Соціально-економічний розвиток територій: джерела фінансування

Джерело складено авторами на основі [2,3,4,5]

У 2018-2020 роках майже третину коштів бюджету розвитку м. Львова виділялися на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об' єктів житлово-комунального господарства та інші об' єкти комунальної власності, а також на будівництво, реконструкцію та ремонт доріг. Невеликою часткою характеризуються видатки на фінансування установ соціально-культурної сфери у 2019 році (майже 5%), в 2020 році їх обсяги зросли до 13%, а в 2021 році вони склали 16%. Зазначимо, що у 2018 році за даним напрямом видатки не виділялися. За 9 місяців 2021 року видатки бюджету розвитку Львівської територіальної громади склали 1665,9 млн. грн., або 43,4% до річних планових показників. Найбільше коштів у 2021 році передбачається на інфраструктуру та будівництво доріг.

Не зважаючи на комплекс вагомих завдань, фінансовий ресурс бюджету розвитку є вкрай обмежений. Оскільки бюджет розвитку є одним із основних засобів впливу на соціально-економічний розвиток відповідних територій, існує потреба у подальшому розширенні переліку надходжень до бюджету розвитку за рахунок додаткових стабільних джерел. З огляду на це, проблеми наповнення бюджетів розвитку місцевих бюджетів та оптимізації їх видаткової частини не втрачають своєї актуальності і на сьогоднішній день.

Важливим джерелом фінансування соціально-економічного розвитку громад є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» від 03.02. 2021 р № 102 [6] кошти субвенції спрямовуються на: будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів комунальної власності; здійснення заходів Державної програми розвитку українських Карпат на 2020-2022 роки (за винятком поточних видатків); здійснення екологічних та природоохоронних заходів; придбання для установ комунальної власності обладнання та комунального транспорту, зокрема спеціального призначення; розв'язання проблем окремих адміністративно-територіальних одиниць (малих міст, шахтарських та гірських населених пунктів); здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів; реалізацію проектів з енергоефективності та енергозбереження, проектів водопостачання, водовідведення, та теплопостачання; виготовлення проектної документації; реалізацію проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єктів комунальної власності з виготовленням відповідної проектної документації; здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2; завершення проектів будівництва строком реалізації від одного до трьох років, впровадження яких розпочато у попередні роки за рахунок субвенції.

Субвенція надається місцевим бюджетам за дотриманням умов:

- спрямування субвенції на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної власності;

- наявності затверджених проектів будівництва та результатів проведення їх експертизи відповідно до діючих вимог;

- спроможності подальшого утримання основних фондів комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів;

- завершення реалізації проектів у поточному році.

Упродовж 2018-2021 р. у державному бюджеті України для місцевих бюджетів було виділено 14,46 млрд. грн., з них перерозподілено 11,74 млрд. грн. (рис.2)

Пріоритетними напрямами спрямування коштів субвенції у 2020 та 2021 роках було здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізація та ліквідація спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, реалізація проектів будівництва, спрямованих на забезпечення підвищення якості надання послуг у галузі освіти, охорони здоров'я та спорту.

Рис. 2 Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій, млрд. грн.

Джерело: складено авторами на основі [7]

За даними державної казначейської служби, станом на 01.12.2020 касові видатки з державного бюджету для реалізації субвенції склали 1,64 млрд. грн. Зокрема, відповідно до територіального розподілу розпису державного бюджету, 02.10.2020 року, казначейством України перераховано місцевим бюджетам кошти субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у сумі 740,6 млн. грн., а 17 грудня 2020 року - 72,9 млн. гривень, що складає близько 0,8 млрд. грн. Загальний обсяг субвенції на 2020 рік становить 1,7 млрд. грн. У 2020 році було розподілено близько 1,68 млрд. грн. на понад 1150 проектів.[8] У 2021 році, станом на 1 листопада, місцевим бюджетам перераховано 2,08 млрд. грн., що становить 67,1% загального обсягу субвенції.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про добровільне об'єднання територіальних громад” [9] держава здійснювала фінансову підтримку добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об'єднаних територіальних громад шляхом надання об'єднаній територіальній громаді (далі ОТГ) коштів у вигляді субвенції на формування відповідної інфраструктури. На виконання Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 200 “Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку розвитку об'єднаних територіальних громад” [10] запроваджено Інфраструктурну субвенцію. Загальний обсяг фінансової підтримки субвенції розподілявся між бюджетами ОТГ пропорційно до їхніх площ та кількості сільського населення з рівною вагою обох цих факторів відповідно до формули, визначеної Постановою.

Протягом 2016 - 2019 рр. Уряд виділив для ОТГ 6,5 млрд. грн. на розвиток інфраструктури, реалізовано 9475 проектів. Зокрема, у 2019 році із загального розміру Інфраструктурної субвенції (2,1 млрд. грн.) об'єднані громади використали 2,06 млрд. грн. (98,1 %) та реалізували 3095 проектів. За підтримки держави ОТГ будували і ремонтували школи, дитячі садки, амбулаторії та ФАПи, заклади культури і спорту, ЦНАПи, водогони та дороги, купували спеціалізований транспорт. Фінансова підтримка, підсилила спроможність об'єднаних територіальних громад та певною мірою покращила якість надання послуг населенню [11]. У квітні 2020 р. Верховною Радою України ухвалено зміни до Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік”, згідно з якими зменшені видатки на фінансування бюджетної програми “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку розвитку об'єднаних територіальних громад”, а натомість кошти спрямовано на фінансування Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Оскільки у 2020 році завершився процес добровільного об' єднання територіальних громад і відбулося створення територіальних громад адміністративним шляхом, то постало питання доцільності та обґрунтованості подальшого передбачення Інфраструктурної субвенції у державному бюджеті, як заохочувального фактору та стимулу для добровільного об'єднання. [11]

Відповідно до частини 6 статті 108 Бюджетного кодексу у державному бюджеті України на 2021 рік передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери. Порядок та умови її надання затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05. 2021 р. № 544 [12]. Згідно з Постановою кошти субвенції спрямовуються на реалізацію проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) та ремонту об' єктів комунальної власності (за винятком адміністративних будинків), транспортної інфраструктури та соціально-культурної сфери, у т. ч. розроблення та коригування проектної документації, проведення експертизи проектів; придбання медичного обладнання, зокрема спеціального призначення;

завершення проектів будівництва із строком реалізації від одного до трьох років, впровадження яких розпочато у попередні роки; придбання мультифункціональних спортивних майданчиків.

Умовами надання субвенції є:

- загальна кошторисна вартість проектів будівництва понад 10 млн. грн. (за винятком придбання мультифункціональних спортивних майданчиків);

- спроможність подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів основних фондів комунальної власності, створення, приріст або оновлення яких фінансується за рахунок субвенції;

- спрямування субвенції на створення, приріст, оновлення та ремонт основних фондів комунальної власності;

- завершення реалізації проектів будівництва у 2021-2023 роках;

- під час придбання мультифункціональних спортивних майданчиків співфінансування з обласних бюджетів та бюджетів відповідних територіальних громад в обсязі не менше ніж по 10% загальної їх вартості, а також із залучених на зазначені цілі інших джерел, не заборонених законодавством.

У 2021 році обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери був затверджений в сумі 1958,7 млн. грн. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 28.10.2021 р. № 1311-р обсягів субвенції збільшено до 2016,0 млн. грн. [13]

Для фінансової підтримка проведення регіональної політики держави шляхом фінансування проектів регіонального розвитку у 2012 році у складі загального фонду державного бюджету України створено Державний фонд регіонального розвитку (далі ДФРР).

ДФРР є бюджетною програмою, в основі якої лежить багаторівневий конкурсний відбір проектів на державному та місцевому рівнях, кошти яких розподіляють за певними визначеними критеріями для усіх громад. Коло поданих до фінансування проектів найрізноманітніше: від проектів з відновлення історичних пам'ятників до будівництва та ремонту шкіл, амбулаторій, доріг, спортивних майданчиків.

Згідно ст. 24-1 Бюджетного кодексу України при складанні Бюджетної декларації та проекту державного бюджету України ДФРР визначається в обсязі не менше 1 % прогнозної величини доходів загального фонду проекту Державного бюджету на відповідний бюджетний період [1]. Однак протягом 2012-2015 рр. встановлена норма не виконувалась, а з 2016 року щороку зупиняється законами про Державний бюджет України на відповідний рік розділом «Прикінцеві положення», що призводить до виділення коштів ДФРР у обсягах, менших ніж передбачено Бюджетним кодексом.

Для підвищення ефективності використання коштів ДФРР у 2017 р. додатковим джерелом фінансування ДФРР встановлено спеціальний фонд державного бюджету, при цьому фінансові ресурси, отримані ДФРР від спеціального фонду у 2,5 рази перевищили відповідні обсяги надходжень із загального фонду. Однак, фінансування ДФРР за рахунок спеціального фонду Державного бюджету не має гарантованих джерел наповнення.

Кошти ДФРР спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у т. ч. проектів співробітництва та добровільного об' єднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, спортивної інфраструктури і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів, а також на реалізацію проектів - переможців «Всеукраїнського громадського бюджету». На реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів, передбачається не менше 10% коштів ДФРР за кожним з таких напрямів, а на реалізацію проектів - переможців "Всеукраїнського громадського бюджету" - не більше 10% коштів ДФРР [1].

Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання державного фонду регіонального розвитку” від 18.03.2015 р. № 196 затверджено порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів ДФРР [14]. Кожен проект повинен передбачати співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10% від його вартості. Серед затверджених до реалізації проектів переважають проекти соціального спрямування. Проектам економічного спрямування громади приділяють менше значення. Переважно вони зводяться до проектів з ремонту доріг [15].

Відомості про напрями використання коштів ДФРР у 2019-2020 рр. наведено у табл. 2

Аналіз проектів та обсяги фінансування коштом ДФРР у 2019-2020 роках показали, що здебільшого вони пов'язані з будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом та добудовою об'єктів соціальної і комунальної інфраструктури - освіта (35,5% та 51,1% коштів відповідно), спорт (18,8% та 21,7%) та охорона здоров'я (17,1% та 12%), що сукупно становить 71,4% та 84,4% від загального обсягу касових видатків ДФРР відповідно.

Таблиця 2

Аналіз коштів ДФРР за напрямами використання у 2019-2020 рр.

Позитивним аспектом реформи міжбюджетних відносин є щорічне збільшення інвестиційних ресурсів місцевих бюджетів. Разом з тим, до переліку об'єктів фінансування коштом ДФРР включено лише незначну кількість об'єктів соціального захисту, транспортної інфраструктури і культури. Безумовно, кошти направлялися на відтворення та розбудову мережі закладів соціально-культурної сфери та житлово-комунального господарства, які перебувають у занедбаному стані. Однак, на прискорення економічного зростання регіонів та територій шляхом розбудови інфраструктури індустріальних парків та мережі технопарків, створення центрів підтримки бізнесу, нових робочих місць у сільській місцевості, кошти ДФРР не спрямовувалися. Тобто, один із найпрогресивніших механізмів фінансової підтримки розвитку регіонів фінансується не у повному обсязі, а відібрані проекти регіонального розвитку переважно мали на меті розв'язання соціальних проблем.

Зміни, які відбулися в бюджетному і податковому законодавстві України, пов'язані із реформою місцевого самоврядування та територіальної організації влади, суттєво вплинули на фінансову базу місцевого самоврядування, у тому числі, на процес формування і використання бюджету розвитку. Між тим дохідна частина бюджетів розвитку місцевих бюджетів в Україні не спроможна забезпечити фінансові потреби територій у капітальних вкладеннях. Фінансові ресурси бюджету розвитку в основному спрямовуються на капітальні видатки, натомість на інвестиції в соціально-економічний розвиток територіальних громад йде близько 1% видатків розвитку. Капітальні видатки покриваються за рахунок обов'язкових платежів платників податків. Тому перспективним завданням майбутніх досліджень є пошук можливостей інвестування для одержання додаткового доходу до місцевих бюджетів досить складно.

Список використаних джерел