Імітаційне моделювання розвитку ресурсного потенціалу регіональної просторово-економічної системи в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Імітаційне моделювання розвитку ресурсного потенціалу регіональної просторово-економічної системи в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення

Крамаренко Ірина Сергіївна, доктор економічних наук, доцент, професор кафедри менеджменту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

Бойко Євгенія Олександрівна, доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту Національного університету кораблебудуванняімені адмірала Макарова

Гришина Наталя Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

Арчибісова Дарія Олександрівна,

PhD з менеджменту, викладач кафедри менеджменту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова

Війна росії проти України продовжує поглиблення процесів глобальної кризи у світі, спричинених пандемією COVID- 19. Порушення країною-агресором усіх міжнародних прав і норм призводить до загострення гуманітарної та екологічної катастрофи в Україні. Водночас спостерігається загроза продовольчій безпеці в економічній сфері регіональних просторово-економічних систем. Складним питанням залишається забезпечення формування достатнього рівня ресурсів для відновлення економіки просторово-економічних систем в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення. Створення моделей формування складових ресурсів просторово-економічних систем і моделювання поведінки за різних умов є досить актуальним і своєчасним. Метою статті є імітаційне моделювання розвитку ресурсного потенціалу регіональної просторово-економічної системи в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення. Здійснено моделювання підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва у забезпеченні воєнного економічного відновлення із застосуванням багатофакторної динамічної моделі, використання якої дозволяє визначити ступінь впливу результативності використання його складових елементів (трудового, матеріально-технічного, фінансового, інноваційно-інфраструктурного потенціалу) на основі індикаторів післявоєнного відновлення. Це уможливлює ідентифікацію особливостей цих складових і дозволяє адаптувати їх для підвищення ефективності його використання. Обґрунтовано модель сталого регіонального агровиробництва на засадах ресурсозберігальних і природоохоронних технологій в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення. Реалізовано моделювання поствоєнного відновлення туристично- рекреаційного потенціалу на засадах розвитку аквакультури, що дозволяє визначити можливості синергії відновлення туристично-рекреаційного потенціалу на основі принципів (збереження екосистеми, економічна ефективність і розвиток регіонального управління) та інтеграційних процесів, визначаючи перспективні результати для всіх суб'єктів господарювання. Проведено імітаційне моделювання розвитку регіонального інвестиційного потенціалу в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення.

Ключові слова: імітаційне моделювання, ресурсний потенціал, регіональна просторово-економічна система, воєнний стан, поствоєнне відновлення. імітаційне моделювання ресурсний потенціал

Kramarenko Iryna,

Boyko Yevgenia,

Doctor of Economic Sciences, Professor, Admiral Makarov National Shipbuilding University

Bryshina Natalya,

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Admiral Makarov National Shipbuilding University

Archibisova Daria,

SIMULATION OF THE DEVELOPMENT OF THE RESOURCE POTENTIAL OF THE REGIONAL SPATIAL-ECONOMIC SYSTEM UNDER THE CONDITIONS OF THE STATE OF WAR AND POST WAR RECOVERY

Russia's war against Ukraine continues to deepen the processes of the global crisis caused by the COVID-19 pandemic. Violation by the aggressor country of all international rights and norms aggravates Ukraine's humanitarian and ecological disaster. At the same time, there is a threat to food security in the economic sphere of regional spatial and economic systems. Ensuring the formation of sufficient resources for restoring the economy of spatial-economic systems in martial law and post-war reconstruction remains a problematic issue. Therefore, creating models of forming spatial-economic system component resources and modeling behavior under different conditions is quite relevant and timely. The article's purpose is simulation modeling of developing the regional spatial-economic system's resource potential in martial law and post-war reconstruction conditions. Modeling of improving the efficiency of the use of the possibility of small business in ensuring war economic recovery was carried out, using a multifactorial dynamic model, the use of which allows determining the degree of influence of the effectiveness of the use of its constituent elements (labor, material, and technical, financial, innovative and infrastructural potential) on the leading indicators of post-war recovery, which makes it possible to identify the features of these components and allows them to be adapted to increase the efficiency of its use. The sustainable regional agricultural production model based on resource-saving and environmental protection technologies in martial law and post-war reconstruction is substantiated. Modeling of the post-war restoration of the tourist and recreational potential based on the development of aquaculture has been implemented, which allows determining the possibilities of the synergy of the restoration of the tourist and recreational potential on the main principles (ecosystem preservation, economic efficiency, and development of regional management) and integration processes, determining promising results for all subjects management Simulation modeling of the development of the regional investment potential in the conditions of martial law and post-war reconstruction was carried out.

Keywords: simulation modeling, resource potential, regional spatial-economic system, martial law, post-war reconstruction.

Вступ

Війна росії проти України продовжує поглиблення процесів глобальної кризи у світі, спричинених пандемією COVID-19. Порушення країною-агресором усіх міжнародних прав і норм призводить до загострення гуманітарної та екологічної катастрофи в Україні. Водночас спостерігається загроза продовольчіи безпеці в економічніи сфері регіональних просторово- економічних систем. Складним питанням залишається забезпечення формування достатнього рівня ресурсів для відновлення економіки просторово-економічних систем в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення. Вважаємо, що стратегічними орієнтирами відновлення економіки просторово-економічних систем є забезпечення розвитку малого підприємництва, збільшення агровиробництва, використання туристично-рекреаціиного потенціалу, водночас структуроване та регіональне формування інвестиціиного потенціалу з урахуванням моделі їх поведінки в умовах воєнного стану, а також імітаціиного моделювання можливості їх поствоєнного відновлення. Створення моделеи формування складових ресурсів просторово- економічних систем і моделювання поведінки за різних умов є досить актуальним і своєчасним.

Питання розвитку ресурсного потенціалу регіональної просторово-економічної системи попередньо досліджували відомі вчені, зокрема: В. Бабаєв, О. Берданова, О. Бобровська, Т. Без- верхнюх, А. Васіна, М. Гедз, І. Дегтярьова, І. Іртищева, М. Орлатии, О. Оболенськии, М. Новікова, А. Мельник, М. Стегнеи, Т. Строико, М. Французова, С. Романюк, А. Чорна та ін. Однак в умовах воєнного стану виникає необхідність формування та повоєнного відновлення ресурсного потенціалу регіональних просторово-економічних систем. Саме тому здіиснення імітаціиного моделювання розвитку ресурсного потенціалу регіональної просторово-економічної системи в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення є досить актуальним.

Мета дослідження

Метою статті є імітаціине моделювання розвитку ресурсного потенціалу регіональної просторово-економічної системи в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення.

Виклад основного матеріалу

Для здіиснення імітаціиного моделювання розвитку ресурсного потенціалу регіональної просторово-економічної системи в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення необхідно визначити вплив наибільших інструментів. Відповідні інструменти імітаціиного моделювання розвитку ресурсного потенціалу регіональної просторово-економічної системи наведено на рис. 1. Однією з головних проблем, які виникнуть перед Україною після віини, є відновлення інфраструктури регіонів і підвищення економічної активності в забезпеченні їх розвитку. Важливу роль у реалізації таких завдань щодо відновлення економіки та соціально- економічному розвитку регіонів матиме малии і середніи бізнес.

Рис. 1. Інструменти імітаційного моделювання розвитку ресурсного потенціалу регіональної просторово-економічної системи

Малий бізнес протягом останніх десятиріч засвідчив свою важливу роль як складової економіки України. За даними Державної служби статистики України, у довоєнному 2021 р. малий бізнес становив понад 95% від загальної кількості зареєстрованих підприємств у країні [1]. Однак, згідно з оцінками, доля малого бізнесу у обсягах ВРП становить приблизно 20%, що є досить низьким показником, порівняно з іншими країнами. Тому залучення потенціалу малого підприємництва для післявоєнного відновлення країни може бути корисним не тільки для бізнесу, але И для загального економічного відродження та розвитку України на шляху вступу до ЄС.

Традиційна або нерефлексивна інформаційна взаємодія між агентами (управління економіки державної адміністрації (УЕ) і потенціалом малого підприємництва (МП)), що не має на меті схилити потенціал малого підприємництва до прийняття того чи іншого рішення, вигідного для суб'єкта управління (управління економіки державної адміністрації), і полягає в обміні інформацією, може бути зображена у вигляді (рис. 2).

Рис. 3. Модель структури взаємодії управління економіки і суб'єктів малого підприємництва з рефлексією

На рис. 4 зображено модель рефлексивного управління ефективністю використання суб'єктів малого підприємництва управлінням економіки державної адміністрації в умовах поствоєнного відновлення.

На рис. 4 зображено шляхи, за допомогою яких виконавча влада здіиснює вплив на суб'єкти малого підприємництва. Для максимальної відповідності реального та ідеального образів управління економіки державної адміністрації надає суб'єктам малого підприємництва інформацію про свою діяльність.

Ефективне використання потенціалу малого підприємництва є проблематичним в Україні у зв'язку з частою зміною законодавчих норм, відсутністю чіткої державної політики щодо розвитку пріоритетних галузеи економіки, відсутністю профорієнтаціиної роботи. У зв'язку з цим лише визначення поняття потенціалу малого підприємництва не дасть позитивного ефекту, тому необхідно знати, як правильно використовувати останніи.

Саме тому проблема створення ефективної системи використання потенціалу малого підприємництва є актуальним науково-практичним завданням, що потребує розроблення нових інструментів стратегічного управління.

Рис. 4. Модель рефлексивного управління ефективністю використання суб'єктів малого підприємництва управлінням економіки державної адміністрації в умовах поствоєнного відновлення

В умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення перехід сільського господарства до сталого розвитку неможливии без масштабного та якісного фінансового забезпечення. Наразі модель розвитку національного АПК, що орієнтована здебільшого на екстенсивне використання наявних ресурсів для нарощення обсягів виробництва переважно сировинної складової сільськогосподарського продукту для максимізації прибутку в короткострокові перспективі І, відповідно, залучення інвестиціи, що спрямовуються здебільшого на поповнення обігових коштів та простого відтворення виробничих потужностеи, вичерпує себе з позиціи екологічних І соціальних наслідків І в довгострокові перспективі може призвести до негативних економічних результатів. Традиціними джерелами фінансового забезпечення функціонування агропромислового сектору є державне фінансування, кредитні ресурси та інвестиції.

Дослідження сучасного стану фінансового забезпечення підприємств вітчизняного агропромислового комплексу свідчить про те, що основним джерелом їх фінансування є власні кошти, частка яких в операціні діяльності значна, проте здебільшого недостатня для розширеного відтворення, особливо на засадах сталого розвитку. Вагомою перешкодою для ефективного функціонування аграрних підприємств упродовж останніх років залишаються проблеми дорогих кредитів І несприятливі умови для їх залучення. Зокрема, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, «сьогодні вітчизняні комерціні банки видають кредити для сільськогосподарських підприємств за середньозваженою ставкою на рівні 20-23 відсотків (за даними Національного банку України (далі - НБУ), 21,6 відсотка у І кварталі 2015 року, 20,1 відсотка - за 2014 рік), при цьому співвідношення частки кредитування сільського господарства до частки сільського господарства у ВВП складає 22 відсотки. Такі умови залучення фінансування, помножені на обмеженість можливостеи щодо використання землі в якості застави (в тому числі права оренди), створюють надзвичаино складні умови для вітчизняного аграрного сектору. Тому важливими є способи покращення доступу сільськогосподарських виробників до фінансових ресурсів» [2].

Отже, в умовах скорочення фінансових можливостеи прямого бюджетного стимулювання та значного погіршення кредитної політики зростає роль саме інвестиціного забезпечення

розвитку галузі. Ретроспективний аналіз статистичних даних показав, що в динаміці

спостерігається підвищення обсягів капітальних вкладень у розвиток галузі протягом 20102021 рр. Попри незначне зниження темпів приросту, 2020 р., порівняно з попередніми

періодами, обсяг капітальних вкладень у сільськогосподарськии сектор склав 50189,4 млн грн, що на 16,6% нижче, порівняно з попереднім 2019 р., і маиже у п'ять разів перевищує аналогічнии показник 2010 р. Позитивним є зростання індексу інтенціи у 2021 р. до 119,7%, що більше у два рази, порівняно з попереднім 2020 р.

У регіональному розрізі лідерами за обсягами капітальних вкладень у сільськогосподарське виробництво 2021 р. були: Вінницька (3139,7 млн грн), Київська (4609,6 млн грн), Полтавська (3175,9 млн грн), Кіровоградська (3 629 млн грн), Чернігівська (3081,6 млн грн) та Черкаська (2952,2 млн грн) області.

У контексті оцінювання сталого розвитку заслуговує на увагу також методологія, розроблена Інститутом прикладного системного аналізу НАН України, що отримала назву МВСР (Метрика вимірювання сталого розвитку) [3]. Відповідно до цієї методики, рівень сталого розвитку обчислюється за допомогою індексу (Іср), що є вектором у тривимірному просторі, що включає економічнии, соціально-інституціональнии та екологічнии. Водночас норма вектора визначає рівень сталого розвитку, а иого орієнтація в системі координат - ступінь гармоніиності розвитку системи (рис. 5).

Рис. 5. Виміри сталого розвитку

Джерело: розроблено автором на основі [3].

Згідно з Метрикою вимірювання сталого розвитку, рівновіддаленість вектора Isd від кожної з координат У, Х, Z показує рівень гармоніиності сталого розвитку. Своєю чергою, наближення цього вектора до однієї з координат відображає переважну орієнтацію системи на розвиток за відповідним виміром і нехтування іншими. Кожнии вимір обчислюється за допомогою певної сукупності індексів, що базуються на використанні шести поширених у міжнародніи практиці глобальних індексів, які щороку формуються авторитетними міжнародними організаціями [4].

Удосконалено концептуальну модель стратегії сталого розвитку сільського господарства України в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення, що відображає загальну структуру та

логіку процесу формування стратегії сталості сільськогосподарського виробництва на будь-якому рівні агрегування. З'ясовано, що на макроекономічному рівні такі стратегії набувають форми спрямувальних, регулювальних і мотиваціиних механізмів, що сукупно сприятимуть досягненню стратегічних цілеи сталого розвитку національного АПК. На рівні регіонів вказані стратегії деталізуються у вигляді конкретних цілеи і завдань, які враховують структурні особливості виробничого потенціалу аграрного комплексу, екологічнии стан територіи і рівень

соціального розвитку.

Україна вже протягом багатьох років зазнає впливу низки факторів, зокрема віиськової агресії з боку росії, а зараз ще і повномасштабної віини. У таких умовах важливо розглядати всі напрями для відновлення економіки країни та створення конкурентоспроможних видів діяльності. Одним з перспективних напрямів є розвиток аквакультури, оскільки Україна багата на природні ресурси та має потенціал для розвитку туристично-рекреаціиного потенціалу. Однак через віину багато з цього потенціалу було зруиновано. Щоб відновити туристично-рекреаціи- нии потенціал України в умовах поствоєнного стану, варто використовувати новітні технології, зокрема, аквакультуру. Для розбудови територіального акватуризму наша держава має значнии потенціал, тому пропонуємо створити стратегічну модель рекреаціино-туристичної сфери регіону (рис. 6). Запропонована стратегічна модель ураховує всіх суб'єктів (населення, бізнес, органи публічної влади), які зацікавлені в розбудові регіональних туристичних агломераціи за допомогою розробленні стратегіи розвитку рекреаціино-туристичної сфери регіону. Ця модель реалізує відповідне забезпечення взаємодії між окремими суб'єктами за допомогою інституційного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного та організаційного забезпечення, з урахуванням усіх складових стратегії розвитку туризму: секторальної, просторової та галузевої. Стратегічна модель туристичної трансформації регіону забезпечує розвиток внутрішніх національних туристичних продуктів, підвищення обсягів реалізації продукції (робіт, послуг), збільшення надходжень від інвестиціи, створення нових робочих місць.

Рис. 6. Стратегічна модель туристичної трансформації регіону в умовах поствоєнного відновлення туристично-рекреаційного потенціалу

Аналіз основних тенденціи формування інвестиціиного потенціалу в Україні показав, що активні боиові дії, значна політична невизначеність, динамізм, а у деякі періоди турбулентність соціально-економічних процесів, що супроводжують поступовии, проте недостатньо успішнии перехід до моделі ринкової економіки з ознаками сталого інноваціиного розвитку, суттєво гальмують процеси формування, залучення та ефективного використання інвестиціиного потенціалу. Відсутність системності, узгодженості та належної координації механізмів покращення інвестиціиного клімату на різних щаблях державного управління підвищують рівень невизначеності, що демотивує інвесторів вкладати кошти у довгострокові проєкти інноваціиного спрямування, особливо в реальному секторі економіки.

Як свідчить практика розвинених країн, важливим системоутворювальним чинником і інструментом координування соціально-економічного розвитку є інвестиціина стратегія, що враховує наявнии потенціал, можливості иого розвитку за зміни макроекономічних і глобальних умов, потенціині бар'єри и обмеження у процесі досягнення стратегічних цілеи розвитку країни [5-7].

Стратегічні аспекти регулювання інвестиціиної діяльності та формування інвестиціиної політики в Україні розглядалися у працях багатьох вітчизняних науковців. Водночас на державному рівні досі не розроблено єдиного комплексного документа, що визначає стратегічні пріоритети, заходи та механізми інвестиціиного забезпечення розвитку економіки у стратегічніи перспективі. Відсутність чіткої, визначеної на законодавчому рівні інвестиціиної стратегії та інвестиціиної політики як інструменту реалізації стратегічних завдань у сфері формування, розвитку та реалізації інвестиціиного потенціалу країни зумовлює хаотичність і безсистемність управлінських рішень, сприяє поглибленню міжгалузевих, секторальних і регіональних диспропорціи і знижує рівень прогнозованості економічних процесів.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Здіиснено моделювання підвищення ефективності використання потенціалу малого підприємництва у забезпеченні повоєнного економічного відновлення. Удосконалено процес підвищення управління ефективністю використання потенціалу малого підприємництва в Україні в умовах воєнного стану, що ґрунтується на застосуванні багатофакторної динамічної моделі, використання якої дозволяє визначити ступінь впливу результативності використання иого складових елементів (трудового, матеріально-технічного, фінансового, інноваціино-інфра- структурного потенціалу) на основі індикаторів післявоєнного відновлення, що уможливлює ідентифікацію особливостеи цих складових і дозволяє адаптувати їх для підвищення ефективності иого використання. Обґрунтовано модель сталого регіонального агровиробництва на засадах ресурсозберігальних і природоохоронних технологіи в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення. Сформовано інновативнии тип інтегрованої моделі просторово- економічної системи на засадах забезпечення сталого агровиробництва України в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення, окреслено структурні ознаки ресурсозберігальної та природоохоронної моделі агровиробництва, орієнтованої на визначення ефекту фактор- функції. Удосконалено концептуальну модель, що на відміну від попередніх, відображає загальну структуру та логіку процесу формування стратегії сталого розвитку на засадах ресурсозберігальних і природо-охоронних технологіи сільськогосподарського виробництва на будь-якому рівні агрегування в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення.

Реалізовано моделювання поствоєнного відновлення туристично-рекреаціиного потенціалу на засадах розвитку аквакультури. Обґрунтовано інтеграціину модель аквакультури і рекреаціино-туристичної сфери, що дозволяє змоделювати можливості синергії діяльності у період поствоєнного відновлення туристично-рекреаціиного потенціалу, яка враховує основні принципи (збереження екосистеми, економічну ефективність і розвиток регіонального управління) та інтеграціині процеси, визначаючи перспективні результати для всіх суб'єктів господарювання. Проведено імітаціине моделювання розвитку регіонального інвєстиціИного потенціалу в умовах воєнного стану та поствоєнного відновлення. Розроблено рекомендації з аналітичного визначення інструментів фінансових резервів зростання інвестиціиного потенціалу просторово-економічних систем в умовах віИни та післявоєнного відновлення з можливістю підвищення ефективності їх використання, що передбачає використання системи абсолютних і відносних показників діагностування фінансової міцності економіки, невикористаних ресурсів з потенційних інвестиційних джерел і їх мобільності, а також дає можливість вносити корективи на наИближчиИ період щодо залучення в інвестиційні процеси.

Список літератури

1. ОфіціИниИ саИт Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/

2. Єдина комплексна стратегія та план діИ розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки (Проект). Міністерство аграрної політики та продовольства України. URL: http://minagro.gov.ua/node/16025#ioin

3. Аналіз сталого розвитку - глобальниИ і регіональний контексти: у 2 ч. / наук. кер. М. З. ЗгуровськиИ. Ч. 2: Україна в індикаторах сталого розвитку. Аналіз. Київ: НТУУ «КПІ», 2009. 200 с.

4. Проблеми сталого розвитку суспільства: погляд очима різних поколінь: монографія / за заг. ред. О. Ю. Березіної, Ю. В. Ткаченко. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2016. 714 с.

5. Крамаренко І. С., Широков М. А., Нікон Д. Є., Білоус О. А. Роль інвестиційного потенціалу у контексті продовольчої безпеки. ВісникХНАУ ім. В.В. Докучаева. Серія: Економічні науки. 2018. № 3. С. 433-444.

6. Крамаренко І. С. Фактори впливу на інвестиціИно-фінансову привабливість підприємств агропродовольчої сфери України. Агросвіт. 2013. №15. С.22-24

7. Козаченко Л. А., Крамаренко І. С. Позиціювання інвестиційного потенціалу України у світових рейтингах. Бізнес Інформ. 2021. №4. С.127-132.

8. Лагодієнко Н. В., Лагодієнко В. В. Оцінка економічної складової сталого розвитку аграрного виробництва в умовах відкритості національної економіки. Український журнал прикладної економіки. 2019. Том 4. № 4. С. 265-281.

References

1. Official website of the State Statistics Service of Ukraine. Available at: https://www.ukrstat.gov.ua/

2. A unified comprehensive strategy and action plan for the development of agriculture and rural areas in Ukraine for 20152020 (Project). Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine. Available at: http://minagro.gov.ua/node/16025#join

3. Analiz staloho rozvytku - hlobal'nyj i rehional'nyj konteksty. Ch. 2: Ukraina v indykatorakh staloho rozvytku. (2009). [Analysis of sustainable development - global and regional contexts. Part 2: Ukraine in sustainable development indicators. Analysis]. In Zgurovskyi, M. Z. (ed.) 2nd ed. NTUU «KPI». Kyiv. Ukraine.

4. Problemy staloho rozvytku suspil'stva: pohliad ochyma riznykh pokolin'. (2016). [Problems of sustainable development of society: a view through the eyes of different generations]. In Berezinoi, O. Yu., and Tkachenko, Yu. V. Vydavets' Chabanenko Yu. A. (ed.). Cherkasy. Ukraine.

5. Kramarenko, I. S., Shyrokov, M. A., Nikon, D. Ye., and Bilous O. A. (2018). «The role of investment potential in the context of food security». Visnyk KhNAU im. V.V. Dokuchaieva. Seriia: Ekonomichni nauky. No 3. рр. 433-444.

6. Kramarenko, I.S. (2013). «Factors affecting the investment and financial attractiveness of agro-food enterprises of Ukraine». Ahrosvit. Vol. 15. рр. 22-24.

7. Kozachenko, L.A., Kramarenko, I.S. (2021). «Positioning of Ukraine's investment potential in world rankings». Business Inform. Vol. 4. рр.127-132.

8. Lahodiienko N.V., Lahodiienko V.V. (2019). «Assessment of the economic component of sustainable development of agricultural production in conditions of openness of the national economy». Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology. Vol. 4. no. 4, pp. 265-281. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-4-31.