Перспективи розвитку валютного ринку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський торговельно-економічний фаховий коледж Київського національного торговельно-економічного університету

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Перспективи розвитку валютного ринку в Україні

Чернишова О.Б. кандидат економічних наук, доцент

Степанова Д.С. кандидат економічних наук, викладач вищої категорії

Філон М.М. кандидат економічних наук, викладач кафедри політичних наук і права

Стаття присвячена пошуку ефективних механізмів організації роботи валютного ринку України у період післявоєнної відбудови. Аналіз особливостей розвитку валютного ринку дозволив визначити переваги та недоліки процесів лібералізації та регулювання валютних ринків. Визначено фактори впливу на валютні ринки, коливання курсів валют та їх безпосередній вплив на фінансово-економічні процеси. Запропоновано впровадити у валютну систему України заходи щодо її лібералізації при частковому впровадженні регуляторних механізмів Національним банком України, що дозволить знизити коливання курсів валют у післявоєнний період, забезпечити інвестиційну активність та стабільність роботи фінансово-економічних систем. Проведено моделювання перспектив розвитку валютного ринку України шляхом визначення факторів впливу як зовнішніх, так і внутрішніх з метою пошуку оптимальних підходів до управління та регулювання валютного ринку в умовах нових соціально-економічних викликів.

Ключові слова: валютний ринок, валютний курс, фінансова система, лібералізація, регулювання.

Chernyshova Olga, Stepanova Daria Odessa Institute of Trade and Economics of Kyiv National University of Trade and Economics

Filon Mykhailo The State Institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky”

PROSPECTS OF FOREIGN EXCHANGE MARKET DEVELOPMENT IN UKRAINE

The article is devoted to the search for effective mechanisms for organizing the work of the foreign exchange market of Ukraine in the postwar period. It is determined that foreign exchange transactions play a significant role in the system of financial and economic processes. The analysis of the peculiarities of the development of the foreign exchange market allowed the author to identify the advantages and disadvantages of the processes of liberalization and regulation of foreign exchange markets. Each of the systems has certain advantages that should be used in a specific period, in specific conditions of external and internal development. Factors influencing foreign exchange markets, exchange rate fluctuations and their direct impact on financial and economic processes are identified. In order to model the system of possible construction of the foreign exchange market of Ukraine in the post-war reconstruction, a retrospective analysis of the transformations of the currency systems of European countries in the postwar period was conducted. The article analyzes the Bretton Woods International Monetary System, which was developed in 1944 to restore investment and financial activity on the European continent. In the 1970s, this system was replaced by the Jamaican monetary system, which completely changed the architecture of the global foreign exchange market and allowed to ensure the rapid recovery of Europe's economy through the efficient use of financial mechanisms. The analysis of the foreign exchange market system of the Balkan Peninsula in the postwar period identified their advantages and disadvantages, which did not allow these countries to make the most effective use of international financial assistance and ensure self-development of the financial system as a key element of economic development. As a result of the analysis, mechanisms for implementing measures to liberalize Ukraine's monetary system with partial implementation of regulatory mechanisms by the National Bank of Ukraine are proposed, which will reduce exchange rate fluctuations in the postwar period, ensure investment activity and stability of financial and economic systems. Modeling of prospects of development of the foreign exchange market of Ukraine by definition of factors of influence both external, and internal, for the purpose of search of optimum approaches to management and regulation of the foreign exchange market in the conditions of new social and economic challenges is carried out.

Key words: foreign exchange market, exchange rate, financial system, liberalization, regulation.

Вступ

Постановка проблеми. Валютний ринок є основою формування фінансової стабільності країни. Актуальність питання забезпечення конкурентоспроможності України у післявоєнний час шляхом побудови ефективних механізмів розвитку валютного ринку визначається перш з все перспективами потенційного членства країни в ЄС та створенням програм і фондів післявоєнної відбудови, що дозволить відновити економічну та фінансову системи. Ключовою проблемою післявоєнної відбудови є визначення факторів впливу на обмінний курс, застосування регуляторних механізмів, які б забезпечували як свободу валютного ринку, так і його спроможність підтримувати фінансову стабільність у післявоєнний час.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку валютного ринку як основи фінансових відносин національних та глобальних економік, їх факторно-функціональний вплив на економічну систему вивчають Косова Т., Терещенко О. [1], Резнікова Н., Іващенко О., Курбала Н. [2], Дергачова В., Рудніцька Ю. [3], Zeinab S. Y.-C. B. [4], Salomao J., Varela L. [5], Yang H.-C., Syarifuddin F., Chang C.-P., Wang H.-J. [6], Aklin M., Arias E., Gray J. [7], Berka M., Devereux M. [8], Comunale M. [9] та інші зарубіжні і вітчизняні дослідники. Проте, нові виклики та перспективи розвитку ставлять нові вимоги до пошуку інноваційних механізмів розвитку валютних ринків.

Мета та завдання статті. Метою статті передбачено розкрити перспективи розвитку валютного ринку в Україні.

Виклад основного матеріалу

Поняття валютного ринку є широким та комплексним. Вплив факторів на розвиток валютного ринку є багатоаспектним, отже, доцільно систематизувати процеси дослідження проблем розвитку валютного ринку. Відповідно до чинного національного законодавства Національний банк України виконує функцію організації діяльності валютного ринку, реалізовує регуляторну функцію держави на ринку валют [10]. Структуру повноважень Національного банку України у системі валютних відносин можна представити наступними функціями [1-3]: 1) проведення оцінки та забезпечення організації роботи валютного ринку; 2) розробка механізмів реагування на коливання курсу валюти під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів; 3) визначення офіційного курсу національної валюти та застосування регуляторних механізмів його регулювання в умовах відкритого ринку, проведення валютно-курсової політики; 4) організація процесів залучення валютних інвестицій; 5) застосування механізмів стабілізації валютного ринку.

Важливим елементом забезпечення ефективності валютного ринку на національному рівні є застосування регуляторних механізмів, що впливають на діяльність банківської системи. В умовах відкритості української економіки національні регуляторні механізми здебільшого характеризуються лібералізмом, що, зокрема, максимально відкриває доступ до ринку іноземного капіталу та іноземної валюти. Наслідки лібералізації валютного ринку в Україні, що були характерні для національної фінансової системи в останні роки, мають як позитивні, так і негативні наслідки.

Ліберальні підходи до побудови валютного ринку мають і негативні результати, зокрема, можна визначити наступні [7-9]: 1) банківська система України має низькі конкурентні позиції на глобальному фінансовому ринку через низький рівень капіталізації національних банків та їх обмежений доступ до валюти; 2) зростання долі іноземних банків на банківському ринку України, завоювання нових сегментів ринку шляхом витіснення вітчизняних банків, що мають слабші конкурентні позиції; 3) вплив міжнародних фінансових та валютних кризових ситуацій на банківську систему та валютний ринок є вищим в умовах його лібералізації; 4) наявність спекулятивного попиту та проведення спекулятивних операцій в умовах обмеження регуляторних механізмів валютного ринку; 5) підвищення ризиків витоку капіталу за кордон, 6) вплив міжнародного валютного ринку та окремих його суб'єктів на діяльність національного валютного ринку та банківської системи на користь міжнародних гравців; 7) вразливість національного валютного ринку до міжнародних трансформацій та коливань світового валютного ринку; 8) захід на валютний ринок нестабільних фінансових гравців - банків із низьким рівнем капіталізації та високим ступенем фінансової нестабільності.

Отже, аналізуючи процеси лібералізації валютного ринку доцільно визначити, що така система має багато переваг, є необхідною в умовах становлення валютного ринку для нашої країни, тому що Україна ще не є масштабним гравцем на глобальних валютних майданчиках. Проте, процеси дерегуляції та лібералізації вимагають застосування своєчасних корегуючих впливів, що пов'язані як із зовнішніми, так і з внутрішніми факторами впливу на валютні ринки та банківську систему. Отже, актуальним питанням в умовах післявоєнної відбудови та залучення зовнішніх інвестицій у фінансову систему України стане питання пошуку ефективних механізмів гармонійного балансування лібералізацій- них та регуляторних впливів з метою забезпечення сталої роботи валютного ринку.

Для проведення аналізу результативності дерегуля- ційних процесів на валютному ринку України доцільно проаналізувати динаміку коливання валютного курсу на основні валюти (долар та євро) в Україні. Дані статистики зведені до діаграми - рис. 1.

Доцільно зауважити, що у 2020 році основні коливання курсів валют були пов'язані із введенням загальнонаціонального локдауну (березень 2020 року), що суттєво відобразився на економіці та інвестиційній активності, на що, відповідно, і відреагував валютний ринок. Коливання курсу у липні-серпні було результатом як внутрішніх змін, а саме відставки голови Національного банку України, так і зовнішніх впливів, зокрема через відсутність інформації про продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Важливою системою валютного регулювання, що дозволила подолати наслідки Другої світової війни та відновити фінансові механізми, поставивши їх на нові рейки глобальних валютних операцій, була Бреттон-Вудська міжнародна валютна система, що характеризувалася фінансовими відносинами між країнами, розпочатими у 1944 році з метою переходу від військової економічної системи до мирного регулювання та налагодження комерційних операцій. Система передбачала жорсткі регуляторні механізми, зокрема встановлення фіксованого курсу долара США. Світові валюти прирівнювалися до золотого еквіваленту (наприклад, 35 доларів США курс прирівнював до тройської унції, інші валюти котирувались, виходячи із цього фіксованого курсу). Система мала на меті попередження девальвації в умовах руйнування економіки після війни, налагодження системи міжнародної торгівлі у мирний час, що сприятиме як відновленню економічної системи, міжнародної торгівлі, так і встановленню нових «правил гри» на фінансових ринках, що визначало умови інвестування у післявоєнну відбудову. Нова фінансова система, що традиційно прирівнювала курси валют до золотого еквіваленту, мала і нові особливості - активне використання долара США як міжнародної валюти між- державних фінансових операцій. Бреттон-Вудська міжнародна валютна система визначила нові регуляторні механізми для валютних ринків, сприяючи їх глобалізації. Для формування банківської системи на міжнародному рівні було створено та організовано роботу Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що згодом стали основою формування і інституцій Світового банку [12-13].

Передумовами впровадження Бреттон-Вудської міжнародної валютної системи стали наступні причини: відсутність стійких тенденцій розвитку післявоєнної економіки; посилення світової інфляції; намагання попередити дефолт у країнах, що брали участь в активних бойових діях, та подальшої світової рецесії; нестабільність платіжних балансів.

В умовах післявоєнної відбудови у країнах Європи системи валютних ринків складно назвати ліберальними. Проте, регуляторні механізми, які були впровадженні на початкових етапах виходу із післявоєнної фінансової кризи, були швидко замінені на більш ліберальні підходи. Зокрема, вже у 1970-х роках світові валютні ринки характеризувалися вільною валютною торгівлею (Ямайська валютна система). Нова система характеризувалася зниженням ролі золотих запасів та масштабів використання золота у валютних операціях, зростанням ролі долара США, а згодом і переходом на ринок євродолара, плюралізація валютних ринків, зокрема шляхом проведення валютних обмінів через встановлення співвідношень валют через узгодженість курсів країнами-членами МВФ уже без прив'язки до золотого еквіваленту. Лібералізація валютних ринків дозволила створити архітектуру нової валютної системи світу, що має глобальні ознаки. Глобалізація та лібералізація валютних систем забезпечили інвестиційні потоки для відновлення післявоєнної Європи (регуляторні механізми використовувалися виключно для стримування девальваційних процесів та побудови валютних ринків, а їх розвиток вже лежав у площині ліберальних процесів).

Отже, головними механізмами післявоєнної інвестиційної активності в Європі стали наступні елементи валютних ринків: твердий валютний курс; вільна конвертація валюти; багатосторонні кредити.

Для того, щоб надати рекомендації для України у побудові валютної системи післявоєнної відбудови доцільно проаналізувати досвід країн, що постраждали унаслідок військових конфліктів, які мали не такий масштабний характер, як Друга світова війна, та відбувалися у коротшому історичному періоді. Таким прикладом може стати післявоєнне відновлення країн колишньої Югославії. Конфлікт 1996-2004 років на Балканах, що відбувався у центрі Європи, отже призвів до значних економічних наслідків, крім цього доцільно визначити, що країни Балканського півострова є одним із маршрутів міжнародної торгівлі, отже мають важливе значення у стабільності фінансово-економічної системи. Завданням післявоєнної відбудови країн Балканського півострова стало фінансування інфраструктурних проєктів та створення нової моделі валютних ринків, інтегрованих у європейський валютний та банківський простір. Відбудова передбачала можливості отримання дешевих кредитів на відновлення, активізації приватних інвестицій за участі світових країн-донорів. Важливим завданням побудови ефективного валютного ринку стала реструктуризація фінансового сектору. Ефективне управління зовнішнім боргом призвело до його реструктуризації, що, паралельно із залученням великих обсягів іноземних інвестицій, дозволило стабілізувати валютні ринки в країні, покращити стан валютного балансу та оздоровити фінансову і банківську системи. Варто зазначити, що на сьогодні країни, що найбільше постраждали від війни на Балканському півострові, зокрема Боснія та Герцеговина, яка отримала значний обсяг іноземних інвестицій у післявоєнну відбудову, побудувала свій фінансовий ринок таким чином, що мала високу залежність від міжнародної фінансової допомоги, інвестиції були малоефективними, що не дозволило відновити внутрішні фінансові інститути. Відповідно фінансові механізми в країні є малоефективними. Ті країни на Балканському півострові, які змогли освоїти інвестиції, задіявши їх переважно у малому та середньому бізнесі, створили сприятливий інвестиційних клімат, що сприяло і стабілізації валютного ринку (наприклад, Хорватія) [14].

Ключовими аспектами післявоєнної відбудови в Україні відповідно до запропонованого європейською спільнотою нового плану Маршала, можуть стати наступні кроки: 1) зростання обсягів зовнішніх інвестицій у відбудову інфраструктури та створення ефективних фінансових інститутів; 2) розробка механізмів самопідтримуючого економічного розвитку; 3) забезпечення можливостей до дешевого кредитування; 4) перехід від кредитування оборотного капіталу до інвестування у виробництво; 5) залучення значних обсягів іноземної валюти на національний ринок; 6) зростання обсягів капіталізації національних банків, що дозволить підвищити їх конкурентоспроможність; 7) інноваційна відбудова та створення сприятливого інвестиційного клімату.