Деякі аспекти впливу вступу до ЄС на формування макроекономічної політики держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти впливу вступу до ЄС на формування макроекономічної політики держави

Анін Владислав Анатолійович кандидат економічних наук

Анотація

Стаття досліджує аспекти процесу вступу до ЄС як інструментарію розвитку національної економіки (на прикладі України).

На прикладі співробітництва Україна -- ЄС та підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС (21.03.2014 р. -- політична частина Угоди, 27.06.2014 р. -- економічна частина Угоди) та аналізу економічної частини Угоди -- Розділів III - VI Угоди про асоціацію з ЄС (Юстиція, свобода та безпека; Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею; Економічне та галузеве співробітництво; Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством) окреслено процес імплементації європейських підходів у нормативно-правове поле країн-кандидатів на членство в ЄС.

Означено позитивні аспекти запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (ЗВТ) від 01.01.2016 р., генерованої положеннями Розділу IV Угоди про асоціацію з ЄС у контексті економіко-політичного, товарообмінного, інституційно-політичного концептів. Досліджено проблемні аспекти пристосування владно-урядовим апаратом України до положень Розділу V та Розділу VI Угоди про асоціацію з ЄС, що визначають контексти фінансового співробітництва та економічного моніторингу за ЄС-схемою.

Узагальнено концептне забезпечення макроекономічної політики держав-членів ЄС. Означено нариси економічної політики ЄС від Європейського центрального банку (European Central Bank). Окреслено процедурно-процесну роль Комітету економічної політики ЄС (Economic Policy Committee) у формуванні аналітично-консенсуальної карти економіко- політичного розвитку відповідно вимог глобалізації, інформатизації та діджиталізації світового суспільного простору.

Окреслено можливості рецепції Україною фінансових підходів ЄС як наднаціонального політико-економічного союзу та окремих членів ЄС у вітчизняне правове поле. Визначено наративи державної антикорупційної та фінансово- монетарної політик у статусі кандидата-члена ЄС (на прикладі України).

Ключові слова: макроекономічна політика держави, країни-члени ЄС, євроінтеграційний поступ, фінансово-економічна імплементація, фінансовий сектор, управління державними фінансами, протидія корупції.

Abstract

Anin Vladyslav Anatoliyovych PhD in economics

SOME ASPECTS OF THE INFLUENCE OF ACCESSION TO THE EU ON THE FORMATION OF THE MACROECONOMIC POLICY OF THE STATE

The article explores aspects of the EU accession process as a tool for the development of the national economy (on the example of Ukraine).

On the example of Ukraine-EU cooperation and Ukraine's signing of the Association Agreement with the EU (21.03.2014 - the political part of the Agreement, 27.06.2014 - the economic part of the Agreement) and analysis of the economic part of the Agreement - Sections III - VI of the Association Agreement with the EU (Justice, freedom and security; Trade and trade-related issues; Economic and sectoral cooperation; Financial cooperation and anti-fraud provisions) outlines the process of implementing European approaches in regulatory legal field of candidate countries for EU membership.

The positive aspects of the introduction of a free trade area between Ukraine and the EU (FTA) dated 01.01.2016, generated by the provisions of Section IV of the Association Agreement with the EU in the context of economic, political, barter, institutional and political concepts are identified. The problematic aspects of the adaptation of the Ukrainian government apparatus to the provisions of Section V and Section VI of the Association Agreement with the EU have been studied, defining the contexts of financial cooperation and economic monitoring under the EU scheme.

The conceptual support of the macroeconomic policy of the EU member states is generalized. Essays on economic policy of the EU from the European Central Bank (European Central Bank) are indicated.

The procedural process role of the EU Economic Policy Committee is designated (Economic Policy Committee) in the formation of an analytical and consensual map of economic political development in accordance with the requirements of globalization, informatization and digitalization of the world public space.

The possibilities of reception by Ukraine of financial approaches of the EU as a supranational political and economic union and individual EU members in the legal field are indicated. The narratives of the state anti-corruption and financial monetary policy in the status of an EU candidate are determined (on the example of Ukraine).

Keywords: macroeconomic policy of the state, EU member states, European integration promotion, financial economic implementation, financial sector, public finance management, countering corruption.

Постановка проблеми

На сьогодні Європейський Союз є політико- економічним, транснаціональним об'єднанням держав, 27 країн-членів котрого проводять спільну інституційно-політичну та фінансову (внутрішню і зовнішню) політики. Окрім позитивної економічної карти, членство в ЄС або євроінтеграція як його складова (себто підписання, ратифікація та затвердження необхідного спектру нормативно-інституційної документації) вимагає від держави значних державно-управлінських перепрофілювань. На прикладі України, до таких видозмін варто віднести власне підписання Угоди про асоціацію з ЄС (її політичної та економічної частин), що покладає на вітчизняний державно-управлінський апарат як «суб'єкт реалізації відповідного політичного курсу» обов'язки із запровадження та реалізації зони вільної торгівлі (ЗВТ) із ЄС від 01.01.2016 р., впровадження важелів макроекономічного зростання ВВП (імпортно-експортні операції із ЄС та розширення власної «імпортної карти», довоєнного налагодження масовості аграрного виробництва тощо).

В свою чергу, процес вступу до ЄС вимагає виконання усіх пунктів відповідної двосторонньої економічної кооперації. Таким чином, на прикладі підходів державно-фінансового управління Європейського центрального банку (European Central Bank) та Комітету економічної політики ЄС (Economic Policy Committee) вбачається доцільним прослідкувати контексти можливої україно-європейської економічної інкорпорації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аспекти впливу процесу вступу до ЄС на формування макроекономічної державної політики були частково розглянуті вітчизняними та зарубіжними науковцями.

Серед вітчизняних розробників політико-економічної доктрини виділяємо монографічне дослідження О. Бетлій, М. Риженкова, К. та В Кравчука, І. Коссе, С. Галько, Д. Науменка, В. Мовчан, І. Бураковського та Г. Кузнецової (складові частини та концепти виконання Україною економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС на шляху до повноправного членства у ЄС); Н. Горбаль, К. Кухтяк, М. Руди (щодо інтегративної взаємодії понять «євроінтеграція» та «економічна спроможність»); Г. Дергачової та В. Смольникової (до питання впливу євроінтеграції на розвиткові стратегії МСП -- малих та середніх підприємств -- котрі є ключовими складниками формування макроекономічного потенціалу та, відповідно, фінансово- економічної політики держави); В. Волковської (відносно євроінтеграційного поступу як складника стратегічного розвитку малого та середнього підприємництва); Д. Паламарчука (щодо визначення контекстів впливу євроінтеграційних процесів на інституційно-політичний та політико- економічний розвиток України) тощо.

Зарубіжна наукова економіко-феноменологічна доктрина представлена дотичними до теми нашого дослідження напрацюваннями. Серед них -- дослідження C. C. Нелло (окреслення концептів фінансово-економічної інституціоналізаційної політики ЄС); Д. Шиєка (процеси європейського економіко-соціального моделювання в умовах геоглобальних кризових явищ); Г. Бадінгера та Ф. Ніцша (до питання визначення поняття «економіки євроінтеграції» у її політико-фінансовому вимірі); Р. Тараса (аспектування євроінтеграційного поступу Республіки Польща та подальше повноправне отримання країною статусу країни-члена ЄС); К. Дента (щодо визначення терміну «європейська економіка» у глобально-правовому, масштабно- політичному та порівняльно-імплементаційному аспектах).

Мета статті -- дослідити деякі аспекти впливу вступу до ЄС на формування макроекономічної політики держави.

Виклад основного матеріалу

Європейський Союз як економіко- політичне об'єднання функціонує на засадах гласності, інституційної прозорості, розширення економічних зв'язків та потенційного зростання ВВП його держав-членів. Відповідно до Розділу VIII Договору про функціонування Європейського Союзу від 2012 р. (Title VIII of the Treaty on the Functioning of the EU 2012) [1], під економічною політикою ЄС варто розуміти забезпечення відкритої ринкової економіки, права вільної економічної конкуренції та ефективного розподілу ресурсів. Таким чином, потенційні програми країн- кандидатів на членство у ЄС повинні включати застосування даних заходів у державно-управлінській доктрині.

Приклад України та виконання вітчизняним державно-управлінським апаратом економічних положень Угоди про асоціацію з ЄС, в свою чергу, демонструє наступне : по-перше, забезпечення відкритої ринкової економіки реалізується частково (так, запровадження зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна - ЄС є радше одностороннім, адже отримання товарів із Європи не має відповіді у вигляді належного рівня вітчизняного виробництва для побудови двостороннього економічного співробітництва); по-друге, поняття вільної економічної конкуренції є відносним, адже сфера енергетично- комунальних, сільськогосподарських та навіть інформаційних послуг в Україні є монополізованою; по-третє, ефективний розподіл ресурсів є однією із проблемних державно-бюджетних складових (наприклад, видатки на освіту, що у період 2019-2021 р. складали менш ніж 1% від обсягів Державного бюджету України, є яскравим тому свідченням). Водночас, процес вступу України до ЄС провокує певні позитивні мірила економічного державного управління, про які поговоримо нижче.

Перш за все, варто говорити про контексти економічного співробітництва Україна-ЄС крізь призму запровадження зони вільної торгівлі (ЗВТ) із 01.01.2016 р. (Розділ IV Угоди про асоціацію з ЄС) [2], чим асоціюється не лише політичне, але й економічно-торговельне (товарно- економічне) співробітництво формату Україна-ЄС. Де-факто, це - - спрощений митний пропуск товарів через кордон держав-підписантів (України з державами ЄС), вільний обіг таких товарів та, зокрема, вихід українських товарів на міжнародні (європейські ринки) із метою експансіювання (розширення) вітчизняного економічного потенціалу. Окрім того, для товарів, що реалізуються у межах ЗВТ, встановлюються пільгові податкові умови та пільгові податкові періоди. Подібним також «провокується» підвищення стандартів якості вітчизняної (української) продукції співмірно із стандартами якості ЄС (останні, до речі, також встановлюються Розділом IV -- Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею -- Угоди про асоціацію з ЄС). Одночасно зауважимо, що деякі аспекти реалізації концептів функціонування ЗВТ залишаються реалізованими наполовину внаслідок повільної реконцептуалізації вітчизняного виробничого сектору на означені ЄС-стандарти.

Питання формування макроекономічної політики держави має не лише торговельно-виробничий, але й владно-урядовий та економічно-антикорупційний аспекти генерації. Так, Розділом V Угоди про асоціацію з ЄС (Економічне та галузеве співробітництво) визначено, зокрема, аспекти макроеконоімчного співробітництва формату Україна-ЄС (ст. 343 Угоди). Зазначається, що завданням України в рамках т.зв. «макроекономічної інтеграції» повинно стати наближення вітчизняного економіко-фінансової політики до принципів державно-грошової стабільності, державно-фінансової збалансованості та владно-фінансового балансування. Означені складники, відповідно до ст. 343 Угоди про асоціацію з ЄС, визнаються форматорами ринково-економічного кластеру.

Наведені формально-методологічні (декларативні) вимоги слугують інструментами впорядкування таких державно-управлінських євроінтеграційних секторів, як «фінансовий сектор» та «управління державними фінансами».

Аналіз офіційного веб-порталу процесу Євроінтеграції України -- Пульсу Угоди [3] -- дозволяє визначити позитивними вітчизняними державно-управлінськими перепрофілюваннями «фінансового сектору»(загальний прогрес 2014 р. -- дотепер -- 67%) чітке дефініціювання терміну «політичний діяч» задля неможливості узурпації влади (в тому числі, економічної) останнім (2017 р.); впровадження механізмів запобігання легалізації-відмиванню незаконних (злочинних) доходів шляхом прийняття Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 р., поточна ред. -- від 01.04.2023 р. (2018-2019 рр.); впровадження дієво-прозорого процесу вітчизняно-іноземного інвестування шляхом внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» та Закону України «Про режим іноземного інвестування» (надання контрольно- ревізійної компетенції та наддержавно-організаційної компетенції Національній інвестиційній раді; 2019 р.) тощо.

Водночас, обставинами гальмування процесу євроінтеграційної асоціації України з ЄС у кластері «фінансовий сектор» є дерегульованість організаційно-стандартних вимог діяльності компаній з управління активами за створеними ЄС-концептами; питання юрисдикційності банків та провадження банківської діяльності за стандартами ЄС; а також деконтрольованість процесу транскордонної інвестиційної капіталізації за встановленими ЄС стандартами ( усе -- 2019 р.) [3].

Сектор «управління державними фінансами» (загальний прогрес 2014 р. -- дотепер складає 90%) [4], відповідно матеріалів онлайн-ресурсу «Пульс Угоди», в свою чергу, відзначається високим рівнем державно-управлінської євроінтегративності. На виконання Розділу V (Економічне та галузеве співробітництво) Угоди про асоціацію з ЄС Україна повністю реорганізувала Держфінінспекцію в орган державного фінаудиту; розширила компетенційні повноваження Рахункової палати, імплементувавши у її діяльність стандарти Міжнародної організації вищих аудиторських установ (INTOSAI) (2015 р.). Крім того, 29.12. 2021 р. Розпорядженням КМУ № 1805-р було розроблено, затверджено та ухвалено Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 р. та план заходів з її реалізації (мета останньої -- проведення структурно-галузевих фінансово-економічних реформ, концептування соціально-фінансової та економічної інклюзій за допомогою ефективно державно-галузевого управління.

Вищенаведені управлінські стандарти, впроваджені Україною на шляху до повноправного членства у ЄС, потребують певного інституційного рецепіювання концептів фінансово-економічної стандартизації ЄС.

Ключову роль у контрольно-ревізійної діяльності фінансовій діяльності ЄС інституційно відведено Європейському центральному банку (European Central Bank) [5, 6, 7], діяльність котрого спрямовується і координується Лісабонською стратегією зростання та зайнятості (Lisbon Strategy for Growth and Jobs, прийняття -- 2000 р., рекодифікація -- 2005 р.), Стратегією «Європа- 2020» та Пактом Євро Плюс 2011 р. (Euro Plus Pact 2011). Дані нормативно- правові акти встановили необхідність реформ на ринках товарів, капіталу та праці, а також -- формування гнучкого, конкурентного, безперебійного функціонування економіко-валютного та фінансово-економічного кластеру ЄС-існування. Пріоритети координаційного діяльності Європейського центрального банку -- формування європейської валютної єврозони, підтримання національного, монетарного та обмінного валютних курсів, покращення транснаціональної (країна ЄС -- країна ЄС) та транскордонної (країна ЄС -- країна-партнер ЄС або країна-кандидат на членство в ЄС).

Потрібно відзначити, що Україні, як країні-кандидату на членство в ЄС (відповідно синхронного рішення Ради Європи від 23.06.2022 р.), необхідно залучити розширене коло повноважень Європейського центрального банку (European Central Bank) до власного фінансово-економічного управління. Логічним, на погляд автора даної статті, виглядає комплексне розширення фінансово-монетарних та економіко-політичних повноважень Національного банку України (НБУ) із внесенням відповідних змін до Закону України «Про Національний банк України» N° 679-XIV від 20.05.1999 р. (ред. від 31.03.2023 р.).

Не менш важливим інституційно-політичним та політико-економічним утворенням ЄС, на який варто звернути увагу Україні в процесі євроінтеграції, є Комітет економічної політики ЄС (Economic Policy Committee) [5, 6, 7]. Орган відповідає за досягнення політико-економічного консенсусу з питань виконання згаданої Лісабонської стратегії зростання та зайнятості (Lisbon Strategy for Growth and Jobs), створення єдиного економіко-глобалізаційного ринку та сприяння макроекономічній структуризації. Орган, окрім того, відповідає за формування наддержавної (надмонетарної) фінансово- економічної політики (якість та стійкість валюти «євро», стабільність державних фінансів, їхню здатність до відтворення та структурно- пореформеної концептуалізації фінансових ринків країн-членів Союзу).

Як і у випадку із діяльністю Європейського центрального банку (European Central Bank), досвід діяльності Комітету економічної політики ЄС (Economic Policy Committee) може бути застосований не лише Національним банком України (НБУ), але й контрольно-фінансовим тріумвіратом «НБУ -- Рахункова палата -- органи державного фінансового аудиту) для розвитково- перспективних концептів (поруч із ревізійно-контрольною та моніторингово- фінансовою компетенцію) державного економічного управління на шляху до виконання положень економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС.

Екстра-стовпом державної економічної політики країни-підписанта асоціативних угод із ЄС є боротьба із корупцією та шахрайством. В Україні, наприклад, остання реалізовується першочергово інституційно -- шляхом створення спеціалізованих незалежних органів (САП, НАБУ, ДБР) для контролю за дотриманням законності на державних посадах та одночасного попередження узурпації влади. Потрібно зазначити, що в Україні процес імплементації підходів ЄС щодо протидії корупції є найскладнішим -- за 2014 р. -- 2022 рр. реалізовано 24% означеного Угодою про асоціацію з ЄС антикорупційного плану заходів.

Зазначимо, що антикорупційна політика є однією із ключових засад державної та наддержавної незалежності (суверенності) в доктрині ЄС. Масштабне коло нормативного забезпечення (Договір про функціонування ЄС 2012 р., Директива (ЄС) 2017/1371, Регламент ЄС 2020/2092 Про загальний режим умов для захисту бюджету Союзу) встановлює презумпцію законодавчого контролю доцільності, гласності та прозорості державно- кошторисних витрат, а також -- механізми формування національної та наднаціональної боротьби з корупцією. У рамках даних ініціатив було створено Європейський офіс з питань боротьби з шахрайством (OLAF) із вищим рівнем превентивної ефективності подолання корупції, порівняно з аналогічними інституційними антикорупційними формулярами в Україні.

Таким чином, відмічаємо необхідність перепрофілювань державного антикорупційного апарату України відповідно описаних вимог та стандартів ЄС. При цьому, відзначаємо наявність певних позитивних антикорупційних здобутків, як-от створення органів галузевої антикорупційної юрисдикції -- задля стандартизації вітчизняного макроекономічно-розвиткового статусу. Відтак, стандартизація процесу євроінтеграції -- один із ключових наративів виконання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС.

Висновки

Аналіз аспектів впливу процесу вступу до ЄС на формування макроекономічної політики держави (на прикладі України) дозволив дійти наступних висновків.

По-перше, макроекономічна політика ЄС являє собою структурну сукупність засобів, способів, механізмів та заходів із стандартизації національної валюти, фінансово-грошової систематизації та забезпечення стійкого розподільчо-економічного добробуту.

Дана політика реалізується на державному (країни-члени ЄС) та наддержавному (ЄС як економічний союз та політичне утворення) рівнях та забезпечується, зокрема, діяльністю профільних інституцій -- Європейського центрального банку (European Central Bank) та Комітету економічної політики ЄС (Economic Policy Committee).

По-друге, євроінтеграційний економічний поступ України варто розглядати крізь призму реалізації економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС -- а саме Розділів III - VI (Юстиція, свобода та безпека; Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею;

Економічне та галузеве співробітництво; Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством).

Даний аспект має як позитивні (перепрофілювання Рахункової палати, аудиторна стандартизація відповідно Міжнародної організації вищих аудиторських установ -- INTOSAI), так і тимчасово негативні (недостатня ефективність антикорупційної політики) аспекти державно-управлінської екстраполяції.

По-третє, процес вступу України до ЄС та вітчизняний єврорух сприяє налагодженню торговельних зв'язків із ЄС. Яскравий приклад -- запровадження зони вільної торгівлі (ЗВТ) формату «Україна -- ЄС -- Україна» та, відповідно, вільного обігу (обміну) торговельно-реалізаційною продукцією на засадах спрощеної митно-контрольної та митно-податкової процедур, а також -- поступового налагодження макроекономічного співробітництва.

Література

1. EurLex. Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union 2012. -- EL off. website. -- Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=celex%3A12012E%2FTXT

2. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони № 984_011 від 21.03.2014 р. (ред. від 25.10.2022 р.). -- Відомості Верховної Ради. - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text

3. КМУ. Пульс Угоди про асоціацію з ЄС. Фінансовий сектор. -- Офіційний вебпортал КМУ. -- Режим доступу : https://pulse.kmu.gov.ua/ua/streams/financial-services

4. КМУ. Пульс Угоди про асоціацію з ЄС. Управління державними фінансами. -- Офіційний веб-портал КМУ. -- Режим доступу : https://pulse.kmu.gov.ua/ua/streams/ management-public-finances

5. Baldwin, R.E., Wyplosz, C. The Economics of European Integration. -- McGraw-Hill Education, 2019. -- 520 p.

6. Molle, W. The Economics of European Integration : Theory, Practice, Policy. -- Taylor & Francis, 2017. -- 460 p.

7. Dold, M., Krieger, T. Ordoliberalism and European Economic Policy : Between Realpolitik and Economic Utopia. -- Taylor & Francis, 2019. - 296 p.

References:

1. EurLex. Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union

2012. -- EL off. eur-lex.europa.eu Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-

content/EN/TXT/?uri=celex%3A12012E%2FTXT [in English].

2. Ugoda pro asodadju mUh Ukramoju, z odnmi storoni, ta Єvropejs'kim Sojuzom, Єvropejs'kim spіvtovaristvom z atomno'i energn і i'hmmi derzhavami-chlenami, z mshoi' storoni [Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand]. (2014, March 21) Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

3. KMU. Pul's Ugodi pro asodadju z ЄS. Fmansovij sector [CMU. Pulse of the Association Agreement with the EU. Financial sector]. pulse.kmu.gov.ua Retrieved from https://pulse.kmu.gov.ua/ua/streams/financial-services [in Ukrainian].

4. KMU. Pul's Ugodi pro asodadju z ЄS. Upravlmnja derzhavnimi fmansami. [CMU. Pulse of the Association Agreement with the EU. Management of public finances]. pulse.kmu.gov.ua Retrieved from https://pulse.kmu.gov.ua/ua/streams/management-public-finances [in Ukrainian].

5. Baldwin, R.E., Wyplosz, C. (2019). The Economics of European Integration. McGraw- Hill Education [in English].

6. Molle, W. (2017). The Economics of European Integration : Theory, Practice, Policy. Taylor & Francis [in English].

7. Dold, M., Krieger, T. (2019). Ordoliberalism and European Economic Policy : Between Realpolitik and Economic Utopia. Taylor & Francis [in English].

Размещено на Allbest.ru