Динаміка трансформаційних процесів згідно показників якості життя населення крізь призму економічної безпеки держави

Таблиця 1

Технічне забезпечення міжнародної підтримки провідними державами світу країн, що розвиваються

Таким чином, поняття «міжнародна технічна допомога» розуміємо як: «ресурси, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами (державами, урядами іноземних держав, а також організаціями, установами, фондами, уповноваженими урядами іноземних держав, міжнародними організаціями, що надають міжнародну технічну допомогу Україні) на безоплатній основі Україні для здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України» [4].

Така допомога надається у вигляді: передачі у власність, користування майна і майнових прав, яке ввозиться або набувається в Україні; робіт і послуг; прав інтелектуальної власності; фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті; консультацій із залученням експертів, у тому числі іноземних; фінансування витрат на навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів; обміну спеціалістами; грантів [2; 3].

Нині наукова спільнота не може прийти до єдиної думки, адже одна її частина вважає допомогу з боку країн-лідерів більшим чином політичним інструментом, ніж «благими намірами», які не можуть позитивно вплинути на динамку розвитку перехідних економік. Інша - дотримується принципу, що розвинені та заможні країни мають етичний обов'язок допомагати менш розвиненим, бідним, що у зв'язку із зростанням взаємозалежності у світі та досягненням більшої соціальної рівності є пріоритетом довгострокових інтересів самих розвинених країн. На нашу думку, альтруїзм в діях розвинених країн в питаннях фінансової допомоги є малоймовірним.

Зазвичай передбачаються політичні та економічні вигоди, наприклад, активна підтримка лідерів суспільної думки з політичним підтекстом, надання пов'язаної допомоги, в якій присутні зобов'язання щодо постачання товарів чи послуг з країн-донорів. Якщо розглядати Україну та її ключових донорів - ЄС і США через різні інституції (МВФ, ЄК, ЄБРР та інші фонди), очевидними є політичні вигоди - противага Росії, та економічні - адаптація інституціонального середовища для розширення ринків збуту та перенесення виробничих потужностей в Україну з більш дешевою, але інтелектуально розвиненою робочою силою та значною сировинною базою [1; 4].

За даними статистики, у 2022 р. в Україні реалізовувалося 547 проєктів міжнародної допомоги на загальну суму понад 5,7 млрд дол. США (рис. 1). Співробітництво в контексті надання МТД здійснювалося із понад 15 країнами, найбільшими серед яких є: США, ЄС, Канада, Німеччина, Швеція, Швейцарія, Японія, Данія. Також співпраця проводилася з понад 20 міжнародними організаціями (найбільші - ООН, Світовий банк, ЄБРР та інші) [1, 2].

Із загальної суми МТД на проєкти, що фінансуються з Чорнобильського Фонду Укриття та Рахунку ядерної безпеки, виділено 2,4 млрд дол. США, на державний сектор виділено близько 3,1 млрд дол. США. Значна частина з цих фінансових ресурсів спрямована на здійснення реформ: антикорупційної, енергетичної, державної служби, децентралізації, судової, поліції, транспортної, медичної, освітньої. Громадським організаціям виділено 214 млн дол. США, бізнесу - 156 млн дол. США, безпосередньо громадянам - 121 млн дол. США [3].

Рис. 1. Розподіл обсягів МТД в 2022 році в Україні

Загальною проблемою в питанні отримання Україною МТД є її низька ефективність, незначний, а інколи невизначений вплив на розвиток окремих сфер діяльності. З одного боку, це пов'язано із внутрішніми проблемами, оскільки інституціональний базис залучення та використання Україною МТД є недосконалим, а порядок адміністрування має істотні правові та організаційні прогалини. Все це, посилене складнощами та бюрократичними затягуваннями в процедурах реєстрації, обумовлює цілу низку інших проблем: відсутність прозорості у здійсненні політики щодо реалізації проектів технічної допомоги; низький рівень зацікавленості окремих бенефіціарів та реципієнтів МТД у ретельному та якісному плануванні та моніторингу проектів; неналежний нагляд з боку бенефіціарів за реалізацією проектів, неефективне використання ресурсів тощо. З іншого боку, істотними є проблеми зі сторони донорів: недостатній рівень якісної і об'єктивної інформації у донорів стосовно регіонів, окремих галузей, реципієнтів МТД; відсутність координації допомоги, різноплановість, неузгодженість із пріоритетами розвитку країни проєктів МТД [2, 3].

Слід зазначити, що традиційними для ООН є завдання щодо закінчення війни в територіальних межах України, зниження рівня бідності, пом'якшення соціальних ризиків і зміцнення середнього класу; всебічний і гармонійний людський розвиток (поліпшення доступу до якісної освіти, підвищення частки населення, яке користується питною водою), охорона довкілля (зменшення показника викидів СО2 на душу населення). Так, 30 листопада 2017 р. підписано рамкову програму партнерства між Урядом України та ООН на 2018-2022 рр. на обсяг МТД близько 675 млн дол. США. Ключовими напрямами допомоги стануть актуальні в контексті безпеки споживання: стале економічне зростання, навколишнє середовище, зайнятість; рівний доступ до якісних та інклюзивних послуг і соціального захисту; безпека громад, соціальна єдність і відновлення з акцентом на Сході [1, 2]. Ці напрями корелюють, в першу чергу, з векторами руху «Безпека держави, бізнесу та громадян» і «Відповідальність і соціальна справедливість» стратегії сталого розвитку «Україна-2020».

Висновки

Таким чином, дослідження впливу МТД на соціальний і фінансово-економічний розвиток та безпеку споживання в Україні дозволило: встановити багатоаспектність трактування категорії та її особливості, а також визначити, що вітчизняне законодавство достатньо широко її розкриває; проаналізувати еволюцію інституціонального базису МТД в Україні, на основі чого визначити коло проблемних питань, що створюють перешкоди для залучення та ефективної реалізації відповідних програм і проєктів; розробити структурно-функціональну побудову МТД в системі національної безпеки України, на основі якої встановити, що серед чинних проєктів незначна кількість спрямована на вирішення завдань національної безпеки та безпеки споживання зокрема; запропонувати шляхи зменшення загроз від залучення МТД, які виокреслюють динаміку трансформаційних процесів згідно показників якості життя населення крізь призму економічної безпеки держави.

Подальшого дослідження потребують аналіз ефективності МТД та її впливу на розвиток окремих регіонів і галузей в процесі структурної трансформації України в умовах європейської інтеграції.

Література

1. Viznluk І., Ordatii N., Ordatii A. Environmental Consciousness of Students in VSPU Named After Mykhayl Kotsyubynsky in the Conditions of Quarantine Restrictions. Spence and Education, З(СЕХХХУІІ), 2021. Р. 38- 45. Режим доступу: https://scienceandeducation.pdpu.e du.ua/articles/2021 -3 -doc/2021 -3 -st5

2. Данько Т. В. Вплив програм міжнародної технічної допомоги на розвиток міжнародної конкурентоспроможності високотехнологічних кластерів. Вісник НТУ «ХПІ». 2015. № 54 (1163). С. 27-32. 2. Making Technical Cooperation

3. More Effective [Electronical resource]. European Commission. Available at: https://ec.europa.eu/europeaid/sites/devco/files/methodology-tools-and-methods-series-reforming- technical-cooperation200903_en_2.pdf.

4. Васильєва М. О. Нова парадигма ефективності зарубіжної допомоги розвитку. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2010. Вип. 93. Ч. 1. С. 103-107.

References

1. European Comission. (2009). Making Technical Cooperation More Effective. Retrieved from https://ec.europa.eu/europeaid/sites/devco/files/methodology-tools-and-methods-series-reforming- technical-cooperation200903_en_2.pdf.

2. Danko, T. V., & Lutsenko, A. O. (2015). Vplyv prohram mizhnarodnoi tekhnichnoi dopomohy na rozvytok mizhnarodnoi konkurentospromozhnosti vysokotekhnolohichnykh klasteriv [The Impact of International Technical Assistance Programs on the Development of International Competitiveness of High-Tech Clusters]. Visnyk NTU «KhPI» -- Bulletin of the NTU «KhPI», 54 (1163), 27-32 [in Ukrainian].

3. Vizmuk, І., Ordatii, N., Ordatii, A. (2021). Environmental Consciousness of Students in VSPU Named After Mykhayl Kotsyubynsky in the Conditions of Quarantine Restrictions. Ssience and Education, 3(CLHHHVII), 38-45. Retrieved from https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/articles/2021-3-doc/2021-3-st5т [in English].

4. Vasylieva, M. O. (2010). Nova paradyhma efektyvnosti zarubizhnoi dopomohy rozvytku [New paradigm of the effectiveness of foreign development assistance]. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn -- Actual problems of international relations, 93 (1), 103-07 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru