Актуальні аспекти комерціалізації результатів інноваційної діяльності підприємств

Размещено на http://allbest.ru

Актуальні аспекти комерціалізації результатів інноваційної діяльності підприємств

Станіславик Олена В'ячеславівна Станіславик Олена В'ячеславівна доктор економічних наук, доцент, професор кафедри маркетингу, менеджменту, публічного управління та адміністрування, Державний університет інтелектуальних технологій і зв'язку, Коваленко Олександр Михайлович Коваленко Олександр Михайлович доктор економічних наук, професор, професор кафедри міжнародного менеджменту та інновацій, Національний університет «Одеська політехніка»



Анотація

В статті розглянуто актуальні питання, пов'язані з комерціалізацією результатів інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Висвітлено сутнісні аспекти комерціалізації результатів наукових досліджень та сучасні вимоги для забезпечення економічного та інноваційного розвитку вітчизняних підприємств в сучасних умовах військового стану. Зроблено наголос на тому, що ключовим критерієм успіху комерційної діяльності підприємства в сучасних умовах є конкурентоспроможність продукту, що виходить на ринок. Для забезпечення виробництва конкурентоспроможних продуктів необхідними умовами є новітні технології та сучасне устаткування; оновлення технологічної бази виробництва; покращення якості продуктів, що випускаються; управління виробництвом і реалізацією продукції на основі дослідження кон'юнктури ринку і адекватного реагування підприємства на зміни ринкових умов і вимог.

Зазначено, що сучасна комерційна діяльність підприємств вимагає від керівників вибору найбільш ефективних форм економічного обороту результатів інноваційної діяльності; проведення маркетингових досліджень; оцінки ринкової вартості результатів інноваційної діяльності; формування стратегії просування продуктів; розвитку сервісних служб; проведення оцінювання інноваційних можливостей підприємства задля виявлення проблем і розробки відповідних заходів.

Позначено актуальні фактори та умови стимулювання та забезпечення ефективності комерціалізації інновацій. Сформульовано вимоги ефективного використання об'єктів інтелектуальної власності та їх комерціалізації. Відмічена ключова роль Держави в підтримці інноваційної діяльності та забезпеченні стимулювання комерціалізації інновацій. Вказано сучасні пріоритети Державної політики в сфері інноваційної діяльності. Зроблено висновок про необхідність формування нового механізму управління комерціалізацією нововведень у вигляді конкретного вияву взаємодії всіх учасників інноваційного процесу в рамках науково-технічних та науково- дослідних організацій, спрямованого на забезпечення ефективної організації діяльності щодо впровадження перспективних нововведень на ринок під час військового стану.

Ключові слова: комерціалізація, наукові дослідження, підприємництво, інноваційний продукт, інноваційна діяльність підприємства, інтелектуальна власність, стимулювання, ефективність.



Abstract

Actual aspects of results commercialization of enterprises' innovative activity

Stanislavyk Olena Viacheslavivna Doctor of Economics, Associate Professor, Professor of Department of Marketing, Management, Public Management and Administration, State University of Intellectual Technologies and Communications

Kovalenko Oleksandr Mykhailovych Doctor of Economics, Professor, Professor of Department of International Management and Innovations, Odessa Polytechnic National University

The article deals with actual issues related to the commercialization of results of innovative activities of domestic enterprises. The essential aspects of the commercialization of scientific researches' results and modern requirements for ensuring the economic and innovative development of domestic enterprises in modern conditions of martial law are highlighted.

Emphasis is placed on the fact that the key criterion for the success of enterprise's commercial activity in modern conditions is the competitiveness of the product entering the market. To ensure the production of competitive products, the necessary conditions are the latest technologies and modern equipment; renewal of the production technological base; improvement of the quality of manufactured products; management of production and sale of products on the basis of market research and adequate response of the enterprise to changes in market conditions and requirements. It is noted that the modern commercial activities of enterprises require from managers to choose the most effective forms of economic turnover of the results of innovative activities; conducting marketing researches; estimating the market values of the results of innovative activities; formation of a product promotion strategy; development of service services; performing the assessment of the innovative capabilities of the enterprise in order to identify problems and develop appropriate measures. Actual factors and conditions for stimulating and ensuring the efficiency of commercialization of innovations are indicated. Requirements for effective use of intellectual property objects and their commercialization are formulated. The key role of the State in supporting innovative activities and ensuring stimulation of the commercialization of innovations are noted. State policy priorities in the field of innovative activity are indicated. A conclusion is made about the necessity to form a new mechanism for managing the commercialization of innovations in the form of the concrete manifestation of the interaction of all participants of innovation process within the framework of scientific-technical and research organizations, aimed at ensuring the effective organization of activity, related to the introduction of promising innovations to the market during martial law.

Keywords: commercialization, scientific researches, entrepreneurship, innovative product, enterprise's innovative activity, intellectual property, stimulation, efficiency.



Вступ

Постановка проблеми. Незважаючи на війну, інновації залишаються актуальними для значної частини підприємств реального сектору економіки. Нинішня ситуація в Україні, що характеризується економічними та політичними проблемами, загострює увагу науковців на розвитку інноваційної діяльності, зокрема її комерціалізації та пошуку шляхів перетворення наукових можливостей в ресурс для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, які дуже постраждали від бойових дій в країні та наслідків війни. В сучасних умовах дії військового стану актуальною проблемою розвитку інноваційної діяльності є успішне запровадження комерційного використання результатів науково-технічної діяльності. Проблема комерціалізації результатів наукових досліджень в країні перебуває в полі зору науковців, підприємців, суспільства, урядів, парламентів, оскільки від вирішення цієї проблеми безпосередньо залежить вирішення проблеми конкурентної спроможності товарів, підприємств, і, в остаточному підсумку, - рівень життя населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми комерціалізації результатів інноваційної діяльності розглянуто в багатьох працях [1...6]. В них з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення розкрито сутність комерціалізації; методи, способи і специфіка її проведення; трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт.

Водночас багато аспектів комерціалізації результатів інноваційної діяльності підприємств досліджено недостатньо, потребують висвітлення сучасні питання, що стосуються забезпечення ефективності і стимулювання комерціалізації інновацій. Метою статті є висвітлення актуальних питань, пов'язаних з комерціалізацією результатів інноваційної діяльності вітчизняних підприємств.



Виклад основного матеріалу

Інноваційна діяльність пов'язана зі створенням, застосуванням і розповсюдженням результатів наукових досліджень і розробок з метою оновлення номенклатури та асортименту, покращення якості продукції (науково-технічного рівня), технології її виготовлення, що забезпечує скорочення витрат виробництва та конкурентні переваги на ринку. В результаті інноваційної діяльності підприємствами виробляється продукція, що відповідає сучасним технічним, економічним, науковим, соціальним вимогам. економічний інноваційний український комерціалізація

Отже, відбувається реалізація нового знання в нових продуктах, технологіях виробничого процесу. Досягнення науки стають джерелом прибутку, тобто самостійним затребуваним товаром, що має свою ринкову вартість [7].

У зв'язку з цим велике значення на етапі відбору наукових розробок для комерціалізації має визначення їх конкурентоспроможності. Відбір наукових розробок здійснюється на основі аналізу та оцінки розробок за такими критеріями, як рівень конкуренції, можливості ринку, прибуток, ступінь ризику, виробнича потужність підприємства, доступність ресурсів, загальні та відносні витрати, термін окупності, прибутковість вкладень. Роботи, пов'язані з відбором розробок для комерціалізації, з пошуком інвесторів, проведенням маркетингових досліджень, отриманням дослідного зразка, охоронних документів на інтелектуальну власність, з оцінкою ефективності інновації, реєструються за строками, витратами та іншими характеристиками для розрахунку очікуваного прибутку й ухвалення рішень. Проведені роботи можна представити у вигляді інноваційного проєкту, який включає комплект технічної, наукової, правової, маркетингової, виробничої, фінансової документації, необхідний для комерційної реалізації інновацій. Зазначений проєкт являє собою план дій з організації, фінансування інноваційного процесу від здійснення наукових досліджень і розробок до освоєння, створення виробництва і виведення на ринок нової наукомісткої продукції.

Інноваційний проєкт, що відображає вартісні і споживчі властивості, можливість вироблення, ринковий попит нововведення, його конкурентоспроможність, можна розглядати як форму управління комерціалізацією результатів інноваційної діяльності [8, 9].

Комерціалізація результатів наукових досліджень є, по суті, процесом залучення їх в господарський обіг. Є різні форми реалізації результатів наукових досліджень в якості товару, наприклад, інженерні раціоналізаторські послуги щодо діяльності підприємств; замовлені дослідження; продаж ліцензій на винаходи; програми для електронно-обчислювальних машин, бази даних, захищені авторським правом, та ін. На стадії комерціалізації розповсюдження інновацій здійснюється через обмін, що має як некомерційний, так і комерційний характер.

Некомерційний обмін інноваційними продуктами здійснюється за допомогою проведення семінарів, конференцій, організації виставок, науково- технічних публікацій.

Комерційний обмін відбувається шляхом торгівлі науково-технічними продуктами на основі укладення угод купівлі-продажу або використання різних типів ліцензійних угод, угод поступки або розподілу прав на об'єкти інтелектуальної власності. Права на комерційне використання можуть бути передані на комерційне і промислове використання винаходу, захищеного патентом; технології; промислові зразки; ноу-хау; бази даних та ін.

Можливість комерціалізації інноваційних продуктів характеризується рівнем інвестиційного попиту на нововведення та прибутковості з урахуванням ризику. Ризик інноваційної діяльності є вірогідністю втрат, які можуть виникнути при вкладанні коштів в розробку нової технології, техніки, у виробництво нової продукції, яка не принесе очікуваного прибутку. Основними ризиками можна вважати зміну вартості активів під час інвестування і комерційної реалізації інноваційних продуктів; недостовірність їх економічної оцінки; можливість втрати капіталу по причині зміни попиту і пропозиції; невдалий результат інновації; неоднозначність та неповноту інформацію про конкурентів. Ризики, що виникають під час інноваційної діяльності підприємств, часто неминучі, проте використання методів управління ними дозволяє знизити розмір втрат, а іноді, навіть, уникнути. Класифікація ризиків, їх характеристика, методи оцінювання ризиків і способи їх зниження описані в [10].

Ключовим критерієм успіху комерційної діяльності підприємства в сучасних умовах дії військового стану є конкурентоспроможність продукту, що виходить на ринок.

Для забезпечення виробництва конкурентоспроможних продуктів необхідними умовами є новітні технології та сучасне устаткування; оновлення технологічної бази виробництва; покращення якості продуктів, що випускаються; управління виробництвом і реалізацією продукції на основі дослідження кон'юнктури ринку і адекватного реагування підприємства на зміни ринкових умов і вимог.

Сучасна комерційна діяльність підприємств вимагає від керівників вибору найбільш ефективних форм економічного обороту результатів інноваційної діяльності; проведення маркетингових ринкових досліджень; оцінки ринкової вартості результатів інноваційної діяльності; формування стратегії просування продуктів на ринок; розвитку сервісних служб; проведення оцінювання інноваційних можливостей підприємства, що дасть змогу виявити проблеми і розробити заходи з їх вирішення. Результатами вказаної діяльності передбачено випуск нових продуктів, що відповідатимуть ринковим вимогам; економію ресурсів через перехід на нові технології, модернізацію або заміну виробничого устаткування.

На наш погляд, в умовах, що склались, для забезпечення економічного та інноваційного розвитку потрібен якісно новий механізм, що забезпечує необхідні господарські, організаційно-правові та фінансові умови за допомогою формування спеціальних товарних відносин між суб'єктами інновацій і механізмів впровадження інновацій у виробництво. Механізм ефективного господарського обороту результатів інноваційної діяльності має бути спрямований на забезпечення єдності попиту і пропозиції на результати інтелектуальної діяльності.

Слід відмітити, що перманентне вирішення завдань, що виникають перед підприємствами, здійснюється в межах різних організаційних структур управління, функціонування яких відбувається заради виконання певних функцій і досягнення мети діяльності підприємств. Організаційні структури управління в процесі функціонування мають періодично переглядатись відповідно до нових умов і завдань з метою підвищення якості та продуктивності праці на підприємствах.

Під час комерціалізації результатів інноваційної діяльності основними суб'єктами ринкових відносин виступають:

- органи Державного управління;

- автори винаходів;

- інвестори, які фінансують виробництво інноваційних продуктів;

- підприємства, які здійснюють інноваційну діяльність;

- конкуренти, які випускають подібну продукцію.

Проблеми, що з'являються у взаємовідносинах ринкових суб'єктів під час комерціалізації результатів інноваційної діяльності, вимагають пошуку певних підходів до їх вирішення відповідно до ситуації на ринку, тактики і стратегії поведінки підприємства на ринку. Суттєве значення в процесі комерціалізації результатів інноваційної діяльності має організування взаємодії інноваційних суб'єктів різних організаційних форм.

Слід відзначити, що ефективність комерціалізації інновацій значно залежить від результативності маркетингових досліджень ринкового просування нових продуктів та технологій, якими передбачено:

-вивчення характеристик ринку;

- аналіз розподілу часток ринку між підприємствами;

-аналіз збуту;

-вивчення продуктів конкурентів;

-вивчення реакції на новий продукт та його можливостей

- вивчення поточної політики цін;

-довгострокове прогнозування цінової ситуації на ринку.

Проведення маркетингових досліджень дає можливість зробити оцінку потенційних можливостей підприємства та на основі вивчення ринкових вимог розробити програму виробничого розвитку і конкурентної поведінки на ринку згідно з етапами життєвого циклу продуктів, що випускаються. Для будь-якого продукту, запущеного в комерційне виробництво, характерним є свій життєвий цикл (процес розвитку продажів та отримання прибутків), що складається з таких етапів:

1. Етап виведення на ринок.

2. Етап зростання.

3. Етап уповільнення зростання.

4. Етап насичення.

5. Етап занепаду.

Існування життєвого циклу продукту свідчить про те, що підприємства повинні уміти ефективно організовувати роботу на кожному з етапів життєвого циклу, оскільки на різних етапах слід використовувати різні маркетингові стратегії.

Необхідно своєчасно розробляти нові продукти для заміни продуктів, що знаходяться у занепаді.

Особливе місце при комерціалізації результатів інноваційної діяльності підприємств посідає встановлення ціни на свої продукти. Ця процедура включає такі етапи:

-встановлення завдань ціноутворення;

-визначення попиту;

-оцінка витрат;

-аналіз цін і товарів конкурентів;

-вибір методу ціноутворення і встановлення остаточної ціни.

Методичний базис ціноутворення в основному визначається ухваленим рішенням стосовно позиціонування на ринку. Проте, слід зазначити, що при встановленні ціни підприємства можуть переслідувати різні цілі, зокрема лідерство за показником частки ринку або за показником якості продукту, максимізація поточного прибутку.

Тому вони регулярно проводять аналіз показників збуту, частки ринку, рівня витрат і рентабельності.

Відзначимо, що основною ознакою інтелектуального продукту, який має можливості комерціалізації, є віднесення його до категорії «інтелектуальна власність» як до права використання результату інтелектуальної діяльності [1].

Інновації, як кінцевий результат науково-технічної діяльності, що отримали реалізацію в новій технології або продукції є об'єктами інтелектуальної власності, тому об'єктивно виникає необхідність якомога повнішого їх використання.

Основою сучасної інноваційної економіки є інтелектуальна власність, тому найважливішим завданням Держави є забезпечення всебічної підтримки розвитку ринку інтелектуальної власності, як ключової умови забезпечення для країни інноваційного шляху розвитку.

З урахуванням численних досліджень в сфері використання об'єктів інтелектуальної власності на вітчизняних підприємствах можна сформулювати певні вимоги ефективного використання об'єктів інтелектуальної власності та їх комерціалізації. До них слід віднести:

-створення на підприємствах спеціалізованого патентного відділу, що має сучасне інформаційне забезпечення;

-проведення занять з підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки співробітників підприємств;

-навчання фахівців з питань охорони, оцінки, інвентаризації та обліку об'єктів інтелектуальної власності;

-постановка на облік результатів інтелектуальної діяльності як нематеріальних активів з метою підвищення ринкової капіталізації підприємства;

-контроль над використанням інтелектуальної власності на підприємстві;

-безперервний пошук перспективних форм використання інтелектуальної власності з метою трансформації об'єктів інтелектуальної власності в технологічний процес, готову продукцію або види послуг, які можуть бути виведені на ринок;

-створення ефективного організаційно-економічного механізму

передачі технологій;

-управління створенням, перетворенням, нарощуванням і реалізацією інтелектуальної власності;

-створення системи комерціалізації промислових технологій на основі передачі інтелектуальної власності від наукових організацій до виробництва;

-створення ефективної системи маркетингу і збуту з метою постійного виявлення нових вимог покупців, що висуваються до якості товарів і послуг, які виробляються;

-активізація інноваційної діяльності з метою вдосконалення виробничих процесів, що забезпечують випуск конкурентоздатної продукції.

Інтелектуальний капітал є важливим економічним ресурсом і при ефективному управлінні процесами створення, комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності, правової охорони може стати реальним чинником економічного розвитку країни.

Для стимулювання комерціалізації інновацій необхідні:

-забезпечення Державної підтримки науки і підприємств, надання фінансової підтримки патентної і винахідницької діяльності;

-формування галузевих інноваційних фондів для стимулювання процесів створення, впровадження і комерціалізації інновацій;

-розвиток різних форм організації малого і великого інноваційного бізнесу, що відображають різнобічність інновацій та умов їх комерційного використання (наукові фірми, технопарки, бізнес-групи і т.д.);

-розвиток інфраструктури, що забезпечує комерціалізацію результатів інноваційної діяльності;

-розвиток інформаційної інфраструктури;

-наявність кадрів, здатних керувати інноваційними процесами, здійснювати реалізацію інновацій;

-володіння діловими принципами комерціалізації технологій.

Відомий науковець Євген Ангел відмічає, що промисловим підприємствам для активізації інноваційної діяльності, зокрема комерціалізації, знадобиться Державна підтримка. Майже три чверті (73%) промислових підприємств вказують, що необхідні спеціальні довгострокові програми підтримки на галузевому рівні. Станом на сьогодні в умовах невизначеного середовища спостерігається застій, деградація та руйнування цілих галузей, з чого буде складно вирватися власними зусиллями. Сьогодні бізнес очікує галузевих програм, зокрема, посилаючись на досвід відбудови інших повоєнних країн [11].

Також багато підприємств потребують фіскальних стимулів (41%). Найчастіше говорить про потребу таких стимулів мікробізнес [11].

Ми погоджуємось з тим, що ключову роль у стимулюванні комерціалізації інновацій має відігравати Держава.

Багато чого в цьому напрямку (згідно зі Стратегією розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року [12]) вже було зроблено, проте Державна політика стосовно активізації економічних суб'єктів щодо комерціалізації інтелектуальної власності повинна бути більш спрямованою на розробку стимулів для приватних суб'єктів підприємництва, стимулювання комерціалізації інтелектуальної власності, що у результаті приведе до збільшення податкової бази і надходження коштів до Державного бюджету.

Як свідчить світова практика, на першому місці серед таких стимулів є використання податкових пільг, що впливає на прискорення оновлення виробничого устаткування, технологічних процесів, розробці і виведенню на ринок нових продуктів.

Важливими пріоритетами Державної політики є розвиток сектора малого інноваційного підприємництва, надання підтримки в розробці і впровадженні у виробництво нових технологій, продукції з використанням результатів науково-технологічних досліджень, що мають можливості комерціалізації.

Слід відмітити, що в сучасних умовах військового стану, прискорення процесів комерціалізації результатів досліджень та інноваційної діяльності підприємств вимагає деякого, бажано швидкого перегляду правових та економічних відносин у сфері інтелектуальної власності.

На закінчення також відзначимо, що в сучасних умовах потрібен певний адаптивний механізм управління комерціалізацію результатів інноваційної діяльності, який має містити упорядковану сукупність взаємопов'язаних елементів, а саме нормативно-законодавчі акти, фактори, принципи і методи формування й функціонування системи управління комерціалізацією в умовах військового стану, спрямованої на отримання прибутків від ринкової реалізації інноваційних продуктів згідно з інтересами і вимогами всього кола зацікавлених сторін.



Висновки

Таким чином, комерціалізацію результатів інноваційної діяльності підприємств можна розглядати як стратегічне джерело досягнення конкурентних переваг на ринку. Вибір конкретної форми та способу комерціалізації інновацій має бути обґрунтованим з точки зору мети створення інноваційних продуктів та очікуваних прибутків від їх комерційної реалізації. Під час цього процесу власники інноваційних продуктів отримують гідну винагороду, а самі інновації спрямовуються у виробництво. При цьому встановлюються тісні зв'язки з бізнесом та промисловістю, збільшуються доходи та, в кінцевому підсумку, поліпшується економічний стан Держави в цілому.

В сучасних умовах потрібен новий механізм управління комерціалізацією нововведень у вигляді конкретного вияву взаємодії всіх учасників інноваційного процесу в рамках науково-технічних та науково-дослідних організацій, метою якого є забезпечення ефективної організації діяльності щодо впровадження перспективних нововведень на ринок під час військового стану в країні. Цей адаптивний механізм має містити упорядковану сукупність наступних елементів: нормативно-законодавчі акти, фактори, принципи і методи формування й функціонування системи управління комерціалізацією в умовах військового стану, яка спрямована на отримання прибутків від ринкової реалізації інноваційних продуктів згідно з інтересами і вимогами всього кола зацікавлених сторін.



Література

1. Інноваційна економіка: теоретичні та практичні аспекти: міжуніверситетська колективна монографія. Вип. 4. / за ред. Л.О. Волощук, Є.І. Масленнікова. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. 524 с.

2. Бутко М.П., Попело О.В. Комерціалізація результатів науково-технічної діяльності в умовах поглиблення інтеграційних процесів. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2015. № 1. С. 7-20.

3. Олефіренко О.М., Нагорний Є.І., Шевлюга О.Г. Комерціалізація в системі управління інноваційною діяльністю. Економіка і суспільство. 2018. № 16. С. 432-439.

4. Полторацька А., Стовба Т., Гребеннікова А. Формування і реалізація механізму комерціалізації результатів інноваційної діяльності. Економічний аналіз. 2021. № 1, т. 31. С. 37-46.

5. Бут С.Ю., Совершена І.О. Механізм комерціалізації результатів інноваційної діяльності. Інноваційна економіка. 2009. № 2. С. 20-23.

6. Суіні Ю. Управління і комерціалізація інтелектуальної власності в університетах та дослідницьких центрах. Інтелектуальна власність. 2006. № 4. С. 20-31.

7. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально- економічне забезпечення: монографія / за ред. О.І. Амоші. Донецьк: ІЕП НАН України, 2007. 328 с.

8. Управління інтелектуальною власністю: монографія / за ред. П.М. Цибульова. Київ: «К.І.С.», 2005. 450 с.

9. Інноваційна економіка: теоретичні та практичні аспекти: міжуніверситетська колективна монографія. Вип. 1. / за ред. Є.І. Масленнікова. Херсон: Грінь Д.С., 2016. 854 с.

10. Інноваційна економіка: теоретичні та практичні аспекти: міжуніверситетська колективна монографія. Вип. 2. / за ред. К.В. Ковтуненко, Є.І. Масленнікова. Херсон: Грінь Д.С., 2017. 906 с.

11. Євген Ангел. Інновації під час війни не на часі, але як без них відновити країну? Дзеркало тижня. 2023. 12 червня. URL: https://zn.ua/ukr/macroeconomics/innovatsiji-pid- chas-vij ni-ne-na-chasi-ale-j ak-b ez-nikh-vi dnoviti -kraj inu.html.

12. Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року: cхвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р / Верховна Рада Україні. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80#Text.



References

1. Voloshchuk, L.O., Maslennikov, Ye.I. (Eds). (2019). Innovatsiina ekonomika: teoretychni ta praktychni aspekty. Vyp. 3 [Innovative economy: theoretical and practical aspects. Iss. 3]. Kherson: OLDI-PLIUS [In Ukrainian].

2. Butko, M.P., Popelo, O.V. (2015). Komertsializatsiia rezultativ naukovo-tekhnichnoi diialnosti v umovakh pohlyblennia intehratsiinykh protsesiv [Commercialization of results of scientific and technical activities in conditions of deepening the integration processes]. Problemy iperspektyvy ekonomiky ta upravlinnia - Problems and prospects of economy and management, 1, 7-20 [In Ukrainian].

3. Olefirenko, O.M., Nahornyi, Ye.I., Shevliuha, O.H. (2018). Komertsializatsiia v systemi upravlinnia innovatsiinoiu diialnistiu [Commercialization in the innovation management system]. Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, 16, 432-439 [In Ukrainian].

4. Poltoratska, A, Stovba, T, Hrebennikova, A. (2021). Formuvannia i realizatsiia mekhanizmu komertsializatsii rezultativ innovatsiinoi diialnosti [Formation and implementation of the commercialization mechanism of the innovation activities' results]. Ekonomichnyi analiz - Economic analysis. Vol. 31, 1, 37-46 [In Ukrainian].

5. But, S.Yu, Sovershena, I.O. (2009). Mekhanizm komertsializatsii rezultativ innovatsiinoi diialnosti [Commercialization mechanism of the innovation activities' results]. Innovatsiina ekonomika - Innovative economy, 2, 20-23 [In Ukrainian].

6. Suini, Yu. (2006). Upravlinnia i komertsializatsiia intelektualnoi vlasnosti v universitetakh ta doslidnytskykh tsentrakh [Management and commercialization of intellectual property in universities and research centers]. Intelektualna vlasnist - Intellectual property, 4, 20-31. [In Ukrainian].

7. Amosha, O.I. (Ed.). (2007). Aktyvizatsiia innovatsiinoi diialnosti: orhanizatsiino- pravove ta sotsialno-ekonomichne zapezpechennia [Activation of innovative activity: organizational-legal and socio-economic support]. Donetsk: IEP NANU [In Ukrainian].

8. Tsibulov, P.M. (Ed.). (2005). Upravlinnia intelektualnoiu vlasnistiu [Management of intellectual property]. Kyiv: «K.I.S.» [In Ukrainian].

9. Maslennikov, Ye.I. (Ed.). (2016). Innovatsiina ekonomika: teoretychni ta praktychni aspekty. Vyp. 1 [Innovative economy: theoretical and practical aspects. Iss. 1]. Kherson: Hrin D.S. [In Ukrainian].

10. Kovtunenko, K.V., Maslennikov, Ye.I. (Eds). (2017). Innovatsiina ekonomika: teoretychni ta praktychni aspekty. Vyp. 2 [Innovative economy: theoretical and practical aspects. Iss. 2]. Kherson: Hrin D.S. [In Ukrainian].

11. Anhel, Yevhen (2023). Innovatsii pid chas viiny ne na chasi, ale yak bez nykh vidnovyty krainu? [Innovations during the war are out of time, but how to rebuild the country without them?]. Dzerkalo tyzhnia - Mirror of the week, June 12. Retrieved from https://zn.ua/ ukr/ macroeconomics/innovatsiji-pid-chas-vijni-ne-na-chasi-ale-jak-bez-nikh-vidnoviti-krajinu.html.

12. Stratehiia rozvytku sfery innovatsiinoi diialnosti na period do 2030 roku (Kabinet Ministriv Ukrainy) [Development Strategy of the sphere of innovative activity for the period up to 2030 (Cabinet of Ministers of Ukraine)]. Uriadovyiportal [Government portal]. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-strategiyi-rozvitku-sferi-innovacijnoyi-diyalnosti- na-period-do-2030-roku [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...