Інструменти та механізми регулювання валютного ринку в умовах інстиціональних змін національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інструменти та механізми регулювання валютного ринку в умовах інстиціональних змін національної економіки

Манжура Олександр Васильович

доктор економічних наук, доцент, проректор, ВНЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”, Полтава, Україна

Краус Наталія Миколаївна

доктор економічних наук, професорка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна

Краус Катерина Миколаївна

кандидат економічних наук, доцентка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна

Анотація

У статті описується стан справ на вітчизняному валютному ринку за останні 5 років та в час воєнного стану, зокрема. У статті вказано інструменти регулювання валютного ринку, а саме: валютні обмеження, девальвація валюти, ревальвація валюти, корекція облікових ставок, управління режимів конвертованості валют, валютна інтервенція. Зазначено, що формами регулювання валютного ринку є девізна і дисконтна політики, отримання або надання кредитів і субсидій, диверсифікація валютних резервів. Автори аналізують кількість повідомлень банків про порушення строків розрахунків за зовнішньо-економічними операціями та прострочену дебіторську заборгованість за експортно-імпортними операціями останніх 9 років. регулювання валютний ринок економіка

Проаналізовані думки експертів в частині інституціональних складників регулювання валютного ринку в період воєнного стану. Автори представили матричну структуру національного валютного ринку в умовах воєнного стану. Так, до загроз віднесено військову агресію рф, залежність від зовнішніх кредитів, неякісну макроекономічну політику, застій в економіці за рахунок впливу пандемії коронавірусу. Серед сильних сторін внутрішнього середовища функціонування валютного ринку в умовах воєнного стану названо авторами гнучку валютну політику, наявність інструментів інфляційного таргетування, підвищення ефективності монетарної політики НБУ, наявність інструментів швидкого реагування на зміну ринкової кон'юнктури.

У статті увага авторів сфокусована на тому, що в сучасних умовах господарювання варто застосовувати в комплексі всі можливі ефективно працюючі інструменти, механізми та заходи валютного регулювання економіки. Вказано зміст та загальну характеристику бюджетної, податкової та боргової політик в частині валютного регулювання. Висловлено думку про те, що серед заходів з удосконалення функціонування валютного ринку в Україні доречно розвивати інструменти хеджування валютного ринку й підвищувати ліквідність гривні не дивлячись на військовий і кризовий стан економіки.

Ключові слова: валютний ринок; інституційні зміни; інструменти валютного регулювання; механізм валютного регулювання.

Abstract

TOOLS AND MECHANISMS OF FOREIGN EXCHANGE MARKET REGULATION IN THE CONDITIONS OF INSTITUTIONAL CHANGES IN THE NATIONAL ECONOMY

Oleksandr Manzhura

Doctor of Economics, Associate Professor, Vice-rector,

Poltava University of Economics and Trade,

Poltava, Ukraine

Nataliia Kraus

Doctor of Economics, Professor,

Borys Grinchenko Kyiv University,

Kyiv, Ukraine

Kateryna Kraus

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

The article describes the state of affairs in domestic currency market over the past 5 years and during martial law, in particular. The article indicates the tools of currency market regulation, namely: currency restrictions, currency devaluation, currency revaluation, correction of discount rates, management of currency convertibility regimes, currency intervention. It is noted that foreign exchange and discount policies, obtaining or providing loans and subsidies, and diversification of foreign exchange reserves are forms of currency market regulation. Authors analyze the number of notifications from banks about violations of payme nt terms for foreign economic transactions and overdue receivables for export-import transactions over the past 9 years.

The opinions of experts regarding the institutional components of currency market regulation during the period of martial law are analyzed. Authors presented the matrix structure of national currency market under martial law. Thus, the threats include military aggression of Russian Federation, dependence on external loans, poor macroeconomic policy, stagnation in the economy due to the impact of the coronavirus pandemic. Among the strengths of the internal environment of the currency market functioning under martial law, authors named a flexible currency policy, the availability of inflation targeting tools, increasing the effectiveness of the NBU's monetary policy, and the availability of tools for rapid response to changes in market conditions.

In the article, authors' attention is focused on the fact that in modem economic conditions, it is necessary to apply in a complex all possible effectively working tools, mechanisms and measures of currency regulation of the economy. The content and general characteristics of the budget, tax and debt policies in terms of currency regulation are indicated. The opinion was expressed that among measures to improve the functioning of the foreign exchange market in Ukraine, it is appropriate to develop foreign exchange market hedging instruments and increase the liquidity of the hryvnia despite the military and crisis state of the economy.

Keywords: currency market; institutional changes; instruments of currency regulation; mechanism of currency regulation.

ВСТУП

Валютний ринок є важливою складовою фінансової системи будь-якої країни. Він виступає своєрідним механізмом стимулювання перерозподілу капіталу між країнами та їх економічним глобалізаційним розвитком. Внутрішній валютний ринок успішно функціонує, як правило, за активної регулюючої участі держави і при ефективному контролі уповноважених органів за валютними операціями. На практиці ж це реалізується за допомогою законів й нормативних актів, що регламентують найважливіші сфери діяльності держави і наділяють її органи певними контрольними функціями, відповідно до яких можуть вводитись різного роду заходи обмежувального характеру для захисту економіки в цілому і, зокрема, валютного ринку країни. В умовах воєнного стану актуальним є питання підвищення ефективності функціонування валютного ринку. Саме тому є потреба у науковому обґрунтуванні особливостей механізму функціонування валютного ринку та напрацюванні на цій основі інструментів валютного регулювання.

Постановка проблеми. Валютне регулювання є однією з найбільш динамічних складових як національної, так і світової валютно-фінансових систем, визначення особливостей побудови та розвитку системи валютного регулювання в умовах ринкової трансформації економіки є важливою науковою та практичною проблемою. При цьому важливим елементом системи валютного регулювання є її інституціональне забезпечення, що представлене системою державних органів, які забезпечують реалізацію покладених на них завдань у даній сфері. Валютне регулювання є формою організації взаємовідносин суб'єктів фінансово-господарської діяльності, які пов'язані з використанням валютних цінностей через регламентацію державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій, що закріплюється національним законодавством та міжнародними угодами [1, с. 1]. Валютне регулювання визначає порядок міжнародних розрахунків і проведення валютних операцій, закріплене національним законодавством і міжнародними угодами [2, с. 19]. Національна система валютного регулювання пов'язана із системою валютних відносин на території держави, які регулюються національним законодавством і нормами міжнародного права. Її основна функція полягає у формуванні та підтримці системи взаємодії національних і світових грошей [3, с. 389]. З цих причин, за допомогою валютного регулювання держава намагається захистити національну валюту, підтримати її стійкість, забезпечити потрібний рівень валютних резервів країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий науковий доробок у дослідження сучасного стану та тенденцій функціонування валютного ринку України, здійснили знані вчені, а саме: О. Бартош [4], Н. Богацька [5], К. Вітер [6], О. Диба [7], О. Завора [1], О. Козакевич [8], К. Краус [9], Н. Краус [10-12], Б. Лапчук [2], О. Манжура [13], Ю. Макаренко [6], В. Миленко [14], В. Осецький, К. Рожкова, О. Чернишова [15], В. Фісун [16]. Проте наразі нерозкритими залишаються питання щодо якісного новітнього регулювання валютного ринку в умовах воєнної агресії рф та пошук актуальних інструментів валютного регулювання.

Мета статті є дослідження особливостей сучасного стану регулювання валютного ринку в Україні. З'ясування сильних та слабких сторін валютного регулювання. Представлення комплексу інструментів регулювання валютного ринку національної економіки. Аналіз кількості повідомлень банків про порушення строків розрахунків за зовнішньо-економічними операціями і простроченої дебіторської заборгованості за з'ясування причин такого стану.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

У проведеному дослідженні використано загальнонаукові методи, такі як методи аналізу та синтезу, індукції і дедукції, з метою з'ясування позитивного й негативного впливу регулювання валютного ринку в Україні. Метод наукового опису дав змогу викласти основні характерні риси інструментів та форм регулювання валютного ринку. Зокрема, задіяні в ході дослідження методи наукового узагальнення допомогли систематизувати одержані результати і на цій основі дійти відповідних висновків в частині розробки комплексу заходів якісного й ефективного валютного регулювання в умовах воєнного стану.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Валютне регулювання являє собою діяльність Національного банку України та в установлених Законом України Про валюту і валютні операції випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами. Характерним для сучасного валютного ринку є наявність широкого кола регулюючих інституцій, до яких належать:

- відповідні державні органи;

- система міжнародних фінансових організацій, угруповань і угод, діючих на міждержавній основі, а також система страхування від валютного ризику.

Форми регулювання валютного ринку національної економіки представлено на рисунку 1. Хоча в сучасних умовах роль держави у валютному регулюванні зростає, державне регулювання не повинно замінювати ринкові регулятори, а має лише доповнювати та коригувати відповідним чином їх дію.

Рис. 1. Форми регулювання валютного ринку національної економіки

Тому валютний ринок відрізняється високим рівнем урегульованості всіх найважливіших сегментів [5, с. 1]. Відповідно до статті 2 Закону України “Про валюту і валютні операції” [17], валютне регулювання ґрунтується на низці принципів, а саме:

- свобода здійснення валютних операцій, що передбачає: право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн; право фізичних та юридичних осіб - резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності; запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України; недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції;

- ризико-орієнтованість, прозорість, достатність та ефективність валютного регулювання, що реалізується шляхом: спрямованості на забезпечення фінансової стабільності, економічного і соціального розвитку; відповідності заходів захисту, строків їх запровадження та обсягів, пов'язаних з ними валютних обмежень масштабам і структурі системних ризиків, що загрожують фінансовій стабільності; обґрунтованості запровадження та подовження строку дії заходів захисту; тимчасового характеру дії заходів захисту; підзвітності та публічності Національного банку України під час запровадження заходів захисту, подовження строку їх дії, оцінки результативності застосування заходів захисту; пріоритетності менш дискримінаційних інструментів валютного регулювання над більш дискримінаційними та пропорційності застосування таких інструментів; пріоритетності ринкових інструментів валютного регулювання над адміністративними;

- самостійність та ринковість валютного регулювання, що передбачає: гнучкість валютного курсу; незалежність Національного банку України у формуванні та реалізації валютної і монетарної політики у межах, визначених законом.

Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання здійснює такі функції: визначає і подає на затвердження до Верховній Раді України ліміт зовнішнього державного боргу України; бере участь у складанні платіжного балансу України; забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей; забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України; визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України [17].

Напрацьовуючи інструменти та заходи якісного регулювання валютного ринку є потреба проаналізувати актуальну статистику та інформацію, щодо організації роботи українських інституцій з питань валютного нагляду в період пандемії коронавірусу. Це дозволить в майбутньому приблизно спрогнозувати загрози, передбачити виклики та підготуватись, хоча до коливань на валютному ринку в період воєнного стану.

Так, наприклад, за 2021 рік від Національного банку України отримано 3 121 повідомлення по 1 558 суб'єктах господарювання (у т. ч. і по фізичних особах - підприємцях) про виявлені факти ненадходження в установлені граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів по експортно-імпортних операціях. Протягом 2021 року з урахуванням отриманих повідомлень у попередньому році відпрацьовано 3 433 повідомлення по 1 777 суб'єктах господарювання, з яких: встановлено порушення по 857 повідомленнях у 554 суб'єктів господарювання та нараховано пені у сумі 515,3 млн гривень; складено довідок за 1 429 повідомленнями по 760 суб'єктах господарювання; встановлена відсутність за місцем реєстрації 456 суб'єктів господарювання за 1 135 повідомленнями (рис. 2).

Рис. 2. Кількість повідомлень банків про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями [18, с. 49]

Результати відпрацювання своєчасно надсилались до Національного банку України для врахування банками при знятті експортно-імпортних операцій з валютного нагляду [18, с. 48]. На кінець 2021 року залишилися на відпрацюванні 2 347 повідомлень по 1 220 суб'єктах господарювання.

За результатами 3 155 перевірок суб'єктів ЗЕД, проведених у 2021 році, нараховано 515,3 млн грн пені за порушення граничних строків розрахунків за експортно - імпортними операціями, з яких до бюджету надійшло 86,7 млн гривень. За підсумками узагальненої звітності “Дані про стан заборгованості підприємств від здійснених зовнішньоекономічних операцій” станом на 01.01.2022 прострочена дебіторська заборгованість за проведеними зовнішньоекономічними операціями, дослідженими під час проведення перевірок, рахується за 3 011 суб'єктами господарювання на загальну суму 2 935 млн дол США (рис. 3).

Рис. 3. Прострочена дебіторська заборгованість за експортно-імпортними операціями [18, с. 49]

Традиційними причинами девальвації гривні є нестабільна економічна ситуація, значна частка боргових зобов'язань перед іноземними кредиторами, від'ємне сальдо платіжного балансу, політичні баталії, воєнний стан. У процесі контрольно - перевірочних заходів впродовж 2021 року встановлено зменшення простроченої дебіторської заборгованості на 16 млн дол США [18, с. 50]. COVID 19 та воєнний стан внесли свої корективи і змусили на певний час призупинити функціонування економічної, соціальної та інших сфер життя в Україні.

Варто також згадати, що з 24 лютого, коли на всій території України був введений воєнний стан, Національний Банк України оперативно прийняв Постанова Правління № 18 від 24 лютого 2022 р. “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану” [19] якою встановив низку обмежень для роботи всієї банківської системи. Ці обмеження вплинули як на операції фізичних осіб, так і на діяльність суб'єктів господарювання.

Враховуючи очікувану паніку на валютному ринку, даною Постановою одразу було впроваджено обмежувальні регуляторні заходи, якими було призупинено роботу валютного ринку України, а також введено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (за винятком підприємств та установ, що забезпечували виконання мобілізаційних планів, операцій уряду, та за окремими дозволами НБУ). До Постанови № 18 зміни вносилися вже до 30 разів, перші з яких НБУ запровадив ще в день введення воєнного стану на всій території України. Вже в перший же день, усвідомлюючи неможливість функціонування держави в умовах такого регулювання, були здійсненні послаблення обмежень щодо проведення транскордонних валютних операцій, що передбачили можливість здійснювати такі операції щодо імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Зміни, яких зазнало валютне регулювання за місяці війни на всій території України суттєві [16]. З-поміж операцій, за якими банкам дозволено купівлю іноземної валюти з метою проведення окремих валютних операцій, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної або бізнес діяльності, можна виокремити такі як:

- придбання товарів критичного імпорту;

- наявність окремого дозволу НБУ;

- переказ коштів іноземному інвестору у зв'язку з виплатою після 01 квітня 2023 року доходу за облігаціями внутрішньої державної позики України.

Інші випадки, передбачені Постановою № 18, регулюють здебільшого здійснення виплат фізичним особам або окремим галузям у чітко визначених випадках, що не впливає в цілому на здійснення бізнес-діяльності. У зв'язку з цим, починаючи з 24 лютого 2022 року, бізнес може розраховувати на те, що необхідний йому товар буде внесено у перелік товарів критичного імпорту або отримувати дозвіл у НБУ. Вбачається, що процедура отримання дозволу НБУ здійснюється у декілька етапів, що займає значний час. Такий дозвіл отримується на кожну окрему операцію та щоразу потребує обґрунтування доцільності здійснення такої операції під час воєнного стану.

Для бізнесу, який проводить сотні операцій щоденно, така опція жодним чином не рятує ситуацію. До того ж, це б створило надзвичайне навантаження на НБУ. Саме тому, щоб здійснювати свою діяльність, бізнес, який не імпортує товари критичного імпорту та не може отримувати щоразу дозвіл, вдається до пошуку інших шляхів придбання валютних цінностей та здійснення транскордонних переказів. За оцінкою експерта Фісуна В. аби бізнес не йшов у тіньові перекази, НБУ слід розглянути можливість включення товарів, які є необхідними для функціонування бізнесу і імпортуються з-за кордону, до переліку товарів критичного імпорту, або зняття обмежень на транскордонні перекази найближчим часом [16].

Перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, зазначила, що для того, аби зменшити дисбаланс у липні курс гривні щодо долара одномоментно знецінився аж на 25%. За її словами, після початку війни кількість валюти, яка надходила до України, значно зменшилася через проблеми із експортом. “Якщо в перші місяці повномасштабної війни експорт та імпорт “просіли” приблизно однаково, то з поступовим відновленням економіки імпорт почав відновлюватися швидше. Крім того, сильно зросли обсяги витрат наших громадян - вимушених переселенців закордоном”, - заявила перша заступника голови Нацбанку, зазначивши, що в таких умовах валюти в Україну заходить суттєво менше, ніж виходить [14]. А цю різницю держава покриває із золотовалютних резервів. Варіант із поверненням до класичного плаваючого чи ринкового курсу гривні у короткостроковій перспективі Національний банк не розглядав, бо це могло б стати додатковим шоком для національної економіки. Саме тому було прийняте рішення про зниження курсу гривні. Разом з тим Нацбанк, як пояснила Катерина Рожкова, враховував як девальваційні очікування, так і “просідання” інших валют (зокрема, у країнах-партнерах України) щодо долару США.

Разом з тим, з точки зору Національного банку, як органу відповідального за стабільність гривні, додаткові податки на імпорт у поточних умовах мають розглядатися як заходи щодо посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, зниження відтоку валюти з країни, врівноваження платіжного балансу та скорочення дефіциту бюджету. Розробка податку перебуває в компетенції Міністерства фінансів, проте фахівці НБУ також залучаються до цього процесу з огляду на потенційно важливу роль банків в адмініструванні такого податку [20] в умовах воєнного стану та економічної турбулентності.

Аналізуючи сучасний стан та тенденції функціонування валютного ринку в Україні науковець Макаренко Ю.П. визначає наступні напрями розвитку українського валютного ринку: досягнення та підтримання оптимального рівня валютної безпеки держави у сучасних реаліях, зниження частки запозичень в інвалюті та зниження доларизації кредитів і депозитів банківської системи; перегляд правил валютного контролю; стимулювання підвищення конкурентного статусу національної валюти - гривні; хеджування валюто-обмінних ризиків; покращення інвестиційного клімату в країні, залучення портфельних та прямих інвестицій [6, с. 42-49]. Матрична структура валютного ринку України представлена в таблиці 1. Щодо інструментів регулювання валютного ринку національної економіки то вони подані на рисунку 4.

Колектив дослідників під керівництвом українського професора О. Диби виокремлюють наступні заходи з вдосконалення функціонування валютного ринку в Україні:

- розширення сфери обігу гривні, тобто підвищення її ліквідності;

- збільшення ринкової інформації про джерела іноземної валюти та її використання, а також про тенденції зміни платіжного балансу;

- розвиток інструментів хеджування валютного ринку;

- лібералізація валютного ринку в сфері експортно-імпортних операцій [7, с. 53-62].

Таблиця 1 Матрична структура національного валютного ринку в умовах воєнного стану

Основою валютного регулювання є вплив на валютний курс. Зазвичай кожна країна зацікавлена у стабільності національної валюти, адже це забезпечує стабільність як внутрішньої, так і зовнішньої економічної політики. Однак у певних умовах може проводитися політика як на зниження, так і на зростання курсу національної валюти [8, с. 11]. Досліджуючи вплив на стабільність валютного ринку України фіскальної політики, в таблиці 2 ми зробили спробу на основі вивченого матеріалу визначити деякі напрями забезпечення макрофінансової та валютно-курсової стабілізації національної економіки.

Рис. 4. Інструменти регулювання валютного ринку національної економіки

Таблиця 2

Політика, механізми та інструменти валютного регулювання в розрізі різних політик (складено авторами на основі джерел 8, с. 198; 4)