Вплив енергоефективності на економічне зростання країн Європи

Ключові слова: енергоефективність, енергоємність ВВП, економічне зростання, ВВП на душу населення, панельна регресія, виробництво електроенергії, первинна енергія.

B. Kyshakevych,

Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Mathematics and Economics, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

S. Nastoshyn,

Postgraduate student, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

INFLUENCE OF ENERGY EFFICIENCY ON THE ECONOMIC GROWTH OF EUROPEAN COUNTRIES

The article builds econometric models for evaluating key macroeconomic indicators of 38 European countries, which allow determining how energy efficiency affects economic growth in these countries. It was shown that on the basis of the constructed models of assessment of key macroeconomic indicators that characterize the level of economic development of European countries, it can be concluded that increasing energy efficiency generally has a positive effect on economic growth in these countries. The analysis of the scientific literature showed that such dependence is observed mostly in economically developed countries or individual regions, while such a trend is not observed in less developed ones. It was shown that the share of electricity in the total final energy consumption in the world and Europe is constantly growing and has a positive effect on the GDP per capita of European countries. It was stressed that European countries are building their energy policy so that during this decade they will completely abandon coal in electricity generation. The positive impact of CO2 emission intensity on GDP growth was discussed. It was shown that it means that less economically developed countries, which are characterized by high CO2 emission intensity, also experience large GDP growth rates. The explanatory variables in the model for estimating GDP per capita were the share of exports in GDP, energy intensity of GDP and gross electricity generationper capita. The determinants of energy efficiency in European countries were found on the basis of one of three models: models based on a pool of data, panel regression models with fixed or random effects. The Eviews program was used to build econometric models and conduct the corresponding statistical tests. To select the variables of the regression model, a stepwise regression method, in which the factors are included in the model one by one until it becomes satisfactory, was implemented. The order of inclusion of the factor was determined on the basis of the correlation coefficient of the independent and dependent variables. To determine the priority between the panel model with fixed effects and the pool model with a common constant, the Wald test was used, which checks the non-zero regression coefficients.

Keywords: energy efficiency, energy intensity of GDP, economic growth, GDP per capita, panel regression, electricity production, primary energy.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Вплив енергоефективності на економічне зростання країни останнім часом став предметом постійних дискурсів, причому щодо цього питання ще не сформовано єдиного підходу. Економічне зростання зазвичай ототожнюють із збільшенням та якісним покращенням за аналізований період результатів виробництва та його ключових факторів. Економічне зростання кількісно характеризує зміну показників економічної системи країни: зростання ВВП, обсягів споживання, виробництва, доходів населення, капітальних інвестицій тощо. Підвищення рівня енергоефективності може принести користь всій економіці, впливаючи напряму або опосередковано на економічну діяльність, яка вимірюється зазвичай через валовий внутрішній продукт, рівень зайнятості, торговельний баланс та ціни на енергоносії. Незважаючи на наявність значної кількості наукових публікацій, присвячених даній проблематиці, вплив політики енергоефективності на макроекономічні показники все ще потребує кращого розуміння та систематичного аналізу.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

Проблемам вивчення впливу енергоефективності на економічне зростання присвячено чимало наукових публікацій, серед яких слід виділити роботи К. Адома, М. Аграді, А. Велуззі [1], К. Су, К. Янг, Дж. Жанг, Дж. Ян [2], Глуха Г.Я.[3], Пушак Я. Я., Лагодієнко В. В. [4], Л. Джіродет, А. Міссемер [7], М. Високінскі, Д. Домагала, А. Громада, М. Головко [8] та інших. У статті [2] модель Малмквіста - Люенбергера (DDF-GML) була використана для оцінювання рівнів енергоефективності 30 провінцій Китаю з 2000 до 2017 року. Отримані у цій роботі результати показують, що енергоефективність загалом зростає з кожним роком, проте підтримувані маркетингом цілі економічного зростання перешкоджають підвищенню енергоефективності, спотворюючи ринковий підхід. Крім того, існує значна регіональна неоднорідність впливу цілей економічного зростання на енергоефективність. Гальмуючий ефект цілей економічного зростання на енергоефективність у східному регіоні більший, ніж у центральному та західному регіонах [2].

Проблемі знаходження зв'язку між енергоефективністю та економічним розвитком присвячено чимало публікацій. М. Високінскі та інші в роботі [8] провели аналіз економічної та енергетичної ефективності сільського господарства у країнах Європейського Союзу за період до 2016 року. Для аналізу було використано Data Envelopment Analysis (DEA) метод, зокрема модель CCR (Charnes, Cooper and Rhodes), орієнтована на мінімізацію вхідних даних. Оцінку соціально-економічного розвитку країн ЄС проводилось індексу людського розвитку та валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення (у доларах США на душу населення). Економічна ефективність сільського господарства в країнах ЄС у 2016 р. яка знаходилася на високому рівні - DEA досяг 0,67. Також було встановлено, що поряд із соціально- економічним розвитком у країнах ЄС підвищується економічна та енергетична ефективність сільського господарства.

Л. Джіродет та А. Місемер у роботі [7] проаналізовали економічну літературу починаючи з середини XIX ст. стосовно виявлення ключових історичних аспектів впливу енергоефективності на економіку. Авторами було виділено три періоди: класичний, орієнтований на так званий ефект відскоку від 1860-х років до американського інституціоналізму у середині 20 століття; сучасну епоху, відзначену зростанням концепції розриву в енергоефективності з 1970-х до 1990-х років; сьогодення, зосереджене на концепції розриву в енергетичних показниках з початку 2000-х років. Авторами було виявлено, що переходи між фазами тісно пов'язані зі змінами у соціальних проблемах, від виснаження ресурсів у класичну епоху до енергетичної безпеки в сучасну епоху та зміни клімату в сьогоденні. Протягом усієї цієї довгої історії було виявлено зміну фокусу з макро- на мікро- перспективи. Незважаючи на постійне переосмислення, енергоефективність залишається предметом суперечок, тож досі не досягнуто консенсусу щодо її потенційних переваг.

Мета статті - на основі моделей панельної регресії визначити фактори впливу енергоефективності на економічне зростання країн Європи.

Виклад основного матеріалу

Економічне зростання є ключовою умовою підвищення рівня добробуту будь-якої країни. З огляду на посилення екологічних вимог в країнах Європи проблема впливу енергоефективності на економічне зростання стала сьогодні актуальною як науковою, так і прикладною темою наукових досліджень. У 2017 році Європейська комісія змоделювала чотири різні сценарії, в яких було оцінено шляхи реалізації мети ЄС з енергоефективності на 2030 рік. В аналізі, викладеному у роботі [6] оцінюється вплив енергоефективності на економічний розвиток на різних рівнях до 2030 року у порівнянні з базовим рівнем 2007 року. З погляду на ВВП, кожен змодельований сценарій призвів до позитивних змін: від збільшення ВВП на 0,1% у найменш оптимістичному сценарії до збільшення на 2,0% у найбільш оптимістичному сценарії підвищення енергоефективності.

Глуха Г. у роботі [3] відзначає, що аналіз існуючих підходів до трактування категорії «економічне зростання» дозволяє зробити висновок, що економічне зростання є однією з базових складових економічного розвитку і воно проявляється у зміні якісних та кількісних показників «під впливом екзогенних та ендогенних факторів економічного, організаційного, структурного, інституціонального характеру, які тісно пов'язані з державним регулюванням та характеризує процес певних змін у макроекономічній системі та ефективності суспільного виробництва» [3, с.37].

Енергоефективність є життєво важливим чинником забезпечення стійкого розвитку. Ціль 7 сталого розвитку передбачає подвоєння зусиль економік всього світу щодо підвищення енергоефективності. У роботі [1] було показано, що підвищення енергоефективності стимулює економічне зростання, хоча емпіричні дані, що підтверджують це твердження, залишаються неоднозначними. Автори проаналізували динаміку нерівності доходів у різних країнах та її вплив на взаємозв'язок зростання та енергоефективності. Дослідження ґрунтується на незбалансованому щорічному наборі панельних даних для 51 африканської країни з 1991 по 2017 рік. Енергоефективність оцінювалась за допомогою методу стохастичного граничного аналізу та методу двоетапного узагальненого методу моментів. Автори дійшли висновку, що безпосередньо підвищення енергоефективності стимулює економічне зростання, але у країнах із високою нерівністю у доходах цей ефект порушується. Розрахунковий умовний сумарний вплив енергоефективності на економічне зростання є нижчим для країн з вищою нерівністю доходів у порівнянні з країнами з нижчою нерівністю доходів. Таким чином, скорочення нерівності доходів може стати одним із ефективних засобів, за допомогою якого енергоефективність буде системно стимулювати економічне зростання [1].

Лауреати Нобелівської премії з економіки 2018 року Пол М. Ромер та Вільям Д. Нордхаус розробили нові інструменти для аналізу довгострокового розвитку, які передбачають інтеграцію інновацій та клімату в економіку зростання та інтеграцію технологічних інновацій у довгостроковий макроекономічний аналіз відповідно. З довгострокової глобальної точки зору технологічні зміни та зміна клімату є ключовими аспектами сталого довгострокового економічного зростання. Обидва вчені взяли одну й ту саму відправну точку, а саме неокласичну модель зростання, і доповнили її ключовими рушіями довгострокової економічної діяльності -- технологічними досягненнями та кліматом, які вважалися екзогенними більшістю економістів.

Основна суть теорії Пола М. Ромера полягає у тому, що національні економіки можуть зростати постійно зі сталою швидкістю. Це означає, що не потрібно боятися переходу до стагнації. Крім цього, він показав, що державна політика може бути надзвичайно ефективним інструментом для стимулювання економічного зростання. В. Нордхаус перший розробив математичну модель, що описує глобальну взаємодію між економікою та кліматом. Сьогодні ця модель широко використовується для вивчення наслідків втручання у кліматичну політику [4].

Таблиця 1. Змінні, використанні для побудови моделей

економічне зростання європа

З метою визначення детермінант енергоефективності можна скористатись моделями лінійної регресії. Для побудови моделей панельної регресії нами було використано статистичні дані, які описують енергоефективність та макроекономічні показники 38 країн Європи (див. таблицю 1).

Детермінанти енергоефективності країн Європи у подальшому будемо знаходити на основі однієї із трьох моделей: моделі на основі пулу даних, моделі панельної регресії із фіксованими або змінними ефектами. Для побудови економетричних моделей та проведення відповідних статистичних тестів було використано програму Eviews. Для підбору змінних регресійної моделі нами було реалізовано кроковий регресійний метод, при якому фактори почергово включаються в модель до моменту, поки вона не стане задовільною. Черговість включення фактору визначалась на основі коефіцієнту кореляції незалежної та залежної змінних.

Таблиця 2. Результати тесту Хаузмана для моделі оцінки GDP_GROW