Передумови виникнення та функціонування тіньової економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний економічний університет

Передумови виникнення та функціонування тіньової економіки України

Подмазко Олексій Михайлович кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки, права та управління бізнесом

м. Одеса



Анотація

Метою статті є визначення основних передумов які призвели до виникнення, розвитку та функціонуванню тіньової економіки в Україні, для врахування їх в подальшому при розробці політики детінізації економіки. Виділяються два етапи розвитку тіньової економіки України: перший - коли економічна система була командно-адміністративного типу; другий - після 1991 року, коли економічна система переходила від командно- адміністративного до ринкового типу.

Розглянуті особливості виникнення та функціонування тіньової економіки, в рамках першого етапу, в рамках наступних часових відрізків в залежності від специфіки виникнення та функціонування тіньової економіки в них: 1917-1921 рр., 1921-1928 рр., 1928-1953 рр., середина 1950-х-1960-ті рр., 1970-ті - перша половина 1980-х рр., друга половина 1980-х - початок 1990-х рр. Виділені основні передумови виникнення тіньової економіки в ці періоди. Виникнення і розвиток тіньової економіки в умовах командно-адміністративної системи було обумовлено централізованим управлінням економікою.

Наступний етап розвитку тіньової економіки в Україні почався з набуттям нею незалежності у 1991 р.. Період 1991-2021 рр. був пов'язаний з проведенням реформ, спрямованих на перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки. Наслідком їх стало посилення впливу тіньової економіки на всі процеси, які відбуваються в економіці. Тіньова економіка в Україні стала відігравати особливу, першорядну роль в економічному житті суспільства. Основною причиною посилення ролі тіньової економіки в економіці України стали помилки в при проведенні реформ, які не враховували складність та багатогранність української економіки, а також передумови існування та функціонування тіньової економіки які склались в період СРСР.

Визначено, що тіньова економіка не є породженням виключно ринкової економіки, як і породженням виключно командно-адміністративної економіки. Існує внутрішні (ендогенні) чинники, які притаманні як ринковій економіці, так командно-адміністративній системі, які пояснюють існування і розвиток тіньової економіки.

Ключові слова: тіньова економіка, передумови, причини.



Abstract

Podmazko Oleksiy Mikhailovich Candidate of Economic Sciences (Ph.D. in Economics), Senior Lecturer at the Department of Economics, Law and Business Management, Odessa National Economic University, Odesa,

PREREQUISITES FOR THE EMERGENCE AND FUNCTIONING OF THE SHADOW ECONOMY OF UKRAINE

The purpose of the article is to determine the main prerequisites that led to the emergence, development and functioning of the shadow economy in Ukraine, in order to take them into account in the future when developing the policy of decrease in the level of the shadow economy. Two stages of the development of the shadow economy of Ukraine are distinguished: the first - when the economic system was of the command-administrative type; the second - after 1991, when the economic system was transitioning from a command-administrative to a market type.

Considered features of the emergence and functioning of the shadow economy, within the framework of the first stage, within the following time periods, depending on the specifics of the emergence and functioning of the shadow economy in them: 1917-1921, 1921-1928, 1928-1953, mid-1950-1960s, 1970s - the first half of the 1980s, the second half of the 1980s - the beginning of the 1990s. The main prerequisites for the emergence of the shadow economy in these periods are highlighted. The emergence and development of the shadow economy in the conditions of the command-administrative system was due to the centralized management of the economy.

The next stage of the development of the shadow economy in Ukraine began with its independence in 1991. The period 1991-2021 was associated with the implementation of reforms aimed at the transition from a command-administrative to a market economy. Their consequence was the strengthening of the influence of the shadow economy on all processes taking place in the economy. The shadow economy in Ukraine began to play a special, primary role in the economic life of society. The main reason for the strengthening of the role of the shadow economy in the economy of Ukraine was errors in the implementation of reforms that did not take into account the complexity and multifacetedness of the Ukrainian economy, and the prerequisites for the existence and functioning of the shadow economy that developed during the USSR.

It was determined that the shadow economy is not a product of exclusively market economy, nor is it a product of exclusively command-administrative economy. There are internal (endogenous) factors inherent in both the market economy and the command-administrative system that explain the existence and development of the shadow economy.

Keywords: shadow economy, prerequisites, reasons.



Постановка проблеми

Економічна криза це стан яким характеризується сучасна ситуація в економіці України. Вона вимагає значних капітальних вкладень, як для відновлення зруйнованих через війну підприємств та інфраструктури, так і структурних реформ економіки в цілому. В умовах фактичної відсутності вільного капіталу для здійснення цього, практично єдиним його джерелом стають ресурси які закумулювались, за роки незалежності, в тіньовий економіці України. Для розробки дієвого механізму перетоку цього ресурсу з тіньового сектора економіки в легальних необхідно виявити та усунути передумови які сприяли його розвитку всі ці роки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями функціонування тіньової економіки, факторів та причин, що сприяли виникненню та розвитку цього явища в Україні займались багато дослідників, зокрема: Базилевич В., Варналій З., Головченко О., Захарченко В., Мазур І., Турчінов О., Майданевич Ю. та Хаірова Е., Маслій І. та інші. Однак розміри тіньової економіки України та неуспішні спроби зменшити її масштаби свідчать про те що заходи по її зменшенню не враховували причини, які обумовлювали появу та розвиток цього явища в економіці країни, тому питання виявлення передумов виникнення та розвитку тіньової економіки в країни досі залишається актуальним.

Мета статті - визначення основних передумов які призвели до виникнення, розвитку та функціонуванню тіньової економіки в Україні, для врахування їх в подальшому при розробці політики детінізації економіки.

Виклад основного матеріалу

В економічній літературі довгий час проблема тіньової економіки не знаходила належної уваги, як з боку економістів-теоретиків, так і економістів-практиків. Перші роботи з даної проблеми з'явилися в розвинутих країнах в середині ХХ ст. [1; 2; 3; 4]. Але тільки к початку 1980-х рр. дана проблема всерйоз привернула увагу економістів і почалися системні дослідження з даної проблеми [5; 6; 7; 8; 9].

«Тіньова економіка - це частина економіки, яка включає не враховувані в статистиці економічні дії від виробництва легальних товарів і послуг, від грошово-кредитних чи інших угод, викликаних реакцією господарюючих суб'єктів і домогосподарств на обмеження, встановлені з боку держави, які підлягали б оподаткуванню, якщо б були виявлені державними податковими органами» [10, С. 150]. Масштаби тіньової економіки в економіці всіх країн світу змушує по новому поглянути на неї - не як на щось чуже сучасної економічної системи, а як на складову частину сучасної ринкової економіки. Сама ринкова система породжує стимули у підприємців працювати в тіньовій економіці. Підприємці в ринковій економіці функціонують в умовах значної невизначеності. Вони точно не знають: будуть їх товари користуватися попитом у споживачів чи ні, зможуть вони отримати прибуток або отримують збитки. Таким чином, завжди існує ризик зазнати збитків такого рівня, що це призведе до банкрутства підприємства. Крім того, в ринковій економіці значну роль відіграє конкуренція. Саме вона є рушієм науково-технічного прогресу і зростання ефективності функціонування господарюючих суб'єктів. Конкуренція стимулює застосовувати у виробництві останні досягнення науки і техніки, скорочувати витрати, випускати нові види товарів. Однак не у всіх підприємців вистачає ресурсів на розробку та впровадження інновацій, що знижує їх конкурентоспроможність і призводить у результаті до банкрутства і відходу з ринку. Решта підприємств укрупнюються поки на ринку не досягається ситуація недосконалої конкуренції (олігополія, монополія, монопсонія тощо), що дозволяє їм встановлювати ціни і в підсумку отримувати надприбуток. Таким чином, ринкова система не здатна перешкоджати тенденції до встановлення монопольного контролю.

Але основною рушійною силою, яка змушує підприємців впроваджувати інновації, ризикувати і випускати нові продукти на ринок, є можливість отримання надприбутку. І якщо перед підприємцем виникає можливість отримати надприбуток і виграти в конкурентній боротьбі, то зупинити його вже неможливо. Маркс К. відзначив «Капітал боїться відсутності прибутку, або дуже маленькою прибутку, як природа боїться порожнечі. Але якщо є достатній прибуток, капітал стає сміливим. Забезпечте 10 відсотків, і капітал згоден на всяке застосування, при 20 відсотках він стає жвавим, при 50 відсотках позитивно готовий зламати собі голову, при 100 відсотках він зневажає всі людські закони, при 300 відсотках немає такого злочину, на який він не ризикнув би, хоча б під страхом шибениці» [11, С. 770]. Проте в гонитві за надприбутками і для виграшу в конкурентній боротьбі підприємець може просто не бажати або не мати можливість удосконалювати виробництво (наприклад, внаслідок нестачі капіталу). Однак він як і раніш хоче отримувати надприбуток. В цьому випадку він шукає можливість знизити витрати не вдаючись до інвестування додаткового капіталу і за рахунок цього виграти в конкурентній боротьбі та одержати надприбуток. Одним з рішень цієї дилеми буде частковий або повний перехід у тіньову економіку, що дозволить різко скоротити витрати за рахунок економії на сплаті податків і зборів державі, економії на екологічних заходах, заходах з охорони праці і т.п.

Таким чином, ринкова конкуренція і прагнення до максимізаци прибутку змушує господарюючі суб'єкти шукати і використовувати будь-які можливості, для того щоб виграти в ринковій боротьбі. Це дозволяє обґрунтувати тезу, що перехід підприємств у тіньову економіку є одним з нелегальних інструментів зростання конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів і є однією з форм недосконалої конкуренції. Таким чином, тіньова економіка є закономірним породженням ринкової економіки. Однак тіньова економіка є не тільки породженням ринкової економічної системи, але й характерна для командно-адміністративної системи управління економікою. Розглянемо передумови виникнення тіньової економіки на прикладі України.

У розвитку тіньової економіки України виділяють два етапи:

Перший - це період, коли Україна була у складі СРСР і її економічна система була командно-адміністративної типу.

Другий - після 1991 р., коли Україна здобула незалежність. Цей період збігся з переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки.

У період початку вивчення даного явища вітчизняними економістами, який розпочався наприкінці 1980-х рр., панували два основних напрямки у визначенні причин цього явища: прихильники першого напряму вважали тіньову економіку породженням командно-адміністративної системи; прихильники другого напрямку вважали тіньову економіку наслідком реформ спрямованих на перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки.

Розглянемо, яка була тіньова економіка в період СРСР і що вона являє з себе в умовах сучасної України.

У період 1917-1921 рр. основою тіньової економіки служила спекуляція практичними всіма видами товарів, вона мала всеосяжний характер. Вона була як породженням громадянської війни, так і результатом ліквідації в країні капіталістичних відносин, появи продрозверстки, впровадження в грошовий обіг грошових сурогатів [12, С. 140].

З прийняттям в 1921 р. нової економічної політики (НЕП) в розвитку тіньової економіки в СРСР настав новий етап. Спостерігається зародження тіньової економіки в класичному її розумінні. Розвиток ринкових відносин призвело до виникнення і розвитку тіньових відносин у класичному їх розумінні. В цей час тіньова економіка була аналогічна тіньовій економіці в розвинутих країнах. Тобто виведення частини виробництва з-під державного контролю, ухилення від сплати податків і т.п.

Після 1928 р. характер тіньової економіки почав змінюватися. Це пов'язано з відмовою від непу і переходом до жорсткої, централізованої командно-адміністративній системі. Дана система не могла повністю розвивати всі сфери суспільного виробництва, упор робився на розвиток I підрозділу суспільного виробництва (виробництво засобів виробництва) на шкоду розвитку II підрозділу суспільного виробництва (виробництво предметів споживання). Економіка ЃZРЃZР стала відрізнятися крайньою негнучкістю, що виражалося: в переважанні більш низьких технологічних укладів в економіці, гонитвою за валовими показниками на шкоду якісним, нездатності швидко відреагувати на зміну потреб домогосподарств (навіть повністю задовольнити платоспроможний попит з їхнього боку) і т.д.. умовах постійного дефіциту товарів і неможливості вирішити дану проблему адміністративними методами державою було дозволено існування невеликого недержавного сектору приватного господарства. Він включав в себе: споживчу і промислову кооперацію, особисте підсобне господарство, залишки дозволеної індивідуальної виробничо-господарської діяльності і т.п. Саме даний сектор покривав значну частину попиту на споживчому ринку країни, тим самим, знижуючи соціальну напруженість у суспільстві. Однак, розвиток і функціонування даного сектора жорстко контролювалося і регламентувалося з боку держави, що гальмувало його розвиток і не дозволяло йому повністю задовольнити платоспроможний попит. Тіньова економіка, як явище, в цей період практично не існувала.

Тіньова економіка, як явище, почала формуватися після 1953 р., коли почалась лібералізація політичної системи. Історія показує, що деспотичні тоталітарні режими зводять тіньові економічні процеси до максимально можливого мінімуму. Коли ж даний режим починає втрачати контроль над політичною та економічною системами або взагалі зникає тоді і починає розвиватися тіньова економіка через те, що страх неминучого покарання починає зникати. Що, в свою чергу, сприяє зростанню тіньових відносин і, як наслідок, тіньової економіки [13, С. 105].

У подальшому розвитку тіньової економіки можна виділити три етапи [12; 14; 15; 16]:

середина 1950-х - 1960-ті рр.,

1970-ті - перша половина 1980-х рр.,

друга половина 1980-х - початок 1990-х рр.

Середина 1950-х-1960-ті рр. характеризується подальшими процесами концентрації та централізації виробництва, які йшли паралельно з різким скороченням недержавного сектора (обмеження на ведення особистого підсобного господарства, ліквідація промислової кооперації, заборона підсобних промислів тощо). Це сформувало подвійну економіку, де одночасно розвивалися тіньовий і легальний сектори, взаємодіючи один з одним. Зростання тіньової економіки було спровоковане різким скорочення недержавного сектора, що призвело до дефіциту товарів і послуг, при зростаючому попиті і нездатності держави задовольнити його. Саме тіньова економіка взяла на себе забезпечення цього незадоволеного попиту.

Спроба держави управляти даним процесом, то забороняючи, то дозволяючи ведення тієї чи іншої діяльності, призводить тільки до збільшення частки тіньової економіки в недержавному секторі економіки.

Початок 1970-х - перша половина 1980-х рр. характеризується тим, що діючи процеси в економіці вже стимулювали зростання тіньового сектора економіки і розширенню сфери його дії. Концентрація і спеціалізація обумовили укрупнення виробництва. Основу державного планування становив принцип «від досягнутого», коли зростання виробництва визначалося відсотковим збільшенням до результату попереднього року, відображеному у статистичній звітності підприємства. Виконання даного плану становило основну мету як безпосередньо працівників, керівників дільниць, цехів, керівників підприємств, відомств, міністерств. Однак фактично п'ятирічні плани в СРСР ніколи не виконувалися. Виникла ситуація при якій підприємствам, які виконали план зверху, спускалися на наступний рік підвищені зобов'язання, не дивлячись на реальні можливості виробництва. У той же час повсюдне впровадження наукової організації праці, нормування праці з одночасним зниженням розцінок і тарифних ставок, при одночасному підвищенні норм виробітку, знижували стимули до зростання продуктивності праці. Склалася ситуація неможливості виконання нав'язаного директивними методами плану випуску продукції, коли його виконання можна було лише за хабар або приписками. Саме через приписки виникло таке нове явище як «фіктивна економіка», яка являла собою фіктивні результати діяльності реально функціонуючих господарюючих суб'єктів, які відображаються в системі обліку та звітності, як дійсно здійснені. Саме в цей час посилилася тенденція зрощування ділків тіньової економіки з керівними працівниками партійно-державного апарату.

Потрібно відмітити, що нелегальне виробництво на державних підприємствах в цей період було максимально ефективним, що дозволяло отримувати надприбуток, практично не несучи ніяких матеріальних витрат. Використовувалася така «лазівка» як регламентовані втрати сировини і матеріалів, з яких випускалася продукція. Таким чином, всі витрати зводилися до доплати до заробітної плати робітників, яку вони отримували працюючи легально на цьому підприємстві, і хабарів керівництву підприємства та тих що прикривають їх державних, у першу чергу партійних, органів. Реалізація ж виробленої продукції могла відбуватися як через державну торгівлю за встановленими державними розцінками, так і на «чорному» ринку за спекулятивними цінами. Таким чином, утворювався симбіоз легальної економіки з тіньовою економікою. Тіньова економіка в цей період допомагала утриматись на плаву неефективній легальній економіці і частково знімала соціальну напругу. Вона стає елементом радянської економічної системи, без якої дана економіка вже не могла нормально функціонувати.

Друга половина 1980-х €к початок 1990-х рр. була пов'язана з проведенням господарської реформи. З прийняттям у середині 1980-х рр. законів «Про кооперацію» та «Про індивідуальну трудову діяльність», що фактично дозволили займатися підприємницькою діяльністю, можна було говорити про початок економічних реформ спрямованих на перехід від командно-адміністративної системи до ринкової системи. Це співпало з антиалкогольної кампанією і скороченням доходів державного бюджету через нею (за три роки принаймні на 67 млрд. крб. [17, С. 110]), а також зниженням світових цін на нафту, що також призвело до значного зниження доходів державного бюджету за три роки на 19,2 млрд. інвалютних крб. (за 1985-1987 рр. [18, С. 39]). Внаслідок недофінансування галузей економіки, в першу чергу другого підрозділу суспільного виробництва, утворився товарний дефіцит, що в підсумку призвело до економічної кризи. Виниклі нові форми господарюючих суб'єктів, які вступили в боротьбу за ресурси, а це, в свою чергу, до роботи в тіньовій економіці і ще більшого збільшення 11 масштабів. Хоча недолік товарів другого підрозділу відчувався і раніше. В даний період можна говорити про кризу недовиробництва яка охопила всі галузі другого підрозділу суспільного виробництва. Крім того, криза торкнулася і першого підрозділу суспільного виробництва. Ще більш посилилася тенденція по зрощенню підприємців тіньового сектора економіки з керівними працівниками партійно-державного апарату. Цьому сприяло відкриття зовнішньої торгівлі, де завдяки спекулятивними цінами на імпортні товари, що продаються в основному на чорному ринку, рентабельність сягала тисяч відсотків. тіньовий економіка детінізація

У цей період починається дослідження даного явища з боку вітчизняних вчених. Серед них окреслились дві позиції щодо цього явища. Згідно першій позиції тіньова економіка вважалася нормальним явищем, яке виникло через неможливість подальшого розвитку продуктивних сил в рамках існуючих виробничих відносин. Командно-адміністративна система, з їхньої точки зору, сковувала подальший розвиток виробничих відносин, що стимулювало зростання тіньового сектора економіки і для того щоб боротися з цим явищем (тіньовою економікою). Необхідні докорінні перетворення економічної системи - перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки. А ринкові відносини в свою чергу викорінять тіньову економіку. Згідно другій позиції тіньова економіка виникла через тимчасове порушення деяких елементів існуючого господарського механізму. І боротися з цим явищем необхідно тільки за допомогою правоохоронних органів [12, С. 141].

Таким чином, основними причинами виникнення тіньової економіки в командно-адміністративній системі СРСР були:

1. Дефіцит товарів другого підрозділу суспільного виробництва. Це стимулювало їх виробництво в тіньовій економіці, через неможливість задовольнити даний платоспроможний попит продукцією легального сектору економіки. Про це говорить динаміка граничної схильності до заощадження (MPS) (рис. 1). У розвинутих країнах MPS в середньому становить 25-33%. Її перевищення говорить про те, що споживачі змушені віддавати переваги заощадженню перед споживанням внаслідок відсутності товарів.

Як видно з рис. 1 починаючи з початку 1970-х рр., MPS в СРСР перевищувала величину в розвинутих країнах в 2 і більше разів. Це означає, що спостерігається постійний дефіцит товарів другого підрозділу, що є наслідком значного перевищення доходів домогосподарств над випуском споживчих товарів, платоспроможний попит виявляється не задоволеним і грошові кошти замість споживання йдуть на заощадження. Ситуація незадоволеного

Рис. 1MPS в СРСР за 1960-1990 рр.

Джерело: складено за даними [19]

платоспроможного попиту з боку домогосподарств призвела до зростання тіньової економіки. Як зазначив Я. Корнай: «Той попит, який не може задовольнити «перша економіка», створює всепоглинаючий ринок для продукції та послуг у сфері «тіньової економічної діяльності» [20, C. 279].

Директивне планування «від досягнутого» слугувало основою виникнення приписок і виникнення такого явища як «фіктивна економіка».

Неможливість легально отримати ресурси і організувати виробництво стимулювало використовувати ресурси державних підприємств через недоліки системи контролю та виробництва на них, для тіньового виробництва на них.

Прагнення частини населення реалізувати свої підприємницькі здібності і збільшити свої доходи в умовах встановлених зрівняльних ставок зарплати з боку держави.

Зрівнялівка в оплаті праці та наявність владних повноважень викликало бажання у керівних працівників, як у сфері управління державою там і безпосередньо в матеріальній та нематеріальній сфері суспільного виробництва, поліпшити свій добробут, щоб воно відповідало займаної ними посади.

Таким чином, виникнення і розвиток тіньової економіки в умовах командно-адміністративної системи було обумовлено централізованим управлінням економікою.

Наступний етап розвитку тіньової економіки в Україні почався з набуттям нею незалежності у 1991 р.. Період 1991 - 2013 рр. був пов'язаний з проведенням реформ, спрямованих на перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки. Але частка тіньової економіки не тільки не знизилася, як вважали «реформатори», а навпаки значно збільшилася. Її вплив на всі процеси, які відбуваються в економіці, значно посилилися. Тіньова економіка в Україні стала відігравати особливу, першорядну роль в економічному житті суспільства.

Щоб зрозуміти, чому тіньові відносини яки склалися в епоху командно- адміністративної системи, не перестали існувати і при переході до ринкових відносин, а частка тіньової економіки не тільки не зменшилася, а суттєво зросла, зупинимося на ринкових перетвореннях в Україні.

При виборі напрямку економічних реформ розглядались два протилежні підходи.

Перший, передбачав:

-поступовий перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки через поступове роздержавлення і приватизацію більшості державних підприємств з метою адаптації їх до ринкових умов господарювання та підвищення їх ефективності;

збереження контролю держави над найбільш важливими сферами економіки;

створення ефективно діючої ринкової інфраструктури;

створення ринкових стимулів розвитку виробництва;

здійснення структурно-технологічних змін в економіці в напрямку більш нових технологічних укладів (5-го і 6-го) і другого підрозділу суспільного виробництва.

Другий підхід ґрунтувався на ідеології Вашингтонського консенсусу і припускав максимальне скорочення ролі держави, як активного учасника економічного життя. Він передбачав:

-швидкий перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки, через загальне роздержавлення і приватизацію всіх державних підприємств, яке було самоціллю реформ;

-відхід держави з усіх сфер економіки;

-основу економічної політики склав постулат, що держава повністю йде з економічного життя, виконуючи тільки роль «нічного сторожа»;

-роль держави зводиться тільки до регулювання грошової маси;

-відкриття внутрішнього ринку для імпортних товарів;

-лібералізація цін.

Примітивізм і неадекватність другого підходу були наслідком розробки його для слаборозвинутих країн. Неадекватність і неефективність застосування цього підходу для економіки України відзначалася й українськими економістами [21; 22; 23; 24].

Однак після здобуття Україною незалежності був обраний другий підхід проведення реформ. Наслідком цього стало пожвавлення підприємницької діяльності (в основному малого та середнього) тільки в сфері зі швидким оборотом капіталу: торгівля, посередницька діяльність, кредитно-фінансова діяльність. Але одночасно цей процес супроводжувався:

-змінами у сфері оподаткування (різке зростання рівня оподаткування, багаторазове оподаткування, постійна зміна податкового законодавства (навіть з застосуванням зворотної сили));

-посиленням ступеня бюрократизації економіки;

-крахом системи організаційно-економічних, техніко-економічних і соціально-економічних зв'язків;

-колапсом грошової системи країни, що призвело до високої інфляції і розвитку альтернативних форм розрахунків (бартер, векселі, іноземна валюта), значною мірою прихованих від державного контролю та обліку;

-руйнуванням механізмів державної влади і нездатністю держави виконувати властиві їй функції;

-соціальними потрясіннями (різке падіння доходів, різке зростання безробіття без скільки-небудь істотних зусиль з боку держави по створенню нових робочих місць, різка стратифікація суспільства);

-низькою ефективністю державної влади в цілому.

Це призвело до того, що практично у всіх галузях машинобудування, наукоємних галузях, галузях 4-го та 5-го технологічних укладів зупинилось виробництво. Наслідком стало структурна трансформація економіки країни, де почав переважати 3-й технологічний уклад. Фактично повністю припинилася інвестиційна активність у реальному секторі економіки. У реальному секторі фактично збереглися тільки галузі, які могли постачати сировину на експорт. Результатом всього цього стало зростання тіньового сектора економіки, який охопив усі сфери економічного життя. Наслідком даних реформ також стала найглибша економічна криза, що призвела до суттєвих структурних зрушень в економіці.

Досі немає відчутних передумов для оздоровлення та модернізації економіки, якісної зміни її структури, повернення втрачених У країною позицій у міжнародному поділі праці. Також наслідком проведених перетворень став розкол між державою і суспільством. Населення перестало довіряти владі і прагнуло максимально виключити свої формальні контакти з державою і державними службовцями, які її представляли, прагнучи насамперед вступати з чиновниками в неформальні відносини, як з приватними особами, що сприяло розвитку корупції. Таким чином, держава стала їм представлятися не єдиною монолітною системою, а безліччю приватних осіб наділених певними владними повноваженнями, які надають «приватні» послуги і з якими необхідно домовлятися для вирішення своїх питань [25]. Ця сформована система сприятливо впливала на розвиток тіньової економіки, стимулюючи її нестримне зростання. Таким чином, масштаби і специфіка тіньової економіки в Україні - це результат проведеної після здобуття державою незалежності соціально-економічної політики.

Таким чином, тіньова економіка склалася, в Україні, в умовах командно- адміністративній системі, не тільки не перестала існувати, а навпаки отримала свій інтенсивний розвиток при переході до ринкової економіки.



Висновки

Тіньова економіка не є породженням виключно ринкової економіки, як і породженням виключно командно-адміністративної економіки. Існує внутрішні (ендогенні) чинники, які притаманні як ринковій економіці, так командно-адміністративній системі, які пояснюють існування і розвиток тіньової економіки. Вона характерна для будь-якого типу економічної системи, хоча і проявляється по різному. Врахування при розробці державної детінізаційної політики передумов та факторів, які призвели до виникнення та бурного розвитку тіньової економіки в України, дозволить підвищити ефективність її впровадження у реальну економічну дійсність.



Література

1. Boulding К.Е. A note on the theory of black markets. Canadian Journal of Economies and Political Science. 1947. Vol. 13. P. 115-118.

2. Plumtre A.F.W. The theory of the black market, further considerations. Canadian Journal of Economies and Political Science. 1947. Vol. 13(2), may. P. 280-282.

3. Das Gupta А.К. The theory of black market prices. The Economic Weekly. 26 January 1950. Vol. II №3. Р. 97-100.

4. Bronfeenbrenner М. Price controls under imperfect competition. American Economic Review. 1947. Vol. 37. P. 107-120.

5. Feige E.L. A Re-examination of the `Underground Economy, in the United States. IMF Staff Papers, 1986. Vol. 33:4. Р. 768-781.

6. Gutmann P.M. The Subterranean Economy. Financial Analysts Journal. 1977. Vol. 34:1. Р. 24-27.

7. Park T. Reconciliation between personal income and taxable income. Washington D.C. 1979. Bureau of Economic Analysis. Р. 1947-1977.

8. Tanzi V. The Underground Economy in the United States: Annual Estimates, 1930-1980. IMF-Staff Papers. 1983. Vol. 30:2. Р. 283-305.

9. Tanzi V. The Underground Economy in the United States: Estimates and Implications. Banca Nazionale del Lavoro. 1980. Vol. 135:4. Р. 427-453.

10. Подмазко О.М. Тіньова економіка: сутність та структура. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2013. №1. С. 148-155.

11. Маркс К. Капитал. Критика политической зкономии. М.: Политиздат, 1983. Т. 1, кн. 1. 905 с.

12. Гомбоева Н.С. Теневая зкономика как социально-зкономическое явление: исторический подход. Молодой ученнй. 2010. №6(17). С. 140-142.

13. КолесниковВ.В.Зкономическаяпреступностьирьіночньіереформьі:политико- зкономический аспект. СПб.: УЗФ, 1994. 234 с.

14. Латов Ю.В., Ковалев С.Н. Теневая зкономика: учебное пособие для вузов. М.: Норма, 2006. 336 с.

15. Мандибура В.О. «Тіньова» економіка України та напрями законодавчої стратегії її обмеження. К.: Парламентське видавництво, 1998. 136 с.

16. Турчинов О.В. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження. К.: АртЕк, 1995. 300 с.

17. Рьіжков Н.И. Десять лет великих потрясений. М.: Ассоциация «Книга. Просвящение. Милосердие.», 1995. 576 с.

18. Гайдар Е. Гибель империи.

19. Исторические материаль.

20. Корнай Я. Дефицит. М.: Наука, 1990. 608 с.

21. Бутенко А.І., Кучеренко В.Р. Державне регулювання економіки в перехідний період: монографія. Одеса: Градостроитель, 1999. 116 с.

22. Гальчинський А. Суперечності реформ: у контексті цивілізаційного процесу. К.: Українські пропілеї, 2001. 320 с.

23. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи) / за ред.. Гейця В. - К.: Логос, 1999. - 500 с.

24. Филиппова С.В. Трансформационньїе процессьі в промьішленном производстве в условиях нестабильности: монография. Одесса: ОРИГУ НАГУ, 2005. 420 с.

25. Попов Ю.Н., Тарасов М.Е. Теневая зкономика в системе рьночного хозяйства. М.: Дело, 2005. 240 с.

References

1. Boulding, К.Е. (1947) "A note on the theory of black markets", Canadian Journal of Economies and Political Science, vol. 13, pp. 115-118.

2. Plumtre, A.F.W. (1947) "The theory of the black market, further considerations", Canadian Journal of Economies and Political Science, vol. 13(2), may, pp. 280-282.

3. Das Gupta, А.К. (1950) "The theory of black market prices", The Economic Weekly, vol. II №3, pp. 97-100.

4. Bronfenbrenner, М. (1947) "Price controls under imperfect competition", American Economic Review, vol. 37, pp. 107-120.

5. Feige E.L. (1986) “A Re-examination of the `Underground Economy5 in the United States”ЃCIMF Staff Papers, Vol. 33:4, pp. 768-781.

6. Gutmann P.M. (1977) “The Subterranean Economy”ЃCFinancial Analysts Journal, Vol. 34:1, pp. 24-27.

7. Park T. (1979) “Reconciliation between personal income and taxable income”ЃCBureau of Economic Analysis, pp. 1947-1977.

8. Tanzi V. (1983) “The Underground Economy in the United States: Annual Estimates, 1930-1980”ЃCIMF-Staff Papers, Vol. 30:2, pp. 283-305.

9. Tanzi V. (1980) “The Underground Economy in the United States: Estimates and Implications”ЃCBanca Nazionale del Lavoro, Vol. 135:4, pp. 427-453.

10. Podmazko O.M. (2013) Tinova ekonomika: sutnist ta struktura [The shadow economy: content and structure], Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo. Naukovyi zhurnal, №1 (66), pp. 148-155. [in Ukrainian]

11. Marks K. (1983) Kapital. Kritika politicheskoj ekonomii [Capital. Criticism of political economy], M.: Politizdat, T. 1, kn. 1., P. 905. [in Russian]

12. Gomboeva N.S. (2010) Tenevaya ekonomika kak socialno-ekonomicheskoe yavlenie: istoricheskij podhod [The shadow economy as a socio-economic phenomenon: a historical approach], Molodoj uchenyj, №6(17), pp. 140-142. [in Russian]

13. Kolesnikov V.V. (1994) Ekonomicheskaya prestupnost i rynochnye reformy: politiko- ekonomicheskij aspect [Economic crime and market reforms: political and economic aspect], SPb.: UEF, P. 234. [in Russian]

14. Latov Yu.V. and Kovalev S.N. (2006) Tenevaia akonomyka: uchebnoe posobye dlia vuzov [The Shadow Economy: A Textbook for Universities], M.: Norma, P. 336. [in Russian]

15. Mandybura V.O. (1998) «Tinova» ekonomika Ukrainy ta napriamy zakonodavchoi stratehii yii obmezhennia ["Shadow" economy of Ukraine and directions of the legislative strategy of its limitation], K.: Parlamentske vydavnytstvo, P. 136. [in Ukrainian]

16. Turchynov O.V. (1995) Tinova ekonomika: teoretychni osnovy doslidzhennia [Shadow economy: theoretical foundations of research], K.: ArtEk, P. 300. [in Ukrainian]

17. Ryzhkov N.I. (1995) Desyat let velikih potryasenij [Ten years of great upheavals], M.: Associaciya «Kniga. Prosvyashenie. Miloserdie.», P. 576. [in Russian]

18. Gajdar E. Gibel imperii [The death of an empire].

19. Istoricheskie materialy [Historical materials].

20. Kornaj Y. (1990) Deficit [Deficit], M.: Nauka, P. 608. [in Russian]

21. Butenko A.I., Kucherenko V.R. (1999) Derzhavne regulyuvannya ekonomiki v perehidnij period [State regulation of the economy in the transition period], monografiya, Odesa: Gradostroitel, P. 116. [in Ukrainian]

22. Galchinskij A. (2001) Superechnosti reform: u konteksti civilizacijnogo procesu [Contradictions of reforms: in the context of the civilizational process], K.: Ukrayinski propileyi, P. 320. [in Ukrainian]

23. Transformaciya modeli ekonomiki Ukrayini (ideologiya, protirichchya, perspektivi) [Transformation of the Ukrainian economy model (ideology, contradictions, perspectives)] (1999), za red.. Gejcya V., K.: Logos, P. 500. [in Ukrainian]

24. Filippova S.V. (2005) Transformacionnye processy v promyshlennom proizvodstve v usloviyah nestabilnosti [Transformation processes in industrial production in conditions of instability], monografiya, Odessa: ORIGU NAGU, P. 420. [in Russian]

25. Popov Yu.N., Tarasov M.E. (2005) Tenevaya ekonomika v sisteme rynochnogo hozyajstva [Shadow economy in the market economy system], M.: Delo, P. 240. [in Russian]

Размещено на Allbest.ru

...