарантії за кредитами та лізингом; пільгові кредити під низькі відсотки, фінансове субсидування відсоткової ставки за кредитами; гранти на створення нових робочих місць, у тому числі небагатьох захищених верств населення, безпроцентні кредити на підтримку впровадження досліджень і розробок; пільгові кредити на проекти регіонального розвитку в депресивних регіонах з високим рівнем безробіття; пільгове кредитування та страхування експорту; державна система стимулювання інвестицій; допомога в отриманні консультативно-інформаційних послуг; в участі в міжнародних виставках і ярмарках [14; 15].

Отже, позитивний досвід зарубіжних країн у підтримці малого та середнього бізнесу під час криз та глобальних загроз є цінним для формування вітчизняної моделі державної підтримки бізнесу у складних економічних умовах.

Висновки

На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що основна увага держави повинна бути зосередженна на підтримці бізнесу в період криз та глобальних загроз, щоб зберегти якомога більше робочих місць і забезпечити основу для запобігання закриття і утримання малого і середнього підприємництва від входження в неформальну економіку. З'ясовано, що державне фінансування та кредитування є найбільш результативним і здатним відновити підприємницьку діяльність в період криз та глобальних загроз. Тому для нівелювання негативного впливу наслідків війни та карантинних обмежень, Україні доцільно напрацювати державні механізми підтримки бізнесу, що включають у себе інструменти підтримки, які показали свою результативність в зарубіжних країнах.

Отримані результати дослідження можуть бути використані для формування сучасних підходів державної підтримки бізнесу, зокрема, для розробки та впровадження кредитних та податкових інструментів підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз, що дасть змогу стимулювати підприємницьку діяльність, підвищити рівень дохідної частини бізнесу та забезпечити конкурентоспроможність МСП.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що висновки й рекомендації, розроблені автором та запропоновані в статті, можуть бути використані для формування державної політики з підтримки бізнесу в період криз та глобальних загроз.

Література:

1. Ділові кола України й Німеччини презентували довгострокові програми запобігання економічній рецесії. Український союз промисловців та підприємців. 2009. URL: http://www.uspp.org.ua/news/967.html (дата звернення 24.08.2022).

2. Решетов П. Світовий ринок автомобілів: методологія виходу із кризи. 2009. URL: http://www.intv.ua/news/article/?id=- 57765581 (дата звернення 24.08.2022).

3. Зростання автопродажів у Німеччині встановило рекорд за останні 10 років. Економіка. 2009. URL: http://www.newsru.ua/finance/06mar2009/germany.html (дата звернення 24.08.2022).

4. Чечель О.М. Вихід із глобальної фінансової кризи: міжнародний досвід та перспективи України. Інвестиції: практика та досвід. 2010. № 5. С. 54-58.

5. Трещов М. М. Державний фонд боротьби з пандемією: перспективи, недоліки, досвід ЄС. Вдосконалення фінансово-кредитного механізму забезпечення інноваційного розвитку економіки: матеріали всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 20 травн. 2020 р. Дубляни, 2020. С. 16-18.

6. Грищенко І. Програма діяльності Кабінету Міністрів України в аспекті консолідації та розвитку української нації. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2020. Вип. 1. С. 33-40. DOI 10.36.030/2664-3618-2020-1-33-40 http://zbirnyk-nadu.academy.gov.ua/article/view/208994/209142 (дата звернення 24.08.2022).

7. Замрига А. В. Адміністративно-правове забезпечення господарської діяльності: досвід України та країн ЄС в умовах пандемії С0УШ-19. Приватне та публічне право. 2021. №1/2021.С. 33-38. URL: http://pp-law.in.Ua/archive/1_2021/8.pdf (дата зверн. 24.08.2022).

8. Segal S., Gerstel D. Breaking Down the G20 Covid-19 Fiscal Response: June 2020 Update, CSIS. 2020. URL: https://www.csis.org/analysis/breaking-down-g20-covid-19-fiscal- response-june-2020-update (дата звернення 24.08.2022).

9. Elgin C., Basbug G., Yalaman A. Economic policy responses to a pandemic: A COVID-

19 Economic Stimulus Index, VOX, CEPR Policy Portal. 2020.

URL: https://voxeu.org/article/economic-policy-responses-pandemic-covid-19-economic-stimulus- index (дата звернення 24.08.2022).

10. Anderson J. et al. The fiscal response to the economic fallout from the coronavirus. Bruegel. 2020. URL: https://www.bruegel.org/publications/datasets/covid-national-dataset/?utm_ content=buffer99084&utm_medium=social&utm_source=twitter.com&utm_campaign=buffer+(bru egel) (дата звернення 24.08.2022).

11. OECD. Good Jobs for All in a Changing World of Work: The OECD Jobs Strategy, OECD Publishing, Paris. 2018. URL: https://dx.doi.org/10.1787/9789264308817-en (дата звернення 24.08.2022).

12. Giupponi G., Landais C. Building effective short-time work schemes for the COVID-19 crisis, VOX, cEpR Policy Portal. 2020. URL: https://voxeu.org/article/building-effective-short- time-work-schemes-covid-19-crisis (дата звернення 24.08.2022).

13. OECD. OECD Policy Responses to Coronavirus (COVID-19). Coronavirus (COVID-19): SME policy responses. 2020. URL: https://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/ coronavirus-covid-19-sme-policy-responses-04440101/ (дата зверн. 24.08.2022).

14. Skoryk M. O., Tkachenko V. V., Marchenko O. I., Kucherenko V., Hmyrya V. P. Foreign experience of financial, credit and investment support of small business. Научный журнал «Вестник НАН РК», 2020, (4), 189-197. URL: https://journals.nauka-nanrk.kz/bulletin- science/article/view/600 (дата звернення 24.08.2022).

15. Gryshchenko, I. М., Kulaiets М. М. Development of the capacity of territorial

communities. Науковий вісник Полісся. Чернігів : ЧНТУ, 2018. № 2 (14). Ч. 1. С. 98-104. DOI: 10.25140/2410-9576-2018-1 -2(14)-98-104 http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvp_2018_2%281%29 15 (дата звернення 24.08.2022).

References:

1. [Nilovi kola Ukrai'ni j Nlmechchini prezentuvali dovgostrokovі programi zapoMgannja ekonommhmj recesn [Business circles of Ukraine and Germany presented long-term programs to prevent economic recession]. Ukrams'kij sojuz promislovdv ta pidpriєmciv - Ukrainian Union of Industrialists and Entrepreneurs. www.uspp.org.ua Retrieved from http://www.uspp.org.ua/news/967.html [in Ukrainian].

2. Reshetov, P. (2009). Svitovij rinok avtomobiliv: metodologya vihodu iz krizi [The world car market: a methodology for exiting the crisis]. www.intv.ua Retrieved from http://www.intv.ua/ news/article/?id=- 57765581 [in Ukrainian].

3. Zrostannja avtoprodazhiv u Nimechchini vstanovilo rekord za ostanni 10 rokiv [The growth of car sales in Germany has set a record for the last 10 years]. Ekonomika - Economy. 2009. Retrieved from http://www.newsru.ua/finance/06mar2009/germany.html [in Ukrainian].

4. Chechel', O.M. (2010). Vihid iz global'noi finansovo'i krizi: mizhnarodnij dosvid ta perspektivi Ukrarni [Exit from the global financial crisis: international experience and prospects of Ukraine.]. Investicil: praktika ta dosvid - Investments: practice and experience, 5, 54-58 [in Ukrainian].

5. Treshhov, M. M. (2020). Derzhavnij fond borot'bi z pandemieju: perspektivi, nedoliki, dosvid CS [The State Fund to Fight the Pandemic]. Proceedings from: vseukr. nauk.-prakt. Internet-konf. - The All-Ukrainian. science and practice Internet Conf. «Improvement of the financial and credit mechanism for ensuring the innovative development of the economy». (pp. 16-18). Dubljani [in Ukrainian].

6. Grishhenko, І. (2020). Programa dijal'nosti Kabinetu Ministriv Ukraini v aspekti konsolidacii ta rozvitku ukrains'koi nacii [Activity program of the Cabinet of Ministers of Ukraine in the aspect of consolidation and development of the Ukrainian nation]. Zbirnik naukovih prac' Nacional'nol akademil derzhavnogo upravlinnja pri Prezidentovi Ukralni - Collection of scientific works of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 1, 33 -40 [in Ukrainian].

7. Zamriga, A. V. (2021). Administrativno-pravove zabezpechennja gospodars'koi dijal'nosti: dosvid Ukraini ta krain CS v umovah pandemii SOVID-19 [Administrative and legal support of economic activity: the experience of Ukraine and EU countries in the conditions of the COVID-19 pandemic]. Privatne tapublichnepravo - Private andpublic law, 1/2021, 33-38 [in Ukrainian].

8. Segal ,S., Gerstel, D. Breaking Down the G20 Covid-19 Fiscal Response: June 2020 Update, CSIS. 2020. Retrieved from https://www.csis.org/analysis/breaking-down-g20-covid-19- fiscal-response-june-2020-update [in English].

9. Elgin C., Basbug G., Yalaman A. Economic policy responses to a pandemic: A COVID-19 Economic Stimulus Index, VOX, CEPR Policy Portal. 2020. Retrieved from https://voxeu.org/ article/economic-policy-responses-pandemic-covid- 19-economic-stimulus-index [in English].

10. Anderson J. et al. The fiscal response to the economic fallout from the coronavirus. Bruegel. 2020. Retrieved from https://www.bruegel.org/publications/datasets/covid-national- dataset/?utm_content=buffer99084&utm_medium=social&utm_source=twitter.com&utm_campaig n=buffer+(bruegel) [in English].

11. OECD. Good Jobs for All in a Changing World of Work: The OECD Jobs Strategy, OECD Publishing, Paris. 2018. Retrieved from https://dx.doi.org/10.1787/9789264308817-en [in English].

12. Giupponi G., Landais C. Building effective short-time work schemes for the COVID-19 crisis, VOX, CEPR Policy Portal. 2020. Retrieved from https://voxeu.org/article/building-effective- short-time-work-schemes-covid-19-crisis [in English].

13. OECD. OECD Policy Responses to Coronavirus (COVID-19). Coronavirus (COVID-19): SME policy responses. 2020. Retrieved from https://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/ coronavirus-covid-19-sme-policy-responses-04440101/ ([in English].

14. Skoryk M. O., Tkachenko V. V., Marchenko O. I., Kucherenko V., Hmyrya V. P. Foreign experience of financial, credit and investment support of small business. Научный журнал «Вестник НАН РК» - Scientific journal "Herald of the National Academy of Sciences of the Republic of Kazakhstan", 2020, (4), 189-197. Retrieved from https://journals.nauka- nanrk.kz/bulletin-science/article/view/600 [in English].

15. Gryshchenko, I. М., Kulaiets М. М. (2018). Development of the capacity of territorial

communities. Науковий вісник Полісся - Polissya scientific bulletin, 2 (14), 1, 98-104. DOI: 10.25140/2410-9576-2018-1-2(14)-98-104 http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvp_2018_2%281%29 15 [in English].

Размещено на Allbest.ru