Вплив кризи на трансфер технологій та інновацій у світовій економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив кризи на трансфер технологій та інновацій у світовій економіці

Беспалий Є.А., докторант, кандидат технічних наук, ПрАТ «ВНЗ Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Актуальність теми обумовлена змінами та темпами розвитку інноваційних технологій в економіці та в політиці під час кризи. Розглянуто вплив пандемії на трансфер технологій та інновацій на розвиток світового господарства. Описано процес технологічного трансферу та розвиток інновацій та розкрито сутність циклічності цього процесу. Описано залежність глобального індексу інновацій та проаналізовано еволюцію технологічного трансферу. В роботі розглянуто особливості інноваційної діяльності в провідних країнах світу, державна підтримка з розвитку новітніх технологій та трансферу технологій, з широким використанням інформаційних мереж. Приділено увагу проблемі розвитку трансферу технологій в умовах пандемії COVID-19. На якісному та кількісному рівні проаналізовано вплив COVID-19 на розвиток трансферу технологій у розрізі країн світу та регіонів.

Ключові слова: трансфер технологій, R&D, інновації, COVID-19, розвиток, інноваційна діяльність.

The impact of the crisis on the transfer of technologies and innovations in the world economy

Bespalyy Yevhen, Doctoral Student, Candidate of Technical Sciences, “Interregional Academy of Personnel Management”

The topicality of the topic is due to the changes and pace of development of innovative technologies in the economy and in politics during the crisis. The impact of the pandemic on the transfer of technologies and innovations on the development of the world economy is considered. The process of technological transfer and the development of innovations is described, and the cyclic nature of this process is revealed. The dependence of the global innovation index is described and the evolution of technological transfer is analyzed. The work examines the peculiarities of innovative activity in the leading countries of the world, state support for the development of the latest technologies and technology transfer, with the wide use of information networks. Attention is paid to the problem of the development of technology transfer in the conditions of the COVID-19 pandemic. At a qualitative and quantitative level, the impact of COVID-19 on the development of technology transfer was analyzed across countries and regions. Globalization has closely penetrated the life of the world community, and has not bypassed the world economy as a whole.

Therefore, previously scientifically divided countries began to unite in separate industries and work together on technological inventions and innovations. The COVID-19 pandemic has slowed the global economy and changed the way people interact. However, the economic crisis caused by the pandemic did not have a significant impact on R&D investment. The cuts that affected some economies contributed to the release of additional monetary resources, which were directed to the development of new technologies and the support of innovative developments and startups. The recovery of the global economy will have a greater impact on further investments in technology. Obviously, simultaneously with the growth of the world economy and the rapid transition to the automation ofproduction processes, we can expect a steady increase in investments in R&D in the coming years. At the current stage, the competitiveness of the country's economy is ensured by scientific and technical innovations. Therefore, for the ability of the national economy to develop innovatively, there is a need to create and use the latest modern technologies, with the involvement of advanced companies and countries. The development of the country's economy on an innovative basis is characterized by the dynamics of the scientific capacity of production.

Keywords: technology transfer, R&D, innovation, COVID-19, development, innovative activity.

Постановка проблеми

Світове економічне співтовариство раніше підтримувало тезу про те, що продуктивний потенціал економіки базується на трьох основних факторах: праці, землі і капіталі. Економіст R.Solow переосмислив традиційне розуміння факторів виробництва. На основі оцінки швидкого економічного зростання окремих країн і регіонів після Другої світової війни економіст виділив четверту складову виробничого потенціалу - інноваційну [1].

Інноваційна складова зараз випереджає фактори праці, землі і капіталу, підтвердженням цього є стрімке зростання економіки розвинутих країн світу. Країни інвестують багато мільярдів доларів на розвиток інновацій та технологій, включаючи автоматизацію та роботизацію виробництв. Важливим фактором успіху держав, є підвищення промислової конкурентоспроможності держави на світовій арені, адже найбільша додана вартість створюється в сфері інноваційних технологій. Важливим стимулом для технологічного і, як наслідок, економічного розвитку.

Стрімкий розвиток світового господарства на сучасному етапі - це складний процес конкуренції за завоювання домінуючого положення на світовому ринку. Для держав це політичний та економічний вплив, для компаній - економічні показники успіху та домінування на ринку технологій. Це дозволяє суб'єктам отримувати більший вплив - як політичний, так і економічний - в системі міжнародного обміну та трансферу технологій, що безпосередньо дає можливість впливу на світове співтовариство. В сучасний час головною умовою світової конкуренції є технологічний фактор. Інновації є ключовим показником економічного зростання і підвищення добробуту сучасних компаній і держав.

Трансфер технологій - є сучасним інструментом, для успішності інноваційного процесу та визначає його ефективність. В глобалізованому світі процес трансферу технологій протікає стрімко а інноваційні системи держав піддаються різним впливам з боку світового співтовариства. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю вивчення впливу на розвиток інноваційних процесів та трансфер технологій глобальною пандемією COVID-19. Яка змінює та прискорює процеси технологічного переходу в різних галузях економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науковою базою дослідженні обраної тематики стали праці провідних вчених, науковців та фахівців, зокрема; Solow R. А., Gibson D.W., Иохна М.А., Денисюк В, Allard G., Allard S., Veugelers R., Siegel D., Wright M., та інші вчені [1-6].

Мета статті полягає в наступному: вивчається залежність впливу COVID-19 на інвестиції в технологічні сектори в світової економіки, інновації та трансферт технологій. Вивчається зміна інвестиційних потоків внаслідок впливу COVID-19.

Метою роботи є аналіз впливу пандемії на стан трансферу технологій в умовах чисельних обмежень на переміщення людей, товарів та послуг в глобальному масштабі.

В роботі використовуються наступні методи наукового пізнання: порівняння, вимірювання, спостереження, аналіз і синтез, індукція.

Гіпотеза: незважаючи на значний вплив на світову економіку COVID-19, пандемія призвела до розвитку технологічного трансферу та підштовхнула розвиток нових технологій і підтримку інноваційних стартапів.

Виклад основного матеріалу

Вплив кризи на трансфер технологій та інновацій у світовій економіці, класифікація, визначення, сучасний стан. Термін «трансфер технологій» в загальному сенсі - Є процес успішного застосування та адаптації новітніх технологій, придбання нових унікальних знань, а також отримання оригінальних результатів в будь-якій сфері діяльності, доповнених їх подальшим матеріальним (або іншим) втіленням і комерціалізацією в різних галузях.

Узагальнено трансферт технологій можна поділити на наступні етапи:

1. Презентація винаходу: Дослідники або дослідник презентує винахід, описуючі його, вказуючи приблизну кількість витрачених коштів та імена авторів.

2. Оцінка винаходу. Спеціальний орган оцінює винахід на предмет його патентоспроможності, потенційної комерційної цінності і пропонує найкращий спосіб його захисту та комерціалізації.

3. Заявка на патент: Винахідники розглядають комерційну цінність винаходу і, якщо визнають його цінним, подають заявку на отримання патенту.

4. Оцінка і маркетинг: Після подачі заявки на патент проводиться оцінка технології та підбираються ключові характеристики винаходу для його подальшого просування на ринку.

5. Ліцензування патентів: Метою є виведення винаходу на ринок. Запатентовані винаходи передаються в промисловий сектор на підставі ліцензійних договорів.

6. Комерціалізація: Після підписання ліцензійного договору підприємство оцінює ефективність господарської діяльності ліцен- зіата, отримує і розподіляє доходи в рамках встановлених договорів.

З 2007 року Всесвітня організація інтелектуальної власності щорічно оцінює науковий та інноваційний потенціал країн світу, публікуючи щорічні звіти. У 2022 році до індексу увійшли 132 держави, які разом генерують понад 95% світового ВВП. У таблиці 1 наведені окремі країни в рейтингу.

Перше місце вже багато років займає Швейцарія, значно випереджаючі навіть в порівнянні з другою позицією, на якій розташувалися Сполучені Штати Америки - 61.8 бали проти 64.6 бали у Швейцарії. Швеція займає 3-ю позицію, Німеччина займає 8 місце. КНР нарощує свій потенціал та випереджає Японію на 2 пункти займаючи 11 місце. Естонія впевнено підіймається в рейтингу та знаходиться на 18 місці, випереджаючі Польщу, яка займає 38 місце. Україна займає 57-е місце, випереджаючі Грузію яка знаходиться на 74 місці.

Таблиця 1. Глобальний інноваційний індекс обраних країн у 2022 році

Джерело: складено автором на основі [7]

Історія трансферу технологій налічує понад 110 років і складається з 2-х ключових етапів: 1-й етап - з 1911 по 1960-ті роки і 2-й етап - з 1970-х по теперішній час.

Лінійна модель технологічного поштовху отримала свою назву від гіпотези «Technology-push model». Рушієм інноваційного процесу є нові результати досліджень та розробок, тобто наукова думка розвивається незалежно від ринкової практики, і немає зв'язку між розвитком науки і техніки і потребами ринку. На цьому етапі створення нових продуктів, дослідження і наукові відкриття не залежать від зовнішнього середовища і часу: ринок пасивний - він лише комерціалізує результати винаходів. Дана модель має недолік: вона не враховує вплив ринку на можливі події, пов'язані з винаходом нових технологій. Також не може відобразити складність взаємозв'язку між виробництвом і науковою сферою та не враховує потреби і бажання споживача.

Другий етап ознаменувався появою нелінійних (інтерактивних) моделей трансферу технологій. В цьому випадку важливу роль зіграла гіпотеза «від потреб з боку попиту до науки» (Market-pull model). Основні особливості полягали в тому, що інновації вже не передували ринку - навпаки, вимоги ринку зумовлювали появу винаходів та новітніх технологій. Виникли тісні зв'язки між розвитком науки і техніки і потребами, продиктованими ринком. На цьому етапі знання, отримані в результаті дослідження, базуються на сукупності наявних знань. Згодом потреба ринку в інноваціях починає задовольнятися великою кількістю конкуруючих компаній, з яких виживають тільки найбільш масштабні та технологічні. З недоліків слід зазначити те, що нелінійна модель успішно застосовується до великих технологічних компаній, в рамках яких відбувається конкуренція за ресурси.

На підставі аналізу статистичних даних International Monetary Fund [8] можна зробити висновок, що фінансування інноваційної діяльності в світовому масштабі в 2020 році скоротилося на $ 90 млрд під впливом пандемії COVID-19: Загалом глобальний рівень витрат на інновації скоротився на майже на 4%.

Таким чином, зменшення інвестицій в науково-інноваційну діяльність є наслідком зниження темпів зростання ВВП і переходу його в негативну тенденцію, зниження світової економіки і ускладнення процесу глобалізації економіки. Але незважаючи на значне падіння як світового ВВП, так і окремих країн світу, пандемія COVID-19 в цілому позитивно вплинула на технологічний трансфер.

Глобалізація тісно проникла в життя світового співтовариства, не обійшла стороною і світову економіку в цілому. Тому раніше науково розділені країни почали об'єднуватися в окремих галузях і спільно працювати над технологічними винаходами та інноваціями. Пандемія COVID-19 сповільнила світову економіку та змінила спосіб взаємодії людей. Однак економічна криза, викликана пандемією, не мала значного впливу на інвестиції в НДДКР. Скорочення які торкнулися деяких економіки сприяли вивільненню додаткових грошових ресурсів, які були спрямовані на розвиток нових технологій і підтримку інноваційних розробок та стартапів.

Відновлення світової економіки, матиме більший вплив на подальші інвестиції в технології. Вочевидь одночасно зі зростанням світової економіки і швидким переходом до автоматизації виробничих процесів можна очікувати стійкого зростання інвестицій в НДДКР в найближчі роки [1].

Світова криза, обумовлена пандемією COVID-19 призвели до зниження в Україні ефективної інноваційної діяльності. Розвиток загалом відбувається за рахунок, сировинного сегменту у валовому продукті.

На сучасному етапі конкурентоспроможність економіки країни забезпечують науково-технічні інновації. Тому для здатності національної економіки до інноваційного розвитку є потреба створення та використання сучасних новітніх технологій, з залученням передових компаній і країн.

Розвиток економіки країни на інноваційній основі характеризується динамікою показника науко місткості виробництва.

В найбільш розвинутих країнах більша частина ресурсів спрямовано у сферу нарощування і передачі знань та розвитку новітніх технологій, а не в нарощення традиційного капіталу.

Провідні країни світу, активно інвестують в нові розробки та запрошують до співпраці науковців та винахідників з різних країн.

Але не будь-які новітні технології та знання мають практичну цінність, що призводять до перетворень.

Інноваційна діяльність в провідних країнах має державну підтримку з розвитку новітніх технологій та трансферу технологій, з широким використанням інформаційних мереж.

У провідних країнах світу створюються сприятливі умови для розвитку інновацій, відповідно спеціальні програми стимулюють інновації, що в свою чергу стимулює збільшення темпу економічного зростання країн.

Це створює передумови для втілення сучасних наукомістких технологій в різних сферах економічної діяльності, що призводить до формування певного монополізму на даному етапі наукового-технічного розвитку.

технологічний трансфер інновація

Висновки

Нагальна потреба активізації інноваційної діяльності в Україні очевидна. Удосконалення до інноваційного типу розвитку країни є важливою умовою стрімкого розвитку в світовій економічній системі. Для цього необхідні цілеспрямовані зусилля держави та бізнесу для формування сприйнятливої інновацій економічної системи. Є нагальна потреба удосконалення механізму економічної взаємодії суб'єктів господарювання, для конкурентних переваг та активній інноваційній діяльності та ефективним рішенням з метою досягнення сталого інноваційного розвитку країни.

Список використаних джерел

1. Solow R.А. Contribution to the Theory of Growth: The Quaterly Journal of Economics, 1956. P. 65-94.

2. Иохна М.А. Економіка і організація інноваційної діяльності : навч. посібник. Київ: вид. центр «Академія», 2005. 400 с.

3. Денисюк В. Міжнародний трансфер технологій: сучасний зміст, аналіз закордонної та національної статистики. Економіст. 2005. № 2.

4. Allard G., Allard S. Information behavior in the technology transfer process, Proceedings of the Association for Information Science and Technology, 2017. № 1.

5. Veugelers R., Siegel D., Wright M. Transfer Offices and Commercialization of University Intellectual Property: Performance and Policy Implications, Oxford Review of Economic Policy. 2007. Р. 640-660.

6. World Investment report 2022, UNCTAD.

7. Global Innovation Index 2022. 15^th Edition.

8. International Monetary Fund.

References

1. Solow R.А. (1956) Contribution to the Theory of Growth: The Quaterly Journal of Economics, рр. 65-94.

2. Johna M.A. (2005) Economy and organization of innovative activity: study manual. Kyiv: “Academy center”, 400 p.

3. Denisyuk V. (2005) International technology transfer: modern content, analysis of foreign and national statistics. Economist, no. 2.

4. Allard G., Allard S. (2017) Information behavior in the technology transfer process, Proceedings of the Association for Information Science and Technology, № 1.

5. Veugelers R., Siegel D., Wright M. (2007) Transfer Offices and Commercialization of University Intellectual Property: Performance and Policy Implications, Oxford Review of Economic Policy, рp. 640-660.

6. World Investment report 2022, UNCTAD.

7. Global Innovation Index 2022. 15^th Edition.

8. International Monetary Fund.

Размещено на Allbest.ru