Ціни на соціально значущу харчову продукцію в умовах надзвичайних викликів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут продовольчих ресурсів НААН

ЦІНИ НА СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩУ ХАРЧОВУ ПРОДУКЦІЮ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ ВИКЛИКІВ

Бокій О.В., к.е.н., с.н.с., відділ економічних

досліджень та інноваційного провайдингу,

Мороз М. А. заст. завідуючого, відділ економічних

досліджень та інноваційного провайдингу

м. Київ

Анотація

ціна продовольчий ринок малозабезпечений

Предмет дослідження - економічні процеси та підтримка цін на харчову продукцію соціального призначення для забезпечення продовольчої безпеки. Мета дослідження полягає у визначенні реакції цін на продовольчому ринку в умовах надзвичайних викликів і заходів протидії ціновому зростанню та підтримки малозабезпечених верств населення. Застосовано методи: діалектичний і системного узагальнення - для оцінки еволюції поняття щодо соціально значущої харчової продукції; порівняльний, індексний - для порівняння, оцінки цін та індексів цін на харчову продукцію в областях України та в динаміці; прогнозних оцінок - для побудови прогнозів цін на харчову продукцію; аналізу статистичної звітності. Результати дослідження. Соціально значущою запропоновано визначити харчову продукцію, що регулярно споживається всіма верствами населення, забезпечує основний раціон харчування найменш захищених верств і має високу соціальну значущість. В умовах надзвичайних викликів - пандемії та військової агресії Російської Федерації - насамперед прискорилося зростання цін на продукцію тривалого зберігання. Знижується купівельна спроможність мешканців України у перерахунку на курятину, молоко та хліб, що нижча більше ніж удвічі, порівнюючи із Польщею та Угорщиною. В Україні на національному рівні для третини домогосподарств не забезпечено продовольчу безпеку. За прогнозними розрахунками, у серпні до квітня 2022 р. очікується зростання цін на курятину і молоко. Під впливом агресії російської федерації посилилися регіональні відмінності цін на харчову продукцію. Прискореними темпами зросли ціни у найбільш військово нестабільних Херсонській і Донецькій областях, а також в областях із великою концентрацією переселенців - Львівській і Тернопільській. Для протидії ціновому зростанню, забезпечення доступності харчових продуктів необхідно налагодити безперебійну логістику постачання сировини переробним підприємствам та роботу переробних підприємств; вдосконалити логістику постачання готової продукції населенню. Важливо розробити методику визначення осіб, які найбільше потребують продовольчої підтримки, надати адресну підтримку вразливим верствам населення. Сприятимуть безперебійному забезпеченню харчовими продуктами релокація потужностей із зони ризику, постачання продовольства у вразливі регіони, створення карти продовольчої допомоги для зарубіжної підтримки. Сфера застосування результатів дослідження. Призначено для фахівців у галузі економічних досліджень ринку продовольства й аналізу цін, наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів. Результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях цінової ситуації на ринку продовольства, механізмів стримування цін.

Ключові слова: харчова промисловість, ціни, купівельна спроможність, соціально значущі харчові продукти, продовольчий ринок, доступність харчових продуктів, надзвичайні виклики

Annotation

PRICES FOR SOCIALLY SIGNIFICANT FOOD PRODUCTSIN CONDITIONS OF EMERGENCY CHALLENGES

Bokiy Olena1, Ph.D, Economy, sen.res. worker, Department of Economic Research, Innovation Provisioning and External Relations

Moroz Mykola1, Deputy Head of Department, Department of Economic Research, Innovation Provisioning and External Relations institute of Food Resources of NAAS, Kyiv, Ukraine

The subject of the research is economic processes and maintaining the price of social food products to ensure food security. The purpose of the study is to determine the reaction of prices in the food market in crisis, exploring measures to mitigate price growth and support vulnerable people. Methods applied dialectical and systematic generalization - to assess the evolution of the concept of social products; comparative, index - for comparison, evaluation of prices and price indices for food products in the regions of Ukraine and in the dynamics; forecast estimates - to build forecasts offood prices; analysis of statistical reporting. Research results. Define as socially significant food products that are regularly consumed by all segments of the population, provide the basic diet of the least protected segments and have a high social significance. In the context of extraordinary challenges - the pandemic and military aggression of the Russian Federation - first of all, the growth of prices for long-term storage products accelerated. In Ukraine, food security is not provided for one third of households. According to forecasts, in August to April 2022, prices for chicken and milk are expected to rise. Under the influence of the aggression of the Russian Federation, regional differences in food prices intensified. Prices rose rapidly in the most militarily unstable Kherson and Donetsk region, as well as in regions with a high concentration of migrants like as Lviv and Ternopil. To counteract price growth, ensure the availability of food products, it is necessary to establish uninterrupted logistics of raw material supply to processing enterprises and the work of processing enterprises; to improve the logistics of supply of finished products to the population. It is important to develop a methodology for identifying the people most in need of food support, to provide targeted support to vulnerable groups. The relocation of facilities from the risk zone, the supply of food to vulnerable regions, and the creation of a food aid map for foreign support will contribute to the uninterrupted supply offood. Scope of research results. Designed for specialists in the field of economic research of the food market and price analysis, researchers, teachers, graduate students and students of higher educational institutions. The results can be used in further research on the price situation in the food market, price containment mechanisms.

Keywords: food industry, prices, purchasing power, socially significant food products, food market, food availability, emergency challenge

Постановка проблеми

Життєву важливість забезпечення безперебійного доступу населення до продовольства підтверджено діяльністю ФАО та її звітами у галузі продовольчої безпеки. У 2021 році до голоду в окремих країнах, погіршення продовольчого забезпечення та зростання цін на продовольство призвели пандемія та кліматична криза, локальні військові конфлікти. Військова агресія російської федерації в Україні у лютому 2022 р. загострила не лише стан і можливість життєдіяльності населення України, міграційну кризу, а й поставила під загрозу продовольче забезпечення і продовольчу безпеку в усьому світі. Згідно з доповіддю Генерального директора ФАО Цюй Дун'юя, на тлі агресії російської федерації в Україну та зростання світових цін на продовольство (які у березні 2022 р. зросли на 12,6% і досягли максимального рівня за всю історію спостережень) суттєво підвищилися продовольчі витрати населення усього світу, найперше - малозабезпечених верств [1]. І на порядку денному, враховуючи необхідність подолання воєнної та продовольчої кризи, важливо насамперед концентрувати всі зусилля вчених та фахівців у галузі продовольчого забезпечення для вирішення завдань безперебійного забезпечення населення продовольством за прийнятними цінами, захисту малозабезпечених верств населення. У продовольчому забезпеченні населення важливу роль відіграє цінова доступність харчових продуктів для всіх верств населення, для повноцінної життєдіяльності людини. Тому дослідження тенденцій зміни цін на харчові продукти, цінової реакції на кризові ситуації, оцінка заходів для забезпечення цінової стабільності та продовольчої безпеки населення є своєчасними й актуальними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Оцінці ринку продовольства, цінової ситуації на ринку харчових продуктів в Україні присвячені дослідження багатьох українських і зарубіжних вчених, зокрема М. Сичевського [2-5], О. Коваленко [2-4, 6], О. Куця [2, 4, 7], О. Шпичака [4, 8] та інших. Серед останніх зарубіжних досліджень доцільно виділити напрацювання M. F. Bellemare, який довів, що соціальні хвилювання та стихійні лиха впливають на волатильність цін харчових продуктів [9]; E. Bekkers, M. Brockmeier та інші науковці [10], які проаналізували рівень впливу змін міжнародних цін на продовольство на внутрішні ціни. Водночас дослідження цінової ситуації на соціально значущу харчову продукцію в умовах надзвичайних викликів потребують більш поглиблених досліджень.

Мета дослідження полягає у визначенні реакції цін на продовольчому ринку в умовах надзвичайних викликів та заходів протидії ціновому зростанню і підтримки малозабезпечених верств населення. Матеріали та методи. Теоретичні підходи базуються на дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених з питань регулювання продовольчого ринку та ціноутворення харчової продукції. Застосовано методи: діалектичний і системного узагальнення - для оцінки еволюції поняття соціальної продукції; порівняльний, індексний - для оцінки індексів цін на харчову продукцію в областях України; прогнозних оцінок - для побудови прогнозів цін на харчову продукцію; аналізу статистичної звітності.

Результати та обговорення

Двадцяті роки двадцять другого сторіччя були ознаменовані у світі безпрецедентними кризовими явищами та процесами, які вплинули на життєдіяльність людства. У 2020 році головною загрозою для України і світу, щодо фізичної, економічної, продовольчої безпеки та логістики була пандемія. Через невідповідність цін на продовольство доходам і можливостям громадян України частка витрат на харчування (разом із напоями) у сукупних споживчих витратах населення в Україні була найвищою в Європі - 56,4%; в Європейському Союзі - 13,0%, зокрема у Польщі - 16,4%, Болгарії - 18,4%, Литві - 20,2% [11, 12].

Водночас суттєвого зростання індексу споживчих цін (інфляції) у 2020 р. не відбулося - до 105% у грудні до грудня 2019 р. проти 104% (у грудні 2019 до грудня 2018 р.) До того ж індекс споживчих цін на продовольство у 2020 р. відповідав 104,9%. Спостерігалося скорочення діяльності бізнесу та доходів населення, труднощі логістики. У 2021 р. ринок відреагував на виклики зростанням індексів інфляції - до 110,0% (112,7% - на продовольство). Лише у квітні 2022 р. інфляція сягнула 110,9% до грудня 2021 р. (на продовольство - 116,1%). Основними причинами зростання цін у цей період стали порушення виробничо-збутових ланцюгів на локальному, національному й міжнародних ринках, обмеження руху робочої сили та погіршення очікувань щодо ситуації на основних продовольчих ринках. У поточний рік через збройну агресію російської федерації в Україні посилилася загроза голоду не лише в нашій країні, а й в усьому світі, адже в Україні зосереджено 8,5% експорту пшениці, 11,3% ячменю, 11,4% - кукурудзи, 37,1% - соняшникової олії [13]. Руйнування та блокування інфраструктури, розірвання поставок, безпрецедентне переміщення осіб у зв'язку з бойовими діями, панічні настрої споживачів, різке збільшення попиту в окремих регіонах призвели до зростання цін; негативно вплинули на цінову ситуацію та купівельну спроможність населення в Україні.

Соціально значуща харчова продукція (тобто життєво важливі для кожної людини харчові продукти першої необхідності) завжди була у полі зору державних і місцевих органів виконавчої влади. У грудні 1996 року для запобігання різкої інфляції як наслідку кризових явищ (коли у 1993 р. ціни зросли більше ніж у 100 разів, у 1994-1995 рр. інфляція відповідно дорівнювала 501% і 282%), постановою Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 було запроваджене державне регулювання цін; для харчової продукції - шляхом встановлення граничних рівнів рентабельності та торговельної надбавки «на окремі види продукції, що мають соціальне значення» [14]. До переліку входило 16 видів харчових продуктів.

Від затвердження постанови Кабінету Міністрів України № 1548 25.12.1996 і по теперішній час було прийнято майже 90 змін та доповнень, а також велика кількість пов'язаних регуляторних актів, що стосувалися регулювання цін (тарифів) на продовольчу й іншу споживчу продукцію, калькулювання собівартості. На період прийняття нормативного документу постанова стримала різке зростання цін на продовольство. Водночас у подальшому державне регулювання цін не сприяло розвитку бізнесу, мали місце неузгодженості у цінових продовольчих ланцюгах.

На прикладі хліба, постановою регулювався хліб простої рецептури, до якого належали «хліб і хлібобулочні вироби із борошна пшеничного першого і другого сорту, із суміші борошна пшеничного першого і другого сорту та житнього обдирного, а також хліб і хлібобулочні вироби для діабетиків». У 2008 році постановою Кабінету Міністрів України № 55 введено поняття «хліб масових сортів», щодо продукції, яка «має найбільшу питому вагу в обсягах споживання в регіоні», а також - батони [15, 16]. У 2011 р. у додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 89 було застосовано поняття «хліб, який користується найвищим споживчим попитом в регіоні» [17]. Основним недоліком державного регулювання цін було те, що не враховувався увесь спектр витрат і потреб виробників, як наслідок - погіршувалася якістьпродукції, мали місце диспропорції у ціноутворенні, витрати на виробництво розподілялися між іншими видами продукції.

Доцільно затвердити на законодавчому рівні поняття «соціальна значуща харчова продукція» як харчову продукцію, що регулярно споживається всіма верствами населення, є основним раціоном харчування найменш захищених верств і має високу соціальну значущість.

Через стабілізацію ринкової ситуації в Україні, у 2016 році Громадською радою при Державній регуляторній службі України було запропоновано відмінити державне регулювання цін на харчову продукцію [18]. Відміну державного регулювання цін на продукцію підтримували галузеві виробники, асоціації та вчені.

Як результат, від 2017 року державне регулювання цін на харчову продукцію було відмінено, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 394 [19]. До 2021 року за «соціальними» цінами реалізувалася хлібобулочна продукція в обмеженій кількості - 10-15% загального випуску хлібокомбінатів. У м. Києві налічувалося більше 150 кіосків ТОВ ТД «Київхліб», де реалізовувалася соціальна продукція. Від 2021 року через подорожчання сировини, було відмінено соціальну складову, ціни на продукцію у кіосках були на рівні цін в інших супермаркетах. Водночас було досягнуто домовленості щодо запобігання стрімкому зростанню цін на продукцію.

У 2020 році унаслідок поширення пандемії коронавірусу погіршилися умови діяльності бізнесу. Для стримання зростання цін на харчові продукти та забезпечення мешканців України життєво важливим продовольством, 22.04.2020 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», якою тимчасово запроваджено державне регулювання цін на «товари, що мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення», через механізм декларування зміни роздрібних цін у разі їх збільшення [20]. Було поновлене регулювання цін на десять соціально значущих харчових продуктів, низку фармацевтичних препаратів і медичних засобів через механізм декларування роздрібних цін у разі їх збільшення. Порівнюючи з попередніми переліками продукції (згідно з редакцією постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 2015 року), з-під державного регулювання було виключено крупи манну та пшеничну (що користуються меншим попитом у населення); олію соняшникову (ціни на яку зростають відповідно до світової кон'юнктури); ковбаси варені (споживання яких знижене), а також яловичину і свинину. Замість хліба пшеничного з борошна першого сорту і борошна першого сорту, які завжди були у переліку соціальної продукції і щодо якого впродовж багатьох років було застосовано моніторинг цін, було зафіксовано лише борошно пшеничне вищого сорту.

Кризові явища, спричинені пандемією коронавірусу, поступово стабілізувалися на кінець 2021 року, однак Україна уповільнила експорт окремих видів продовольства, зокрема олії соняшникової - на 26% порівнюючи з 2020 роком. Через зростання вартості мінімального продуктового кошика, затвердженого державою, його частка у прожитковому мінімумі для працездатної особи станом на січень 2022 року досягла 92%, проти 60% у 2005 р. та 83% у грудні 2020 року.

Від лютого 2022 року, військова агресія російської федерації в Україні спричинила безпрецедентну гуманітарну й економічну кризу в країні, потік мігрантів, різке падіння купівельної спроможності населення та погіршення логістики постачання продукції. За даними ООН, станом на 27 травня 2022 року територію України залишили 6,7 млн осіб (зокрема 3,6 млн осіб спрямували до Польщі, 0,9 млн - до Румунії). Водночас 2,2 млн осіб повернулися в Україну [21]. Внутрішня та зовнішня міграція ускладнює логістику переміщення продовольчих ресурсів, створює ажіотажний попит і, відповідно, зумовлює зростання цін на продовольство.

Для запобігання зростанню цін на продовольство, попри чинну на той час постанову Кабінету Міністрів України № 341 від 22.04.2020, постановою Кабінету Міністрів України № 223 від 06.03.2022 встановлено, що обласні військові адміністрації разом з Національною поліцією, Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками забезпечують контроль за встановленням суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі цін на двадцять видів продовольчих товарів, окремі види пального та ліки [22].

Динаміка зміни цін на харчові продукти демонструє: порівнюючи із 2016 р., коли було відмінено державне регулювання цін на соціальні види продовольства, у грудні 2017 року випереджаючими темпами зросли ціни на м'ясо, молоко і хліб пшеничний з борошна вищого сорту, ціни на який не підлягали державному регулюванню, а також батони (табл. 1).

У квітні 2022 р. до грудня 2021 р. стрімко зросли ціни на продукцію тривалого зберігання - макаронні вироби, борошно пшеничне; найменше зросли ціни на м'ясо та іншу продукцію дорожчого сегменту.

Графічні цінові тренди на основні види продовольства демонструють прискорене зростання цін на продукцію тривалого зберігання (крупи) і молоко на початку пандемії та військової агресії російської федерації; із запізненням - зростання цін на більш дорогий сегмент - м'ясо; прискорення зростання цін на хліб від лютого 2022 р. (рис. 1).

Цінові прогнози, побудовані за допомогою трендів, свідчать з високою вірогідністю про зростання цін на основні види продовольства (у серпні до квітня 2022 р.), зокрема на тушки курячі - до 80 грн/кг (на 5%); на молоко (до 2,5% жирності у пакуванні) - до 32-33 грн/кг; ціна на хліб пшеничний майже не зміниться, за умови стримання росту цін на сировину (рис. 1). Для стабілізації цін на продовольство в умовах сучасних викликів, особливо військової агресії в Україні, необхідно забезпечити підтримку виробників соціально значущої продукції за допомогою доступу до кредитування, враховуючи що облікова ставка Національного банку України зросла з 10 до 25%, безперебійного забезпечення пальним та паливом, врегулювання умов поставок продукції до торгівельних мереж і наявності сировини для виготовлення продукції на внутрішньому ринку, вдосконалити логістику постачання продовольства. Важливо відстежувати не лише ціни, а й купівельну спроможність населення, тобто здатність мешканців України придбати необхідні харчові продукти.

Таблиця 1

Зміна цін на окремі види продовольства грудень до грудня попереднього року,%