Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю будівельного бізнесу

Annotation. Ensuring the sustainable economic development of construction enterprises requires a coordinated solution to the problems of forming technological, institutional, and organizational structures capable of combining all the necessary elements into a general reproductive process of growth of economic potential. The research aims to analyze the features of innovation and investment activity of construction enterprises. The author considers the construction sector as a system that includes customers, contractors, subcontractors, suppliers, consultants and designers. Technological innovations (products and processes) are driven primarily by suppliers (manufacturers), while service and organizational innovations tend to be driven by contractors. Innovations in the construction sector have been studied for several decades. Although the subject was studied from both an individual company and an industry perspective, emphasis was placed on the latter perspective. The construction sector has several characteristics that influence innovation management. Value chains in the sector are typically long and complex in nature, activities are project-based, regulatory influence on the sector is significant, and the industry is often considered conservative. The authors believe that the main condition for the effective use of investment management tools is the development of a sound investment strategy based on a comprehensive multidimensional analysis of the prospective investment object. In this regard, it becomes clear that innovative activity is, in fact, the only area of investing investment resources that contributes to obtaining a stable income and has a synergistic effect. The management structure of the enterprise's investment strategy is based on the interaction scheme of production and operational processes. Functions, powers, and responsibilities of all parties in investment development and improvement should be clearly defined, taking into account the probability of risks and uncertainties of modern construction.

Keywords: innovations, investments, management system, construction enterprises, investment activity.

У питанні тактичної реалізації стратегії консенсусу серед практиків та економістів поки що не досягнуто. Однією з найважливіших проблем є те, чи здатний ринковий механізм у чистому вигляді створити умови для економічного зростання та повного використання наявних ресурсів виробництва. Чи може забезпечити задоволення всіх суспільно значущих потреб і наскільки необхідним є державне втручання.

Залежно від наукових поглядів і прийнятих принципів економічної політики в державі дослідники по-різному підходять до її вирішення. Водночас слід зазначити, що у світовій та українській економічній думці сформувалася загальновизнана позиція щодо ринкової економіки, яка потребує чіткого правового оформлення виробничо-економічних відносин; розробки системи правил виробництва та комерційної діяльності. А також необхідний жорсткий контроль за їх дотриманням з боку держави. Без її коригуючої ролі економіка може стихійно розвиватися в напрямі створення тіньових структур. Це зруйнує ринкове середовище з механізмом саморегулювання. Причиною нинішніх труднощів із забезпеченням сталого функціонування підприємств будівельного бізнесу в Україні є зниження інвестиційної активності та як наслідок - зменшення інновацій.

Багато питань щодо забезпечення сталого економічного розвитку будівельних підприємств залишаються малодослідженими та дискусійними як в економічній науці, так і в господарській практиці. Потребують подальших досліджень і перевірок також організаційно-економічні та правові механізми, які є суттєвим резервом і умовою економічного розвитку. Українські дослідження в цьому напрямі, що розгортаються в даний час, ще не представляють собою єдиної концепції, яка б комплексно охоплювала різні сфери, методи оцінки, критерії та фактори економічного розвитку. Ще меншою мірою пов'язана система важелів, що дає змогу реалізувати теоретичну концепцію на практиці. Вирішення поставлених завдань зумовлює актуальність теми дослідження, як в теоретичному, так і в практичному плані.

Інновації в будівельному бізнесі вивчаються протягом кількох десятиліть. Хоча предмет вивчався як з точки зору окремої компанії, так і з точки зору галузі, наголос був зроблений на останній точці зору. Ланцюжки створення вартості в секторі зазвичай довгі та складні за своєю природою, діяльність базується на проектах, регуляторний вплив на сектор є значним, а галузь часто вважається консервативною [1]. Роль нормативних актів як рушійної сили та бар'єру інновацій у будівництві особливо підкреслюється в дослідженнях інновацій сталого розвитку [2, 3].

Мета дослідження - провести аналіз особливостей управління інноваційно-інвестиційною діяльністю будівельного бізнесу.

Результати

Відсутність надійної системи оцінки організаційно-технологічної надійності та привабливості проекту ускладнює визначення інвестиційної політики, негативно впливає на ринок і на розвиток будівельної галузі.

Якість робіт, відповідність технічних регламентів сучасним стандартам, аварійність об'єктів, охорона праці, економічна ефективність тощо. Основні критерії оцінки надійності інвестицій залишаються незмінними, але реалістичне втілення ще далеко від чітко перевірених меж. Насправді оцінка надійності кожного проекту в даний час вимагає побудови повної моделі його виконання з урахуванням усіх факторів нестабільності. Потім до цієї моделі приєднується реальна робота, на яку в свою чергу впливає безліч неврахованих факторів: елементарна недбалість виконавців щодо зміни первинного законодавства та ліцензійної політики в будівельному бізнесі.

Ризики, пов'язані з будівельними роботами, настільки високі, що інвестори, які можуть істотно вплинути на розвиток бізнесу, не вважають ризики виправданими. Тому проекти вдосконалення та розширення, наприклад, підземної інфраструктури значно гальмуються навіть за наявності розроблених наукових проектів.

Так, за даними Державної служби статистики України, в 2021 році обсяг продукції, реалізованої за результатами будівельного бізнесу, склав 253,9 млрд. грн (рис.1.) [11].

Рис. 1. Обсяги будівництва у 2021 р., млрд. грн.

Джерело: [11].

У свою чергу, форми статистичних досліджень в Україні та узагальнені результати не надають можливість простежити кількість суб'єктів господарювання, які запроваджують інноваційну діяльність в Україні у розрізі галузей діяльності. Разом із тим зазначимо, що загальна кількість підприємств, що запроваджують інноваційну діяльність в Україні за 2000-2020 рр. має позитивну тенденцію до зростання (рис.2).

Рис. 2. Динаміка кількості підприємств, що запроваджують інноваційну діяльність в Україні за 2000-2020 рр., %.

Джерело: [11].

Будівельні роботи - один з інноваційних видів діяльності, здатний сприяти залученню інвестицій. Слід комплексно підходити до управління інвестиціями в будівництво підземних споруд, тоді ризики мінімальні, а прибуток максимальний.

На практиці існує нагальна потреба зрозуміти, як зараз здійснюється управління інноваціями в будівельному бізнесі, і розробити засоби для прискорення інноваційного процесу. Наприклад, оскільки вимоги, пов'язані з дизайном та експлуатаційними характеристиками будівлі, постійно зростають, дослідження потреб клієнтів і використання відгуків клієнтів в управлінні, проектуванні та розробці нових послуг і продуктів є важливими для будівельних інновацій [4].

Зокрема, існує практична потреба в системі управління інноваціями в будівництві, адаптованій до топ-менеджменту компанії.

Розглянемо основні складові стратегічного плану розвитку інноваційно-інвестиційного потенціалу будівельного бізнесу.

Перша складова - бізнес-стратегія, яка є найважливішим елементом у розділі стратегії. У процесі дослідження бізнес-стратегія в основному сприймалася як даність, оскільки бізнес-стратегія є відправною точкою для всіх видів діяльності компанії. Обсяг проектів був на рівні інноваційної стратегії. Інноваційна стратегія формулюється на основі бізнес-стратегії, яка спрямована на сприяння реалізації бізнес-стратегії. На основі інноваційної стратегії бізнесу виведено цілі інноваційної діяльності. Потім ресурси розподіляються на основі стратегій і цілей. Усі компанії повинні мати певну інноваційну стратегію. У деяких проектах стратегія оцінюється та оновлюється у відповідності до проекту. Компанії-кейси визнають встановлення цілей особливо важливим для успішного виконання трьох інших функцій.

Введення ринкових даних (друга складова) має на меті керувати процесом розвитку та сприяти прийняттю ефективних інвестиційних рішень щодо інновацій; складається з чотирьох елементів, якими є потреби клієнтів, регулювання, технології та конкуренти. Потреби клієнтів можуть містити, наприклад, нові проблеми споживачів, нові проривні ідеї для досліджень і розробок, інформацію про обмеження бюджету в економічному сенсі або зміну переваг споживання. Регуляторна сторона особливо важлива в будівельному бізнесі. Це означає, що регуляторний внесок ринку є особливо важливим. Нормативно-правові дані можуть містити інформацію про національне законодавство, політичне середовище чи державні субсидії. Компанії також визнали дуже важливими технології та внесок у проект конкурентів.

Процес розвитку можна порівняти з традиційними системами управління інноваціями, які зустрічаються в науковій літературі з управління інноваціями. Генерація ідей може здійснюватися як власними силами, так і сторонніми. Розробка продукту та пілотування продукту також включені в процес розробки. На етапі використання вирішується, чи буде нова інновація перевірена в будівельних проектах і чи буде вона представлена на ринку.

Подальший розвиток концепції можна здійснити на основі результатів пілотного проекту шляхом передачі інформації з проекту в процес науково-дослідних робіт. Компанія, яка в основному займається виробництвом будівельних виробів, визнає функцію процесу розробки особливо актуальною.

Компетенції та ресурси можна знайти як у компанії, так і ззовні, як це передбачає теорія відкритих інновацій. Зовнішні ресурси можуть бути використані шляхом придбання інтелектуальної власності в інших компаніях.

Зовнішні компетенції та ресурси також можна отримати шляхом формування партнерства з компаніями, які співпрацюють. Це особливо важливо для будівельного бізнесу, оскільки будівельний бізнес зацікавлений у вирішенні проблеми з фрагментованими ланцюжками доданої вартості шляхом партнерства, яке узгоджує інтереси різних зацікавлених сторін. Крім того, придбання компаній було визнано значними для великих компаній. Компетентність також можна отримати на ринку, наймаючи нові таланти. Навчання можна організувати всередині компанії або придбати за її межами.

Підсумовуючи, слід зазначити, що оцінка ефективності інвестиційних проектів у будівництві та відмінності в рівнях територіальної рентабельності не враховуються взагалі або без належного методичного обґрунтування. Це в першу чергу впливає на якість показників економічної ефективності інвестиційних проектів у будівництві, отриманих у результаті розрахунків, а також на необхідність підвищення ефективності інвестиційних проектів у будівництві. Основними заходами зростання інноваційно-інвестиційного потенціалу будівельного бізнесу є:

- різке скорочення частки прихованої економіки в реалізації інвестиційних проектів у будівництві;

- розробка інвестиційних проектів, що передбачає вивчення кореляційного впливу факторів, які впливають на будівельний бізнес;

- приділяти більше уваги теоретичним аспектам розробці інвестиційних проектів, оскільки роль економічних наук у реалізації інвестиційних проектів у будівельному бізнесі велика;

- посилений розвиток людського капіталу працівників будівельного бізнесу.

У відповідь на повільне зростання продуктивності будь якої компанії, а тим паче будівельної, починають досліджувати штучний інтелект (Artificial Intelligence, далі - AI) з точки зору можливостей подальшої оптимізації процесів і підвищення продуктивності діяльності [5]. Переваги включають запобігання перевитрат, покращення безпеки на об'єкті, підвищення ефективності управління планами проекту та зростання продуктивності на об'єктах. Використання технологій AI покращило автоматизовані процеси та забезпечило конкурентну перевагу [6].

Технології штучного інтелекту трансформують будівельні структури для підвищення ефективності, вдосконалення бізнес-моделей і виведення на ринок нових послуг [7]. Крім того, оскільки проекти є тимчасовими та комплексними, які покладаються на моделі планування та розкладу, будівельна галузь виграє більше, ніж інші галузі, використовуючи технології [8].

АІ може допомогти будівельному бізнесу шляхом автоматизації операцій і цифровізації процесів для підвищення продуктивності, безпеки та якості. Ця незалежність зробить будівництво споруд більш базованим на доказах і менше залежатиме від неявних знань. Це зменшить непередбачені зміни, які можуть вплинути на час і вартість. Хоча штучний інтелект у будівельному бізнесі є новою темою, їй бракує «прикладних знань» і «неявних знань». Більшість наукової літератури зосереджується на одному унікальному алгоритмі протягом усього процесу будівництва, а дослідження, які аналізують усі алгоритми, обмежені лише на етапі спорудження об'єктів [9]. Основна проблема вимірювання переваг штучного інтелекту полягає у складності визначення переваг і вигід від застосування технологій АІ. Ця невизначеність посилюється, оскільки великі будівельні компанії все ще впроваджують традиційний процес, який можна автоматизувати, а невеликі субпідрядники дотримуються подібної бізнес-моделі [10].

Загалом, порівняно з іншими секторами, застосування АІ в будівельному бізнесі досить обмежене.

Інновації стали центральною проблемою для всіх галузей і країн завдяки їхньому внеску в національне економічне зростання, конкурентоспроможність і вищий рівень життя. Це складне явище з широким діапазоном вхідних і вихідних даних, які створюють різноманітний вплив на продуктивність на рівні компанії, галузі та на національному рівні. Єдиного повного визначення інновації немає; воно може бути як технологічним, так і нетехнологічним, включаючи організаційні та маркетингові аспекти. У широкому сенсі це можна визначити як створення та впровадження нових знань для підвищення вартості продуктів, процесів і послуг. Інновації також можуть бути ключовим джерелом конкурентної переваги для бізнесу будівельних компаній, пропонуючи засоби, за допомогою яких фірма може досягти запитів клієнта в конкретному проекті або своїх власних цілей у ряді проектів. Як важлива економічна змінна, оцінка інновацій привернула багато уваги як науковців, так і практиків. Однак через складність, притаманну всьому процесу, вимірювання інновацій не є легким завданням. Історично склалося так, що приватні організації та державні органи, як правило, вимірювали інновації з точки зору вхідних ресурсів (наприклад, витрат на дослідження та розробки) та результатів (наприклад, патентів або заявок на торгові марки). Бізнес будівельного сектору розглядається як соціально-економічна система, що включає клієнтів, підрядників, субпідрядників, постачальників, консультантів і дизайнерів. Технологічні інновації (продукти та процеси) рухаються головним чином постачальниками (виробниками), тоді як підрядники, як правило, впроваджують сервісні та організаційні інновації.

Висновки

Основний висновок цього дослідження полягає в тому, що компанії будівельного бізнесу можуть використовувати системи управління інноваціями та отримати від них вигоду, яка полягає в оптимізації процесів будівництва, управління підприємством, підвищення продуктивності діяльності. Разом із тим, потужні інноваційні проекти потребують достатнього рівня фінансування, що може бути забезпечене, з одного боку, за рахунок власних джерел підприємств, а з іншого - за рахунок залучення зовнішніх інвестицій. Тому процес посилення ефективності управління інноваційно-інвестиційною діяльністю будівельного бізнесу є одним із пріоритетних завдань для підприємств цієї сфери. Особливої уваги набуває проблема залучення прямих іноземних інвестицій в інновації будівельного бізнесу та управління ними в умовах російсько-української війни.