Управлінські засоби контролю та відповідальності, посилення виконавчої дисципліни у повоєнний період, що можуть суттєво прискорити відбудову України та вступ її до ЄС

Keywords: war, executive discipline, control, management, ideology, enterprises, stability, strategy, efficiency, economic activity, reformation-transformational society, European Union, NATO.

Формулювання цілей статті

Кожне сучасне високорозвинене суспільство і його надбудова - держава в силу згаданих обставин (відновлення повоєнної економіки, підготовка до вступу у ЄС) мали б зацікавлювати впровадження не лише нової техніки, розвиток новітніх технологій, що ґрунтуються на передових досягненнях науки, а й посилення за рахунок управлінських засобів виконавчої дисципліни, використання контрольних засобів, залучення до цих процесів громадськості, учених громадських академічних формувань. Як підкреслюють науковці, найважливішим завданням цього процесу є вироблення стратегії, яка забезпечує можливість гнучкої зміни пропорцій між темпами розвитку наукового, технічного, фінансового і виробничого потенціалів. Створення системи взаємодії усіх учасників цього циклу не лише забезпечує впровадження нової техніки, новітніх технологій, методів і засобів управління, досягнень науково-технічного прогресу та ін., що є головним завданням державної політики, а й по суті попередження негативних явищ в економіці, в суспільстві тощо. Остання представлена комплексом управлінських підходів і рішень, що визначають поетапну реалізацію головних напрямів діяльності щодо ефективного використання ресурсів, впровадження нововведень, оновлення основних фондів, удосконалення управління, організації виробництва і праці, економіки соціального розвитку тощо.

Державна політика спрямована на безпосереднє господарське використання науково-технічного потенціалу, зміцнення внутрішніх зв'язків підприємств у науково-технічному комплексі. Формування державної політики, збалансованої з думкою громадськості, тісно пов'язане насамперед з переорієнтацією системи державного регулювання на всебічне зацікавлення у розвитку в першу чергу науки, на базі якої можна сприяти на наукових засадах розвитку підприємництва, приватної ініціативи, оновлення виробництва, формування ідеологічної концепції розвитку держави.

Набір методів і засобів реалізації державної політики у цій сфері на суб'єктах господарювання досить широкий. Він включає, крім усього, різні державні заходи, які стимулюють інноваційну активність виробництва, бізнесу, соціального розвитку задля створення сприятливих умов та коригування податкового регулювання, впровадження передових технологій, системи контрактних взаємовідносин, зняття ряду обмежень щодо охорони навколишнього середовища, антирейдерського законодавства, різні форми підтримки патентно-ліцензійного законодавства, міжорганізаційної кооперації та малого інноваційного бізнесу на мікро-, мезота макрорівнях.

Традиційним методом впливу на розвиток інновацій, наприклад у промисловості, особливо в періоди економічних потрясінь, є податкові пільги[1].

Власне метою цієї статті є соціологічне дослідження особливостей функціонування державного апарату, народногосподарського комплексу у повоєнний період та реалізацію особливих функцій управління, серед яких контроль і відповідальність як засоби посилення виконавчої дисципліни та попередження зловживань у контексті вступу України до ЄС. Посилення контролю та використання на сучасному етапі його як чинника підвищення виконавчої дисципліни може послужити не лише інструментарієм попередження зловживань, а й прискорення реставрації державної архітектоніки, відбудови національної економіки та підготовки держави до взаємодії з європейськими управлінськими структурами. Розроблення теоретико-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо попередження зловживань, наприклад, в бюджетній сфері засобами посилення контролю та виконавчої дисципліни може зокрема сприяти підвищенню ефективності обслуговуючих підприємств загалом та зростанню добробуту, розвитку системи національної безпеки нашої держави. Тому в перелік завдань передбачено:

- вивчити особливості функціонування та уточнити теоретичні положення щодо сутності поняття: управління у повоєнний період, контроль, відповідальність, виконавча дисципліна як державотворчі засоби;

- сформулювати та розкрити зміст інституціональної парадигми розвитку управління загалом та конкретних галузей зокрема відповідно до вимог ЄС;

-обґрунтувати контрольну функцію управління у цій сфері як засіб попередження зловживань та посилення виконавчої дисципліни з урахуванням цих негативних явищ;

- розвинути методологічний дискурс ґенези перетворень в державній ідеології та її вплив на підвищення рівня відповідальності за реформаційно-трансформаційні результати у повоєнний період;

- висвітлити передумови запровадження системи показників інтегрального оцінювання якості державного управління, ефективності управлінських рішень з урахуванням згадуваних чинників та думки громадськості, розробити науково-методичний підхід до формування механізмів оцінки якості його функціонування;

- науковими ініціативами сприяти розробці та теоретичному обґрунтуванню заходів з приведення стандартів функціонування національної економіки до стандартів ЄС, формуванню духовної, морально-ідеологічної концепції стратегічного управління суспільством;

- дати пропозиції з удосконалення діючих інститутів контролю якості функціонування державних управлінських структур та доповнити статути і правила переліком заходів з посилення виконавчої дисципліни та попередження і нейтралізації зловживань.

Виклад основного матеріалу

Шукаючи шляхи вирішення згаданої проблематики, визначення чинників впливу на ефективність реформ, посилення виконавчої дисципліни та ін. гальмується слабкою активізацією заходів із налагодження співпраці з громадськістю, академічними формуваннями, які передбачають усунення перепон для впровадження у цій царині пропонованих ідей, пропозицій. Варто зазначити, що багато з них мають об'єднавчу державницьку мету, інші галузеві чи регіональні - переслідують корпоративні цілі. Свої форуми чи зустрічі згадані громадські об'єднання та академії здійснюють, в силу актуальності та необхідності, щоб розглянути чи обговорити ту чи іншу проблематику. Попри це інколи під приціл науковців потрапляють так би мовити "досужі" роздуми пересічних громадян нашої держави. Власне їх вивчення викликало потребу написання цієї статті, яка зачіпає складну державну проблему.

За результатами соціологічних досліджень можна назвати багато розмаїтих чинників, від яких залежить не лише розвиток держави, якість управлінських рішень, а й розвиток нації, її благополуччя і безпека в Євроінтеграційному контексті. Та серед них є найважливіші. Наприклад, опитування показало, що зневажити у державному масштабі освіту та науку означає приректи себе та своїх потомків на ганебне невігластво; зневажити національну культуру і народні традиції - стати посміховиськом для ворогів; зневажити медицину та охорону здоров'я - приректи себе та своїх близьких і рідних на фізичні муки та страждання.

Зневажити Закон чи Конституцію України €к втратити конкурентність у Європейській співдружності, втратити шанс вступу до ціього міжнародного об єднання.

Найприкріше те, що нарікаючи на неефективність управління у багатьох випадках, в силу відсутності власної волі та своєї обмеженості, ми самі собі вороги, бо ніби всупереч здоровому глузду робимо це, зневажаємо себе і ...дозволяємо робити це іншим (такими засобами були, перед війною, на очах нашого керівництва, зруйновані Збройні сили України, промисловість, економіка та ін.). Найгірше полягає в іншому. Окремі державні керівники, заражені вірусами великодержавного шовінізму, ненаситності, боягузтва схиляють нас під різними "соусами" до зневаги і до цієї сфери суспільного життя та зрештою до зрадництва і віроломства. Тому розвиток даних гуманітарних ділянок має перебувати під державним контролем (та на бюджетному фінансуванні). Спостережливий читач, уважно проаналізувавши сходження наших політичних лідерів до владних вершин, зможе підтвердити це. Отже, напрошується висновок: ті, хто свідомо чи несвідомо їх ігнорує чи хоче змінити вікові народні устої, є ворогом державності, зрадником ідеї її створення і має на меті погубити не менше, ні більше - націю... Ця гіпотеза отримала підтвердження з початком війни і реалізується всіма доступними засобами та методами.

Аналізуючи економічні процеси, вчинки та дії наших лідерів (зокрема олігархів), як правило, намагаємося виявити плюси-мінуси, прибутки-збитки, прогрес-регрес та дати пропозиції, як досягти позитивного ефекту. Тим часом, при цьому виявляємо хитромудрі комбінації, що передбачають чиюсь одномоментну вигоду чи зацікавленість. Звичайно, що всі ці речі зрозумілі, хто в цьому світі без гріха? Але коли ставиться мета організувати з "благородними" намірами масштабну оборудку з псевдоглобальними планами "підвищити" ефективність використання основних засобів шляхом приватизації, а в кінцевому результаті забезпечити замість ефективного виробництва розвал виробництва і не нести за це ніякої відповідальності? Можна приводити приклади десятків великих, сотень і тисяч середніх, свідомо - не свідомо законсервованих та розвалених підприємств, які чекають. кращих часів. Знову ж ніхто відповідальності за це не поніс. Чи візьмемо видобуток і використання вітчизняних енергоресурсів, які замість живлення споживачів, беруться на облік для того, щоби потім бути викупленими. олігархами чи чужоземними підприємцями. Або ж, наприклад, земля, яку нині хочуть хитромудрими методами відібрати в селянина [5].

Аналізуючи всі ці та інші явища, формується думка не лише про злочинну байдужість державних управлінців, а й зневагу до Закону, до Влади... Народу. Такий висновок підтверджують соціологічні опитування населення.

Як відомо, найбільш наглядною у суспільстві є боротьба думок у Парламенті. Та думки мають право жити і властивість творити або ж руйнувати і серед пересічних громадян. Узагальнивши ці та інші роздуми, маємо право зробити наступні висновки.

Міські жителі, наприклад, дискутують над проблемою війни, що в Україні. Всі ніби добре розуміють, що це війна не між Збройними силами України і російськими найманцями та явними місцевими бандитами на нашій території. Їх, при добрій волі державного керівництва, одними добровольцями, не за півтора місяця чи тижня, як висловлювався Президент України, - за одну добу було б знищено. Та кажуть, що війна іде між Росією та США за українські рідкісні, сировинно-технологічні ресурси типу уран, гафній, ін., які використовуються в аерокосмічній промисловості, військово-промисловому комплексі і які можуть буквально воскресити національну економіку.

Не відомо, чи американці колись ними скористаються, а СРСР після війни виснажив не лише трудові ресурси України, а і винищив Карпатські ліси. Ніхто не заперечує, що Дашавським газом та вугіллям користувалася не лише зруйнована і розорена Європа, а і центральна Росія. Що правда, як наука каже, ще не все до кінця вибрано…Якби в Україні існувала відповідальність перших керівників за результати керівництва, ніхто вивозити ресурси, фінанси та ін. не насмілився б.

Ще маємо значні енергетичні ресурси, про які мовчать наші можновладці, розраховуючи, щоб при певних обставинах прихопити чи "накласти на них лапу". Це вже не мало часу обговорюють чи "потрясають" повітря науковці, а "мішка слушает да єст".

В свою чергу серед сільського населення, наприклад, є свій погляд на використання такого ресурсу, як земля. Продавати чи не продавати? Можна чи не можна, варто чи не варто? Суперечкам немає кінця. Земля насправді для забезпечення ефективності потребує певних вкладень, засобів та ін. Віддача землі при державній підтримці, доброму до неї ставленні щедрих робочих рук є системною, високою і надійною, що не потребує якихось доказів. В Україні є більше третини гумусу всієї планети. Не гафній, не уран, сірководень, не граніт, марганець та інші ресурси роблять нашу державу багатою, хоч і вони не другорядні у цьому переліку, а самовідтворюваний ресурс - земля!

За результатами опитування:…селянин розмірковує, щоб забрати її (землю) у нього багато не потрібно, лише витримати декілька умов:

-на регіональному рівні не дати засобів і вигідних позик та кредитів для їх придбання; не створити страхових та інших умов для її обробітку. Тим самим підтвердити чи доказати, що селянин не може ефективно її використовувати. Благо - ефективний (одинак) господарник, іншими словами куркуль, системно винищений попереднім режимом;

-без чітких роз'яснень населенню (умов та особливостей проведення заходу) розпочати адміністративно-територіальну реформу, у якій заховати чи загубити всі кінці всіх процесів (що фактично успішно виконано);

-на рівні держави безконтрольно набрати за кордоном розмаїтих кредитів, позик, безнадійних інвестицій та у таких розмірах, щоб їх обсяги створили передумови, при яких не залишиться іншого шляху як розраховуватися ресурсами, в т.ч. і землею.

Якщо селянин буде опиратися продажу, то є такий важіль, як податки. Вони й повинні його, бідолаху, зламати та добити. Примітивні схеми, примітивне мислення, не позбавлене здорового глузду.

У розпачі селянин каже: "Ми вас псевдодержавників і ваші псевдотурботливі оборудки бачимо наскрізь". Та що поробиш, у нашій так званій демократичній державі немає відповідальності за непрофесійне, неефективне і навіть за злочинне керівництво. До даного часу ніхто не відповів не лише за господарські злочини, а і за тисячі загиблих під час війни та під час Революцій.

У різні періоди державного становлення, у т.ч. протягом останніх років, на рівні Парламенту, Кабінету Міністрів України з широкою підтримкою преси формувалася і формується нині думка в населення країни про боротьбу з корупцією. Створено Антикорупційний комітет, хоча цими питаннями, як кажуть правовики-науковці, могли б займатися і правоохоронні органи, і прокуратура за прямими, покладеними на них обов'язками. Нагляд над контролем? Справді чим гірше, тим краще.

Задля справедливості необхідно сказати, що в Україні, традиційно з радянського періоду, на 1000 зайнятих в національному господарстві припадає близько 10 працівників апарату органів державного управління. В той же час, в таких країнах, як Японія, цей показник на початок ІІІ-го тисячоліття складав 17,1; Англія - 20,2; США - 22,2; Франція - 84,6 чоловік. Слід зауважити, що для збільшення ефективності роботи державних службовців у цих країнах широко застосовується різноманітна оргтехніка, яка значно впливає на ефективність роботи державних структур, на їх чисельність і яка в багатьох випадках практично відсутня у нас [4].

Особливо важке становище склалося в економічних управліннях обласних і районних рівнів. Приклад руйнації Збройних сил в Україні не послужив уроком. Ці служби у свій посттоталітарний час були сформовані в основному по залишковому принципу, внаслідок чого їх чисельність з перебудовчого періоду скоротиться на третину. З мовчазної згоди науковців-економістів скорочується, точніше методично руйнується, кредитно-банківська система (за даними ЗМІ лише за останні роки знищено 80 банків).

Сьогодні в управліннях соціально-економічного розвитку об єднаних районних виконавчих комітетів налічується по 2-3 працівники, що навіть не відповідає чисельності такого структурного підрозділу, як відділ. ОТГ розвиваються без методичного обслуговування.

У результаті згаданих дій на регіональному рівні неможливо здійснювати такі функції, як: прогнозування розвитку регіонів на основі складання галузевих і міжгалузевих балансів; планування місцевого господарства; вивчення і раціональне розміщення продуктивних сил; сприяння формуванню ефективних територіальних громад відповідно до адміністративно-територіальної реформи; вдосконалення ринкової інфраструктури та розроблення механізмів їх реалізації. Немає реальних економічних важелів впливу на розвиток процесів та повноважень щодо їх координації при підготовці до вступу до Європейського Союзу [10].

На рівні районів практично відсутні можливості займатись роз ясненням особливостей впровадження адміністративно-територіальної реформи, формування територіальних громад та їх добровільних об'єднань, вирішенням таких питань, як розвиток підприємницької діяльності, формування повноцінних ринкових відносин. Окремі жителі в даний час не знають, до якого району належать.

Ігнорування ролі науки, економічних служб на всіх рівнях державної влади, низька заробітна плата на фоні необґрунтовано-суперечливих півмільйонних, двохсоттисячних, стотисячних зарплат призвело до великих розчарувань тих, хто, маючи науковий ступінь кандидата чи доктора, отримують 4-7 тисяч гривень. У результаті розквітає корупція, розмаїті зловживання, низькою є виконавча дисципліна ін. Розчаровані громадськість, окремі політики й у послідовності реалізації Євроінтеграційної політики.

Як результат, продовжується відтік висококваліфікованих спеціалістів з державних служб, науки у бізнесово-підприємницькі організації, за кордон тощо. У більшості науковців складається враження, що певні сили в Україні власне зацікавлені в ліквідації не лише апарату економічних органів державного управління, а і його структурних підрозділів - управлінь економіки та науки як бази та інструментарію для організації їх ефективного функціонування.

На нашу думку, державні органи управління сьогодні займають споглядальну позицію щодо створення умов для ефективної роботи економічних органів, використання їх для розбудови господарства України, не ведуть чіткої кадрової політики стосовно їх зміцнення у той час, як на місцях іде ігнорування цих служб та практична ліквідація їх структур.

Всі ці моменти дуже яскраво проявляються сьогодні на прикладі відродження нашої 1000-літньої історичної держави, славної Руси - України. Знущання і зневага над чинниками формування держави дуже болісно б'є по психіці небайдужих людях, що живуть в нашій державі. Є серед них росіяни, поляки, євреї, вірмени, білоруси та ін. Кожні з них страждають по-різному. Для українців найуразливішими у цьому відношенні є тема мови, культури, національні традиції, духовність, які пов'язані зі здоровим способом життя, ідеологією та ін. Усі знаємо, що знову ж таки охорона здоров'я і життя людини не може розглядатися у відриві від держави, і навпаки. Держава, яка не турбується за означені гуманітарні аспекти суспільного життя, немає перспективи. Економіку можна відродити, політику можна сформувати. Загублену ідентичність - ніколи! Чи можуть колись повернутись господарями своєї землі червона расаЃkіндіанці) Америки? При послабленні відповідальності, при низькій виконавчій дисципліні вирішити всі ці та інші питання проблематично.

Чи можна з державних позицій керувати цими процесами так, щоб запобігти розвитку негативних процесів? Власне у цьому мабуть полягає покликання держави. Інструментами реалізації цих покликань виступають відповідні Міністерства. Що ж відбувається, якщо такого впливу з боку держави немає? Кожен скаже, негативні явища розвиватимуться і як результат будемо довго блукати між "двох сосон", а у нашому випадку між ЄС і…рівнем…РФ. До Європейського союзу дорога лежить через забезпечення Європейських стандартів шляхом контролю, відповідальності та посилення виконавчої дисципліни у реалізації реформаційно-трансформаційного курсу прийнятого нашою державою.

Висновки за результатами соціологічного опитування населенняЃF "Ми знаємо чого хочемо! Маємо розроблені механізми та засоби досягнення мети та реалізації завдань. Але хтось вперто, всіма засобами, нам вказує на фальшивий шлях. Відступаючи від наукової термінології опитування показало: наші доморощені "христопродавці та користолюбці", забувши про космічне покликання України, стають реалізаторами підступного задуму дрібних співвітчизників та недоброзичливців-агресорів. Будь-які негаразди, у будь-якій сфері працюють на користь ворога-агресора.

….розумний завжди знайде вихід зі складної ситуації, а мудрий ніколи у неї не потрапить. Дай Боже розуму не стати українцям круглими дурнями, не потрапити черговий разу тенета, у яких століттями перебуває 180 поневолених народів Росії. Лідер чужої держави в силу своєї неосвіченості заявляє, що України як держави ніколи не було… розраховуючи на ефект неосвіченості населення. Та він, невіглас, глибоко помиляється …

Для того щоб "гуманними засобами" знищити засади корінної нації та завести її у так зване "інтернаціональне стійло", в сучасних умовах, виявляється не потрібно, як то кажуть, заморочуватися. Кожна мисляча людина, за сучасним станом справ, може зробити висновок. Потрібно брехати та смішити людей будь-якими засобами та способами, й тим самим відвернути увагу від державотворчих, злободенних справ. Чому б це не робити, якщо за насмішки над народом (не над його недоліками) ще й гроші платять. Це робиться відверто, бо на іншу ж творчу продукцію нібито немає попиту. Не хочуть сміятися, - дати алкоголь! Так робили завжди за всю історію існування України. Давайте пригадаймо, чи давно? Ще два століття тому у селах спалювали корчми, бо так захоплювалися пиятикою, що не було кому хліб збирати?

Опитування підтвердило, що за примітивним гумором і сатирою проблеми освіти, охорони здоров'я, побутові, бюрократичні негаразди і зловживання переходять на другий план.

Щоб молодь підтримала смішні ініціативи практично нічого не потрібно робити. Ми ж перебуваємо у такому стані, що не маючи ворогів ("Путін нам не враг"), нас убивали. Наше мовчання дозволило агресору перейти до широкомасштабної війни.

Не маючи власних героїв, українці повинні боятись С. Бандери, який більше ніж 70 років тому був убитий такими самими, як Путін за те, що хотів волі нам з вами, - українцям. Справді, користуючись гумористичним відступом: мама померла, а тато ногу зламав - у хаті, сміх та й годі. Для того щоб не повертатись до трагізму цієї комедії, у школах потрібно цілеспрямовано спотворити навчальні процеси та так, щоб молоде покоління нічого не могло зрозуміти, а старше "отупівши" - не хотіло.

Одне слово, залишається широко розкрити очі на всі ці абсурди і теж сміятись... над собою, щоб не заплакати. За таких обставин згадати про контроль, відповідальність та виконавчу дисципліну не просто.

Роздумуючи над цією проблематикою, ставимо питання. Чи варто лікувати орган, який при його збереженні буде порушувати функції всього організму? Може його оперативно видалити і поставити протез? Чи варто зберегти життя організмові, який у процесі свого існування обов'язково викличе епідемію, котра потім масово забиратиме життя близьких та співвітчизників, ще треба подумати? Допоки думаємо, ворог робить своє. Про безконтрольність процесів, безвідповідальність, відсутність виконавчої функції державних органів кажуть наступні приклади.

Вислів у розмові під час опитуванняЃG Майже систематично у рубриці "надзвичайно важливе" ЗМІ, телебачення перенасичені зверненнями до сердечних співвітчизників про порятунок. Періодично оголошуються збір коштів на лікування в т.ч. і за кордоном. Тільки там і тільки їм це під силу. Усміхнені онкологи з Ізраїлю на широкому екрані пропонують вирішення онкопроблем. Вартість якихось 100, 200 чи 300 тис. "зелених". При тому ніякої відповідальності за результати лікування. Все як правило обумовлено угодами, все "окей". На даний час немає показників обсягів коштів, витрачених на зарубіжне лікування пацієнтів з України. Немає даних про успішність лікування.

Тим часом спостережливі місцеві ентузіасти теж не сплять. Під знаменитими брендами типу медичний центр "Оксфортмедікал", "Гарвардмедікус" відкривають свої заклади. Все просто, за кордоном родина заробить гроші (або вдома зберуть), закупляють морально застаріле обладнання за кордоном і уже на розі вулиць "Суворова і Котовського" висить реклама про якісні послуги приватних лабораторій, стоматологш, інших спеціалізованих медичних закладів, які успішно приживаються і функціонують на європейських засадах, даючи доходи у бюджет його власнику.

Дехто пропонує (і це можна було б насправді зробити) оголосити аналогічний збір коштів від благодійників та меценатів (деякі від власних щедрот дають копійку) для закупівлі меблів, новітнього обладнання для державних лікарень, на якому могли б працювати наші спеціалісти. Та медичне обслуговування державне, "безкоштовне". Тому, як бачимо, ці ніші успішно заповнюють "приватники".

Справді, згідно з Конституцією України, охорона здоров'я та лікування безкоштовні. Тим часом більшість аналізів, як правило, все таки виконується у приватних лабораторіях. У лікарні чисельні аналізи, УЗД, Томографія-МРТ, лікарі рекомендують робити у приватних лабораторіях і центрах. Більшість з них, наприклад хімічні аналізи, (приватники) фактично здійснюють у державних установах, таким чином даючи заробити посередникам, яких теж наплодилося тьма: 300, 500, 700 і навіть 3000 грн. Ідете в лабораторію, вас радо зустрічають і через день довідка у вас в кишені. Все за правилами, знижки на фальсифіковані ліки для інвалідів та пенсіонерів складають сміхотворну десяту долю відсотка від їх вартості. Купити передбачені на пільгових умовах ліки у соціальних аптеках теж не завжди можна. Попри те, поряд з соціальною аптекою завжди успішно функціонують приватні зелені та інші різнокольорові аптеки, де ці ж ліки є завжди. Одне слово, відсутність державного контролю та механізмів відповідальності перетворили органи охорони здоров'я, як і освіту та культуру, в структури прикриття державного лицемірства, а лікарів в одному випадку у заробітчан, в іншому - приймачами принизливих "подачок".

Безперечно, можна знайти такі ж негативні приклади и у інших сферах суспільного життя (крім виробничої сфери, яка зупинилась у своєму розвитку). Наприклад, юриспруденції, поліграфії та видавництві, мистецтві, де теж відсутня державна координація процесів, там успішно "правлять бал" лобісти, олігархи та ін.

Населення протестує проти свавілля адвокатів, нотаріусів. Уявімо, що за один удар печатки на довідці, угоді наприклад, нотаріуса 300-500 і більше гривень.

Нині стоїмо на порозі створення ринку землі. Бюрократичний апарат удосконалюється. Формуються центри кадастрової реєстрації, перереєстрації, проектування, кодування, інші додаткові структури. Маєте земельний пай, хочете отримати кадастровий номер, дайте пару тисяч гривень відповідній установі і все в "ажурі".

В галузевих відомствах, органах прокуратури, які повинні все це контролювати, теж створено додаткові підструктури, так скажемо, нагляд над контролем і навпаки, а бюрократія, злочинність та корупція продовжують розквітати, що суттєво гальмує реформаційно-трансформаційні процеси входження у Європейську співдружність.

Доки це триватиме?….

Громадські висновки за результатами соціологічного опитування: Бог допомагає народу здобути волю, а земля та інші ресурси забезпечити благополуччя як у родинах, так і в цілому у державі. Бог допоможе у вирішенні усіх цих питань. Ми у цьому переконуємося кожен раз. Хто свідомо чи несвідомо їх ігнорує, чи хоче змінити ці устої є віроломним ворогом державності, зрадником ідеї її створення і має на меті погубити не менше ні більше, - націю. Незабаром, не за горою грядуть чергові вибори, вони будуть нетрадиційними. Будуть зміни. На цей раз кара може бути невідворотною.

Звичайно, що окремі моменти погляду на цю проблему у статті перебільшено. Так чи інакше щоб вони не стали жорстокою дійсністю, може справді час контролювати і притягувати до відповідальності й судити відкритим, народним судом, якщо державні органи не в силі їх вирішувати, як це обіцяв нам сьогоднішній Президент України.

Чому водій, що без прав управляє автомобілем та вчинить ДТП чи аварію, - має нести відповідальність, а ті, що керують суспільними системами і навіть державою - ніякої, навіть тоді, коли маємо відверті порушення, чисельні людські втрати, коли маємо народні страждання….