Сценарний прогноз продовольчої безпеки України: тренди змін та очікувані індикатори

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський національний агроекологічний університет

СЦЕНАРНИЙ ПРОГНОЗ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ТРЕНДИ ЗМІН ТА ОЧІКУВАНІ ІНДИКАТОРИ

Гринишин В.Є.

здобувач

Анотація

У статті з'ясовується питання формування продовольчої безпеки України з позицій оцінки тенденцій змін і сценарного прогнозування ключових індикаторів. Прогнозування виконано в програмному середовищі IBM SPSS за авторським методологічним супроводженням. Процес моніторингу існуючих трендів розвитку продовольчої безпеки України ґрунтувався, по-перше, на оперативному виявленні негативних тенденцій показників безпеки з метою нівелювання їхнього негативного впливу; по-друге, на ідентифікації та посиленні сприятливих трендів; по-третє, прогнозуванні очікуваних змін. Презентовано авторську методику прогнозування індикаторів продовольчої безпеки в розрізі індикаторів ресурсного потенціалу, індикаторів виготовлення та розподілу продовольства та індикаторів споживання продовольства. Більшість індикаторів продовольчої безпеки, що описують процес споживання харчових продуктів, характеризується несприятливими трендами, що суттєво відрізняється від прогнозів індикаторів ресурсного забезпечення та виробництва харчових продуктів. На підставі зазначеного можна констатувати, що джерела можливого погіршення продовольчої безпеки слід шукати в межах розподілу виготовленого продовольства. Виявлено, що стратегічно важливим кроком є не підтримка існуючого тренду рівня продовольчої безпеки, а створення умов щодо його зміни в бік прискорення. Майже без змін залишатиметься співвідношення обсягів виробництва та споживання молока. Очікується, що вітчизняні сільськогосподарські виробники покриватимуть внутрішню потребу в молоці, однак майже не створюватимуть резервів на випадок форс-мажорних несприятливих обставин і бази для нарощення експорту цього виду продукції. Найбільшим зростанням характеризується відношення обсягів виробництва та споживання плодів, ягід і винограду - на 4,8--7,2% за 2020-2022 рр. Але, враховуючи те, що потреба в цих продуктах задовольняється трохи більше, ніж на половину, таке зростання також є недостатнім. Обсяги виготовлення та споживання овочів поступово зростатимуть.

Ключові слова: продовольча безпека, індикатори продовольчої безпеки, тренди змін, сценарний прогноз, самозабезпечення продовольством.

Annotation

Vadym Hrynyshyn External Doctoral Student Zhytomyr National Agroecological University

SCRIPTED FORECAST OF UKRAINE'S FOOD SECURITY: TRENDS OF CHANGE AND EXPECTED INDICATORS

Objective. In the article the questions of forming the Ukraine's food safety are illuminated from positions of estimation of tendencies of changes and scenario prognostication of key indicators. Methods. When writing the article, the authors used the methods of monographic research, sociological and comparative analysis, and methods of logic, comparison and generalization, methods of predictive evaluations. Results. It is educed, that strategically an important step is not support of existent trend of food strength security, and conditioning in relation to its change toward an acceleration. Almost without changes there will be correlation of production and consumption of milk volumes. It is expected that domestic agricultural producers will cover an internal requirement in milk, however, almost will not create backlogs in case of force-majeure unfavorable circumstances and base for the increase of export of this type of products. A most height is characterize correlation of production and consumption of garden-stuffs, berries and vine volumes (4,8-7,2%, 2020-2022). But, taking into account that a requirement in these foods is satisfied little more than on a half, such height also is insufficient. Volumes of making and consumption of vegetables gradually will be raise. Scientific novelty. Authorial methodology of prognostication the indicators of food safety is presented in the cut of indicators of resource potential, indicators of making and distribution food and indicators of consumption food. Most indicators of food safety, that describe the process of consumption foods, characterized by unfavorable trends, that substantially differs from the prognoses of indicators the resource providing and production foods. It is possible to establish the basis of marked, that the sources of the possible worsening of food safety it is necessary to search within the limits of distribution the made food. Practical significance. The process of monitoring of existent trends of development the Ukraine's food safety was founded: firstly, on the operative exposure of negative tendencies indexes safety with the purpose of leveling of their negative influence; secondly, on authentication and strengthening of favourable trends; thirdly, on prognostication of the expected changes.

Keywords: food safety, indicators of food safety, trends of changes, scenario prognosis, self providing by food.

Актуальність теми

Продовольча безпека є запорукою сталого розвитку України. Водночас, її формування піддається впливу різноманітних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Своєчасне виявлення потенційних загроз продовольчій безпеці передбачає оцінку існуючих трендів її основних індикаторів і подальше їхнє прогнозування. Проведення відповідних досліджень дасть можливість визначити тенденції розвитку ключових параметрів продовольчої безпеки та встановити, у якому напрямі змінюються джерела її забезпечення. Питання прогнозування актуалізується ще й через те, що розробка як оперативних, так і стратегічних механізмів управління продовольчою безпекою має враховувати існуючі тенденції зміни її індикаторів. Окреслене свідчить про актуальність і своєчасність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченню проблем формування продовольчої безпеки країни присвячено праці багатьох вітчизняних дослідників. Найґрунтовніше досліджувалася ця проблема в працях такими вченими, як О. Батигіна, О. Горняк, А. Даниленко, О. Дармограй, В. Жушман, Г Калетнік, В. Корнієнко, А. Полторак, А. Рудич, О. Скидан, А. Скрипник, Є. Стариченко, В. Ткачук, Ю. Харазішвілі, А. Шевченко та ін. [1-4; 6-10]. Напрацювання вказаних дослідників формують підґрунтя для забезпечення ефективних науково-прикладних розробок у сфері продовольчої безпеки держави. Водночас, за умов глобалізації варто здійснювати прогнозування рівня продовольчої безпеки країни з позицій оцінки тенденцій змін та ключових індикаторів.

Метою статті є прогнозування рівня продовольчої безпеки України з позицій оцінки тенденцій змін і сценарного прогнозу ключових індикаторів.

Результати дослідження

До показників, тенденції зміни яких необхідно оцінити, зараховано показники ресурсного потенціалу, показники виготовлення та розподілу продовольства та показники споживання продовольства. Прогнозування виконано в програмному середовищі IBM SPSS. На першому етапі прогнозування часові ряди перевірено на наявність аномальних (нетипових) викидів, які можуть суттєво викривити результати подальшого моделювання тенденцій. Ідентифікація таких аномальних викидів здійснюється для кожної змінної завдяки побудові коробчастої діаграми. Наявність вагомих викидів (тобто, так званих «вус») у діаграмі є свідченням нетипових значень індикатора. Якщо нетипові викиди значень виявлено, то необхідно перевірити, чи не пов'язані вони із загальною динамікою показника. Наприклад, якщо такі аномальні значення характерні для початкових та останніх періодів, то зазвичай це пов'язано із чітко вираженою тенденцією до стрімкого зростання/зменшення показника в часі. Така ситуація характерна для самозабезпечення плодами та ягодами, часовий ряд якого має яскраво виражену зростаючу динаміку. Зокрема, 2018 р. цей показник був удвічі більший порівняно з 2008 р. і в цілому протягом 2008-2018 рр. спостерігається чітко виражена тенденція до зростання цього показника. Натомість, наприклад, при дослідженні коробчастої діаграми за даними часового ряду рівня самозабезпечення овочами виявлено аномальні викиди, характерні для проміжних років, а саме для 2008 та 20іО рр.

Для того, щоб усунути аномальні значення показників, відповідні часові ряди необхідно згладити. Для згладжування використано або метод експоненціального згладжування, або модель ARIMA - інтегрована модель авторегресії, в основу побудови якої покладено метод ковзного середнього. За допомогою інструментарію «Конструктор моделі часових рядів» IBM SPSS для кожного ряду обрано модель з максимальним значенням відносної помилки. Максимальною відносною помилкою моделі визначено 5%. Тобто, якщо для найкращої моделі згладжування відносна помилка буде більшою 5%, то така модель є неадекватною, а часовий ряд таким, що не може використовуватись для прогнозування методом регресійного аналізу.

Відповідно до результатів аналізу часових рядів індикаторів продовольчої безпеки України та побудови моделей згладжування отримано такі результати:

- рівень самозабезпечення овочами - нетипові викиди 2008, 2010 рр., модель ARIMA з відносною помилкою 3,8%;

- рівень самозабезпечення м'ясом - нетипові викиди 2016, 2017 рр., модель ARIMA з відносною помилкою 4,9%;

- рівень самозабезпечення яйцями - нетипові викиди 2013, 2014 рр., модель експоненціального згладжування з відносною помилкою 6%. Дані часового ряду цього показника для прогнозування не використовуються;

- рівень самозабезпечення рослинними оліями - нетипові викиди 2014 р., модель експоненціального згладжування (модель Холта) з відносною помилкою 10,1%. Дані часового ряду цього показника для прогнозування не використовуються;

- відношення імпорту овочів до експорту - нетипові викиди 2010, 2014 р., модель експоненціального згладжування (модель Холта) з відносною помилкою 10,7%. Дані часового ряду цього показника для прогнозування не використовуються;

- відношення виробництва плодів, ягід, винограду до їхнього споживання - нетипові викиди 2015 р., модель експоненціального згладжування з відносною помилкою 5%;

- відношення виробництва м'яса до споживання - нетипові викиди 2011 р., модель експоненціального згладжування з відносною помилкою 87%. Дані часового ряду цього показника для прогнозування не використовуються;

- відношення виробництва молока до споживання - нерівномірна тенденція, модель експоненціального згладжування з відносною помилкою 1,2%;

- відношення виробництва яєць до споживання - нетипові викиди 2014, 2015 рр., модель експоненціального згладжування з відносною помилкою 3%;

- відношення імпорту плодів, ягід, винограду до ємності - нетипові викиди 2015 р., модель експоненціального згладжування з відносною помилкою 10,8%. Дані часового ряду цього показника для прогнозування не використовуються;

- відношення імпорту м'яса до ємності - нетипові викиди 2011, 2015 рр., модель ARIMA з відносною помилкою 128%. Дані часового ряду цього показника для прогнозування не використовуються.

Згідно із результатами регресійного аналізу індикаторів продовольчої безпеки відсутністю тенденції зміни характеризуються рівень самозабезпечення молоком, відношення імпорту та ємності ринку молока і яєць, відношення фактичного і нормативного споживання м'яса та м'ясних продуктів, молока й молочних продуктів, яєць. Встановлено, що тенденцією до зростання характеризуються площа сільськогосподарських угідь, рівень самозабезпечення плодами та ягодами, співвідношення виробництва та споживання зерна, імпорту та ємності ринку зерна. Натомість, поголів'я ВРХ і співвідношення імпорту і ємності ринку овочів мають тенденцію до зниження.

З огляду на те, що тренди визначених індикаторів продовольчої безпеки описуються різними регресійними функціями, характер їхньої динаміки також суттєво відрізняється. Більшість тенденцій характеризуються лінійним або затухаючим зростанням/спаданням. Варто зауважити, що жоден із показників не характеризується тенденцією зміни за експонентною, тобто «лавиноподібним» зростанням/зниженням. Також украй негативним є наближене до лінійного скорочення поголів'я ВРХ майже без затухаючого компонента, що створює загрозу як для забезпечення населення повноцінним білком, так і для продовольчої незалежності України, де м'ясо є одним із стратегічно важливих імпортних позицій. Зростаюча тенденція до збільшення співвідношення обсягів імпорту зерна до ємності ринку.

На базі побудованих моделей і моделей регресії з довірчими інтервалами коефіцієнтів регресії будуються сценарні прогнози для довірчого інтервалу з надійністю 95% (табл. 1).

Таблиця 1

Прогнозування індикаторів продовольчої безпеки (ресурсний потенціал, виготовлення та розподіл продовольства)