Дослідження впливу війни на ринок лікарських засобів України

Keywords: pharmaceutical market of Ukraine; medicinal products; large-scale invasion; war; inflation index; volume of products sold; risks; barriers to market entry.

Лікарські засоби (ЛЗ) належать до специфічної групи товарів, саме тому потреба в них не є постійна, а виникає лише під час захворювання. Основним фактором, який впливає на споживання ЛЗ, є структура та рівень захворюваності. Встановлення справжніх потреб ринку і планування на цій підставі товарного асортименту є одним із найголовніших завдань служби маркетингу підприємств виробників. Такий підхід допоможе виробникам планувати свої товарні пропозиції.

Широкомасштабне вторгнення в Україну має серйозний вплив на фармацевтичний ринок України. За даними EFPIA, європейська фармацевтична промисловість висловлює солідарність з українським народом і засуджує агресію проти України [7]. Першочерговим завданням є забезпечення ЛЗ пацієнтів, яким вони потрібні. Однак війна призвела до руйнування логістики, порушення контрактів і затримок у клінічних дослідженнях [8, 9]. Також стало можливим погіршення якості та безпеки ЛЗ через недостатній регуляторний контроль, незаконний обіг [9]. Все це лише поглиблює кризу у фармацевтичному сєкторі і загрожує здоров'ю та життю людей.

Широкомасштабне вторгнення має значний вплив на діяльність будь-якого підприємства та створює значні перешкоди для його функціонування. Прогноз розвитку фармацевтичного ринку України, розрахований на основі даних компанії «Proxima Research International», містить два сценарії [10]. За песимістичним сценарієм - очікується спад обсягів роздрібного ринку ЛЗ порівняно з попереднім роком на рівні 11%. Згідно з оптимістичним - є надія вийти на - 0,8%. Базовий прогноз передбачає зменшення на 4,3%. Головним чином усе залежатиме від інтенсивності та тривалості бойових дій.

Вивчення і визначення потреб в ЛЗ залежить від встановлення рівня фактичного їх споживання, виявлення закономірностей попиту на них з урахуванням факторів, що впливають на їх споживання.

З першого дня вторгнення очікувано зріс попит на ЛЗ та засоби першої допомоги, після чого відбулося швидке вичерпання наявних запасів найважливіших ліків [11]. Через розрив логістичної мережі поповнення ЛЗ стало дедалі складнішим. Особливо великим попитом користуються знеболювальні, жарознижувальні, кровоспинні та перев'язувальні засоби.

Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) виконало декілька практичних кроків для ефективного управління ситуацією:

- скасувало планові операції в стаціонарі, щоб звільнити місце для невідкладних випадків;

- спростили варіанти фінансування для забезпечення постійної підтримки медичних закладів в умовах воєнного стану;

- запропонувало медичним закладам укладати прямі контракти на постачання з виробниками лікарських, діагностичних та перев' язувальних засобів, оминаючи традиційні тендери;

- підтримало звернення асоціації фармацевтичних працівників України до постачальників із проханням дозволити відстрочення платежів та спрощення договорів;

- закликало створити гуманітарний коридор, щоб гарантувати доставку медичних товарів до найбідніших регіонів.

З початком широкомасштабного вторгнення в Україні відбувся спад роздрібного продажу ЛЗ і який триває досі. У травні 2022 року темпи зниження почали скорочуватися і у вересні становили 9% в грошовому еквіваленті [12]. Потижнева динаміка обсягів аптечного продажу ЛЗ показує, що в жовтні 2022 року темпи спаду збільшилися до 19%, що пов'язано з високою базою порівняння минулого року, коли відбулася хвиля захворюваності на COVID-19 (рис. 1).

Рис. 1 Потижнева динаміка обсягів аптечного продажу ЛЗ з 1-го до 52-го тижня 2022 р. (млрд. грн.)

* Побудовано авторами із використанням джерел [12]

Однак, за даними отриманими в листопаді 2022 року темпи зниження склали 10%. За попередніми даними грудня 2022 року обсяги аптечного продажу ліків зросли на 6% в порівнянні з груднем 2021 року. В цілому за 2022 рік темпи зниження обсягів становлять 6,2%, але в останні 5 тижнів року обсяги аптечного продажу ЛЗ зросли. Треба зазначити, що інфляційні процеси в країні мають значний вплив на розвиток ринку у грошовому вимірі, хоча у натуральному вираженні показники залишаються негативними. Інфляція зростала з початку війни, і зміна офіційного курсу гривні до долара США на 25% стала наступним фактором зростання інфляції. Загальний показник інфляції в Україні у січні -- листопаді 2022 року становить від 19,6% до 26,5%, залежно від місяця. Ціни на ЛЗ зросли менше, ніж загальний рівень інфляції в країні. Зростання цін на ЛЗ в останні місяці зумовлене низьким рівнем інфляції минулого року, коли зростання цін на ЛЗ було меншим, ніж загальний показник інфляції в країні.

В липні 2022 року було зафіксоване значне збільшення частки антибіотиків у загальній структурі аптечного продажу через запровадження відпуску цих препаратів виключно за рецептом лікаря, і населення робило запаси цих препаратів (рис. 2).

Рис. 2 Потижнева динаміка обсягів аптечного продажу ЛЗ з 1-го до 52-го тижня 2022 р. (млн. упаковок)

* Побудовано авторами із використанням джерел [12]

Однак із введенням їх рецептурного відпуску з 01.08.2022 р. обсяги споживання суттєво зменшилися. На фоні похолодання та сезону гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) відзначається тенденція до збільшення частки анальгетиків, препаратів для лікування захворювань порожнини носа та протизастудних засобів у загальній структурі аптечного продажу.

З середини лютого по кінець 2022 року середнє зростання ціни на топ-10 торгових назв ЛЗ становить 27% порівняно з ціною на початок року.

Варто зазначити, що інфляційні процеси на початок 2023 року сповільнилися і не спостерігається подальшого зростання цін (рис. 3). За результатами 2022 року (з урахуванням попередніх даних за грудень 2022 року), інфляція на ринку ЛЗ становила 19%.

Рис. 3 Динаміка індексу інфляції на ЛЗ з 1-го до 52-го тижня 2022 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року

* Побудовано авторами із використанням джерел [12]

З 2017 року капітальні інвестиції у фармацевтичну промисловість щороку зростали, через високу привабливість ринку та значну потребу в ЛЗ. До 2017 року спостерігався спад загальної кількості капітальних інвестицій в Україну, оскільки для інвесторів збільшилися економічні ризики, пов'язані з початком війни у східній частині держави.

Зважаючи на повномасштабне вторгнення, фармацевтичний ринок, як й інші ринки України пережили значне зменшення усіх показників діяльності, включно зі зменшенням капітальних інвестицій у розвиток галузі. Падіння показників також пов'язані з тим, що реалізація ЛЗ має сезонний характер і залежить від пори року, а також залежить від виявлення збудників хворіб таких як Covid-19.

В період пандемії відбулось падіння продажів ін'єкційних препаратів для лікування серцево- судинних, неврологічних захворювань тощо. Багато лікарень перепрофільовані під приймання хворих на Covid-19, всі планові операції та лікування хронічних захворювань були на деякий час призупинені, що зменшило попит на значну кількість препаратів. З початком повномасштабного вторгнення різко збільшився попит на ЛЗ й в певний момент підприємства-дистриб'ютори та виробники не могли забезпечити наявний попит, внаслідок чого значна кількість ЛЗ імпортувалася з-закордону [13]. Особливо актуальними стали протизастудні, знеболюючі, антигістамінні, для лікування органів шлунково-кишкового тракту і т.д. Тож, фармацевтичні підприємства перебувають в постійній зоні ризиків серед яких найбільш вагомими є [14]:

- війна (найбільш впливовий ризик);

- ризик зміни правового середовища (в т.ч. податкової політики);

- ризик кризових явищ на фінансовому ринку;

- ризик, пов'язаний зі змінами кон'юнктури ринку, цей ризик є передбачуваним та регулярно відслідковується;

- макроекономічні та форс-мажорні ризики (пандемія Covid-19) та інші.

Ринок ЛЗ має обмежені можливості доступу на нього нових учасників, за рахунок існування таких бар'єрів:

- адміністративні, встановлені Ліцензійними умовами впровадження господарської діяльності;

- економічні, пов'язані з суттєвими витратами або значними обсягами інвестицій;

- організаційні, які пов'язані з стратегіями поведінки значущих суб'єктів господарювання, які діють на ринку.

Для мінімізації ризиків фармацевтичним підприємствам України рекомендуються наступні кроки:

- розробляти стратегії кризового управління. Фармацевтичні підприємства повинні мати плани дій для різних ризикових сценаріїв, включаючи війну, зміну правового середовища, кризові явища на фінансовому ринку, зміни кон'юнктури ринку і макроекономічні та форс-мажорні ризики;

- диверсифікувати бізнес-портфель. Потрібно розглядати можливість його, включаючи продукти для різних ринків та з різними рівнями ризику;

- розвивати партнерські відносини. Потрібно розглядати можливість співпраці з іншими підприємствами для зменшення ризиків та отримання взаємної підтримки в складних ситуаціях;

- розширяти географію присутності. Фармацевтичні підприємства повинні розглядати можливість розширення своєї географії присутності, включаючи відкриття нових ринків, щоб зменшити ризик від залежності від одного ринку;

- збільшувати ефективності виробництва. Потрібно зосередитися на збільшенні ефективності виробництва, щоб знизити витрати та підвищити прибутковість.

- виробляти продукти високої якості у відповідності до стандартів.

Висновки

Лікарські засоби є специфічною групою товарів, споживання яких залежить від структури та рівня захворюваності населення. Війна в Україну має серйозний вплив на фармацевтичний ринок, зокрема на постачання ЛЗ пацієнтам, що може призвести до порушення контрактів, переривання логістики та погіршення якості та безпеки ЛЗ.

Прогноз розвитку фармацевтичного ринку України залежить від інтенсивності та тривалості бойових дій, а очікується зниження обсягів роздрібного ринку ЛЗ. Відразу після початку вторгнення збільшився попит на ЛЗ та засоби першої допомоги, що спричинило швидке вичерпання наявних запасів найважливіших ліків, а через розрив логістики настали затримки у постачанні ЛЗ.

Попри повномасштабне вторгнення, попит на лікарські засоби є високим, то ж підприємствам необхідно з усіх сил намагатись задовольнити його. Перешкодами для функціонування підприємств є: можлива втрата виробничих потужностей; зменшення кількості працівників, через вимушене переселення або безпосередню участь в бойових діях; відключення електроенергії; проблеми з поставками сировини; наявність комендантської години, що впливає на графіки роботи; повітряні тривоги, які повністю зупиняють процес виробництва і т.д. Також, для забезпечення функціонування, підприємства самостійно облаштовують додаткові джерела енергії, що в свою чергу збільшує витрати на виробництво продукції та впливає на збільшення цін.

Лікарські засоби посідають друге місце після продуктів харчування в рейтингу покупок під час війни. Тому, якісне та швидке забезпечення споживачів необхідними товарами є значним пріоритетом фармацевтичних компаній. Попри збільшення попиту на початку 2023 року, реальна ситуація на ринку ЛЗ може бути не такою вже й позитивною, бо підприємства намагаються вберегти власне майно, а не розвивати бізнес.

Список використаних джерел

1. Шандрівська О.Є., Цветковська А.В. Дослідження фармацевтичного ринку України: у фокусі концентрація ринку. SEMI. 2022. № 6 (1). С. 56-68. URL: https://doi.org/10.23939/semi2022.01.056

2. Січко Т. В., Захарова К. В. Використання інструменту Power BI для аналізу фармацевтичного ринку. Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції. С. 97-99. URL: https://jpasmd.donnu.edu.ua/article/view/11373

3. Пенькова О.Г., Корман 1.1., Семенда О.В. Маркетинговий аналіз фармацевтичного ринку України. Економічна наука. 2022. № 9-10. С. 16-23. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf79-10 2022/5.pdf

4. Федорченко А. В., Кулик А. Б., Пономаренко І. В. Особливості застосування методу кластеризації в маркетингових дослідженнях фармацевтичного ринку України. Маркетинг і цифрові технології. 2023. Том 7, № 1. С. 7-28. URL: https://www.mdt- opu.com.ua/index.php/mdt/article/view/285

5. Брагар Н.О., Свалова К. А., Попова Д. В. Незламність української фармацевтичної спільноти та европейські тенденції на фармацевтичному ринку. Інновації медичної освіти: перспективи, виклики та можливості: матеріали ІІ Всеукр. дистанційної наук.-практ. конференції, м. Запоріжжя. 2023. С. 286-290. URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/18049/1/c286-290.pdf

6. Гарматюк, О. (2022). Аналіз сучасних тенденції товарообороту фармацевтичної продукції. Економічні горизонти. 2022. № 2(20). С. 125-132. URL: https://doi.org/10.31499/2616-5236.2(20).2022.275008

7. Pharmaceutical industry response to the war in Ukraine. URL: https://www.efpia.eu/news- events/the-efpia-view/efbia-news/pharmaceutical-industrv-response-to-the-war-in-ukraine/

8. How Russia's invasion of Ukraine may impact pharma-biotech R&D. URL: https://seekingalpha.com/news/3806107-how-the-russia-invasion-ukraine-may-impact-pharma-biotech-research-developmment

9. How does the Russian invasion impact the pharmaceutical industry? URL: https://www.biomapas.com/how-does-the-russian-invasion-impact-the-pharmaceutical-industrv/

10. Війна і Фарма: мистецтво економічного виживання в умовах сьогодення. URL: https://www.apteka.ua/article/647018

11. How does the Russian invasion impact the pharmaceutical industry? URL: https://www.biomapas.com/how-does-the-russian-invasion-impact-the-pharmaceutical-industrv/

12. Фармринок закінчує рік на позитивній ноті - UDT 06/01/2023. URL: https://www.apteka.ua/article/652995

13. Наслідки епідемії covid-19 та карантинних заходів для провідних секторів економіки України. URL: https://cpd.com.ua/ukr-eng%20covid-19 economics ukraine.pdf

14. Толочко В.А., Медведєва Ю.П., Галій Л.В. Загальні аспекти та специфіка вітчизняного фармацевтичного маркетингу. Провизор. 2008. №5. URL: http://www.provisor.com.ua/archive/2008/N05/tol mark58.php

Размещено на Allbest.ru