Вплив соціально-економічних показників на динаміку соціальної нерівності та бідності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка

Вплив соціально-економічних показників на динаміку соціальної нерівності та бідності в Україні

Козьмук Наталія Ігорівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри соціального забезпечення та управління персоналом, керівник відділу дистанційної та дуальної освіти Центру забезпечення якості освіти



Анотація

Факт наявності соціальної нерівності означає, що люди мають нерівний доступ до ресурсів суспільства та його благ, розрізняються ступенем впливу і влади, мають нерівні можливості для особистісного та професійного зростання. Вивчення явища «соціальна нерівність» значно ґрунтовніше, ніж просто аналіз нерівності доходів і показників поточного її стану. Широкий спектр форм нерівності будуть визначати умови життя сучасного суспільства і майбутніх поколінь. Однозначно, соціальна нерівність має фінансову основу, але необхідно враховувати й процес її транслювання на інші аспекти суспільного життя. Формування соціальної безпеки в умовах нової реальності здійснюється під впливом виникнення нових і загострення уже існуючих загроз, передбачати, своєчасно запобігати та вирішувати які стає дедалі складніше. Одним з головних джерел виникнення загроз соціальній безпеці є соціальна нерівність суспільства. На сучасному етапі, за умов воєнного стану в Україні, значного збільшення потоків внутрішньо-переміщених осіб, збільшення кількості громадян нашої країни, які втратили житло, майно, роботу, проблема соціальної нерівності набуває загострення і потребує неабиякої уваги з боку держави і громадськості. В зв'язку з цим, ведучу роль починає відігравати і набувати значимості соціальне управління в країні.

Вплив соціальної нерівності на стан соціальної безпеки суспільства підтверджується результатами опитування експертів. Так, серед головних перешкод формування та розвитку соціальної безпеки в Україні експерти виділяють поглиблення соціальної та майнової диференціації в суспільстві та зростання соціальної нерівності, пов'язані з війною .

Основа актуальності обраної теми полягає в потребі вирішення надзвичайно важливої проблеми сучасного українського суспільства - підвищення соціальної 6 напруженості, що викликана поглибленням соціальної нерівності в нашій країні, появою нових форм нерівності її громадян, що виявляються у нерівному доступі українців до різноманітних соціальних благ.

Ключові слова: соціальна нерівність, дохід населення, умови життя, матеріальні ресурси, соціальна диференціація, матеріальна диференціація.



Kozmuk Nataliya Igorivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Social Security and Personnel Management, Head of the Distance and Dual Education Department of the Center for Quality Assurance of Education of the Ivan Franko Lviv National University, Lviv

INFLUENCE OF SOCIO-ECONOMIC INDICATORS ON THE DYNAMICS OF SOCIAL INEQUALITY AND POVERTY IN UKRAINE

Abstract

The fact of social inequality means that people have unequal access to society's resources and its benefits, differ in the degree of influence and power, and have unequal opportunities for personal and professional growth. The study of the phenomenon of "social inequality" is much more thorough than a simple analysis of income inequality and indicators of its current state. A wide range of forms of inequality will determine the living conditions of modern society and future generations. Undoubtedly, social inequality has a financial basis, but it is necessary to take into account the process of its translation to other aspects of social life. The formation of social security in the conditions of the new reality is carried out under the influence of the emergence of new and aggravation of existing threats, which are increasingly difficult to predict, prevent and solve in a timely manner. One of the main sources of threats to social security is social inequality in society. At the current stage, under the conditions of a state of war in Ukraine, a significant increase in the flow of internally displaced persons, an increase in the number of citizens of our country who have lost housing, property, and work, the problem of social inequality is becoming more acute and requires considerable attention from the state and the public. In this regard, social management in the country begins to play a leading role and gain importance.

The impact of social inequality on the state of social security of society is confirmed by the results of a survey of experts. Thus, among the main obstacles to the formation and development of social security in Ukraine, experts single out the deepening of social and property differentiation in society and the growth of social inequality associated with the war.

The basis of the relevance of the chosen topic lies in the need to solve an extremely important problem of modern Ukrainian society - increasing social 6 tension, which is caused by the deepening of social inequality in our country, the emergence of new forms of inequality among its citizens, which are manifested in the unequal access of Ukrainians to various social benefits.

Keywords: social inequality, population income, living conditions, material resources, social differentiation, material differentiation.



Постановка проблеми. Вивчення явища «соціальна нерівність» значно ґрунтовніше, ніж просто аналіз нерівності доходів і показників поточного її стану. Широкий спектр форм нерівності будуть визначати умови життя сучасного суспільства і майбутніх поколінь. Однозначно, соціальна нерівність має фінансову основу, але необхідно враховувати й процес її транслювання на інші аспекти суспільного життя. Формування соціальної безпеки в умовах нової реальності здійснюється під впливом виникнення нових і загострення уже існуючих загроз, передбачати, своєчасно запобігати та вирішувати які стає дедалі складніше. Одним з головних джерел виникнення загроз соціальній безпеці є соціальна нерівність суспільства. На сучасному етапі, за умов воєнного стану в Україні, значного збільшення потоків внутрішньо-переміщених осіб, збільшення кількості громадян нашої країни, які втратили житло, майно, роботу, проблема соціальної нерівності набуває загострення і потребує неабиякої уваги з боку держави і громадськості. В зв'язку з цим, ведучу роль починає відігравати і набувати значимості соціальне управління в країні.

Вплив соціальної нерівності на стан соціальної безпеки суспільства підтверджується результатами опитування експертів. Так, серед головних перешкод формування та розвитку соціальної безпеки в Україні експерти виділяють поглиблення соціальної та майнової диференціації в суспільстві та зростання соціальної нерівності, пов'язані з війною .

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність проблеми соціальної нерівності підтверджується значним науковим доробком учених: О. О. Герасименко, А. М. Колота , Е. М. Лібанової , О. Ф. Новікової, О. Г. Сидорчук, О. В. Панькової , С . Башкірова, В . Броницької, О . Васильєвої, О. Крикуна, Е. Лібанової, М. Міщенка, С. Полякової, А. Реут, Н . Холода, С . Тютюннікової, Л. Шангіну, Л. Шевченка, В. Шишкіної, В. Юрчишина та ін.., а також стратегічними напрямами, затвердженими Організацією Об'єднаних Націй та іншими міжнародними та національними організаціями, зокрема, розроблення цілей сталого розвитку стало новою стратегічною можливістю перемістити проблеми нерівності та соціальну справедливість у центр регіональних, національних і глобальних стратегій і пріоритетів розвитку. Тим не менш, тема соціальної нерівності й надалі залишається актуальної і дискусійною та потребує подальшого дослідження та розвитку.

Мета статті - виявлення впливу соціально-економічних показників на соціальну нерівність , розвиток науково-методичних положень соціальної нерівності населення. Пошук джерел подолання явища і проявів соціальної нерівності з огляду на динаміку доходів населення, рівня зайнятості тощо.

Виклад основного матеріалу. Розуміння соціальних нерівностей, передбачає вимірювальну методологію, яка на індивідуальному рівні включатиме наступні базові комплексні параметри:

ресурсні (комплексні матеріальні та нематеріальні ресурси життя, соціальних та індивідуальних досягнень доступні та спожиті індивідом);

оціночні (оцінка індивідуальної можливості (спроможності) скористатись певними благами, оцінка справедливості режиму доступу до суспільних благ в залежності від соціальних потреб та самоідентифікації індивідів в соціальному просторі, оцінка соціальної значущості власної діяльності у порівнянні з іншими);

діяльнісні (установки на активність, яка збільшує ресурсну спроможність індивідів, та задоволеність результатами) [1, с.75-117].

Визначити злиденність можна за схемою Світового банку, який розділяє країни за рівнем доходу. Для найбідніших країн встановлює планку майже 2 дол. на день на особу. Якщо людина витрачає менше такої суми, вона є надзвичайно бідною. Для країн зі статками нижче середнього цей показник - близько 3 дол. Для більш розвинених держав - 5,5 дол. на людину в день. Для України Світовий банк встановив планку на найвищому рівні - 5,5 дол. Це приблизно 50 грн. Ні, це не помилка, річ у тім, що долар рахується за ПКС, тобто, "паритетним" курсом [2,7, с.201-230].

Розглянемо динаміку показників рівня доходу населення і розміру середньої заробітної плати за останні 5 років в Україні в табл.1

Таблиця 1

Динаміка показників рівня доходу та середньої заробітної плати

за період 2017-2021 рр.

№	Показники	2017	2018	2019	2020	2021	Відхилення 2021 /2017
1	Рівень доходу населення, млн. грн.	2652082	3248730	3699346	4045191	4698611	2046529	77,17%
2	Розмір середньої заробітної плати за рік, грн.	85265	106408	126045	139159	168214	82949	197,28%

*Розроблено автором на основі [4,5,6]

На основі даних таблиці можна зробити висновок, що всі соціальні показники зросли. Рівень доходу населення за 2017-2021 рр. стабільно зростав. На кінець 2021 р. збільшився на 2046529 млн. грн. (77,17%). Розмір середньої заробітної плати за рік також стабільно зростав, в результаті на кінець 2021 р. збільшився на 168214 грн. на рік (97,28%). Розглянемо цю динаміку на рис.1

Рис.1 Динаміка показників рівня доходу населення і рівня середньої заробітної плати за період 2017-2021 рр.

*Розроблено автором на основі [4,5,6 ]

Динаміка підвищення рівня доходу населення на тлі незначного збільшення офіційного розміру середньої заробітної плати в зазначений період, може свідчити про збільшення тіньового сектору , в частині виплати заробітних плат «в конверті», та ухиляння від сплати податків. А також, пояснюється наведеними вище показниками осіб, які змінили громадянство, отримали вид на проживання, або ж виїхали за кордон з метою заробітку. І виступають інвесторами , які вливають кошти в економіку України.

Якщо говорити про прогнозні показники, то згідно з пояснювальною запискою До держбюджету, в 2023 році середня заробітна плата українців зросте до 18261 грн., у порівнянні з нинішнім показником 14577 грн., і показником 2021 року - 12337 грн. [4,5,6] ( рис. 2) .

Рис.2 Динаміка розміру середньої заробітної плати за період 2021- прогнозний 2023 рр.

*Розроблено автором на основі [ 4,5,6]

Проте, планка інфляцій 2023 року - 28,4% , що не дасть українцям жити «на широку ногу», оскільки реальний приріст заробітку складе лише 1,4%. Додамо, що у серпні 2022 року інфляція була на рівні 21,8%. А у 2021 році - 10% [4,5,6] ( рис. 3).

Рис.3 Динаміка рівня інфляції за період 2021-прогнозний 2023 рр. *Розроблено автором на основі [4,5,6 ]

Боротьба з бідністю є однією з найважливіших глобальних проблем сучасності. Але в Україні вона актуалізувалася найгостріше з початком військового вторгнення .

Тому в нинішніх суспільно-економічних умовах в Україні одним із найбільш актуальних завдань є підвищення ефективності та адресності соціальної підтримки, удосконалення соціального управління на всіх рівнях - від державного до місцевих громад.

Зокрема, оцінимо динаміку обсягів соціальних виплат, в тому числі, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період 2017-2021 рр. в Україні в табл.2

Табл. 2

Динаміка показників обсягу соціальних виплат , в.т.ч. , у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, млн. грн. за період 2017-2021 рр.

№	Показники	2017	2018	2019	2020	2021	Відхилення 2021 /2017
1	Обсяги соціальних виплат , млн. гр	285761,7	309363,6	321786,7	346720,5	354950,6	69188,9	124,21%
2	В.т.ч. , у зв'язку тимчасовою втратою працездатності, млн. грн.	6067,6	7747	9803,9	12439,4	15510,6	9443	255,63%

*Розроблено автором на основі [ 4,5,6 ]

Обсяги соціальних виплат за аналізований період збільшили, в результаті на кінець 2021 р. приріст склав 69188,9 грн. на рік (або на 24,21%). Підвищення оціальних виплат говорить про стабільну соціальну підтримку від держави.

Виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності також з кожним роком зростали, так за 2017-2021 рр. збільшились на 9443 млн. грн. (155,63%). Це пов'язано зі збільшенням розміру допомоги,а також зі збільшенням кількості листків тимчасової непрацездатності. Наприклад, у 2020-2021 рр. значний приріст кількості листків тимчасової непрацездатності викликаний випадками інфікування COVID-19[4,5,6]. Розглянемо цю динаміку на рис.4

Практичне вирішення цих завдань вимагає покращання відповідного статистичного забезпечення, зокрема вдосконалення джерел даних з метою здійснення поглиблених досліджень матеріального становища населення, визначення й оцінювання ризиків і факторів, які зумовлюють добробут населення та соціальну стабільність .

Рис. 4 Динаміка показників обсягів соціальних виплат за період

2017-2021 рр.

*Розроблено автором на основі [4,5,6 ]

Багатовекторність досліджень рівня життя населення в цілому і, зокрема, найменш забезпечених його верств вимагає системного підходу до визначення та характеристики не тільки основних індикаторів, а й самих понять, процесів та явищ. Дослідниками пропонуються численні підходи до вимірювання бідності, малозабезпеченості та соціальних виключень . Кожен із них має свої недоліки та переваги, але жоден не надає однозначних оцінок явищ, оскільки значною мірою залежать від цілей дослідження та національної специфіки [3,с.116-124].

Підвищити об'єктивність і надійність оцінювання соціальної нерівності та бідності має використання даних тематичних модульних вибіркових обстеження населення .

Суб'єктивні оцінки рівня життя населення, повідомлені безпосередньо респондентами під час вибіркових опитувань, відображають ступінь задоволення населення рівнем життя, зокрема щодо можливостей задовольнити не тільки мінімально необхідні фізіологічні потреби, а й потреби щодо забезпечення розвитку особистості та підвищення ступеня комфортності існування [3,с.314-387].

Опосередковано суб'єктивні оцінки висвітлюють реальний ступінь задоволення населення існуючими суспільно-економічними настановами та результатами діяльності державних інституцій.

Важливим питанням при дослідженні бідності, що вимагає першочергового вирішення, є обґрунтування вибору методики її оцінювання. Існує низка показників, розрахунок яких базується на даних щодо рівня та структури доходів і витрат населення Базою для розрахунків можуть виступати медіанні витрати, середні, модальні, медіанні, рівні доходу, а також фізіологічний та прожитковий мінімуми [8].

У соціальній статистиці використовують такі показники бідності [8,9,11]:

Рівень бідності (масштаб бідності, межі бідності, коефіцієнт бідності) - це частка населення, що мають середньодушові доходи, нижчі за певний стандарт (найчастіше - за прожитковий мінімум).

Дефіцит доходу - загальна сума грошових коштів, необхідних суспільству для покриття різниці між існуючими доходами бідних і встановленим стандартом.

Коефіцієнт глибини бідності (зазор бідності) - дефіцит доходу у розрахунку на одного бідного.

Абсолютно бідними також вважають тих, хто витрачає на харчування понад 60% свого доходу (частка витрат на продовольство в загальному обсязі витрат домогосподарств має назву коефіцієнта Енгеля), або чия калорійність харчування є меншою за 2100 ккал на добу [12,с.116-118 ].

До бідних можна віднести також осіб, позбавлених можливості споживання певних благ, тобто які, наприклад, не мають набору з трьох найбільш поширених товарів тривалого користування (кольорового телевізора, пральної машини та холодильника) або позбавлені нормальних житлових умов (з центральним газопостачанням, водогоном та каналізацією) [13].

Рівень бідності можна також оцінити опосередковано через показники рівномірності розподілу доходів . Зазвичай чим більш нерівномірно розподілені доходи всередині суспільства, тим більша частина населення буде вважати себе бідною .

Зокрема, за даними регіонального директора Світового банку у справах країн Східної Європи Аруп Банерджі, 25% населення України житимуть у бідності до кінця 2022 року( порівняно з трохи більше ніж 2% до війни), а до кінця наступного року ця цифра може зрости до 55 % [4,5,6], рис. 5



Рис.5 Рівень бідності в Україні до війни *Розроблено автором на основі [4,5,6]

Рис.6 Прогнозований рівень бідності в Україні до кінця 2022 року *Розроблено автором на основі [4,5,6]

Рис.7 Прогнозований рівень бідності в Україні до кінця 2023 року *Розроблено автором на основі [4,5,6]

Основним джерелом необхідної для комплексних досліджень добробуту населення своєчасної, повної та достовірної інформації щодо рівня доходів, витрат та наявних ресурсів домогосподарств є результати обстеження умов життя домогосподарств, яке проводиться органами державної статистики України. Це вибіркове спостереження дозволяє здійснювати аналіз різноманітних сфер життєдіяльності домогосподарств залежно від рівня їх доходів (витрат), складу, наявності дітей, місця проживання та за іншими ознаками. Щорічний обсяг ефективної вибірки становить близько 10 тисяч домогосподарств

Значно збагачує інформацію щодо умов життя домогосподарств інтеграція до програми обстеження окремих додаткових блоків запитань соціологічного спрямування із застосуванням суб'єктивних оцінок щодо настроїв, очікувань та сподівань окремих груп населення, їх проблем і рівнів задоволення потреб, самооцінки рівня свого добробуту. Ці тематичні опитування надають можливість поєднувати інформацію щодо фактичного матеріального становища кожного обстежуваного домогосподарства з суб'єктивними оцінками осіб, які входять до його складу.

Самооцінка домогосподарствами рівня свого добробуту здійснюється шляхом суб'єктивного визначення рівня достатності доходів для задоволення основних потреб, надання інформації щодо обмеження споживчих можливостей через нестачу коштів, а також щодо соціальної самоідентифікації

Вказана самооцінка передбачає вибір варіантів відповідей на запитання

щодо:

рівня достатності річних доходів домогосподарства;

споживчих можливостей окремих груп домогосподарств;

ідентифікації домогосподарствами себе як представників різних верств населення (заможні; середній клас; небідні, але ще не представники середнього класу; бідні) [10].

Також, варто зазначити, аналіз добробуту неможливий без розгляду таких аспектів, як рівень доступності для населення послуг охорони здоров'я та причини незадоволення потреб у медичній допомозі, можливість придбання ліків і медичного приладдя. Заклади охорони здоров'я надають інформацію лише щодо осіб, які користуються системою охорони здоров'я .

Інформацію про осіб, які не користуються цією системою, і, зокрема, щодо причин цього можливо отримати тільки шляхом вибіркових обстежень населення, програма яких передбачає відповіді на питання стосовно:

- рівня доступності для членів домогосподарств медичної

допомоги, можливості придбання ліків, медичного приладдя за наявністю

таких потреб (частка домогосподарств, в яких ці потреби були задоволені);

- розподілу домогосподарств, в яких не були задоволені такі

потреби, за причинами, з яких вони виявилися недоступними.

Водночас оцінка рівня бідності на основі самоідентифікації має суттєвий недолік, закладений у самій сутності цього методу - суб'єктивність . Людина оцінює власний добробут, спираючись на особисті уявлення про бідність та заможність, які можуть швидко змінюватися, часто без об'єктивних передумов, а також на власний настрій та майбутні очікування [2] .

Тому користуватися виключно суб'єктивними оцінками бідності недостатньо. Необхідно знайти такі підходи, які б одночасно враховували і об'єктивні критерії, і думку населення щодо рівня власного добробуту.

З цією метою у сучасній практиці розвинених європейських країн використовується індекс консенсусної депривації, що відповідає зазначеним вимогам.

Розрахунок цього показника здійснюється за такими етапами:

респондентам пропонується назвати товари та послуги, без яких нормальне існування людини в цій країні неможливе;

складається загальний список таких благ;

респонденти позначають, чи володіють вони благами зі складеного списку;

визначається кількість бідних, до яких відносять осіб, що не мають трьох або більше благ із переліку [2].

Індекс консенсусної депривації - це показник “бідності за умовами життя”. Він визначається не величиною доходу індивідів, а ступенем задоволення основних потреб сучасної людини [7, с. 178].

Крім того, варто згадати про такий показник, як «якість життя» і критерії її оцінки. Зокрема, Європейський фонд з питань покращення життя та умов праці, у своїх дослідженнях оцінює якість життя населення за 160 показниками, які об'єднано в 12 провідних груп, рис. 8

Рис. 8 Групи показників якості життя *Розроблено автором на основі [5]

Як зазначалося, різні методики визначення бідності та соціальної нерівності дають неоднакові результати. Тому вони мають використовуватися комплексно. Тільки в такому разі з'являється можливість отримати достовірну оцінку бідності в країні та обґрунтувати основні напрями соціальної політики щодо її подолання [5].

Одним із найвідоміших інтегральних показників є індекс людського розвитку (ІЛР), який ще називають індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП).

Розроблений спеціалістами ПРООН, цей показник дозволяє оцінити розвиток країни за можливістю населення реалізувати три головні цілі людського розвитку:

прожити довге життя та мати добре здоров'я;

отримати знання та реалізувати власні здібності;

мати гідний рівень життя та забезпечувати свої фізіологічні, соціальні та духовні потреби .

Однією з причин ситуації, що склалася в останні роки в Україні, є брак інвестицій в економічну і, особливо, в соціальну сфери країни. Недостатність джерел фінансування соціально-економічного розвитку всередині країни зумовлює потребу в іноземних фінансових ресурсах. Незважаючи на те, що в Україні давно говорять про сприяння іноземним інвестиціям, обсяг капіталовкладень з-за кордону все ще є недостатнім . Адже інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим. Про це свідчить низький рівень конкурентоспроможності країни, визначений за результатами досліджень різних міжнародних установ та організацій, що публікують, зокрема, “The World Competitiveness Yearbook IM D” та “Global Competitiveness Report. World Economic Forum” [6].

Однак деякі дослідники стверджують, що індекс людського розвитку не завжди відображає рівень задоволення населення своїм життям . Тобто відчуття щастя у людини не має чіткої прямої залежності від багатства та освіченості. Тому наразі численні міжнародні організації визначають рейтинги країн за “індексами щастя”, для побудови яких використовують різні підходи .

Так, аналітики британського дослідного центру New Economic Foundation розраховуть “Всесвітній індекс щастя” за результатами якого публікується звіт “Happy Planet Index”[6].

При оцінці щастя аналізуються три складові , рис. 9:



Рис.9 Показники оцінки щастя *Розроблено автором на основі [6]

Вивчаючи щастя, дослідники порівнюють витрати (кількість природних ресурсів, що споживаються, тобто екологічну складову) з результатами (задоволеність життям та його тривалість) Рейтинг, складений у 2015 році, містить дані для 151 -ї країни. Найщасливішими в світі були визнані жителі

Кості-Ріки (індекс щастя склав 64,0) . Із 79,3 року, що в середньому живуть коста-ріканці, 66,7 є щасливими. Екологічний добробут має середню оцінку До речі, дев'ять країн з першої десятки Happy Planet Index - це країни Латинської Америки [6].

Цікаво зазначити, що розвинені країни в цьому рейтингу займають далеко не найвищі сходинки в основному через високий рівень забруднення навколишнього середовища та надмірне використання природних ресурсів . Хоча рівень задоволеності життям та його тривалість у таких країнах є високими.

Найкращій результат серед розвинених країн мають Норвегія (29-те місце), найгірший - США (105-те місце) . Найнещаснішими у світі є жителі найбідніших африканських країн: ЦАР (148-ме місце), Чаду (150-те), Ботсвани (151-ше), але поруч з ними перебували досить багаті нафтодобувні країни Перської затоки, наприклад Кувейт (143-тє місце) Україна в цьому рейтингу посідає 99-те місце (індекс щастя становить 37,6) [6]

Якщо розглянути ситуацію більш детально, можна побачити, що українці мають середню тривалість життя - 68,5 року, причому з них 35,9 року є щасливими ; низьким є рівень задоволення життям та середніми - значення показників, що характеризують екологічне благополуччя. Жителів України не можна вважати одними з найщасливіших людей світу: 2/3 досліджених країн мають кращі показники і лише третина - гірші.

Певні причини незадоволення значної частини громадян України своїм життям визначають згадувані вище результати самооцінки домогосподарствами рівня свого добробуту . Вони свідчать, що психологічний вплив кризових явищ, невпевненість у завтрашньому дні більш вагомо впливають на самооцінку, ніж безпосередньо фактичний фінансовий стан.

Так, рівень суб'єктивної бідності, визначений як частка домогосподарств, які себе такими вважають, за 2018-2021 роки зріс з 59% до 63% . Разом з тим рівень бідності за іншою самооцінкою домогосподарствами рівня своїх доходів (постійно відмовляли собі в найнеобхіднішому, крім харчування, або не могли забезпечити навіть достатнє харчування) за цей період скоротився з 44% до 39% Іншим напрямом аналізу добробуту в Україні, що ґрунтується на суб'єктивних оцінках населення, стало дослідження деприваційної бідності[6].

Програма цього опитування розроблена з урахуванням сучасного міжнародного досвіду, а також потреб національних користувачів.



Висновки

Отже, можна зауважити, що прояви людської діяльності та потреби людей суттєво різняться, а тому неможливо створити один універсальний показник для оцінювання рівня життя населення. Для цього потрібна система характеристик, показників та параметрів, які у своїй єдності в змозі відобразити ступінь задоволення індивідуальних та суспільних потреб, оцінити рівень життєвих гарантій . Формування такої системи потребує першочергового вирішення складної проблеми - вибору обмеженої кількості показників які б не тільки якнайповніше характеризували рівень життя населення, але й надавали можливість здійснювати його порівняльний аналіз за категоріями населення та окремими територіями.

Результати здійсненого аналізу мають визначити найсуттєвіші чинники, що зумовлюють варіацію рівня життя населення, та оцінити тісноту їх взаємозв'язку з метою визначення пріоритетних заходів, реалізація яких має привести до зменшення соціальної нерівності.



Література

Макеєв С. Соціологія: Навч. посібник / Сергій Олексійович Макеєв (ред.). --вид., випр. і доп. -- К. : Знання, 2003. -- 454с.

Марутян Р. Боротьба з несправедливістю чи з нерівністю -- вічна соціальна дилема [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https:// matrix-info.com/ 2018/08/24/ borotba-z-nespravedlyvistyu-chy-z-nerivnistyu-vichna-sotsialna-dylema/

Нерівність в Україні: масштаби та можливості впливу / за ред. Е. М.Лібанової; Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, 2012. 404 с.

Офіційний сайт Державної служби статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua.

Офіційний сайт Кабінету міністрів України : https://www.kmu.gov.ua/news/proekt- derzhavnoho-biudzhetu-ukrainy-na-2023-rik-priorytety-sotsialnoi-sfery

Офіційний сайт Світового банку в Україні: https://data.worldbank.org.

Попова І. Соціологія: Пропедевтичний курс : Підручник для студ. вузів/ Ірина Попова,; Пер. з рос. В.П.Недашківський. -2-е вид.. -К.: Тандем, 1998. -270

Программа развития ООН: Индекс человеческого развития в странах мира в 2014 году [Электронный ресурс]. - Режим доступа : h ttp://gtm arket . ru/new s/2014/07/24/6843

Рабочий класс современной Украины: монография / под ред. ред. А. Г.Арсеенко. Киев: Институт социологии НАН Украины, 2017.

Статистичний щорічник України за 2016 рік / за ред. І.Є. Вернера. Київ: ТОВ «Август Трейд», 2017. С. 65-71, 435.

Сидоржевський М. Рівень соціальної нерівності у ЄС знижується [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https:// www. dw. com/ uk/a-41402568

Стан та перспективи соціальної безпеки в Україні: експертні оцінки: монографія /

О. Ф. Новікова, О. Г. Сидорчук, О. В. Панькова та ін. / Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ; НАН України, Інститут економіки промисловості. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2018. 184 с.

Чуприна О.О. Соціальна нерівність як джерело загроз безпеці людського розвитку в Україні [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://dspace.nlu.edu.ua/ bitstream/123456789/1907/1/ CHuprina_CHuprin_282. pdf



References

Makeєv, S. (2003). Sociologija [Sociology]. K. : Znannja [in Ukrainian].

Marutjan, R. (2018). Borot'ba z nespravedlmstju chi z nerivmstju -- vrnhna sodal'na dilema [Struggle with injustice or inequality -- an eternal social dilemma]. matrix-info.com Retrieved from https:// matrix-info.com/ 2018/08/24/ borotba-z-nespravedlyvistyu-chy-z- nerivnistyu-vichna-sotsialna-dylema/ [in Ukrainian].

L^anova, E. M. (2012). Nerivnist' v Ukrami: masshtabi ta mozhlivosti vplivu [Inequality in Ukraine: scope and possibilities of influence]. Ki'iv: !nstitut demografn ta sodal'nih dosbdzhen' mem M. V. Ptuhi NAN Ukrami [in Ukrainian].

Ofitijmj sajt Derzhavnoi sluzhbi statistiki Ukrai'ni [Official website of the State Statistics Service of Ukraine]. www.ukrstat.gov.ua Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

Oficijnij sajt Kabinetu mіnіstrіv Ukratni [Official website of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. www.kmu.gov.ua Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/proekt-derzhavnoho- biudzhetu-ukrainy-na-2023-rik-priorytety-sotsialnoi-sfery [in Ukrainian].

Ofidjnij sajt Svitovogo banku v Ukraini [The official website of the World Bank in Ukraine]. data.worldbank.org Retrieved from https://data.worldbank.org [in Ukrainian].

Popova, І. (1998). Sociologija: Propedevtichnij kurs [Sociology: Propedeutic course]. K.: Tandem [in Ukrainian].

Programma razvitija OON: Indeks chelovecheskogo razvitija v stranah mira v 2014 godu [UN Development Program: Index of Human Development in the World in 2014]. gtm arket.ru Retrieved from http://gtm arket.ru/new s/2014/07/24/6843 [in Ukrainian].

Arseenko, A. G. (2017). Rabochij klass sovremennoj Ukrainy [Working class of modern Ukraine]. Kiev: Institut sociologii NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Verner, І.Є. (2017). Statistichnij shhorichnik Ukratni za 2016rik[Statistical yearbook of Ukraine for 2016]. Kiiv: TOV «Avgust Trejd» [in Ukrainian].

Sidorzhevs'kij, M. Riven' social'noi nerivnosti u ЄS znizh^t'sja [The level of social inequality in the EU is decreasing]. www. dw. Com Retrieved from https:// www. dw. com/ uk/a- 41402568 [in Ukrainian].

Novikova, O. F., Sidorchuk, O. G., Pan'kova, O. V. (2018). Stan ta perspektivi social'noi' bezpeki v Ukratni: ekspertni ocinki [State and prospects of social security in Ukraine: expert assessments]. L'viv: LRIDU NADU [in Ukrainian].

Chuprina, O.O. Social'na nerivnist' jak dzherelo zagroz bezpeci ljuds'kogo rozvitku v Ukratni [Social inequality as a source of security threats to human development in Ukraine]. Retrieved from [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...