Вдосконалення взаємодії суб’єктів містобудівної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська державна академія будівництва та архітектури

Вдосконалення взаємодії суб'єктів містобудівної діяльності

Ширяєва Наталія Юріївна,

кандидат технічних наук, доцент, керівник центру організації освітнього процесу

м. Одеса

Анотація

В статті представлені результати комплексного аналізу суб'єктів, які комунікують між собою у сфері містобудівної діяльності, показники світової цінової політики на житло у ретроспективі, методичні підходи щодо вимірювання основних показників у зазначеній галузі. Аналізується як роботодавці, інвестори чи постачальники товарів і послуг, підприємства, зокрема агенції нерухомості, жіноче підприємництво, впливають або можуть впливати на добробут людей як споживачів, працівників або громадян.

Аналіз різних видів ініціатив, спрямованих на вимірювання або звітування про вплив бізнесу або певні його аспектів, показав, що незважаючи на поширення інформації та механізмів для їх вимірювання впливів, наразі ще немає глобального розуміння та практики щодо того, як оцінювати ефективність бізнесу в різних соціальних та екологічних сферах містобудівної діяльності, його вплив на добробут і сталість людей.

Визначено значний вплив ділових операцій та взаємодії об'єктів і суб'єктів містобудівної діяльності на економічні та соціальні умови людей, екологічні результати тощо. Виявлено, що комунікаційна взаємодія об'єктів і суб'єктів містобудівної діяльності ще на етапі налагодження з питань вимірювання впливу бізнесу таким чином, щоб можна було порівнювати між компаніями, сектори та країни; охоплення критеріїв та показників впливу бізнесу багатьох різних аспектів.

Визначено заходи та прогнозні тенденції в контексті співпраці з Європейським Союзом, в якому конфлікт в Україні має соціальний та економічний вплив на сферу регулювання містобудівної діяльності, а також створив можливості для прискорення використання відкритих даних для добробуту та сталості країни.

Поставлені завдання наукових досліджень щодо аналізу показників та формування пропозицій щодо перспектив комунікаційної взаємодії між об'єктами і суб'єктами містобудівної діяльності, визначення їх впливу на аспекти добробуту людей і його сталість, наприклад, належне житло, їжа, вода, світло.

Ключові слова: будівельна галузь, містобудівна діяльність, нерухомість, жіноче підприємництво, цінова політика, цифровізація.

Abstract

Shyriaieva Nataliya Yuryivna Candidate of Technical Sciences, Associate professor of Department of Mаnagеment and Marketing Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture, Didrihsons St., 4, Odessa

Improving the interaction of subjects of urban planning activity

The article presents the results of a comprehensive analysis of entities that communicate with each other in the field of regulation of urban development, indicators of the global price policy for housing in retrospect, methodical approaches to measuring the main indicators in the specified field. Analyzed as employers, investors or suppliers of goods and services, businesses, in particular real estate agencies, women's entrepreneurship, affect or can affect the well-being of people as consumers, workers or citizens.

Keywords: construction industry, urban planning activity, real estate, female entrepreneurship, price policy, digitalization.

Основна частина

Постановка проблеми. Наразі існує задовільний рівень готовності до майбутнього імплементаційного регламенту ЄС щодо наборів даних високої цінності, у тому числі у сфері регулювання містобудівної діяльності. Вимірювання впливу відкритих даних одночасно є пріоритетом і проблемою, наприклад, лише 26% держав-членів Європейського Союзу повідомляють про вплив відкритих даних на суспільство, і лише 8 із 27 країн Європейського Союзу мають дані про вплив відкритих даних на навколишнє середовище. Деякі загальні проблеми виникають після пандемії, зокрема брак людських ресурсів, виділених для відкритих даних, труднощі з пошуком поточного бюджету для певних наборів даних і боротьба за стимулювання різних гравців надавати та використовувати відкриті дані.

Зростаючі показники взаємодії та звітності у країнах та секторах свідчать про те, що ця практика стає все більш поширеною у всьому світі, у тому числі серед суб'єктів містобудівної діяльності. Проте присутні випадки різноманітності та розгалуженості показників з точки зору того, що насправді повідомляється та вимірюється підприємствами.

Вищенаведене підкреслює необхідність більш узгодженого вимірювання, за допомогою якої суб'єкти містобудівної діяльності можуть кількісно оцінити та звітувати про ширші ефекти їх бізнес-діяльності, і на яких більший набір зацікавлених сторін (уряди, громадськість агентства, групи споживачів, представники працівників та організації громадянського суспільства) могли розраховувати на їхній діалог із бізнесом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про обґрунтування щодо прискорення цифровізації у сфері цін на житло та їх узагальнення в світовому вимірі відомо з досліджень Йохема Доггер, Елін Лінкен Аррієнс, Джулії Карсаніга [1]. Про тенденції розвитку відкритих даних в Україні відомо з досліджень Андрія Онопрієнка, Павла Яворського, Ігоря Дейсана [2]. Фахівці Ковальська Надія та Павлішина Ганна визначають, що нерухомість, зокрема житлова як суб'єкт містобудівної діяльності є запорукою добробуту, найважливішим активом домогосподарств; враховуючи їх кореляцію з економічним циклом, ціни на житло також є одним із найбільш відстежуваних економічних показників, європейських тощо [3, с. 477]. Ольга Дойкова під час аналітичних досліджень визначає інноваційні тенденції розвитку відкритих даних та роботизації в будівельній галузі [4, с. 159].

Мета статті - дослідження у сфері зрілості відкритих даних для прискорення їх розвитку та фіксації прогресу у динаміці, пошук нових сфер відкритості даних з метою вдосконалення містобудівних процесів в Україні та порівняння з іншими країнами.

Виклад основного матеріалу. Існують значні відмінності в розвитку цін на житло в різних країнах. Розрив цін на житлову нерухомість в Сполучених Штатах зіграв ключову роль у фінансовій кризі 2008-2009 років, яка швидко переросла у світову рецесію. Незважаючи на те, що реальні ціни на житло (тобто скориговані на загальну інфляцію) знизилися в кількох країнах, масштаби падіння та наступного «відновлення» суттєво відрізнялися в різних країнах. Наприклад, у 2018 році реальні ціни на житло в Колумбії вдвічі перевищили рівень 2005 року, тоді як у Греції вони залишилися на 40% нижчими. Це свідчить про те, що крім глобальних факторів, таких як ті, що спричинили фінансову кризу, важливі також фактори, що стосуються окремих країн. До них належать зростання чисельності населення, обмеження землекористування, реальні доходи домогосподарств, реальні відсоткові ставки, регулювання та нагляд за іпотечним ринком, моделі кредитування (за фіксованими або змінними ставками), податкові пільги на фінансування іпотечних боргів та транзакційні витрати.

Однак акцент на розвитку цін на національному рівні не дає повної інформації. Істотні відмінності в розвитку цін на житло також існують всередині країн. Наприклад, у той час як реальні ціни на житло в Іспанії впали в середньому на 40% з 2007 по 2013 роки, а потім почали відновлюватися, у 2019 році вони залишалися майже на 50% нижчими в Наваррі, але лише на 15-20% нижчими на Балеарських островах, Сеуті та Меліла.

У Мексиці більшість регіонів демонструють обмежені коливання відносно середнього національного показника, з реальним збільшенням від приблизно 10% у регіоні Ідальго до приблизно 30% у Юкатані між 2005 і 2018 роками, але це не є універсальним. Наприклад, у федеральному окрузі, до якого входить Мехіко, за той самий період реальні ціни зросли більш ніж на 70%.

У Великобританії в останні десятиліття «відродження міст», частково спричинене більш високооплачуваною роботою в містах, бажанням жити ближче до них і кращим доступом до культурних зручностей, призвело до джентрифікації та будинків вище середнього (національного) рівня. зростання цін у деяких найбільших містах. Наприклад, у період з 1995 по 2019 рік інфляція цін на житло у Внутрішньому Лондоні була приблизно вдвічі вищою, ніж у решті Сполученого Королівства.

Подібним чином інфляція цін на житло в Парижі між 2005 та 2019 роками була приблизно на 50% вищою, ніж в решті Франції.

Тим не менш, це не виключає великих відмінностей у великих містах однієї країни. Наприклад, з середини 1990-х років ціни на житло в столичному районі Лос-Анджелеса зростали вдвічі швидше, ніж у столичному районі Чикаго. Крім того, Glaeserтакож наголошують на відмінностях у розвитку цін на житло в містах, причому в останні десятиліття зростання цін зазвичай відбувається швидше в районах, розташованих ближче до центру міста.

Незважаючи на той факт, що економічна політика може бути неоптимальною, якщо ігнорувати неоднорідність цін на житло в країні, вплив цієї неоднорідності на доступність житла може діяти як перешкода для мобільності для домогосподарств, які шукають роботу в тих частинах країни, де попит на робочу силу вищий, оскільки наприклад, можуть не дозволити собі цього через різницю в цінах на житло.

Існує еволюція реальних цін на житло є різницею між еволюцією (номінальних) цін на житло та еволюцією споживчих цін (тобто загальною інфляцією). Індекси цін на житло - це індекси, що вимірюють швидкість, з якою ціни на житлову нерухомість (квартири, окремі будинки, будинки з терасами тощо), що купуються домогосподарствами, змінюються з часом. Ці індекси коригують різницю в якості житла, проданого в поточному періоді, порівняно з базовим періодом. Іншими словами, вони спрямовані на вимірювання чистих цінових змін. Вони охоплюють як нові, так і існуючі житла, коли це можливо, незалежно від їх кінцевого використання (проживання чи здача в оренду). Ціни включають ціну землі, на якій розташовані житлові будинки, і вони складаються офіційними статистичними органами відповідно до міжнародних статистичних стандартів.

Розрахунок зростання реальних цін на житло, тобто контроль за загальною національною інфляцією, дозволяє більш змістовно порівняти динаміку цін на житло в різних країнах. Використаний дефлятор є дефлятором споживчих витрат домогосподарств, складеним відповідно до Системи національних рахунків (СНР) 2008 року. Важливо зазначити, що дефлятор зазвичай доступний лише на національному рівні, тобто той самий дефлятор використовується для всіх регіонів у певній країні, а отже, нехтується неоднорідністю динаміки споживчих цін у різних регіонах країни.

Методичним підходом щодо вимірювання на основі відкритих даних з урахуванням є два ключові показники:

- готовність та зрілості, що охоплюють національну політику розробки;

- відповідний рівень складності національних порталів відкритих даних.

Оновлення методології було здійснено в 2018 році для кращого відображення розвитку відкритих даних відбуваються по всій Європі.

Методологія 2018 року стала більш амбітною та комплексною зосередьтеся на якості відкритих даних, а також на повторному використанні та впливі відкритих даних даних. Відтоді масштаб оцінювання було розширено та охоплює чотири виміри: політику, вплив, портал і якість.

Щороку дані збираються за допомогою анкетування, яке організовують національні представники відкритих даних сумісно з Європейською комісією та експертами з інформації громадського сектору.

Анкети, які надсилають країнам-учасницям, структуровані за чотирма параметрами відкритих даних і містять докладні показники для кожного виміру для оцінки рівня зрілості. Розміри і метрики зберігаються з 2018 року, щоб покращити ясність або вирішити неясності у відповідь на відгуки представників відкритих даних.

У 2022 році методику було переглянуто. Мета полягала в тому, щоб продовжити виклик європейським країнам у їхньому рівні зрілості відкритих даних і йти в ногу з ними зміни політики в галузі. З цією метою було розглянуто всі чотири виміри та відповідні питання.

Що стосується політики, порталу та якості, серйозної реструктуризації не відбулося, але питання були спрощені краще включати регіональні та місцеві реалії та конкретні типи відкритих даних.

Важливим оновленням методології 2022 року є сильніша увага до рівня готовності країн для майбутніх імплементаційних постанов Європейської Комісії щодо наборів даних високої цінності: політика, вплив, портал, і якість.

Друга велика зміна методології 2022 року полягає в реструктуризації відкритих даних розмір впливу. Метою цієї реструктуризації є краще усвідомлення проблем, з якими стикаються країни з оцінкою впливу відкритих даних і краще розрізняти вимірювання повторного використання відкритих даних і вплив, створений через це повторне використання.

Як справедливо зазначають багато країн у своєму зворотному зв'язку, наявність випадку повторного використання не означає мати вплив. Тому нові відкриті дані щодо розміру впливу складається з трьох індикаторів:

1. Стратегічна обізнаність, яка, як і в попередніх оцінках, досліджує, наскільки це важливо для країнам зрозуміти рівень повторного використання та вплив відкритих даних на їхній території.

2. Вимірювання повторного використання, новий показник, який аналізує, чи і як країни, виходячи з вище розглянутого рівня стратегічної обізнаності, вимірюють повторне використання відкритих даних на своїй території.

3. Створення впливу, який розглядає вплив повторного використання відкритих даних на чотири сфери впливу, які використовувалися в попередніх дослідженнях: урядові (раніше називалися політичними), соціальні, екологічні та економічний ефект.

Визначення чотирьох вимірів відкритих даних, включаючи більш детальний опис нового розмір впливу, наведено нижче.

Політика відкритих даних зосереджується на політиках і стратегіях відкритих даних, які діють у учасниках країни Європи. Він аналізує національні моделі управління та заходи, а також регіональні на місцевому рівні, які застосовуються для реалізації цих політик і стратегій.

Щоб досягти цього, вимір є на основі тих самих трьох показників, які використовувалися для минулорічної оцінки, а саме політичних рамок, управління відкритими даними та впровадження відкритих даних.

Відповідно до оновлення методології проведено у 2022 році для кожного показника було додано ще кілька запитань. Метою цього є краще врахування федеральних та регіональних реалій в Європі, а також зосередження на просуванні певних типів даних, такі як геопросторові дані; дані, які створені громадянами; та високоцінні набори даних.

Крім того, метою оновлення змісту та порядку вимірювання є подальше узгодження Європейської політики та Стратегій з пріоритетами Європейської Комісії на 2019-2024 роки.

Європейські країни інвестують ресурси, щоб підвищити свою зрілість у всіх сферах. Під час планування ландшафтного дизайну за календарний рік кілька параметрів було оновлено, щоб відобразити поточний стан налаштування відкритих даних і точніше відображати прогрес країн з минулого року. Це відображено в невеликому зниженні загального середнього показника ЄС-27 та ЄС-27+. У 2022 році середній показник зрілості відкритих даних у країнах ЄС-27 становив 79%, що на 2 відсоткових пунктів порівняно з 2021 роком.

Кластери зрілості відкритих даних у 2022 році класифікують країни - від низькоефективних до високоефективних - як початківців, послідовників, швидкісній та законодавчій тренд. Зрілість європейських країн зосереджена максимумі спектру (понад 65%).

Кластер законодавців трендів складається з восьми найефективніших країн: Франція, Україна, Польща, Ірландія, Кіпр, Естонія, Іспанія та Італія. П'ять країн, включених до кластеру швидкого відстеження, показують дуже схожі результати, як кластер зосереджений у діапазоні 3% (від 88 до 91 процентного пункту).

Європейські країни інвестують ресурси, щоб підвищити свою зрілість у всіх сферах. У цьому під час планування ландшафтного дизайну за рік кілька параметрів було оновлено, щоб відобразити поточний стан налаштування відкритих даних і точніше відображати прогрес країн з минулого року. Це відображено в невеликому зниженні загального середнього показника ЄС-27 та ЄС-27+. У 2022 році середній показник зрілості відкритих даних у країнах ЄС-27 становив 79%, що на 2 відсоткових пунктів порівняно з 2021 роком.

В Україні показники забезпечення розвитку поселень і територій виключно на засадах комплексного планування та управління за участю громадськості впроваджують регіональні стратегії розвитку та плани заходів з їх реалізації, розроблені за участю громадськості. Успіх реалізації державної стратегії та регіональних стратегій залежатиме від поєднання правильних систем і відповідного кваліфікованого персоналу, у тому числі їх цифрової культури.

У 2022 році державні органи започаткували або вже здійснюють діяльність із картографування, які та як набори даних використовуються повторно. Приклади діяльності:

- аналіз файлів журналу для створення статистики щодо кількості завантажень кожного з наборів даних опубліковані на порталі відкритих даних;

- аналіз автоматичного механізму зворотного зв'язку для відстеження кількості користувачів, які мають доступ до набору даних;

- проведення опитувань та інтерв'ю чи семінарів із (повторними) користувачами даних;

- регулярне спілкування зі спільнотою відкритих даних за допомогою заходів або вебінарів.

Протягом 2021 року Міністерство цифрової трансформації України провело дослідження з оцінювання [2]:

- впливу відкритих даних. Це стосується економічного впливу відкритих даних, боротьби з корупцією та соціальної сфери;

- впливу відкритих даних у сферу державного нагляду (контролю), антикорупційний та соціальний вплив;

- державних відкритих даних у сфері фінансової прозорості України, а також антикорупційної та соціальної.

Співпраця між громадами, урядовими органами та громадянським суспільством чи наукові кола для створення впливу відкритих даних відносно екологічних викликів, обізнаності про воду та/або якість повітря, екологічність транспортних систем в містах, зміна клімату і боротьба з пов'язаними катастрофами, споживання енергії та просування переходу до відновлювані джерела енергії.

Так, наприклад, в сучасних дослідженнях аналізується вплив цифрової трансформації на одинадцять ключових аспектів добробуту людей (дохід і багатство, робота та заробіток, житло, стан здоров'я, освіта та навички, баланс між роботою та особистим життям, громадська активність та управління, соціальні зв'язки, навколишнє середовище якість, особиста безпека та суб'єктивне благополуччя). Доступ і використання інформаційно - комунікаційних технологій також включено як наскрізний аспект цифрової трансформації.

Вимір впливу зазнав найбільшого зниження порівняно з іншими вимірами, з 78% у 2021 році до 71% у 2022 році. Падіння на сім процентних пунктів відповідає методологічній реструктуризації виміру, що також ускладнює ідеальне порівняння показників 2022 року з показниками попередніх років.

Проте такий спад не слід розглядати як зниження рівня зрілості країни Європейського Союзу. Річний аналіз показав, що країни все ще мають високі бали за показником стратегічної обізнаності, що також використовувалось в оцінці 2021 року, та доводить, що ЄС27 все ще дуже зацікавлені розумінням та фіксацією повторного використання відкритих даних, створенням їх додаткової цінності.

Швидше, зменшення розміру впливу дає більш повну картину труднощів країн ЄС у розрізненні та оцінці повторного використання відкритих даних і результат цього впливу з цього. У той час як у моніторингу та вимірюванні повторного використання вони продовжують бути досить просунутими (у середньому по ЄС 75%, як і минулого року), збираючи дані про створений вплив, особливо від економічного перспективі, здається, важче для країн.

Аналіз показує позитивні наслідки цифрової трансформації, коли нові технології розширюють діапазон доступної інформації та підвищують продуктивність і добробут людей, але також підкреслює ризики, починаючи від кібер-залякування до надмірного використання або кібер-зламів. Він базується на 33 ключових показниках наслідків цифрової трансформації - 20 для вимірювання цифрових можливостей і 13 для відображення цифрових ризиків.

Серед 18 індикаторів, 13 стосуються можливостей, а 5 - ризиків. Загалом вони охоплюють девять аспектів добробуту людей, тобто доступ до інформаційно - комунікаційних технологій та їх використання, освіта та навички, дохід і багатство, робота та заробіток, баланс між роботою та особистим життям, стан здоров'я, соціальні зв'язки, управління та громадська активність, а також цифрова безпека.

Держава та іноземні партнери для цифрового розвитку учасників містобудівної діяльності, зокрема архітекторів, пропонують грантові можливості, участь в освітньо - наукових проектах тощо.

Передбачено цифровий розвиток жінок - підприємиць [5]. За результатами дослідження «Портрет українських жінок - підприємиць», зокрема у воєнний та післявоєнний час.

Дослідження показують, що жіноче підприємництво загалом не відрізняється від підприємництва. За підсумками опитування у 2021 році так вважали 75% жінок - підприємиць, у 2022 році - 69%.

Підсумки опитування показують, що цифрові рішення для маркетингу, продаж, транзакцій тощо, значно полегшують доступ до місцевих, національних та міжнародних ринків. Це підкреслює важливість розширення співробітництва, посилення інноваційної, цифрової та технологічної інформації у сфері регулювання містобудівної діяльності.

У порівнянні 2022 та 2021 років відбулися такі зміни серед питань під час опитування: дещо зменшилася негативне ставлення до жіночого підприємництва 17% (-1%), більша успішність 12% (+1%), на 5% зріс показник бізнесу, збалансований з особистим життям 13%, зріс соціально - відповідальний підхід 10% (+1%).

Орієнтовними цілями жіночого підприємництва можуть бути нарощування бази клієнтів; зростання прибутковості; залучення інвестицій; продаж бізнесу; франшиза. Фінансова допомога можлива через програми державної підтримки; доступні кредитні програми; інвестиції; грантові програми. Навчання та менторство можливе через навчальні програми і тренінги; менторська підтримка; розвиток діяльності з коучем. Нематеріальна допомога можлива через інформаційні підтримка; консультації від експертів; психологічна підтримка; соціальна підтримка.

Прогнозна ефективність від проектних заходів. Відкриті дані щодо діяльності суб'єктів містобудівної діяльності можуть мати високий вплив на макропоказники та середньострокові темпи розвитку економіки країн, зокрема України. Так, наприклад, управління операціями з нерухомим майном входить в першу секторальну групу, для якої поряд з іншими сферами (інформаційними технологіями, телекомунікаціями, наукою, державним управлінням, транспортом, поштовою та кур'єрською доставкою, оптовою та роздрібною торгівлею) прогнозується загальний приріст в 15,7% на рік.

Безпосередньо у сфері управління операціями з нерухомим майном прогнозуються показники високого (значного) впливу відкритих даних на тренди в економіці країни та добробуті людей: частка у ВВП - 6,4%; рівень цифровізації сектору - 1 бал; можливість задовольняти попит на дані - 3 бали; потенціальний економічний вплив - 3 бали. Прогнозний бал складає 7 балів.

Будівельні організації як суб'єкти містобудівної діяльності входять в другу секторальну групу, поряд з діяльністю у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, сільського, лісового та рибного господарства, мистецтва, спорту та розваг, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, фінансової та страхової діяльності, охорони здоров'я, надання інших послуг. Для другої секторальної групи прогнозується загальний приріст в 7,5% на рік.

У сфері будівництва прогнозуються показники з середнім потенціалом впливу відкритих даних на тренди в економіці країни та добробуті людей: частка у ВВП - 2,9%; рівень цифровізації сектору - 1 бал; можливість задовольняти попит на дані - 2 бали, потенціальний економічний вплив - 3 бали. Прогнозний бал складає 6 балів.

Висновки. У світі після пандемії країни стикаються з новими та старими спільними викликами. З року в рік країни-члени ЄС оговтувалися від пандемії, наприклад використання відкритих даних для розробки статистичних даних, інформаційних панелей і програм для попереджень. Російська агресія проти України та наслідки цього конфлікту для європейської економіки, енергетичний ринок створили умови для нових соціально-економічних викликів на європейському рівні. Майже половина країн-членів ЄС (48%) зібрали дані про вплив відкритих даних на економіки та зазначених вище економічних показників. Це було зроблено на основі підходу, який використаний у дослідженні Європейського порталу даних про економічний вплив відкритих даних або дотримання методології опитування.

Україна розуміє, що війна суттєво вплинула на її роботу з відкритими даними, особливо такі як українські інтернет-ресурси (зокрема державні) тимчасово були недоступні. Тим не менш, Україні вдалося продовжити вдосконалювати свій рівень зрілості відкритих даних і досягти успіху в політиці вимірів відкритих даних.

Потенціал відкритих даних також використали інші країни Європи для реагування наслідків війни в Україні. Наприклад, деякі країни повідомили, що покладаються на відкриті дані для моніторингу рівня споживання енергії або сприяння інтеграції українських біженців на ринку праці.

У найближчі роки буде важливо оцінити, чи призведе більш систематичне використання цифрових інструментів для дистанційної роботи після пандемії COVID-19 у зворотному напрямку джентрифікацію міст і явище «відродження міст». Деталізовані дані щодо розвитку цін на житло в країнах і містах стануть ще більш актуальними для цього.

Дослідження показали, що окрім війни в Україні, країни-учасниці Європейського Союзу, висвітлюють інші виклики:

- людські ресурси та навички (підкреслюється брак людських ресурсів, виділених на відкриті дані та відсутність відповідних навичок роботи з даними та грамотності серед державних службовців);

- наявність фінансових ресурсів для пошуку повторюваного бюджету для конкретних наборів даних, які мають високу цінність, також відсутність запланованого наявного бюджету;

- проблеми координації (країни ЄС-27 часто повідомляють про труднощі з забезпеченням безперебійного управління даними управління між рівнями влади);

- залучення до теми відкритих даних (заохочення різних учасників надавати та використовувати відкриті дані є проблемою, яка широко поширена в ЄС);

- різні аспекти публікації відкритих даних (наприклад, додаткова підтримка в юридичному, технічному та фінансовому плані).

Отже, є об'єктивна потреба у вимірах економічного впливу на сферу містобудівної діяльності через відкриті дані, у тому числі показники економічного зростання, добробуту населення та сталості міст та селищ у заходах: працевлаштування, інклюзивне тощо; інновації та впровадження нових технологій, у тому числі за рахунок цифровізації; підприємництво та створення бізнесу, особливо жінок, меншин і суб'єктів малого та середнього підприємництва.

Ефективність запропонованих заходів у сфері регулювання містобудівної діяльності прогнозується через досягнення показників, серед яких зосередження на стратегічних задачах в контексті стратегії сталого розвитку міст і громад; професійна відповідальність за економічні результати девелоперських проектів; вплив на якість девелоперських проектів. Прогнозні розрахунки свідчать про реальність отримання економічних результатів системи проектного менеджменту у сфері регулювання містобудівної діяльності, у тому числі зниження тривалості будівництва 7-25%; скорочення трудомісткості будівництва 5-15%; здешевлення будівництва 10-20%.

Література

1. ЙохемДоггер, Елін Лінкен Аррієнс, Джулія Карсаніга. Офіційний портал європейських даних. Веб-ресурс: https://data.europa.eu/

2. Андрій Онопрієнко, Павло Яворський, Ігор Дейсан. Економічний ефект відкритих даних в Україні. Веб-ресурс: Економічний ефект відкритих даних в Україні

3. Ковальська Н.Ю., Павлішина Г.В. Якість менеджменту майнових об'єктів на прикладі агенції нерухомості SLON. Сучасні тенденції економічного розвитку регіонів: теоретичні та прикладні аспекти. матеріали IV міжн. наук.-практ. інтернет-конф. 21 квітня 2021 року. м. Одеса. 480 с. С. 476 - 478.

4. Дойкова О. Сучасні досягнення в галузі цивільного будівництва. Маркетингові технології розвитку бізнесу. Редакція: Михайло Окландер, Магдалена Вежбік-Стронська. Серія монографій Факультет архітектури, будівництва та прикладного мистецтва. Катовіцька технологічна школа. Монографія 32, 2020. С. 156-163.

5. Дослідження Портрет українських жінок-підприємиць. Київ, Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі. 2022. 40 с.

References

1. Jochem Dogger, Eline Lincklaen Arriens, Giulia Carsaniga (2022). Datа Strategy Factory. Luxembourg: Publications Office of the European Union. URL: https://data.europa.eu/

2. Andrii Onoprienko, Pavlo Yavorskyi, Ihor Deysan (2018). The economic effect of open data in Ukraine. Kyiv. URL: https://tapas.org.ua/wp-contentApdf [in Ukrainian].

3. KovalskaN. Yu., PavlishynaG.V. (2021). The quality of property management on the example of the SLON real estate agency. [Modern trends of economic development of regions: theoretical and applied aspects]. Odessa: OSAC&A [in Ukrainian].

4. Olha Doikova (2020).Modern achievements in the civil engineering industry [Marketing technologies of business development]. Poland: Katowice School of Technology.

5. Research Portrait of Ukrainian women entrepreneurs (2022). Kyiv: Ukrainian Center for Promotion of Investments and Trade. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru