Особливості обґрунтування господарських рішень й адаптації бюджетування на підприємствах України в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра економіки промисловості

Одеський національний технологічний університет

Особливості обґрунтування господарських рішень й адаптації бюджетування на підприємствах України в умовах війни

Дідух Сергій Мирославович

доктор економічних наук

Анотація

Початок повномасштабної війни в Україні докорінним чином змінив кон'юнктуру агропродовольчих ринків, умови господарювання підприємств, критерії обґрунтування та прийняття господарських рішень і вимоги до бюджетування діяльності суб'єктів господарювання. У цьому контексті потребує уточнення роль і функції бюджетування на підприємствах в умовах військового часу, визначення особливостей, векторів і механізмів адаптації бюджетних процесів і методів розробки та реалізації господарських рішень на агропродовольчих підприємствах в умовах війни.

Спричинене початком війни падіння економіки України, зниження ВВП на рівні 30 %, руйнування стандартних умов господарювання обумовили необхідність термінової адаптаційної зміни бюджетів підприємств для збереження бізнесу, робочих місць та перспектив розвитку після завершення війни. Зазначено, що корегування зазнали всі розділи бюджетів агропродовольчих підприємств. Механізм прийняття господарських рішень щодо бюджетування був адаптований до умов військового часу наступним чином: підвищено оперативність прийняття бюджетних рішень, було змінено акцент від довгострокового планування до управління короткостроковими бюджетами, при прийнятті рішень парадигма розвитку була замінена на парадигму оптимізації та виживання, здійснено перехід від стратегічного управління на основі бюджетів доходів та витрат до оперативного управління грошовими потоками на основі бюджетів руху грошових коштів.

Бюджети операційних доходів було приведено у відповідність до реалій військового часу - плани переглянуто у бік зменшення. Відповідно зазнали оптимізації ключові статті бюджетів операційних витрат при підвищенні соціальної відповідальності підприємств шляхом збереження робочих місць та підтримки працівників. Зазначено, що відбулось підвищення ролі бюджетування фінансових операцій задля збереження фінансової стійкості в умовах девальвації та інфляції, а також відкладено інвестиційні проекти, які недоцільно реалізовувати в період війни.

Подальші зміни механізмів прийняття господарських рішень та бюджетних процесів у першу чергу залежатимуть від динаміки військових дій та структури відновлення економіки України після завершення війни.

Ключові слова: бюджет, бюджетування, удосконалення системи бюджетування, обґрунтування бюджетних рішень, бюджетування в умовах війни.

Didukh Serhii Myroslavovych Doctor of Economics, Associate Professor, Professor of the Department of Industrial Economics, Odesa National Technological University, Odesa

FEATURES OF SUBSTANTIATION OF ECONOMIC DECISIONS AND ADAPTATION OF BUDGETING AT UKRAINE ENTERPRISES DURING THE WAR

Abstract

The start of a full-scale war in Ukraine fundamentally changed the conjuncture of agro-food markets, business conditions of enterprises, criteria for justifying and making business decisions, and requirements for budgeting the activities of business entities. In this context, the role and function of budgeting at enterprises in wartime conditions, definition of features, vectors and mechanisms of adaptation of budgetary processes and methods of development and implementation of economic solutions at agro-food enterprises in wartime conditions need clarification.

The fall of the Ukrainian economy caused by the beginning of the war, the reduction of GDP by 30%, the destruction of standard business conditions caused the need for an urgent adaptive change in the budgets of enterprises in order to preserve business, jobs and development prospects after the end of the war. It is noted that all sections of the budgets of agro-food enterprises underwent adjustments. The mechanism for making economic decisions regarding budgeting was adapted to the conditions of wartime as follows: the efficiency of making budget decisions was increased; the emphasis was changed from long-term planning to the management of short-term budgets; when making decisions, the paradigm of development was replaced by the paradigm of optimization and survival; a transition was made from strategic management on the basis of income and expenditure budgets to the operational management of cash flows on the basis of cash flow budgets.

Operating income budgets were brought into line with the realities of wartime - plans were revised downwards. Accordingly, the key items of operating budgets were optimized while increasing the social responsibility of enterprises by preserving jobs and supporting employees. It is noted that the role of budgeting of financial operations has been increased in order to preserve financial stability in conditions of devaluation and inflation, and investment projects that are impractical to implement during the war have been postponed.

Keywords: budget, budgeting, improvement of the budgeting system, justification of budget decisions, budgeting in conditions of war.

Вступ

Постановка проблеми. Військова агресія Росії докорінно змінила умови господарювання агропродовольчих підприємств і кон'юнктуру продовольчих ринків України. Стратегічні плани компаній щодо розвитку та розширення масштабів діяльності були раптово, вимушено змінені у кінці лютого 2022 р. на стратегії оптимізації та виживання з метою збереження виробництва в несприятливих умовах зниження обсягів споживання, руйнації логістичних ланцюгів, знищення виробничих потужностей, втрати експортних ринків тощо. У такій ситуації для збереження підприємств, робочих місць ключову роль відіграє здатність менеджменту компаній цілеспрямовано, оперативно, дисципліновано розробити та впровадити у життя нові адаптовані до змін середовища політики управління, механізми розробки та реалізації господарських рішень, впровадити зміни до бюджетів та бюджетних процесів.

Актуальною науковою задачею є визначення особливостей, векторів адаптації бюджетних процесів і методів розробки та реалізації господарських рішень на агропродовольчих підприємствах в умовах війни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми й особливості організації процесів бюджетування та прийняття господарських рішень щодо побудови бюджетів на підприємствах України досліджені у роботах І. Бланка [1, 2], А. Є. Данкевич [3], Ю.О. Єрешко [4], О. Є. Кузьміна [5], М. В. Міньковської [6], Л. В. Нападовської [7], Т. О. Пожуєвої [8], В.П. Савчука [9] та інших.

В. Савчук [9] ґрунтовно дослідив нерозривний та багаторівневий зв'язок бюджетування із стратегічним плануванням.

У роботах Т.О. Пожуєвої бюджетування досліджується з точки зору необхідності забезпечення бажаних фінансових показників, оскільки «метою бюджетування є опис майбутнього стану підприємства в економічних показниках таким чином, щоб оптимально забезпечити досягнення вартісних (чи інших, що виражаються через фінансово-господарські показники) цілей підприємства» [8]. При цьому авторка слушно вказує, що «бюджетування є комплексною системою заходів й охоплює всі основні сторони діяльності підприємства - фінанси, виробництво, збут, постачання, організацію та координує їх. Приймаючи управлінські рішення на всіх рівнях менеджменту, слід акцентувати на фінансовій стороні, що й дає можливість оптимізувати витрати, максимізувати прибуток, забезпечувати збалансованість залучених фінансових ресурсів за напрямами їх використання як в обсягах, так і в часі за всіма секторами діяльності» [8].

В.Л. Тодосійчук та Ю.В. Алескерова досліджують сутність бюджетування як управлінської технології, та зазначають, що «метою організації бюджетування є зростання економічної ефективності й зміцнення фінансової стійкості підприємства, що досягається за допомогою координації діяльності всіх його структурних підрозділів аграрних підприємств, спрямованої на досягнення кількісно й якісно визначеного кінцевого результату діяльності» [10].

Іншого підходу до сутності та цілей бюджетування притримуються М.В. Міньковська [6] та А.В. Роговий [11], які окреслюють його функціональне призначення та вбачають у бюджетуванні в першу чергу «управлінську технологію планування, обліку та контролю доходів, витрат і капіталу на основі складених у відповідності зі стратегічними фінансовими цілями і статутними завданнями підприємства бюджетів».

Також у науковій літературі досить багато публікацій із обґрунтуванням необхідності впровадження технології бюджетування на підприємствах. Однак, на нашу думку, на сучасному етапі розвитку економіки дискусії щодо доцільності використання бюджетів підприємствами не є актуальними. Ефективне управління грошовими потоками, прийняття господарських рішень щодо операційної, фінансової, інвестиційної діяльності в умовах невизначеності можливі в першу чергу на основі використання технології бюджетування.

Зазвичай у господарській діяльності задача бюджетування полягає в розробці, обґрунтуванні та реалізації такого бюджету підприємства й бюджетних політик, які зможуть забезпечити досягнення оптимального результату для суб'єкта господарювання у плановому періоді.

Однак початок повномасштабної війни в Україні докорінно змінив кон'юнктуру ринків та умови господарювання, що обумовлює необхідність перегляду усталених підходів до побудови бюджетного процесу, політики формування доходів та витрат. На даний час у науковій літературі відсутні ґрунтовні дослідження особливостей прийняття господарських рішень щодо адаптації бюджетів у період війни. Загалом у сучасних умовах потребує уточнення роль бюджетування в системі управління агропродовольчим підприємством, як ключового засобу оптимізації операційних та фінансових результатів підприємств в умовах невизначеності.

Мета статті - визначення особливостей і механізмів обґрунтування господарських рішень й адаптації бюджетування на підприємствах України в умовах війни

Виклад основного матеріалу

У загальному розумінні бюджетування - це «технологія управління бізнесом на всіх рівнях компанії, що забезпечує досягнення її стратегічних цілей за допомогою бюджетів на основі збалансованих фінансових показників. Це технологія фінансового планування, обліку і контролю доходів і видатків, одержуваних від бізнесу на всіх рівнях управління» [12, с. 20].

Тодосійчук В.Л. та Алескерова Ю.В. визначають бюджетування як «систему регулярного економічного управління, спрямовану на оптимізацію фінансових потоків, як інструмент організації обліку та контролю фінансових ресурсів, як загальна концепція методології фінансового планування, універсальний інструмент управління ресурсами та організацією» [10, с. 524]. На думку науковців «метою організації бюджетування є зростання економічної ефективності й зміцнення фінансової стійкості підприємства, що досягається за допомогою координації діяльності всіх його структурних підрозділів аграрних підприємств, спрямованої на досягнення кількісно й якісно визначеного кінцевого результату діяльності» [10, с. 524].

А. Алфьорова та М. Колесникова зазначають, що «бюджетування можна охарактеризувати як процес організації управління фінансово-господарською діяльністю суб'єктів господарювання, який базується на формуванні та розробці бюджетів для обраних об'єктів, організації контролю за їх виконанням, аналізі відхилень від бюджетних показників та регулюванні на цій основі господарської діяльності з метою досягнення встановлених цілей із урахуванням впливу середовища функціонування» [13, с. 6].

Ю.О. Єрешко вказує, що «бюджетне планування - науково обґрунтований процес визначення джерел створення і напрямів використання фінансових ресурсів на підприємстві з метою забезпечення стабільного економічного та фінансового розвитку» [4, с. 103].

На думку М.В. Міньковської та Ю.О. Виноградової «основна мета бюджетування - створення інструментарію планування, управління та контролю за ефективністю фінансово-господарської діяльності та ліквідності підприємства, заснованого на систематичному прогнозуванні майбутнього розвитку підприємства шляхом складання бюджетів» [6].

Харко А.Ю. розглядає бюджетування як «планування діяльності підприємства шляхом розроблення системи взаємопов'язаних бюджетів, комплексно орієнтованих на ринкові потреби і покликаних забезпечити стійкий фінансовий стан і поступальний розвиток підприємства відповідно до його головної місії та статутних завдань» [14].

Система бюджетування використовується на підприємствах, зокрема у агропродовольчому секторі, як ключовий інструмент внутрішньогосподарського планування для ефективного розподілу обмежених ресурсів (фінансових, людських, матеріальних), обліку витрат та здійснення контролю за виконанням встановленого плану. Технологія бюджетування у сучасному вигляді виникла та набула поширення у країнах Західної Європи, США та Японії у другій половині ХХ ст., однак значно пізніше почала впроваджуватись на підприємствах України.

Для функціонування підприємств України традиційно притаманний високий ступінь мінливості та невизначеності зовнішнього середовища. У таких умовах одним із важливих напрямків підвищення ефективності агропродовольчого виробництва є ефективне бюджетування та удосконалення методології прийняття господарських рішень щодо управління грошовими потоками, формування доходів та оптимізації витрат. Особливо важливо це в періоди жорстких криз, наприклад, викликаних військовими діями.

В умовах війни надзвичайно актуальним та важливим є забезпечення оперативного, належного та безперервного виконання бюджетів підприємств як бюджетів доходів, так і бюджетів витрат.

Розглянемо ключові особливості адаптації бюджетних процесів на підприємствах України в умовах війни за кожним з основних розділів бюджету підприємства.

Що стосується бюджетів операційної діяльності, то українські підприємства отримали суттєве падіння операційних доходів починаючи з березня 2022 року із певною стабілізацію ситуації з червня, що значною мірою обумовлено зміною ситуації на фронтах. При цьому слід відмітити, що глибина падіння різна за регіонами та галузями.

Загалом за попередніми даними ВВП України за підсумком 2022 року складе близько 30 %: у I кварталі 2022 року зменшення порівняно з I кварталом 2021 року на 15,1%, у ІІ кварталі 2022 року - на 37,2%, у ІІІ кварталі 2022 року - на 30,8% відповідно [15].

Як показує практика, стійкість бізнесу у період війни критично залежить від компетенцій менеджменту до оперативної адаптації до нових умов. Доцільно виділити такі ключові вектори адаптації та трансформації операційної діяльності у період війни:

1. Вимушена оптимізація бізнесу, скорочення витрат як засіб адаптації до нових умов.

2. Використання інноваційних технологічних рішень не для розвитку та масштабування, а для підвищення операційної ефективності та стійкості бізнесу.

3. Підвищення ролі онлайн складової у бізнесі як у взаємодії з клієнтами, продажах, роботі із контрагентами, так і у побудови бізнес-процесів в середині організації в умовах, коли значна частина персоналу вимушено залишила країну.

4. Концентрація на забезпеченні добробуту співробітників, збереженні робочих місць. Натомість у працівників відбувається формування нового характеру мотивації, коли наявність роботи, можливість стабільно працювати вже є мотивуючим фактором.

5. Пошук точок стабільності всередині організації та виокремлення базових конкурентних переваг підприємства, на як можна будувати оновлену бізнес-стратегію.

6. Визначення нових векторів розвитку на ринках, що докорінно змінилися у кількісному та якісному вимірі - пошук нових груп споживачів, нових продуктів, нових можливостей.

Загальною тенденцією адаптації бюджетних процесів у воєнний час став перехід від довгострокових та середньострокових бюджетів (річний, квартальний) до оперативних місячних та тижневих бюджетів із оперативним коригуванням асортиментної та цінової політики. Іншою важливою тенденцією став перехід від управління на основі бюджету доходів та витрат до більш глибокого використання бюджету руху грошових коштів із щоденним моніторингом грошових потоків, залишків грошових коштів, деталізацією тижневих планів та звітів.

Вагомим чинником зміни бюджетної політики підприємств став високий рівень курсової та інфляційної невизначеності в Україні в умовах війни. Незважаючи на суттєві та подекуди успішні зусилля НБУ й уряду щодо стабілізації курсу гривні, зниження темпів інфляції, експерти та суб'єкти господарювання очікують на подальше зниження вартості національної валюти та поступове зростання цін. Цілком обґрунтовано, що для збереження належного рівня фінансової стабільності та ліквідності підприємств більш важливу роль почало відігравати ефективне та оперативне управління дебіторською й кредиторською заборгованістю із формуванням відповідних бюджетів, більш ґрунтовною роботою із постачальниками та покупцями.

Важливим трендом у час війни стала зміна споживчих настроїв населення, концентрація на придбанні найнеобхідніших товарів, формування достатнього рівня запасів продуктів харчування, відмова від придбання товарів, які не належать до першочергових. Закономірною реакцією агропродовольчих підприємств на зміну споживчих настроїв населення стало оперативне корегування асортиментної політики, перегляд виробничих бюджетів упродовж бюджетного року, що є нетрадиційним кроком за стабільної кон'юнктури ринку. У тих підприємств, які недостатньо швидко впровадили зміни в асортименті продукції, відбулось збільшення запасів менш ліквідної продукції.

Загальною тенденцією стало скорочення всіх статей бюджету операційних витрат, в першу чергу тих, що прямо не впливають на забезпечення життєдіяльності підприємств. Поміж іншого, було скорочено фонд оплати праці [16], частково відмовлено у оплаті праці співробітників, які виїхали за межі країни, значною мірою оптимізовано персонал, зменшено витрати на утримання виробничих та адміністративних приміщень, удосконалено політику управління виробничими запасами із зменшенням товарних залишків для всіх видів підприємств.

Слід також виділити ключові тенденції адаптації фінансових бюджетів підприємств та нові підходи до прийняття господарських рішень щодо фінансування. По-перше, менеджмент українських підприємств сконцентрував зусилля на оптимізації податкових витрат у межах діючого законодавства. Держава у відповідь на запит бізнесу визначила законом можливість перейти на час воєнного стану цілій низці підприємств на єдиний податок 2% від обсягу доходів. Це дало змогу бізнесу скоротити витрати на податкове адміністрування, перейшовши на сплату єдиного податку замість податку на прибуток та ПДВ.

По-друге, складною проблемою залишається неефективне адміністрування державою податку на додану вартість. Суттєві затримки із відшкодування цього податку експортерам, несвоєчасне реєстрування податкових накладних обмежують оборотний капітал підприємств в умовах критичного дефіциту оборотного капіталу.

Викликом для агропродовольчих підприємств стало збільшення вартості кредитних ресурсів внаслідок підвищення облікової ставки НБУ із 10 % до 25 % [17]. Підприємства, які будували свою фінансову політику на активному використанні позикових коштів, відчули критичне зниження своєї фінансової спроможності та опинилися на межі банкрутства. Це обумовило перегляд фінансових бюджетів у напрямку оптимізації витрат за кредитними операціями. Зокрема, зусилля українських підприємств у 2022 році були сконцентровані на проведенні переговорів із банками щодо реструктуризації кредитів, зменшення відсоткових ставок у допустимих межах та погашення кредитів у відповідності до можливостей компанії.

З іншого боку, в умовах військового стану підприємства, які обслуговують валютні кредити, отримали істотне зростання кредитного навантаження у гривневому еквіваленті. Хоча у відповідності до постанов НБУ вони мають обмеження щодо можливості погашати ці зобов'язання шляхом переказу коштів за кордон, тому мають відкладену проблему до моменту зняття обмежень на транскордонне переміщення коштів.

Підприємства, які використовують при побудові фінансового бюджету політику низького фінансового левериджу і концентрації на використанні власного капіталу та мають високу ліквідність, отримали можливість додатково збільшити прибуток від фінансових операцій за рахунок збільшення банківських відсотків за депозитами із 6-8 % до 10-14 % в залежності від типу підприємства та рівня співпраці з банківськими установами [18].

Таким чином, саме зміна бюджетної політики у сфері фінансових операцій є надзвичайно важливою для забезпечення фінансової спроможності українських підприємств в умовах війни.

Що стосується адаптації інвестиційного бюджету у період війни, в Україні закономірно спостерігається відмова від інвестиційних проектів, які були заплановані до початку військових дій. Реалізовуються лише ті проекти, які не могли бути відкладені без критичних втрат для компанії. Проекти з розширення виробництва, переобладнання, модернізації тимчасово стали неактуальними для більшості компаній України.

Доходи від інвестиційних операцій також знизились, оскільки інвестиційна привабливість та вартість українських компаній, їх активів внаслідок військових дій критично впали. При цьому загальною точкою зору є те, що у випадку перемоги та позитивного результату війни в Україні відбудеться кардинальне підвищення інвестиційної привабливості українських підприємств, особливо тих, які знаходяться у більш безпечній частині країни.

При цьому при побудові бюджетів на 2023 рік менеджмент підприємств у першу чергу виходить із ідеї, що кон'юнктура агропродовольчих ринків у будь-якому випадку не буде гіршою, ніж у 2022 році, тобто найближче майбутнє вбачається більш сприятливим для збереження ринкової позиції та розвитку, ніж сьогодення.

адаптація бюджетування війна

Висновки

Таким чином, ключовими особливостями зміни бюджетних процесів на українських підприємствах стали

- вимушене підвищення оперативності прийняття бюджетних рішень та адаптація системи бюджетування до умов війни;

- зміна бюджетної стратегії розвитку на стратегію виживання;

- адаптація асортиментної політики із переглядом виробничих бюджетів;

- скорочення бюджетів операційних витрат до необхідного мінімуму;

- перехід від довгострокового планування до управління короткостроковими бюджетами;

- перехід від управління на основі бюджетів доходів та витрат до оперативного управління грошовими потоками на основі бюджетів руху грошових коштів;

- концентрація на управлінні дебіторською та кредиторською заборгованістю, а також товарними запасами;

- відмова від інвестиційних проектів, які можуть бути відкладені без суттєвих втрат для підприємств;

- підвищення ролі бюджетування фінансових операцій задля збереження фінансової стійкості в умовах девальвації та інфляції.

Також слід відмітити, що у критичних умовах військового часу особливо чітко проявились менеджерські здібності керівників українських компаній. Порівняно низький відсоток фактичних банкрутств в країні свідчить про досить високий рівень організації, адаптивності бізнесу та успішний перехід української економіки до ринкових засад. Можна констатувати, що за останні 30 років в Україні сформувався достатнього професійний прошарок управлінців, які ефективно керують компаніями в умовах невизначеності та критичній ситуації військових дій.

Література

1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. К.: Ника-Центр, 2004. 622 с.

2. Бланк И. А. Управление денежными потоками. К.: Ника-Центр, 2007. 752 с.

3. Данкевич А. Є. Методологічні основи розвитку бюджетування в сільському господарстві. Економіка АПК. 2008. № 6. С. 64-69.

4. Єрешко Ю.О. Бюджетування - інструмент оптимізації грошових потоків підприємства. Економічний вісник НТУУ «КПІ». К.: ВПІ ВПК «Політехніка». 2010. № 7. С. 100-105.

5. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Бюджетування в системі управління організацією: теоретичні та прикладні засади. К.: Кондор, 2007. 234 с.

6. Міньковська М.В., Виноградова Ю.О. Аспекти бюджетування: переваги та недоліки, успіхи та помилки. Економіка промисловості. 2008. № 4. С. 161-167 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2008_4_20

7. Нападовська Л. В. Управлінський облік. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. 450 с.

8. Пожуєва Т. О. Бюджетування як напрямок удосконалення системи управління діяльністю підприємств. Вісник економічної науки України. 2017. №1. С. 73-77.

9. Савчук В. Стратегическое бюджетирование. Финансовая консультация. 2004. № 21. С. 15-19.

10. Тодосійчук В.Л., Алескерова Ю.В. Бюджетування як інноваційний підхід в

управлінні аграрним підприємством. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Випуск 10. С. 524-528. URL: http://socrates.vsau.org/repository/getfile.php/13289.pdf

11. Роговий А.В. Фінансове планування як функція менеджменту підприємства. Науковий вісник ЧДІЕУ. 2009. № 2(3). С. 120-127.

12. Білобловський С. Складові елементи процесу бюджетування. Економіка. Фінанси. Право. 2002. № 8. С. 20-25.

13. Алфьорова І., Колесникова М. Дослідження економічної сутності бюджетування та фінансового планування. Схід. 2010. № 3 (103). С. 3-7.

14. Харко А.Ю. Бюджетування у процесі управління фінансовою діяльністю підприємства. Фінанси України. 2001. № 9. С. 87-91.

15. Падіння ВВП України за 9 місяців 2022 року оцінюється на рівні 30% // Міністерство економіки України: [Веб-сайт]. URL: https://www.me.gov.ua/News/Detail? lang=uk-UA&id=4725f89d-00a3-4d63 -941e-4dac3018ab07&title=PadinniaVvpUkrainiZa9- Misiatsiv2022-RokuOtsiniutsiaNaRivni30- (дата звернення: 10.11.2022).

16. Скорочення зарплат та робочих місць: як змінився ринок праці в умовах війни // Суспільне: [Веб-сайт]. URL: https://suspilne.media/243322-skorocenna-zarplat-ta-robocih- misc-ak-zminivsa-rinok-praci-v-umovah-vijni/ (дата звернення: 04.10.2022).

17. Національний банк України підвищив облікову ставку до 25% // НБУ: [Веб-сайт]. URL:https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-pidvischiv-oblikovu-stavku-do-25 (дата звернення: 04.10.2022).

18. У Нацбанку констатують підвищення ставок за депозитами // Укрінформ: [Вебсайт]. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3508069-u-nacbanku-konstatuut-pidvisenna- stavok-za-depozitami.html (дата звернення: 04.10.2022).

References

1. Blank, I.A. (2004). Osnovyi finansovogo menedzhmenta [Fundamentals of Financial Management]. Kyiv: Nika-Centr [in Russian].

2. Blank, I.A. (2004). Upravlenie denezhnyimipotokami [Cashflow management]. Kyiv: Nika-Centr [in Russian].

3. Dankevich, A. Ye. (2008). Metodolohichni osnovy rozvytku biudzhetuvannia v silskomu hospodarstvi [Methodological foundations of the development of budgeting in agriculture]. Ekonomika APK - Economy of agro-industrial complex, 6, 64-69 [in Ukrainian].

4. Kuzmin, O. Ye., & Melnyk, O. G. (2007). Biudzhetuvannia v systemi upravlinnia orhanizatsiieiu: teoretychni ta prykladni zasady [Budgeting in the organization management system: theoretical and applied principles]. Kyiv: Kondor [in Ukrainian].

5. Minkovska, M.V., & Vynogradova, Yu.O. (2008). Aspekty biudzhetuvannia: perevahy ta nedoliky, uspikhy ta pomylky [Aspects of budgeting: advantages and disadvantages, successes and mistakes]. Ekonomika promyslovosti - Economy of industry, 4, 161-167 [in Ukrainian].

6. Napadovska, L. V. (2000). Upravlinskyi oblik [Management accounting]. Dnipropetrovsk: Science and Education [in Ukrainian].

7. Pozhueva, T. O. (2017). Biudzhetuvannia yak napriamok udoskonalennia systemy upravlinnia diialnistiu pidpryiemstv [Budgeting as a direction of improving the management system of enterprises]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy - Herald of economic science of Ukraine, 1, 73-77 [in Ukrainian].

8. Savchuk, V. (2004). Stratehycheskoe biudzhetyrovanye [Strategic budgeting]. Fynansovaia konsultatsyia - Financial consultation, 21, 15-19 [in Russian].

9. Todosiichuk, V.L., & Aleskerova, Yu.V. (2016). Biudzhetuvannia yak innovatsiinyi pidkhid v upravlinni ahrarnym pidpryiemstvom [Budgeting as an innovative approach in managing an agricultural enterprise]. Hlobalni ta natsionalniproblemy ekonomiky - Global and national economic problems, 10, 524-528 [in Ukrainian].

10. Rohovyi, A.V. (2009). Finansove planuvannia yak funktsiia menedzhmentu pidpryiemstva [Financial planning as a function of enterprise management]. Naukovyi visnyk ChDIEU - Scientific journal of ChSIEM, 2(3), 120-127 [in Ukrainian].

11. Biloblovskyi, S. (2002). Skladovi elementy protsesu biudzhetuvannia [Constituent elements of the budgeting process]. Ekonomika. Finansy. Pravo - Economy. Finances. Right, 8, 20-25 [in Ukrainian].

12. Alfyorova, I., & Kolesnikova, M. (2010). Doslidzhennia ekonomichnoi sutnosti biudzhetuvannia ta finansovoho planuvannia [Research on the economic essence of budgeting and financial planning]. Skhid- East, 3(103), 3-7 [in Ukrainian].

13. Yereshko, Yu. O. (2010). Biudzhetuvannia - instrument optymizatsii hroshovykh potokiv pidpryiemstva [Budgeting is a tool for optimizing the company's cash flows]. Ekonomichnyi visnyk NTUU «KPI» - Economic bulletin of National Technical University of Ukraine “KPI”, 7, 100-105 [in Ukrainian].

14. Kharko, A. Yu. (2001). Biudzhetuvannia u protsesi upravlinnia finansovoiu diialnistiu pidpryiemstva [Budgeting in the process of managing the company's financial activities]. Finansy Ukrainy - Finances of Ukraine, 9, 87-91 [in Ukrainian].

15. Padinnia VVP Ukrainy za 9 misiatsiv 2022 roku otsiniuietsia na rivni 30% [The drop in GDP of Ukraine for 9 months of 2022 is estimated at the level of 30%]. Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved from https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=4725f89d-00a3- 4d63-941e-4dac3018ab07&title=PadinniaVvpUkrainiZa9-Misiatsiv2022- RokuOtsiniutsiaNaRivni30- [in Ukrainian].

16. Skorochennia zarplat ta robochykh mists: yak zminyvsia rynok pratsi v umovakh viiny [Reduction of salaries and jobs: how the labor market changed in war conditions]. Suspilne. Retrieved from https://suspilne.media/243322-skorocenna-zarplat-ta-robocih-misc-ak-zminivsa- rinok-praci-v-umovah-vijni/ [in Ukrainian].

17. Natsionalnyi bank Ukrainy pidvyshchyv oblikovu stavku do 25% [The National Bank of Ukraine increased the discount rate to 25%]. NBU. Retrieved from https://bank.gov.ua/ ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-pidvischiv-oblikovu-stavku-do-25 [in Ukrainian].

18. U Natsbanku konstatuiut pidvyshchennia stavok za depozytamy [The National Bank confirms an increase in deposit rates]. NBU. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric- economy/3508069-u-nacbanku-konstatuut-pidvisenna-stavok-za-depozitami.html

Размещено на Allbest.ru