Обґрунтування ресурсно-інформаційної бази для визначень гірничої техніки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний заклад «Ресурси»

Обґрунтування ресурсно-інформаційної бази для визначень гірничої техніки

Адам Бодюк кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, науковий керівник

Анотація

Розвиток гірництва має здійснюватися на перспективній технологічній базі. Процеси вдосконалення матеріально-технічних засобів виробництва, зокрема гірничого, можна показати інформацією про поступові їх конструктивні удосконалення: ручні знаряддя праці, засоби малої механізації праці, машини, автоматизати, автомати, сервоавтомати.

До техніки слід відносити, по-перше, частину тих матеріально-технічних засобів, у штучній конструкції яких матеріалізовані наукові ідеї, накопичений людством досвід у виготовленні специфічних засобів виробництва. По-друге, техніка - це специфічні засоби (штучні конструкції), на дію яких витрачається енергія від штучного (зовнішнього ) джерела. По- третє, техніка - це засоби, якими у процесі дії управляє людина чи автомат, або вони самокеруються. По-четверте, техніка - це засоби, які перетворюють працю людини чи витісняють її в технологічному процесі. По-п'яте, кожний вид техніки логічно оцінювати й використовувати як виробничий засіб, що споживає енергетичні ресурси для функціонування і володіє певними ресурсами для застосування у виробництві.

З врахуванням аналізу особливостей техніки, дамо такі визначення, що стосуються засобів виробництва. Засоби виробки продукції, призначеної для подальшого промислового застосування або населення, пропонується поділити на такі: ручні засоби праці (ручний інструмент, механізати); засоби малої механізації праці; об'єкти праці людини (машини, ергомаші); автоматичні засоби (роботи, автоматичні лінії, сервоавтомати).

Інструмент - ручний засіб праці людини, тобто без силового двигуна (ручна дриль), механізат - технічний засіб праці людини, тобто з силовим двигуном (електричний відбійний молоток, має певну кількість ударів за хвилину). Засоби малої механізації працюють без двигуна за рахунок сил і законів природи (сил тяжіння).

Машина - технічний засіб, який виконує роботу (роботи) і керується людиною. Автомат - технічний засіб, що сам виконує роботу (роботи, процеси) і самокерується. Сервоавтомат - автомат, що обслуговує інший автомат. Ергомаш - керований людиною чи автоматом агрегатований технічний засіб, на якому застосовуються праця людини (ручна, механізована, інструменталізована, комп'ютеризована). До ергомашів належать вантажні потяги, пароплави та ін.

За проведеними визначеннями, схемами логічно класифікувати й гірничу техніку, у подальшому з використання фасетної та ієрархічної схем класифікацій, з виділенням її екологічних показників і т.д.

Ключові слова: гірнича діяльність, засоби виробництва, техніка, механізати, машини, автоматика, гірнича техніка.

Abstract

Adam Bodyuk Candidate of Economic Sciences, Senior Research Fellow, Supervisor Research institution «Resource», Kyiv, Ukraine

JUSTIFICATION OF RESOURCE AND INFORMATION BASE FOR DEFINITIONS OF MINING EQUIPMENT

The development of mining should be carried out on a promising technological base. The processes of improvement of material and technical means of production, in particular mining, can be shown by information about their gradual constructive improvements: hand tools, means of small mechanization of work, machines, automation, automatic machines, servo machines.

First of all, technology should include a part of those material and technical means, in the artificial construction of which scientific ideas are materialized, the experience accumulated by mankind in the manufacture of specific means of production. Secondly, technology is specific means (artificial constructions), the operation of which consumes energy from an artificial (external) source. Thirdly, technology is the means that are controlled by a person or an automaton in the process of action, or they are self-controlled. Fourthly, technology is a tool that transforms human labor or replaces it in the technological process. Fifth, each type of technology should be logically evaluated and used as a means of production that consumes energy resources for functioning and possesses certain resources for use in production.

Taking into account the analysis of the technical features, we will give the following definitions concerning the means of production. It is proposed to divide the means of production of products intended for further industrial use or the population into the following: manual means of labor (hand tools, mechanized machines); means of small mechanization of labor; objects of human labor (machines, ergomas); automatic means (robots, automatic lines, servo machines).

A tool is a manual means of human labor, i.e. without a power motor (hand drill), a mechanized tool is a technical means of human labor, i.e. with a power motor (electric jackhammer, has a certain number of blows per minute). Means of small mechanization work without an engine due to the forces and laws of nature (gravitational forces.

A machine is a technical device that performs work (works) and is controlled by a person. A machine is a technical device that performs work (work, processes) and is self-controlled. A servo machine is a machine that serves another machine. Ergomash is a man- or machine-controlled aggregated technical device that uses human labor (manual, mechanized, instrumented, computerized). Cargo trains, steamships, etc. belong to ergomachs.

Based on the definitions and schemes, it is logical to classify mining equipment, further using faceted and hierarchical classification schemes, highlighting their environmental indicators, etc.

Keywords: mining activity, means of production, machinery, machinery, machines, automation, mining machinery.

Вступ

Постановка проблеми. Гірнича діяльність була, є і буде актуальною, оскільки вона забезпечує потреби економіки будь-якої країни у природних за походженням корисних копалинах сучасного господарського застосування.

Для підвищення показників та ефективності видобутку різних видів і обсягів корисних копалин, одночасно всебічного зростання продуктивності праці персоналу гірничих підприємств здійснюється впровадження і застосування все більш перспективних, високопродуктивних, надійних і екологічно безпечних в експлуатації засобів виробництва, гірської техніки, що, зокрема, підвищують екологічну чистоту технологічних процесів у гірничому виробництві.

Як відомо, зниження деградації навколишнього природного середовища, зокрема надр гірничими процесами, належить до над актуальних проблем сучасного суспільства на межі ХХ та у ХХІ століттях. До них належать і розробки теоретичних положень щодо матеріально-технологічної бази гірничої галузі, екологізації надрокористування, зокрема з видобування залізних руд.

Аналіз власних знань та досвіду щодо техніко-технологічних визначень засобів виробництва: нами узагальнено, що за певних особливостей структури, будови, функціонування, експлуатації та інших факторів різні види названі засоби поділяються за певними ознаками, назвами, оцінюються за комплексом показників. Зокрема до них застосовуються назви: техніка, обладнання, машини, механізми, оснащення та ін. Посилаючись, наприклад, на поширені визначення під поняттям гірничого обладнання гірничого підприємства об'єднуються машини і механізми, що призначені для виконання основних і допоміжних технологічних процесів гірничого виробництва. Але на гірничих підприємствах застосовуються і автоматичні засоби, і комп'ютерна техніка, і вантажні автомобілі, і крани і т.д., які не належить до згаданих машин і механізмів. Тому потребується обґрунтування сучасних визначень засобів виробництва на гірничих підприємствах.

Метою написання статті є розробка, з використанням власних інженерних знань, понятійного апарату видів засобів виробництва для застосування його за потребами формування визначень гірничих технічних і не технічних засобів видобування корисних копалин та їх транспортування з родовищ.

Виклад основного матеріалу

У Сучасному тлумачному словнику української мови (Харків, ВД «Школа», 2006 р. 832 с.) поняття обладнання трактується як «Сукупність, певна кількість приладів, механізмів пристроїв і т. ін., необхідних для виконання роботи; повне спорядження» (с. 474). Але ж прилад належить до надто вузьких понять, гірнича техніка виконує не роботу, а застосовується, наприклад, для виконання технологічних процесів.

В кар'єрах та підземних рудниках застосовуються транспортні і підйомні засоби та машини, вентиляційне устаткування. Отже, підйомні засоби визначаються як не машини, вентиляційне устаткування також відрізняється від машин. У тому ж словнику (с. 400), механізм трактується як пристрій, що передає або перетворює рух. Отже, не достатньо застосування понять машин і механізмів для виокремлення різних видів засобів виробництва, належних гірничим підприємствам.

Як свідчить вивчення відповідної літератури, поверховий підхід мав і має місце не лише до визначення сутності, а й до характеристики техніки, її структури, ролі у виробництві. У машині як засобі праці К. Маркс, аналогічно і сучасна економічна теорія, виділяють три ланки: силову, передавальну і виконавчу. Але якщо машина - це засіб праці людини, тоді має бути ланка, якою вона приводить у дію цей засіб виробництва.

Виконували і виконують роботи засоби виробництва без прикладання сили і праці людиною до так званого предмету праці. До таких засобів належать водяний млин, верстат з ЧПУ. Вітряк за часів К. Маркса мав силову ланку, передавальну ланку і виконавчу ланку (жорнова), а також четверту - канали подавання у жорнова людиною зерна і видавання їй борошна (готового продукту). У ній конструктивно містилися, хоча й найпростіші, але все-таки важелі для контакту людини (найпростіші органи керування). Однак К.Маркс не помітив такого важливого елемента засобів праці, як органи керування, образно кажучи, «ручка». Цей елемент є у давніх сохах, одноколісному візку. Ручними органами управління наділені парусні плаваючі засоби, сучасні автомобілі, літаки. Адже матеріальне тіло - тоді засіб праці, коли людина його використовує у технологічному процесі. Але використати його може лише з допомогою, назвемо їх, «ручок» чи інших відповідних органів керування. Такі органи є необхідними ланками засобів праці; до речі, будівлі, дороги, канали таких «ручок» не мають.

Отже, триланкової техніки не існує. За будь-якого абстрагування таку її структуру не можна взяти за основу при аналізі навіть засобів механізації виробництва. Як ж «щось» не брати до уваги, то не можна не враховувати органи управління технікою, її канали подавання сировини, видавання продукції. Верстати останніх сторіч конструктивно вміщали такі ланки: двигун (силову), передавальну (сили до виконавчої структури), виконавчу (різець), праці людини. Крім того, застосовуються пристрої охолодження, безпеки праці людини, для виконання нею операцій управління роботою, наприклад, станка та ін. гірничий технічний родовище

Окремо відмітимо, що техніка в літературі розглядається не лише як використовувана на виробництві продукції, а й засоби для обслуговування невиробничих потреб суспільства. Застосовані визначення техніки - надто розпливчаті. Тому до неї відносять зубило, кірку, лазерну установку для медичних цілей. Але такі, штучно утворені засоби, що суттєво відрізняються за всіма параметрами і характеристиками, не можна визнати однорідними, назвати їх технікою. Їх необхідно обґрунтовано класифікувати, що і виконується з подальшим відображенням класифікованих у літературі. Серед головних ознак класифікації технічних і не технічних засобів використовують їх конструктивні та технологічні особливості, рівень так званого технічного вдосконалення (має бути конструктивною), окремих автоматизації, спеціалізації і т. ін. За способом дії на предмет праці виділяють три групи технологічного оснащення: механічне, хімічне, термічне. Але ж є ще енергетичні, холодильні технічні засоби, лазерна, акустична та інша техніка.

Техніку слід відрізняти від різного нетехнічного обладнання, яке в літературі відносять до техніки. Нею ж називають дриль ручну, вагонетки, велосипед, які переміщуються людиною прикладанням своєї сили. Техніка в порівнянні з нетехнічними засобами працює за рахунок енергії не людини, а двигуна, потребує в експлуатації тобто певної діяльності людини на виробничій ділянці її застосування. При використанні гідравлічних візків (раціоналізованого ручного засобу праці, по нашій класифікації) зусилля людини (вантажника) полегшуються і складають 12-15 кг; управління вантажною машиною може бути сенсорним тобто без зусиль. Але на водія при управлінні машиною покладаються інші обов'язки, ніж вантажника, що переміщує вагонетку з рудою, його праця стає напруженою, потребує знань, й у цілому може бути не легшою, більш напружено, ніж у некваліфікованого вантажника. Тому традиційні порівняння, що машина замінює стільки-то робітників ручної праці не зовсім вірні, потребують уточнення. Праця водія навантажувача електричного, автомобіля також ручна, вона полегшена на руки, спину, але у нього нервове навантаження (як і зорове) вище, ніж у вантажника вагонетки.

В останні роки все частіше використовуються поняття «електронні гроші», «електронний грошовий обмін» і т. ін. Якраз це є один з прикладів заміни розумової діяльності на інформаційно-автоматизовані процеси, в яких є також участь людини, але іншого роду. Постійно на гірничому підприємстві працювати з комп'ютером не легше, ніж за рахівницею або займатися ручними операціями в системі документообігу.

Отже, під технікою слід розуміти не скільки засоби, що полегшують працю (це досягається і за допомогою важеля), а як ті, що змінюють працю людини, витісняють її працю з виробничого, інформаційного або іншого процесу, працюють за рахунок штучного джерела енергії.

Техніку у гірництві, як і всі засоби, що їх використовує людина у своїй діяльності, можна класифікувати за множиною ознак. Першою з них, на наш погляд, є рід енергії, на якій вона працює, наприклад, механічна, електрична, теплова, атомна. Гірничу, та й і не гірничу, техніку слід поділяти за енергомісткістю, коефіцієнтом використання енергії, що споживається, та ін. Залежно від обсягу виконуваних дій техніку рекомендується виділяти як таку, що виконує окремі операції, роботи, їх групи, цикли робіт, охоплює технологічний процес, кілька даних процесів, їх систему і т.д.

Щодо характеристики техніки ще раз зазначимо, що нами у числі засобів праці пропонується виділяти ручний інструмент (молоток, кірка, лопата), раціоналізовані ручні засоби праці (поліспаст, велосипед). При використанні таких знарядь головним виконавцем робіт є людина, час роботи якої може бути навіть більш тривалим, ніж період використання названих засобів праці.

Наступну групу - уже техніки - логічно називати засобами механізації праці. Технічні засоби, що відносять до неї відповідно до точки зору, яка склалася, на наш погляд, необхідно поділити на підгрупи як різнорідні:

1) з допомогою яких людина, використовуючи свою мускульну силу, здійснює операції з предметами праці (це засоби механізації праці, ТП);

2) які без прикладання мускульної сили людини виконують роботу, при цьому людина керує такими технічними засобами (засоби технізації).

Цю другу підгрупу техніки, яку традиційно відносять також до засобів механізації праці, пропонується виділити в самостійну групу.

Технічні засоби, що в неї входять, рекомендується називати ергастотехнікою від (гр. ергасто - діяльний). Вона (скорочено пропонується - ергатех) - головний виконавець робіт, операцій, технологічних процесів. Ергатех - робоча техніка, якою керує людина (люди), а автомат (для порівняння) - самодіюча техніка.

Охарактеризуємо засоби механізації технологічних процесів і ергатехи детальніше. До засобів механізації слід відносити технічні засоби: а) які у процесі використання перетворюють штучну енергію в механічні дії (переміщення, обертання, тиснення); б) якими людина виконує роботу.

Такими засобами є транспортери, електродриль, відбійний молоток, фасувальне обладнання. При їх використанні головним виробником залишається людина. Однак досягається суттєва економія його мускульної сили за рахунок витрачання засобом споживаної енергії від спеціального її джерела, підвищення продуктивності праці, якості роботи і т. ін.

Технічні засоби механізації праці (ТЗМП) пропонується поділити на види: механізований інструмент (електродриль, бормашина); механізми автономні (транспортер, вантажний підйомник); устаткування механічної дії (відбійний молоток). Перші використовуються для ручної дії на предмет праці з метою його перетворення, другі - для операцій з предметами праці, продуктами виробництва (переміщення, знімання, укладання), треті - для складної механічної дії на предмет праці робочим органом з одночасним виконанням операцій іншого роду прикладанням мускульної сили людиною. При використанні ТЗМП час їх роботи і людини збігається.

Ергатехи пропонується поділити на машини і ергомаші (особливі машини - об'єкти для праці). Машина є головним виконавцем робіт при керуванні нею людиною. Для чого в машині існують органи управління, контролю і сигналізації, робоче місце для оператора. До машин слід відносити вантажний автомобіль, екскаватор.

Ергомаші більш удосконалені і складні технічні засоби, ніж машини. На них можуть здійснюватися виробничі чи інші процеси, на яких зайняті робітники і спеціалісти. Так, у вантажному транспорті (вантажному потягу) є робочі місця для операторів (машиністів), місця для їх відпочинку, робочі місця для бригади, радиста та інших працівників, зайнятих обслуговуванням потягу, вагонів. При експлуатації ергомашів за людиною залишаються функції управління технічними засобами тобто розумової праці. Фізичні зусилля оператора зводяться до маніпуляції органами управління, тому можуть бути мінімальними, сенсорними. У виробничих комплексах, де є ергомаші, за людиною залишаються функції визначальної і вирішальної ланки. Вона здійснює також контрольні функції. Робота з ергомашами вимагає вже високої кваліфікації робітників, спеціальної освіти. До ергомашів відносимо вантажні потяги, літаки, кораблі і т. ін. При використанні ергомашів головним виконавцем робіт повністю (якщо розглядати в плані силового навантаження, технологічного аспекту тощо) є техніка, однак час роботи її і людей збігається.

Від названих технічних засобів механізації праці і робочої техніки слід відокремлювати засоби, які самостійно, без прикладання сили людини і штучного двигуна виконують роботи. Таке устаткування як згадувалося, працює на принципах використання гравітаційних сил, перепаду тиску, законів фізики і т. ін. Дані засоби використовуються на процесах, які є прикладанням праці людини (переміщення засобів чи предметів праці, її продуктів). Їх пропонується називати самодіючими засобами малої механізації праці (водяна колонка, нахилений лоток).

З урахуванням виконаного аналізу знарядь і їх можливостей у використанні, засоби виробництва пропонується поділити на такі види: 1) засоби ручної праці: ручні знаряддя праці, ручний інструмент, раціоналізовані ручні засоби праці (засоби економії сили людини); 2) засоби механізації праці: технічні (механізати): механізований інструмент; механізми автономні; устаткування механічної дії; нетехнічні - самодіючі засоби малої механізації праці; 3) ергатехи: машини, ергомаші; 4) автомати; 5) сервоавтомати; 6) авто-автомати.

Автомати пропонується відокремлювати від автоматичних комплексів. Перші вимагають контролю роботи, закладення сировини, відбору готового продукту; другі (авто-автомати, так пропонується їх називати) розраховані на виконання таких операцій іншими обслуговуючими автоматами - сервоавтоматими. У числі автоматів слід виділити підгрупу роботів і маніпуляторів (як таких, що дублюють функції і дії людини). Сервоавтомати і автомати створюють автоматичні комплекси.

Отже, логічно розуміти, що автоматична техніка працює за наперед заданою програмою, ергатехи - управляються оператором, засоби механізації - маніпулюються людиною (робітником).

Принципові особливості засобів виробництва: від різних знарядь дії людини до самодіючої техніки показані у табл. 1.

До техніки слід відносити й інші види складного обладнання, якщо вони використовують перетворення енергії від штучного джерела в роботу. Такими є холодильне, теплове, хімічне, лазерне, акустичне, ядерне технічне «устаткування». Воно не належить до засобів механізації й автоматизації ТП, оскільки не виконує функцій людини, тому і не є її засобами праці. Хімічне обладнання, наприклад, може і не містити робочого органу, що приводиться у рух штучним двигуном, тому не будь-яке таке обладнання є технікою.

Як вид техніки, що абсолютно відрізняється, пропонується виділяти технічні засоби штучного інтелекту (ТЗШІ), які здатні виконувати функції людського мислення, отже можуть самонавчатися, набувати знань, навичок, вмінь, накопичувати й зберігати інформацію, вироблювати управлінські рішення за умов невизначеності, проектувати, аналізувати, управляти технологічними процесами, здійснювати експертизу, інші творчі функції людини, трудових колективів.

В літературі широко виділяють таку класифікаційну ознаку, як ступінь удосконалення знарядь праці. Дана ознака, на нашу думку, є дуже місткою і розпливчастою. Замість такої ознаки пропонується «наукоємкість техніки», її покоління.

Залежно від підходу до визначення місця, функцій у суспільному виробництві технічні засоби можна розглядати як засоби праці чи як засоби виконання робіт. Якщо технічні засоби розглядати відносно до трудової діяльності людини, підвищення її продуктивності, тоді їх можна поділити на засоби: раціоналізації праці; механізації праці; що заміщають людину. За іншими функціональними ознаками можна також виділити засоби безпеки праці, підвищення показників, що характеризують її якість (засоби підвищення якості праці) і т. ін.

Якщо технічні засоби розглядати у технологічному процесі, тоді за характером і результатом виконання операцій їх можна поділити на засоби: механізації робіт або їх комплексу; машинізації і автоматизації процесів.

Залежно від того, яку діяльність бере на себе техніка (розумова праця, фізична праця), її пропонується поділити на два види: використовується на процесах розумової праці - інформаційна техніка (інфтех); використовується на процесах фізичної праці - техніка фізичної праці (фізтех). Інфтехи і фізтехи можна поділяти за безліччю ознак.

Повністю виключити фізичну працю, зробити її інтелектуальною можуть лише технічні засоби, що виконують функції фізтехів та інфтехів. Таку гібридну техніку і необхідно створювати з тим, щоб її впровадження дозволило державі швидше увійти в інформаційну еру.

В глобальному масштабі технічні засоби пропонується поділити на такі види: засоби виробництва життєвих благ; засоби забезпечення виробництва життєвих благ; засоби доведення життєвих благ до споживача (пожиткувача); засоби побутові. За ознакою прогресивності техніку пропонується поділити на таку: нову (для конкретного підприємства); наукомістку; піонерну (немає аналогів). Враховуючи, що показник наукомісткості надто загальний, замість нього пропонується показник місткості наукової інформації. Такий показник має бути паспортним.

Автомати не належать до засобів праці людини, оскільки у виробничому процесі з їх використанням людина не бере участі, немає її праці. А, наприклад, ремонт автомата, його так зване технічне обслуговування - це інші процеси. Слід зазначити, що термін «технічне обслуговування» техніки неправильний. По-перше, регулювання, змащування і т. ін. - це не технічні операції, по-друге, виконуються вручну. Для позначення таких операцій пропонується використовувати поняття «перед експлуатаційне обслуговування». Такі операції з часом автоматизуються.

На заводах, де організоване безлюдне виробництво, функції періодичного контролю всіх автоматів виконують кілька спеціалістів, хоча за обсягами виробництва тут традиційно повинні працювати сотні, а то й тисячі людей. Ще на етапах проектування заводу, конструювання автоматів закладено в систему на їх базі випуск продукції як результату роботи техніки. На такому заводі працюють автомати, безумовно, і певна кількість фахівців.

Без глибокого аналізу функцій тих кількох фахів-контролерів неважко зробити висновок, що автомати не є їх засобами праці. Не є вони такими засобами для їх конструкторів, власників. У безлюдному виробництві категорії «засоби виробництва», «засоби праці» і «предмети праці» у традиційному розумінні, не можна застосовувати. В автоматичних виробничих системах пропонується використовувати відповідні категорії: технічні засоби виробництва (автоматичні лінії, роботи); нетехнічні об'єкти у виробництві (роликові транспортери, вагонетки, контейнери, тара); виробничі ресурси, (сировина, матеріали, комплектуючі), в тому числі операційні предмети.

Висновки

Розвиток матеріально-технічних засобів виробництва можна показати наступним їх конструктивним удосконаленням: ручні знаряддя праці, засоби малої механізації праці, машини, автоматизати, автомати, сервоавтомати.

До техніки слід відносити, по-перше, частину тих МТЗВ, у штучній конструкції яких матеріалізовані наукові ідеї, накопичений людством досвід у виготовленні специфічних знарядь виробництва. По-друге, техніка - це специфічні засоби (штучні конструкції), на дію яких витрачається енергія від штучного (зовнішнього) джерела. По-третє, техніка - це засоби, якими у процесі дії управляє людина чи автомат, або вони самокеруються. По- четверте, техніка - це засоби, які перетворюють працю людини чи витісняють її в технологічному процесі. По-п'яте, кожний вид техніки логічно оцінювати й використовувати як виробничий засіб, що споживає енергетичні ресурси для функціонування і володіє певними ресурсами для застосування у виробництві (підвищення продуктивності праці, обсягів видобування корисних копалин, економії робочої сили та ін.).

З врахуванням аналізу особливостей техніки, дамо такі визначення, що стосуються засобів виробництва. Засоби виробки продукції пропонується поділити на такі: ручні засоби праці (ручний інструмент, механізати); засоби малої механізації праці; об'єкти праці людини (машини, ергомаші); автоматичні засоби (роботи, автоматичні лінії, сервоавтомати).

A. Інструмент - ручний засіб праці людини, тобто без силового привода, двигуна (ручна дриль), механізат - технічний засіб праці людини, тобто з силовим двигуном (приклад: відбійний молоток Dnipro-M SH-62, електричний, ресурс на 1000 уд/хв).

Засоби малої механізації діють за рахунок сил і законів природи (зокрема сил тяжіння). В цих засобах немає двигуна, що перетворює енергією від зовнішнього джерела в роботу, передавального зусиль пристрою.

Машина - технічний засіб, який виконує роботу (роботи) і керується людиною. Автомат - технічний засіб, що сам виконує роботу (роботи, процеси) і самокерується. Сервоавтомат - автомат, що обслуговує інший автомат. Ергомаш - керований людиною чи автоматом агрегатований технічний засіб, на якому застосовуються праця людини (ручна, механізована, інструменталізована, комп'ютеризована). До ергомашів належать вантажні потяги, пароплави та ін.

За проведеними визначеннями, схемами логічно класифікувати й гірничу техніку, у подальшому з використання фасетної та ієрархічної схем класифікацій, з виділенням їх екологічних показників і т.д. Проведені обґрунтування слугують об'єктивною інформацією для визначення взагалі понятійного апарату гірничої техніки.

Таблиця 1. Класифікація засобів виробництва