Вплив ефективності промислової політики на економічні системи: виклики та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Інститут післядипломної освіти та довузівської підготовки

Кафедра управління та бізнес-адміністрування

Вплив ефективності промислової політики на економічні системи: виклики та перспективи

Крамаренко Сергій Борисович, докторант

Анотація

Стаття присвячена питанням взаємозв'язків промислової політики з економічними процесами на рівні публічного управління. У статті аналізуються різні напрямки промислової політики, такі як інновації, зелена трансформація, розвиток малого та середнього бізнесу, розвиток людського капіталу, експорт і торгівля, регулювання та інші. Автор висвітлює важливі аспекти кожного напрямку, а також розглядає можливі перешкоди та виклики, з якими може стикатися промислова політика Метою статті є визначення впливу ефективності промислової політики на економічні системи на глобальному рівні. У статті використовуються методи літературного аналізу, аналізу статистичних даних, що дозволило визначити виклики та перспективи розвитку промисловості, методи проекції результатів аналізу для визначення причинно-наслідкових зв'язків процесів та формулювання рекомендацій. Визначення викликів та перспектив розвитку промислової політики на глобальному рівні дозволило виокремити ті фактори зовнішнього впливу, які здійснюють безпосередній вплив на промислову політику та стають обмежувальними елементами розвитку або навпаки забезпечують додаткові можливості для промислового сектору. Аналіз взаємозалежності факторів впливу промислової політики на економічні системи дозволив структурувати такі фактори та виділити роль кожного фактору у системі економічного розвитку. У перспективах подальших досліджень визначення критеріальної бази та розрахунок вагових коефіцієнтів впливу факторів на економічні процеси шляхом застосування методів економіко-математичного моделювання. У результаті проведеного у статті дослідження розроблено рекомендації щодо управління факторами впливу промислової політики на економічні системи з метою підвищення ефективності. Розроблені у статті пропозиції можуть бути використання у системі публічного управління державною промисловою політикою на глобальному та національному рівнях з метою забезпечення сталого розвитку економічних систем держави.

Ключові слова: публічне управління, промислова політика, світовий досвід, економічні системи

Kramarenko Serhiy Borysovych Doctoral student, Vasyl Stefanyk PreCarpathian National University, Institute of Postgraduate Education and PreUniversity Training, Department of Management and Business Administration

The influence of the efficiency of industrial policy on economic systems: challenges and prospects

Abstract

The article is devoted to issues of interrelationships between industrial policy and economic processes at the level of public administration. The article analyzes various areas of industrial policy, such as innovation, green transformation, small and medium business development, human capital development, export and trade, regulation and others. The author highlights important aspects of each direction, and also considers possible obstacles and challenges that industrial policy may face. The purpose of the article is to determine the impact of industrial policy efficiency on economic systems at the global level. The article uses methods of literary analysis, analysis of statistical data, which made it possible to identify challenges and prospects for the development of industry, methods of projection of analysis results to determine cause-and-effect relationships of processes and formulation of recommendations. Determining the challenges and prospects for the development of industrial policy at the global level made it possible to single out those factors of external influence that exert a direct influence on industrial policy and become limiting elements of development or, on the contrary, provide additional opportunities for the industrial sector. The analysis of the interdependence of factors influencing industrial policy on economic systems made it possible to structure such factors and highlight the role of each factor in the system of economic development. In the perspective of further research, the determination of the criterion base and the calculation of the weighting coefficients of the influence of factors on economic processes by applying the methods of economic and mathematical modeling. As a result of the research carried out in the article, recommendations were developed for the management of factors influencing industrial policy on economic systems in order to increase efficiency. The proposals developed in the article can be used in the system of public management of state industrial policy at the global and national levels in order to ensure the sustainable development of the state's economic systems.

Keywords: public administration, industrial policy, world experience, economic systems.

Вступ

Постановка проблеми. В сучасних умовах глобалізованого світу ефективність промислової політики має значний вплив на сталість, конкурентоспроможність та стале економічне зростання національних та глобальних економічних систем. Промислова політика визначає набір стратегій, заходів та регулювань, спрямованих на підтримку, стимулювання та розвиток промисловості в країні або регіоні. Однак, незважаючи на важливість цієї сфери управління, наявність ефективної промислової політики є складним завданням через ряд викликів та небезпек, які впливають на економічні системи. Проблема, яку досліджує дана стаття, полягає у встановленні взаємозалежності та впливу різних факторів на ефективність промислової політики та їх наслідків для економічних систем. Відповідно, у статті буде проведено аналіз важливих аспектів промислової політики, таких як інновації, зелена трансформація, розвиток малого бізнесу, розвиток людського капіталу, експорт і торгівля, регулювання, а також розглянуті глобальні виклики, з якими стикаються економічні системи. З огляду на динамічність світових подій та змін умов, важливим є також визначення перспектив розвитку промислової політики, її потенційних можливостей та ризиків, а також шляхів оптимізації та підвищення ефективності. При цьому, стаття спрямована на виявлення оптимальних напрямків розвитку промислової політики, які допоможуть досягти сталого економічного зростання, забезпечити конкурентоспроможність та підвищити рівень життя населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті аналізуються публікації авторів, присвячені розвитку промисловості на глобальному економічному рівні, зокрема, Носирєв, О., Скрипниченко М. І., Симоненко Л. І., Дейнеко Л.В., Кушніренко О.М., Ципліцька О.О., Гахович Н.Г., Завадських Г.М., Підоричева І., Домбровська С.М., Коврегін В.В., Помаза-Пономаренко А.Л., Колєнов О.М., Ципліцька О.О., Ходякова, К.С., Миценко В. та інших авторів [1-10].

Мета статті. Метою статті є визначення впливу ефективності промислової політики на економічні системи на глобальному рівні.

Для досягнення поставленої мети статті виконано наступні завдання:

- визначення викликів та перспектив розвитку промислової політики на глобальному рівні,

- аналіз взаємозалежності факторів впливу промислової політики на економічні системи,

- розробка рекомендацій щодо управління факторами впливу промислової політики на економічні системи з метою підвищення ефективності.

Виклад основного матеріалу

Промислова політика держави є основою розвитку промисловості, отже здійснює безпосередній вплив на економічні процеси. Сучасна економічна система є комплексною та багатофакторною, отже розвиток такої системи повинен відповідати врахуванню сукупності факторів впливу. Мультифункціональність економічного розвитку визначає необхідність пошуку сукупності факторів впливу, в першу чергу тих, що стосуються реального сектору економіки. Визначення взаємозалежностей розвитку промисловості та її впливу на економічні процеси є основою формування уявлення про причинно-наслідкові зв'язки економічного розвитку держави.

Для визначення факторів впливу промислової політики на економічні процеси доцільно звернутися до сучасних викликів та перспектив її розвитку.

Значний вплив на розвиток промислової політики на глобальному рівні сьогодні здійснюють екологічні фактори. Забруднення навколишнього середовища, кліматичні зміни, виклик парникових газів, зміни екосистем суші та морського узбережжя та інші фактори визначають необхідність встановлення жорстких стандартів відповідності нормам екологічної безпеки для промислового виробництва. Такі інноваційні підходи до виробничих процесів спричиняють здорожчання кінцевої продукції, але відіграють важливу роль у забезпеченні сталості суспільного розвитку, отже, вимагають від підприємств соціальної відповідальності та розуміння глобальних процесів розвитку людства. Ті підприємства, технології виробництва яких відповідають екологічним стандартам, мають суттєві переваги над конкурентами у інноваційному розвитку, що є особливо актуальним в умовах цифрового суспільства та економіки розширеного попиту [1-2].

Сучасним трендом, який є основою формування інноваційного технологічного виробництва є автоматизація процесів виробництва, забезпечення їх технологічності та цифровізація. Якщо ще десять років тому технології, які використовувалися у виробничих процесах стосувалися, в першу чергу, автоматизації процесів виробництва, то сьогодні основою забезпечення конкурентного середовища для промислових підприємств є цифрові технології [3]. Роль цифрових технологій у виробничих процесах досить широка: від функції контролю та моніторингу без участі людини, тобто виключення «людського фактору», до можливостей мінімізації нераціональних витрат, в тому числі у часі при передачі інформації та комунікації ланки управління операційними та стратегічними процесами [4-5].

Для глобального розуміння процесів розвитку промисловості доцільно звернутися до аналізу геополітичних факторів. До таких факторів відносяться політичні, торгові та військові конфлікти, які здебільшого розгортаються навколо розподілу ресурсів для розвитку промисловості, що є елементом забезпечення конкурентних переваг. Глобальні тенденції визначають також політичні вплив на торгівельні процеси. Адже організація торгівлі, в тому числі виробництвами товарами, на світовому ринку залежить не тільки від відкритої конкуренції, але і від лобіювання інтересів тих чи інших виробничих груп [6-7]. Світові політичні та торговельні напруги, включаючи тарифні війни і санкції, можуть мати вплив на глобальні постачання і споживання продукції, що змушує підприємства переглянути свої ланцюжки постачання [8].

В умовах активного зростання споживання та необхідності застосування все більшої кількості ресурсів для забезпечення потреб населення планети, доцільно говорити про нестачу певних видів ресурсів або проблеми із їх доступністю для різних категорій населення. Зменшення доступності певних природних ресурсів та матеріалів може вплинути на промисловість та стимулювати пошук альтернативних джерел або більш ефективне використання ресурсів [9].

Проблеми переспоживання та забезпечення конкуренції промислових підприємств та промислових центрів на глобальному рівні визначені також глобальною демографічною проблемою. Необхідність у товарах побутового та гуманітарного призначення зростає у зв'язку із зростанням кількості населення планети у геометричній прогресії. На сьогодні населення планети складає приблизно 8 мільярдів осіб. При цьому розміщення населення є географічно нерівномірним. Більше половини населення планети проживає в країнах Азії та Африки. Ці країни є найбіднішими країнами, вони не можуть забезпечити належний рівень життя населення, переважна більшість населення таких країн люди молодого віку, адже через погане харчування, відсутність доступу до медицини та важку і часто небезпечну працю люди не доживають до зрілого віку. При цьому, меншість населення, яка споживає більшість товарів проживає у країнах Західної та Центральної Європи та Північної Америки. Такий аналіз демографічної ситуації дозволяє побачити дисбаланс між кількістю населення, рівнем виробництва та споживання, рівнем доходів та рівнем життя населення країн із ресурсною та високотехнологічною економікою [10-11].

Отже, аналіз дозволив визначити виклики, промислової політики на глобальному рівні - рис. 1

Перелік вищевказаних викликів не є вичерпним, і існують багато інших факторів, які можуть впливати на промислову політику у світі. Зміна економічних, соціальних, технологічних та екологічних умов впливає на те, як підприємства розвиваються і взаємодіють у глобальному ринковому середовищі.

Рис. 1 Виклики промислової політики на глобальному рівні

Враховуючи виклики доцільно сформулювати перспективи розвитку промислового сектору. Промислова політика має багато перспектив розвитку у світі, оскільки вона постійно знаходиться в еволюції через трансформації технологій, зміни економічних умов, суспільних потреб та глобальних викликів. Впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у виробництво дозволить оптимізувати процеси, збільшити продуктивність та знизити витрати. Світовий інтерес до сталого розвитку змусить підприємства зосередитися на екологічній відповідальності, зниженні викидів та енергоефективності, використання зелених технологій, відновлюваних джерел енергії і екологічно чистих. Промислова політика буде впливати на розвиток «розумних» міст, де будуть впроваджені розумні технології для управління міською інфраструктурою, ефективного використання енергії, автономного транспорту та розвитку «індустрії 4.0». Глобалізаційні процеси визначають передумови для швидкого розвитку світової торгівлі, отже розвитку промисловості з метою задоволення потреб ринку шляхом пошуку балансу між попитом та пропозицією, в тому числі з урахуванням факторів обмеженості ресурсів, демографічних факторів тощо. Промислова політика стає все більш спрямованою на підтримку досліджень і розвиток нових технологій, що дозволить підприємствам залишатися конкурентоспроможними і створювати нові продукти та послуги. Зростаюча автоматизація промисловості створює потребу в кваліфікованих працівниках, тому промислова політика буде звертати увагу на розвиток людського капіталу, перепідготовку працівників і забезпечення доступу до якісної освіти та навчання, в тому числі з урахуванням того, що частина операцій може бути передана до виконання роботизованим машинам або виконуватися за рахунок можливостей штучного інтелекту [12-13]. Також варто зазначити, що розвиток промислової політики буде залежати від специфічних умов кожної країни, регіону або галузі. Динаміка глобальних викликів і можливостей може змінюватися з часом, тому промислова політика повинна бути гнучкою та адаптивною до змін у світовому середовищі.

Визначивши виклики та перспективи розвитку промислової політики доцільно проаналізувати взаємозалежності факторів впливу розвитку промисловості держави та економічних процесів. Аналіз дозволив сформувати наступну схему взаємозалежності факторів - рис. 2

Рис. 2 Фактори впливу промислової політики на економічні процеси

промислова політика економічний

Отже, враховуючи сукупність факторів впливу промислової політики на економічні процеси доцільно зробити ряд висновків. Розвиток технологій може стимулювати економічне зростання, яке залежить від здатності промисловості впроваджувати нові інновації. Політика з підтримки розвитку навичок та навчання працівників може покращити якість людського капіталу і продуктивність промисловості. Промисловий розвиток може забезпечити зростання інфраструктури і послуг у віддалених територіях. Промислова політика, спрямована на енергоефективність і зниження забруднення, може знижувати екологічний вплив промисловості. Загалом, взаємозалежність факторів промислової політики і економічних систем може бути дуже складною. Ефективна промислова політика повинна забезпечувати баланс між потребами промисловості, соціальними та екологічними цілями, а також враховувати глобальні тенденції та виклики.

Отже, для підвищення ефективності впливу промислової політики на економічні системи, необхідно розробити та впровадити ряд рекомендацій:

1. Забезпечення інноваційного розвитку шляхом створення сприятливого інноваційного середовища, спрямованого на підтримку досліджень та розвитку нових технологій у промисловості, програм підтримки стартапів та інноваційних підприємств.

2. Сприяння зеленій трансформації шляхом застосовування екологічних стандартів та регулювання для зменшення негативного впливу промисловості на довкілля, заохоченн використання зелених технологій і ефективних енергетичних рішень.

3. Підтримка малого та середнього бізнесу шляхом доступу до фінансування для малого та середнього підприємництва в промисловості, впровадження програм навчання та консультування для підтримки розвитку малого бізнесу.

4. Прозорість і ефективність державного регулювання через забезпечення прозорого і недискримінаційного регулювання промисловості, мінімізації бюрократичних перешкод і скорочення адміністративних процедур для бізнесу.

5. Розвиток програм навчання та підвищення кваліфікації працівників у промисловості для забезпечення виробничих процесів людськими ресурсами шляхом партнерства між промисловістю та освітніми установами для забезпечення відповідності навчальних програм потребам ринку.

6. Підтримка експорту та інтернаціоналізації експортних підприємств та просування їх продукції на міжнародному ринки, створення міжнародного партнерства та забезпечення інвестиційних можливостей.

7. Моніторинг та оцінка результативності промислової політики для виявлення сильних і слабких сторін, внесення коректив у політику на основі аналізу отриманих даних.

Отже, рекомендації мають на меті забезпечити більшу ефективність промислової політики, підтримати сталість економічного розвитку, створити конкурентоспроможність та стимулювати економічний розвиток.

Висновки

Отже, у статті проаналізовано виклики та перспективи розвитку промислової політки. Серед основних проблем, з якими стикається промисловість сьогодні є проблеми екологічного, технологічного та економічного характеру. В першу чергу, забезпечення конкурентоспроможності на глобальному економічному рівні залежить безпосередньо від можливості промислового підприємств брати участь у забезпеченні процесів сталого розвитку, адже саме такий розвиток спрямований на стратегічну перспективу. Аналіз взаємозалежності факторів впливу промислової політики на економічні системи може допомогти зрозуміти, які чинники взаємодіють і впливають на розвиток економіки країни або регіону. Взаємодія між державними органами, приватним сектором та громадськістю в процесі реалізації цих рекомендацій є ключовою для досягнення поставлених цілей.

Література

1. Носирєв, О. (2023). Повоєнна промислова політика відновлення економіки. Mechanism of an Economic Regulation, (2(100), 41-48. https://doi.org/10.32782/mer.2023.100.07

2. Скрипниченко М. І. Макроекономічні оцінки та прогнози повоєнного відновлення економіки України. Економічна теорія. 2022. № 2. С. 29-43. DOI: https://doi.org/10.15407/ etet2022.02.029

3. Симоненко Л. І. Механізми реалізації промислової політики в умовах глобальних процесів / Л. І. Симоненко, О. В. Симоненко // Економіка та держава. - 2022. - № 9. - С. 88-93. URL: http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13688

4. Дейнеко Л.В., Кушніренко О.М., Ципліцька О.О., Гахович Н.Г. (2022) Наслідки повномасштабної воєнної агресії РФ для української промисловості. Економіка України. 2022. № 5 (726) С. 3--25. URL: http://economyukr.org.ua/?page_id=723&lang=uk&aid=537

5. Завадських Г.М. SMART-спеціалізація як ефективний інструмент перебудови промислової політики повоєнного відновлення економіки. Міжнародна транспортна інфраструктура, індустріальні центри та корпоративна логістика: Матеріали дев'ятнадцятої науково-практичної міжнародної конференції. 1 - 2 червня 2023 р. м. Харків, УкрДУЗТ, С.345-347 URL: http://elar.tsatu.edu.ua/handle/123456789/16909

6. Підоричева І. Післявоєнне відновлення Європи: досвід та уроки для України. Журнал європейської економіки. 2022. Т. 21. № 2 (81). С. 190-207. URL: http://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1592/1592

7. Домбровська С.М., Коврегін В.В., Помаза-Пономаренко А.Л., Колєнов О.М. (2017) Державне управління у сфері безпеки соціально-еколого-економічних систем: монографія. Харків: НУЦЗУ, 2017. 244 с.

8. Ципліцька О.О. Інституційні механізми модернізації промислового сектору національної економіки: дис.... д-ра екон. наук: 08.00.03 /Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Київ, 2020. 450 с.

9. Ходякова, Катерина Сергіївна. Державна політика розвитку підприємств галузі машинобудування промисловості України: дисертація... доктора філософії: 281. - Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022. - 212, 16 с. URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/17740

10. Миценко В. (2022) Чинники стимулювання розвитку високотехнологічних індустрій національної економіки України. Вісник Хмельницького національного університету. № 6. Т. 2. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-312-6(2)-41

11. Kutsyk P., Lupak R., Kutsyk V., Protsykevych A. State Policy of the Investment Processes Development on the Market of IT Services: Analytical and Strategic Aspects of Implementation in Ukraine. Economic Annals-XXI. 2020. № 182 (3-4). P. 64-76.

12. Носирєв, О. (2022). Структурні перебудови промислової політики повоєнного відновлення економіки. Механізм регулювання економіки, (3-4(97-98), 90-97. https://doi.org/10.32782/mer.2022.97-98.16

13. Огренич Ю. (2022) Особливості формування та використання механізму управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислових підприємств. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. № 13. С. 123-134. URL: https://tinyurl.com/54h2s94z

References

1. Nosyriev, O. (2023). Povoienna promyslova polityka vidnovlennia ekonomiky [Post-war industrial policy of economic recovery]. Mechanism of an Economic Regulation, (2(100), 41-48. https://doi.org/10.32782/mer.2023.100.07 [in Ukrainian]

2. Skrypnychenko M.Yi. (2022) Makroekonomichni otsinky ta prohnozy povoiennoho vidnovlennya ekonomiky Ukrayiny [Macroeconomic estimates and forecasts of post-war restoration of Ukraine's economy]. Ekonomichna teoriya, vol. 2, pp. 29-43. DOI: https://doi.org/10.15407/etet2022.02.029. [in Ukrainian]

3. Symonenko L. I. (2022) Mekhanizmy realizatsii promyslovoi polityky v umovakh hlobalnykh protsesiv [Mechanisms of implementation of industrial policy in the conditions of global processes] / L. I. Symonenko, O. V. Symonenko // Ekonomika ta derzhava. - № 9. - S. 88-93. URL: http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13688 [in Ukrainian]

4. Deineko L.V., Kushnirenko O.M., Tsyplitska O.O., Hakhovych N.H. (2022) Naslidky povnomasshtabnoi voiennoi ahresii RF dlia ukrainskoi promyslovosti [Consequences of full-scale military aggression of the Russian Federation for Ukrainian industry]. Ekonomika Ukrainy. № 5 (726) S. 3--25. URL: http://economyukr.org.ua/?page_id=723&lang=uk&aid=537 [in Ukrainian]

5. Zavadskykh H.M. (2023) SMART-spetsializatsiia yak efektyvnyi instrument perebudovy promyslovoi polityky povoiennoho vidnovlennia ekonomiky [SMART-specialization as an effective tool for restructuring the industrial policy of the post-war economic recovery]. Mizhnarodna transportna infrastruktura, industrialni tsentry ta korporatyvna lohistyka: Materialy deviatnadtsiatoi naukovo-praktychnoi mizhnarodnoi konferentsii. 1 - 2 chervnia 2023 r. m. Kharkiv, UkrDUZT, S.345-347 URL: http://elar.tsatu.edu.ua/handle/123456789/16909 [in Ukrainian]

6. Pidorycheva Yi. (2022) Pislyavoienne vidnovlennya Ievropy: dosvid ta uroky dlya Ukraymy [Post-war recovery of Europe: Experience and lessons for Ukraine]. Zhurnal evropeyskoyi ekonomiky, Vol. 21. No. 2 (81), pp. 190-207. Available at: http://jeej.wunu.edu.ua/ index.php/ukjee/article/view/1592/1592 [in Ukrainian]

7. Dombrovska S.M., Kovrehin V.V., Pomaza-Ponomarenko A.L., Kolienov O.M. (2017) Derzhavne upravlinnia u sferi bezpeky sotsialno-ekoloho-ekonomichnykh system [State administration in the sphere of safety of social, ecological and economic systems]: monohrafiia. Kharkiv: NUTsZU, 2017. 244 s. [in Ukrainian]

8. Tsyplitska O.O. Instytutsiini mekhanizmy modernizatsii promyslovoho sektoru natsionalnoi ekonomiky [Institutional mechanisms of modernization of the industrial sector of the national economy]: dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.03 /Derzhavna ustanova «Instytut ekonomiky taprohnozuvannia NAN Ukrainy». Kyiv, 2020. 450 s. [in Ukrainian]

9. Khodiakova Kateryna Serhiivna (2022). Derzhavna polityka rozvytku pidpryiemstv haluzi mashynobuduvannia promyslovosti Ukrainy [State policy of the development of enterprises in the field of machine-building industry of Ukraine]: dysertatsiia... doktora filosofii: 281. - Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet imeni V. N. Karazina. - 212, 16 s. URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/17740 [in Ukrainian]

10. Mytsenko V. (2022) Chynnyky stymulyuvannya rozvytku vysokotekhnolohichnykh industriy natsionalnoyi ekonomiky Ukraymy [Factors of stimulating the development of high -tech industries of the national economy of Ukraine]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, vol. 2, no. 6, pp. 123-134. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-312-6(2)-41. [in Ukrainian]

11. Kutsyk P., Lupak R., Kutsyk V., Protsykevych A. (2020) State Policy of the Investment Processes Development on the Market of IT Services: Analytical and Strategic Aspects of Implementation in Ukraine. Economic Annals-XXI. № 182 (3-4). P. 64-76. [in English]

12. Nosyriev, O. (2022). Strukturni perebudovy promyslovoi polityky povoiennoho vidnovlennia ekonomiky [Peculiarities of formation and use of the mechanism of management of investment and innovation activity of industrial enterprises]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, (3-4(97-98), 90-97. https://doi.org/10.32782/mer.2022.97-98.16 [in Ukrainian]

13. Ohrenych Yu. (2022) Osoblyvosti formuvannya ta vykorystannya mekhanizmu upravlinnya investytsiyno-innovatsiynoyu diyalnistyu promyslovykh pidpryiemstv [Features of formation and use of the mechanism of management of investment and innovation activity of industrial enterprises]. Tavriyskyy naukoviy visnyk. Seriya: Ekonomika, vol. 13, pp. 123-134. Available at: https://tinyurl.com/54h2s94z. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru