Засади управління фінансовим забезпеченням закладів загальної середньої освіти України: виклики крізь призму війни

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

Засади управління фінансовим забезпеченням закладів загальної середньої освіти України: виклики крізь призму війни

Дем'янишина Олеся Андріївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів, обліку та економічної безпеки



Анотація

управління фінансовий освіта

Статтю присвячено проблемі управління закладами загальної середньої освіти в умовах збройної агресії, зокрема організації освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій. Розглянуто особливості організації освітнього процесу в умовах дії правового режиму воєнного стану. Розкрито основний зміст діяльності керівників закладів загальної середньої освіти в умовах війни. Актуалізовано увагу на необхідності забезпечення доступності до якісної освіти здобувачів освіти. Виокремлено основні виклики війни, прямі та довготривалі негативні наслідки впливу війни на освіту України.

Проаналізовано заходи захисту шкіл від нападів. Мета статті полягає в визначені основного змісту діяльності керівників закладів загальної середньої освіти в умовах правового режиму воєнного стану. Наголошено, що від ефективності управління закладом освіти залежить якість надання освітніх послуг. Визначено, що в нинішніх умовах військової агресії, заклади освіти потребують від управлінців нових підходів до управління. З'ясовано, що керівник навчального закладу в умовах кризових ситуацій має бути мобільним, креативним, оперативно реагувати на будь-які виклики. Зроблено висновок, що для організації освітнього процесу в кризових ситуаціях існує ряд форматів, які можуть застосовуватися освітянами відповідно до конкретних ситуацій. Охарактеризовано механізм державного управління фінансового забезпечення освіти, що включає не лише центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

Аналізуючи останні дослідження та публікації, було виявлено, що специфіка питань управління закладами загальної середньої освіти України в умовах військової агресії є недостатньо висвітленою та потребує подальшого детального вивчення, тому дана публікація наразі є досить актуальною.

Доведено, що освіта є основоположним елементом розвитку та повної реалізації прав і свобод людини.

Ключові слова: воєнний стан, управління закладами загальної середньої освіти, війна, здобувачі освіти, заклади освіти.



Demianyshyna Olesia Andriivna PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor department of Finance, Accounting and Economic Security, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Arepieva Olena Viktorivna Lecturer of the Department of finance, accounting and economic security, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

PRINCIPLES OF MANAGEMENT OF THE FINANCIAL SECURITY OF GENERAL SECONDARY EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE: CHALLENGES THROUGH THE PRISM OF WAR

Abstract

The article is devoted to the problem of managing institutions of general secondary education in conditions of armed aggression, in particular, the organization of the educational process in conditions of emergency situations. The peculiarities of the organization of the educational process under the conditions of the legal regime of martial law are considered. The peculiarities of the organization of the educational process under the conditions of the legal regime of martial law are considered. The main content of the activities of the heads of general secondary education institutions in the conditions of war has been revealed. Attention to the need to ensure access to quality education for those seeking education has been updated. The main challenges of the war, the direct and long-term negative effects of the war on the education of Ukraine are highlighted.

Measures to protect schools from attacks were analyzed. The purpose of the article is to determine the main content of the activities of the heads of general secondary education institutions under the conditions of the legal regime of martial law. It is emphasized that the quality of providing educational services depends on the effectiveness of the management of the educational institution. It was determined that in the current conditions of military aggression, educational institutions need new management approaches from managers. It was found that the head of an educational institution in crisis situations must be mobile, creative, and respond promptly to any challenges. It was concluded that for the organization of the educational process in crisis situations, there are a number of formats that can be used by educators in accordance with specific situations. The mechanism of state management of financial provision of education is characterized, which includes not only central and local bodies of executive power, bodies of local self-government.

Analyzing the latest research and publications, it was found that the specifics of the management of general secondary education institutions of Ukraine in the conditions of military aggression are insufficiently covered and require further detailed study, therefore this publication is currently quite relevant.

It has been proven that education is a fundamental element of development and full realization of human rights and freedoms.

Keywords: martial law, management of general secondary education institutions, war, education seekers, educational institutions.



Постановка проблеми. Повномасштабна війна внесла суттєві корективи у функціонування та розвиток загальної середньої освіти України. Незважаючи на руйнівний вплив на освітню інфраструктуру, війна відкриває нові можливості - керівники освітніх закладів беруть на себе новий рівень відповідальності, педагоги, працюючи у складних умовах, формують новий унікальний досвід, переосмислюючи роль освіти. Організація освітнього процесу в цей надзвичайно складний період потребує від керівників та педагогів особливої відповідальності, працездатності, єдності, наполегливості, взаємо підтримки, відкритості, розуміння ситуації.

Освітній процес в умовах правового режиму воєнного стану зазнає суттєвих змін. Першочерговим стає питання створення безпечного простору для здобувачів освіти та працівників навчального закладу. Нарізним каменем постало питання створення умов для максимального розкриття талантів та творчого потенціалу здобувачів освіти, підготовки конкурентоспроможних, мобільних майбутніх спеціалістів, які відповідатимуть міжнародним стандартам, адже їм відбудовувати Україну. Тому організація якісного навчального процесу - виклик сьогодення, який потребує від педагогічного колективу навчального закладу максимальної активізації їх професійних здібностей.

Організація освітнього процесу в умовах війни є одним із першочергових завдань у сфері освіти, при цьому велика увага приділяється саме управлінню освітою. В даній публікації проаналізуємо питання налагодження освітнього процесу в Україні в період дії воєнного стану та доступу здобувачів освіти до освітніх послуг в аспекті нормативно-правового регулювання, а також моральної і психологічної підтримки дітей в цей складний період.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи останні дослідження та публікації було виявлено, що специфіка питань управління освітою в Україні під час дії правового режиму воєнного стану є недостатньо вивченою. Проблеми управління освітою в умовах інноваційних змін висвітлювалась у працях вітчизняних науковців, зокрема Васильєв С.В. та Маляр С.А. досліджували ознаки воєнного стану та його вплив на освіту в цілому та на заклади загальної середньої освіти зокрема; Бобровський М., Єльнікова Г.В., Калініна Л.М., Касьянова О.І., Мармаза О.І., Сущенко Т.І. досліджували систему управління навчальними закладами, висвітлювали проблеми освітнього менеджменту в умовах інноваційних змін.

Питанням фінансового забезпечення функціонування закладів освіти присвятили свої праці О.Ткачук, Т.Бойко, В.Савченко, А. Касич, В. Циган, Л. Паращенко та ін.. Г. Олександрова у своїх дослідженнях розглядає проблеми фінансування освіти на місцевому рівні в Україні, в той час як Л. Беновськавиділила та узагальнила основні засади бюджетного забезпечення галузі освіти й висвітила ключові аспекти вирішення цього питання в умовах децентралізації управління галуззю.

Наразі управління фінансовим забезпеченням закладів загальної середньої освіти здійснюється в умовах воєнного стану, тому необхідно виділити дослідження, присвячені антикризовому та ситуаційному менеджменту.

Антикризовому управлінню та його проблемам присвятила свої праці вітчизняні та зарубіжні вчені І. Ансофф, А. Грищук, І. Єпіфанова, О. Карпенко, Л. Бляхман, О. Кавтиш, І. Коляденко, Т. Сорочан, Н. Оранська, І. Усік.

Ситуаційний менеджмент розглядався здебільшого в теорії соціального управління та був представлений О. Бондарем, В. Василенко, О. Клейменковою.

Отже, освітній менеджмент, його теоретичні засади розглядалися та досліджувалися достатньо, однак проблема управління закладами загальної середньої освіти в умовах війни потребує ретельного вивчення, тому дане дослідження є досить актуальним.

Мета статті полягає у визначені основного змісту діяльності керівників закладів загальної середньої освіти та засад фінансуванняв умовах правового режиму воєнного стану.

Виклад основного матеріалу. Повномасштабна війна в Україні внесла суттєві корективи в усі сфери життя суспільства. Система загальної середньої освіти не є виключенням. Педагоги, керівники навчальних закладів, здобувачі освіти опинилися в умовах в яких ніколи раніше не були. Введення воєнного тану поставило перед освітньою системою нові виклики, на які вкрай необхідно оперативно реагувати. До таких викликів можна віднести:

пошкодження або знищення освітньої інфраструктури;

скорочення фінансування;

втрата кадрового потенціалу;

переміщення здобувачів освіти як внутрішнє, так і за межі України.

До жахливих наслідків війни ЮНЕСКО відносить:

загибелі здобувачів освіти, працівників освіти, керівників навчальних закладів;

цілеспрямовані вбивства окремих працівників освіти, учнів;

знищення або пошкодження навчальних приміщень та освітньої інфраструктури;

незаконне затримання, викрадення, катування вчителів;

Серед негативних та довготривалих наслідків війни для повної загальної освіти, ЮНЕСКО виокремлює наступні:

відтік «мізків» та вимушена втрата академічного досвіду через від'їзд освітян, науковців, управлінців за кордон;

брак досвідчених педагогів через незахищеність та міграцію;

порушення процесу підготовки вчителів, що формує покоління низько освічених та розчарованих молодих людей з обмеженим доступом до працевлаштування;

зменшення соціально-економічних інвестицій та зменшення

фінансування освітньої галузі;

придушення свободи слова педагогів шляхом погроз, що також негативно впливає на якість освіти;

ідеологічні, культурні та соціальні наслідки обмеження доступу до освіти, що створює соціальну, політичну та економічну незахищеність;

проблема формування нового покоління освічених громадян, майбутніх кваліфікованих фахівців та трудових ресурсів для відбудови та розвитку держави.

До психологічних наслідків впливу війни на освітню сферу відносять:

психічні та ментальні розлади здобувачів освіти, які мають симптоми посттравматичного стресу (емоційну нестабільність, проблеми зі сном та нічні жахіття, замкнутість та підозрілість, дратівливість, агресивність, тривожне збудження, втрату здатності зосереджуватись, пасивність, депресію, параною, підвищений ризик до суїциду);

небажання здобувачів освіти відновлювати навчання через значні пропуски в навчанні; школярам-переселенцям потрібен час, щоб адаптуватися до нового середовища, що також зменшує бажання відвідувати навчальний заклад.

Щоб пом'якшити негативні наслідки військових дій міжнародні організації роблять акцент на важливості неперервності освіти в умовах кризових ситуацій. Так, в Декларації про безпеку шкіл, яка є міжурядовим політичним зобов'язанням, що розроблено в рамках ООН з метою захисту здобувачів освіти, педагогів та освітніх закладів від наслідків збройних конфліктів, наголошено, що освіта є основоположним елементом розвитку та

повної реалізації прав і свобод людини [9]. Освіта може допомогти захистити здобувачів освіти від смерті, травматизму та експлуатації, пропонуючи чіткий розклад та стабільність. Навчальний процес полегшує психологічний вплив збройного конфлікту та забезпечує доступ до інших життєво важливих послуг, таких як інформація про здоров'я, ризики, що виникають внаслідок збройних конфліктів та рекомендації як уникнути впливу цих ризиків.

В цей надскладний час, європейська, світова спільнота, посольства та міністерства різних країн, міжнародні організації та партнери, надають підтримку Україні, зокрема: доступ до освітніх платформ; створюють нові можливості для здобувачів освіти та викладачів; пропонують співпрацю в освітній сфері.

Для оцінки ефективності функціонування сфери освіти важливими є принципи організації та фінансового забезпечення освіти, зокрема середньої. Водночас якість освітніх послуг може суттєво відрізнятися за однакових умов. В сучасному глобальному та інформаційному середовищі відбувається пошук нових моделей управління освітою, впроваджуються нові гнучкі системи фінансування та форми ефективної організації освітньої діяльності. Практика державного фінансування освіти не залишається постійною і незмінною, змінюються внутрішні та зовнішні умови функціонування галузі, що диктують необхідність удосконалення фінансового забезпечення закладів освіти, особливо в умовах воєнного часу.

Головною складовою механізму державного управління фінансового забезпечення освіти є не лише центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а й повноваження навіть у взаємопов'язаних сферах чітко розподілені між ними - освіта, побут та фінанси. Сьогодні ці повноваження визначаються рядом законодавчих та нормативних актів. До системи державних органів управління освітою належить центральний орган виконавчої влади - Міністерство освіти і науки України, місцеві державні адміністрації, територіальні громади та утворені ними відповідні структурні підрозділи. А виконавчі органи територіальних громад визначають обсяги бюджетного фінансування закладів освіти і закладів освіти у комунальній власності, які не нижче мінімальних нормативів, встановлених Міністерством, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання.

В умовах невмотивованої військової агресії Російської Федерації проти України, організація освітнього процесу є складним завданням, тому заклади освіти, в тому числі і заклади повної загальної середньої освіти, особливо в районах активних бойових дій, змушено перейшли на дистанційний режим підтримки освітнього процесу.

Освіта в умовах воєнного стану потребує чітких, швидких та вчасних рішень, доступних роз'яснень, розробки нових нормативно-правових і законодавчих актів та внесення змін в наявні. Не менш важлива чесна, вчасна й зрозуміла комунікація з учасниками освітнього процесу, виокремлення проблем та пропонування рішень для їх розв'язання. Однією з пропозицій щодо реалізації державної політики у сфері освіти є можливість розробити зрозумілий та прозорий механізм розподілу та використання залишків освітньої субвенції в умовах воєнного стану на рівні області, міста, громади з можливістю контролю громадськості за процесами та діями.

Глобальною коаліцією на захист освітніх установ від нападів розроблено посібник, в якому містяться реалізовані на рівні шкіл заходи щодо захисту загальноосвітніх закладів від нападів, а саме:

Беззбройні заходи фізичного захисту не рекомендують використовувати зброю чи фізичну силу, вони реалізуються для прикриття установ освіти від нападів, мінімізації збитків від атак та забезпечення засобами захисту. Мається на увазі:

залучення неозброєної охорони;

створення комітетів з безпеки;

спорудження інфраструктури для фізичного захисту здобувачів освіти та працівників закладів освіти (підземні укриття або захисні стіни навколо шкіл);

забезпечення охоронного супроводу;

розселення учителів/учнів;

проведення заходів із захисту від гендерного насильства (кодекс поведінки працівників освіти);

навчання та мобілізація громадян.

Збройні заходи фізичного захисту застосовувались в тих регіонах, де відбувалися постійні напади з боку сторін збройного конфлікту. З метою захисту здобувачів освіти, педагогів, освітньої інфраструктури та для надання школам засобів самозахисту, заклади залучали озброєну охорону і патрулі, а також передбачали озброєння вчителів. Такі заходи у більшості випадків координуються з міністерствами, місцевою поліцією, силами безпеки або іншими державними структурами.

Переговори як стратегія захисту освітніх установ. У ряді країн, де відбувались збройні конфлікти, керівники навчальних закладів та лідери громад домовлялися зі сторонами збройного конфлікту не нападати на школи. Якщо сторони не могли чи не бажали брати участь у переговорах особисто, вони вимагали залучення третьої сторони (яка була прийнятною для всіх зацікавлених сторін та користувалася довірою).

Система раннього попередження/сповіщення. Загальноосвітні заклади самотужки, або в співпраці з міністерствами, агенціями ООН впроваджували систему раннього попередження/сповіщення, щоб у реальному часі інформувати про загрози чи напади на школи. При отриманні таких сповіщень школи тимчасово закривались, здобувачів освіти переводили у навчальні заклади в безпечних районах або організовувались альтернативні способи надання освіти.

Альтернативні способи надання освіти. Впроваджувалася низка заходів альтернативного надання освітніх послуг, з метою уникнення нападів та загроз насильства. Такі заходи ініціювала адміністрація школи у співпраці з членами громади, неурядовими організаціями, іноді залучали міністерства. Такі способи надання освіти сприяють збереженню доступу до навчання, забезпечують структуру, порядок та підтримку учнів і вчителів - це також має психосоціальні переваги. Альтернативні способи надання освіти містять такі заходи:

створення шкіл на рівні громади;

зміни розкладу;

дистанційне навчання;

переміщення місць надання освіти.

Психосоціальна підтримка. ЮНІСЕФ визначає психосоціальну підтримку як «ті компоненти програм, що допомагають дітям, сім'ям та громадам подолати кризу та зміцнити чи відновити здоровий психосоціальний розвиток та стійкість на тлі складних обставин».

Психосоціальна підтримка включає в себе такі компоненти:

Тимчасові освітні заходи - включають навчальні ігри, малювання. Такі заходи тимчасово впроваджуються в звичайних школах під час конфліктів, або організовуються в неформальних навчальних середовищах. Вони допомагають здобувачам освіти виражати власні емоції та досвід, розвиватися розумово та емоційно, грати та набувати відповідних навичок.

Дружнє до здобувача освіти навчальне середовище - є безпечним та гарантує захист. Педагогічний колектив використовує інклюзивні, гендерно- чутливі, сприятливі, вільні від принижень та зловживань методи навчання, що забезпечують активну участь кожного учасника навчального процесу.

Системи переадресації - здобувачі освіти спрямовуються до спеціалізованих служб психологічної підтримки чи до соціальних служб, за умов, якщо такі спеціалізовані служби наявні. Вони допомагають здобувачам освіти долати глибокі стреси чи психологічні травми, отримувати належну підтримку.

Навчання для вчителів та піклувальників (щодо підходів до психосоціальної підтримки). Цей компонент передбачає проведення тренінгів для педагогів та піклувальників з питань надання психосоціальної підтримки. Такі тренінги ознайомлять їх з видами діяльності (малювання, рольові ігри, танці) та новими підходами до навчання, що ознайомлюють здобувачів освіти з різними стратегіями подолання стресу та сприятимуть формуванню стійкості. Вчителі, в умовах війни, теж мають оволодіти різними нестандартними підходами до психосоціальної підтримки, для організації безпечного та сприятливого навчального середовища. Учитель в нестандартних умовах повинен вміти визначити учня, який потребує психосоціальної підтримки та направити його до спеціаліста у галузі психічного здоров'я.

Послуги для постраждалих від гендерного насильства включають першу психологічну допомогу та базові послуги захисту фізичного чи психологічного здоров'я, вони надаються медичними працівниками потерпілим від гендерного насильства.

Кодекси поведінки - встановлюють правила прийнятної поведінки для вчителів та здобувачів освіти. Такі кодекси розробляються та впроваджуються з метою підтримки безпечного, сприятливого, вільного від насильства навчального середовища. Зокрема вони можуть забороняти учителям застосовувати тілесні покарання та гендерне насильство, натомість роблять акцент на принципах дружнього до здобувачів освіти середовища. Щодо самих здобувачів освіти, то кодекси поведінки можуть розглядати питання емпатії та поваги до ровесників.

Засоби допомоги вчителям можуть включати: забезпечення отримання вчителями регулярних компенсацій та доступ до гуманітарної підтримки; організацію перерв у роботі протягом робочого дня; заохочення до проведення періодичних педагогічних рад, а також проведення навчання за місцем роботи, щодо інноваційних методів викладання в умовах воєнного стану та підходів до психосоціальної підтримки; забезпечення вчителів (особливо жінок) безпечним та надійним транспортом до навчального закладу та додому.

Комплексні загальношкільні плани безпеки та захисту. Загальноосвітні заклади у ряді країн, де відбувались військові конфлікти, за підтримки міністерств чи організацій системи ООН, впроваджували комплексні плани безпеки та захисту, які передбачали низку заходів по захисту, усуненню наслідків війни та дії у відповідь. До комплексного підходу щодо планування безпеки та захисту можна віднести чимало заходів кожного із шести вищеописаних компонентів.

Таким чином, управління закладами загальної середньої освіти в умовах дії правового режиму воєнного стану, має бути спрямоване на розв'язання низки завдань, що реалізують право на освіту. До таких завдань можна віднести: забезпечення психологічної підтримки всіх учасників освітнього процесу, створення між ними сприятливих комунікацій; адаптація здобувачів освіти до нових умов навчання; організація продуктивної співпраці з різними соціальними партнерами та батьками. Керівники закладів освіти зобов'язані забезпечити умови для якісної організації процесу навчання, а саме: створити безпечне освітнє середовище; забезпечити навчальний заклад обладнанням для здійснення дистанційного навчання; налагодити логістичні та управлінські процеси.



Висновки

Отже, управління закладами загальної середньої освіти в умовах дії правового режиму воєнного стану потребує від керівників мобільності, креативності, оперативності. Керівники, з метою організації якісного освітнього процесу та створення сприятливих умов для дистанційного навчання в умовах війни, повинні володіти вміннями налагоджувати партнерство з усіма соціальними партнерами, компетентно орієнтуватися в надзвичайних ситуаціях, вести ефективну кадрову політику, аби зберегти педагогічний колектив та не допустити втрати освітньої еліти країни.

У контексті наших висновків важливим буде дослідження питань роботи з педагогічним колективом в умовах війни та адаптації здобувачів освіти до нових умов навчання.



Література

Адаптивне управління: міжгалузеві зв'язки, науково-прикладний аспект: кол. монографія / за заг. і наук. ред. Г. В. Єльникової. Харків: Мачулін, 2017. 440 с.

Бобровський М. В. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти. Київ: Державна служба якості освіти. 2019. 240 с.

Бондар О. В. Ситуаційний менеджмент: навч. посіб. 2-ге вид., перероб. та доповн. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 388 с.

Василенко В. О. Ситуаційний менеджмент: навч. посіб. 2-е вид., випр. та допов. Київ: ЦНЛ, 2005. 372 с.

Гречаник О. Є., Григораш В. В. Організація внутрішнього аудиту в закладі загальної середньої освіти: монографія. Харків: Вид група «Основа», 2019. 144 с.

Грищук А. І. Антикризове управління та його інструментарій. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/19. pdf (дата звернення: 20.06.2022).

Жодна дитина, чию школу зруйнували, не залишиться за межами освітнього процесу. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/zhodna-ditina-chiyu-shkolu-zrujnuvali-ne-zalishitsya- za-mezhami-osvitnogo-procesu-sergij-shkarlet (дата звернення: 20.06.2022).

Заклади освіти в умовах воєнного стану. URL: https://sqe.gov.ua/diyalnist/ rekomendacii-zakladam-osviti/zakladi-osvitiv-umovakh-voiennogo-stan (дата звернення: 10.06.2022).

Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VTTT. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 20.06.2022).

Про повну загальну освіту: Закон України від 16.01.2020 № 463-IX (Редакція станом на 01.07.2022). URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text. (дата звернення: 20.06.2022).

Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2126-TX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text. (дата звернення: 20.06.2022).

Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти: Закон України від 24.03.2022 № 2157-IX. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2157-20#Text (дата звернення:

.

Єпіфанова І. Ю., Оранська Н. О. Сутність антикризового управління підприємства. Економіка і суспільство. Мукачево. 2016. № 2. С. 265-269.

Калініна Л. М. Управління новою українською школою. URL: https://lib.iitta.gov.ua/ 706820/1/dyg-2017-01-KalininaLM_ Upravlinnya_novoyu_ukr_shkoloyu.pdf/ (дата звернення:

.

Карпенко О. А. Основи антикризового управління: навч.-метод. посіб. Київ: Вид-во НАДУ, 2006. 208 с.

Касьянова О. М. Контрольно-аналітична діяльність керівника навчального закладу. Харків: Вид. група «Основа», 2014. 192 с.

Коляденко І. І., Кавтиш О. П. Наукові підходи до сутності антикризового управління. Бізнес-навігатор. Херсон, 2018. № 2. С. 7-10.

Мармаза О. І. Менеджмент освітньої організації. Харків: ТОВ «Щедра садиба», 2017. 126 с.

Професійний стандарт керівника (директора) закладу загальної середньої освіти. URL: https://naurok.com.ua/ post/mon-zatverdzheno-profstandart-kerivnika-zakladu-zagalno- seredno-osviti/(дата звернення: 20.06.2022).

Роз'яснення МОН щодо роботи закладів освіти у межах правового режиму воєнного стану. URL: https://www.kmu. gov.ua/news/rozyasnennya-mon-shchodo-roboti- zakladiv-osviti-u-mezhah-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu/ (дата звернення: 20.06.2022).

Сорочан Т. М. Антикризові поради керівникові навчального закладу. URL:https://lib.iitta.gov.ua/703968/1/%D0%A1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B0 %D0%BD_5.pdf / (дата звернення: 20.06.2022).

Управління якістю освіти: досвід та інновації: колективна монографія / за заг. ред.: Л. Л. Сушенцевої, Л. М. Петренко, Н. В. Житник. Павлоград: ІМА-прес, 2018. 276 с.

Усік А. Розвиток антикризового менеджменту керівників закладів загальної середньої освіти: теоретичний аспект. URL: https://visnyk.chnpu.edu.ua/download/vs157/46.pdf/ (дата звернення: 20.06.2022).



References

Administratio adaptiva: nexus interdisciplinares, aspectus scientificus et applicatus: col. Monograph / in general et scientia ed. H.V. Yelnikova (2017) [Adaptive management: interdisciplinary connections, scientific and applied aspect: col. monograph / in general and science ed. H.V. Yelnikova]. Kharkiv: Machulin, 440 s. [in Ukrainian].

Bobrovsky M. V. (2019) Commendationes pro constructione systematis interni ad praestandum qualitatem educationis in institutione educationis secundae generalis [Recommendations for the construction of an internal system for ensuring the quality of education in a general secondary education institution]. Kyiv: Publica Servitii Educationis Qualitas. 240 s. [in Ukrainian].

Bondar O. V. (2012) Procuratio Situalis: Disciplina. manual 2nd ed., recognitio. et additional [Situational management: education. manual 2nd ed., revision. and additional]. Kyiv: Centrum Litterarum Litterarum MMXII. 388 s. [in Ukrainian].

Vasylenko V. O. (2005) Administratio Situalis: doctrina. manual 2nd ed., ed. et adiecit [Situational management: education. manual 2nd ed., ed. and added]. Kyiv: TsNL, 372 s. [in Ukrainian].

Grechanyk, O. E., Hryhorash V. V. (2019) Organizatio computorum internorum in institutione educationis secundae generalis: Monograph [Organization of internal audit in a general secondary education institution: monograph]. Kharkiv: Osnova Publishing Group. 144 s. [in Ukrainian].

Hryshchuk A. I. De admini strati one anti- crisi eiusque instrumentorum [Anti-crisis management and its tools]. URL: https:// conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/19.pdf. (accessed: 20.06.2022) [in Ukrainian].

Nullus puer, cuius schola destructa est, extra processum scholasticum manebit [No child whose school has been destroyed will remain outside the educational process]. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/zhodna-ditina-chiyu-shkolu-zrujnuvali-ne-zalishitsyaza-mezhami- osvitnogo-procesu-sergij-shkarlet (accessed: 20.06.2022) [in Ukrainian].

Institutiones institutiones sub iure military [Educational institutions under martial law].

URL: https://sqe.gov.ua/diyalnist/ rekomendacii-zakladam-osviti/zakladi-osviti-v-umovakh-

voiennogo-stan (accessed: 10.06.2022) [in Ukrainian].

De educatione: Lex Ucrainae data die 5 Septembris 2017 N 2145-VIII [On education: Law of Ukraine dated September 5, 2017 N 2145-VIII]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19 (accessed: 10.06.2022) [in Ukrainian].

De educatione generali comprehensa: Lex Ucrainae data die 16 Ianuarii 2020 N 463- IX (Editorial as of July 1, 2022) 10. [On comprehensive general education: Law of Ukraine dated January 16, 2020 N 463-IX]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/463-20#Text (accessed:

[in Ukrainian].

De mutationibus quibusdam legibus Ucrainae de statu fideiussoribus in condicionibus legis militaris, status tumultus vel status necessitatis: Lex Ucrainae data est 03.15.2022 No. 2126- IX [On amendments to some laws of Ukraine regarding state guarantees in conditions of martial law, state of emergency or state of emergency: Law of Ukraine dated March 15, 2022 N 2126- IX]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text (accessed: 10.06.2022) [in Ukrainian].

De mutationibus quibusdam legibus Ucrainae in campo educationis: Lex Ucrainae data 24 Martii 2022 N. 2157-IX [On making changes to some laws of Ukraine in the field of education: Law of Ukraine dated March 24, 2022 N 2157-IX]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2157-20#Text (accessed: 20.06.2022) [in Ukrainian].

Epifanova I. YU., Oranska N. O. (2016) De essentia anti- crisi incepti administratio. Oeconomia et societas [The essence of anti-crisis management of the enterprise]. Oeconomia et societas. Mukachevo N 2. PP. 265-269. [in Ukrainian].

Kalinina L. M. (2017) Management novae scholae Ucrainae [Management of a new Ukrainian school]. URL: https://lib.iitta.gov.ua/706820/1/dyg-2017-01-KalininaLM_ Upravlinnya_ novoyu_ukr_shkoloyu.pdf/ (accessed: 20.06.2022) [in Ukrainian].

Karpenko O. A. (2006) Basics anti - crisi administratione: methodus scholastica. Manual [Basics of anti-crisis management: educational method. manual]. Kyiv: Domus Academiae Scientiarum Hungaricae, 208 s. [in Ukrainian].

Kasyanova O. M. (2014) Imperium et analytica activitatis institutionis caput [Control and analytical activity of the head of the educational institution]. Kharkiv: Ed. coetus «Osnova», 192 s. [in Ukrainian].

Kolyadenko I. I., Kavtysh O. P. (2018) Scientifica aditus essentiae anti-crisi administrandi [Scientific approaches to the essence of anti-crisis management.]. Negotium navigator. Kherson, N 2. PP. 7-10. [in Ukrainian].

Marmaza O. I. (2017) Procuratio institutionis scholasticae [Management of an educational organization]. Kharkiv: Shchedra Sadiba LLC, 126 s. [in Ukrainian].

Professionalis norma capitis (directoris) institutionis educationis secundae generalis [Professional standard of the head (director) of the institution of general secondary education]. URL: https://naurok.com.ua/post/mon-zatverdzheno-profstandartkerivnika-zakladu-zagalno-seredno- osviti/ (accessed: 20.06.2022) [in Ukrainian].

Declaratio Ministri Educationis et Culturae circa opus institutorum institutorum intra legale regimen martialis [Clarification of the Ministry of Education and Culture regarding the work of educational institutions within the legal regime of martial law] URL: https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-mon-shchodo-roboti-zakladiv-osviti-u-mezhah- pravovogo-rezhimu-voyennogostanu/ (accessed: 20.06.2022) [in Ukrainian].

Sorochan T. M. Monitum Anti-crisis ad caput institutionis Institutae [Anti-crisis advice to the head of an educational institution]. URL: https://lib.iitta.gov.ua/703968/1/%D0%A1% D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87 %D0%B0%D0%BD_5.pdf/ (accessed: 20.06.2022) [in Ukrainian].

Procuratio qualitatis educationis: experientiae et innovationes: monographum collectivum / per generale. ed.: L. L. Sushentseva, L. M. Petrenko, N. V. Zhytnyk [Management of the quality of education: experience and innovation: a collective monograph]. Pavlograd: IMA-press, 2018. 276 p. [in Ukrainian].

Usyk A. Progressus anti-crisis administrationis capitum institutionum educationis secundariae generalis: aspectum theoricam [Development of anti-crisis management of heads of general secondary education institutions: theoretical aspect]. https://visnyk.chnpu.edu.ua/ download/vs157/46.pdf/ (accessed: 20.06.2022) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...