Природно-фіскальні оцінки паливно-енергетичних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний заклад «Ресурси»

Природно-фіскальні оцінки паливно- енергетичних ресурсів

Адам Бодюк

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник, науковий керівник

Анотація

Метою статті є дослідження природно-ресурної бази, обґрунтування фіскальних зобов'язань користувачів родовищ енергетичних корисних копалин, розробка рекомендацій по доходах від них народу як власника надр за видобуті корисні копалини.

Методологія проведення роботи полягає у застосуванні потребово- ресурсного підходу до визначення понять, абстрактно-логічного, системноструктурного та порівняльного аналізу, статистичного методів.

Результати дослідження: Проведено дослідження природно-ресурсної бази надрових енергетичних носіїв, виділені нафта і природний газ, газовий конденсат, що належні до об'єктів власності народу. Обґрунтуванні фіскальні зобов'язання користувачів родовищ енергетичних корисних копалин, розроблені рекомендації по доходах від них народу як власника надр. Запропоновано обліковувати окремі види затрат на організоване надро- розвідувальне виробництво.

Висновки: Україна має достатньо великий і різної структури, значимості надро-ресурсний потенціал для формування доходів населення як власника природних за далеко історичним походженням і сучасних за застосуванням паливно-енергетичних ресурсів від доходів їх господарських користувачів. Для обчислення сум доходів і їх сплати необхідна колективно обґрунтована інженерами та юристами об'єктива, узаконена нормативно-правова база. Надрові ресурси, інформація про них, продукти їх видобування, а також інші вилучені підземні продукти мають бути конституційно визнаними як прямо належні народові України. Тому і відповідні фіскальні платежі, що мобілізовуються до державного або місцевого бюджетів, мають у певних пропорціях віддаватися народу безпосередньо і через територіальні громади. Ці платежі вкрай необхідні для створення Народного фіскально-ресурсного фонду, кошти якого потрібно у плановому порядку використовувати за обґрунтованими разовими, як правило, крупними за фінансовими показниками, потребами окремих громадян, сімей, колективів, територіальних громад, у тому числі фінансування надро-ресурсних новацій.

Ключові слова: енергетичні носії, потреби, народна власність, надра, ресурси, надрокористування, витрати.

Abstract

Adam Bodyuk

Candidate of Economic Sciences, Senior Research Fellow,

Supervisor Research institution «Resource», Kyiv, Ukraine

NATURAL-FISCAL ASSESSMENTS OF FUEL AND ENERGY RESOURCES

The aim of the article is research of природно-ресурної base, ground of fiscal obligations of users of deposits of power minerals, development of recommendations on acuestss from them to the people as a proprietor of bowels of the earth for digging.

Methodology of realization of work consists in application of the resource going near determination of concepts, abstractly-logical, system-structural and comparative analysis statistical methods.

Research results: studies of naturally-resource base of power transmitters of bowel of the earth, distinguished oil and natural gas, gas runback, are Undertaken, that proper to the objects of property of people. Ground fiscal obligations of users of deposits of power minerals, worked out recommendations under acuestss from them to the people as a proprietor of bowels of the earth. It offers to take into account the separate types of expenses on the organized subsoil reconnaissance production.

Conclusions: Ukraine has a sufficiently large and diverse structure and importance of the subsurface resource potential for the formation of the income of the population as the owner of natural and modern fuel and energy resources from the income of their economic users. In order to calculate the sums of income and their payment, a legalized normative and legal framework is required, which is collectively substantiated by the engineers and lawyers of the objective. Natural resources, information about them, products of their extraction, as well as other extracted underground products must be constitutionally recognized as directly belonging to the people of Ukraine. Therefore, the corresponding fiscal payments mobilized to the state or local budgets must be given to the people directly and through territorial communities in certain proportions. These payments are extremely necessary for the creation of the People's Fiscal and Resource Fund, the funds of which must be used in a planned manner according to justified one-time, as a rule, large in terms of financial indicators, needs of individual citizens, families, collectives, territorial communities, including financing of mineral and resource innovations .

Keywords: power transmitters, necessities, folk property, bowels of the earth, resources, надрокористування, charges.

Постановки проблеми

Енергетика належить до базових галузей народного господарства. Від надійності та ефективності її функціонування значною мірою залежать темпи економічного зростання країни, підвищення рівня добробуту її народу. Бо ж навіть будь-який виробничий процес чи будь- який вид обслуговування населення потребує використання енергії.

Актуальність дослідження комплексу проблем, зокрема як традиційні зниження енергоємності, підвищення енергоефективності, запровадження інноваційних технологій в галузях енергетики, зниження цін на енергетичні ресурси визначається її важливою роллю у розвитку народного господарства, прогресивному перетворенні суспільного виробництва.

В Україні «Ключовими причинами високої енергоємності є застарілість обладнання та технологічних процесів, висока частка енергоємних виробництв у ВВП країни, недостатньо розвинені сфери ІТ та послуг, висока частка тіньового сектору економіки, що спотворює показник енергоефективності» [1 c. 156].

За потреб економіки країни, здешевлення надання послуг населенню енергетику необхідно постійно розвивати як високо технізовану макрогалузь промисловості. Тому до актуальних проблем належить модернізація її основних засобів. Оскільки «Високий рівень зносу енергосистеми призводить до значних втрат енергії, саме 44 відсотки енергії втрачається при перетворенні та транспортуванні до кінцевого споживача (в той час, як у ЄС середній показник становить 32 відсотки) - з 92 млн. тонн нафтового еквіваленту постачання первинної енергії кінцеве споживання становить 52 млн. тонн нафтового еквіваленту» [1 c. 156].

Проблеми розвитку, вдосконалення структури господарського застосування енергоносіїв та підвищення його ефективного належать до світових. Оскільки найбільшу питому вагу у процентному відношенні у світовому паливно-енергетичному балансі все-таки займають такі первинні енергетичні носії, як кам'яне вугілля, нафта, нафтопродукти, природний газ, хоча питома вага їх знижується, але не суттєво. Одночасно зростають кількісні показники виробництва і споживання ядерної енергії.

Статистичні показники виробництва і споживання первинних паливно- енергетичних ресурсів (ПЕР) у світі в 2001 - 2015 рр. за їх видами, за статистичними даними British Petroleum наведено в табл. 1 [2].

Таблиця 1. Виробництво і споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів у світі в 2001-2015 рр. за їх видами, млн т н. е. (для вугілля - т в.е.)

Як видно з табл. 1, у виробництві і споживанні найбільшими є кількісні показники нафти, далі вугілля, природного газу, гідроенергії, ядерної енергії, поновлюваних джерел енергії. Але найбільші показники зростання досягнуті у споживанні вугілля і гідроенергії. Показники поновлюваних джерел енергії мають тенденцію до суттєвого зростання. Але їх питома вага у виробництві електроенергії ще надто не висока. Тому до перспективних ПЕР належать нафта, природний газ, вугілля, уран.

Окремо відмітимо, що наявні у надрах названі корисні копалини за законодавством потрібно розглядати як власність громадян України, причому надто значиме багатство, як у кількісних вимірах, так і у вартісних показниках. По цих показниках на законодавчій базі потрібно визначати їх доходи від суб'єктів господарювання у надрокористуванні.

По кількісних показниках запасів нафти з газоконденсатом Україна займає третє місце в Європі (без Росії). Вищі за неї показники тільки у Великобританії та Норвегії. Однак, на жаль, рівень річного видобутку цих вуглеводнів значно нижчий, ніж у багатьох інших країнах. До причин нижчих показників видобування належать: низький дебет видобувних свердловин; родовища, вироблені чи знаходяться на завершальній стадії розробки; невисокий коефіцієнт вилучення (нафтовіддачі, газовіддачі); морально та фізично застарілий фонд експлуатаційної техніки; великі глибини залягання нафтогазоносних пластів та ін.

Отже, за надрового багатства нафту і газовий конденсат, що належать до об'єктів власності народу, необхідно розглядати як потужний потенціал його доходів. До того ж за Податковим кодексом України (ПКУ) по цих корисних копалинах самі високі ставки оподаткування.

Безумовно, що в Україні є навіть надто значимі і резерви збільшення обсягів видобутку нафти і природного газу в Україні, зокрема з застосуванням організаційних і техніко-технологічних новацій. До них належать: природний ресурний фіскальний зобов'язання

інтенсифікація пошуково-розвідувальних досліджень і робіт на нафту та газ і особливо пошуково-розвідувального глибокого буріння, яке в останнє десятиріччя різко скоротилося; залучення нових родовищ до розробки, зокрема шляхом застосування нових технологій їх дорозвідки; освоєння родовищ вуглеводнів на шельфі Азовського та Чорного морів; підвищення обсягів вилучення нафти і газу шляхом направленого буріння у продуктивних горизонтах та із застосуванням методів вимушеного вилучення за допомогою різних реагентів.

Наступний енергоресурс, кам'яне вугілля було, є і буде основним енергоносієм України, гарантом її відносної енергетичної незалежності. За кількісними показниками обсягів підтверджених його запасів Україна входить у першу п'ятірку країн світу (після Китаю, США, Індії та Росії). Тому для країни вугільний є потужним потенціалом у задоволенні внутрішніх потреб і розвитку експорту цього енергоносія.

Однак у вугільній промисловості є ряд проблем, після розв'язанні яких розвиток галузі був би досить перспективним. До їх належать наступні: потреби розробки проектів освоєння складних гірничотехнічних умов більшості шахт, оновлення застарілого технічного оснащення шахтного фонду. Бо 99 шахт Донбасу були введені в експлуатацію ще у довоєнні часи, 80 % шахт працюють без реконструкції більш 20 років. За останні 10 років мали місце скорочення фінансування і дотацій з боку держави, тому суттєво погіршилась загальна ситуація у вугільній галузі. Не виконуються плани будівництва нових шахт, в яких можна вести видобуток у сприятливіших гірничотехнічних умовах, з високою продуктивністю й т. д. Однією з причин є відома агресія з боку Росії. Показники видобутку горючих корисних копалин, за даними Держстату України, наведено у табл. 2 [3, с. 27-28].

Таблиця 2. Показники видобутку горючих корисних копалин

В Україні все-таки перспективно вирішувати проблему забезпечення потреб в енергетичних ресурсах розвитком атомної енергетики, оскільки у її надрах розвіданих запасів урану достатньо на багато десятиліть. Україна, з організацією власного виробництва тепловиділяючих елементів (ТВЕЛів), може бути незалежною від зовнішніх факторів у виробництві як мінімум половини річного обсягу електроенергії, що виробляється в АЕС. До того ж коефіцієнт корисної дії АЕС вищий, ніж теплових. Високою є і рентабельність роботи АЕС. Ці показники визначають перспективу атомної енергетики в Україні. Її частка у виробництві електроенергії, в порівнянні з іншими джерелами енергії, постійно зростає [4].

Вирішення поточних і перспективних проблем з енергетичними носіями, безумовно, потребує цільового фінансування їх видобування, переробки, зберігання і т.д. Для нього визначення видів джерел і обсягів потребує вартісних оцінок затрат і господарських результатів цих процесів, а тому й обґрунтованого формування вартісної інформації, в якій обґрунтовано визначені кількісні показники.

Безумовно, що будь-яке виробництво паливно-енергетичних носіїв супроводжується формуванням вартісної інформації, різної за призначенням. Тому немає проблеми і у визначенні базових показників для нарахування фіскальних платежів суб'єктів господарювання галузей.

Але, на нашу думку, з врахуванням специфіки господарської діяльності підприємств ПЕК для них необхідно вирішувати проблему створення відмінної від інших галузей, стимулюючої інновації, системи фіскальних зобов'язань, з відрахуваннями грошей на народні потреби.

Взагалі, за важливу державного значення проблему також необхідно визнати створення нового механізму формування фіскальних ресурсів від надрокористувачів, ресурсно-переробних підприємств, перерахування від них коштів до державної скарбниці та розподілу цих коштів за народними потребами, зокрема створення спеціальних грошових фондів.

Проведені аналізи визначають потребу енергетичних галузей в комплексах суттєвих різнорідних, технологічних, інформаційних вдосконалень та розробки фінансово-економічних оцінок по всьому наскрізному шляху руху енергоносіїв: від пошуку і розвідки родовищ корисних копалин, з ними гірничих процесів до передачі кінцевому споживачу створеної з них енергії, як пріоритетних галузей матеріального виробництва, як джерела розвитку галузей економіки, задоволення потреб народу у життєвих ресурсах (постачання енергії для домашнього поживання, виробнича зайнятість, сімейні доходи і т.д.), потреб держави і місцевих органів самоврядування у фіскальних ресурсах, проведення імпортних операцій та в інших.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Безумовно, різні за рівнями, значимістю проблеми енергетичних галузей та шляхи їх вирішення широко висвітлені у літературних джерелах.

У теоріях суспільного виробництва застосовуються з певними обґрунтуваннями поняття виробничої діяльності, матеріального та нематеріального виробництва, засобів виробництва, предметів праці та ін. У складі суспільного виробництва структурно виділяються такі фази: власне виробництво, розподіл, обмін, споживання. Фази можна виділити і на процесах видобування та переробки ПЕР ресурсів, по фазах здійснювати їх певні натуральні та вартісні оцінки у статистичних, кількісних та інших показниках.

Широкомасштабним дослідженням надроресурсного господарства, зокрема енергоресурсного, присвячені праці багатьох науковців України: Адаменка О. М., Белєвцева Р. Я., Боброва О.Б., Коржнева М.М., Красножона М.Д., Ловінюкова В. І., Малюка Б.І., Михайлова В.А., Міщенко Л. В., Рудька Г. І., Сухіної О. М. та ін. [5 - 8].

Формуванню і розвитку теорії та методології економічної оцінки узагалі мінерально-сировинних ресурсів присвятили свої дослідження і публікації, часто разом з українськими, такі провідні російські вчені, як Ю.П. Ампілов, К.Н. Волкова, А.А. Герт, М.М. Лукьянчіков, Д.С. Львів, П.М. Мельников, Ю.В. Разовський, Н.А. Супрунчік та інші. У даній сфері відомі публікації таких зарубіжних вчених, як М. Вагнер (Німеччина), Ф.-В. Вельмер (Німеччина), М. Дальхаймер (Німеччина), Ф. Дюшен (Франція), Дж. Хілл (Великобританія) та інші [8; 9; 10; 11].

Але нам не відомі літературні джерела, в яких би досліджувалися за потребово-ресурсним підходом, як пропонується його називати, інформаційно- вартісні та фіскальні аспекти надро-ресурсного виробництва (НРВ) енергетичних носіїв, які мають до того ж ще й глобальну державно-бюджетну та соціальну значимість, родовища яких належать до об'єктів власності народу.

В літературних джерелах широко висвітлюється досвід зарубіжних країн з нафтогазовидобувною промисловістю у вдосконаленні нормативно-правової бази регулювання видобутку вуглеводнів, зокрема щодо плати державі високих сум прибутку. Законодавчо визначена частина цих сум йде на виплату дивідендів кожному громадянину.

Як приклад, у Норвегії довгостроковою метою державної політики є перетворення країни в державу-рантьє, забезпечення майбутнім поколінням можливості користуватися нафтовим багатством країни. У цій країні було всього 2,7% придатних для сільськогосподарського обробітку землі. А ВВП досягає 40 тис. доларів на душу населення. Нафта оголошена надбанням народу країни. Кожному громадянину на особистий рахунок здійснюються чималі відрахування від отриманого прибутку нафтових компаній; кожній дитині при народженні відкривається рахунок у банку, на який перераховуються обов'язкові суми і т.д. [12].

Отже, у Норвегії, на законній базі фактично реалізується право народу на доходи від користувачів нафтових ресурсів. У Норвегії проживає 5,4 млн чол., на Україні у 8 разів більше. Тому для здійснення відрахувань від чинних рентних платежів за користування надрами (навіть для видобування усіх корисних копалин) немає реальної бази (надто малими будуть навіть річні суми на кожного громадянина). Тому вважаємо, що проголошення на державному рівні відкриття спеціальних рахунків тільки новонародженим не логічне й анти конституційне.

Мета і завдання

Метою написання статті є обґрунтування проектів визначення фіскальних зобов'язань користувачів родовищами енергетичних корисних копалин, розробка окремих рекомендацій по оцінках доходів від них народу як власника надр.

Завдання досліджень: дослідити природно-енергетичну базу народної власності, практику виконання фіскальних зобов'язань, обґрунтувати як варіант механізм визначення вартості доходів населення від господарського надрокористування, надати пропозиції щодо обліку обчислення вартості його показників.

Матеріал і результати дослідження

Збір і вивчення базової виробничої інформації, операції з оцінки вартості надрової речовини здійснюються на всіх процесах названого нами НРВ. Поетапно воно включає такі, виділені нами, види господарської діяльності: НРВ, що, за нашим тлумаченням, є більш широким в розумінні поняття, ніж геологічне вивчення надр, геологорозвідувальні роботи (ГРР); отримання гірничими підприємствами дозволів на користування надрами; підготовку гірничими підприємствами разом з суміжниками родовищ до експлуатації; видобування гірничими підприємствами корисних копалин; підготовку до реалізації і реалізацію гірничими підприємствами видобутої продукції; транспортування видобутих корисних копалин; переробку підприємствами корисних копалин, збут ними продукції переробки; виконання операцій з відходами та ін.

Окрім названих видів, НРВ включає ще й оцінювання господарського використання підземного простору (вноситься фіскальна плата), дослідження експлуатованих родовищ, проведення екологічних заходів (бо справляється екологічний податок) та ін. Безумовно, що на кожному з етапів визначаються фіскальні платежі, зокрема із заробітної плати найманих працівників. Окремо зауважимо, що у паливно-енергетичній галузі немало великих платників податків. Від них надходження до бюджету оцінюються найбільш вагомими показниками, зокрема податку на прибуток підприємств.

На наш погляд, за принципом н-мірності енергетичні ресурси логічно досліджувати, залежно від фактора потреб як об'єкти по групах:

потрібнісні: за складом і властивостями конкретних ресурсів; придатність для конкретного застосування;

потрібність для користувачів: наукових досліджень (історичного походження, хімічний склад, фізичні властивості, природно-ресурсний потенціал та ін.); геологорозвідувального виробництва; гірництва (видобування, збагачення тощо); господарського застосування (промислова переробка, використання продукції і т.д.);

потрібність за значимістю: фіскальної значимості (справляння платежів до державного і місцевих бюджетів); народу як власнику надр; соціальної значимості (побутове застосування, доходи від зайнятості в енергетичні сфері та ін.);

потрібність інфраструктура: товарно-грошового обміну; вантажі для транспортних підприємств та ін.

Залежно від виду ресурсокористування (надрокористування, переробка, транспортування та ін.) необхідно і визначати види фіскальних зобов'язань суб'єктів господарювання.

Як відмічалося, надрові ресурси належать народу. Тому платежі за їх господарське використання потрібно частиною перераховувати кожному громадянину країни шляхом внесення сум суб'єктами господарювання до Народного фіскально-ресурсного фонду (НФРФ), як пропонується його називати. Суми нарахування платежів до НФРФ від надрокористувачів рекомендується визначати проведенням певних обчислень, які виконуються на нормативно-правовій базі, яку необхідно створити.

Нами рекомендується поняття: надрофіскальний продукт, як спеціальне, воно потребує узаконеного сучасного трактування, з позицій, що він фактично має ознаки ресурсних (для нарахувань) показників.

За словниковим тлумаченням, поняття «ресурс» на французькій мові трактується як підіймаю, виникаю. Таким чином це поняття означає розвиток, рух і т. д. Поняттям «ресурс» в інженерній практиці за українським словником визначають матеріальні засоби, запаси, цінності, кошти і т.п., із поширеним тлумаченням: природний ресурс, економічний ресурс і т.д. [13, с. 623]. У літературі застосовується поняття «потенціал» ( лат. - сила; можливий, можливість; сукупність ресурсів, запаси і т.п.) [13, с. 576 - 577]. Поняттям потенціалу об'єднується і сукупність ресурсів. Тому і різні види ресурсів та їх взаємозв'язок, взаємозалежність визначають потенціал існування, функціонування та ефективної діяльності суб'єкта господарювання, а також і доходів населення.

Доходи населення від власності на надра поділяємо на такі види:

надроресурсні, первинні, які мають отримувати населення організовано через органи влади на законодавчій базі як власники надроресурсів, зокрема енергетичних;

надроресурсні, вторинні надроресурсного виробництва (видобування, збагачення корисних копалин), які мають отримувати громадяни від зайнятості у цих сферах;

промислово-ресурсні, похідні, які мають отримувати громадяни від зайнятості у промислових сферах переробки корисних копалин і т.д.

Частину вторинних і похідних доходів через фіскальні зобов'язання, зокрема при купівлі товарів, населення повертає до державного або місцевих бюджетів. Для різних обчислень первинні, вторинні і похідні доходи населення необхідно певними методами вимірювати, далі оцінювати суми для отримання. Для таких вимірювань й оцінок логічно застосовувати ресурсометричні методи, як пропонується їх називати.

За словниковим визначенням, з застосуванням поняття «метр» (лат. міра), утворено поняття «метрологія» (лат. міра + вчення), яке пропонується розуміти як вчення про вимірювання, оцінювання вимірюваних величин [13, с. 399]. Процеси вимірювання ресурсів у певних атрибутивних виразах (описах) і кількісних показниках та надання виміряним величинам оцінок здійснюються за прийнятою методикою.

У ПКУ ставки фіскальних нарахувань виражені у відсотках, тобто від вартості видобутих, вилучених ресурсів (водних, корисних копалин та ін.). Як приклад, фіскальна ставка плати за видобування корисних копалин за ПКУ у відсотках: нафта і конденсат, що залягають на глибині до 5000 м, 39%; а більше 5000 м - 17%; аналогічно газ природний, 20 і 14 %.

Безумовно, що для реальних обчислень сум відрахувань на потреби народу, територіальних громад необхідні офіційні рішення. Але їх узаконення надто проблемне. До того ж певні зміни необхідно внести у структуру статей бухгалтерського обліку. Оскільки витрати обчислюються об'єктивно на нормативно-правовій базі. До речі, його показники необхідні і для проведення різних видів аналізу.

Як відомо, бухгалтерський облік затрат на виробництво ведеться по рахунках класу 8 «Витрати за елементами». Витрати, що включаються до собівартості, групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати, інші затрати. Таке групування не враховує природу використовуваних ресурсів. Елементи «інші операційні витрати», «інші витрати» однозначно не регламентовані. Тому необхідно деталізувати облік витрат. Крім того, слід окремо групувати витрати по грошових зобов'язаннях перед державою, а також до собівартості включати витрати на техніко-технологічні новації з тим, щоб у підприємств формувався власний фонд грошових ресурсів на інновації.

Отже, за елементами затрати на НРВ пропонується обліковувати за такими групами (відповідно й за рахунками бухгалтерського обліку): природні сировинно-матеріалові ресурси (операційні); штучні сировинно-матеріалові ресурси (операційні); технічні засоби (процесори); оплата праці; інформаційні ресурси; паливо й енергія; грошові зобов'язання перед державою; грошові зобов'язання перед цільовими фондами; техніко-технологічні новації; інші операційні витрати.

Тому доцільно також відповідно переглянути й структуру калькуляції та інші статті обліку, зокрема класу 2 «Запаси» (у тому числі їх види) поточних зобов'язань, їхнє забезпечення, капіталу. Ці затрати впливають на показники: вартості геологічної інформації, що отримується у процесі пошуково- розвідувальних досліджень і робіт; вартості вилучених надрових ресурсів; суми фіскальних платежів надрокористувачів, гірників.

Висновки

Конституційна норма, що надрові ресурси належать до об'єктів права власності Українського народу, поки-що декларативна. Тому потребуються наукові дослідження, а по них нормативно-правове регулювання практичної реалізації даного права по об'єктах і процесах НРВ. НРВ енергетичних носіїв, як широке поняття, слід розуміти в сукупності автогенезного (стихійного) чи організованого утворення (наприклад, збагачення) надрових ресурсів, організованого їх геологічного вивчення, вилучення і доведення до користувача (покупця, промислового переробного підприємства). Фіскальна вартість продуктів цього виробництва визначається по фіскальних оцінниках надроресурсних продуктів і фіскальних нормативах.

Надрові ресурси, інформація про них, інші вилучені підземні продукти мають належати народові України. Тому і відповідні фіскальні платежі, що мобілізовуються до державного або місцевого бюджетів, мають у певних пропорціях віддаватися народу безпосередньо і через територіальні громади, для створення НФРФ, кошти якого потрібно у плановому порядку використовувати за обґрунтованими разовими, як правило, крупними за показниками, потребами окремих громадян, сімей, колективів, громад. Для надрокористувачів необхідно створити нову, адаптовану для них систему фіскальних зобов'язань.

Література

1. Національна економічна стратегія на період до 2030 року, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179.

2. BP Statistical Review of World Energy June 2016.

3. Енергетичні ресурси геологічного середовища України (стан і перспективи): у 2-х т. / за ред. Г. І. Рудька. Чернівці : Букрек, 2014. Т. 2. 520 с.

4. Наукове супроводження геологічних об'єктів з метою оптимізації використання ресурсів надр (моніторинг надрокористування) / за ред. Г. І. Рудька. Київ - Чернівці : Букрек, 2015. 592 с.

5. Рудько Г. І., Адаменко О. М., Міщенко Л. В. Стратегічна економічна оцінка та прогноз стану довкілля Західного регіону України: у 2-х т. / за ред. Г. І. Рудька, О. М. Адаменка. Київ - Чернівці : Букрек, 2017. Т. 2. 584 с.

6. Малюк Б.І., Бобров О.Б., Красножон М.Д. Надрокористування у країнах Європи і Америки: Довідкове видання. К.: Географіка, 2003. 197 с.

7. Основи економічної геології: Навч. посіб. для студ. геол. спец. вищ. навч. закл. освіти /М.М. Коржнев, В.А. Михайлов, В.С. Міщенко та ін. К.: Логос, 2006. 223 с.

8. Рудько Г.І., Курило М.М., Родованов С.В. Геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин. К.: АДЕФ-Україна, 2011. 384 с.

9. Рудько Г. І., Плотніков О. В., Курило М. М. та ін. Економічна геологія залізистих кварцитів. К.: Вид-во «Академпрес», 2010. 272 с.

10. Сухіна О. М., Бодюк А. В. Державне управління, економіка і добробут народу в Норвегії / Фінансова, торговельна, науково-технічна, зовнішньоекономічна та міжнародна діяльність, 2016. № 1. С. 65 - 70.

11. Сучасний тлумачний словник української мови: 50000 слів/ За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. 832 с.

References

1. Nadonal'na ekonom^hna strategrja na period do 2030 roku, zatv. postanovoju Kabrnetu Mlmstriv Ukrai'ni \id 3 bereznja 2021 r. № 179 [National economic strategy for the period until 2030, approved. by Resolution No. 179 of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 3, 2021]. [in Ukrainian].

2. BP Statistical Review of World Energy June 2016.

3. Rud'ka, G. І. (2014). Energetichrn resursi geologkhnogo seredovishha Ukrai'ni (stan і perspektivi) [Energy resources of the geological environment of Ukraine (state and prospects)]. (vol. 1-2). Chern^cr Bukrek [in Ukrainian].

4. Rud'ka, G. І. (2015). Naukove suprovodzhennja geologichnih ob'ektiv z metoju optimizaci'i vikoristannja resursiv nadr (monitoring nadrokoristuvannja) [Scientific monitoring of geological objects in order to optimize the use of subsoil resources (subsoil use monitoring)]. Knv - Cherrnvd : Bukrek [in Ukrainian].

5. Rud'ko, G. І., Adamenko, O. M., Mishhenko, L. V. (2017). Strategichna ekonomichna ocinka ta prognoz stanu dovkillja Zahidnogo regionu Ukrami [Strategic economic assessment and forecast of the state of the environment of the Western region of Ukraine]. (vol. 1-2). Knv - Chermvd : Bukrek [in Ukrainian].

6. Maljuk, B.I., Bobrov, O.B., Krasnozhon, M.D. (2003). Nadrokoristuvannja u kratnah Cvropi і Ameriki [Subsoil use in the countries of Europe and America]. K.: Geografika [in Ukrainian].

7. Korzhnev, M.M. , Mihajlov, V.A. Mishhenko, V.S. ta in. (2006). Osnovi ekonomichnot geologit [Fundamentals of economic geology: Education. manual for students geol. special higher education closing of Education]. K.: Logos, 2006. 223 s.

8. Rud'ko, G.I., Kurilo, M.M., Rodovanov, S.V. (2011). Geologo-ekonomichna ocinka rodovishh korisnih kopalin [Geological and economic assessment of mineral deposits]. K.: ADEF- Ukra'ina [in Ukrainian].

9. Rud'ko, G. I., Plotnikov, O. V., Kurilo, M. M. (2010). ta in. Ekonomichna geologija zalizistih kvarcitiv [Economic geology of ferruginous quartzites]. K.: Vid-vo «Akadempres» [in Ukrainian].

10. Suhina, O. M., Bodjuk, A. V. (2016). Derzhavne upravlinnja, ekonomika i dobrobut narodu v Norvegii [Public administration, economy and welfare of the people in Norway]. Finansova, torgovel'na, naukovo-tehnichna, zovnishn'oekonomichna ta mizhnarodna dijal'nist' - Financial, trade, scientific and technical, foreign economic and international activities, 1, 65 - 70 [in Ukrainian].

11. Dubichins'kiy, V. V. (2006). Suchasnij tlumachnij slovnik ukratns'kot movi: 50000 sliv [Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language: 50,000 words]. H.: VD «ShKOLA» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru