Еволюція теоретичних поглядів на сутність поняття "інфраструктура"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України

Еволюція теоретичних поглядів на сутність поняття «інфраструктура»

Наталія Трушкіна

кандидат економічних наук, старший дослідник, докторант, старший науковий співробітник сектору промислової політики та інноваційного розвитку відділу промислової політики та енергетичної безпеки

м. Харків



Анотація

Досліджено еволюційний розвиток і генеза поняття «інфраструктура». Проаналізовано, узагальнено й систематизовано існуючі наукові точки зору до визначення поняття «інфраструктура». Теоретично обґрунтовано авторський підхід до формулювання цієї категорії.

Ключові слова: інфраструктура, еволюція розвитку, концепт, генезис, понятійно-категоріальний апарат, термінологічний аспект, теоретичний аналіз, концептуальні підходи, систематизація, комплексний підхід.



Abstract

Nataliia Trushkina

Ph.D. (Economics), Senior Researcher, Doctoral Candidate,

Senior Research Officer of the Sector of Industrial Policy and Innovative Development of the Department of Industrial Policy and Energy Security,

Research Center for Industrial Problems of Development of the NAS of Ukraine, KharMv, Ukraine

THE EVOLUTION OF THEORETICAL VIEWS ON THE ESSENCE OF THE CONCEPT “INFRASTRUCTURE”

The evolutionary development and genesis of the concept of “infrastructure” have been studied. The existing scientific points of view on the definition of the concept of “infrastructure” are analysed, summarized and systematized. The author's approach to the formulation of this category is theoretically substantiated.

Keywords: infrastructure, development evolution, concept, genesis, conceptual and categorical apparatus, terminological aspect, theoretical analysis, conceptual approaches, systematization, complex approach.



Постановка проблеми

На даний час активізація глобалізаційних та євроінтеграційних процесів суттєво впливає на трансформаційні зміни окремих галузей у структурі національного господарства у країнах світу. При цьому важливе значення має інфраструктура забезпечення розвитку сфер економічної діяльності. Тому інфраструктура є критично важливим компонентом національних економік різних країн світу.

У найближчі десятиліття прогнозується безпрецедентний рівень розвитку інфраструктури. Цей розвиток є відповіддю на зростаючий глобальний попит на інфраструктуру у більшості країн світу. Глобальні інвестиції в інфраструктуру досягли найвищого рівня за весь час і становлять приблизно 2,3 трлн дол. США на рік. За експертною оцінкою, до 2040 року для створення нової інфраструктури буде потрібно 94 трлн дол. США капіталовкладень. Це перевищує вартість існуючої світової інфраструктури (приблизно 50 трлн дол. США). За підрахунками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), щорічні інвестиції в інфраструктуру становлять 6,9 трлн дол. США. Експерти ОЕСР стверджують, що цей обсяг необхідно, щоб досягти Цілей сталого розвитку до 2030 року. При цьому Світовий банк щороку інвестує у розвиток інфраструктури приблизно 24 млрд дол. США, а Європейський інвестиційний банк - 21,5 млрд дол. США (19,1 млрд євро) [1].

Необхідно відмітити, що без належного державного управління та регулювання розвиток інфраструктури не буде ефективним і дієвим. При цьому вдосконалення управління існуючими інфраструктурними активами може заощадити до 15% інвестицій у розвиток інфраструктури.

На підставі результатів опитування, яке проведено у 2020 році The Global Infrastructure Investor Association (GIIA) разом з міжнародною дослідницькою компанією Ipsos Group, виявлено, що інвестиції у розвиток інфраструктури мають стати першочерговою частиною планів уряду різних країн світу щодо забезпечення економічного відновлення після природних катастроф і катаклізмів, збройних конфліктів і війн, пандемій тощо. Встановлено, що 79% респондентів погоджуються, що інвестиції в інфраструктуру дозволять створити нові робочі місця та підвищити рівень економічного розвитку. 68% вважають, що уряд має надавати пріоритет інвестиціям в інфраструктуру у рамках відновлення економіки. 68% респондентів підтримали необхідність збільшення обсягу приватних інвестицій, якщо це допоможе країні розвивати відповідну інфраструктуру. Але 59% опитаних стверджують, що уряд їхньої країни недостатньо ефективно реалізує заходи, які мають бути спрямовано на задоволення інфраструктурних потреб.

З огляду на це, питання узагальнення та систематизації теоретичних підходів до поняття «інфраструктура» на сьогодні залишається актуальним і потребує подальшого уточнення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню різноманітних аспектів розвитку інфраструктури як складової економічної системи приділяється значна увага. Питанням розкриття сутності інфраструктури та її елементів присвячено праці провідних зарубіжних (D. Aschauer, M. Blaiklock, J. Clark, Z. Dacko-Pikiewicz, H. Dzwigol, B. Frischmann, G. Hedtkamp, A. Hirschman, R. Jochimsen, A. Kwilinski, W. Lewis, A. Marshall, R. Miskiewicz, K. Murphy, W. Nordhaus, R. Nurkse, A. Pesenti, P. Rosenstein-Rodan, W. Rostow, P. Samuelson, A. Schleifer, U. Simonis, H. Singer, K. Szczepanska-Woszczyna, R. Vishny, A. Youngson) і вітчизняних (Л. Ананьєва, О. Атамас, І. Бойчик, Б. Брунець, Н. Варцаба, Л. Васютинська, Д. Волкова, Г. Грозов, О. Гуменюк, М. Дубина, В. Жупаненко, Н. Іванова, С. Івашина, М. Кизим, С. Кириченко, М. Коваленко, Д. Котелевець, К. Латишев, О. Лук'янчук, В. Ляшенко, Р. Мацьків, В. Новікова, Н. Пігуль, І. Рекуненко, В. Савченко, І. Садчикова, М. Скринько, С. Сонько, В. Степаненко, Т. Топольницька, І. Труніна, С. Тульчинська, І. Фокіна, В. Хаустова, М. Хом'як, Л. Чернюк) вчених.

У науковій літературі можна знайти безліч понять «інфраструктура». Їх аналіз дозволяє зробити висновок, що на сьогоднішній день не існує єдиної наукової позиції стосовно формулювання цієї дефініції. Це обумовлено, по-перше, тим, що дослідники є представниками різних наукових шкіл зі своїми підходами й особливостями. А, по-друге, неоднозначністю та багатоаспектністю поняття «інфраструктура».

Варто зазначити, що інфраструктура з наукового погляду є категорією універсальною, оскільки використовується у різних науках. Відповідно у кожному науковому напрямі сформувалася власна система категорій, яку застосовують для дослідження значення інфраструктури. В економічній науці сьогодні вже існує значний перелік категорій у процесі пізнання особливостей функціонування інфраструктури у межах окремих господарських систем. Серед них можна назвати такі: «інфраструктура», «інфраструктурне забезпечення», «інфраструктурний потенціал», «виробнича інфраструктура», «ринкова інфраструктура», «соціальна інфраструктура», «інвестиційна інфраструктура», «фінансова інфраструктура», «кредитна інфраструктура», «інформаційна інфраструктура», «інтелектуальна інфраструктура», «смарт- інфраструктура» тощо.

У зв'язку з цим, незважаючи на широке коло наукових досліджень з обраної теми, дискусійність окремих питань потребують проведення подальших наукових розробок. І у першу чергу варто приділити увагу уточненню понятійно-категоріального апарату із застосуванням комплексного підходу до змістовної суті, а також з урахуванням глобальних викликів часу і трансформаційних економічних змін.

Мета даної статті полягає у дослідженні еволюційного розвитку й генезису поняття «інфраструктура», узагальненні й систематизації існуючих наукових точок зору до визначення терміна «інфраструктура» та теоретичному обґрунтуванні авторського підходу до формулювання цієї категорії.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення інституційної теорії, зокрема парадигми еволюційного розвитку; теорій систем, глобалізації, кластеризації, трансакційних витрат, інфраструктури; концепцій транспортної логістики, стратегічного, маркетингового і логістичного менеджменту, національної та інформаційної безпеки, сталого розвитку. В основу дослідження покладено системний, структурно- функціональний, лінгвістичний, синергетичний і логіко-семантичний підходи.

У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи: діалектичний, історичний, формально-логічний, аксіоматичний, теорія логіки та гіпотетико-дедуктивний, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, компонентного аналізу, порівняльного аналізу, аналогії, класифікації, структурно-логічного узагальнення.

Виклад основного матеріалу

Теоретичний аналіз показує, що спроби економістів узагальнити та сформувати комплексне уявлення про економічний сенс категорії «інфраструктура» з'явилися ще в ХІХ ст. Так, А. Сміт (A. Smith) у праці «Дослідження про природу та причини багатства народів» (An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations) зазначав необхідність створення загальних споруд та установ, необхідних для суспільного виробництва, але невигідних для приватного капіталу.

Отже, первинно поняття інфраструктури включало транспорт, енергетику, пошту, виробничі комунікації, а А. Смітом (A. Smith), Д. Рікардо (D. Ricardo) відводилася провідна роль державі у регулюванні цих видів економічної діяльності. Проте зазначені вчені безпосередньо термін «інфраструктура» не застосовували. Варто зазначити, що поняття «інфраструктура» активно почали використовувати на початку ХХ ст. у військовій лексиці, у якій під час військових дій цей термін означав певну сукупність будинків, споруд і комунікацій, які забезпечували функціонування збройних сил.

Деякі джерела стверджують, що термін «інфраструктура» почав активно застосовуватися західними економістами з кінця 40-х рр. XX ст. Одна група науковців пов'язувала його походження з будівельним виробництвом і трактували інфраструктуру як основу, фундамент будівлі; інша - з військовою сферою як комплекс споруд, комунікацій, які забезпечували успішність проведення військових операцій (полігони, майданчики, аеродроми, радіолокаційні пости тощо). У будь-якому випадку інфраструктура розглядалась як підпорядковане, обслуговуюче утворення, покликане забезпечувати ефективне ведення воєнних дій, а у мирний час - підтримувати обороноздатність держави [2].

Як свідчить аналіз, з'явилася переважна частина наукових праць, присвячених дослідженню суті інфраструктури, її змісту, функцій і ролі. До них належать роботи зарубіжних економістів (Дж. Кларк (J. B. Clark), Гіршман (A. O. Hirschman), П. Розенштейн-Родан (P. Rosenstein-Rodan), Ростоу (W. Rostow), Р. Нурксе (R. W. Nurkse), Р. Йохімсен (R. Jochimsen), А. Янгсон (A. Youngson), Е. Сімоніс (U. E. Simonis) та інші), у яких наведено різні трактування поняття «інфраструктура» відповідно до її ролі та виконуваних функцій у системі суспільного відтворення.

Існує точка зору (позиція П. Самуельсона (P. Samuelson), що вперше термін «інфраструктура» використав у 1953 р. у науковому обігу австрійський економіст П. Розенштейн-Родан (P. Rosenstein-Rodan) [3], розуміючи під цим умови навколишнього суспільного середовища, які необхідні для того, щоб приватна промисловість була в змозі зробити «перший ривок». Науковець увів до поняття інфраструктури «базові галузі економіки», вважаючи, що їхній розвиток має йти попереду швидкоокупних і продуктивних інвестицій. До інфраструктури він відносить не тільки шосейні дороги, дамби і залізниці, але і каналізації та інші об'єкти комунального господарства. При цьому дослідника значною мірою цікавило питання інвестування інфраструктурних об'єктів, які надають можливість дієвого розвитку приватного підприємництва (теорія «великого поштовху»).

Згідно з іншим поглядом (позиція А. Янгсона (A. Youngson) першим ученим, який запропонував поняття «інфраструктура», був Х. Зінгер (H. Singer). Він на початку 40-х рр. XX ст. виділяв прямопродуктивний і накладний капітал, або накладні витрати суспільства, які є інвестиції в інфраструктуру. У 1964 р. Х. Зінгер (H. Singer) [4] у рамках теорії «великого поштовху» запропонував концепцію «збалансованого зростання за допомогою незбалансованих інвестицій», згідно з якою підвищення продуктивності праці може бути досягнуто за рахунок розвитку власної виробничої та соціальної інфраструктури, що дасть поштовх розвитку всієї економіки і дозволить забезпечити економічне зростання. Даний факт, на думку Є. і В. Благининих [5], свідчить не тільки про схожість трактувань Х. Зінгера (H. Singer) і П. Розенштейна-Родана (P. Rosenstein-Rodan), а й про своє тимчасове розуміння впливу та важливості інфраструктурного розвитку.

У 1950-1960-ті рр. дослідження інфраструктури ведуться переважно у взаємозв'язку з такими поняттями, як «накладні витрати» і «виробничі витрати» (Р. Нурксе (R. Nurkse), П. Розенштейн-Родан (P. Rosenstein-Rodan), У. Ростоу (W. Rostow) та інші). Паралельно відбувається переосмислення даного поняття у рамках інституційної парадигми (Р. Йохімсен (R. Jochimsen). У роботах Д. Кларка (J. Clark), А. Маршалла (A. Marshall), А. Гіршмана (A. Hirschman), де у сфері дослідження «соціального накладного капіталу» було розширено поняття інфраструктури, яка охоплювала не лише галузі транспорту, зв'язку, матеріально-технічного забезпечення, невиробничої сфери, а й усі потужності, без яких неможливе функціонування виробництва та надання усіх суспільних послуг.

Наприкінці 1960-х - на початку 1970-х рр. акцент зміщується з вивчення питань впливу інфраструктури на економічне зростання на аналіз інфраструктури як чинника розвитку економіки. А державні кошти розглядаються як основне джерело інвестицій у розвиток інфраструктури, а інфраструктурні блага та послуги є об'єктом державного контролю і регулювання.

П. Самуельсон (P. Samuelson) [6] розглядав інфраструктуру як великі капіталовкладення, що робляться виключно державою і закладають передумови для успішного розвитку приватного сектора. Виняткову роль держави у даному інвестиційному процесі він пояснював тим, що масштаби деяких з них занадто великі для обмежених ринків приватного капіталу, а інші будуть окупляться протягом надто тривалого терміну. Інфраструктура сприяє створенню певної рівноваги у часі та просторі. А. Янгсон (A. Youngson) [7] розділяє зазначену позицію і вважає, що за своєю природою інвестиції в інфраструктуру є неприбутковими, тому вони виступають як накладні витрати суспільства А. Пезенті (A. Pesenti) [8] наголошував, що інфраструктура (дорожня мережа, транспортні засоби, землеустрій тощо) зменшують накладні витрати капіталістичних підприємств, тобто покращують економічне середовище, у якому вони функціонують, і полегшують процес обігу капіталу.

На думку Р. Йохімсена (R. Jochimsen) [9], дія об'єктів інфраструктури (які він поділяв на матеріальні, інституційні та персональні) сприяє підвищенню ступеня інтеграції та рівня економічної діяльності. Р. Нурксе (R. Nurkse) [10] стверджував, що інфраструктура виконує «функції свого роду «кровоносної системи народногосподарського організму» і «покликана» безперебійно, раціонально й чітко обслуговувати усі процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання у структурі народного господарства. У. Ростоу (W. Rostow) [11] трактував інфраструктуру як інструмент ефективного задоволення потреб населення, які постійно зростають. У цей період інфраструктура набуває характерних рис як економічна категорія.

Наукові розробки Д. Ашауера (D. Aschauer) [12] фактично дали поштовх для концепції економічного розвитку на основі інфраструктури, у рамках якої проводяться економетричні дослідження з проблем продуктивності інфраструктури та її впливу на результативність приватного сектору економіки.

Під інфраструктурою у світовій економічній літературі розуміють систему взаємопов'язаних фізичних компонентів у сфері надання товарів і послуг, необхідних для того, щоб підтримувати або поліпшувати соціальні умови життя [13]. Також поділ здійснюється за ознаками «жорстка» та «м'яка» інфраструктура. «Жорстка» інфраструктура (Hard Infrastructure) формується на основі масштабних фізичних мереж, необхідних для функціонування сучасної індустріальної країни, тоді як «м'яка» інфраструктура (Soft Infrastructure) представлена сукупністю установ, які необхідні для підтримки економіки, охорони здоров'я, а також культурних і соціальних норм країни. До них відносять фінансову систему, систему освіти, систему охорони здоров'я, систему державного управління, а також правоохоронні органи й аварійно-рятувальні служби [14]. Таким чином, «жорстка» інфраструктура є аналогом дефініції «виробнича», яка застосовується у дослідженнях пострадянського наукового простору, «м'яка» - містить, відповідно, соціальну та ринкову.

У термінологічних і галузевих словниках, енциклопедичних і довідкових виданнях зустрічається безліч трактувань поняття «інфраструктура» з різних точок зору. Так, у Словнику термінів ринкової економіки дефініція «інфраструктура» визначається як складова частина загального устрою економічного та політичного життя, що має допоміжний характер і забезпечує діяльність економічної та політичної системи в цілому.

У Словнику іншомовних слів інфраструктура трактується як сукупність галузей і видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров'я тощо).

В Універсальному словнику-енциклопедії інфраструктура розглядається як основні установи та інститути, необхідні для функціонування економіки й суспільства; у Словнику-довіднику з українського літературного слововживання - комплекс галузей економічного і соціального життя, які мають підпорядкований і допоміжний характер, обслуговують виробництво й забезпечують умови життєдіяльності суспільства; у фінансово-економічному словнику-довіднику - комплекс галузей господарства, що обслуговує промислове (або будь-яке інше) виробництво, а також населення; у Термінологічному словнику-довіднику з будівництва та архітектури - сукупність галузей, що обслуговують сферу матеріального виробництва (шосейні шляхи, канали, порти, аеродроми, зв'язок, загальна і професійна освіта, охорона здоров'я тощо); у Словнику суспільної географії - сукупність комунікацій, основних споруд, закладів, що забезпечують життєдіяльність суспільства шляхом надання відповідних послуг.

Згідно з Енциклопедією Сучасної України, поняття «інфраструктура» розглядається як сукупність специфічних форм, методів і процесів, а також різноманітних споруд та комунікацій, що забезпечують загальні умови і нормальне функціонування економічної, соціальної, екологічної та інших галузей життєдіяльності суспільства, його відтворення і розвиток.

В Економічному словнику (під ред. Й. Завадського, Т. Осовської, О. Юшкевич) під інфраструктурою розуміється комплекс галузей, що обслуговують промисловість і сільське господарство, будівництво, енергетичне господарство, залізничний транспорт, зв'язок, водопостачання та каналізацію, загальну та професійну освіту, науку, медицину.

Вчені І. Труніна, К. Латишев, М. Андрієнко [15] на основі вивчення вітчизняних і зарубіжних джерел виділити базові недоліки, а саме:

частина авторів трактує термін «інфраструктура» як систему організацій адекватних ринковому механізму. При цьому застосовується виключно прикладне сприйняття інфраструктури як елемента, що виконує в економіці заздалегідь певні незмінні функції, що залежать від галузевої структури економіки, що не відповідає сучасним явищам конвергентності та багатофункціональності;

зміст дефініції «інфраструктура», які запропоновано різними авторами, не відображає перелік соціально-економічних відносин, що виникають унаслідок комерційного використання елементів інфраструктури;

описані елементи інфраструктури формують закритий перелік елементів, не полишаючи можливості для додавання нових видів інфраструктури.

Як показують дослідження, на даний час існують неоднозначні й різноманітні підходи зарубіжних і вітчизняних дослідників до визначення інфраструктури як наукової категорії (табл.).

Таблиця Підходи до трактування поняття «інфраструктура», які запропоновано різними науковими школами

Науковий підхід	Зміст підходу та представники
Інфраструктура як система	сукупність матеріальних, персональних та інституційних видів діяльності та їх організацій (Р. Йохімсен (R. Jochimsen)
	комплекс і безперервний взаємозв'язок галузей, комплексів, різних видів діяльності (Л. Чернюк, Л. Ананьєва, О. Атамас, О. Лук'янчук, Д. Волкова, С. Івашина, В. Жамін, В. Савченко, В. Степаненко, М. Хом'як)
	система, що забезпечує обіг продукції та послуг у національній економіці (Б. Брунець)
	складна, динамічна система (М. Дубина)
	сукупність елементів (інститутів, установ, організацій, технологій, норм, систем) (Н. Варцаба, В. Новікова, І. Рекуненко, М. Комаров, Д. Раенок, Н. Пігуль)
	певна система, що має свою структуру, комплексність, мультиелементність (С. Тульчинська, С. Кириченко)
	сукупність елементів, які забезпечують безперебійне функціонування взаємозв'язків об'єктів і суб'єктів системи; певна підсистема (М. Коваленко)
Інфраструктура як системна економічна категорія	економічна категорія та самостійна економічна таксономічна одиниця (Н. Іванова)
	універсальна, системна категорія економічної науки (І. Садчикова)
	інтегральна економічна категорія (М. Бахтін, А. Кособуцька, І. Дядюн)
Інфраструктура як комплекс видів економічної діяльності	комплекс ринкових інститутів (О. Гуменюк)
	комплекс галузей народного господарства (сфери матеріального і нематеріального виробництва) (С. Мочерний)
Інфраструктура як частина економіки	частина економіки (В. Жупаненко, С. Сонько, М. Скринько)
	елемент способу виробництва (С. Сонько, М. Скринько)
Інфраструктура як належні умови	створені державою умови (Г. Хедткамп (G. Hedtkamp)
	сукупність загальних для всього суспільства економічних і соціальних умов (П. Розенштейн-Родан (P. Rosenstein-Rodan), Н. Варцаба)
	сукупність правил, норм і обмежень (С. Івашина)
	сукупність інституцій (організацій) та інститутів (норм) (І. Фокіна)
Інфраструктура як ресурс	базовий основний ресурс, який включає основні фонди (М. Блейклок (M. Blaiklock)
	значний за масштабами фізичний ресурс (Б. Фрішмен (B. Frischmann)
Інфраструктура як механізм	механізм створення конкурентного середовища в країні і забезпечення ефективного функціонування національної економіки (Р. Мацьків, Т. Топольницька)
	механізм функціонування підприємництва (Г. Старостенко, Я. Сухина)
Інфраструктура як складова середовища	невід'ємна складова регіонального фінансового простору (М. Хом'як)

Як видно з табл., дослідники під терміном «інфраструктура» здебільшого розуміють: головний елемент ринкової економіки; компонент економічної системи і підсистеми; чинник інтенсифікації економіки; умови праці та матеріального виробництва; базу для розвитку галузей; суспільно ринковий інститут; сукупність матеріально-технічних об'єктів і засобів; сукупність інститутів, установ, організацій, технологій, норм, систем; комплекс загальних умов, що забезпечують розвиток підприємництва; економічні відносини у процесі діяльності різних об'єктів виробничого і невиробничого характеру; систему загальних умов розвитку ринку з метою створення сприятливого економічного клімату для функціонування капіталу; систему взаємодіючих агентів сфери обігу, що забезпечують торговельно- економічні зв'язки між виробництвом та споживанням; сукупність видів діяльності, що сприяють реалізації товарів на ринку та формуванню нового попиту на товари та послуги; сукупність видів діяльності, що забезпечують рух потоків товарів від виробників до споживачів тощо.

У науковій літературі (Z. Dacko-Pikiewicz et al. [16]; H. Dzwigol et al. [17-20];

Kwilinski [21]; R. Miskiewicz et al. [22-23]; K. Szczepanska-Woszczyna et al. [24-25]; П. Бєлєнький [26]; С. Сонько, М. Скринько [27]; С. Юрченко [28]; І. Бутирська [29];

Васильєв [30]; Б. Данилишин, М. Хвесик, М. Корецький, О. Дацій [31]; Н. Іванова [32]; С. Сегеда [33]; О. Богуславський [34] та ін.) пропонуються різноманітні підходи до визначення поняття «інфраструктура». Серед них такі:

політекономічний, філософсько-логічний і економіко-теоретичний;

структурний, атрибутивний, функціональний;

хронологічний, генеалогічний, структурно-логічний, функціональний;

економічний, історичний, географічний;

економічний, галузевий, регіональний, оціночний;

хронологічний, генеалогічний, теоретико-економічний, інституційний, еволюційний, маркетинговий, логіко-інформаційний, структурно-логічний, функціональний, процесний, комплексний, системний, територіальний, постіндустріальний, інформаційно-мережевий, трансформаційний;

структурний, системний, функціональний, процесний, організаційний;

відтворювальний, галузевий, функціональний, територіальний, системний та еволюційний.

Отже, з погляду різних дослідників (І. Бутирська [29]; Н. Іванова [32];

Жупаненко [35]; М. Дубина, В. Прокопенко [36]; Ю. Бочарова [37];

Садчикова [38]) класифікуються теоретико-методологічні підходи до визначення інфраструктури за такими групами: теоретико-економічний, інституційний, ресурсний, галузевий (секторальний), структурно-функціональний, системний підходи.

У межах інституційного підходу інфраструктура досліджується як окрема складова ринкової економіки і одна з найбільш важливих умов суспільного розвитку. Варто зауважити, що в межах інституціональної теорії автори цієї концепції дослідження інфраструктури передусім акцентують увагу на тому, що дана категорія безпосередньо пов'язана із сукупністю правил, норм, принципів, які лежать в основі як розвитку суспільства, так і функціонування економічних систем. Другий підхід - ресурсний, у рамках якого інфраструктуру розглядають як необхідний ресурс для ефективного розвитку економіки, прискорення господарських процесів у країні. Наступний підхід до розгляду поняття «інфраструктура», який зустрічається доволі часто у науковій літературі, - це галузевий, або ще його називають секторальний. За цим підходом інфраструктура визначається вченими як сукупність галузей національного господарства, що забезпечують ефективне функціонування матеріального та нематеріального виробництва, сталий розвиток національної економіки. Структурно-функціональний підхід передбачає розгляд інфраструктури залежно від функцій, які вона виконує у сучасних умовах розвитку господарських систем. Наступним підходом до розгляду категорії інфраструктура є системний підхід. Слід наголосити, що окреслений підхід є доволі поширеною методологічною основою для розгляду сутності різних категорій, окремих об'єктів і процесів. Тому системний підхід є найбільш поширеним і серед науковців, які досліджують сутність і зміст інфраструктури. Застосування системного підходу полягає в розгляді інфраструктури як окремої, цілісної система взаємопов'язаних елементів, які взаємодіють між собою і мають спільну мету функціонування.

Відмінності у трактуванні «інфраструктура» пояснюються не тільки різноманіттям підходів, але й концепцій у їх складі. В економічній літературі (П. Бєлєнький [26]; Н. Іванова [32]; С. Сегеда [33]; О. Богуславський [34]) сформовано п'ять основних концепцій: 1) накладних витрат - створення комплексу економічних умов для функціонування товарного обігу і розвитку комерційної діяльності; 2) інституціональна - вибір інституціональних форм організації інфраструктури і формування механізму взаємодії ринкових інститутів; 3) маркетингова - формування інфраструктури, яка обслуговує всю систему ринків, виходячи з пріоритетності інтересів споживача; 4) розподільна - вибір ефективних каналів товароруху та обслуговуючої їх інфраструктури для різноманітних типів ринків; 5) логістична - раціоналізація транспортно-складських процесів, матеріальних, фінансових та інформаційних потоків у сфері обігу.

П. Пихов і Т. Кашина [39] виділяють такі концепції інфраструктури: накладних витрат (П. Самуельсон (P. Samuelson), Дж. Кларк (J. Clark); економічного зростання (У. Ростоу (W. Rostow), У. А. Льюїс (W. Lewis), Р. Нурксе (R. Nurkse) та ін.); інституційна (Р. Йохімсон (R. Jochimsen) та ін.), маркетингова (Ф. Котлер (P. Kotler). Вважається, що ці концепції не суперечать одна одній, а надають можливість різноаспектного уявлення трактування поняття «інфраструктура».

Д. Котелевець [40] пропонує виокремити декілька підходів до використання категорії «інфраструктура»: 1) розгляд інфраструктури у контексті функціонування іншої економічної системи, а саме: «туристична інфраструктура», «транспортна інфраструктура», «інфраструктура фінансового ринку», «інфраструктура сільського господарства», «телекомунікаційна інфраструктура», «екологічна інфраструктура» тощо. У такому випадку окреслені види інфраструктури розглядаються як окремі складні економічні системи, яким притаманні власні принципи функціонування і розвитку, властивості та функції; 2) розгляд інфраструктури в контексті дослідження окремих економічних процесів та сфер, які є загальними для галузей національного господарства. У такому випадку використовуються такі категорії, як «інвестиційна інфраструктура», «інноваційна інфраструктура», «інституційна інфраструктура», «соціальна інфраструктура» тощо; 3) розгляд окремих видів інфраструктури у контексті дослідження інших економічних систем (галузей господарства). Наприклад, «транспортна інфраструктура сільського господарства», «інноваційна інфраструктура туристичної галузі», «інституційна інфраструктура банківської системи»; 4) розгляд інфраструктури у межах окремих просторових економічних систем, наприклад, «інфраструктура національної економіки», «інфраструктура регіонів». У цьому контексті також прийнято розглядати окремі види інфраструктури та їхню роль у розвитку зазначених систем («транспортна інфраструктура регіонів»).

Г. Грозов [41] наголошує, що методологічні підходи до пояснення сутності категорії інфраструктури можна поділити на два напрями: політекономічний та управлінсько-економічний. Згідно з першим підходом інфраструктура аналізується як категорія політичної економії. Передбачається розгляд місця та ролі інфраструктури у суспільному виробництві на новому етапі розвитку економічних відносин. Пояснення сутності інфраструктури відповідно до другого підходу ґрунтується на уявленні про неї як засобу збільшення ефективності управління для задоволення потреб фірм та домогосподарств.

Отже, сутність категорії інфраструктури за різних підходів є такою: перший (політекономічний) підхід характеризує інфраструктуру як умови функціонування суб'єктів господарювання, другий (управлінсько-економічний) відображає інфраструктуру через її функціональний вплив на процес економічного відтворення. З огляду на визначення ролі інфраструктури в економіці, що має розкриватися в дефініції поняття «інфраструктура», важливо оцінити обидва підходи та побудувати визначення, яке б найкращим чином враховувало властивості інфраструктури як чинника, що формує умови економічного відтворення, та її функціональне призначення. інфраструктура економічний управлінський

На думку фахівців Центру Разумкова К. Маркевич і В. Сіденка [42], одним з головних компонентів цифрової економіки є smart-інфраструктура, яка складається з безлічі локальних, національних і глобальних мереж, що належать різним структурам. Це інфраструктура, яка інтегрує цифрові технології та забезпечує самоконтроль і точність під час прийняття рішень; ефективність та економію витрат; надійність, безпеку, захист і стійкість; взаємодію та розширення можливостей користувачів; сталість; мінімізацію надмірностей; швидке реагування; наділена функціями збору та аналізу даних, підтримки зворотного зв'язку та проектування адаптивності; функціонує на більш високих рівнях, ніж фізична інфраструктура. Вона має вирішальне значення для підтримки та сприяння інноваціям, що трансформують виробництво, у тому числі у контексті концепції Industry 4.0.

Висновки

У результаті дослідження [43-48] на підставі аналізу теоретичних підходів до визначення категорії «інфраструктура» з використанням парадигми еволюційного розвитку, можна зробити такі висновки:

нині немає єдиного визначення категорії «інфраструктура», виявлено суттєві розбіжності у трактуванні генези інфраструктури, її складу, класифікації та елементів;

водночас більшість авторів розглядають інфраструктуру як «точку зростання» національної економіки, спираючись на теорії розміщення, економічного зростання та інноваційного розвитку;

існують чотири основні підходи до генези поняття «інфраструктура» (хронологічний, етимологічний, історичний (історико-формаційний та історико-цивілізаційний), економічний). При цьому тільки економічний підхід вивчає становлення інфраструктури як економічної категорії.

Можна стверджувати, що всі підходи є обґрунтованими та актуальними, оскільки саме поняття «інфраструктура» є комплексним і багатоаспектним. Їх застосування залежить від цілей дослідження - оптимальна інтегральна модель інфраструктури має відображати та враховувати всі зазначені аспекти, оскільки відокремлене використання будь-якого з них істотно звужує уявлення дослідника про сутність інфраструктури.

Разом з тим, на наш погляд, доцільно застосовувати комплексний підхід, оскільки за його допомогою можливо узагальнити суть і зміст поняття «інфраструктура», врахувати наукові здобутки та практичний досвід у формуванні критичної інфраструктури, а також відслідкувати процеси її функціонування і модернізації на сучасному етапі воєнного та повоєнного відновлення національної економіки України.

Узагальнюючи одержані результати досліджень, можна надати авторське трактування поняття «інфраструктура» як сукупності різноманітних інституцій (установи, організації), інститутів (правила, норми), видів економічної діяльності, необхідних для обслуговування й забезпечення дієвого функціонування та управління національним господарством у контексті сталого розвитку.

Перспективи подальших досліджень полягають в аналізі сутності поняття «національна безпека» та її складових; узагальненні теоретичних підходів до розуміння національної безпеки в країнах світу.



Література

1. Thacker S., Adshead D., Fay M. et al. Infrastructure for sustainable development. Nature Sustainability. 2019. Vol. 2. P. 324-331.

2. Бойчик І. М. Ринкова інфраструктура: сутність та характеристика. Сталий розвиток економіки. 2013. № 3. С. 34-41.

3. Rosenstein-Rodan P. Notes on the Theory of the “Big Push”. Economic Development for Latin America. International Economic Association Series / Edited by H. S. Ellis. London: Palgrave Macmillan, 1961. P. 57-81.

4. Singer H. W. International Development: Growth and Change. New York: McGraw- Hill, 1964. 295 p.

5. Благинин Е. А., Благинин В. А. Ретроспективный анализ научных взглядов на понятие «транспортная инфраструктура региона». Фундаментальные исследования. 2016. № 11. С. 979-984.

6. Samuelson P. A. The Pure Theory of Public Expenditure. The Review of Economics and Statistics. 1954. Vol. 36. No. 4. P. 387-389.

7. Youngson A. Overhead Capital: Study Development Economics. 1st ed. Edinburgh: Edinburgh University Press, 1967. 192 p.

8. Pesenti A. Manuale di economia politica. Vol. primo. Roma: Editori Riuniti Nuova Biblioteca di Cultura, 1970. 652 p.

9. Jochimsen R. Theorie der Infrastruktur: Grundlagen der marktwirtschaftlichen Entwicklung. Tubingen: J.C.B. Mohr, 1966. 253 s.

10. Nurkse R. Problems of Capital Formation in Underdeveloped Countries. Oxford: Oxford University Press, 1966. 163 p.

11. Rostow W. W. The Stages of Economic Growth. London: Cambridge University Press, 1962. 324 p.

12. Aschauer D. A. Is Public Expenditure Productive? Journal of Monetary Economics. 1989. Vol. 23. No. 2. P. 177-200.

13. Fulmer J. What in the world is infrastructure? PEI Infrastructure Investor. 2009. July-August. P. 30-32.

14. Gerschenkron A. Continuity in History and other Essays. Cambridge: The Belknap Press of Harvard University Press, 1968. 560 p.

15. Труніна І. М., Латишев К. О., Андрієнко М. С. Змістовно-дефінітивне навантаження поняття «інфраструктура» стосовно транспортного ринку. Економіка та суспільство. 2021. Вип. № 30. С. 31-36.

16. Ahadiat A., Dacko-Pikiewicz Z. Effects of ethical leadership and employee commitment on employees' work passion. Polish Journal of Management Studies. 2020. Vol. 21. No. 2. P. 24-35

17. Dzwigol H. Problemy zarz^dzania nowoczesnymi organizacjami gospodarczymi. Czynniki ksztaltujqce elementy systemu zarzqdzania wspolczesnq organizacjq. 2008. Nr. 158. S. 57-69.

18. Dzwigol H. Modelling of Restructuring Process. Zeszyty Naukowe Politechniki Slqskiej. Organizacja i Zarzqdzanie. 2016. Nr. 99. S. 89-106.

19. Dzwigol H. Meta-analysis in management and quality sciences. Marketing and Management of Innovations. 2021. Vol. 1. P. 324-335.

20. Karbownik A., Dzwigol H., Wodarski K. System zarz^dzania ryzykiem uczelni wyzszej. Zeszyty Naukowe Politechniki Slqskiej. Organizacja i Zarzqdzanie. 2012. Nr. 60. S. 125-139.

21. Kwilinski A. Development of industrial enterprise in the conditions of formation of information economics. Thai Science Review. 2017. Autumn. P. 85-90.

22. Dzwigol H., Dzwigol-Barosz M., Zhyvko Z., Miskiewicz R., Pushak H. Evaluation of the energy security as a component of national security of the country. Journal of Security and Sustainability Issues. 2019. Vol. 8. No. 3. P. 307-317.

23. Miskiewicz R., Rzepka A., Borowiecki R., Olesinki Z. Energy Efficiency in the Industry 4.0 Era: Attributes of Teal Organizations. Energies. 2021. Vol. 14. Iss. 20. Article 6776.

24. Saluga P.W., Szczepanska-Woszczyna K., Miskiewicz R., Chlad M. Cost of equity of coal- fired power generation projects in Poland: Its importance for the management of decision-making process. Energies. 2020. Vol. 13. Iss. 18. Article 4833.

25. Szczepanska-Woszczyna K., Gatnar S. Key Competences of Research and Development Project Managers in High Technology Sector. Forum Scientiae Oeconomia. 2022. Vol. 10. No. 3. P. 107-130.

26. Інфраструктура забезпечення конкурентної економіки регіонів (методологія і механізми)/ наук. ред. П. Ю. Бєлєнький. Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2002. 308 с.

27. Сонько С. П., Скринько М. М. Інфраструктура в умовах транзитивної економіки: монографія. Харків: Екограф, 2004. 256 с.

28. Юрченко С. А. Инфраструктура мира. Харьков: ХНУ, 2006. 328 с.

29. Бутирська І. В. Інфраструктурне забезпечення регіонального розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення: монографія. Чернівці: Книги-ХХІ, 2006. 238 с.

30. Васильєв О. В. Методологія і практика інфраструктурного забезпечення функціонування і розвитку регіонів України: монографія. Харків: ХНАМГ, 2007. 341 с.

31. Данилишин Б. М., Хвесик М. А., Корецький М. Х., Дацій О. І. Оцінка техніко- економічного стану об'єктів інфраструктури та виробничих фондів України: монографія. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. 375 с.

32. Іванова Н. В. Генезис економічної категорії «інфраструктура» та її роль у суспільному поділі праці. Ефективна економіка. 2010. № 11.

33. Сегеда С. А. До питання ролі інфраструктури в системі ринкових відносин. Збірник наукових праць ВНАУ. Сер.: Економічні науки. 2012. № 1(56). Т. 4. C. 136-143.

34. Богуславський О. В. Основні підходи до вивчення елементів ринкової інфраструктури у сучасній економіці та особливості їх застосування. Теоретичні та прикладні питання економіки. 2016. Вип. 1. С. 69-76.

35. Жупаненко В. М. Сучасне трактування інфраструктури економіки. Облік і фінанси АПК [Електр. видання]. 2010. 19 березня. С. 129-138.

36. Дубина М. В., Прокопенко В. Ю. Кредитна інфраструктура: особливості визначення сутності категорії. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Економіка. 2015. Вип. 1(45). Т. 1. С. 209-212.

37. Бочарова Ю. Г. Розвиток інноваційної інфраструктури національної економіки: теорія та практика: дис. ... д-ра екон. наук / Вищий навчальний заклад «Університет імені Альфреда Нобеля». Дніпро, 2019. 530 с.

38. Садчикова І. Концептуальні положення обґрунтування сутності категорії «інфраструктура». Проблеми і перспективи економіки та управління. 2020. N° 4(24). С. 155-169.

39. Пыхов П. А., Кашина Т. О. Инфраструктура как объект экономических исследований. Журнал экономической теории. 2016. № 1. С. 39-46.

40. Котелевець Д. Сутність інфраструктури та її вплив на розвиток економічних систем. Digital Transformations of Modernity: Proceedings of the Multidisciplinary International Scientific-Practical Conference (Portugal, Coimbra, January 24, 2022). Chernihiv: REICST, 2022. Р. 64-66.

41. Грозов Г. Д. Соціально-економічна інфраструктура регіону як об'єкт державного управління. Наукові праціМАУП. 2009. Вип. 4(23). С. 59-65.

42. Маркевич К., Сіденко В. Smart-інфраструктура у сталому розвитку міст: світовий досвід та перспективи України. Київ: Центр Разумкова, Видавництво «Заповіт», 400 с.

43. Liashenko V., Ivanov S., Trushkina N. A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region's Innovative Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual Economics. 2021. Vol. 4. No. 1. P. 19-53.

44. Khaustova V. Ye., Boiko O. V., Trushkina N. V. Vectors of Increasing the Level of Innovation and Investment Attractiveness of the Transport and Logistics Infrastructure of the National Economy of Ukraine. The Problems of Economy. 2022. No. 3. P. 84-97.

45. Цвірко О. О., Трушкіна Н. В. Логістична інфраструктура: сутність і роль у забезпеченні сталого розвитку національної економіки. Moderni aspekty vedy: XIX. Dil mezinarodrn kolektivni monografie. Ceska republika, Jesenice: Mezinarodrn Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. Str. 258-279.

46. Трушкіна Н. Логістична система: до питання термінології. Veda a perspektivy. № 3(10). Str. 84-96.

47. Кизим М. О., Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Сутність поняття «критична інфраструктура» з позицій національної безпеки України. БізнесІнформ. 2022. № 12. С. 58-78

48. Remyha Y., Zaiarniuk O., Lozova T., Trushkina N., Yakushev O., Korovin Y. Energysaving technologies for sustainable development of the maritime transport logistics market. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science. 2023. Vol. 1126. Article 012037.

References

1. Thacker, S., Adshead, D., & Fay, M. et al. (2019). Infrastructure for sustainable development. Nature Sustainability, 2, 324-331.

2. Boichyk, I. M. (2013). Rynkova infrastruktura: sutnist ta kharakterystyka [Market infrastructure: essence and characteristics]. Stalyi rozvytok ekonomiky - Sustainable economic development, 3, 34-41 [in Ukrainian].

3. Rosenstein-Rodan, P. (1961). Notes on the Theory of the “Big Push”. In: H. Ellis (Ed.), Economic Development for Latin America. International Economic Association Series. London: Palgrave Macmillan (pp. 57-81).

4. Singer, H. W. (1964). International Development: Growth and Change. New York: McGraw-Hill.

5. Blaginin, E. A. & Blaginin, V. A. (2016). Retrospektivnyy analiz nauchnykh vzglyadov na ponyatie “transportnaya infrastruktura regiona” [Retrospective analysis of scientific views on the concept of “transport infrastructure of the region”]. Fundamental'nye issledovaniya - Basic research, 11, 979-984 [in Russian].

6. Samuelson, P. A. (1954). The Pure Theory of Public Expenditure. The Review of Economics and Statistics, 36(4), 387-389.

7. Youngson, A. (1967). Overhead Capital: Study Development Economics (1st ed.). Edinburgh: Edinburgh University Press.

8. Pesenti, A. (1970). Manuale di economia politica. Vol. primo. Roma: Editori Riuniti Nuova Biblioteca di Cultura.

9. Jochimsen, R. (1966). Theorie der Infrastruktur: Grundlagen der marktwirtschaftlichen Entwicklung. Tubingen: J.C.B. Mohr.

10. Nurkse, R. (1966). Problems of Capital Formation in Underdeveloped Countries. Oxford: Oxford University Press.

11. Rostow, W. W. (1962). The Stages of Economic Growth. London: Cambridge University Press.

12. Aschauer, D. A. (1989). Is Public Expenditure Productive? Journal of Monetary Economics, 23(2), 177-200.

13. Fulmer, J. (2009). What in the world is infrastructure? PEI Infrastructure Investor, July-August, 30-32.

14. Gerschenkron, A. (1968). Continuity in History and other Essays. Cambridge: The Belknap Press of Harvard University Press.

15. Trunina, I. M., Latyshev, K. O. & Andriienko, M. S. (2021). Zmistovno-definityvne navantazhennia poniattia «infrastruktura» stosovno transportnoho rynku [Content-definitive load of the concept “infrastructure” in relation to the transport market]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 30, 31-36 [in Ukrainian].

16. Ahadiat, A. & Dacko-Pikiewicz, Z. (2020). Effects of ethical leadership and employee commitment on employees' work passion. Polish Journal of Management Studies, 21(2), 24-35.

17. Dzwigol, H. (2008). Problemy zarzqdzania nowoczesnymi organizacjami gospodarczymi. Czynniki ksztaltujqce elementy systemu zarzqdzania wspolczesnq organizacjq, 158, 57-69.

18. Dzwigol, H. (2016). Modelling of Restructuring Process. Zeszyty Naukowe Politechniki Slqskiej. Organizacja i Zarzqdzanie, 99, 89-106.

19. Dzwigol, H. (2021). Meta-analysis in management and quality sciences. Marketing and Management of Innovations, 1, 324-335.

20. Karbownik, A., Dzwigol, H., & Wodarski, K. (2012). System zarzqdzania ryzykiem uczelni wyzszej. Zeszyty Naukowe Politechniki Slqskiej. Organizacja i Zarzqdzanie, 60, 125-139.

21. Kwilinski, A. (2017). Development of industrial enterprise in the conditions of formation of information economics. Thai Science Review, Autumn, 85-90.

22. Dzwigol, H., Dzwigol-Barosz, M., Zhyvko, Z., Miskiewicz, R., & Pushak, H. (2019). Evaluation of the energy security as a component of national security of the country. Journal of Security and Sustainability Issues, 8(3), 307-317.

23. Miskiewicz, R., Rzepka, A., Borowiecki, R., & Olesinki, Z. (2021). Energy Efficiency in the Industry 4.0 Era: Attributes of Teal Organizations. Energies, 14(20), 6776.

24. Saluga, P. W., Szczepanska-Woszczyna, K., Miskiewicz, R., & Chlad, M. (2020). Cost of equity of coal-fired power generation projects in Poland: Its importance for the management of decision-making process. Energies, 13(18), 4833.

25. Szczepanska-Woszczyna K., & Gatnar, S. (2022). Key Competences of Research and Development Project Managers in High Technology Sector. Forum Scientiae Oeconomia, 10(3), 107-130.

26. Belenkiy, Yu. et al. (2002). Infrastrukturne zabezpechennia konkurentnoi ekonomiky rehioniv (metodolohiia i mekhanizmy) [Infrastructural support of the competitive economy of the regions (methodology and mechanisms]. Lviv: Institute of Regional Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].

27. Sonko, S. P., & Skrynko, M. M. (2004). Infrastruktura v umovakh tranzytyvnoi ekonomiky [Infrastructure in conditions of transitive economy]. Kharkiv: Ekohraf [in Ukrainian].

28. Yurchenko, S. A. (2006). Infrastruktura mira [Infrastructure of the world]. Kharkiv: KhNU [in Russian].

29. Butyrska, I. V. (2006). Infrastrukturne zabezpechennia rehionalnoho rozvytku: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia [Infrastructural support of regional development: problems and ways to solve them]. Chernivtsi: Books-XXI [in Ukrainian].

30. Vasyliev, O. V. (2007). Metodolohiia i praktyka infrastrukturnoho zabezpechennia funktsionuvannia i rozvytku rehioniv Ukrainy [Methodology and practice of infrastructural support for the functioning and development of the regions of Ukraine]. Kharkiv: KhNAMG [in Ukrainian].

31. Danylyshyn, B. M., Khvesyk, M. A., Koretskyi, M. Kh., & Datsii, O. I. (2008). Otsinka tekhniko-ekonomichnoho stanu obiektiv infrastruktury ta vyrobnychykh fondiv Ukrainy [Assessment of the technical and economic condition of infrastructure objects and production funds of Ukraine]. Donetsk: LLC Yugo-Vostok, Ltd [in Ukrainian].

32. Ivanova, N. V. (2010). Henezys ekonomichnoi katehorii «infrastruktura» ta yii rol u suspilnomu podili pratsi [The genesis of the economic category “infrastructure” and its role in the social division of labor]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 11.

33. Seheda, S. A. (2012). Do pytannia roli infrastruktury v systemi rynkovykh vidnosyn [To the question of the role of infrastructure in the system of market relations]. Zbirnyk naukovykh prats VNAU. Ser.: Ekonomichni nauky - Collection of Scientific Works of VNAU. Ser.: Economic Sciences, 1(56), 136-143 [in Ukrainian].

34. Bohuslavskyi, O. V. (2016). Osnovni pidkhody do vyvchennia elementiv rynkovoi infrastruktury u suchasnii ekonomitsi ta osoblyvosti yikh zastosuvannia [Basic approaches to the study of elements of market infrastructure in the modern economy and features of their application]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky - Theoretical and applied issues of economics, 1, 69-76 [in Ukrainian].

35. Zhupanenko. V. M. (2010). Suchasne traktuvannia infrastruktury ekonomiky [Modern interpretation of the infrastructure of the economy]. Oblik i finansy APK - Accounting andfinance of agricultural industry, March 19, 129-138.

36. Dubyna, M. V., & Prokopenko, V. Yu. (2015). Kredytna infrastruktura: osoblyvosti vyznachennia sutnosti katehorii [Credit infrastructure: peculiarities of defining the essence of the category]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Ser.: Ekonomika - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Ser.: Economy, 1(45), 209-212 [in Ukrainian].

37. Bocharova, Y. G. (2019). Rozvytok innovatsiinoi infrastruktury natsionalnoi ekonomiky: teoriia ta praktyka [Development of innovative infrastructure of the national economy: theory and practice]. Extended abstract of Doctor's thesis. Dnipro: Alfred Nobel University [in Ukrainian].

38. Sadchykova, I. (2020). Kontseptualni polozhennia obgruntuvannia sutnosti katehorii «infrastruktura» [Conceptual provisions of substantiation of the essence of the category “infrastructure”]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia - Problems and prospects of economics and management, 4(24), 155-169 [in Ukrainian].

39. Pykhov, P. A., & Kashina, T. O. (2016). Infrastruktura kak ob'ekt ekonomicheskikh issledovaniy [Infrastructure as an object of economic research]. Zhurnal ekonomicheskoy teorii - Journal of Economic Theory, 1, 39-46 [in Russian].

40. Kotelevets, D. (2022). Sutnist infrastruktury ta yii vplyv na rozvytok ekonomichnykh system [The essence of infrastructure and its influence on the development of economic systems]. Digital Transformations of Modernity: Proceedings of the Multidisciplinary International Scientific-Practical Conference (Portugal, Coimbra, January 24, 2022) (pp. 64-66). Chernihiv: REICST [in Ukrainian].

41. Hrozov, H. D. (2009). Sotsialno-ekonomichna infrastruktura rehionu yak obiekt derzhavnoho upravlinnia [Socio-economic infrastructure of the region as an object of state administration]. NaukovipratsiMAUP - Scientific works of MAUP, 4(23), 59-65 [in Ukrainian].

...