Перспективні зрушення регіонального розвитку в умовах воєнних викликів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективні зрушення регіонального розвитку в умовах воєнних викликів

Черевань Ірина Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент, ректор; Бородін Богдан Михайлович аспірант, Вищий навчальний заклад «Київський університет ринкових відносин»

Анотація

Стаття присвячена питанням аналізу регіональних проблем розвитку та реалізації цілей (1 - Формування згуртованої країни в соціальному, економічному, екологічному та просторовому вимірах; 2 - Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів; 3 - Ефективне людиноцентричне багаторівневе врядування.), задекларованих в “Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки”, що виникли в період масштабного вторгнення Росії на територію України з 24 лютого 2022 року.

Підтверджено, що зміцнення соціальної структури у громаді та досягнення прогресу у розвитку можливе за широкої участі та скоординованих зусиль місцевих органів влади, державних інституцій, бізнесу і місцевого населення, спрямованих на досягнення спільних цілей.

Визначено виклики та загрози соціально-економічного розвитку регіонів України. Проаналізовано географію явних змін в рейтингу бізнес-привабливості територій країни. У статті підтверджено, що конкурентоспроможність регіонів наразі залежить від ефективного управління місцевим стратегічним та економічним розвитком, розвиненої інфраструктури та компетентності кадрів, дієвості програм та інструментів із підтримки бізнесу, якості партнерства між регіональною владою та територіальними громадами тощо.

Висвітлено деструктивні чинники трансформації моделі просторового розвитку регіонів України в умовах війни: значні втрати людського потенціалу; припинення діяльності малого та середнього бізнесу на територіях, що перебувають у зоні активних бойових дій; скорочення обсягів зовнішньоекономічної діяльності, особливо скорочення експорту; загрози продовольчої та енергетичної безпеці країни; втрата податкових доходів до державного та місцевого бюджетів. Означені проблеми безпосередньо впливають на соціальну, економічну, фінансову, інвестиційну стійкість регіонів та соціально-економічну безпеку країни в цілому. Тому, вирішення вказаних проблем сприятиме формуванню системної трансформації регіонального розвитку країни у воєнний та післявоєнний період.

Ключові слова: стратегія регіонального розвитку, регіональна політика, соціально-економічний розвиток, конкурентоспроможність регіонів.

Abstract

Regional development prospective changes under military challenges

Cherevan Iryna Viktorivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Rector; Borodin Bogdan Mykhailovych Postgraduate Student Kyiv University for Market Relations

The paper is devoted to the issues of analyzing the regional development problems and implementation of goals (1 - Formation of a cohesive country in social, economic, ecological and spatial dimension; 2 - Increasing the level of competitiveness of the regions; 3 - Effective people-centered multi-level governance), declared in the “State Regional Development Strategy for 2021-2027”, which arose during the period of the large-scale invasion of Russia on the territory of Ukraine from February 24, 2022.

It has been confirmed that strengthening the social structure in the community and achieving progress in the development is possible with broad participation and coordinated efforts of the local authorities, state institutions, business and local population aimed at achieving common goals.

The challenges and threats to the socio-economic development of the Ukrainian regions are identified. The geography of the obvious changes in the business attractiveness rating of the country's territories is analyzed. It is confirmed in the paper that the competitiveness of the regions currently depends on effective management of the local strategic and economic development, developed infrastructure and competence of personnel, effectiveness of the business support programs and tools, quality of partnership between the regional authorities and territorial communities, etc.

The destructive factors of the transformation of the model of spatial development of the Ukrainian regions against the background of war are highlighted: significant losses of human potential; termination of the activities of small and medium-sized businesses in the territories located in the zone of active hostilities; reduction of the foreign economic activity scope, especially reduction of exports; threats to the country's food and energy security; loss of tax revenues to the state and local budgets. The indicated problems directly affect the social, economic, financial, investment stability of the regions and the socio-economic security of the country as a whole. Therefore, solving these challenges will contribute to the formation of a system transformation of the country's regional development in the war and post-war period.

Keywords: regional development strategy, regional policy, socio-economic development, competitiveness of the regions.

Постановка проблеми

Неможливість в повній мірі реалізації, прийнятої Стратегії регіонального розвитку на 2021-2071 рр. [1], спричинено наявністю нових викликів, які постали перед Україною впродовж останнього року і які суттєво впливають на ситуацію в регіонах, а відтак і на якість життя українців в усіх регіонах країни. Війна, яку розпочала країна агресор, принесла тяжкі втрати. Все ще значна частина території країни знаходиться під контролем агресора. Території, що вже звільненні не спроможні повноцінно здійснювати господарську діяльність, маючи серйозні ризики для безпеки громадян. Через війну втрачено велику кількість промислових об'єктів, зруйновано традиційні торговельні відносини, різкий спад експортних потоків товарів та послуг, значна кількість вимушених переселенців - усі ці проблеми суттєво торкаються не лише регіонів, які безпосередньо знаходилися в центрі бойових дій, вони торкаються всього внутрішнього українського ринку і кожного українця зокрема.

До цього додаються проблеми погіршення демографічної ситуації у більшості регіонів України та країни загалом, відтік працездатного населення за межі держави, що ще більше обмежує можливості економічного зростання окремих громад та цілих регіонів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемні питання регіонального розвитку в своїх працях досліджують такі українські вчені як Л.І. Федулова, Л.М Ємельяненко [2]. Значну увагу особливостям та моделям взаємовідносин між владою та бізнесом в рамках регіонів приділяють в своїх дослідженнях колектив наукової установи ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» [3, 4, 5, 6].

Результати системних науково-аналітичних досліджень щодо принципів нової регіональної політики, адаптованої до умов ЄС були оприлюднені в “Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки”, затвердженій Кабінетом Міністрів України [1].

В той же час, в умовах воєнних викликів змінюються підходи до регіонального управління та потребують розробки тактичні оперативні механізми швидкого регіонального відновлення та розвитку.

Метою статті є визначення пріоритетних проблемних напрямів регіонального розвитку в умовах воєнних викликів.

Виклад основного матеріалу

Метою державної регіональної політики, яка покладається в основу Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, є підвищення рівня життя населення незалежно від місця проживання людини в згуртованій, децентралізованій, конкурентоспроможній і демократичній Україні - розвиток та єдність, орієнтовані на людину [1].

Основна мета регіональної політики до 2027 року та досягнення її довготермінового бачення будуть реалізовані на основі трьох стратегічних цілей [1]:

Ціль 1. Формування згуртованої країни в соціальному, економічному, екологічному та просторовому вимірах.

Ціль 2. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів.

Ціль 3. Ефективне людиноцентричне багаторівневе врядування.

Не викликає сумніву і заперечень в актуальності щодо визначених цілей в Стратегії. Але сучасні реалії вимагають перегляду, в першу чергу, ресурсного та організаційного забезпечення реалізації цілей, осмислення пріоритетних завдань відновлення та розвитку територій.

Згуртованість передбачає об'єднання зусиль різних суб'єктів територіальної громади. Для формування згуртованої країни необхідна взаємодія влади, організацій громадянського суспільства та приватних структур [6]. Зміцнення соціальної структури у громаді та досягнення прогресу в розвитку можливе завдяки широкому залученню та скоординованим зусиллям, спрямованим на досягнення спільних цілей [7, с. 2]. Потрібно визнати, що війна Росії проти України сприяла активізації соціальної згуртованості на всіх рівнях та встановлення тісного зв'язку між державними інститутами та приватними суб'єктами, які сповідують спільні цінності і мають схожі погляди на проблему. Яскравий приклад - масове волонтерство, в якому взяли участь абсолютно різні соціальні верстви: державні службовці, судді, підприємці, звичайні жителі.

При плануванні заходів із соціальної згуртованості в громаді потрібно враховувати ситуації в громаді [2]. Усі громади різні, і те, що наразі потребує одна громада, буде не на часі в іншій. Отже, при плануванні заходів територіального розвитку щодо соціально-економічної згуртованості важливо розуміти потреби відповідної громади, а також усвідомлювати соціальний, організаційний та політичний контекст [8, с. 19].

Активні воєнні дії з перших днів спричинили спершу дестабілізацію процесів регіонального розвитку: повне зупинення економіки на територіях, де проходили бойові дії, втрат контролю над економічним потенціалом тимчасово окупованих територій. Знизилося виробництво основних видів продукції, зокрема тієї, що становить основу експортного потенціалу України. Крім того, заблоковані порти, а відтак і основна частка зовнішньої торгівлі. Нищиться транспортно-логістична, соціальна, маркетингова та інженерна інфраструктура цілих регіонів. Відбувається відтік кадрів за кордон та їх часткова передислокація на захід держави, що тимчасово викидає з активного економічного життя сотні тисяч, або й мільйони людей.

За даними Київської школи економіки, станом на 1 серпня 2022 року обсяг прямих збитків економіки України від пошкодження та руйнування житлових і нежитлових будівель та інфраструктури (у грошовому еквіваленті) становить 108,3 млрд. дол. А непрямі втрати попередньо оцінюються у 128,8 млрд. дол. [9]

Значна кількість підприємств змушені були здійснити релокацію, більшість з них зі сходу України в західні регіони країни.

Скорочення обсягів роботи привели і до скорочення працівників на підприємствах. За результатами досліджень 20% персоналу були відправлені у відпустку, 27% працює на умовах скорочення зарплати і 20% було скорочено (понад 1 млн. осіб) [9].

Водночас відбуваються серйозні зміни в бізнес-привабливості територій країни. Відповідно змінилися і рейтингові позиції ділової активності регіонів.

Очевидно, що погіршуються позиції північно-східних та південних регіонів, де відбуваються бойові дії, водночас західні регіони мають протилежну тенденцію. У Донецькій та Луганській областях війна триває вже 8 років - тому їх позиції мало змінилися.

Найбільш негативно повномасштабна війна вплинула на ділову активність таких областей: Сумська (з 14 на 20), Миколаївська (з 12 на 21), Херсонська (з 11 на 24) [10].

Одночасно суттєве покращення своїх позицій привабливості демонструють західні області: Тернопільська (з 20 на 8), Черкаська (з 18 на 9), Івано-Франківська (з 16 на 7), Рівненська (з 22 на 13) [10].

В десятку регіонів, які на даний час відносяться до лідерів підприємницької активності входять [10]:

1 місце - м. Київ. Столиця зберігає своє лідерство в абсолютних показниках. Але порівняння в динаміці деяких показників розвитку підприємницької діяльності Києва та Львівщини наштовхує на думку, що столиця почала втрачати свою домінантну позицію, і з нею можуть успішно конкурувати інші регіони з більш привабливим бізнес-кліматом. Частка Києва в Україні щодо новозареєстрованого бізнесу зменшилася з 17,5 до 16%, а, наприклад, Львівської області виросла з 6,5% до 10,7%.

2 місце - Львівська область (помітно зросла - з 5 на 2).

3 місце - Київська область (впала з 2 позиції на 3).

4 місце - Хмельницька область (впала з 2 позиції на 4).

5 місце - Чернівецька область (зросла з 10 на 5).

6 місце - Полтавська область (без змін).

7 місце - Івано-Франківська область (потрапила вперше - із 16 позиції на 7).

8 місце - Тернопільська область (потрапила вперше - з 20 позиції на 8).

9 місце - Черкаська область (потрапила вперше - з 18 позиції на 9).

10 місце - Волинська область (потрапила вперше - з 17 позиції на 10).

З топ-10 вибули такі області:

Запорізька область (з 9 позиції на 19).

Одеська область (з 3 позиції на 15).

Харківська область (з 4 позиції на 12).

Причинами таких змін, географічного розташування, сформованого ще до 24.02.2022 місцевого бізнес-клімату, інфраструктури підтримки підприємців та інших факторів, які вже себе проявили, серйозними чинниками стали:

- інтеграція внутрішньо переміщених осіб в більш безпечні громади та залучення їх до економічного розвитку;

- ефективність взаємодії між військовими адміністраціями та територіальними громадами;

- організація безпеки на місцях;

- успішність адаптації до поточних умов місцевих програм та інструментів підтримки бізнесу;

- спроможність допомогти в розвитку експорту;

- розв'язання логістичних питань та ін.

Впродовж останніх місяців війни регіони України зазнали впливу таких деструктивних чинників:

- значні втрати людського потенціалу, по-перше, велика кількість загиблих людей від війни, по-друге, масове переміщення жителів з районів, які перебувають у зоні бойових загроз до більш безпечних територій;

- припинення діяльності малого та середнього бізнесу на територіях, що перебувають у зоні активних бойових дій;

- скорочення обсягів зовнішньоекономічної діяльності, особливо скорочення експорту;

- загрози продовольчої та енергетичної безпеці країни;

- втрата податкових доходів до державного та місцевого бюджетів.

Всі ці проблеми значно ускладнюють життєдіяльність та розвиток абсолютно всіх регіонів країни і вирішення їх безпосередньо впливатиме на напрями трансформації регіонального розвитку у воєнний та повоєнний період.

При цьому, потрібно враховувати, що регіони країни безпосередньо впливають на соціально-економічну міць країни. Зараз певні регіони (в основному західні області) взяли на себе основний тягар економічної стабілізації України. Ці області стали осередком промислового розвитку та локації багатьох стратегічних підприємств і галузей регіонального сектора економіки щодо, по-перше, віддаленості від активних бойових дій, по-друге, наближеності до транспортно-логістичної системи країн ЄС, забезпечуючи основний зовнішньоторговельний потік товарів, по-третє, надаючи тимчасове житло для внутрішньо переміщених осіб.

В той же час, певні економічні дисбаланси регіонального розвитку більш-менш вдалося відрегулювати за рахунок механізмів податково- бюджетної та регіональної політики, мається на увазі позитивний вплив адміністративно-фінансової децентралізації [3, с. 7]. Також для підтримки економіки та ведення бізнесу в умовах війни уряд України прийняв низку змін і доповнень до законодавства, що регламентують трудові відносини, ведення бізнесу, податкову політику державу тощо. Значну роль у підтримці регіонального підприємництва в умовах війни продовжують надавати державні органи. Уряд затвердив низку програм фінансової підтримки бізнесу. Серед них: єРобота - урядова грантова програма підтримки бізнесу; Кредитування під 0% в рамках програми «5-7-9» та ін. Наприкінці червня Уряд розпочав грантову програму для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання [9].

Значну грантову підтримку українським підприємцям надають міжнародні програми. До прикладу, Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» підтримує стартапи й малі та середні підприємства (МСП) з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках. Після повномасштабного вторгнення росії в лютому, Програма зосередила свої зусилля на збереженні економічної стійкості України та відновленні української економіки, що постраждала від російської агресії [9].

Підтримка підприємницького потенціалу, враховуючи регіональні особливості, вкрай необхідна не лише для підтримки та післявоєнного відновлення економіки України, але й для збереження робочих місць та купівельної спроможності населення нашої країни в нинішніх умовах.

Реалії сьогодення ставлять перед бізнесом та владою низку викликів та завдань, ключовими з яких є сприяння розвитку підприємництва на територіях, що не перебувають під активними бойовими діями та відновлення функціонування підприємств на територіях, що вже звільнені від окупації. Бізнес має відновлювати роботу - це запорука наповнення регіонального та державного бюджетів, збереження платоспроможності населення, посилення економічної стійкості регіону, створення інвестиційного клімату, нарощення соціально-економічного потенціалу [4, с. 11], а відтак, згуртованості країни в ефективному протистоянні агресору.

соціально-економічний регіон війна

Висновки

Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки метою державна регіональна політика України є: гідне життя в згуртованій, децентралізованій, конкурентоспроможній і демократичній Україні, забезпечення ефективного використання внутрішнього потенціалу територій та їх спеціалізації для досягнення сталого розвитку країни [1]. Досягнення мети спрямовуються на зменшення міжрегіональної та внутрішньо регіональної асиметрії розвитку територіальних громад та якості життя людини, творення можливостей для посилення мобільності українських громадян, формування відчуття соціальної, культурної, освітньої економічної згуртованості країни [5, с. 13].

Враховуючи ситуацію із веденням війни на території України, що розв'язала РФ можемо констатувати той факт, що відбується певне зонування територій за ризиком порушення соціальної, економічної, фінансової, інвестиційної стійкості, яке умовно поділяється на такі типи: а) громади в тилу з низькими ризиками для порушення соціально-економічної стійкості; б) громади в зоні бойових дій та прифронтових територіях; в) громади звільнені від окупації; г) громади, що перебувають в тимчасовій окупації. Тож стає зрозумілим, що заходи та програми регіонального управління для забезпечення соціально-економічної стійкості, відновлення то розвитку будуть серйозно різнитися між собою [3, с. 10]. В той же час, механізми регіонального управління мають гарантувати безперервну співпрацю на всіх рівнях та встановлення тісного зв'язку між державними інститутами та приватними суб'єктами, які сповідують спільні цінності і мають схожі погляди на проблему відновлення території та її захисту.

Література

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки».

2. Л.І. Федулова, Л.М. Ємельяненко. Адаптація принципів нової регіональної політики ЄС в стратегічному курсі регіонального розвитку України. Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». 2020.

3. Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та напрямки забезпечення стійкості: науково-аналітичне видання / наук. Ред Сторонянська І.З. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», 2022. 70 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).

4. Полякова Ю.В. Пріоритети забезпечення конкурентоспроможності регіонів України: монографія. Львів: ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України”. 2018. 336 с.

5. Територіальний розвиток і регіональна політика. Стимулювання розвитку регіонів на засадах смарт-спеціалізації: бар'єри та механізми імплементації: наукова доповідь / наук. ред. д.е.н., проф. Сторонянська І.З. Львів, ІРД НАНУ. 2021. 155 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»)

6. Територіальний розвиток і регіональна політика в Україні: Виклики та пріоритети України / наук. редактор В.С. Кравців. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», 2018. 157 с.

7. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2027 року: «Розвиток та єдність, орієнтовані на людину» в схемах та таблицях. Міністерство розвитку громад та територій, 2019. 68 с.

8. Структурна модернізація економіки: прогнозні сценарії та перспективи розвитку регіону: колективна монографія / за заг. ред. д.е.н., проф. М.Ф. Шарко. Херсон: 1111 Вишемирський В.С. 2018. з38 с.

9. Аналіз актуального стану та пропозиції щодо покращення умов для підприємництва в Україні.

10. Війна та регіони України: як змінюється привабливість для підприємців - аналітика.

References

1. Postanova Kabinetu Minystriv Ukrainy vid 5 serpnia 2020 roku, № 695 “Pro zatverdgenia Derjavnoy strategy regionalnoho rosvitku na 2021-2027 roky [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 5, 2020 No. 695 “On approval of the State Regional Development Strategy for 2021-2027”]. (n.d.). [in Ukrainian].

2. L.I. Fedulova, L.M. Yemelianenko. (2020) Adaptasia prinsipyv novoy reginalnoy politicy ES v strategichnonu kursy regionalnoho rosvitku Ukrainy [Adaptation of the principles of the EU new regional policy in the strategic course of the regional development of Ukraine]. Elektronne naukove fahove vydania “Efectivna economyca ” - Electronic scientific publication “Efficient Economy”. 2020. (n.d.). [in Ukrainian].

3. Storonianska I.Z. (2022). Economica regioniv Ukrainy v umovah viyni: riziky ta napramy zabespechenya stiykosty [The economy of the Ukrainian regions under war: risks and directions of ensuring stability]. Naukovo-analitychne vydania (Seria “Problemi regionalnoho rosvitku). Lviv: DU “Institut regionalnyh doslidgen imeni M.I. Dolychnoho - Scientific and analytical edition (Series “Regional development problems”). Lviv: State University “Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine”, 70 p. [in Ukrainian].

4. Poliakova Yu.V. (2018). Prioriteti zabespechenya konkurentospromognosti regioniv Ukrainy: monohrafia [Priorities for ensuring the competitiveness of the Ukrainian regions: monograph]. Lviv: DU “Institut regionalnyh doslidgen imeni M.I. Dolychnoho - Scientific and analytical edition. Lviv: State University “Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine”, 336 p. [in Ukrainian].

5. Storonianska I.Z. (2021). Teritoralniy rosvitok i regionalna politica. Stimuluvania rosvitku regioniv na zasadah smart-specialisaciy: baryeri ta mehanismy implementaciy: naukova dopovid/. (Seria “Problemiregionalnohorosvitku”) [Territorial development and regional policy. Stimulating the development of the regions based on smart specialization: barriers and mechanisms of implementation: scientific report. (Series “Regional development problems”)]. Lviv: DU “Institut regionalnyh doslidgen imeni M.I. Dolychnoho - Lviv: State University “Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine”, 155 p. [in Ukrainian].

6. V.S. Kravtsiv (2018). Teritoralniy rosvitok i regionalna politica v Ukrainy: Vikliki ta prioriteti Ukrainy [Territorial development and regional policy in Ukraine: Challenges and priorities of Ukraine]. Lviv: DU “Institut regionalnyh doslidgen imeni M.I. Dolychnoho - Lviv: State University “Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine ”, 157 p. [in Ukrainian].

7. Derjavna strategia regionalnoho rosvitku na period do 2027 roky (2019). [State regional development strategy for the period until 2027: “People-centered development and unity” in diagrams and tables]. Ministerstvo rosvitku gromad ta teritoriy - Ministry of Communities and Territories Development, 68 p. [in Ukrainian].

8. M.F. Sharko (2018) Structurna modernisasia economica: prohnosni scenariy ta perspectivi regionalnoho rosvitku: kolektivna monohrafia [Structural modernization of the economy: predictive scenarios and prospects for the development of the region: collective monograph]. Herson: PP Vishemirskiy V.S. - Kherson: PC Vyshemyrskyi V.S., 338 p. [in Ukrainian].

9. Analis actualnoho stanu ta proposiciy schodo pocraschenia umov dla pidpriemnitcia v Ukrainy [Analysis of the current situation and proposals for improving conditions for business activity in Ukraine]. (n.d.). [in Ukrainian].

10. Viynia ta regioni Ukrainy: yak zminuetsia privablivist dla pidpriemtciv - analitikiv [War and the regions of Ukraine: how attractiveness is changing for entrepreneurs - analytics]. (n.d.).. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru