Використання статистичних показників в індикативній діагностиці сталого соціально-економічного розвитку регіонів

Застосування найрізноманітніших технологій, інновацій для підвищення ефективності використання ресурсів. Розгляд ключових індикаторів та показників, які формують передумови для створення розумних міст та використовуються для соціальної діагностики.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2023
Размер файла 280,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький національний університет

ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В ІНДИКАТИВНІЙ ДІАГНОСТИЦІ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Адамовська Вікторія Сергіївна кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри обліку, оподаткування, публічного управління та адміністрування

Дорошенко Вікторія Анатоліївна здобувачка вищої освіти

Журавель Ольга Ярославівна здобувачка вищої освіти

м. Кривий Ріг

Анотація

У статті визначається, що соціальна діагностика виступає як засіб, який характеризується діяльністю для виявлення проблем та поточного стану соціального об'єкта, щоб надалі виявити недоліки, або ж коригувати діяльність. Соціальна діагностика містить різноманітні засоби та не виключенням є використання різних новітніх технологій, таких як концепція розумного міста. Ця концепція транслює ідею застосування найрізноманітніших технологій, інновацій для підвищення ефективності використання ресурсів. Головними напрямками досліджень концепції розумного міста є: розумна економіка, розумне середовище, розумні люди, розумне управління.

Дослідження показали, що поєднання соціальної діагностики та концепції розумного міста має важливе значення для підвищення добробуту населення і для загального розвитку держави, особливо якщо її політика націлена на сталий розвиток.

Розглянуто індикатори та показники, які формують передумови для створення розумних міст та використовуються для соціальної діагностики. Показники та індикатори необхідні для проведення аналітичних досліджень, вони є комплексними засобами, які допомагають визначити рівень соціального розвитку. інновація ресурс розумний місто

Визначено роль та функції соціальної діагностики, її місце в системі співіснування розумного міста, держави та суспільства.

Поєднання соціальної діагностики та розумного міста сприяє вирішенню питань з виявлення соціальних проблем, забезпечення ефективного використання ресурсів застосовуючи новітні сенсори та приймаючи інноваційні рішення, також забезпечуватиме підвищення якості життя створюючи комфортні умови для населення й сприятиме більшій залученості громадськості до процесу управління містом.

Ключові слова: соціальна діагностика, розумне місто, соціально-економічна сфера, індекс людського розвитку, індекс соціального благополуччя, «Кристал розвитку».

Annotation

Adamovska Viktoria Serhiyivna PhD (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Accounting, Taxation, Public Government and Administration, Kryvyi Rih National University, Kryvyi Rih

Doroshenko Viktoria Anatolyivna Student of higher education at the first (bachelor) level of specialty 281 «Public management and administration», Kryvyi Rih National University, Kryvyi Rih

Zhuravel Olga Yaroslavivna Student of higher education at the second (master's) level of specialty 071 «Accounting and taxation», Kryvyi Rih National University, Kryvyi Rih

THE USE OF STATISTICAL INDICATORS IN THE INDICATIVE DIAGNOSIS OF REGIONS SUSTAINABLE SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT

The article defines that social diagnostics acts as a tool characterized by activity to identify problems and the current state of a social object, in order to further identify shortcomings, or to correct activities. Social diagnostics includes a variety of tools and the use of various new technologies, such as the concept of a smart city, is not an exception. This concept conveys the idea of using a wide variety of technologies and innovations to increase the efficiency of resource use. The main directions of research into the concept of a smart city are: smart economy, smart environment, smart people, smart management.

Studies have shown that the combination of social diagnostics and the concept of a smart city is important for improving the well-being of the population and for the general development of the state, especially if its policy is aimed at sustainable development.

The indicators and indicators that form the prerequisites for the creation of smart cities and are used for social diagnostics are considered. Indicators and indicators are necessary for conducting analytical research, they are comprehensive tools that help determine the level of social development.

The role and functions of social diagnostics, its place in the system of coexistence of a smart city, state and society are defined.

The combination of social diagnostics and a smart city contributes to the solution of issues of identifying social problems, ensuring the efficient use of resources by applying the latest sensors and adopting innovative solutions, will also ensure an increase in the quality of life by creating comfortable conditions for the population and will contribute to greater public involvement in the city management process.

Keywords: social diagnosis, smart city, socio-economic sphere, human development index, social well-being index, "Development Crystal".

Постановка проблеми

Проблема полягає в тому, що в умовах концепції сталого розвитку формуються нові пріоритети у різних аспектах життя. Соціально-економічна сфера зазнає величезних змін, тому виникла гостра потреба в діагностиці та впровадженню нових засобів для покращення стратегій розвитку регіонів. Наукові та практичні завдання полягають у визначенні ефективних стратегій, щодо соціальної діагностики та впровадження новітніх концепцій, таких як розумне місто в рамках сталого розвитку, для покращення соціально-економічної складової. Ці стратегії та концепції повинні враховувати особливості розвитку держави, економіки та суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень та публікацій показує, що у зв'язку з зосередженістю світової спільноти на сталому розвитку, визнанні людини як найвищої цінності та швидким розвитком технологій питання соціальної діагностики та впровадження високотехнологічних концепцій, таких як розумне місто стає ще більш актуальним.

Останні дослідження концентруються на вивченні того, що покращення соціальної діагностики та поєднання її з високотехнологічними концепціями здатне впливати на сталий розвиток та на стан якості життя суспільства. Вони також розглядають роль можливостей соціальної діагностики та концепції розумного міста у сприянні інноваційним процесам, а також у процесі всебічного розвитку держави.

Більшість досліджень також вказують на те, що соціальна діагностика та концепція розумного міста мають бути орієнтовані на людей, щоб забезпечити ефективну комунікацію та співпрацю між різними категоріями населення, а також не менш важлива орієнтація на створенні максимального добробуту суспільства.

Отже, здійснений аналіз свідчить про важливість досліджень у галузі соціальної діагностики в поєднанні з високотехнологічними концепціями для розвитку суспільства та регіонів, та підкреслює необхідність подальших досліджень у цьому напрямку.

Мета статті - висвітлення особливостей соціальної діагностики та впровадження концепції розумного міста. Основним завданням є визначення ключових аспектів соціальної діагностики та концепції розумного міста, які є важливими для забезпечення достойного рівня життя суспільства. Для досягнення цих цілей будуть проаналізовані наукові та практичні дослідження з цього питання, а також будуть запропоновані власні практичні рекомендації щодо ефективного використання соціальної діагностики та переваг концепції розумного міста.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні під час економічного та демографічного зростання надзвичайно актуальним є питання сталого розвитку. Соціально-економічний аспект займає далеко не останнє місце в концепції сталого розвитку. Серед різних засобів та програм виділяють концепцію розумного міста. «Розумне» місто - це певна концепція, яка базується на ідеї, що місто має застосовувати різноманітні інформаційні технології та інноваційні рішення для підвищення ефективності свого функціонування та використання всіх ресурсів відповідно до потреб його жителів [4].

Провідними напрямками досліджень визначають такі напрямки, як: розумна економіка, розумне середовище, розумні люди та розумне управління. Ці напрямки базуються на різних теоріях і кожну складову можна зіставити з певним аспектом життя. До прикладу розумні люди зіставляються з таким важливим аспектом як освіта, а розумна економіка з промисловістю тощо. Зазвичай різні виміри концепції розумного міста вказують на те що вона часто використовується не цілісно, а через оцінку її складників [1].

Дослідники по різному бачать складники, які формують розумне місто (Табл. 1).

Таблиця 1

Бачення різних дослідників, щодо складових розумного міста

Дослідник

Складові

Дж. Барріонуево

Економічна (ВВП), людська (інновації, освіта), соціальна (релігія, сім'я), екологічна (енергетична політика, управління відходами), інституціина (громадянська активність, адміністративна влада, вибори).

А. Магіжнан

ІТ-освіта, ІТ-інфраструктура, ІТ-економіка, якість життя.

К. Коуртіт і

П. Ніджкемп

Людський капітал, інфраструктурнии капітал, соціальним капітал, підприємницький капітал.

А. Караглю

Використання мережевої інфраструктури для підвищення економічної та політичної ефективності й забезпечення соціального, культурного і міського розвитку, урахування розвитку міського бізнесу, соціальна інтеграція різних верств населення через використання державних послуг, вирішальна роль високотехнологічних та креативних галузей у довгостроковій стратегії розвитку міст, важлива роль соціального та реляційного капіталу в системі розвитку міст, соціальна та екологічна сталість як головна стратегічна складова розумних міст.

Т. Нам і

Т. Пардо

Економічні соціально-політичні питання міста, економічно-техносоціальні питання навколишнього середовища, взаємозв'язок, застосування відповідного інструментарію, інтеграція, програми, інновації.

М. Тузар

Якість життя, сталий економічний розвиток, управління природними ресурсами через політику залученості, конвергенція економічних, соціальних та екологічних цілей.

Позитивна сторона впровадження цифрових технологій в управління містами полягає в: підвищенні ефективності використання ресурсів; зростанні продуктивності; поліпшенні якості життя; позитивному впливі на навколишнє середовище; підвищенні доступності ресурсів для всього населення; зменшенні вартості надання послуг, підвищенні рівня мобільності; в «більш розумному» електронному уряді тощо. Щодо негативних сторін, то можна виокремити: спостереження, особиста інформація; ризик колапсу (повне вимикання електроенергії) в разі аварій в системах енергопостачання; підвищений рівень вразливості до кібератаки [6].

З вищесказаного, прослідковується соціально-економічна орієнтація, яка полягає в покращенні якості життя населення. Стан соціально-економічної сфери визначається кількісним вимірюванням статистичних даних, а також якістю цих складових [2]. Існують певні соціальні передумови сталого розвитку розумних міст, вони сформовані різними індикаторами та показниками (Табл. 2).

Таблиця 2

Основні індикатори та показники передумов розвитку розумних міст

Назва

Формула

Інтегральний індекс сталого розвитку розумних міст на макрорівні

imacrolev=macrolev - imacrolev - imacrolev smctdev ~smpeop' smecon' smenv

Частковий індекс розвитку розумних

imacrolev_( ,smpeop

smpeop

людей на макрорівні

Частковий індекс розвитку розумної

imacrolev_jsmecon

smecon ~ ід

економіки на макрорівні

Індикатор щільності підприємств,

Кіт

Іінп = Плт

що впроваджували інноваційні технології, підприємства на км2

Найрізноманітніші індикатори, індекси та показники використовують для соціальної діагностики потреба в якій актуалізується в період проведення реформ, вдосконалення та перетворень соціальних систем. Соціальна діагностика - це специфічний вид людської діяльності, пов язаний в основному з визначенням фактичного стану досліджуваного соціального об'єкта з метою формування подальшого коригуючого впливу на нього для зміни його стану або режиму діяльності, фактично визначення збігається з поняттям соціального дослідження, у більш вузькому значенні - це один із видів репродуктивного соціального пізнання. Зазначимо, що сучасна наука активно використовує широкий спектр показників для аналізу, під показником зазвичай розуміють деякий інструмент, який надає можливість перевірити теоретичні положення за допомогою практичних даних. Соціальні показники зображують якісні та кількісні характеристики окремих станів соціальних об'єктів. Вони є переважно комплексними знаряддями, які успішно можуть визначити рівень соціального розвитку.

Існує такий узагальнюючий показник, як «Кристал розвитку» він дозволяє порівняти чотири статистичних показники по кожній країні з середнім значенням цих показників у певній групі країн з відповідним рівнем доходів. Показниками зазвичай виступають очікувана тривалість життя, охоплення дітей освітою, доступ населення до питної води, валовий національний продукт на душу населення.

Наступним вагомим показником є індекс соціального неблагополуччя, він використовується значний проміжок часу у різних країнах світу для того, що оцінити рівень та ступінь взаємозв'язку соціальних показників з матеріальним становищем, демографічною ситуацією, статистикою захворюваності тощо.

Не менш важливим соціальним показником є «Індекс людського розвитку». Його застосовують для визначення рівня соціального розвитку будь-якої країни використовуючи при цьому лише три основних компоненти, а саме: індекс довголіття, індекс освіти, індекс доходу, що визначається показником ВВП по рівноправності купівельної спроможності [3; 5]. В Україні показники ВВП досить мінливі, тому ми спостерігаємо різні сценарії змін на макроекономічному рівні.

Прогноз економічного і соціального розвитку України передбачається повернення до траєкторії прискорення економічного зростання, що безумовно робить легшим і реальнішим реалізацію концепцій соціальної діагностики та розумного міста.

Соціальну діагностику можна розглядати з різних позицій (Рис. 1).

Рис. 1 Основні позиції розуміння соціальної діагностики Джерело: побудовано за [4]

Призначення соціальної діагностики, полягає в тому, щоб ідентифікувати стан об'єкта дослідження з певним класом або типом соціальних явищ, також отримання даних для вироблення найкращих управлінських рішень метою яких є результативний вплив на соціальні об'єкти. Необхідність соціальної діагностики зумовлена складними соціальними проблемами, а саме соціальними хворобами та впровадженням соціальних нововведень [2].

Функції діагностики з плином часу все більш розширюються, активатором цього є постійне розгалуження сфер до яких застосовується діагностика та процедури. Основні та найважливіші функції та соціальної діагностики та їх коротка характеристика (Рис. 2).

Рис. 2 Основні функції соціальної діагностики Джерело: побудовано за [4]

Рис. 3 Система взаємодії розумного міста, держави, суспільства та функції соціальної діагностики Джерело: розроблено авторами

Функції соціальної діагностики, розумне місто, держава і суспільство знаходяться в певній системі (Рис. 3).

В Україні для розширення, розвитку та вдосконалення соціальної діагностики, варто звернути увагу на різні заходи, а саме:

- проведення соціальних опитувань тобто збір інформації стосовно різних аспектів життя людей, це сприятиме зрозумінню проблематики та де потрібно якнайбільше зосередити увагу;

- вивчення та моніторинг медіапростору, аналіз соціальних мереж - це сприятиме визначенню публічного настрою, соціальних проблем тощо, можна навіть говорити про допомогу уряду вчасно реагувати на конфлікти або невдоволення громадян і що найважливіше забезпечити стійкий та зручний на сьогодні канал зворотного зв'язку.

- розроблення та встановлення певних соціальних показників тобто комплекс показників, що охоплює різноманітні аспекти життя - це відкриє нові можливості для моніторингу, порівняння та аналізу різної місцевості країни.

- забезпечити тим кому це необхідно, доступ до інформації, можливості поставити питання та отримати відповідь - це підвищить рівень залученості та сприятиме обізнаності громадян.

Вище згадані засоби сприятимуть поліпшенню ефективності соціальної діагностики та в перспективі допоможе створити більш рівноправне суспільство.

Поєднання соціальної діагностики і розумного міста може мати значний потенціал для підвищення якості життя громадян та ефективності управління містами. Розумне місто може сприяти збору даних для соціальної діагностики, а вона в свою чергу може проаналізувати ці дані, порівняти їх з іншими даними та характеристиками. Такий аналіз в наслідку слугуватиме для виявлення та покращення соціального становища. Поєднання соціальної діагностики з розумним містом дозволить зробити управління містом більш гнучким, прозорим та ефективним, орієнтуючись на реальні потреби громади. Воно допоможе створити більш справедливе та інклюзивне місто, де рішення приймаються на основі об'єктивних даних та врахування соціальних факторів.

Висновки

Майбутній розвиток соціальної діагностики має здійснюватися на основі двох складових. По-перше, орієнтація повинна бути на розширення напрямів та сфер її застосування. По-друге, необхідне вдосконалення техніки і методики процедури діагностики тобто залучення більш технологічних, динамічних та витончених технологій. Повніше концепція розумного міста зможе реалізуватися саме у другому аспекті. Розумне місто використовує передові технології та інформаційні системи для покращення життя мешканців та ефективного управління загальною сферою життя в місті. У соціальній сфері розумне місто може використовувати інші інноваційні рішення, покращити якість життя людей, забезпечити доступ до соціальних послуг і створити сприятливе середовище для всіх громадян.

Література

1. Кочешкова І. М. Індикативна діагностика сталого розвитку регіонів. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 3(53). С. 71-76. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&_ S21STN=1&S21FMT=ASP--meta&C21COM=S&2--S21P03=FILA=&2--S21STR=ecvd--2018--3Ѓv4.

2. Коломечюк В. В. Методичні підходи до діагностики формування та забезпечення сталого розвитку розумного міста. Науково-виробничий журнал Інноваційна економіка. 2021. 3-4. С. 73-78. URL: http://inneco.org/index.php/innecoua/article/view/772.

3. Управління сталим розвитком: підручник для магістрів з управління та адміністрування [В. П. Бех, Ю. В. Бех, М. В. Туленков, А. А. Кравченко, Л. М. Макаренко, О. Г. Рябека, Н. В. Крохмаль, В. В. Чепак, Я. О. Чепуренко] ; за заг. ред. В. П. Беха, М. В. Туленкова ; Мін-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, Центр наукових досліджень проблем управління сталим розвитком. - Київ: Каравела, 538 с. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/33254.

4. Третяк Я. Галузі майбутнього: «розумні» міста та будинки. URL: https://mind.ua/ publications/ 20188390-galuzi-majbutnogo-rozumni-mista-ta-budinki

5. Прогноз економічного та соціального розвитку України на 2021-2023 роки. Схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 № 671. URL https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=98c3a695-56bb-42ba-b65160ce1f899654&title=PrognozEkonomichnogoISotsialnogoRozvitkuUkrainiNa2021-2023-Roki.

6. Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення: матеріали Х Міжнар. наук.практ. конф., Дніпро, 25 жовт. 2019 р. / за заг. ред. О. Ю. Бобровської. - Дніпре: ДРІДУ НАДУ, 362 с. URL: https://palsg.nmu.org.ua/ua/Sci/konf/2019_10_25_material_erep.pdf#page=299.

References

1. Kocheshkova, І. M. (2018). Іndikativna dlagnostika stalogo rozvitku regіonіv [Indicative diagnosis of sustainable development of regions]. Ekonomichnij visnik Donbasu - Economic Herald of Donbass, 3(53), 71-76. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP-- meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=ecvd_2018_3_14 [in Ukrainian].

2. Kolomechjuk, V. V. (2021). Metodichnl pldhodi do dlagnostiki formuvannja ta zabezpechennja stalogo rozvitku rozumnogo mista [Methodical approaches to diagnostics of the formation and provision of sustainable development of a smart city]. Naukovo-virobnichij zhurnal Innovacijna ekonomika - Scientific and industrial journal Innovative Economy, 3-4, 73-78. Retrieved from http://inneco.org/ index.php/innecoua/article/view/772 [in Ukrainian].

3. Beh, V. P., Beh, Ju. V., Tulenkov, M. V., Kravchenko, A. A., Makarenko, L. M., Rjabeka, O. G., Krohmal', N. V., Chepak, V. V., Chepurenko, Ja. O. (2018). Upra^l^^^ja stalim rozvitkom [Management of sustainable development]. Kiiv: Karavela Retrieved fromhttps://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/33254 [in Ukrainian].

4. Tretjak, Ja. Galuz/ majbutn'ogo: «???“?”/» mAsta ta budinki [Industries of the future: "smart" cities and houses]. Retrieved from https://mind.ua/publications/20188390-galuzi-majbutnogo-rozumnimista-ta-budinki

5. Prognoz ekonomichnogo ta social'nogo rozvitku Ukraini na 2021-2023 roki [Forecast of the economic and social development of Ukraine for 2021-2023].www.me.gov.ua Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=98c3a695-56bb-42ba-b651-60ce1f899654& title=PrognozEkonomichnogoISotsialnogoRozvitkuUkrainiNa2021 -2023-Roki [in Ukrainian].

6. Bobrovs'ka, O. Ju. (2019). Stalij rozvitok teritorij: problemi ta shljahi virishennja [Sustainable development of territories: problems and solutions]DRJDU NADU Retrieved from https://palsg.nmu.org.ua/ua/Sci/konf/2019_10_25_material_erep.pdf#page=299 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.